Матеріали до конференції на тему: «Енергозбереження у власному домі.»

Матеріали

до конференції на тему:

«ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

У ВЛАСНОМУ ДОМІ.»

Мета: формувати знання про електроприлади у побуті, виховува­ти ощадливе використання електроенергії.

Обладнання: ілюстрації електроприладів, плакати з правилами ощадливого користування електроприладами, фломастери, аркуші паперу.

Учитель. Найбільше електроенергії споживають у побутовому секторі. Потреба в електроенергії постійно збільшується. Простота, доступність і дешевизна електроенергії породили у багатьох людей уявлення про невичерпність наших енергетичних ресурсів, приту­пили усвідомлення необхідності економити її.

Майже половина електроенергії в побуті марно витрачається че­рез недбалість споживачів. Саме тому дуже важливим напрямком збереження електроенергії є раціональне використання електропо­бутових приладів. Чи можете ви розповісти, які електричні прилади є у вашому домі і як ви ними користуєтесь?

1-й учень

Є у нас електроплитка,

Варить кашу та борщі.

І, коли усе готове,

Вимкнути спішу мерщій.

2-й учень

Ну, а я не поспішаю

Плитку вимикати.

Підігрію, що зварили,

Поїм і йду читати.

Учитель. Не можна залишати плиту без нагляду. А щоб економно використовувати електроенергію, краще користуватися плиткою з регулятором потужності конфорок.

3- учень

Пиріжки, пампушки, булки –

Все духовка в нас пече.

Як заходиться бабуся,

То усе таке смачне!

4-й учень

А у нас мікрохвильовка

Швидко їжу приготує,

Підігріє, розморозить,

Всю родину нагодує.

5-й учень

Електрика не тільки гріє,

Але й охолодить.

Холодильник в нашім домі

Завжди у пригоді.

Учитель. Діти, щоб холодильник не витрачав багато електро­енергії, слід пам'ятати такі правила (вивішується таблиця):

- встановіть терморегулятор на 4-5 °С;

- перш ніж їхати у відпустку, звільніть холодильник від продуктів, вимкніть його і залиште відчиненим;

- пересвідчіться в тому, що холодильник не торкається теплих стін;
- намагайтеся відчиняти холодильник якомога рідше;

- очищайте від пилу задню стінку холодильника, де розташований змійовик конденсатора;

- перевірте, чи добре прилягає по всьому периметру ущільнювач для дверей;

- перевірте, чи гасне лампочка всередині холодильника, коли двері зачинені; для цього натисніть на кнопку вимикача;

- не ставте в холодильник гарячі страви.
6-й учень

Смажить наш електрогриль

Курочку смачненьку.

Рибу теж він приготує.

Все робить вправненько!

7-й учень

Важко мамі було прати

І влітку, і взимку.

Та ось тато їй купив

Для прання машинку.

Учитель. Щоб економити електроенергію під час користуван­ня пральною машиною, потрібно правильно відрегулювати кількість води та її температуру при пранні та полосканні білизни. Потрібно також правильно завантажувати машинку білизною.

8-й учень

Праска мамі допоможе

Впоратись з білизною.

Пилосос і полотер

Квартиру зроблять чистою.

9-й учень

Коли раптом холод

Зайде у наш дім,

Тепліше всім нам стане,

Коли горить електрокамін.

10-й учень

Чайник, соковарка,

Кофеварка, фен —

Все це — вид електрики,

Нас залишить без проблем.

11-й учень

Я купаюсь, мию посуд,

Є у нас водонагрівач,

А без гарячої водички

Хоч бери та й плач.

12-й учень

А як темінь наступає,

Світло ми вмикаєм.

Як же можем ми забути

Щось в квартирі увімкнути?

13-й учень

Бра, торшер, настільна лампа.

Люстра гарно сяють!

Електричне світло

Радо нас вітає.

Учитель. Ми кожного дня користуємось освітлювальними приладами. Але, коли вмикаєте освітлювальні прилади, пам'ятайте (читання на плакаті):

• Вимикайте світло, коли воно не потрібно.

