Арт-терапія: малювати корисно всім
Глобалізація, динамічність та швидкоплинність сучасного життя змушує людину відчувати труднощі, дискомфорт та незручності в адаптації до нього. І, як наслідок таких незручностей, людське існування наповнюється емоційними переживаннями, постійними стресами, неадекватними, невротичними реакціями на оточення, депресивними настроями, розладами у структурі взаємин як сімейних, так і соціальних, появою невпевненості у власних силах, хронічною втомою, і, наостанок, повною втратою власної психічної цілісності. Саме ці проблеми сучасності виступають важливим аргументом пошуку нових, адекватних часу методів психотерапевтичних впливів, які б допомагали людині знаходити рішення у складних життєвих ситуаціях, вирішувати внутрішньоособистісні та міжособистісні конфлікти, наповнювати життя яскравими подіями та враженнями, приємними емоційними переживаннями. На нашу думку, поява і розвиток арт-терапії, унікального і досконалого психотерапевтичного методу, який виник на перетині мистецтва, психології і психотерапії, є своєрідною відповіддю на запити суспільної психологічної практики щодо застосування художнього мистецтва як засобу зміцнення психічного здоров'я дітей та дорослих.
Твори мистецтва протягом усієї історії існування цивілізації ставали яскравим відображенням людських мрій, бажань і пристрастей, відображенням великих подвигів та перемог, глибоких розчарувань та трагічних втрат. Заняття мистецтвом слугувало людям засобом звільнення від напруги і стресів, допомагало у вирішенні величезного спектру проблем, створювало душевний комфорт, наповнювало життєвою енергією, відновлювало життєві сили, виступало засобом психологічного і духовного відродження.
Сучасна арт-терапія не має обмежень і протипоказань, вона завжди ресурсна й екологічна у плані її застосування. Сьогодні вона з успіхом використовується у психології та педагогіці, соціальній роботі та в бізнесі. Методика арт-терапії спирається на переконання в тому, що внутрішнє «Я» людини трансформується у візуальні матеріалізовані символічні образи або специфічні конструкти художньої творчості кожного разу, коли вона спонтанно, особливо не задумуючись над тим, що має вийти у кінцевому результаті, пише картини, малює, ліпить, створює скульптуру тощо. Існує думка, що образи художньої творчості відображають зміст підсвідомих процесів, включаючи внутрішні конфлікти, страхи, нав’язливі думки, спогади дитинства, сновидіння тощо.
Надзвичайно цікава робота, яка не вимагає спеціальних здібностей і художніх навичок, доступна абсолютно всім, мобілізує творчий потенціал людини, запускає механізм психічного імунітету до самозцілення й відновлює процеси саморегуляції та здатна через позитивне наповнення змінювати світогляд людини. У процесі творчої роботи наше підсвідоме через створювані художні образи взаємодіє зі свідомістю, а сам процес творення приносить задоволення, навчає більш довільно і спонтанно виражати свої переживання. Мистецтво дає можливість у завуальованій образній формі трансформувати у малюнок, фігуру, скульптуру, картину та інші художні твори проблему, яка людиною неусвідомлювалась та була витіснена, вивести її назовні, проаналізувати та знайти їй рішення.
У своєрідній символічній формі – через малюнок, гру, казку, музику – людина здатна дати вихід власним сильним емоціям, напруженим переживанням, отримати новий досвід у вирішенні конфліктних та психотравмуючих ситуацій. Переносячи свої переживання із реального справжнього у вигадані казкові історії, пластилінові чи глиняні фігурки, або ж на лист паперу через малюнок – можна, абсолютно інакше, крізь призму ірраціонального подивитися на самого себе, на інших людей та на власне життя взагалі. У процесі творчої діяльності виникає почуття емоційної насиченості, відбувається більш глибоке розуміння себе і свого внутрішнього світу. Отже, малювати, ліпити, творити щось може кожна людина, потрібно лише знайти для цього час і мати бажання. Пам’ятайте, що та дитина, яка живе в кожній дорослій людині, потребує уваги й піклування.
Олена Ставицька, кандидат психологічних
наук, доц. кафедри психології
Рівненського інституту Університету «Україна»
