неофіційний переклад

7 червня 2007 р.

Робочий документ,

підготовлений підрозділами Європейської Комісії спільно з Секретаріатом Ради міністрів ЄС

Виконання Плану дій Україна - ЄС

Досягнення та проблеми, що потребують вирішення

І. Вступ

Цей документ має за мету коротко висвітлити основні висновки другої оглядової оцінки, підготовленої представниками Єврокомісії у співпраці з Секретаріатом Ради міністрів ЄС, щодо прогресу у виконанні Плану дій Україна-ЄС з його моменту спільного ухвалення 22 лютого 2005 р. Друга оглядова оцінка є додатковим документом до Загального огляду виконання Плану дій Україна-ЄС, який Комісія презентувала у своєму Звіті щодо прогресу країни (стосовно України) у грудні 2006 р.

Ця інформація підготовлена станом на 15 квітня 2007 р.

Документ „Інструмент виконання Плану дій Україна-ЄС – Основні кроки до березня 2007 р.”, підготовлений Комісією у співпраці з Секретаріатом Ради у березні 2006 р., забезпечує основні орієнтири для здійснення аналізу досягнень в цій оглядовій оцінці, на додаток до критеріїв, що надає власне План дій Україна-ЄС.

Основними джерелами оцінки прогресу виконання Плану дій є: 1) власні дані Комісії, отримані шляхом постійних контактів з Україною по широкому колу питань, включно через Представництво ЄК у Києві; 2) дані інших інституцій ЄС, зокрема Секретаріату Ради, а також окремих країн-членів; 3) інституційні зустрічі у відповідності до положень УПС, такі як засідання Комітету з питань співробітництва та підкомітетів; 4) інші відомості, включно від інших міжнародних інституцій.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Результати цієї оглядової оцінки представлені у наступних двох частинах „Основні результати - Підсумки” та „Деталі”.

ІІ. Основні результати – підсумки

Україна увійшла у третій рік виконання Плану дій. У звітний період Україна продовжувала здійснювати прогрес у декількох напрямках. Однак темпи прогресу зменшилися у порівнянні з попереднім роком. Найбільшими досягненнями у звітний період були: започаткування переговорів щодо нової посиленої Угоди, завершення та парафування угод щодо спрощення візового режиму та про реадмісію, а також успішне співробітництво з Місією ЄС з надання допомоги в питаннях кордону (ЕUBAM) та інших прикордонних питань.

Після проведення в березні 2006 р. перших в історії країни дійсно демократичних виборів, Україна вступила в глибоку політичну та конституційну кризу, яка певною мірою зіграла свою роль в уповільненні процесу реформ. Успішний вихід з цієї кризи буде основним фактором, який визначатиме майбутній прогрес в політичних та економічних реформах.

У звітний період продовжувало розвиватися широке співробітництво між Україною та ЄС у сфері зовнішньої політики, зокрема Україна приєдналася до позиції ЄС з більшості регіональних та міжнародних питань. Постійні консультації сприяли більш інтенсивному співробітництву в регіональних питаннях (Молдова і Білорусь). За цей період Україна добре співпрацювала з Місією ЄС ЕUBAM та Молдовою з прикордонних питань. Україна офіційно погодилася продовжити мандат ЕUBAM ще на два роки після листопада 2007 р., що дозволить продовжити та посилити позитивні результати в сфері управління кордонами.

Дещо обмежена кількість заходів була здійснена щодо зміцнення верховенства права у галузі судової реформи та навчання суддів та прокурорів. Започатковано реформування законодавства і підписано важливі Конвенції (проти корупції, про незастосування тортур, про громадянські та політичні права), хоча деякі ще не ратифіковано. Прогресу заважає загальна корупція, яка є основним викликом для розвитку та економічного зростання України, а також відсутність дійсно незалежного судочинства. Щоб подолати кризу, українським політичним силам необхідно терміново погодитися на всебічний конституційний процес реформ, який дозволить ввести відповідну систему контролю та збалансування в конституційну систему.

Невеликого прогресу досягнуто у торговельній сфері. В той час, як процес вступу до СОТ прискорився завдяки прийняттю пакету необхідних законів наприкінці 2006 р., проте основні проблеми залишаються щодо прозорості та передбачуваності торговельного режиму, зокрема щодо видачі ліцензій на імпорт та експорт. Відсутня чітка економічна політика, яка б зміцнила фіскальну стабільність. Необхідно здійснити подальші кроки для покращення бізнес клімату, включаючи зміцнення захисту прав інтелектуальної власності, покращення податкового регулювання та адміністрування, а також досягнення прогресу у боротьбі з корупцією. Зменшення інфляції та створення умов для сталого економічного зростання залишаються основними макроекономічними викликами.

Загалом значного прогресу досягнуто у сфері енергетики, зокрема продовжується робота над реалізацією усіх дорожніх карт в рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо співробітництва в галузі енергетики, включаючи питання ядерної безпеки. Помірного прогресу досягнуто в транспортній галузі (наприклад, Україна ратифікувала Угоду про співробітництво за Глобальними навігаційно-супутниковими програмами Галілео та Егнос), однак залишається багато невирішених питань (такі, як переговори щодо широкої авіаційної угоди, направленої на створення спільного авіаційного простору між ЄС і Україною). Подібна ситуація склалася і щодо співробітництва з питань охорони навколишнього середовища: деякий прогрес зроблено в окремих сферах, наприклад щодо імплементації Кіотського Протоколу, проте безліч питань залишаються невирішеними, як то затвердження переглянутої Національної стратегії охорони навколишнього середовища.

У розрізі більш детальної інформації, представленої нижче, вважається за доцільне похвалити Україну за досягнутий прогрес, однак в той же час підкреслити, що успіх у виконанні Плану дій і відповідно у проведенні реформ в Україні буде залежати від подальших стабільних зусиль, направлених на досягнення результатів. Новий імплементаційний інструмент, підготовлений на 2007 р., буде важливим двигуном цього процесу.

ІІІ. Деталі

А. Пріоритети, що зазначені в Плані дій як такі, що потребують „особливої уваги”

1. Зміцнення демократії та верховенство права

Загалом досягнуто незначного прогресу.

Досягнення: Указ Президента (червень 2006 р.), направлений на підвищення прозорості у прийнятті судових рішень шляхом введення реєстру судових рішень (започаткування відповідного веб-сайту у вересні 2006 р). Продовжується внесення змін до Кримінального кодексу, започатковане в 2005 р., і зараз відповідний законопроект знаходиться на розгляді Парламенту. Законопроект про статус суддів у грудні 2006 р. внесено в Парламент. Обов’язкове навчання суддів в Академії суддів започатковано у січні 2007 р. У лютому 2007 р. прийнято законодавчі акти щодо діяльності судів, зокрема про спеціальний судовий збір, а також нова національна програма щодо модернізації приміщень судів.

