Модель глобальної сільської школи-мережі

І. Г.Осадчий, начальник відділу освіти Ставищенської РДА Київської області, голова ради освітнього округу, кандидат педагогічних наук

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

Лабораторія сільської школи КОІПОПК

Відділ освіти Ставищенської РДА Київської області

Серія “Практична педагогіка” №5 (18), 2006 р.

Модель глобальної сільської школи-мережі

Ставище - 2006

Назва моделі

сільської школи

“Глобальна сільська школа – мережа”

Автор

Назва освітньої установи

Центральний офіс

та його адреса

Керівник

Іван Григорович Осадчий, кандидат педагогічних наук

Навчально-виховне об’єднання “Ставищенський районний освітній округ”

09400 смт. Ставище Київської області

вул. Радянська, 44.

Відділ освіти Ставищенської РДА

(5-48)

( [e-mail] )

Осадчий І. Г., начальник відділу освіти Ставищенської РДА

У комплексі заходів модернізації освіти в Україні велике значення надається розв’язанню проблеми загальноосвітньої сільської школи, яка завжди була важливою складовою освітньої системи країни та покликана, крім вирішення освітніх завдань, сприяти збереженню і розвитку національних традицій та цінностей, унікального потенціалу вітчизняної культури. В Україні сільська школа займає особливе місце, перш за все завдяки тій ролі, яка традиційно відводиться їй у житті села.

Зміна пріоритетів соціально-економічного розвитку українського суспільства, яка відбулася за останні два десятиріччя, суттєво загострила проблеми села, які нагромаджувалися роками, яскраво висвітлила відставання сільської школи від міської у розв’язанні пріоритетних завдань навчання і виховання молодого покоління.

Якщо прослідкувати тенденції змін у сфері освіти, то можна побачити, що в містах практично кожен учень одержав можливість будувати власну освітню траєкторію, вибираючи або відповідну своєму профілю школу, або клас у школі, де він навчається. В значно гіршому становищі опинилися учні сільських шкіл, які залишилися “прикріплені“ до своїх, не завжди кращих, шкіл.

Саме тому проблему сільської освіти треба формулювати так: “Які моделі закладів та систем освіти доцільно обрати, щоб, вклавши в них матеріальні та людські ресурси, отримати освіту, доступну для сільської дитини, якісну та ефективну?”.

Ще на початку 1999 року, проаналізувавши перші соціально-економічні наслідки реформування аграрного сектору економіки країни, які проявились в інтенсивному формуванні в сільській місцевості цілого ряду соціальних груп з різним соціально-економічним статусом, а тому й різними освітніми потребами, вдалося виявити основне протиріччя системи загальної середньої освіти в сільській місцевості.

Це протиріччя між необхідністю забезпечити надзвичайно широкий спектр освітніх послуг різноманітної якості (зокрема й надзвичайно високої) і неможливістю це зробити на рівні кожної сільської школи.

Саме це протиріччя є основним, а не матеріальна база чи якість педагогічних кадрів. Сьогодні окремі (на жаль, лише окремі) сільські школи (так склалося ситуативно) мають набагато кращу матеріальну базу, якість педагогічних кадрів, умови для навчання й виховання учнів, ніж деякі міські школи, де проблеми інші, але їх не менше і вони не менш гострі. Проте це не дозволяє сучасній сільській школі надавати спектр освітніх послуг, гарантованих законодавством країни.

Тому, відмовившись від популістських лозунгів збереження сільської школи, було вирішено сконцентрувати увагу на пошуку шляхів найефективнішого вирішення освітніх проблем сільської дитини.

В 1999 році була запропонована нова ідея, яка лягла в основу моделі сучасної сільської освіти: суб’єктом гарантій конституційного права громадян на отримання загальної середньої освіти в сільській місцевості має стати не окрема сільська школа, а система освіти адміністративного району, тобто районний освітній округ, інакше кажучи глобальна сільська школа-мережа.

