Додаток
до листа управління зовнішніх
зносин та зовнішньоекономічної
діяльності облдержадміністрації
_________ № ________________
Співробітництво України з країнами
Азіатсько-Тихоокеанського регіону
на роки
У найближчій перспективі роль локомотивів економічного розвитку світової економіки продовжуватимуть відігравати країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, насамперед Північно-Східної, Південно-Східної й Південної Азії, що пов’язано із такими загальними особливостями в економічній сфері як:
- орієнтація країн регіону на розвиток реального сектору економік та формування замкнутих технологічних циклів із виробництва кінцевої продукції;
- висока концентрація значного ресурсного потенціалу: демографічного, економічного, природного, науково-технологічного, інвестиційного;
- динамічний економічний розвиток практично всіх без винятку країн, результатом якого є постійне збільшення частки Азії у світовому ВВП та посилення впливу азіатських економічних процесів на глобальну економіку;
активний розвиток внутрішньої та позарегіональної торгівлі азіатських держав, значний рівень їх інтегрованості в глобальну економіку;
- випереджальний розвиток регіональної економічної співпраці з перспективою подальшої інтеграції на різних рівнях та у різних формах.
У контексті визначення економічної специфіки окремих субрегіонів доцільно зазначити, що:
- Північно-Східна Азія: характеризується високими темпами економічного розвитку, переважно за рахунок Китайської Народної Республіки, та високою концентрацією інвестиційного капіталу;
- Південно-Східна Азія: має значну інвестиційну привабливість для іноземних інвесторів внаслідок динамічного розвитку економік країн цього регіону. У рамках регіональної економічної співпраці впроваджується політика щодо укладання угод про створення зон вільної торгівлі (ЗВТ) в межах Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та третіми сторонами. При цьому перевага надається створенню ЗВТ у рамках механізму АСЕАН+1 для уникнення загрози формування залежності від більших за розміром економік;
- Південна Азія: характерними рисами розвитку країн цього регіону є значний демографічний потенціал (в регіоні зосереджено близько 20-25 % населення світу, щорічний приріст складає близько 1,5%), низький рівень життя (за межею бідності живуть близько 30% населення) та значна роль держави в економіках країн регіону, що реалізується через широкі регуляторні повноваження і контроль над окремими галузями та підприємствами в умовах закритого характеру економік.
Водночас, забезпечення сталого розвитку торговельно-економічного співробітництва з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону потребує переосмислення існуючих неефективних механізмів співпраці й вироблення нових конструктивних підходів до цього важливого напряму міжнародного співробітництва.
Програмою передбачається:
· забезпечити системність та цілісність зовнішньоекономічної діяльності України на цьому напрямку;
· чітко систематизувати пріоритетні напрями розвитку експортного потенціалу України в регіоні;
· запропонувати моделі поступової модифікації існуючої «сировинної» структури експортно-імпортного балансу у сторону посилення високотехнологічної складової;
· забезпечити механізми адекватного інструментарію ведення зовнішньоекономічної діяльності України закордоном (у т. ч. реформування та визначення відповідного вектору роботи економічних підрозділів дипломатичних установ України, що потребує вирішення питання підвищення ефективності роботи закордонних представництв, покликаних захищати торговельно-економічні інтереси України на зовнішніх ринках).
Програма передбачає координацію діяльності урядових та бізнес-структур на період років з метою забезпечення розвитку взаємовигідного співробітництва, спрямованого на зростання економічної та промислової присутності України в державах Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
На сьогодні серед найбільш перспективних напрямків розвитку торговельно-економічного співробітництва з країнами АСЕАН доцільно виділити наступні.
Республіка Індія
У прийнятій Спільній заяві про встановлення між Україною та Індією відносин «всеохоплюючого партнерства» відзначено роботу та досягнення щодо удосконалення механізму торговельно-економічного діалогу, необхідності регулярного проведення спільних засідань комісії та її робочих органів, а також досягнуто домовленості щодо необхідності більшого залучення до роботи цих органів представників бізнесу та розширення контактів між ними, а також необхідності подальшого поглиблення двосторонньої співпраці.