Україна підписала та пройшла процес ратифікації Цивільної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 р. та Додатковий протокол до цієї Конвенції від 15 травня 2003 р., але інструменти ратифікації не передано депозитарію. В 2006 р. Україна ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань. У лютому 2007 р. перед затвердженням кандидатури Омбудсмена в Парламенті доповідачі ПАРЄ закликали Україну забезпечити політичну незалежність Омбудсмена. Обрана на третій термін як Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова відмовилася від мандату народного депутата від Партії регіонів.

Питання, які потребують вирішення: Не досягнуто прогресу у прийнятті змін до Конституції з метою забезпечення чіткого балансу між гілками влади. Не досягнуто прогресу в адміністративній реформі. Не здійснено реформування системи прокурорського нагляду, яке мало забезпечити конституційні основи для надання Генеральному Прокурору надзвичайних повноважень з „всебічного нагляду” за „дотриманням людських та громадянських прав і свобод, а також за виконанням законів центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування”. Загальна ситуація щодо корупції та верховенства права суттєво не поліпшилася. Широкий Національний план дій щодо боротьби з корупцією, який базується на європейських та міжнародних стандартах, ще не ухвалений Парламентом.

Україні необхідно здійснити рішучі кроки для впровадження глибокої конституційної реформи з метою розвитку узгодженої і функціональної системи управління, яка забезпечить відповідний баланс між основними державними органами. Необхідно продовжувати та посилювати боротьбу з корупцією (в якості першого кроку передати депозитарію інструменти ратифікації міжнародних антикорупційних Конвенцій).

Рішучі заходи мають бути здійснені щодо проведення судової реформи та забезпечення незалежності, неупередженості та ефективності судочинства, а також щодо реформування правоохоронних органів, приділяючи особливу увагу всебічній стратегії їх розвитку.

Україна повинна ратифікувати Міжнародну Конвенцію щодо захисту прав працівників-мігрантів та Європейську Конвенцію щодо легального статусу працівників-мігрантів, а також Другий Факультативний протокол до Міжнародного Пакту про цивільні та політичні права.

Необхідно імплементувати Європейські пенітенціарні правила та реалізувати широкі заходи з метою вирішення питання щодо неналежного поводження з людьми під вартою. Додатково Україна має прийняти закон щодо надання безоплатної юридичної допомоги та внести необхідні зміни в законодавство з метою виконання положень Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, який Україна підписала в 2000 р.

2. Вибори

Загалом в продовження демократичних парламентських виборів в березні 2006 р., про що вже доповідалося в попередньому оціночному звіті, підготовленому весною 2006 р., певного подальшого прогресу було досягнуто.

Досягнення: Закон про Єдиний державний реєстр виборців було прийнято.

Питання, які потребують вирішення: Україна не здійснила кодифікацію усього виборчого законодавства. До Закону про вибори не було введено окремі положення, які зобов’язують Центральну виборчу комісію оприлюднювати розподіл результатів голосування за територіальними виборчими дільницями. Розслідування фальсифікацій під час другого туру Президентських виборів не завершено і ніяких санкцій не застосовано до організаторів цих порушень. Щодо створення обласних філій Центральної виборчої комісії було прийнято рішення, однак жодної не відкрито.

3. Свобода засобів масової інформації, свобода висловлювань

Загалом досягнуто певного прогресу.

Досягнення: Маючи значний прогрес у сфері свободи засобів масової інформації, у червні 2006 р. Президент України створив Національну комісію з питань посилення свободи слова та розвитку інформаційної галузі, дорадчий орган при Президентові України, який буде здійснювати моніторинг застосування законів стосовно свободи слова.

Питання, які потребують вирішення: Закон про перетворення державного телерадіомовлення у дійсно незалежного громадського мовника залишається не прийнятим. Станом на 15 квітня 2007 р. тільки Декларація про співробітництво, направлене на створення громадського телерадіомовлення, підписана Державним комітетом з питань телебачення та радіомовлення, Національною Радою з питань телебачення та радіомовлення, Парламентським комітетом з питань свободи слова та інформації і Національною комісією з питань свободи слова при Президентові України. Україні потрібно здійснити рішучі заходи, щоб завершити розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Україні необхідно в подальшому докладати зусиль для приведення законодавства про ЗМІ у відповідність до європейських стандартів, особливо зосередивши увагу на посиленні прозорості щодо інформації про власників ЗМІ.

4. Співробітництво з питань зовнішньої та безпекової політики, в тому числі ЄПБО. Поглиблення консультацій з врегулювання кризових ситуацій

Загалом досягнуто значного прогресу.

Досягнення: Організовано регулярні консультації під час самітів Україна-ЄС, засідань Ради з питань співробітництва Україна – ЄС, засідань Україна – Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ та Україна – Трійка Політико-безпекового комітету ЄС. Україна продовжує приєднуватися до більшості заяв ЄС з питань зовнішньої політики (92% заяв за інформацією станом на лютий 2007 р.). Проводилися неформальні консультації з питань зовнішньополітичного планування між МЗС України та Політичним підрозділом ЄС, також розширювалися інші дипломатичні контакти, включно зі спеціальними представниками Європейського Союзу. П’ять відряджених офіцерів з Міністерства внутрішніх справ України продовжують працювати у складі поліцейської місії ЄС у Боснії. Україна ратифікувала Угоду між Україною та ЄС про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом.

Питання, які потребують вирішення: Україні необхідно ратифікувати Угоду між Україною та ЄС про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС із врегулювання криз, підписану 13 червня 2005 р. ЕС та Україна мають в подальшому посилювати співпрацю з міжнародних та регіональних питань, включаючи Чорноморський регіон.

5. Розширення співпраці у сфері роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення

Загалом досягнуто певного прогресу.

Досягнення: Обговорено питання щодо надання допомоги ЄС для знешкодження непридатних боєприпасів. Після проведення спільної ЄК-ОБСЄ технічної оціночної місії на складах боєприпасів в Новобогданівці, ЄК почала розробку пакету заходів у відповідь на визначені потреби, включаючи постачання необхідного обладнання та проведення навчання.

Україна зобов’язалася розробити міжміністерський широкий національний план дій щодо питання надлишкової зброї та боєприпасів. В рамках рішення Ради 2005/852/CFSP на підтримку знищення стрілецького озброєння, легкої зброї та боєприпасів в Україні, 16 січня 2007 р. в м. Кам’янець-Подільський відбулася церемонія відкриття підприємства зі знешкодження стрілецького озброєння, легкої зброї та боєприпасів. ЄС робить свій внесок щодо надання обладнання та знищенняодиниць стрілецького озброєння, легкої зброї та боєприпасів. Рада вивчає можливість надання подальшої підтримки, коли цей однорічний проект буде завершено (серпень 2007 р.).

