Управління освіти Чернігівської міської ради
Науково-методичний центр
Технологія віршування як чинник розвитку креативності у старших дошкільників
Методичні рекомендації для вихователів дошкільних навчальних закладів.
Чернігів
2009
Матеріали підготувала та упорядкувала вихователь ДНЗ № 68,
спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії «вихователь-методист»
Надеїна Галина Аркадіївна
Рецензенти:
– кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри менеджменту освіти Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
– методист відділу дошкільного виховання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, старший викладач кафедри менеджменту освіти ЧОІППО.
У посібнику зібрано методичні рекомендації та практичний матеріал з досвіду роботи щодо впровадження технології віршування через сфери життєдіяльності дітей дошкільного віку
Друкується за рішенням науково-методичної ради Науково-методичного центру управління освіти Чернігівської міської ради (протокол від 09.11.09)
Вступ.
Чи може дитина жити без іграшки? Ні! Пропоную вам чудову «іграшку» - це віршування, справжня словесна іграшка для дитини. Дослідниками дитячого мовлення встановлено, що діти 3-5 років мають природню потребу у віршуванні, складанні віршів. У цьому віці діти перебувають в процесі активного творчого засвоєння мовлення, коли кожна дитина за словами К. І. Чуковського «геніальний лінгвіст, великий розумовий трудівник і поет». Завдання вихователя побачити це в кожній дитині, розвивати ініціативу і творчість.
І дітям, і дорослим добре відомі потішки, небилиці, лічилки, скоромовки та інші вірші, які наповнені фантазією, гумором, словесними іграми в рими, ритми, звуконаслідування. Без цих веселих віршиків, без словесної гри, яка в них вміщена, дитина ніколи не оволодіє своєю рідною мовою, не стане її гідним хазяїном, здатним досконало висловити будь-які думки і почуття.
Ще один нюанс: 20 років тому, починаючи роботу в дитячому садочку, я була вражена, що багато дітей не люблять читати вірші, а ось складають їх із задоволенням. І почалася робота виховання із маленького «письменника» великого читача. Поступово складалася своя система роботи з віршування. Ігри в вірші та з віршами – не тільки чудовий засіб проведення часу, а й дієвий засіб розвитку мовлення, уяви та креативності мислення дитини.
Базова програма розвитку дошкільника «Я у Світі» заявила креативність як одну з пріоритетних ліній розвитку дошкільника.
Віршування як чинник розвитку креативності у дітей, оперує до природної здібності дитини творити, стимулює прагнення дошкільнят робити по-своєму, проявляти оригінальність.
І. Віршування. З чого починати?
Найкраще читати ще зовсім малій дитині віршики і потішки. Дарма що дитина не розуміє змісту прочитаного, справа не в цьому. Читаючи, ми з раннього віку розкриваємо дитині красу і мелодичність рідної мови, прививаємо любов до слова, сприяємо розумінню рими.
В перші ігри-рими дитина «грається» коли в процесі читання знайомого вірша ми зупиняємося у кінці рядка, даючи можливість дитині самостійно підказувати знайоме слово. І якщо читати дитині багато віршів, то вже у 2-3 роки вона може грати у гру «Підкажи словечко», коли використовують незнайомі вірші з римами, про які можна легко здогадатись. Це можуть бути і загадки, в яких відгадки підбираються у риму. Головне не поспішати відразу давати відповідь за дитину – дати можливість їй самій знайти правильну відповідь. Тобто, чим раніше ми почнемо проводити цю роботу з дітьми, тим краще.
Якщо виділити головні напрямки роботи в засвоєнні навичок віршування дітьми, то треба підкреслити, що це є реалізація в тісному взаємозв’язку завдань з розвитку мови, ознайомлення з навколишнім, художньою літературою. В цьому контексті є ще один важливий момент - відкриття «секретів» словесної майстерності, тобто володіння такими технічними вміннями:
- правильно дихати, щоб забезпечити опору свого голосу (розвиток мовного дихання);
- правильно і чітко вимовляти звуки в словах, «не ковтати» закінчення слів;
- говорити знижуючи або підвищуючи тон голосу: тихо, голосно, помірно;
- застосовувати різний темп мовлення (говорити швидко, повільно);
- говорити, виражаючи голосом свої почуття (інтонаційна виразність мовлення).