У рамках співробітництва з Республікою Індія, яка на сьогодні є найбільш привабливою країною щодо експорту українських товарів, в енергетичній сфері (електроенергетика, нафтодобування та нафтопереробка, газовий сектор та вуглевидобування) наша країна, незважаючи на високий рівень конкуренції, може розвивати такі напрямки співпраці:
- постачання обладнання та участь українських спеціалістів у реконструкції та технічному обслуговування енергетичних об’єктів Індії;
- будівництво нових об’єктів гідро - та теплоенергетики (на умовах підряду та субпідряду);
- постачання машин та обладнання для вуглевидобувної галузі, труб для будівництва газопроводів і устаткуванні індійських АЕС;
- реалізація українсько-індійських енергетичних проектів у третіх країнах.
Іншими пріоритетами співпраці з Республікою Індія є:
- співробітництво українських підприємств та індійських компаній в питаннях поставок обладнання для Індійської корпорації ядерної енергетики (NPCIL);
- спільна розробка та виробництво газотурбінних електростанцій на базі українських двигунів;
- здійснення поставок суден, рефрижераторів, морозильних траулерів, пасажирських теплоходів на підводних крилах та дизельних і газотурбінних судових двигунів;
- спільне виконання робіт зі створення нових авіаційних двигунів, або модифікацій тих, що серійно виробляються в Україні, для проектів індійських пілотованих та безпілотних літальних апаратів. Подальше спільне виробництво таких двигунів або забезпечення їх самостійного виробництва в Республіці Індія;
- спільна робота зі створення модифікації вертольоту в Індії з українськими двигунами, з метою подальшого спільного виробництва такого вертольоту в Україні;
- здійснення поставок вантажних автомобілів різних моделей та модифікацій з підвищеною прохідністю і можливістю використання в різних кліматичних умовах, а також шасі автомобілів для установки спеціального обладнання для гірничої, металургійної, нафтогазової та будівельної галузей.
Разом з цим, індійська сторона проявляє значну зацікавленість щодо співпраці у галузі поставок мінеральних добрив з України до Індії, включаючи можливість їх довгострокових поставок та створення спільних підприємств по їх виробництву.
Наразі, між Україною та Республікою Індія продовжується співпраця між державними банками двох країн у фінансуванні важливих контрактів державних компаній України та урядових установ Республіки Індія.
Водночас, істотний потенціал для подальшого розвитку двосторонньої торгівлі на сучасному етапі потребує державного сприяння, у першу чергу у фінансово-банківській сфері.
Китайська Народна Республіка
Основними статтями вітчизняного експорту до Китаю є продукція видобувної (руди, шлаки) та хімічної промисловості (87% від загального обсягу поставок до КНР). За таких умов актуальним є питання його диверсифікації, зокрема, за рахунок підвищення частки машинобудівної, ракетно-космічної, авіаційної, суднобудівної, ядерної, теплоенергетичної та сільськогосподарської продукції. На сьогодні для китайської сторони значний інтерес становить збільшення експорту зернових, цукру, м’ясної продукції та соняшникової олії при одночасному нарощуванні поставок в Україну засобів захисту рослин, насіннєвого матеріалу, сільськогосподарської техніки, обладнання з переробки сільськогосподарської продукції.
Враховуючи статус стратегічного партнерства між Україною та КНР, з боку офіційного Пекіна існує зацікавленість у розвитку кредитно-інвестиційного співробітництва з нашою державою. Важливим фактором налагодження такого співробітництва має стати реалізація китайських інвестиційних проектів в Україні, робота з яких активізувалася після візиту Президента України в КНР у вересні
2010 року.
Пріоритетними напрямами двостороннього співробітництва з КНР вважаються такі:
- науково-технічне співробітництво: авіація і космос, зварювання, лазерні технології, суднобудування та морське приладобудування, мікроелектроніка та інформаційні технології.
- у галузі освіти: вдосконалення договірно-правової бази, обмін інформацією та досвідом щодо розвитку освіти і науки, а також всебічна підтримка вивчення української мови в КНР та китайської мови в Україні, розвиток співробітництва між ВНЗ та обміну студентами, аспірантами та викладачами.
- у галузі космосу: створення супутників спостереження та космічної зйомки земної поверхні, обробка космічних даних, створення систем управління космічними апаратами, космічне зварювання, а також розробка оптико-електронних приладів.
- у галузі медицини: співпраця у галузях традиційної китайської медицини, виробництва лікарських засобів, контролю за виробами медичного призначення, профілактики та лікування хвороб, а також розвиток партнерських відносин між медичними закладами, НДІ та лабораторіями двох країн.