Питання, які потребують вирішення: Проект технічної допомоги ЕС щодо ліквідації в Україні протипіхотних мін ПФМ-1 закрито через невиконання своїх зобов’язань Урядом України (як зазначено в технічному завданні Проекту). Україні необхідно продовжити імплементацію законодавства, що відповідатиме Кодексу поведінки ЄС щодо експорту озброєнь. У сфері нерозповсюдження зброї масового знищення слід допомогти Україні в імплементації законодавства з експортного контролю та зміцнення охорони та безпеки біолабораторій.

6. Посилення співпраці з питань безпеки у зоні спільного сусідства та у регіоні, у тому числі сприяння врегулюванню Придністровського конфлікту у Молдові

Загалом досягнуто значного прогресу.

Досягнення: Україна та ЄС є членами переговорного процесу з питань Придністровського конфлікту. Спеціальний представник ЄС у Молдові підтримує постійний контакт з вищим керівництвом України, зокрема зі Спецпредставником з питань придністровського врегулювання А. Веселовським. Україна тісно співпрацює з Місією ЄК з надання допомоги в питаннях кордону (EUBAM) і досягла успіхів у співробітництві з Молдовою щодо вирішення прикордонних питань на Придністровській ділянці. Україна офіційно погодилася продовжити мандат Місії на два роки. Також Україна бере активну участь у тристоронніх консультаціях з прикордонних питань з Молдовою та ЄК. Україна виконує свою частину Спільної Декларації з митних питань від 30 грудня 2005 р. і розпочала впровадження рекомендацій EUBAM.

Питання, які потребують вирішення: Україні необхідно продовжити тісну співпрацю з EUBAM та Молдовою, а також в якості активного партнера тристоронніх зустрічей. Україні необхідно продовжити докладати зусиль для імплементації своєї частини Спільної Декларації з митних питань від 30 грудня 2005 р. і виконувати рекомендації EUBAM. Продовжувати зміцнювати співпрацю з Молдовою з прикордонних питань, зокрема щодо демаркації. Україні необхідно продовжувати виконувати Угоду щодо обміну інформацією стосовно потоків товарів та людей через спільний кордон, що базується на висновках техніко-економічного обґрунтування, підготовленого Комісією.

7. Вступ до СОТ

Загалом досягнуто значного прогресу.

Досягнення: Прийнявши наприкінці 2006 р. пакет законодавчих актів, необхідних для вступу до СОТ, Україна зробила великий крок для завершення процесу вступу до СОТ. Усі двосторонні переговори, за винятком Киргизії, завершено. ЄС продовжувала надавати підтримку процесу вступу України до СОТ і взаємодіяла з Україною при проведенні переговорів з ключовими партнерами. ЄС продовжує надавати технічну допомогу Україні з метою виконання усіх необхідних вимог.

Питання, які потребують вирішення: Україні необхідно завершити процес вступу до СОТ, вирішивши неузгоджені питання в багатосторонніх рамках. Зокрема серед невирішених питань у Звіті Робочої групи значаться деякі зміни до законодавчих актів та викладення зобов’язань. Україні необхідно забезпечити чітке виконання зобов’язань в рамках вступу до СОТ і імплементацію нового законодавства, як це було домовлено з торговельними партнерами, і в усякому разі, не пізніше дати вступу.

8. Усунення торговельних обмежень та регуляторні реформи

Загалом досягнуто незначного прогресу.

Досягнення: Прогрес загалом стосується процесу вступу до СОТ, який призвів до прийняття законів, що зменшують експортні мита, покращують ситуацію з захистом прав інтелектуальної власності та реформують Митний кодекс. Однак більшість положень цих законодавчих актів вступить в дію тільки з моменту членства України в СОТ. Стосовно захисту прав інтелектуальної власності, Комісія та Україна організували дві формальних зустрічі з метою ведення діалогу з питань інтелектуальної власності, а також одну спеціальну зустріч для продовження обговорення питань, що представляють взаємний інтерес, включаючи питання визначення шляхів легального використання захищених географічних зазначень ЄС в Україні.

Ключове законодавство щодо захисту прав інтелектуальної власності було прийнято. Однак питання посилення управління залишається невирішеним, оскільки це пов’язано з відповідними бюджетними витратами та передачею частини повноважень.

Представники Офісу ЄК з питань ветеринарії та продуктів харчування у квітні 2007 р. здійснили місію в Україну з метою аналізу української системи контролю за відходами в тваринництві та продуктах тваринного походження.

Деякий прогрес спостерігався у сфері спрощення митних процедур (прийняття 5 жовтня 2006 р. Закону „Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної Конвенції зі спрощення та гармонізації митних процедур”) та зміцнення співробітництва між митницею та бізнесом (започатковано „громадські ради” для консультацій з суб’єктами підприємницької діяльності та громадськістю). На розгляді знаходиться Концепція щодо системи „єдиного вікна” та електронних митних декларацій. Інтенсифіковано зусилля з метою вдосконалення боротьби з корупцією та підвищення доброчесності, наприклад через прийняття Митного дисциплінарного кодексу (проведено 600 розслідувань, які засвідчили більш, ніж 200 випадків неналежної поведінки представників правоохоронних органів). Заплановано надання допомоги з боку ЄК на навчання українських митників з питань визначення митної вартості.

З прийняттям змін до Митного кодексу стосовно дій посадових осіб, помірного прогресу досягнуто у виконанні заходів щодо боротьби з контрафактною/піратською продукцією. ЄК надавала допомогу для навчання.

Започатковано двосторонній діалог з сільськогосподарських питань у відповідності до Меморандуму про взаєморозуміння щодо структурного діалогу з питань сільського господарства, підписаного в жовтні 2006 р.

Помірний прогрес досягнуто у галузі регуляторного нагляду за банківським сектором.

Питання, які потребують вирішення: Восени 2006 р. Україна запровадила експортні квоти на зерно, які де факто призвели до повної заборони експорту (квоти на кормове зерно зняли тільки у березні). Україні в майбутньому необхідно уникати подібних заходів, які не забезпечили необхідний ступінь прозорості та ефективне управління квотами. Україна повинна привести регуляторний нагляд за банківським сектором у повну відповідність з рекомендаціями МВФ.

