Шановний Валерію Федоровичу!

09/12/2003

Херсонська обласна державна адміністрація

Начальнику управління науки і освіти

Шановний Валерію Федоровичу!

Надсилаємо Вам матеріали для обговорення під час нашої зустрічі, яку заплановано на четвер 11.12.2003 у Обласній державній адміністрації.

- Угода про співробітництво;

- Інформація щодо проекту;

З повагою і сподіванням на подальшу співпрацю.

Директор

Інституту управління суспільними змінами Коловіцкова О. В.

Проект для обговорення

Угода про співробітництво

щодо впровадження пілотних ініціатив у Херсонської області

в рамках проекту “Розвиток освіти на місцевому рівні ”

за сприяння MATРA (Нідерланди)

Керівництво Херсонської області, у особі Юрченка Анатолія Петровича, Голови Обласної державної адміністрації Херсонської області, надалі „Керівництво Херсонської області” з одного боку і

проект „Розвиток освіти на місцевому рівні”, який здійснюється в Україні міжнародною громадською організацією „Інститут управління суспільними змінами”(м. Київ), у особі директора Проекту пана Паула де Ноойєра, провідного дослідника СПАН Консалтантс, Гаага, Нідерланди та українського менеджера Проекту Луковенко Юрія Віленович -- надалі „Проект”,

надалі - Сторони

уклали цю Угоду про співробітництво щодо впровадження пілотних ініціатив у Херсонській області в рамках Проекту „Розвиток освіти на місцевому рівні”.

Вступ

Сторони, що домовляються, висловили добру волю та підтвердили спільний інтерес у реалізації пілотних ініціатив, підтримка яких планується в рамках проекту за підтримки Міністерства Закордонних справ Нідерландів (програма МАТРА) „Розвиток освіти на місцевому рівні” (карта державної реєстрації проекту Міністерством еконміки та у справах європейської інтеграції України № 000 від 08.07.2003 р).

У довготерміновій перспективі мета пілотного проекту полягає у покращенні якості середньої освіти у Херсонській області. Короткострокове завдання пілотного проекту у Херсонській області полягає у підвищенні спроможності районних та обласної ланок управління освітою, а також - адміністрацій шкіл приймати виважені управлінські рішення виходячи з потреб суспільства та економіки регіону.

Заходи пілотного проекту у Херсонській області сприятимуть розвитку нових навичок керівництва та організаторів освіти обласного, районного рівня, представників органів самоврядування, управлінського персоналу шкіл

Пілотний проект також передбачає обмін інформацією та ознайомлення з досвідом пілотних ініціатив, що здійснюються у Львівській області в межах проекту „Розвиток освіти на місцевому рівні” з метою подальшої практичної реалізації цих напрацювань на території Херсонщини. Зокрема, планується допомогти районним відділам освіти та представникам навчальних закладів, рекомендованих керівництвом освіти області, скористатися напрацюваннями у галузях:

- Рціоналізації просторового розміщення (створення кущів шкіл) у Львівській області;

- Збереження та менеджменту енергоресурсів на прикладах районів та шкіл Львівщини;

- Залучення додаткових надходжень на цілі освіти через мобілізацію ресурсів різних верств зацікавленої громадськості на досвіді шкіл Пустомитівського та Сокальського районів.

Відповідальність сторін

Для забезпечення якомога ефективнішої реалізації зазначених вище пілотних ініціатив у Львівській області сторони взяли на себе зобов’язання щодо наступного:

“Проект”

- Забезпечуватиме діяльність а рамках пілотного проекту – як іноземними, так і вітчизняними - досвідченими експертами;

- Надаватиме поради та рекомендацій щодо розробки ефективної освітньої політики на місцевому рівні;

- Допомогатиме у розповсюдженні досвіду пілотних ініціатив та результатів проекту серед освітян та громадськості Херсонської області та на інші регіони України;

- Здійснюватиме інформаційну підтримку проведенню семінарів, тренінгів, розповсюдженню публікацій

- Здійсненюватиме фінасову підтримку місцевих відряджень та інших витрат, пов’язаних з діяльністю учасників пілотних ініціатив (в межах, передбачених бюджетом проекту)

- Підтримуватиме розвиток партнерських взаємозв’язків між місцевими органами управління освітою Херсонської області та відповідними структурами місцевих урядів Голандії; між школами районів області та провінцій Голандії, між неурядовими організаціями Херсонщини та міст Голандії;

- Допомогатиме в організації комунікації та порозуміння між органами управління освітою області та учасниками пілотних ініціатив з однієї сторони, та різними зацікавлкеними учасниками (такими як міжнародні та вітчізняні донори і громадські організації, батьки, підприємства тощо) з іншої.