- у культурній сфері: розширення контактів між двома країнами, в тому числі у галузях кіно, популяризації української культури в Китаї, започаткування групових поїздок китайських туристів в Україну з метою активного розширення експорту послуг.
Крім того, офіційний Пекін зацікавлений у розвитку кредитно-інвестиційного співробітництва з нашою державою та реалізації спільних проектів у сфері енергетики, транспорту, сільському господарстві та розвитку інфраструктури.
Республіка Корея
У рамках розвитку українсько-корейської співпраці на сьогодні Республіка Корея виявляє зацікавленість щодо:
- залучення українських спеціалістів, профільних підприємств та організацій до створення корейської ракети-носія KSLV;
- запуску у рамках українсько-російської космічної програми «Дніпро» корейського супутника KOMPSAT-5 (наразі зазначене питання перебуває на контролі керівництва РК, оскільки у зв’язку із блокуванням проекту російською стороною терміни запуску супутника неодноразово переносились);
- реалізації контракту зі створення, передачі технології та поставки енергетичних газотурбінних двигунів на замовлення корейської компанії «Doosan Heavy Industries & Construction Co. Ltd» (проблемним аспектом даного питання є невідповідність технологічних та експлуатаційних параметрів вітчизняного обладнання заявленим у контракті), а також поставок газотурбінних двигунів для їх подальшого встановлення на кораблі ВМФ Республіки Корея;
- постачання до Республіки Корея малорозмірних авіаційних двигунів відповідно до програми створення корейською стороною експериментального зразка власного безпілотного літального апарата.
Японія
Вагоме значення має надаватися японським внутрішнім інфраструктурним проектам у регіонах, які постраждали від природно-техногенної катастрофи дворічної давності. На вказані роботи планується виділити з центрального бюджету держави загалом понад ¥19 трлн. ($239,6 млрд.) строком на 5 років (координатором усіх проектів є Агенція у справах реконструкції).
Уряд Японії здійснює кардинальний перегляд засад функціонування національної енергетики. У рамках відбудови одразу здійснюється спорудження систем електропостачання з альтернативних енергоджерел - вітрових турбін, станцій, які працюють на енергії геотермальних вод, а також біоенергетичних установок. Споруджуються нові житлові будинки, обладнані сонячними батареями. Практично всі японські АЕС наразі зупинені, а нестача енергоресурсів покривається, зокрема, імпортом скрапленого природного газу з Катару й Австралії.
З огляду на викладене не виключено, що активний розвиток альтернативних джерел енергії в Японії (в контексті антикризової політики офіційного Токіо) стане однією зі складових перспективних глобальних змін у світовій енергетиці разом із активізацією використання сланцевого газу, розробок у сфері термоядерного синтезу тощо.
Також, необхідно поглибити співпрацю з метою реалізації інноваційних та інвестиційних проектів з окремими компаніями, корпораціями та підприємствами Японії, зокрема з компанією «Міцуі». Зазначена компанія має зацікавленість у налагодженні співпраці з Україною у галузі сільського господарства, зокрема по переробці та вирощуванню сільськогосподарської продукції, а також сільськогосподарському машинобудуванню.
Малайзія
У рамках українсько-малайзійської співпраці необхідно сконцентрувати зусилля щодо:
- залучення України до реалізації програми із розвитку національної космічної галузі, оскільки за цим напрямком малайзійська сторона віддає перевагу компаніям, які працюють в галузях наукових досліджень, системної інтеграції, виробництва та збирання, загальної авіації, аерокосмічного тренування, сертифікації й забезпечення;
- просування українських середньо-магістральних літаків для забезпечення пасажирських і транспортних авіаперевезень країнами АСЕАН та легких літаків для авіасполучення між окремими малайзійськими островами. Для вирішення проблеми боротьби із лісовими пожежами актуальним є просування літаків АН-32Р;
- залучення українських підприємств-виробників обладнання та устаткування для гідроелектростанцій до участі у програмі розбудови сектора малайзійського паливно-енергетичного комплексу, особливо на території штату Саравак, де вже визначено близько 50 місць, придатних для будівництва ГЕС;
- постачання продукції українських суднобудівних компаній, що пов’язано із підвищенням в Малайзії попиту на морські транспортні та допоміжні судна.