Україні необхідно продовжити започатковувати та імплементувати принцип „єдиного вікна” до всієї системи документації і контролю, пов’язаними із зовнішньою торгівлею. Продовжити заходи, направлені на ліквідацію корупції на митній службі та прийняття і імплементацію Митного етичного кодексу, який базується на міжнародно визнаних стандартах (Орхуська декларація). Україні необхідно продовжити імплементацію та подальше вдосконалення принципу орієнтованого на клієнта митного контролю (забезпечення збереження та безпеки імпортованих, експортованих чи транзитних товарів, безперервний потік товарів та вдосконалення оцінки вартості), а також встановити необхідні організаційні рамки та прийняти необхідні нормативні акти для обов’язкової імплементації Гармонізованої системи. Крім цього, Україна має продовжити здійснювати ефективні заходи проти розповсюдження контрафактної/піратської продукції, а також забезпечити значний прогрес в ефективному застосуванні санкцій проти порушення прав інтелектуальної та промислової власності, включаючи процедури, що застосовуються до конфіскованих товарів.

Україні необхідно забезпечити подальший розвиток механізмів здійснення регулярних консультацій/інформування торговельного співтовариства (членів Європейської Бізнес Асоціації серед інших) стосовно регламентів та процедур щодо імпорту та експорту, акцентуючи увагу на визначенні та імплементації рішень, які мають на меті певні вдосконалення для уникнення затримок/перешкод у торгівлі (“trade-bottlenecks”).

Щодо державних закупівель Україні необхідно реформувати інституційну систему шляхом створення простої та ефективної структури з чіткою відповідальністю та необхідною адміністративною спроможністю, а також змінити законодавство з метою забезпечення рівних, прозорих і недискримінаційних процедур закупівель, приймаючи до уваги, що новий прийнятий Закон (2007 р.) не відповідає мінімуму вимог щодо прозорості та доброчесності.

9. Покращення бізнес клімату

В цілому досягнуто незначного прогресу.

Досягнення: Деякі справи, що стосуються інвесторів з ЄС і які відзначалися Європейською Комісією, були вирішені в судах або шляхом приватних переговорів.

Питання, які потребують вирішення: Україні необхідно вдосконалити прозорість та передбачуваність і зменшити тягар ліцензійних та інспекційних процедур (забезпечити виконання Закону про дозволи, включно через прийняття відповідних підзаконних актів); боротися з рейдерством та проводити постійну боротьбу проти корупції; організовувати більш систематично консультації з бізнес-колами щодо заходів, які передбачається здійснити; розробити прозору Концепцію майбутньої приватизації у повній відповідності до принципів верховенства права; прийняти новий Закон про акціонерні товариства, який узгоджується із законодавством ЄС та кращими стандартами корпоративного управління; ефективно розглядати так звані „справи інвесторів” і поступово переходити на адаптацію до рішень міжнародного суду стосовно компенсації інвесторам. Україні потрібно привести у відповідність неузгодженості між положеннями Цивільного та Господарського кодексу; запровадити та забезпечити ефективне виконання поміркованих регуляторних рамок для фінансових ринків та нагляду, подібному тому, який здійснюється у ЄС; скасувати існуючі обмеження статті 82 Земельного кодексу щодо права власності на землю несільськогосподарського призначення для українських юридичних осіб з іноземним капіталом, включаючи ті, що знаходяться у 100% іноземній власності; також в подальшому вдосконалювати правила правосуддя щодо справ, пов’язаних з бізнесом, з метою запобігання зловживань у судовій системі через так званий „пошук вигідного суду”. Необхідно покращити навчання спеціалізованих суддів для уможливлення швидкого, безстороннього та уніфікованого розгляду адміністративних справ та апеляційних процедур з економічних питань (інтелектуальна власність, фінансові питання, торговельні спори). Україні та ЄК мають започаткувати діалог з питань підприємництва. Україні необхідно прийняти Кодекс корпоративного управління.

10. Податкова реформа, вдосконалення адміністрування податків та раціональне
управління державними фінансами

В цілому досягнуто незначного прогресу.

Досягнення: Прискорення економічного зростання дало можливість чітко виконати доходну частину бюджету і отримати загалом маленький дефіцит в 2006 р. Концепція реформування податкової системи забезпечує хороший старт для розробки Податкового кодексу, направленого на створення сприятливого та рівноправного середовища для сталого економічного розвитку. Податковий кодекс очікується передати на розгляд Парламенту в першому кварталі 2007 р. Започатковано розробку умов проведення аудиту та створення окремих комп’ютерних систем і реєстрів (наприклад, щодо податкових накладних).

В 2006 р. Держкомстат України здійснив оцінку, наскільки українська статистична система відповідає статистичній ‘acquis communautaire’, яка має інструктивний та рекомендаційний характер для українського державного управління. Кінцевий звіт має бути частиною дискусії щодо плану дій (короткострокового та довгострокового) з реформування української статистики, направленого на її гармонізацію з вимогами європейської статистики.

Питання, які потребують вирішення: Посилити фіскальну стабільність, зокрема шляхом проведення податкової реформи та розробки середньострокового рамкового документу щодо видатків, а також через здійснення заходів, направлених на впровадження сучасних методів управління пенсійною системою. Продовжити вдосконалення процесу забезпечення прозорості в управлінні державними фінансами, реформування системи внутрішнього контролю у державному секторі. Забезпечити незалежність Національного банку України. Забезпечити відповідність законів стосовно будь-якої нової Спеціальної економічної зони нормам СОТ та Кодексу поведінки ЄС щодо оподаткування бізнесу (особливо що стосується нових процедур звільнення від оподаткування), а також розпочати процес приведення законодавства з цього питання у відповідність до законодавства ЄС. Структурні недоліки фіскальної системи ще не розглядалися в комплексному аспекті.

Новий Податковий кодекс буде дуже важливим кроком. Україні необхідно продовжити вдосконалення та спрощення управління ПДВ (вирішення питання повернення ПДВ має особливе значення). Україні також необхідно розробити всеохоплюючу стратегію щодо активізації реформування управління державними фінансами (підготовка та виконання бюджету, аудит і контроль) у відповідності до міжнародних стандартів та досвіду ЄС. З метою поглиблення контролю та зміцнення боротьби проти несплати та ухилення від податків необхідно посилити адміністративну та оперативну спроможність податкової адміністрації.

Незначний прогрес відбувся в приватизаційних процесах в 2006 р. у порівнянні з попереднім роком, коли приватизували значущий об’єкт металургійної галузі, і в результаті надходження від приватизації в 2006 р. склали 0,1% ВВП у порівнянні з 5,1% ВВП у 2005 р.

Стосовно вдосконалення системи статистики, необхідно докласти більше зусиль для її приведення у відповідність до стандартів ЄС. Комплексний підхід потрібен для вирішення проблем щодо організаційної структури, законодавчих та регуляторних вимог. Слід поширити співпрацю, наприклад, через допомогу у реформуванні регуляторних рамок та обміні інформацією, щоб підтримати Україну у вирішенні цих питань.