І на початковому етапі, і потім, під час розглядання предметів, картин, іграшок, прослуховування художніх текстів, спостережень на прогулянці, дітям пропонуються різні логічні вправи, створюються ситуації пошуку слова яке звучить.
· Назвати слова, що закінчуються на «-ок» (пісок, лужок, грибок, лісок…).
· Назвати два слова з однаковим останнім звуком (килимок–сік, сом–дім).
· Назви яких предметів починаються на [К]? (кубик, кущ).
· Назвати слова, в яких немає звука [Н] (стіл, дім, лист).
· Корисні вправи на слово змінення та словотворення:
Спідниця – синиця
Спідничка – синичка
Добірку подібних дидактичних вправ «Один – багато», «Слова короткі та довгі», «Слова – родичі»… вихователь постійно поповнює, спираючись на потреби та рівень розвитку дітей.
Щоб виконати такі завдання, дитина повинна провести активну роботу подумки. Їй подобаються завдання, що містять щось невідоме і які потім стають зрозумілими.
Роздуми дошкільників над словом – головна основа для виховання пізнавального інтересу до мови, самостійності суджень.
Розуміння дитиною своїх дій є обов’язковою умовою віршування. Співвідношення звуків в словах, вміння порівнювати відтінки звучання, співставлення слів, схожих за звучанням розвивають у дітей тонке сприйняття слова.
Спочатку просто закріплюються окремі закінчення (кашка - пташка, олівець - молодець)
Далі діти самостійно підбирають риму до слова. Дієвим способом є придумування римованих чистомовок для дітей.
Лі-лі-лі – відлетіли… (журавлі);
Ра-ра-ра – висока… (гора);
Тан-тан-тан – гайдає вітами… (каштан);
Інколи діти вигадують до слова риму, яке зовсім нічого не означає. Подякуйте дитині та підкажіть потрібне слово. Можливо, дітям не зовсім була зрозуміла ситуація, або слово по іншому сприймається, чи форма слова не зовсім звична для дітей.
Иб-иб-иб – у лісі виріс… (гриб);
Діти звикли до слова грибок.
Ок-ок-ок – у лісі виріс… (грибок);
На цьому етапі доцільно використовувати віршовані фізкультурні хвилинки, пальчикові вправи, вірші на різні режимні моменти. Це вправа «Підкажіть словечко».
Наприклад, перед заняттям з фізкультури:
«Мати гарну спортивну фігуру
Допоможе усім…» (фізкультура)
«Вірші – помагайлики», так ми називаємо вірші, що супроводжують різні фрагменти життєдіяльності дітей, таким чином, швидко запам’ятовуються, допомагають дітям зосередитися, переключитися на цю чи іншу діяльність.
Дидактична вправа:«Яке слово загубилося» - відгадки на віршовані загадки.
«Найрідніша, наймиліша
Всіх вона нас пестить, тішить
Завжди скрізь буває з нами
Відгадайте, хто це? … (мама)
Подібні тематичні загадки можна використовувати кожного дня – хвилинка завжди знайдеться, а користь - велика. Відгадування загадок розвиває кмітливість, уміння зіставляти, порівнювати предмети чи явища і знаходити в них подібність.
Вихователь звертає увагу дітей на особливість загадок, зокрема на те, що в загадці називається не сам предмет, а інший, схожий на нього та його найвиразніші ознаки.
За словами «загадка – це мальовничий опис предмета»
Створити власну віршовану загадку (спочатку колективно, а потім самостійно)діти зможуть, якщо відчують римовану форму.
Використання у роботі з дітьми творів малих фольклорних форм має велике значення з дидактичного погляду для набуття навичок віршування. Наприклад, у скоромовках ефект базується на навмисному ускладненні вимови тексту: римованої або ритмованої.
Робота зі скоромовками має і практичне значення – допомагає формувати мовленнєвий апарат дитини, привчає до складних поєднань звуків. Скоромовки потребують певних зусиль і сприяють виробленню дикції. Завдяки скоромовкам прищеплюється увага до кожного вимовленого звука, слова, що дуже істотно впливає на подальші спроби віршування.
Скоромовка – молекула поезії, в ній збережені правила поєднання слів.
Важливою є і робота з лічилками. У кожній лічилці свій ритмічний малюнок, отже, чим більше лічилок знає дитина тим більше вона відчуває ритмічну повторюваність однакових одиниць, поєднання наголошених і ненаголошених складів. Отже дитина легко починає складати свої лічилки за мотивами вже знайомих їй лічилок.(Див додаток 1.)