“Керівнцтво Херсонської області”

- Забезпечуватиме відбір ініціатив, створення сприятливих адміністративних умов та позитивної громадської думки щодо їхнього впровадження;

- В інтересах області погоджуватиме місцеві ініціативи з розвитку освіти Херсонщини – які співпадають з завданнями пілотного проекту – із планами діяльності пілотного проекту;

- Вноситиме пропозиції щодо планів діяльності в рамках пілотного проекту в області;

- Забезпечуватиме вчасне надання належної інформації, необхідної для успішної реалізації пілотних ініціатив;

- Сприятиме налагодженню комунікації між учасниками пілотних ініціатив та іншими зацікавленими учасниками освітнього процесу – як то: іншими департаментами адміністрації області, органами місцевого самоврядування тощо.

підписи сторін

Керівництво Херсонської області	Проект
Україна, м. Херсон Обласна Державна Адміністрація Херсонської області Голова	Директор проекту, провідний дослідник СПАН Консалтантс Паул де Ноойєр	01001, Україна, М. Київ, в Інститут управління суспільними змінами Український менеджер Проекту, Заступник директора Інституту Управління

Херсон,

11.12.2003

MATRA UKRAINA

Пілотний проект в Херсонській області

„Партнерство школи і громади: підвищення якості освіти через взаємодію між учасниками освітнього процесу”

Проект „Розвиток освіти на місцевому рівні в Україні” здійснюється за підтримки Програми Суспільної Трансформації Міністерства Закордонних Справ Нідерландів - МАТРА

Інформація про проект Липень-серпень 2003 SPAN consultants Bezuidenhoutseweg 1, 2594 AB The Hague, The Netherlands tel: +31 (0, fax:+31 (0, www. span. nl, email: *****@***nl Тел./, E: [e-mail]; W: www.matra-depll.istc.biz

Зміст

1. Вступ

2. Обгрунтування

3. Проблеми, що вирішуються пілотним проектом

4. Цілі пілотного проекту в Херсонській області

5. Очікувані результати пілотного проекту

1. Вступ

Пілотний проект є невід’ємною складовою загального проекту „”Розвиток освітньої політики на місцевому рівні в Україні”, що фінансується Міністерством закордонних справ Нідерландів (програма МАТРА) довгострокова мета якого полягає у „створенні децентралізованої системи управління освітою та підвищення якості середньої освіти в Україні у відповідності до її планів європейської інтеграції та вимог світового ринку праці”. Метою проекту на найближчу перспективу є „формування в місцевих державних органах та громадах потенціалу, необхідного для розробки та втілення освітньої політики, а також розвиток здатності центральних державних органів забезпечувати відповідні умови для розробки та втілення освітньої політики на місцевому рівні”. Проект передбачає впровадження пілотних ініціатив у Львівській та Херсонській областях. Діяльність пілотного проекту в Херсонській області спрямована на покращення якості середньої освіти шляхом включення в освітній процес зацікавлених учасників.

Представлений документ є результатом ретельно підготовлених консультатцій та інтенсивної взаємодії між командою проекту та ключовими фігурами у регіоні, включаючи керівництво та працівників управління освітою області, керівників районних відділів освіти, директорів шкіл, а також представників НУО, у т. ч. – Ресурсного Центру Програми Пратнерство Громад. Важливим кроком такої взаємодії виявився семінар, що відбувся 23-24 червня у Херсоні, в Південноукраїнському інституті педагогічної та післядипломної освіти, у якому взяли участь представниким освітнянської громадськості, директори шкіл районів області. Представлений нижче документ явився також продуктом жвавої комунікації між українськими та голандськими партнерами, що мала місце як під час візіитів в Україну голандських експертів, так і через електронну пошту.

