28.02.2013 «Порядок денний»
В студії працює Юрій Табаченко. Сьогодні ми будемо говорити про ринок пального. Автовласники, очевидно, помітили, що те невелике зниження цін на пальне, яке ми спостерігали на початку року, змінилось на протилежну тенденцію, ціни відновились, на деяких заправках, навіть, перевищили рівень, який ми бачили ще у грудні 12 року. Про перспективи на ринку, про ціни, прогнози щодо можливостей розвитку галузі, ми сьогодні говоримо. Сергій Куюн - директор консалтингової групи А-95 в студії Українського радіо. Насамперед, прошу вас пояснити те рідкісне доволі явище, яке ми спостерігали одразу після нового року, невелике зниження цін.
КУЮН: Для того, щоб уявляти, що відбувається з цінами, треба для початку сказати, як складається ціна на паливо. І ціні палива в Україні десь 55 відсотків - це ціна на нафту, десь 35 відсотків – це податки, і 10 відсотків це прибуток автозаправних станцій та розходи, які є при транспортуванні та зберіганні і т. д. Тому, ми бачимо, що основна складова ціни - це світові ціни на нафту. І тому, якщо в грудні ці ціни знижувалися, то український ринок, як завжди, відреагував десь з місячним відставанням.
ВЕД: Це, якраз, той запас нафти, який розміщується у нафтосховищах...
КУЮН: Так, тому у січні ми бачили зниження. Але ж, коли у нас було зниження, у світі нафта почала дорожчати і сьогодні ринок відіграє це підвищення. Якщо рік стартував з ціною 110 доларів за барель, то на піку вона коштувала вже 118, на 7 відсотків за неповний місяць. Слава Богу, що на сьогодні ми цей пік пройшли і зараз ціни повернулися на позначки десь 112 доларів за барель. Я думаю, що це створює передумови для того, що березень пройде, як мінімум, під знаком стабільності, а як максимум, то ціни можуть і знизитись, якщо ця тенденція буде довготривала.
ВЕД: А що говорять експерти, економісти, як буде вести себе нафта на світовому ринку надалі? Чи буде спостерігатись підвищення цін?
КУЮН: Сьогодні ніхто не береться прогнозувати ціни на нафту на якийсь більш-менш тривалий період, тобто, місяць-два ще можна про щось казати, але вже ніхто не намагається, тому що за останні кілька років ми бачили, як ціни на нафту могли за квартал підвищуватись на 25 відсотків, за півроку - вони можуть зростати на 50 відсотків, а потім ще падати на 70, як це було у 2008 році. Щодо прогнозів, з одного боку – ціни на нафту не мають зростати, чому, тому, що ми бачимо яка економічна ситуація у світі. Тобто, споживач не має багато коштів, щоб платити за паливо. По всіх законах економіки, ціни не мають зростати, тому що в людей немає грошей. Але з іншого боку, ринок нафти тим і відрізняється від інших, що на ньому є протилежні процеси. Ситуація останніх років показує, що базові фактори, такі як пропозиція та попит, вони вже не є ключовими. Тобто, ми бачимо, що все вже залежить від політичної ситуації, це залежить від якихось погодних умов, тому ринок дуже важко прогнозований, дуже хитка ця рівновага, ми бачимо, що це ринок спекулятивного капіталу.
ВЕД: Як змінювались останнім часом ставки акцизів, мита, всього того іншого, що входить у ті 35 відсотків складових ціни на бензин?
КУЮН: Останнім часом для водіїв добра новина те, що вперше за останні роки на 2013 рік поки що не заплановано збільшення акцизного податку.
ВЕД: Нещодавно три українських нафтопереробних заводи – Кременчуцький, Наддніпрянський, Дрогобицький підписали скарги що стану білоруського пального на нашому ринку, мовляв, там є перевищення певних антимонопольних правил, спрямували у відповідні міжнародні організації ці скарги. Що це означає, чим може закінчитись таке розслідування?