11. Спрощення візового режиму – Реадмісія

В цілому досягнуто значного прогресу.

Досягнення: ЄС та Україна парафували угоди про спрощення візового режиму та про реадмісію в рамках Саміту Україна-ЄС, який відбувся в жовтні 2006 р. у Гельсінкі, і процес щодо завершення процедур та підписання угод триває.

Питання, які потребують вирішення: ЄС та Україні необхідно підписати та ратифікувати угоди про спрощення візового режиму та про реадмісію, щоб вони набули чинності одночасно в 2007 р. Україні необхідно забезпечити рівне ставлення до всіх громадян ЄС стосовно візових питань. Україна за необхідної підтримки ЄС має підготувати до імплементації угоду про реадмісію, зокрема створити достатню інфраструктуру для утримання нелегальних мігрантів, забезпечити і поважати їхні права, співробітничати з неурядовими організаціями щодо запровадження механізму моніторингу. Україна має керуватися у цій сфері рекомендаціями і стандартами Ради Європи та Комітету проти катувань та нелюдського чи неналежного поводження.

12. Адаптація законодавства

В цілому досягнуто значного прогресу.

Досягнення: Україна та Єврокомісія здійснили перші кроки щодо імплементації Плану дій України стосовно вільного руху товарів, як було погоджено 19 грудня 2005 р., з метою проведення переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА). Україна має визначити пріоритетні сектори для включення до АСАА якомога скоріше з тим, щоб продовжити виконання Плану дій стосовно вільного руху товарів. Концепція і „зелена книга” щодо реформування існуючої системи технічного регулювання, оцінки відповідності та стандартів були опубліковані в 2006 р., однак ніяких структурних змін ще не відбулося. Україна та ЄС мають спільно забезпечити успішний початок впровадження наступної фази проекту Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства.

ЄС необхідно здійснити рішучі кроки з метою надання Україні доступу до програми ТАІЕХ. З моменту започаткування програми ТАІЕХ в Україні в середині 2006 р. українські органи державної влади мали можливість брати участь у понад 20 заходах, організованих за ініціативою власне українських інституцій (що мали місце в Україні) або запропонованих ЄС як багатонаціональні форуми, що відбувалися в Брюсселі чи країнах-членах ЄС. Було проведено заходи з питань у таких сферах: сільське господарство, цивільна авіація, стандарти та норми, охорона довкілля (пакування, утилізація відходів), захист прав інтелектуальної власності, конкуренція, охорона здоров’я, судова реформа. На даний час заходи проводилися в основному у формі семінарів та круглих столів, однак були запити щодо отримання допомоги експертів в питаннях аналізу законодавства та пропозицій щодо його модернізації.

Питання, які потребують вирішення: Продовжити перегляд існуючих українських стандартів з метою забезпечення їх гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами, а також для їх добровільного застосування. Визначити систему пріоритетів для адаптації законодавства.

13. Діалог з питань зайнятості; недискримінація працівників-мігрантів

В цілому досягнуто певного прогресу.

Досягнення: Під час останнього засідання підкомітету Україна-ЄС „Економічні та соціальні питання, фінанси і статистика”, яке відбулося 2 жовтня 2006 р., було оприлюднено ряд українських ініціатив щодо підтримки зайнятості та боротьби з бідністю. Обидві сторони погодилися щодо важливості нещодавно схваленої програми дій МОП на 2006 та 2007 рр. стосовно Гідної роботи. Еволюція соціального діалогу в Україні демонструє позитивні тенденції, включаючи підготовку законопроекту „Про соціальний діалог”, однак інші проблемні питання потребують більшої уваги. Україна продовжувала двосторонні переговори щодо угод про соціальний захист з країнами-членами ЄС: Естонією, Німеччиною, Португалією, Угорщиною та Словаччиною (зміни до діючої угоди).

Питання, які потребують вирішення: Залишається невирішеним питання прийняття нового Кодексу про працю і відповідного реформування галузі. Україні слід продовжувати інформувати Комісію щодо можливих двосторонніх переговорів з країнами-членами ЄС стосовно угод про соціальний захист.

14. Прогрес в ключових питаннях у сфері ядерної безпеки

В цілому досягнуто певного прогресу.

Досягнення: Була досягнута спільна домовленість щодо здійснення заходів, передбачених Дорожньою картою для забезпечення ядерної безпеки на діючих українських ядерних електростанціях, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі. Зокрема було створено Спільну Робочу Групу та затверджено Технічне завдання для спільного з МАГАТЕ проекту з оцінки безпеки українських атомних електростанцій. Цей проект надасть Україні можливість систематично демонструвати рівень ядерної безпеки на діючих українських АЕС, а також потребу у будь-яких корегуючих заходах у разі необхідності. Задовільна оцінка рівня ядерної безпеки на усіх українських атомних електростанціях є однією з основних умов, що висувається ЄС для підтримки кінцевого вступу України в Енергетичне Співтовариство. Виділено перший транш позики Євроатому для „К2R4” (березень 2007 р.). Набула чинності Угода між Україною та Євратомом про співробітництво у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях (вересень 2006 р.).

Питання, які потребують вирішення: Здійснити заходи, передбачені Дорожньою картою для забезпечення ядерної безпеки на діючих українських ядерних електростанціях відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, зокрема щодо впровадження спільного з МАГАТЕ проекту з оцінки безпеки українських атомних електростанцій. Україні забезпечити необхідні умови для успішного завершення діючих проектів в Чорнобилі, при цьому особливу увагу приділити розробці комплексної стратегії поводження з ядерними відходами. Має бути прогрес у виконанні Програми модернізації „К2R4”, як це погоджено в угодах щодо надання позики з боку Євратому та ЄБРР. Роботи мають бути завершені до третьої заміни ядерного палива (реактор зупиняється на перезавантаження палива і технічне обслуговування). Невиконання цієї умови може стати причиною для зриву зобов’язань за Позикою. Україна має забезпечити надання інформації щодо прогресу в імплементації Оновленого Пакету програм для всіх українських діючих атомних об’єктів, окрім K2R4. Продовжити зміцнення повноважень та незалежності Державного комітету ядерного регулювання України у відповідності до зобов’язань, взятих Україною як стороною Конвенції про ядерну безпеку.

В. Заходи щодо подальшого посилення Плану дій Україна – ЄС відповідно до висновків Ради із загальних питань і зовнішніх зв'язків від 21 лютого 2005 р.

15. Посилена Угода, включаючи Зону Вільної Торгівлі

В цілому досягнуто значного прогресу.