Яка ж вона глобальна сільська школа-мережа – школа майбутнього?

Зрозуміло, що майбутнє в згорнутому вигляді існує і в минулому, і в теперішньому. Але його важко помітити там, де панує “нинішнє”, яке має достатньо ресурсів. Майбутнє помітне там, де обмежені життєво важливі ресурси, де назріває якісний злом, і це – сільська школа, сільська освіта. Саме тому сільська освіта першою вийшла на шлях реформ і зупинилася перед “каменем” із написом - яку дорогу в майбутнє обрати?

Такий вибір уже зробила світова економіка наприкінці ХХ ст., яка почала прискорено модернізуватися. Підприємства й організації вийшли з вузьких меж “точкової” локалізації, почали масово утворюватися мережеві структури-конгломерати, картелі, об’єднання тощо. Мережі поширились на величезні території і почали ефективно використовувати надлишки дешевих ресурсів, які виникли природно, - в одному місці одні, в іншому інші. Внаслідок цього організація – мережа як єдине ціле отримала доступ до дешевих ресурсів усіх видів.

Такий же напрям реформування спостерігаємо і в Болонському процесі, суть якого полягає в формуванні спільного освітнього простору та консолідації зусиль наукової і освітянської громадськості й урядів для підвищеної конкурентоздатності європейської системи освіти в світовому вимірі.

Саме тенденцію глобалізації сільського освітнього простору ми спробували реалізувати в нашому адміністративному районі, створивши мережеву організацію – районний освітній округ, методологічною основою якого є теорія освітніх мереж [9;15; 21]

На противагу ідеям концентрації навчальних закладів (закриття невеликих шкіл і збереження однієї школи на кілька населених пунктів) був запропонований шлях кооперації – взаємного підсилення освітніх просторів існуючих шкіл, взаємоузгодження дій, перерозподілу і делегування повноважень.

Як результат цього – сільська дитина стала учнем не однієї школи, а учнем кількох міні-модулів, обраних за її бажанням і об’єднаних в єдину мережу. Процес навчання став особистісно-зорієнтованим. У такій системі освіти кожна дитина має можливість будувати свою власну освітню траєкторію.

Навчання в такій системі нагадує цілеспрямований по вертикалі (знизу - вгору) та вільний по горизонталі (палітра альтернатив) рух по освітній “павутині”, який практично ніколи не буде рухом уздовж прямої лінії. Більше того, шлях від одного рівня до іншого для однієї дитини може нагадувати відрізок прямої, а інша зможе освоїти два і більше “відрізки” (одночасно відвідуючи кілька факультативів, курсів за вибором, виконувати наукову роботу, працювати з репетитором тощо).

Сільська дитина як суб’єкт навчально-виховної діяльності має можливість “включитися” у функціонування одного з альтернативних вузлів та модулів певного рівня великої освітньої мережі або просторового мережива глобальної сільської школи і задовольнити свою чергову освітню потребу.

Досвід 7 років переконливо довів, що нам вдалось знайти загальне розв’язання проблеми загальної середньої освіти в сільській місцевості. І цей розв’язок – глобальна сільська школа-мережа.

Забезпечення рівного доступу до якісної освіти шляхом координації зусиль навчальних закладів та систем освіти щодо створення організаційно-педагогічних умов для здобуття учнями якісної базової та повної загальної середньої освіти, початкової професійної та позашкільної освіти, здійснення узгодженої діяльності у сфері дошкільної та початкової загальної середньої освіти, а також розв’язання інших освітніх проблем.

- глобальна сільська школа-мережа виступає суб’єктом гарантій конституційного права мешканців району на загальну середню освіту.

- освітній процес у такій школі є особистісно зорієнтованим, тобто забезпечується можливість кожній дитині відповідно до особистісних прагнень, рівня розвитку, знань, умінь та навичок обрати свій шлях, форму та зміст загальної середньої освіти в обсязі, передбаченому законом, і отримати, за бажання, додаткову освіту.