Всі ці заходи і роботи послугували визначенню наступних видів діяльності в рамках пілотного проекту в Херсонській області:

- Розвиток аналітичної та стратегічної спроможності працівників обласного рівня управління освітою;

- Розвиток аналітичної та інституційної спроможності районних управлінь (відділів) освіти;

- Розвиток стратегічної спроможності шкіл та

- Посилення аналітичної та проектної спроможності неурядових організацій, включених до пілотного проекту)

Учасниками пілотного проекту визначені:

- Управлінння освітою (районні відділи) Голопристанського, Цюрупинського, Іванівського, Нововоронцовського, Скадовського, Каховського та Бериславського районів.

- Управління освітою Херсонської області та міст Херсон і Каховка.

- Директори шкіл та педагогічний склад обласної школи-інтернату для дітей сиріт села Лвове Бериславського району, школи-гімназії № 3 Корабельного району міста Херсон та по одній із шкіл зазначенихї районів області та міста Каховки;

2. Обгрунтування

Херсонська область

Розташована на півдні України Херсонська область має вигідне географічне положення. Перетинання автомобільних, залізнічних та водних шляхів на території області роблять її перспективною з огляду на розвиток транспортної інфраструктури. Завдяки великим площам плодородніших в Україні земель та сприятливим кліматичним умовам для економіки області характерно вирощування та переробка різноманітних сільскогсподарських культур. Природні та кліматичні умови роблять цей край також привабливим для відпочинку; на думку багатьох експертів розвиток туризму та рекреації є перспективними галузями місцевої економіки.

За радянських часів господарство та соціальна сфера Херсонської області – як і решти регіонів колишнього СРСР – були підпорядковані інтересам військово промислового комплексу. Спеціалізацією області були – крім сільськогосподарського виробництва – випуск сільськогосподарської техніки (комбайнів), а також суднобудування та судоремонт. Після розпаду СРСР через розрив зв’язків з постачальниками ці підприємства не працюють на повну потужність.

Незважаючи на чудовий потенціал, внаслідок перехідних процесів в соціально-економічному житті регіону спостерігаються негативні тенденції. Причини більшості економічних проблем регіонів України сьогодні пов’язані в першу чергу з загальною політикою держави. Ці негаразди можна віднести до об’єктивних чинників. Разом з тим, слід звернути увагу і на суб’єктивні чинники, що не дають місцевим підприємства бути достатньо успішними на внутрішніх і зовнішніх ринках, до яких можна віднести високу енергоємність, застарілі технології та неефективну організацією вирбництва, які в умовах конкуренції гальмують успішний розвиток регіону. Всі ці негативні внутрішні чинники так чи інакше пов’язані з проблемою якості людських ресурсів, з освітою і підготовкою кадрів.

Так, область має найбільший рівень міграції населення: кількість людей, що залишили область більше (за тих, що в’їхали) на 2.5 (тоді як середній показник по Україні дорівнює 0,9 на кожну тисячу). Близько 1.800 емігрувало в інші країни колишнього СРСР та країни Балтії у 2000 році ( це дорівнює 1.5 на кожну тисячу населення області). У той самий час, наприклад, у Львівській області цей показник дорівнював лише 142 (Джерело – Асоціація Міст України, 2001).

Дослідження ПРООН свідчать про те, що Херсонська область має один з найнижчих індексів людського розвитку (ІЛР) серед 27 регіонів країни (див. Таблицю 1 нижче). Таблиця 2 показує, що область мала дуже низький рівень валового внутрішнього продукту (ВВП) у розподілі на душу населення у 1994, 1995, 1996 та 1997 роках навіть у порівнянні з середнім по Україні.

Таблиця 1 Зниження ІЛР у Херсонській області у роках

роки	1997	1999	2000
Херсонська область	0,679	0,497	0,450
Середня країни	0,730	0,731	0,740
Ранг		20	23

Джерело: ПРООН 2001

Таблиця 2. Зміни у розподілі ВВП на душу населення в Херсонській області у роках

роки	1994	1995	1996	1997
Херсонська область	0,531	0,473	0,475	0,485
Середня країни	0,585;	0,545	0,518	0,514

Джерело: ПРООН 1999

За рівнем видатків на душу населення Херсонська область займає одну із найнижчих позицій в країні. Тут у 2000 році на кожного мешканця було виділено від 200 до 270 грн. бюджетних коштів, що приблизно вдвічі менше, ніж у Києві, де цей показник склав 500-520 грн. Такий незадовільний стан надання державних послуг корелює з низьким рівнем людського розвитку, зафіксованим вище.

Таблиця 3 нижче показує, що за освітнім індексом, разрахованим ПРООН до 1997 року Херсонська область знаходилась трохи попереду своїх сусідів.