До малих фольклорних форм також відносяться прислів’я та приказки. Прислів’я відрізняються від повсякденного мовлення особливим складом, ритмом. При їх вимові важливо навчати дітей прислуховуватися до ритміки звуків.
Міні-альбоми зберігання вивчених загадок,
скоромовок, прислів’їв і віршів.
ІІ. Народження віршів.
Послідовність ігрових завдань та вправ.
Складання віршів потребує вміння спостерігати, помічати навколо цікаве і незвичне, вміти підбирати виразні слова, а головне потребує вміння римувати. Це особливий творчий процес від якого діти отримують велике задоволення.
Вони вже знають вірші напам’ять, загадки, лічилки, скоромовки, відчувають інтуїтивно риму, ритмічні повтори, красу та мелодійність рідної мови.
Пропонуються наступні вправи:
1. «Аплодисменти»
Вихователь називає пару слів, діти повинні плеснути в долоні якщо рима є і підняти руки вгору, якщо слова не римуються.
Торбина – горобина (аплодують);
Стіл – дім (руки вгору).
2. «Знайди пару»
Підібрати картинки із зображенням предметів, назви яких римуються.
(починати з 3-х – 5-ти пар)
Мак – рак;
Горобина – драбина.
3. «Підбери риму»
Дорослий кидає м’яч, називає слово. Хто зловив, відповідає словом, співзвучним з названим.
Зайчик – побігайчик;
Олівець – горобець;
Максим – Вадим;
Яйце – кільце.
Вправи можна ускладнювати, коли використовувати слова тільки певної частини мови.
Співають – шукають;
Холодно – голодно.
4. «Третій (четвертий) зайвий»
Вихователь називає три або чотири слова, а діти вибирають зайве, яке не римується з іншими словами.
Річка, синичка, книжка, свічка.
5. «Знайди помилку»
Улюблена гра багатьох дітей. В знайомому вірші навмисно замінити слово автора іншим, схожим за звучанням, дитина виправляє «помилку».
«Ходить лісом їжачок,
В нього шубка з … «ниточок» (колючок)»
Гра посилює увагу дітей, доречна, коли потрібно щось повторити, наприклад:
«Тихо осінь ходить гаєм
Ліс довкола аж … «кричить». (горить)
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений … «мовчить». (стоїть)
6. «Лото»
Перший варіант: лото з картками, на яких надруковані слова, що римуються.
«Хата, вата, дата…».
Другий варіант: лото з картинками назви яких римуються.
«Каштан, казан, кабан, качан…».
7. «Жив-був хтось, схожий на щось!»
Вихователь пропонує дітям якусь римовану пару слів (спочатку брати іменники). Діти складають словосполучення, речення; вчаться відчувати внутрішню риму. Наприклад: мак – рак.
«Жив був рак схожий на мак.»
Потім з ускладненням:
«Жив веселий рак, був він як червоний мак.»
«Жив веселий рак, він любив дивитись на мак.»
Потім діти самостійно обирають римовані пари слів і складають римовані речення.
ІІІ. Техніки віршування. Складання дошкільниками віршованих текстів.
Ці назви умовні. По іншому їх можна назвати іграми зі словами або словесною творчістю. Ігри зі словами виявляють дитячу винахідливість, спонукають до розвитку креативності, зміцнюють дружні стосунки між дітьми. Граючись, діти закріплюють свої уявлення про навколишній світ; розширюється і збагачується їхнє мислення і мовлення. Це своєрідне тестування наявних знань дітей.
1. Лімерик
Лімерик – англійський варіант організованої нісенітниці. Такі римовані тексти почали складати в Ірландському місті Лімерик.
Техніка складання лімерика така:
Перший рядок: вибір персонажа;
Другий рядок: характеристика персонажа чи його дій;
Третій та четвертий рядок: реалізація дії (як це зроблено) або взаємодія з іншими об’єктами;
П’ятий рядок: вибір кінцевого етапу чи свого ставлення до персонажа.
Дітям пояснюють техніку створення вірша, але звертають увагу, що він має бути трохи казковим, загадковим. Можна навіть використовувати незрозумілі слова, але зберегти риму.
«Червоно-синій ведмедик
По небу літав.
Лапками мов крилами махав.