- рівність умов для всіх мешканців території в отриманні повної загальної середньої освіти, додаткової та початкової професійної освіти.

- структура школи-мережі є гнучкою і здатною швидко змінюватись, відповідно до зміни освітніх потреб учасників освітнього процесу.

- основними типами навчальних закладів, які забезпечують надання повної загальної середньої освіти, є середні загальноосвітні школи різних ступенів та навчально-виховні комплекси (НВК), до складу яких входять кілька освітніх модулів – міні-школи.

- до складу глобальної сільської школи входять також районні та міжшкільні освітні структури, які забезпечують цілісність та підвищують ефективність функціонування. До таких підсистем належить державно-громадська система управління, система соціально-педагогічної діагностики і моніторингу, системи інформаційного та методичного забезпечення освітньої діяльності, районна очно-заочна різнопрофільна школа, районна асоціація дитячих організацій, дитячий будинок тощо.

Ставищенський район Київської області, а також інші райони сусідніх областей.

У своїй діяльності НВО “Ставищенський РОО” керується Примірним погодженням про освітній округ, затвердженим наказом МОН України від 05.04.2006 № 000 та Законом України “Про освіту” (ст. 9 п.3)

Навчально-виховне об’єднання НВО ”Ставищенський РОО”, до складу якого входять навчальні заклади та системи освіти Ставищенщини, мають такі основні документи: Положення про НВО “Ставищенський районний освітній округ” та установчу угоду про його створення.

Структуру освітнього округу станом на 1.09.2004 р. представлено на схемі 1 та в табл.1

Визначено перелік опорних навчальних закладів, і на базі так званих шкіл-ліцеїв (шкіл з ліцейними класами) були створені навчально-виховні комплекси (НВК): Ставищенський НВК №1 (ЗОШ І-ІІІ ст.; педагогічний ліцей з природничо-математичним та гуманітарним профілем, майстерня по підготовці водіїв категорії “В” і “С” та дитячо-юнацька спортивна школа); Ставищенський НВК №2 (ЗОШ І-ІІІ ст.; юридичний ліцей (правознавство та пожежна справа); Красилівський НВК (ЗОШ І-ІІІ ст., агротехнічний ліцей з технічним та агробіологічним профілем; навчально-виробничий комбінат по підготовці водіїв категорії ”С”, “В” та трактористів-машиністів. В Розкішнянській ЗОШ І-ІІІ ст. створено медико-біологічний, а в Іванівській ЗОШ І-ІІІ ст. – економічний профільні класи. Ці п’ять опорних закладів освіти мають пришкільні інтернати па 180 місць, в яких зараз проживає 163 учні. Таким чином, вже з 01.09.2000 року і по цей час в навчальних закладах, які мають старшу профільну школу, навчається 82%, а в ліцеях і профільних класах 40% учнів даної вікової групи.

Сконструйовані за модульним принципом опорні навчальні заклади фактично складаються з кількох міні-шкіл, які працюють за різними робочими навчальними планами, але мають єдині системи виховання, спортивно-масової роботи, збереження здоров’я учнів, життєзабезпечення тощо. Такі заклади почали виконувати роль ресурсної бази для підтримки діяльності всіх інших навчальних закладів району.