Досягнення: Рада ЄС 22 січня 2007 р. погодила директиви на переговори щодо нової посиленої Угоди з Україною. Переговори розпочалися 5 травня в Брюсселі, другий раунд проходив на початку квітня у Києві. Обговорювалися наступні питання: (і) політичний діалог і зовнішня та безпекова політика; (іі) юстиція, свобода та безпека і (ііі) економічне і секторальне співробітництво.

Питання, які потребують вирішення: ЄС та Україні необхідно продовжити переговори та підготувати до Саміту Україна-ЄС, який відбудеться 14 вересня 2007 р., спільний звіт щодо прогресу в цьому напрямку. Україні та ЄС мають розпочати переговори стосовно зони вільної торгівлі як частини нової посиленої Угоди щойно Україна завершить процес вступу до СОТ.

16. Енергетика, транспорт, навколишнє середовище, інформаційне суспільство, охорона здоров’я та розвиток приватного сектору

Енергетика:

Загалом, досягнуто значного прогресу.

Досягнення: З метою виконання положень Плану Дій Україна – ЄС, що регулюють питання енергетичної сфери, в рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння було організовано та проведено цілий ряд засідань Спільної робочої групи щодо реалізації чотирьох дорожніх карт зі співробітництва у галузі мирного використання ядерної енергії. Україна та ЄК дійшли згоди по переліку пріоритетних проектів з реформування інфраструктури енергетичної сфери, що фінансуватимуться ЄК/ЄІБ/ЄБРР в період роки. В грудні 2006 р. під час офіційної церемонії відкриття Газового метрологічного центру у Боярці (фінансується ЄС), Україна підтвердила наміри і надалі здійснювати кроки, направлені на забезпечення безпеки енергоносіїв, співпрацюючи з ЄС в рамках роботи Центру шляхом поширення його можливостей на нафтову метрологію, проведення супутникового моніторингу та підготовки фахівців. Результати дослідження щодо використання нафтопроводу Одеса-Броди з півдня на північ (профінансовано ЄС) та його подовження до Плоцька показали, що проект технічно, економічно та з точки зору охорони довкілля є можливим для реалізації. Україна продемонструвала готовність використовувати його як це первісно планувалося. Українська сторона взяла на себе зобов’язання продовжувати реформи вугільного сектору, включаючи питання приватизації та удосконалення системи державної підтримки вугільної промисловості відповідно до норм та вимог ЄС і СОТ, а також вже здійснила попередні кроки з метою посилення рівня безпеки на вугільних шахтах. Започаткований в 2007 р. Проект Програми Тасіs „Програма підтримки вугільного сектору” має відіграти важливу роль в процесі реалізації Меморандуму про взаєморозуміння.

Стосовно інтеграції ринків, то прогресу досягнуто через започаткування проекту Тwinning з питань ринку електроенергії. Заява України щодо членства в UCTE була схвалена разом із відповідною заявою Молдови. Отримавши статус спостерігача в Енергетичному Співтоваристві, Україна подала заяву на повноправне членство. Спеціальна місія ЄК від імені Енергетичного Співтовариства проводила оцінку ситуації на ринку електроенергії та газу. Розпочато роботу щодо реалізації проекту Тwinning разом із НКРЕ.

Здійснено спільний аналіз результатів реформування роботи газотранспортної системи України, а також аналіз за результатами виконання різних положень acquis ЄС щодо стратегічних запасів нафти. Одразу після проведення аудиту газотранспортної системи було досягнуто згоди щодо проведення спільної оцінки усіх потреб для реабілітації газо - та нафтотранспортної системи України. В Україні створено Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Питання, які потребують вирішення: Україна у співпраці з ЄК має виконати заходи згідно із низкою дорожніх карт, визначених Меморандумом про взаєморозуміння у сфері енергетики. Україна має запровадити національну систему управління запасами нафти відповідно до acquis ЄС, а також посилити незалежність органу влади, що відповідає за регулювання енергетичної сфери, та надати можливість працювати незалежним операторам електричної та газотранспортної системи згідно із вимогами відповідних статей Електричної та Газової Директив, а також беручи до уваги те, що Україна має намір стати повноправним членом Енергетичного Співтовариства. Україна має забезпечувати подальше впровадження відповідних угод спільно із усіма зацікавленими сторонами стосовно розвитку нафтопроводу Одеса-Броди. Україна має прийняти рішення щодо переліку пріоритетних проектів з реформування інфраструктури енергетичної сфери, що фінансуватимуться ЄК/ЄІБ/ЄБРР в період до 2013 р.

Охорона навколишнього середовища:

Загалом, досягнуто певного прогресу.

Досягнення: В Україні спостерігається хороший прогрес щодо виконання Кіотського протоколу у тісній співпраці з ЄК, особливо стосовно впровадження національної системи моніторингу та інвентаризації. Україна розробила та переглянула національні реєстри викидів тепличних газів відповідно до вимог Рамкової конвенції ООН із зміни клімату та Кіотського протоколу, а також затвердила національний порядок щодо проектів Спільного впровадження. Україна завершила підготовку Другої національної доповіді та подала її до РКЗКООН (UNFCCC). Засідання Спільної робочої групи з питань зміни клімату Україна – ЄС відбулося в грудні 2006 р., за результатами якого був прийнятий робочий план на період  рр.

Національна стратегія з охорони довкілля на 1998 – 2008 рр. була переглянута. Законодавство в цій сфері, не дивлячись на певні досягнення, потребує удосконалення, особливо що стосується імплементаційних нормативно-правових актів. Останні поповнення законодавства цієї сфери включають в себе Закон України „Про екологічний аудит”, внесення змін до Водного кодексу України та Наказ щодо інформування громадськості про проблеми забруднення довкілля. Інші закони щодо відходів, єдиних ліцензій та інтегрування принципів охорони навколишнього середовища в інші сфери на сьогодні знаходяться на розгляді.