Всіх пташок налякав.
Ось який ведмідь цікавий.»
«Маленька бджілка
Купила сопілку.
Тепер вона грає
І мед не збирає.
Хіба так можна?»
2. Буриме
Буриме (франц. римовані кінцівки) - давня літературна гра.
Учасникам гри пропонується придумати вірші на задані рими. Для дітей потрібно підбирати нескладні рими: пташка – кашка – болото – робота.
«Зголодніла дуже пташка
Бачить – у горщику кашка,
Затягнула горщик в болото,
Ох і важка ж ця робота!»
Або:
«Жила-була пташка
В темному болоті.
Варила собі кашку,
Була вся в роботі.»
Цікаво грати в буриме, використовуючи рими відомих дитячих віршів.
3. Монорим
Монорим - різновид буриме. В цій грі береться одне слово – основа і весь вірш будується на одній однаковій римі. Наприклад, вибираємо слово – «слон».
«Жив на світі білий слон,
Їв цукерки і батон.
Був у нього міцний сон,
Зранку ще він їв лимон…» і т. д.
4. Акровірш
Акровірш – це вірш, в якому кожний рядок починається на певну букву (щоб вийшло слово).
Можна обіграти ім’я дитини або придумати акровірш в подарунок бабусі чи дідусю.
«Айстри гарно виглядають,
Ніс їх у садок Антон.
Тільки в однієї квітки,
Ось-ось-ось впаде бутон.
Неси квіти обережно, Антон!»
5. Тавтограма
Тавтограма – різновид акровірша, в якому всі слова починаються з однієї літери. Ось де потрібен словниковий запас!
«Павук павутину плете,
Пісня по парку пливе…».
6. Хокку
Японські хокку – особливий вид поезії, який відрізняється незвичною будовою за формулою 5-7-5. В першому рядку – 5 складів, в другому – 7, а третьому – знову 5.
Хокку про природу:
«Сні-жин-ки ле-тять
Круж-ля-ють, ра-ду-ють нас.
Як по-да-рун-ки!»
7. «Вірші про нас та світ навколо нас»
Складання віршованих текстів дітьми за обраною технікою віршування на основі знань, отриманих на заняттях (за підсумками малювання, читання та ін.) або на основі пережитих подій.
Спочатку діти розповідають про що хочуть написати вірша.
Наприклад, читали казку «Попелюшка»
«Була на світі мачуха зла,
У неї Попелюшка жила.
Всю роботу вона робила,
А мачуха її не любила.
Ось яка зла людина!»
Або, хлопчик займався з логопедом та навчився вимовляти звуки:
«Сашко з логопедом займався
І звуки вимовляти навчався.
Навчався, старався, не зупинявся.
І навчився! Молодець!»
Після спостережень у дітей народились такі віршовані рядки. Дивіться фото газети «Живинка», розділ «Поети з пелюшок».
«Горобець-молодець «Падав, падав білий сніг -
На гілочку сів Ні доріжок, ні доріг».
І співає «чів-чів-чів» (Дарина)
(Миколка)
«Ось і випав перший сніг.
«Соловушка-соловей Він на землю тихо ліг»
Як заспіває – (Сергійко)
Все навколо оживає»
(Оксана) «Сніг, сніг, сніг!
Він засипав наш поріг».
«Дерева він лікує (Іринка)
Часу не марнує»
(Настя)
8. «Каламбури»
Каламбури – це вправа на зразок нескінченної казки, можна повторювати знову і знову, аби в риму.
Спочатку добираємо декілька римованих слів: горобець, олівець, молодець, вітерець, хлівець…, потім римуємо. Наприклад,
«Сів горобець на олівець -
Ось який я молодець!
Ні, злітай, горобець,
Не сідай на олівець.
Олівець – малювець
Не для тебе, горобець!
Я візьму олівець
Намалюю вітерець
Ні-ні-ні, не намалюю
На дворі його «почую».
Ти сідай, горобець,
Ось тут на хлівець.
Я візьму олівець
Намалюю хлівець
І тебе, горобець!
Та не слухав горобець,
Знову сів на олівець…»
9. «Синквейн»
Синквейн – це п’ятистрокова строфа неримованого вірша.
Перший рядок – слово-предмет (іменник).
Другий рядок – два слова-ознаки (прикметники).