Зразу ж була проведена робота по створенню технологічних класів і ліцензуванню професійної підготовки учнів. Оскільки в районі немає навчально-виробничого комбінату або ПТУ, то цю функцію взяли на себе школи. На сьогоднішній день у Ставищенському НВК №1 готують водіїв, операторів комп’ютерного набору, швачок, Красилівському НВК – водіїв, трактористів і операторів комп’ютерного набору, Розкішнянській ЗОШ І-ІІІ ст. – трактористів і операторів комп’ютерного набору, Іванівській ЗОШ І-ІІІ ст. – обліковців бухгалтерських документів та водіїв, Гостромогильському НВО – трактористів, Торчицькій ЗОШ І-ІІІ ст. – водіїв, Бесідському НВО – швей, Гейсиській ЗОШ І-ІІІ ст. – кухарів. Окремі навчальні заклади: Іванівська ЗОШ І-ІІІ ст., Торчицька ЗОШ І-ІІІ ст., Бесідське НВО, Гейсиська ЗОШ І-ІІІ ст. – пішли шляхом укладення угод із ПТУ регіону (відповідно, Володарським ПТУ №27 та Білоцерківським ВПУ №12), по створенню госпрозрахункових груп на вигідних для шкіл умовах. Завдяки цьому, 75% випускників шкіл району отримають документи державного зразка про оволодіння першою робітничою професією.

Схема 1. Структура НВО «Ставищенський РОО»

Табл.1. Склад та структура навчально-виховного об’єднання

«Ставищенський районний освітній округ»

(НВО «Ставищенський РОО») станом на 1.09.2004 р.

№	Назва суб’єкта НВС «Ставищенський РОО»	Освітні послуги: загальна середня освіта/початкова професійна освіта
Основна школа: міжшкільні факультативи та курси за вибором (РОЗРШ) (7–9 класи)	Старша школа (10-11 кл.)
Академічні профілі	Технологічні профілі (початкова професійна підготовка)	Центри довузівської підготовки та курси допрофесійної підготовки
1.	Північний міжшкільний освітній округ: Іванівська ЗОШ І–ІІІ ст.* Гостромогильське НВО (ЗОШ І–ІІІ ст. – дитячий садок) Кривецька ЗОШ І–ІІ ст. Полковницьке НВО (ЗОШ І–ІІ ст. - дитячий садок)	Іванівська ЗОШ І–ІІІ ст. (українська мова, біологія, історія) Гостромогильське НВО (зарубіжна література)	Загальноосвітній (Іванівська ЗОШ І–ІІІ ст., Гостромогильське НВО); Економічний (Іванівська ЗОШ І–ІІІ ст.)	Обліковець бухгалтерських документів, водій категорії «С», оператор комп’ютерного набору. (Іванівська ЗОШ І–ІІІ ст.); тракторист-машиніст класу «А» (Гостромогильське НВО)	Іванівська ЗОШ І– ІІІ ст. (українська мова, економіка, математика, правознавство )