Питання, які потребують вирішення: Стосовно політики у сфері охорони довкілля, Україна має надати належну увагу підготовці аналізу поточної ситуації в сфері стратегічного планування з питань навколишнього середовища та системі координації між відповідними інституціями, та відповідно прийняти оновлену Національну стратегію охорони навколишнього середовища. Україна має продовжувати діалог с Румунією та Молдовою щодо дельти Дунаю та впевнитись, що виконуються положення багатосторонніх угод з охорони навколишнього середовища, учасницею яких вона є, беручи до уваги також зобов’язання, взяті згідно із умовами зазначеного проекту. Україна має докласти максимум зусиль згідно з міжнародними зобов’язаннями для захисту своєї екосистеми. Особливу увагу необхідно приділити дотриманню положень багатосторонніх угод з охорони навколишнього середовища, учасницею яких вона є, та забезпечити подальше інформування щодо здійснених кроків, направлених на виконання положень вищезазначених багатосторонніх угод з охорони довкілля (Еспоська конвенція, особливо висновки Комісії від 10 липня 2006 р.; Орхуська конвенція, Бернська конвенція, Рамсарська конвенція). Україна має і надалі активно брати участь у відповідних регіональних спільних органах, таких як: Спеціальна група з питань регіону Дунай-Чорне море (DABLAS) та Робоча імлементаційна група, а також Групи ЕЕССА (країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії), що є компонентом Водної Ініціативи ЄС. Україна має приділяти належну увагу розробці комунікаційних стратегій для ключових напрямів охорони довкілля, беручи до уваги регіональні та місцеві особливості, з метою отримання громадської підтримки реалізації політики з питань охорони навколишнього середовища. Необхідно стати на шлях прогресу в питаннях щодо створення необхідних органів, особливо тих, які мають займатися питаннями інвентаризації викидів тепличних газів та національного реєстру.

Транспорт:

Загалом досягнуто певного прогресу.

Досягнення: 10 січня 2007 р. Україна ратифікувала Угоду про ГНСС (глобальні навігаційні супутникові програми Галілео та Егнос), а також „горизонтальні” угоди в авіаційній сфері. За результатами переговорів Рада ухвалила директиви щодо укладання з Україною комплексної угоди в авіаційній сфері. ЄК організувала спеціальні семінари з питань адаптації законодавства в сфері авіатранспорту.

З метою виконання рекомендацій Групи високого рівня щодо визначення пріоритетних транспортних коридорів та проектів з удосконалення транспортної інфраструктури, а також відповідних „горизонтальних” заходів, направлених на розповсюдження транс’європейської транспортної мережі на території сусідніх країн, Україна була залучена до аналізу технічних можливостей об’єднання залізничних систем країн-членів ЄС та інших країн. Україна також брала участь у спрощенні процедури митного контролю між зазначеними країнами для товарів, що постачаються залізничним транспортом.

Відповідно до Інструменту реалізації Плану Дій Україна-ЄС 2006 р., Україна висловила підтримку членства ЄК в Дунайській Комісії під час засідання Підготовчого Комітету з перегляду положень Белградської конвенції.

Питання, які потребують вирішення: Необхідно розпочати переговори по укладанню Комплексної угоди в авіаційній сфері, маючи на меті створити спільний авіаційний простір Україна – ЄС. Україна має повністю виконувати Угоду щодо співробітництва з ЄС у сфері ГНСС. Україна має ратифікувати горизонтальні угоди з питань авіації та двосторонні авіаційні угоди та в подальшому прийняти і імплементувати основні нормотворчі документи з питань авіації відповідно до стандартів ЄС, включаючи питання безпеки авіації за допомогою твінінгових інструментів, розроблених допомогти Україні стати повноправним членом Об’єднаного Управління Цивільної Авіації (JAA), беручи до уваги рівень прогресу, досягнутий в ході переговорів щодо спільної авіаційної зони Україна – ЄС. Україна має в подальшому удосконалювати державну систему управління портами відповідно до вимог та стандартів ЄС і Паризького Меморандуму про взаєморозуміння про портовий державний контроль. Україна має продовжити вживати заходи щодо покращення своїх позицій в так званому „Паризькому чорному списку”. Україна має підготувати План дій з дорожньої безпеки, який слугуватиме основою для передбачених твінінгових інструментів щодо дорожньої безпеки, а також має впровадити використання цифрового тахографу в системі автодорожнього транспорту.

З метою виконання рекомендацій Групи високого рівня щодо визначення пріоритетних транспортних коридорів та проектів з удосконалення транспортної інфраструктури, а також відповідних „горизонтальних” заходів, направлених на розповсюдження транс’європейської транспортної мережі на території сусідніх країн, Україна має надавати інформацію Комісії щодо визначення пріоритетних транспортних коридорів та інфраструктурних проектів, а також пропозиції на виконання рекомендацій Комісії; Комісія має надавати оперативну інформацію щодо можливих попередніх переговорів з сусідніми країнами з метою прискорення виконання зазначених рекомендацій; ЄС та Україна мають погодити принципи діяльності координаційної структури, метою якої є забезпечення ефективної імплементації транснаціональних ліній та реалізації „горизонтальних” заходів.

Інформаційне суспільство, телекомунікації

Загалом, досягнуто певного прогресу.

Досягнення: Була створена Національна комісія з питань регулювання зв'язку України, яка на сьогодні вже впровадила перший етап реформ тарифної системи на телефонні послуги; Парламент України також прийняв Концепцію розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 р.

Питання, які потребують вирішення: Україна має продовжити реформування тарифної системи, цінової політики оплати зв’язку, підвищення кількості користувачів мобільного зв’язку; Україна має посилити адміністративну спроможність Національної комісії з питань регулювання зв'язку з метою забезпечення дії принципів чесної конкуренції на ринку електронних та комунікаційних послуг.

Охорона здоров’я

Загалом, досягнуто певного прогресу.

Досягнення: Україна брала активну участь у засіданнях ЄС з питань ВІЛ/СНІДу.

Питання, які потребують вирішення: Україна має приділяти належну увагу питанням упередження загрози розповсюдження епідемії ВІЛ/СНІД і надалі брати активну участь у відповідних засіданнях ЄС.

Розвиток приватного сектору

Як передбачено у Імплементаційному Інструменті на 2006 рік, заходи, зазначені у пунктах 8, 9, 10 та 12, допоможуть виконати ці завдання.

17. Міжлюдські контакти

В цілому досягнуто значного прогресу.

Досягнення: Україна продовжила діалог щодо політики в сфері вищої освіти, ініційований в рамках програми Tempus, а також щодо відповідного використання програми Tempus для підтримки Болонського процесу в контексті розвитку Європейського простору вищої освіти. ЄС здійснив ряд заходів, щоб розширити участь України в програмі Tempus, зокрема ініціюючи відкриття Національного офісу Tempus в Україні з метою посилення впливу програми на перебіг реформ у цій сфері. З усіх заходів, що мають бути здійснені через механізми програми Tempus (ЕСТS, QА, акредитація, тренінги з питань Болонського процесу), вже розпочалась реалізація 12 проектів (із загальної кількості 17 проектів, що були відібрані протягом звітного періоду). ЄК надала інформацію щодо діяльності Центру Жана Моне (функціонує відповідно до нової програми „Навчання протягом життя”). ЄК підготувала „Оцінку вищої освіти” для надання Україні відповідних та конкретних рекомендацій щодо розвитку політики в галузі вищої освіти. ЄК додала в освітні реформи свої ініціативи та механізми політики в галузі освіти і навчання щодо залучення соціальних партнерів.