Таблиця 3. Освітній індекс в Херсонській області у роках ( у порівнянні зі середнім по країні та іншими областями регіону)

Роки області	1994	1995	1996	1997	1999
Херсонська	0,888	0,890	0,883	0,883	0,895
Миколаївська	0,886	0,885	0,878	0,878	0,883
Запорізська	0,885	0,886	0,883	0,887	0,903
АР Крим	0,879	0,881	0,878	0,879	0,895
Середній країни	0,888	0,886	0,887	0,890	0,911

Джерело: ПРООН 1999, 2001

Освітня політика та управління освітою на загальнонаціональному рівні

Відповідальність за надання середньої освіти в Україні розподілена між різними державними, регіональними та муніципальними суб’єктами[1]. На центральному рівні за середню освіту відповідають наступні відомства[2]:

Міністерство освіти і науки відповідає за програми навчання, дотримання стандартів. Питаннями заробітної плати, соціальних виплат вчителям займаються Міністерство фінансів, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, а також Міністерство праці та соціального захисту.

У Державній програмі “Освіта” (“Україна 21 століття”) серед стратегічних завдань реформування управління освітою зазначено про “перехід від державного до державно-громадського управління; чітке розмежування функцій між центральними, регіональними та місцевими органами управління; забезпечення самоврядування навчально-виховних закладів і наукових установ.” У проекті національної Доктрини розвитку освіти в розділі “Управління освітою” зазначено, що “Модернізація управління галуззю передбачає, крім всього іншого, також “ефективний перерозподіл функцій і повноважень між центральними органами влади та органами місцевого самоуправління”[3]. Нажаль, ані у тексті Державної програми “Освіта” (“Україна 21 століття”), ані в у Доктрині не міститься чітких пропозицій щодо більш ефективного перерозподілу функцій в системі управлінні освітою.

Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу перекладені на місцеві органи влади. Обласні державні адміністрації та обласними і міськими управліннями освіти відіграють ключову роль у виконанні функцій держави щодо освіти. Зросло значення - але не зросла спроможність здійснювати нові функції – районних відділів освіти. Завданням Верховної Ради України є затвердження державної політики в галузі освіти, прийняття та контроль виконання законів, що регламентують функціонування цієї галузі. Участю батьків та громади школи в основному намагаються компенсувати недоліки державного фінансування (за даними Світового Банку обсяги офіційних та неофіційних платежів сягяють до 30 відсотків бюджету, що виділяєьться державою на середню освіту). Але така участь громади спрямована на наслідки, а не на причини проблеми, яка полягає у тому, що органи влади, що відповідають за надання послуг, не є підзвітними громаді, на потреби якої послуга спрямована[4].

Розподіл повноважень в освіті сідчить, що процес прийняття рішень, планування та управління середньою освітою в Україні переважно зосереджується на фінансових, правових та матеріально-технічних аспектах, а також на відповідальності за розробку змісту навчання та контроль за реалізацією навчальних планів. У той же час слід зазначити, що інформація і статистичні данні про соціально-економічні, політичні чинники, що впливають на освіту, та/або формують запит на якість освітніх послуг дуже часто не враховуються. Такі дані та інформація належним чином не збираються, не обробляються та не приймаються до уваги при прийнятті управлінських та політичних рішень.

Це свідчить про те, що по-перше, не існує систематичного визначення та аналізу освітніх проблем; 2) немає постійного вимріювання показників діяльності освітніх закладів, системи в цілому та моніторингу якості освіти. Через відсутність цих двох складових не може бути і ефективної освітньої політики .

Причиною цього може бути відсутність необхідних кваліфікації та знань працівників обласних, міських та районних відділів освіти щодо планування розвитку освіти на місцевому рівні. Стратегічні плани та регіональні програми розвитку, інші державні документи та рішення не перекладені мовою чітких завдань адміністраторам шкіл та управліням освітою на рівні міста, району. Як наслідок цього, не забезпеченим залишається виконання завдань освітньої політики – не розроблені засоби, не визначені ресурсів за рахунок яких можуть бути отримані очікувані результати.