2.	Центральний міжшкільний освітній округ: Ставищенський НВК №1*, Ставищенський НВК №2*, Розкішнянська ЗОШ І–ІІІ ст.* Антонівське НВО (ЗОШ І–ІІ ст. –дитячий садок) Винарівське НВО (ЗОШ І–ІІ ст. – дитячий садок) Ясенівська ЗОШ І–ІІ ст.	Ставищенський НВК № 1 (математика, біологія, інформатика, хімія, фізика, українська мова, англійська мова, зарубіжна література, хореографія, основи театра-льного мистецтва, основи вокального мистецтва). Ставищенський НВК № 2 (українська мова, матема-тика, правознавство, історія, фізика, трудове навчання) Розкішнянська ЗОШ І– ІІІ ст. (математика, хімія, біологія, географія, інформатика, англійська мова)	Загальноосвітній (Ставищенські НВК № 1, № 2, Розкішнянська ЗОШ І–ІІІ ст.) Педагогічний: гуманітарний та природничо-математичний (Ставищенський НВК № 1), Юридичний: правознавство та пожежна справа (Ставищенський НВК № 2), Медико-біологічний (Розкішнянська ЗОШ І–ІІІ ст.)	Молодша медична сестра, тракторист-машиніст класу «А» , оператор комп’ютерного набору (Розкішнянська ЗОШ І–ІІІ ст.). Водій категорії «С», “В”, оператор комп’ютерного набору, швачка (Ставищенський НВК № 1)	Ставищенський НВК № 1 (українська мова, математика, хімія, фізика, біологія, англійська мова, основи педагогіки, трудове навчання). Ставищенський НВК № 2 (українська мова, математика, історія, англійська мова). Розкішнянська ЗОШ І–ІІІ ст. математика, біологія, хімія)
3.	Східний міжшкільний освітній округ: Красилівський НВК*, Бесідське НВО (ЗОШ І–ІІІ ст. –дитячий садок) Гейсиська ЗОШ І–ІІІ ст. Попружнянська ЗОШ І–ІІ ст. Розумницьке НВО (ЗОШ І–ІІ ст. – дитячий садок) Станіславчицьке НВО (ЗОШ І–ІІ ст. – дитячий садок)	Красилівський НВК (математика, трудове навчання, основи вокального мистецтва). Гейсиська ЗОШ І–ІІІ ст. (зарубіжна література) Бесідське НВО (трудове навчання)	Загальноосвітній (Красилівський НВК) Агротехнічний: технічний та агробіологічний. (Красилівський НВК)	Водій категорії «С», “В” тракторист-машиніст класу «А», оператор комп’ютерного набору (Красилівський НВК); швейна справа (Бесідське НВО) кухар (Гейсиська ЗОШ І-ІІІ ст.)	Красилівський НВК (українська мова, математика фізика, біологія, хімія, англійська мова)
4.	Журавлиський шкільний освітній округ: Журавлиська ЗОШ І–ІІІ ст., Брилівське НВО (ЗОШ І–ІІ ст. – дитячий садок)	Брилівське НВО (трудове навчання)	Загальноосвітній (Журавлиська ЗОШ І– ІІІ ст.)
5.	Стрижавський шкільний освітній округ: Стрижавська ЗОШ І–ІІІ ст., а також с. Сухий Яр, с. Червоне, де відсутні школи.			Водій категорії «С» (Стрижавська ЗОШ І–ІІІ ст.)	Стрижавська ЗОШ І–ІІІ ст. (трудове навчання)
6.	Навчальні заклади, які не входять в МШОО та ШОО: Торчицька ЗОШ І–ІІІ ст. Василиська ЗОШ І–ІІ ст. Сніжківське НВО (ЗОШ І–ІІ ст. – дитячий садок) Юрківське НВО (ЗОШ І–ІІ ст. –дитячий садок )	Трудове навчання		Водій категорії “С” (Торчицька ЗОШ І–ІІІ ст.)