• Чиніть за принципом: «Хто йде останній, той вимикає світло!».

• Використовуйте одну потужну лампу замість декількох ламп і меншої потужності, наприклад, лампу в 100 Вт замість двох ламп 60 Вт.

• Утримуйте в чистоті лампи, плафони та іншу освітлювальну матуру.

• Стіни й стелі мають бути світлих тонів.

Учитель. Дотримання всіх цих рекомендацій призведе до зі ної економії енергії в помешканні.

Ми прослухали інформацію щодо збереження енергії у власному домі. А Земля – наш спільний дім.

Як же зберегти від негативних впливів нашу планету?

(Слухання повідомлень учнів)

Теми доповідей:

1. Моделювання глобальних біосферних процесів (парниковий ефект)

2. Кислотні дощі та їх вплив на довкілля.

3. Барьеры на пути достижения эффективного энергоиспользования.

Додатки

Моделювання глобальних біосферних процесів (парниковий ефект)

Сплеск суспільного інтересу до проблеми клімату ініційований повідомленнями ЗМІ про провал конференції в Гаазі з обмеження викидів парникових газів. Насамперед треба зрозуміти, що відбувається в природі. А відбувається ось що. По-перше, надійно зареєстрований щорічний ріст концентрації діоксиду вуглецю (СО2) в атмосфері. Виміри розпочалися в 1958 р. на станції Мауна-Лоа, розташованій на схилі найбільшого у світі діючого вулкану з тією ж назвою, що знаходиться на Гавайських остро­вах, а зараз вони проводяться на більш ніж десяти станціях, розкиданих по всьому світі.

По-друге, в останні десятиліття справді зростає середня глобальна температура атмосфери (хоча з цим не погоджуються деякі вчені). Достовірного причинно-наслідкового зв'язку росту концентрації СО2 в ат­мосфері з потеплінням, що відбувається, не встановлено. Ми не знаємо, чи це потепління відбувається через зростання вмісту СО2 , чи через інши причини.

По-третє, як свідчить статистика, поряд з потеплінням значно посилюються аномалії клімату. Це посилення виявляється, зокрема, утім, що в різних частинах світу спостерігаються як аномальна жара, так і ано­мальні морози. Водночас в одних місцях ідуть сильні дощі (з повенями чи селями), в інших — на тлі небаченої жари — найсильніша посуха. Останні роки дали нам чимало прикладів цих сумних подій, так що сьогодні практично кожний із нас тією чи іншою мірою на собі відчув наслідки таких аномалій.

Глави держав, що брали участь у Конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р., звичайно, знали як про невизначеність чинників, що впливають на зміни клімату, так і про можливі серйозні наслідки цих змін. їхнє рішення про значне скорочення викидів парникових газів у атмосферу було прийнято на основі затвердженого ними ж на цій конференції «принципу обережності», яким належало керуватись у всіх видах національної і транснаціональної господарської діяльності. Відповідно до цього принципу, «у разі можливості завдати серйозних чи непоправних збитків природі нестача наукової інфор­мації не повинна стати причиною для відстрочки ефективних... заходів для запобігання деградації навколишнього середовища». Тобто це були превентивні заходи, засновані на турботі про природу і людей ще до того, як «провина» парникових газів була доведена.

Це було не перше «превентивне» рішення про зменшення впливу на навколишнє середовище, засноване на «принципі обережності». Рішення про зменшення викидів фреонів {фтор— іхлорвуглеводнів) в атмосферу було прийнято в такий же спосіб — їх «вина» на момент ухвалення рішення не була точно встановлена.

Але, на відміну від фреонів, для яких майже щороку заходи для обмеження викидів посилювалися, рішення 1992 р., що стосується насамперед викидів СО2, здається, має протилежний результат: заходи спочатку були трохи ослаблені, а тепер рішень зовсім немає. Переговори зайшли у безвихідь.

