МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Ректор

професор __________________

____________________20__р.

Країнознавство

(назва навчальної дисципліни)

Програма

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму 6.030206 «Міжнародний бізнес»

(шифр і назва напряму)

ПП 1.1

(Шифр за ОПП)

Одеса

2012 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: кафедрою менеджменту

(повне найменування кафедри)

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: доцент

викладач

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.030206 «Міжнародний бізнес»

(шифр і назва напряму)

“_______”__________________20___ року, протокол №__
Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Країнознавство» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму «Міжнародний бізнес».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення дисципліни «Країнознавство» є особливості і закономірності просторової організації суспільства і його складових на рівні регіонів миру і країн.

Міждисциплінарні зв’язки: «Країнознавство» вивчається після дисциплін «Українська та зарубіжна культура», «Зовнішня політика України», «Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України» та є основою для вивчення дисциплін «Міжнародні організації», «Міжнародне приватне право», «Розрахунки та платежі у міжнародному бізнесі».

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни. Основна мета дисципліни полягає у навчанні студентів проведенню обґрунтування шляхів удосконалення територіальної (просторової) організації суспільства: особливостей формування територіально-виробничих комплексів у конкретних природних і соціальних умовах; основних напрямів вирівнювання соціальних відмінностей у регіонах світу.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

1.2.Основними завданнями вивчення є досягнення мети потребує виконання таких завдань:

- застосування методів країнознавчого дослідження;

- аналізу глобальних просторових структур;

- оцінки географічного положення країни;

- порівняльного аналізу особливостей національних економік окремих країн;

- систематизації інформації про участь держав регіонів у міжнародних економічних відносинах;

- аналізу ступеня та характеру опанування природою країни;

- дослідження структури розселення країни;

- оцінки інфраструктури країни.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні вміти:

- застосувати методи країнознавчого дослідження;

- аналізувати глобальні просторові структури;

- оцінювати географічне положення країни;

- проводити порівняльний аналіз особливостей національних економік окремих країн;

- систематизувати інформацію про участь держав регіонів у міжнародних економічних відносинах;

- аналізувати ступень та характер опанування природою країни;

- досліджувати структуру розселення країни;

- оцінювати інфраструктуру країни.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 300 години/10 кредитів ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Зміст, функції та історія країнознавства. Цивілізації світу. Політико-територіальні утворення

Головне завдання країнознавства. Об’єкт та предмет дослідження науки. Роль країнознавства у суспільстві. Просвітня, світоглядна, інформаційна функції країнознавства. Роль країнознавства у сфері зовнішніх економічних та політичних зв’язків та рекреаційному туризмі.

Базові поняття країнознавства: країна, держава, географічний простір, територія держави, державний кордон. Склад державної території. Форми та функції державного кордону.

Визначення цивілізацій. Засновники цивілізаційної теорії. Зв’язок розвитку цивілізацій зі світовими релігіями. Основна ознака цивілізації. Теоретичні проблеми цивілізаційного підходу. Механізм дії закону «Виклик-Відгук». Проблема причин розпаду цивілізацій.

Характеристика цивілізацій, які зникли. Характеристика японської, китайської, індуїстської, ісламської, західної, православної, латиноамериканської, африканської цивілізацій.

Визначення політико-територіального утворення. Види політико-територіальних утворень: держави, залежні території, спірні території, Антарктида і території на південь від 60-го меридіану.

Змістовий модуль 2. Західна Європа

Економіко-географічна характеристика Європи. Розподіл Європи на регіони. Особливості економіко-географічного положення. Природні умови. Природні ресурси. Гідроресурси. Чисельність населення. Демографічні особливості. Расовий склад. Етнічний склад. Релігійний склад. Розміщення населення. Трудові ресурси. Особливості економічного розвитку та загальна характеристика економіки. Роль Західної Європи у русі фінансових потоків. Економіка Німеччини. Економіка Франції. Економіка Великобританії. Характеристика промисловості регіону. Характеристика сільського господарства регіону. Характеристика транспорту регіону. Зовнішньоекономічні зв’язки. Рекреація і туризм.

Змістовий модуль 3. Південна Європа

Загальна характеристика регіону. Природні умови. Природні ресурси. Чисельність населення. Демографічні особливості. Расовий склад. Етнічний склад. Релігійний склад. Розміщення населення. Трудові ресурси. Особливості економічного розвитку та загальна характеристика економіки.

Економіка Італії. Економіка Іспанії. Економіка Португалії. Економіка Греції. Характеристика промисловості регіону. Характеристика сільського господарства регіону. Характеристика транспорту регіону.