Часто брак управлінської та політичної спроможності не дозволяє навіть реалізувати виділені державою бюджетні кошти на середню освіту. Не рідкісними є приклади невиконання видатків на освіту, причинами яких стають неузгодженість дій органів влади різного рівня, низька поінфрмованість відділів освіти і громадян. [5]. Брак спроможності планувати і реалізовувати розвиток освіти на нижчих ланках управління знижує ефективність освітньої системи та якість освіти у школах.

Особливо негативно впливає низька спроможність реалізовувати освітню політику на якість і доступ до освіти в школах сільської місцевості, колишніх монопромислових ( а нині депресивних) районів міста.

У підсумку можна сказати, що в цілому на рівні держави існують наступні проблеми в упралнінні середньою освітою:

§ Брак координації між діями органів ввлади та відомств, що відповідають за освіту в Україні

§ Недостатнє врахування легітимних інтересів різних зацікавлених учасників освітного процесу

§ Недостатня спроможність щодо аналізу та здійснення послідовної освітньої політики на місцях

§ Недостатнє залучення громадян до освітнього процессу

3. Проблеми в освітньому процесі, на які спрямовано проект

У Херсонській області у 2000/2001навчальному році в середній освіті було 13,256 вчителів, що навчали 1,823,000 учнів [6] у of 570 школах, які включали в себе - 491 звичайних шкіл, 17 ліцеїв та гімназій. У області діє 51 освітній комплекс (дитячий садок-школа) та 11 спеціалізованих шкіл. На території Бериславського району у селі Львове розташована школа-інтернат для дітей сиріт обласного підпорядкування, яка є предметом особливої уваги з боку обласної державної адміністрації та керівництва освіти області.

Шкільна мережа сільської місцевості Херсонщини налічує велику кількість малих шкіл: 70 шкіл першого ступеню де навчається 1,332 дітей. У містах лише 6 шкіл такого рівня акредитації де навчається 162 дітей. За результатами спілкуання та інтерв’ю з освітянами, батьками, іншими зацікавленими учасниками освітнього процессу, основну турботу викликають:[7]

§ Обмежена можливість випускників сільських шкіл поступати та успішно закінчувати вищі навчальні заклади

§ Обмежені можливості випускників як сільських, так і міських шкіл успішно підготуватися до життя і діяльності в ринкових умовах, знайти для себе гідне місце роботи (забезпечити зайнятість)

Відповідно до точок зору представників районних відділів освіти, керівників освітніх закладів Херсонської області та директорів шкіл, однією з причин такого незадовільного стану справ є недостатня відповідність навчальних планів тим фундаментальним зрушенням, що відбулися у суспільстві, соціально-економічному оточенні шкіл. fundamentally to a changing socio-economic environment. Інша причина обумовлена неадекватністю способів викладання, що до сих пір застосовуються у школах. В результатііснуючий стан освіти як в сільських, так і в переважній більшості міських шкіл не дозволяє учням у повній мірі використвувати та розвивати свої інтелектуалні та морально-вольові здібності; це, у свою чергу, обмежує їхні шанси у майбутньому, не створює належної бази для продовження навчання, активного суспільного життя і успішної праці після закінчення школи.

Невідповідність якості освіти вимогам ринку та суспільним процесам пов’язана з низькою якістю планування освіти на місцевому рівні, оскільки розробка навчальних планів та рішення щодо змісту освіти приймаються без належного врахування наступних чинників:

· Економічного контексту – така інформація необхідна для того, щоби розуміти економічну ситуацію в області та районі, а також визначити потреби у людських ресурсах. Також потрібні знання тенденцій на ринку робочої сили ( які вимоги до освіти з точку зору очікуваних кваліфікацій працівників)

· Фіскальних умов – якою є спроможність області та району забезпечити фінансування освіти та/або вплинути на збільшення видатків на освіту, беручи до уваги кількісні дані та прогнозні показники вступу учнів. Якими є тенденції щодо фінансових ресурсів (скільки грошей можна залучити на освіту і підготовку кадрів і яким чином це зробити?)

· Демографічні, технологічні та географічні чинники – наприклад, якими є впливи технологічних досягнень на ровиток навчального процесу?

4. Цілі пілотного проекту у Херсонській області

В цілому мета пілотного проекту полягає у покращенні якості середньої освіти у Херсонській області.

Нагальні цілі пілотного проекту у Херсонській області полягають у підвищенні спроможності районних та обласної ланок управління освітою, а також адміністрацій шкіл приймати виважені управлінські рішення виходячи з потреб суспільства та економіки регіону.

