Особистісний ріст кожного вчителя –
мета педагогічного процесу
Ємельянова Ганна Володимиріна
Один із великих учених сказав, що виховувати й навчати може людина, яка сама є вихованою й освіченою.
Учитель — це насамперед особистість, що прагне до професійного саморозвитку, самореалізації, самоосвіти.
Можна розглядати особистісний ріст учителя в багатьох аспектах, зокрема:
• науковому;
• психологічному;
• методичному.
Характеристика аспектів особистісного росту вчителя
• Науковий аспект
Одним із компонентів особистісного росту вчителя є його самоосвіта, постійне поповнення знань зі свого предмета, педагогіки, методики викладання.
Відповідно до плану роботи школи дане питання вивчалося у період із вересня місяця по грудень. У процесі обстеження відвідувалися і аналізувалися уроки вчителів. Проведено контрольні роботи з мов та математики, здійснено індивідуальну перевірку навичок читання, перевірено стан ведення учнівської та вчительської документації, проводилися індивідуальні бесіди з учителями.
Велика увага приділена аналізу стану навчально-методичного забезпечення процесу викладання предметів. Це дало змогу одержати об'єктивну характеристику роботи вчителів, виявити позитиви і негативи у викладанні предметів та внести певні корективи у систему викладання.
Викладання української мови і літератури вчителями і відбувається в системі. Вчителі не зовсім забезпечені програмовою літературою, мають роздатковий матеріал, систематично поновлюються матеріали для проведення тематичних контрольних робіт. Вчителями проводиться належна робота по участі в міських святах. Через міське методичне об’єднання, на засіданні якого йде жива, предметна, зацікавлена розмова про шляхи і засоби покращення навчально-виховного процесу викладання української мови і літератури, словесники ознайомлюються з різними підходами до навчання школярів, інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
Прагнучи досягти визначеної мети уроку вчителі математики Наслєдова Л. В., біології та хімії , а особливо початкових класів – , , Бокій Н. В., Гуторова І. В. вдумливо добирають дидактичний матеріал, складають чітку систему контрольних завдань і запитань, вдало здійснюють між предметні зв’язки. Вони використовують різні види як традиційних, так і нетрадиційних форм і методів роботи. Задачі підвищеної складності, що сприяють створенню атмосфери зацікавленості, ситуації успіху, творчої співпраці вчителя і учнів. Посилено увагу до зміцненні і поглиблення знань учнів. На уроках спостерігається продумана система опитування, повторення вивченого матеріалу з дотримання принципу послідовності у роботі. Основна мета контролю кожного вчителя полягає у визначенні якості засвоєння програмового матеріалу на різних етапах навчання, діагностиці і корекції їхніх знань, умінь та навичок.
Зі сторони вчителів Пахомової Н. О., Зуєвої І. Є., Іващенко Ю. О. постійно належна увага приділяється створенню оптимальних умов для різнобічного розвитку кожного учня з урахуванням його індивідуальних можливостей, пізнавальних потреб, прагнень.
Всі вчителі мов і математики перевіряють виконання учнями класних і домашніх робіт, але слід відмітити, що особливо ретельно працюють вчителі початкових класів. Вони звертають особливу увагу на слова, в яких допущені помилки, культуру записів, охайність ведення зошитів.
Структура відвіданих уроків Селіванової Н. А. І Бацанової Л. А. відповідала їх типу, характеризується чіткістю та завершеністю. Викладання навчального матеріалу вчительками відзначається науковістю, доступністю, практичним спрямуванням. Достатня увага приділяється виділенню головного зі змісту виучуваного матеріалу та його засвоєння безпосередньо на уроці. Диференціація навчальних завдань, розробка індивідуальних та групових завдань з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, рівня їхньої підготовки та розвитку інтересів є характерними особливостями підготовки вчителя до уроків.
В учителів Спірічевої Є. В., Медведєвої Н. О. переважна більшість уроків характеризуються раціонально вибраною структурою. Учителі дотримуються головних вимог до сучасного уроку.
Вчитель географії вчить учнів писати реферати та захищати їх. Вчитель інформатики ретельно готується до уроків, прагне донести до учнів знання комп’ютерної грамотності. Вчитель фізичної культури турбується про фізичне здоров’я учнів. Директор школи привчає учнів мислити, порівнювати, часто проводить нестандартні уроки, уроки з комп’ютерною підтримкою, розробки уроків розміщує на шкільному сайті.
Молоді вчителі Є. і готуються до уроків, прислухаються до порад, але за відсутністю досвіду їм ще важко налагодити дисципліну у класі.
• Психологічний аспект
Важливим компонентом особистісного росту є знання психології й уміння використовувати психологічні методи, прийоми, вправи у своїй роботі.
Людина впродовж життя періодично аналізує свою особистісну зрілість.
Наприклад, у ранньому дитинстві людині хотілося бути художником, а вона стала педагогом, тому із часом у неї з'являється незадоволення собою, своїм життям у цілому. Це не означає, що їй слід одразу змінювати професію. Просто необхідно на основі аналізу результатів проведення тесту «Перевірте свою зрілість» і співставлення якостей зрілої особистості перерозподілити свої сили, позбутися психологічного тягаря й використати всі можливості для досягнення самоствердження.
З точки зору психологів. слід відмітити, що важливо, коли педагог займає стосовно дитини психотерапевтичну позицію, яка полягає в наступному:
- неможливість для вчителя оперувати такими поняттями, як узагальнена норма(вікова, статева, зоологічна). Всі дані про закономірності розвитку дитини повинні переходити в уявлення про індивідуальний прояв загальних закономірностей у реальній поведінці та психологічного вигляді дитини, з якою працює вчитель, тобто вміє створювати умови для розвитку тих чи інших психічних новоутворень дитини. Я вважаю, цього дотримуються всі вчителі.
Важливим є визначення індивідуального підходу до дитини, яке має бути тісно пов’язане з уявленням про „особисте досягнення ” дитини. Відповідно до цього уявлення психологічне завдання кожного вчителя – створити умови для більш повного особистісного зростання дитини, але при цьому не підштовхнути її до досягнення певних, заздалегідь заданих, результатів.
Вчителі повинні прагнути встановити з дитиною емоційно забарвлені стосунки, що є особистісно значимими для нього самого і для дитини. Важливим є мова спілкування з дитиною – не стільки емоційне мовлення, скільки найбільш повне використання невербальної мови спілкування.
• Методичний аспект
Нульовим рівнем професійної компетентності вчителя є слабка методична підготовка. Конкурентоспроможний учитель — це вчитель, що вміє використати у своїй роботі різноманітні методи, прийоми, інноваційні та комп'ютерні технології.
Можна багато говорити про науковість, методичність, майстерність, але без самоаналізу власної педагогічної діяльності немає професіоналізму, особистісного росту.
Провести тест «Перевірте свою зрілість».
Секрет успіху кожного вчителя — це збагачення свого досвіду. (Учителі діляться досвідом роботи.)
Домашнє завдання
Необхідно виконати самоперевірку й самоаналіз своєї професійної діяльності.