КУЮН: Дійсно, ми маємо сьогодні цю скаргу, її ще підписав Шебелинський газопереробний завод, вони стурбовані тим, що зростає частка постачання пального з Білорусі, і вони вважають, що треба провести антисубсидійне розслідування для того, щоб з”ясувати, чи є в Білорусі субсидії, чи допомагає там держава нафтопереробним підприємствам, що призводить їх до більшої конкурентоспроможності і до експансії на український ринок їхніх нафтопродуктів за рахунок зменшення частки українських виробників. Мені здається, що ці розрахунки і доводи дуже сумнівні, тому що це дуже великі гроші для такої маленької країни, як Білорусь. Секрет їх в тому, що білоруси не приватизували свої заводи, а залишили державний контроль за ними, і всі ці останні 10-12 років системно вкладають в них все, що заробляють, в модернізацію цих підприємств, це дозволяє їм виробляти більш якісну продукцію і бути більш конкурентоспроможними.
ВЕД: Річ у тім, що з білоруським бензином доволі цікава ситуація, він доволі масштабно наявний на секторі 92-го бензину. Серед імпортного пального білоруський, напевно, монополіст... І тут, це єдиний конкурент нашим виробникам, а в плані 95-го – там менше. У разі запровадження таких мит, можна говорити про зміну, напевно, повністю структури ринку.
КУЮН: Чесно кажучи, я сподіваюсь, що до цих заходів ситуація не дійде, тому, що споживач, це єдиний, хто залишиться в програші внаслідок цього кроку Уряду. Уряд вже три роки воює з РФ за ціни на газ. Ми бачимо до чого приводить монополізм і відсутність альтернатив у газовій сфері. Якщо ми вводимо якісь бар”єри на ринку нафтопродуктів, то ми теж рухаємось знову до монополії, тобто, ми хочемо завантажити наші заводи. Добре... Але де взяти сировину, її недостатньо в Україні, тому, який вихід, тобто, треба імпортувати, а імпортувати можна тільки із Росії. Тому, виходить, що ми самі рухаємось у той “тупік”, який ми вже маємо у газові сфері.
ВЕД: Як працюють наші заводи?
КУЮН: Ситуація дуже погана. Із семи заводів працюють тільки два. Заводи, які написали скаргу не працюють. В чому проблема? В тому, що Україна в кінці 90-х приватизувала свої заводи буквально за копійки. Ми всі це знаємо, і це було виправдано з тієї точки зору, що зробили для інвесторів дуже приємні умови, розраховували, що вони зекономлені гроші при купівлі, направлять на модернізацію. Але, продали дешево, а грошей за модернізацію так і не дочекалися. Тому, вони деякий час ще працювали, але цей час вичерпано, і десь 2-3 роки тому настав момент істини, коли наші заводи опинилися один на один із зарубіжними конкурентами і не змогли цю конкуренцію вистояти. Ситуація, дійсно, потребує уваги з боку Уряду, але не за рахунок споживача. Споживач і держава вже дали достатньо пільг для розвитку цієї галузі.
ВЕД: Якщо працюють тільки два заводи, то це означає, що частка вітчизняного бензину на ринку, мізерна.
КУЮН: На сьогодні, це десь 20-25 відсотків.
ВЕД: Як відомо, з певного часу, у нас транспортний збір був замінений податком, який закладений в ціну пального. І саме ці гроші повинні використовуватись на ремонт доріг. У зв”язку із цьогорічною ситуацією на дорогах, що грошей на ремонт знадобиться дуже багато і, можливо, значно більше, ніж в попередні роки. Чи не спонукатиме це Уряд, якимось чином, переглядати розмір цих податків і позапланово збільшувати їх, саме аргументуючи якістю доріг?
КУЮН: Проблема дуже болюча... Зараз дуже багато пишуть на цю тему, як акції протестів проходять, але ж проблема в тому, що не податки низькі, а збирають їх погано. Міністерство фінансів підрахувало, що в минулому році 22 відсотки ринку бензину було в “тіні”. Це, вважайте, що чверть України не буде відремонтована, тобто, ці гроші десь зникли... Автомобілістами були заплачені податки, але акцизи “пішли” кудись в іншому напрямку. Тому, ось це задача Уряду, не збільшувати, а треба навести лад у їх зборі. Уряду треба зробити вибір – порядок на кордоні, порядок у податковій, чи тоді вислуховуйте від водіїв те, що зараз робиться з приводу доріг.
ВЕД: Дякую за розмову. Сергій Куюн - директор консалтингової групи А-95 в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