Такі цілі співпадають зі запланованими результатами проекту „Розвиток освітньої політики на місцевому рівні”, що передбачають, поряд з іншим „Навчених представників місцевих органів управління освітою та громад, здатних ініціювати та втілювати перетворення системи освіти та наглядати за наданням освіти. Така здатність буде розвиватися шляхом навчання та передачі нових навичок з розробки програм та прийняття рішень. Це узгоджується із дослідженням IIEP, яке вказує, що “(не) залежно від того, який підхід прийнято для децентралізації, успіх реформи в значній мірі залежить від надання професійного навчання” представникам місцевого управління (школам)[8].

Пілотний проект працюватиме з обласними управліннями та районними відділами освіти, відповідним персоналом освітніх закладів, інституцій та адміністраторами шкіл Голопристанського, Цюрупинського, Скадовського, Бериславського, Іванівського, Нововоронцовського та Каховського районів, міст Каховки та Корабельного району м. Херсона.

Пілотний проект спрямований на співрацю з широким колом громадськості, бізнесу, батьків та інших учасників процесу, зацікавлених у покращенні освіти на місцевому рівні; вони прийматимуть активну участь на різних фазах циклу реалізації пілотного проекту (від аналізу поточної ситуації до оцінки ходу і результатів проекту)

Разом з представниками управління освітою широка громадськість також буде включена у підготовку і прийматиме участь у тренінгах з передачі їй технік та навичок: 1) розвитку освітньої політики на основі партнерства між різними зацікавленими учасниками; 2) планування розвитку школи та 3) розробки школою власних навчальних планів.

Навчальні модулі будуть підготовлені надаватимуться спільно експертами з Нідерландів та українськими тренерами (за участю у розробці навчальних прикладів експетрів з Херсонської та Львівської областей).

Особлива увага у пілотному проекті у Херсонській області приділятиметься також вивченню досвіду раціоналізації освітньої мережі, енергоменеджменту в освіті, а також - досвіду партнерства школи і громади і залученню додаткових ресурсів в освіту. Це вивчення і подальше застосування досвіду планується здійснювати в режимі спільної роботи у дослідженнях, через консультації з керівництвом освіти області, районних віддлів освіти, директорами шкіл та іншими місцевими учасниками пілотного проекту. Значну роль у цій роботі буде приділено успішним прикладам впровадження пілотних ініціатив у Львівській області.

Вивчення досвіду Львівського пілотного проекту з енергоменеджменту та раціоналізації освітньої мережі на основі попердніх консультацій з керівництвом Херсонської області планується здійснювати на основі Голопристанський району (відповідного відділу освіти та мережі шкіл цього району). Енергозбереження через співпрацю - на основі обласної школи-інтернат для дітей-сиріт, що розташована у селі Львове Бериславського району.

Вивчення досвіду Львівського пілотного проекту із партнерства школи і громади і залучення додаткових ресурсів в освіту – на основі школа-гімназії №3 Корабельного району міста Херсон

5. Очікувані результати діяльності в рамках пілотного проекту в Херсонській області.

Очікувані результати пілотного проекту сфокусовані на потребах різних рівнів управління освітою на місцях – від школи до обласного управління. Вони стосуються підвищення спроможності та розвитку нових навичок адміністраторів освіти області, районів, сільских та міських органів самоврядування та шкіл. Вони також спрямовані на покращення комунікації між рівнями управління та передбачають більш ефективний обмін та застосування нової інформації різними учасниками освітнього процесу.

Для кожного рівня управління освітою підвищення спроможності передбачає:

Обласний рівень.

Підвищення спроможності обласного управління освітою:

А) Збирати, накопичувати та аналізувати дані та інформацію, що надають уявлення про стан освіти в області.

Б) Збирати та використовувати соціально-економічні показники та інформацію (включаючи дані про ринок праці), визначаючи таким чином „запит” та проблеми розвитку освіти

В) Забезпечити збір інформації та даних А) і Б) на районному та місцевому рівнях;

Г) Готувати щорічні звіти про стан освіти (з використанням вище зазначених індикаторів та показників, обміну інформацією);

Д) Розробляти освітню політику для області, спираючись на зазначені вище техніки та вміння, оцінювати бажаність (відповідність інтересам громади та інших учасників процесу), практичну доцільність та реалістичність освітньої політики.

Районний рівень.