ЄК продовжує інформувати про програму Erasmus Mundus, до якої спостерігається великий інтерес з боку українських аплікантів. ЄК вживала заходи з метою заохочення участі молоді та молодіжних організацій України в програмі „Молодь”; ЄК представила нову програму „Молодь в дії”. Україна та ЄС обмінялись думками щодо Конвенції ЮНЕСКО стосовно культурної різноманітності і Україна зобов’язалась прискорити процес ратифікації цього документу. ЄС ратифікував Конвенцію 18 грудня 2006 р., що визначило термін набуття нею чинності (18 березня 2007 р.). Був здійснений істотний прогрес в реалізації програм сусідства.

Наукові товариства з України взяли участь у заходах 6-ї Рамкової Програми, зокрема через механізми INTAS. Ураховуючи кількість українських команд, що взяли участь у 6-й Рамковій Програмі, Україна зайняла 10 місце серед країн-учасників зазначеної Програми. Загалом, 93 українські наукові команди взяли участь в 6-й Рамковій Програмі. Основні сфери співпраці в цьому контексті були наступні: суспільні науки, точні науки, ядерна безпека, захист довкілля, а також аеронавтика та космос. ЄК надавала фінансування для Українського науково-технічного центру з метою забезпечення співпраці в боротьбі з розповсюдженням зброї масового знищення, в основному зосереджуючись на перепрофілюванні галузей, що спеціалізуються на виробництві зброї масового знищення, на цивільні цілі.

Питання, які потребують вирішення: ЄС продовжує передавати досвід в освітній та навчальній політиці, а також щодо практики реформ в цих галузях з метою вдосконалення відповідності та ефективності освітньої системи України, зокрема шляхом запровадження спільних ініціатив ЄС та Світового Банку щодо розвитку людських ресурсів. Можливість реалізації цієї ініціативи залежатиме від реакції України та її спроможності розпочати реалізацію довгострокової стратегії розвитку в умовах нестабільної політичної ситуації. Україна має краще використовувати програми зовнішньої допомоги ЄС, зокрема такі як Erasmus Mundus та Tempus, в тому числі з метою ефективної реалізації цілей Болонського процесу. Україні та ЄС необхідно сприяти ратифікації та імплементації Конвенції ЮНЕСКО щодо культурної різноманітності 2005 р. та становленню Національного офісу Tempus в Україні.

18. Сприяння максимальному доступу України до фінансування ЄІБ

В цілому досягнуто значного прогресу.

Досягнення: Межа кредитування для позик ЄІБ зросла до 12,4 млрд. євро на наступні 7 років. Це означає, що заплановано збільшити надання позик ЄІБ для Східної Європи з 0,6 млрд. євро в рр. до 3,7 млрд. євро у рр.

В недавньому своєму Повідомленні „Посилення Європейської політики сусідства” Комісія запропонувала відокремити фінансування з бюджету Європейського Інструменту Сусідства та партнерства (ЄІСП) для Інвестиційного Фонду сусідства, призначеного для надання позик країнам-партнерам ЄПС. Фонд має за мету надання грантів для підготовки кредитних проектів ЄІБ, ЄБРР та двосторонніх чи багатосторонніх інституцій фінансового розвитку держав-членів, що зробили внесок у Фонд.

Питання, які потребують вирішення: Гарантувати, щоб Інвестиційний Фонд сусідства, належно заснований, зміг забезпечити можливість використання кредитів міжнародних фінансових інституцій.

19. Збільшення допомоги

В цілому досягнуто значного прогресу.

Досягнення: В додаток до сприяння максимальному доступу України до фінансування ЄІБ, була збільшена допомога ЄС Україні (фінансування країнових програм було збільшено з 88 млн. євро у 2005 р. до 100 млн. євро у 2006 р.). Комісія, в рамках підготовки нових фінансових планів, готує нові щорічні програми, які здійснюватимуться в рамках ЄІСП. Відповідно до Індикативних програм ЄІСП на рр. для України буде виділено 494 млн. євро. Україна також матиме можливість взяти участь у заходах, передбачених програмами Регіональної та Міжрегіональної співпраці і транскордонного співробітництва.

Україною були підписані Програма дій у сфері транскордонного співробітництва на 2005 рік (частина 1 та 2), Програма ядерної безпеки на 2005 рік та Регіональна програма на 2006 рік. Національна програма дій Tacis на 2006 рік, Програма транскордонного співробітництва на 2006 рік та Регіональна програма на 2006 рік були розроблені при повній координації та підтримці України та були затверджені Комісією. Національна Програма дій на 2007 рік знаходиться в процесі підготовки.

У березні в Києві пройшов семінар з метою започаткування проекту програми Twinning. У робочих групах були опрацьовані усі етапи процесу Twinning від того, як готується проект до його імплементації, що розглядалися на базі практичних прикладів. Перші два оголошення щодо реалізації проектів Twinning були опубліковані у травні 2006 р., а перші контракти були підписані в сфері регулювання енергетики та цивільної авіації. П’ять наступних оголошень щодо реалізації проектів Twinning були опубліковані в кінці 2006 р. - на початку 2007 р. і зараз знаходяться на різних етапах обговорення контрактів та проведення оцінок. Загалом нараховується 20 проектів Twinning, які знаходяться на різних етапах розробки.

Україна очолила урядово-донорську координацію міжнародної технічної допомоги шляхом проведення регулярних засідань тематичних робочих груп з метою гармонізації надання допомоги у відповідності до Паризької Декларації, до якої Україна зобов’язалась приєднатись (Президент підписав Указ про приєднання до Паризької Декларації у квітні 2007 р.). Частина робочих груп провела перші засідання.

Питання, які потребують вирішення: Покращити ефективне використання зовнішньої допомоги, включаючи зокрема посилення ролі Національного Координаційного бюро, та зміцнення зв’язку між урядовими службами, відповідальними за виконання та моніторинг Плану Дій, та тими, хто займається плануванням надання зовнішньої допомоги. Здійснювана Урядом координація донорів вимагає істотного посилення.

20. Співпраця у сфері юстиції, свободи та безпеки

В цілому досягнуто значного прогресу.

Досягнення: Завершено підготовку переглянутого Плану Дій у сфері ЮСБ, який має бути затверджений на засіданні Ради з питань співробітництва Україна-ЄС 18 червня 2007 р. у Люксембурзі. Оновлено План-графік імплементації, який є моніторинговим інструментом Плану Дій у сфері ЮСБ.

Питання, які потребують вирішення: ЄС та Україна мають виконувати заходи, передбачені в переглянутому Плані Дій у сфері ЮСБ та Плані-графіку його імплементації.