Третій рядок – три слова-дії (дієслова)
Четвертий рядок – речення з 3-4 слів.
П’ятий рядок – асоціації до слова першого рядка - три слова предмети (іменники).
Приклад:
1) Осінь
2) Золота, приваблива
3) Дивує, радує, надихає
4) Я люблю золоту осінь
5) Краса, диво, фарби.
Синквейн сприяє закріпленню знань про слово, предмети, ознаки, дії; удосконаленню вербального аналізу і синтезу.
Кожна лексична тема може бути темою синквейна.
10. «Ти словечко, я словечко»
Дитина називає слово, або бере предметну картинку і називає зображений предмет, дорослий теж називає своє слово. Потім дорослий перший, щоб дитина швидше зорієнтувалась, складає речення з використанням цих слів та одразу підбирає риму до останнього слова в реченні. За ним дитина складає своє речення та підбирає риму. Наприклад: дерево, метелик.
«Під деревом метелик кружляє,
Крильцями яскравими махає.»
«Метелик на дерево сів,
Їсти дуже захотів»
Вправа спонукає до самостійності мислення, сприяє розвитку здатності дитини до творчості, тобто креативності (в даному випадку розкриття взаємозв’язків між предметами).
Це декілька прикладів технік віршування. Головне не кількість, а вміння зацікавити дітей. Складати веселі святкові побажання, переробляти пісні на свята… - де тільки не знадобиться вміння писати вірші! А головне – дитина отримає можливість виразити свою нестандартність, свій неповторний внутрішній світ, ім’я якому – дитинство!
Віршування сприяє розвитку мовленнєво-пошукової діяльності дітей, розвитку пам’яті, уваги, варіативності мислення, непомітно перетворюючи гру в навчання.
Додаток 1.
Міні-заняття по складанню лічилок
за мотивами знайомої лічилки.
Мета: створювати умови для спілкування дітей на основі народнопоетичної творчості, збагачувати художньо-мовленнєвий та образний досвід дітей. Продовжувати формування навичок віршування, підвищувати мовленнєву ініціативу дітей. Розвивати фонематичне сприйняття, чуття рими.
Допоміжний матеріал: лялькові персонажі – кіт, миша; буквар, ручка, зошит.
Хід заняття:
1. Театралізація знайомої лічилки (експромтом або підготовлена заздалегідь).
«Раз, два, три, чотири –
Кицю грамоті учили:
Не читати, не писати,
А за мишками ганяти.»
2. 
«Записування» лічилки за допомогою символів.
1, 2, 3, 4
ö ¨ @
§ œ
òç
3. Створення нової лічилки за мотивами даної.
Нова тема: наприклад
«Грамоті вчили мишку.»
Що з цього вийде? (творчість дітей)
«Раз, два, три, чотири –
Мишку грамоті учили:
Не читати, не писати,
А від кішки утікати…»
4. Для порівняння записуємо новий варіант лічилки.
|
1, 2, 3, 4
ò ¨ @
§ œ
öâ
Підсумки.
Додаток 2.
Складання лічилки-гри за вивченою літерою «А».
Мета: сприяти розвитку креативності у дітей при складанні лічилки-гри за літерою «А». Вчити використовувати сюжет лічилки з критичною ситуацією (від когось треба бігти, когось шукати і т. д.) для придумування рухливої гри.
Допоміжний матеріал: абетка, велика літера «А», фото дітей імена яких починається на «А».
Хід заняття:
У кого із дітей нашої групи ім’я починається з літери «А»? (Виставляються фото дітей та називаються імена в довільному порядку)
- Знає букву «А» Антон, Аліна, Ангеліна?
Переставляючи фото дітей шукаємо риму в іменах: Аліна, Антон, Ангеліна. (спостереження за внутрішньою римою)
Розкажемо про це. (початок складання лічилки)
«Знає букву «А» Аліна,
І Антон, і Ангеліна!»
- Чому? (продовжуємо складати лічилку)
«Бо це ж їх ім’я
Починає буква «А».»
- Запитуємо? (продовження лічилки)
А чи є такі діти, що не знають букву «А»?
«А хто букву «А» не знає …
(діти наввипередки підказують кінець лічилки)
… Хай у мене він спитає!»
… Хай у друга запитає!»
… Швидко хай її шукає!»
… Хай у книжці пошукає!»
… Хай в абетку заглядає!»
- Вибираємо.