Підвищення спроможності відділів освіти Голопристанського, Цюрупинського, Скадовського, Бериславського, Іванівського, Нововоронцовського та Каховського районів, міст Каховки та Херсона:

А) Проводити ситуаційний аналіз в освіті та в її соцально-економічному оточенні (зміни в чисельності жителів; тенденції на ринку праці, міграційні процеси та статистика, освітня статистика та індикатори);

Б) Перекладати цілі освіти, визначені обласним рівнем, у цілі та завдання розвитку освіти на районному рівні; розробляти план розвитку освіти свого району;

В) Сприяти становленню корисних зв’язків між закладами середньої освіти та іншими інституціями: музеями, музичними школами, будинками культури, спортивними клубами, сектором соціальних послуг тощо.

Г) Залучати владу, місцеву громадськість, приватні та недержавні організації та інших представників „соціального-економічного оточення” шкіл до вирішення проблем середньої освіти та участі у розробці та реалізації освітньої політики на місцевому рівні;

Шкільний рівень

Підвищення спроможності директорів шкіл, адміністраторів та вчителів включає в себе:

А) Збирання, накопичення та використання інфорації для планування розвитку школи;

Б) Переклад освітніх програм і планів (обласного та районного рівнів) та освітніх потреб місцевої громади у стратегічні плани розвитку школи;

В) Здійснення моніторингу індивідуальної траєкторії учнів, розробка системи відслідковування подальшої траєкторії учнів, що залишили школу;

Г) Організацію ефективного навчання на робочому місці (від потреб розвитку школи) для викладацького та управлінського персоналу, шкільних рад, залучаючи учнів та батьків.

Д) Розвиваток партнерські відносини між школами та громадою, включаючи батьків, бізнес, підприємства тощо.

[1] Детальніше про розподіл відповідальностей і розбіжності та дублювання повноважень дивіться у дослідженні „Проблеми і перспективи розвитку середньої освіти в Україні. Дослідження у рамках проекту „Розвиток освіти на місцевому рівні в Україні” за підтримки МАТРА”.

[2] З іншого боку, відсутня координація між діями цих рівнів управління і відомств, що займаються освітою в центрі іна місцях. Наприклад, Міністерство фінансів виділяє гроші відповідно нормативів на одного учня на місцеві органи влади, але подальшу долю цих коштів не відслідковує ніхто. Міністерство освіти, плануючи перехід до 12 річного навчання і профільної освіти «радить» школам застосовувати розділені класи, але в межах існуючих нормативів на одного учня при визначенному фонді заробітної плати це призводить до скорочення кількості вчителів. Як результат того, що «методичні поради» Міністерства не стосуються фінансових і соціальних аспектів, вони не виконуються, або призводять до нових фінансових і організаційних проблем внаслідок збільшення кількості вчительских годин (ставок).

[3] Освіта України. № липня 2001.

[4]Разом з тим необхідно підкреслити, що впровадження нормативного фінансування в освіті було і залишається безперечно позитивним досягненням Уряду України. Нормативне фінансування - разом з переходом до формульного розподілу коштів між бюджетами різних рівнів після впровадження нового бюджетного кодексу - створило правові підвалини для кардинального покращення системи фінансового забезпечення освіти.

[5] Так, рада одного із районів підтримала у 2002 році пропозицію райдержадміністрації про скорочення доходної частини районного бюджету; як з’ясувалося пізніше, не всі депутати, серед яких було багато директорів шкіл, усвідомлювали, що це рішення має наслідком скорочення в першу чергу видатків на матеріально-технічне забезпечення шкіл.

[6]Для порівняння, у Львівській області у середній освіті на той самий період навчалося 3,897,000 учнів. (джерело – Асоціація міст України, 2000.)

[7] Під час проведення попередніх досліджень було опитано декілька голів районних відділів, батьків, а також директорів шкіл Цюрупинського, Бериславського, Іванівського, Скадовського та Новоовронцовського районів та міста Херсон.

[8] Decentralization of education: why, when, what and how?, N. McGinn та T. Welsh, IIEP/Unesco, 1999, стор. 68. Дослідження також наголошує на важливості “активної терпимості з боку державних службовців стосовно права інших висловлювати свої погляди, разом із активним заохоченням громадян та об’єднань громадян до управління та надання освіти” та “прийняття систем звітності перед громадськістю” шляхом створення прозорих систем звітності та організації навчання із застосування таких систем.