Схоже, що в 1992 р. керівники країн-учасниць трохи «погарячкували». Адже витрати на зниження викидів фреонів незрівнянно менші від витрат, необхідних для радикальних заходів для обмеження викидів СО2, що складають помітну частку валового національного продукту.

Що ж відбувалося на «ниві» обмеження викидів у конкретних країнах? Виходило, що зниження викидів СО2 керівники країн-учасниць від самого початку бажали здійснювати «за чужий рахунок». Спочатку виникли протиріччя між розвинутими країнами і тими, що розвиваються. Керівники країн, що розвиваються, справедливо відзначали, що викидів з територій розвинутих країн у багато разів більше, тому їм насамперед і варто було б ці викиди скорочувати. Керівники ж розвинутих країн стверджували, що витрати на обмеження викидів ефективніші саме в країнах, що розвиваються (там менш ефективна енергетика, і витрати на Ті реконструкцію мають бути меншими), тому викиди треба обмежувати саме цим країнам. Тому в Ріо-де-Жанейро прийняли так звану рамкову Конвенцію, тобто домовилися про загальну величину обмежень, не вказавши обмеження для окремих країн, сподіваючись зробити це згодом.

Потім відбувалися численні «сепаратні» переговори щодо квот на обмеження для різних країн і торгівлі цими квотами. Паралельно були зменшені величини обмеження викидів. Але все це не допомогло дійти згоди в Гаазі.

На конференції ООН зі зміни клімату, що проходила в Гаазі з 13 до 25 листопада 2000 р., знову виникли суперечки, але тепер уже між розвинутими країнами, причому відразу в декількох напрямках. Було два основних (І дуже серйозних) протиріччя. Позиція СІ1ІА, Канади і Японії різко відрізнялася від позиції країн Євросоюзу. Перші пропонували, щоб до національних заходів зниження викидів можна було б зараховувати і висадження лісів (тобто не скорочення викидів парникових газів, а посилення їхнього поглинання зелени­ми насадженнями), і скупку не використаних іншими країнами квот. Інші бажали б враховувати тільки дійсні, а не віртуальні скорочення викидів. Друге протиріччя стосувалося атомної енергетики. Одні країни пропо­нували, а інші відмовлялися включити її в список технологій, що будуть субсидіюватися для зниження викидів парникових газів.

Слід зазначити, що переговори відбувалися в атмосфері жорсткого тиску (включаючи фізичний) на учасників з боку природоохоронних організацій (насамперед Грінпіс).

Переговори закінчилися безрезультатно.

Справа в тому, що всі країни-учасниці по-справжньому усвідомили, що обмеження викидів СО2 — дуже дорога ініціатива, яка вимагає перебудови всієї інфраструктури енергетики, - а отже, і всієї економіки. Тому вирішити завдання не просто. Потрібний час для осмислення, вибору державних стратегій і прийнятних для всіх варіантів. Власне, переговори цьому і допомагають.

Насправді, особливого поспіху в розв'язанні проблеми обмеження викидів поки що немає. Який же ефект різних обмежень, що допоможуть зменшити викиди СО2? Відповідно до Конвенції, країни світу до 2010 р. мають зменшити викиди парникових газів в атмосферу до рівня індустріальних викидів СО2 в 1990 р. Ми проводили обчислювальні експери­менти за такими сценаріями:

1 базовий сценарій, при якому немає обмежень викидів;

2 викиди на рівні 1990 р. обмежені з 2010 р. (відповідно до Конвенції);

3 обмеження на тому самому рівні з 2020 р.

Видно, що обмеження викидів помітно позначається на зміні концентрації СО2 в атмосфері. У сценарії 1 до 2050 р. вона підвищиться в 1,82 рази порівняно з 1860 р. За сценаріями 2 і 3 її ріст буде помітно меншим (1,42 і 1,47). Видно, що десятилітня відстрочка початку виконання положень Кіотського протоколу не призведе до особливо серйозних наслідків для зміни концентрації вуглекислого газу в атмосфері у віддаленому май­бутньому.