… Швидко хай її шукає!»
- Тепер лічилка має такий вигляд.
«Знає букву «А» Аліна,
І Антон, і Ангеліна!
Бо це ж їх ім’я
Починає буква «А».
А хто букву «А» не знає,
Швидко хай її шукає!»
Домовляємося з дітьми, як будемо шукати букву. Всі стають півколом, обирають ведучого. Передають літеру один одному за спиною. За командою ведучого – «Стоп!», йдуть пошуки літери «А». Можна придумати багато варіантів гри. Лічилку-гру записуємо в скарбничку дитячої творчості.
Додаток 3.
Колективний проект «Кольорові ґудзики»
Створення віршованої книжки-саморобки.
Вид проекту: пошуково-творчий.
Тривалість проекту: короткотривалий (впродовж тижня).
Мета:
· розвивати фантазію, уяву дітей, вміння абстрагувати, гнучкість та самостійність мислення;
· створювати цілі комбінації словесних висловлювань з окремих елементів за допомогою систематизованого методу перебирання варіантів, збирання банку ідей;
· заохочувати колективну творчість дітей.
Задум проекту: одного разу дівчинка Саша прийшла в новому пальто панчо, яке застібувалось на один великий жовтий ґудзик. «Наче сонце!» - порівняли діти ґудзик. А потім почали порівнювати на що схожі ґудзики у кожного з них, серед них були і цікаві віршовані порівняння. Так народився задум – створити книжку, свою книжку-саморобку, назву якої діти придумали того ж дня: «Кольорові ґудзики».
1-й етап: (підготовчий)
Збір матеріалу про ґудзики, пошук порівнянь, залучення батьків до участі в проекті.
2-й етап: (творчий)
Відбір матеріалу для майбутньої книги. Віршовані хвилинки-презентації про кольорові ґудзики.
«Жовтий ґудзик
Наче сонце
Заглядає у віконце»
«Два синіх ґудзики,
Як очі,
Сині очі дівочі.»
«А три зелених ґудзики,
Дивлюся я,
Ціла жаб’яча сім’я.»
«Киці тапці купили
На них ґудзики пришили
Скільки ґудзиків? – чотири
Ґудзики нові, різнокольорові.»
«А ось червоні ґудзики
Наче ягідки блищать,
Скільки ягід? – рівно п’ять.»
3-й етап: (практичний)
и
Створення книжки-саморобки «Кольорові ґудзики». Спільна робота дітей та батьків.
4-й етап: (презентація)
Презентація книги «Кольорові ґудзики» на батьківських зборах.
| |
Література.
1. Методичні аспекти реалізації Базової Програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Київ «Світич» 2009р.
2. Крутій К. Л. «Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект і здібності» Запоріжжя, ТОВ «ЛІПС» 1999р.
3. Бек І. Д. «Виховання особистості» К: Либідь 2003р.
4. І. Луценко «Дитина і дорослий: вчимося спілкуватися» Київ «Світич» 2008р.
5. «Ознакомление дошкольника со звучащим словом» Москва «Просвещение» 1991г.
6. Р. Кашапов «Практическая психология для родителей или педагогика взаимности» Москва «АСТ-ПРЕСС книга» 2003г.
7. «Методика розвитку рідної мови» Київ «Вища школа» 2000р.
8. «Основи культури мовлення» Львів «Освіта» 1996р.
Зміст.
1. Вступ………………………………………………………… 3
2. І. Віршування. З чого починати?...........................................4
3. ІІ. Народження віршів. Послідовність ігрових завдань та вправ…………………………………………………………. 7
4. ІІІ. Техніки віршування. Складання дошкільниками віршованих текстів………………………………………….. 9
4.1 Лімерик………………………………………………….. 9
4.2 Буриме………………………………………………….. 10
4.3 Монорим……………………………………………….. 10
4.4 Акровірш……………………………………………….. 11
4.5 Тавтограма……………………………………………… 11
4.6 Хокку…………………………………………………… 11
4.7 Вірші про нас та світ навколо нас……………………. 12
4.8 Каламбури……………………………………………… 13
4.9 Синквейн………………………………………………. 14
4.10 Ти словечко, я словечко………………………………..15
5. Додаток 1………………………………………….………… 16
6. Додаток 2…………………………….……………………… 18
7. Додаток 3……………………………………………………. 20
8. Література…………………………………..……………….. 25