Умовні позначки:

*навчальні заклади, які є опорними в структурі районного освітнього округу,

мають інтернати для учнів 10–11-х класів, а також організовують (частково) підвіз учнів та вчителів.

Для учнів 7-9 класів сільських шкіл була створена РОЗРШ (районна очно-заочна різнопрофільну школа) як сукупність міжшкільних факультативів, які працюють на базі опорних навчальних закладів району [2]. Сьогодні це 44 факультативи з 14 навчальних предметів. Факультативи відвідують 464 учні (більше 30% дітей цієї вікової групи) з усіх сіл району. Створено 45 авторських навчальних програм і видано 8 посібників.

Для учнів 10-11 класів створено центри довузівської підготовки (ЦДП) [3]. Заняття проводяться з української мови, математики, історії України та іноземних мов за програмами, погодженими на кафедрах вузів, з яким укладено угоди. Такою формою навчання охоплено 231 учня, що становить 28% від загальної кількості учнів 10-11 класів.

РОЗРШ та ЦДП діють за рахунок годин варіативних частин робочих навчальних планів закладів освіти району. Заняття проводяться в суботу або в другій половині п’ятниці. Застосовується очно-заочна та кореспондентська форми навчання. Заняття для всіх учнів безкоштовні.

Створено районну асоціацію дитячих організацій Ставищенщини (РАДОС) “Крона” [16]. Це дозволило створити повноцінний простір соціально-культурної та освітньої діяльності для сільських дітей. Кожний навчальний заклад має свою дитячу організацію або товариство. РАДОС ”Крона”, організовує загальнорайонну гру “Світ дитинства”, яка триває цілий рік і завершується великим святом, приуроченим Міжнародному дню захисту дітей. Свято проходить за участю голів райдержадміністрації та районної ради, сільських голів, керівників сільгосппідприємств, фермерів, підприємців, представників партійних осередків.

НВО «Ставищенського РОО» не має прав юридичної особи і діє на підставі угоди про створення НВО «Ставищенського РОО» та Положення [17]. Статус суб’єктів, які підписали угоду, не змінюється. Вони продовжують діяти на підставі власних статутів. Їхня самостійність обмежується лише в тих сферах діяльності, які визначені в угоді про створення НВС “Ставищенського РОО”.

Керівництво НВО «РОО» здійснює рада округу, до складу якої входять керівники навчальних закладів та систем освіти району, представники органів влади та громадськості. Раду очолює голова, якого обирають простою більшістю голосів. За рішенням ради округу її головою обрано начальника відділу освіти районної державної адміністрації. Рішення ради чинні в межах компетенцій, визначених угодою про створення НВО «Ставищенського РОО» та положенням про освітній округ.

Схема 2.

Структура системи управління

глобальною сільською школою-мережею

НВО “Ставищенський РОО”

Міжшкільні системи

1. ЗОШ І ст. ЗОШ І-ІІ ст. ЗОШ І-ІІІ ст.

1. Школа – дитячий садок 2. Школа-ліцей

1. Міжшкільні факультативи 2. Центри довузівської підготовки 3. Асоціації

До органів управління освітнім округом, крім ради округу, належить також конференція педагогічних працівників та громадська рада округу. [Схема 2]

Система управління школою-мережею поєднує ознаки як цільових - ситуаційних, так і системних-функціональних підходів. Така технологія управління освітніми системами одночасно забезпечує виконання системою постійних функцій (завдань) та дозволяє ефективно вирішувати нові проблеми, котрі безперервно продукуються як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками.

Зазначені ознаки має концепція проектно-модульної організації освітніх систем [1; 8; 10] Її суть полягає в тому, що для забезпечення постійних у часі функцій (завдань) створюються окремі функціональні модулі різних рівнів, а для забезпечення керованого розвитку освітньої системи розробляються та здійснюються цільові проекти.

Для вирішення окремих завдань застосовується методика проектно-цільового управління [12; 19; 20]

Фінансування суб’єктів НВО «Ставищенський РОО» здійснюється їхніми засновниками (власниками) за рахунок районного та сільських бюджетів, а також за рахунок позабюджетних коштів. Для реалізації спільних проектів кожний навчальний заклад виділяє частку власних коштів (передбачених кошторисом), розміри якої встановлюються рішенням ради освітнього округу.

Об’єктивності й неупередженості оцінювання результатів функціонування НВО “Ставищенського РОО” сприяв той факт, що в Київській області, починаючи з 1997 року, видають щорічні офіційні аналітико-інформаційні бюлетені, які містять порівняльні характеристики стану всіх 35 освітніх систем (25 систем сільських адміністративних районів та 10 міст). Саме така зовнішня незалежна експертиза результативності є гарантом об’єктивності оцінювання результатів діяльності глобальної сільської школи – мережі НВО “Ставищенський РОО”