Цікавою є ситуація в Росії з цього питання. Останніми роками Росія стрімко втрачає своє лідерство у світовій енергетиці (не в продажі енергетичних ресурсів, а в їхньому використанні для своєї економіки). Згідно зі світовими даними, опублікованими провідним американським Центром аналізу даних з викидів СО2, викиди з території Росії знизилися з 500 млн т у 1992 р. до 390 млн. у 1997 р. Остання величина складає 39 % від викидів СО2 з території СРСР у 1990 р. (10,1млрд т). Таким чином, у Росії вже зараз величина індустріальних викидів набагато менша, ніж у СРСР у 1990 р., і їй є сенс вести переговори про продаж своєї (поки ще не існуючої) квоти на скорочення викидів СО2.

Треба сказати, що Росія є лідером у поглинанні викидів. Найбільші індустріальні викиди були з територій США, Китаю і Росії. Найбільше поглинання СО2 відбувалося на території Росії, за нею — Канада і США. У більшості країн індустріальні викиди перевищували поглинання екосистемами суші. Винятком були Канада, Австралія і Бразилія, на території яких екосистеми суші поглинули СО2 більше, ніж склали індустріальні викиди.

Чим загрожує глобальне потепління Росії? Сьогодні і в наступні роки в Росії відбувається і буде відбуватися збільшення річної продукції рослин та їхньої біомаси і поглинання СО2 з атмосфери. У цілому буде збільшуватися кількість гумусу, за винятком територій, що розташовані в зоні активного сільськогосподарського використання (переважно в південних аридних зонах).

Важливе окреме завдання — прогнозування потепління в Арктиці і Суб-арктиці, де зростає видобуток органічного палива й інших корисних копалин. Танення вічної мерзлоти в цих регіонах може призвести до посилення стоку води з поверхні і збільшення продуктивності грунтів чи до застою води, наступного заболочування. Який процес зрештою переважить, залежить від швидкості потепління, рельєфу конкретної місцевості, типу рослинності і механічних властивостей грунту. Існуючі моделі показують, що залежно від початкових умов процес може піти в той чи інший бік. Для вирішення завдання прогнозування необхідно поряд зі згаданою моделлю циклу вуглецю, що дає прогнози зміни температури й опадів з дозволом 50 х 50 км, розробляти нові регіональні моделі, які враховують процеси танення вічної мерзлоти, динаміки водного режиму і зміни видів рослинності.

Кислотні дощі та їх вплив на довкілля.

Кислотні дощі — це одна з проблем, якою займається екологічна служба кожного міста. Шкідливий вплив кислотних дощів полягає втому, що вони збільшують розчинність сполук важких металів.

Потрапляючи у воду, шкідливі речовини, що містяться в опадах, розчиняються та поглинаються водоростями. Водоростями живляться молюски, а молюсками — риби. У кінцевому підсумку через риб, раків, устриць, креветок, кальмарів важкі метали потрапляють в організм людини, що призводить до непоправних наслідків.

Оксиди сульфуру й нітрогену, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій та автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сульфатної та нітратної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі згубно впливають на навколишнє середовище.

Внаслідок діяльності людини в атмосферу щороку надходять сотні мільйонів тонн різних шкідливих речовин. Багато з них є високо­токсичними.

Як зробити повітря чистим?

Існують організаційні, технологічні та інші способи боротьби із забрудненням атмосфери.

1.Зменшення кількості ТЕС. за рахунок будівництва більш потужних, забез-печених новітніми системами очищення й утилізації {корисного
використання) газу та пилу. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднює повітря менше, ніж сотня котелень тієї самої сумарної потужності.

2.Очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС від піриту (сірчаного колчедану).

3.Заміна вугілля та мазуту для ТЕС на екологічно чисте паливо — газ. ТЕС, які працюють на природному газі, крім СО (останній теж можна вилучити з диму), не викидають у повітря шкідливих газів.

4.Регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілі, встановлення на них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ до СО.

5.Озеленення міст і сіл.

6.Правильне планування житлових і промислових районів у межах міста.

Висновок. Отже прослухаємо 101 правило екологічно відповідальної поведінки.