В’єтнам
У рамках українсько-в’єтнамської співпраці перспективним є розвиток взаємодії у таких промислових секторах економіки як енергетика, суднобудування, транспорт, авіакосмічна сфера, хімічна промисловість. Зокрема, в’єтнамські ділові кола й державні структури зацікавлені в імпорті з України продукції чорної металургії (катанка, металеві заготовки), сільського господарства (зерно, борошно, олія тощо), хімічної промисловості (карбамід), машинобудування (автомобілі «КрАЗ», трактори «ХТЗ», екскаватори «АТЕК», автокрани, верстати і преси харківського та донецького виробництва, промислові судна - сейнери, катери типу «Метеор», вугільні комбайни), виробів вітряного енергетичного устаткування.
Сінгапур
Можливими напрямами українсько-сінгапурської економічної співпраці на сьогодні є експорт українського обладнання для нафтогазовидобувної та нафтопереробної галузі. Крім того, Сінгапур прагне диверсифікувати свою продовольчу залежність від Філіппін, Малайзії, Бірми, Індії та готовий до збільшення обсягів поставок з України пшениці, борошна, олії, цукру, солі, ріпаку, сухого молока, твердих сирів, м’яса птиці, води (мінеральної та питної), сої, крупи, якісного спирту. У рамках розвитку інвестиційного співробітництва, сінгапурська сторона виявляє інтерес до створення СП з виробництва в Україні міні-ГЕС для потреб країн АТР; використання екологічних технологій з переробки сміття; розвитку біотехнологій та надтвердих матеріалів; виробництва етанолу з ріпаку у східному і західному регіонах України, а також до співпраці в аерокосмічній галузі; реалізації довгострокових спільних програм з енергозбереження у ЖКГ; участі в технологізації української вугільної, металургійної, хімічної галузей.
Вказане зумовлено тим, що наразі сінгапурська сторона розглядає нашу державу як пріоритетного партнера для розвитку інвестиційно-виробничої кооперації з метою формування на території України промислового та технологічного плацдарму для реалізації стратегічного пріоритету Сінгапуру – розширення присутності на ринку країн ЄС.
Індонезія
Як перспективні напрями співпраці з індонезійською стороною у 2012 році доцільно розглядати проектування, будівництво, реконструкцію та модернізацію металургійних, енергетичних, видобувних підприємств; співробітництво у сфері дослідження та мирного використання космосу; розробку й будівництво за участі українських компаній нафто - і газопроводів; проведення геологічної розвідки; будівництво морських портів, співробітництво у сфері суднобудування. Окремим пріоритетом доцільно виділити просування на індонезійський ринок середньо-магістральних літаків сімейства Антонов.
У контексті розвитку двостороннього економічного співробітництва України з державами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, окрім зазначених країн, для України пріоритетним є активізація співпраці з Пакистаном і Бангладеш.
Пакистан
У рамках українсько-пакистанського співробітництва для вітчизняних товаровиробників інтерес можуть представляти такі товарні групи експорту:
- продукція металургійної промисловості (щорічний імпорт Пакистану складає $ 1,8-2 млрд.);
- енергогенеруюче обладнання (до $ 1,4 млрд.);
- добрива (до $ 0,9 млрд.);
- харчова олія ($ 1,3-1,7 млрд.);
- локомотиви, вагони, трактори, автобуси, вантажні автомобілі
($ 0,7-0,9 млрд.).
Бангладеш
У рамках співробітництва України з Народною Республікою Бангладеш найбільш привабливими для нашої держави сферами розвитку двосторонньої співпраці є галузі, пов’язані з сільським господарством (постачання продовольства та сільськогосподарської техніки, експорт мінеральних добрив). Вказане зумовлено тим, що на сьогодні Бангладеш має значні труднощі з продовольчим забезпеченням населення, яке швидко зростає, тому активно здійснює закупівлі продовольства за кордоном і є одним з найбільших реципієнтів міжнародної продовольчої допомоги. Також Бангладеш як переважно аграрна країна потенційно є споживачем мінеральних добрив.
Іншими перспективними напрямами співпраці є експорт продукції української металургії та машинобудування (важка автомобільна техніка, залізничні вагони й локомотиви), а також участь України у реалізації інфраструктурних проектів в Бангладеш (тепло - та гідроенергетика, транспортування енергоносіїв, реконструкція морських портів Монгла та Читагонг).