До сукупності таких параметрів входили характеристики дошкільної освіти (відсоток охоплення дітей навчанням, мережа дошкільних навчальних закладів, варіативність дошкільної освіти, результати атестації ДНЗ тощо); загальної середньої освіти (здобуття освіти, мережа закладів освіти, зокрема й нового типу, наповнюваність класів, організація профільного навчання, й поглибленого вивчення окремих дисциплін, результати атестації навчальних закладів тощо); результати участі учнів в обласних турах учнівських олімпіад з базових дисциплін, конкурсах-захистах науково-дослідних робіт членів МАН України, спортивних, туристичних, технічних та мистецьких обласних заходах; якість педагогічних кадрів, проходження курсів підвищення кваліфікації, участь у професійних конкурсах «Учитель року»; кількість правопорушень серед учнів та рівень соціально-психологічної підтримки дітей; забезпечення навчальних закладів комп’ютерною технікою, стан залучення позабюджетних коштів тощо. Всього 30–35 параметрів щорічно. Протягом 1997–2001 років набір параметрів стану і система оцінювання практично не змінювалися. За результатами роботи в 2002 та 2003 роках такої оцінки не проводили. В 2005 році було відновлено систему оцінювання, здійснено аналіз за 2004 рік і за його результатами освітня система Ставищенщини посіла третє місце.

Спектр абсолютних значень кожного показника (від найнижчого до найвищого по області) ділився на чотири рівних проміжки і виражався у балах: високий (+2), середній (+1), нижчий від середнього (–1) і низький (–2). У результаті додавання балів кожна освітня система отримувала власний рейтинг.

Інформацію, подану в щорічних інформаційно-аналітичних збірниках, у зведеному вигляді подано на діаграмі 1.

Особливих успіхів було досягнуто у сфері загальної середньої освіти. Починаючи з 2002 року, 82 % учнів 10–11-х класів навчальних закладів Ставищенського району навчаються у старшій профільній школі (по Україні – 6–8 %). До їхніх послуг 8 академічних, 8 технологічних та загальноосвітній профілі. Саме завдяки спеціалізації навчальних закладів 70-77% їхніх випускників вступають до вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, а 75 % отримують документи державного зразка про отримання першої робітничої професії. Тому й не дивно, що для здобуття повної середньої освіти приїжджають у Ставищенський район учні з інших районів та областей, а кількість учнів 10-х класів традиційно більша за кількість випускників 9-х класів

	Високий
	Середній
	Нижчий від середнього
	Низький

Рейтинг освітньої системи

100 2

Таким чином, сільська дитина в Ставищенському районі має можливість дошкільну і початкові освіту одержувати в рідній сільській школі.

Базову освіту (ІІ ступінь) учні отримують в рідній школі, але з 7 по 9 клас мають можливість безкоштовно відвідувати за вибором один – два факультативи із 44 на базі опорних навчальних закладів освітнього округу.

Повну загальну освіту діти можуть отримувати в рідній школі або в опорному навчальному закладі з профільною старшою школою, а також додатково в центрах довузівської підготовки (безкоштовно).

Першу робітничу професію діти отримують у рідній школі або на базі опорних закладів.

Проблеми соціалізації сільських дітей розв’язуються через діяльність РАДОС “Крона”.

Апробація моделі глобальної сільської школи-мережі постійно здійснюється на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях та авторських семінарах. За останні 5 років були проведені авторські семінари Осадчого І. Г. для педагогів та науковців Київської, Черкаської, Чернігівської, Миколаївської, Рівненської, Хмельницької, Дніпропетровської Житомирської, Полтавської та Сумської областей.

Для зручності користування додатками до опису моделі є матеріали наукової монографії “Освіта сільського регіону: теорія і технологія управління розвитком”. – К.: Шкільний світ, 2005 р.

1. Положення про освітній округ ст.158-159

2. Типи та види освітніх округів ст.81-87

3. Положення про районну очно-заочну

різнопрофільну школу (РОЗРШ) ст.144-145

4. Положення про центри довузівської підготовки ст.146-147

5. Статут районної асоціації дитячих організацій

Ставищенщини (РАДОС) “Крона” ст. 162-163

6. Індивідуальна соціально-педагогічна та

психологічна картка учня ст. 129-143

7. Цільова комплексна програма розвитку

Ясенівської ЗОШ І-ІІ ст. на рр. ст.121-126

Список основних публікацій,

в яких розкрито різні аспекти діяльності глобальної сільської школи-мережі

НВО “Ставищенський районний освітній округ”.