101 правило екологічно відповідальної поведінки

Чи хочете ви стати «людиною, яка охороняє» — природу, себе, близьких, людство? Так? Тоді дотримуйтеся, на перший погляд, простих, | навіть трохи наївних, але водночас мудрих порад. їх склали Марі-Клейтон і і Кристофер Ендерлайни, які працюютьу неурядовій екологічній групі в штаті Вашингтон (США). Зелений рух – це більше, ніж політична ідеологія. Це філософія тих, хто хоче внести цей дух у буденне життя. Можливо, окремі правила викличуть у вас подив. Проте, я ознайомлю вас з усіма правилами, без скорочень, аби донести до кожного «зелений дух» у повному обсязі.

1.Використовуй вторинний папір, скло, метал, утилізуй їх.

2.Повторно використовуй моторне масло, будь обережним із небез­печними відходами та викидами автомобілів.

3. Намагайся використовувати пелюшки з тканини.

4. Повторно використовуй упаковку для яєць і паперові пакети.

5. Не користуйся пінопластами.

6. Не користуйся одноразовими стаканчиками, тарілками та іншим
начинням.

7. Використовуй полотняні рушники замість паперових серветок.

8. Користуйся паперовими пакетами для утилізації жиру під час при­
готування їжі.

9. Віддай речі, якими не користуєшся, іншим.

10. Використовуй чистий бік аркуша паперу (оборотку) для різних дрібних

записів та інших цілей.

11. Поміркуй, як краще утилізувати залишки їжі.

12. Використовуй для супів воду, у якій варилися овочі.

13. Відремонтуй поламану річ замість того, щоб її викинути.

14. Одягайся у зручний, добротний, функціональний одяг.

15. Купуй об'ємні упаковки або не запаковані товари.

16. Складай товари, придбані в магазині, в багаторазові контейнери,
банки.

17. Купуй продукти, що виросли на органічних добривах.

18. Не вживай у їжу продукти, що готувалися за складними техноло­гіями.

19. Вживай малокалорійні продукти.

20. Перетворюй залишки їжі в компост і використовуй його на своїй присадибній ділянці.

21.Вирощуй зелень у ящиках на кухонному вікні.

22.Ставай до лав активістів колективних садів і городів.

23.Підтримуй місцеві продовольчі кооперативи, товариства та госпо­дарства.

24.З'ясуй, звідки привезені продукти і товари, які ти купуєш.

25.Намагайся купувати продукти, вироблені або вирощені у твоїй місцевості.

26.Для приготування їжі використовуй не алюмінієвий, а скляний або емальований посуд.

27.Ставай до лав охоронців місцевих парків і навколишніх природних ландшафтів.

28.Купуй на Новий рік тільки живу ялинку, тобто таку, яку потім можна висадити в грунт.

29.Висаджуй дерева.

30.Вивчай рослини і тварин свого краю, регіону.

31.Вивчай свій найближчий річковий басейн і роби все можливе для його охорони.

32.Виступай проти використання біля шляхів у твоєму районі дефоліантів.

33.Користуйся нетоксичним милом і очищувачами, які розкладаються під дією мікроорганізмів.

34.Використовуй тільки нетоксичний контроль за шкідниками рослин.

35.Не купуй продуктів, що апробовані лише на тваринах.

36.Зберігай небезпечні хімічні речовини у надійних, герметичних контейнерах.

37.Використовуй для кранів і душу насадки, які не дають воді витікати.

38.Не мийся під душем дуже довго — економ воду.

39.Закручуй кран під час чищення зубів.

40.Використовуй пристрої, що регулюють подання води в туалеті.

41.Поцікався, куди скидають стічні води та сміття від твого дому.

42.З'ясуй, звідки надходить енергія до твого дому.

43.Підтримуй місцеві програми консервації природи.

44.Частіше вивішуй одяг для провітрювання.

45.Подумай про захист свого дому від примх погоди.

46.З'ясуй, чи добра теплоізоляція в твоєму домі.

47.Обігрівай своє житло раціонально, за допомогою відновлюваних видів енергії.