1. Осадчий І. Г. Проектно-модульний підхід до моделювання та організації функціонування системи загальної середньої освіти сільського адміністративного району // Директор школи. - №18 (67), 1999.

2. Осадчий І. Г. Районна різнопрофільна школа //Світло. - №1. – 2000р. – с.20-21.

3. Осадчий І. Г. Відмовлення від стереотипів //Світло. - №3. – 2000р. – с.40-42.

4. Осадчий І. Г. Освіта сільського району: проблеми та знахідки // Директор школи, ліцею, гімназії. - №4. – 2001р. – с.80-89.

5.Осадчий І. Г. Синергетики в управлінні освітою: основа норм БМ - систем // Шлях освіти. - №4, 2001. – с.26-31.

6. Осадчий І. Г. Основні засади функціонування територіальних освітніх округів в сільській місцевості // Директор школи, ліцею, гімназії. – “5-6, 2001. – с.118-131.

7. Осадчий І. Г. Сіяючі оченята під “Кроною“ любові //Освіта. - №59 (5017), 25 грудня 2002р. – 1 січня 2003р.

8. Осадчий І. Г. Районний освітній округ: досвід реформування у профіль і анфас // Освіта. – 12-19 лютого 2003р.

9. Осадчий І. Г. Основи теорії БМ – систем //Директор школи, ліцею, гімназії. - №1, 2003р. – с.74-86.

10. Осадчий І. Г. Структурована глибинка Ставищенського районного освітнього округу: обґрунтована структура та перспектива розвитку // Освіта, - №22, 23, травень 2003р.

11. Осадчий І. Г., І. Програма дослідно-експериментальної роботи “Створення моделі територіальних освітніх округів у сільській місцевості” // Нива знань. - №1. – 2003. – с.12-13.

12. Осадчий І. Г. Проектно-цільове управління закладом освіти //В кн.. : Управління загальною середньою школою в сучасних умовах /За ред. І. Л.Лікарчука. – К. : [ Вид ], 2003. – с.147-162.

13. Осадчий І. Г. На часі – епоха освітніх мереж // Управління освітою. - №24 (72), грудень 2003р.

14.Осадчий І. Г. Питання теорії і практики освітніх мереж у сільській місцевості // Директор школи, ліцею, гімназії. - №5-6. – 2003. – с.106-113.

15. Осадчий І. Г. Цільовий проект як ідеальний системний реплікатор // Світло. - №1. – 2003. – с.21-25.

16. Осадчий І. Г. Модель регіональної виховної системи: районна асоціація дитячих організацій Ставищенщини “Крона” //Директор школи, ліцею, гімназії. - №4. – 2004. – с.33-38.

17. Осадчий І. Г. Територіальні освітні округи в сільській місцевості // Освіта і управління. – т.7. число 1. – 2004. – с.78-81.

18. Осадчий І. Г. Індивідуалізація освіти: сіткові моделі регіональних освітніх систем // Вересень. - №4. – 2004р. – с.66-71.

19. Осадчий І. Г. Проектно-цільове управління: програма розвитку навчального закладу //Директор школи, ліцею, гімназії. - №2. – 2005. – с.104-110.

20. Осадчий І. Г. Проектно-цільове управління: каскадна програма розвитку навчального закладу // Директор школи, ліцею. Гімназії. - №4. – 2005р. – с.95-99.

21. Осадчий І. Г. Синергетика для педагогіки: про якісні стани освітніх системи та типи управлінських стратегій // Освіта і управління. – т.8, число 3-4, 2005. – с.38-42.

22. Осадчий І. Г.Освіта сільського регіону: теорія і технологія управління розвитком: Монографія. – К.: Шкільний світ, 2005р. – 260с.