48.Не використовуй зелені гілки для опалювання.

49.Підтримуй довгострокові програми розвитку сонячної енергетики.

50.Не використовуй штучне освітлення, якщо можна обійтися без нього.

51.Вимикай обігрівальні прилади, якщо тебе влаштовує температура повітря в домі.

52.Намагайся знижувати рівень тепла свого житла, краще тепліше одягайся.

53.Купуй ефективні, неенергомісткі електроприлади.

54.Стеж за тим, щоб мотор твого автомобіля завжди був відрегульо­ваним.

55.Використовуй якісний бензин (без домішок свинцю) в автомобілі.

56.Намагайся частіше ходити пішки, їздити на велосипеді, користуйся громадським транспортом.

57.Перш ніж їхати за покупками, зателефонуй і запитай про наявність товару, зроби замовлення.

58.Користуйся тільки перезарядними батарейками.

59.Займаючись науковою роботою, будь відповідальним за її наукові наслідки.

60.Підтримуй добродійні ініціативи.

61.Намагайся впливати на дітей, підлітків, прищеплюй їм екологічний тип мислення.

62.Користуйся місцевими магазинами і кафе.

63.Контролюй їжу, яку вживають діти в місцевих школах і дитячих садках.

64.Бери участь у розв'язанні проблем знедолених дітей.

65.Організуй фонд підтримки нових членів у екологічному комітеті місце­вого самоврядування.

66.Не кидай сміття, прибери його біля свого дому, вздовж дороги, якою їздиш.

67.Спонсоруй розпродаж одягу «секонд хенд».

68.Виявляй активність у реалізації проектів і заходів комітету самоврядування, громади, клубу за інтересами тощо.

69.Організовуй або бери участь у спортивних змаганнях.

70.Відповідай за погляди і цінності, які визнаєш.

71.Бери участь у русі міст-побратимів, культурному обміні.

72.Займайся самоосвітою, вивчай глобальні проблеми людства, проблеми країн, що розвиваються.

73.Виявляй цікавість до культурних традицій і природних особливостей свого краю, міста, села.

74.Бери участь у русі за стабільність і мир.

75.Контролюй депутатів, яких обирав, доводь до них свої побажання.

76.Будь активним виборцем, бери участь у міських мітингах.

77.Голосуй за кандидатів із екологічним мисленням і екологічною програмою дій.

78.Бери активну участь у шкільному житті своєї дитини.

79.Заохочуй природні здібності та інтереси дитини.

80.Ставай організатором або учасником місцевого розпродажу або обміну
іграшок.

81.Зберігай токсичні речовини подалі від дітей.

82.Розвивай у своїх дітей екологічну свідомість.

83.Не сприяй тому, щоб у твоєму домі з'являлися «жорстокі» іграшки для
дітей.

84.Будь уважним до побажань своєї дитини, допомагай здійснити її мрію.

85.Будь щирим зі своїми друзями і колегами.

86.Будь вдячним тому, хто тебе якісно обслуговує.

87.Намагайся краще зрозуміти людей з іншими, ніж у тебе, поглядами та
уявленнями.

88.Свідомо стався до боротьби пригноблених людей, народів.

89.Виступай проти расизму, дискримінації за ознакою статі.

90.Працюй над зміцненням свого духу та духу інших людей.

91.Будь донором, якщо твоя кров необхідна хворому.

92.Знайди шляхи зменшення стресів у твоєму житті.

93.Займайся профілактикою здорового способу життя.

94.Більше рухайся, харчуйся помірно.

95.Хай у твоєму житті буде більше гумору, усмішок, музики.

96.Звертай увагу на склад ліків, які вживаєш.

97.Виступай за регулювання народжуваності, плануй заздалегідь свою
сім'ю.

98.Вивчай прийоми надання першої медичної допомоги потерпілому.

99.Знаходь час для ігор, відпочинку, походів на природу.

100.Витрачай менше часу на телевізор, більше для творчості, читання.

101.Частіше жартуй і будь веселим.