Адміністрування податків у 2011 році

Володимир Марченко,

нотаріус, шеф-редактор науково-практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса», член Консультативно-методичної ради при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань при Міністерстві юстиції України

Адміністрування податків у 2011 році

1. Контролюючі органи

Перелік контролюючих органів скорочений і включає в себе органи державної податкової служби та митні органи.

Жодні інші органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі за запитом правоохоронних органів.

Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, і проводити перевірки з питань оподаткування (п. 61.3 Податкового кодексу України — далі ПК).

2. Податкова декларація

Податковий кодекс дещо розширює поняття податкової декларації, розуміючи під нею документ, що подається платником податків контролюючому органу в строки, встановлені законом, на підставі якого нараховується та/або сплачується податкове зобов’язання, або документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ПК). Виходить, що наступники розрахунку за ф. № 1ДФ набувають статусу податкової декларації, у зв’язку з чим порушення вимог до порядку їх подання та заповнення може спричинити ті самі наслідки, що й неподання «класичних» податкових декларацій.

3. Обов’язкові реквізити податкової
декларації

Вичерпний перелік обов’язкових реквізитів податкової декларації закріплено в п. 48.3 ПК. Майже в незмінному вигляді цей перелік перенесено до Податкового кодексу з п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПАУ від 31.12.08 р. № 000.

4. Ким має бути підписана податкова декларація

Фізичною особою — платником податків (у нашому випадку — нотаріусом) або його законним представником (п. п. 48.5.2 ПК).

5. Спосіб подання податкової декларації

Нотаріуси мають право вибору способу подання звітності: або на паперових носіях (особисто), або поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення), або в електронній формі (ст. 49 ПК).

6. Коли декларація може бути не прийнята

Податковий орган відмовляє у прийнятті податкової декларації, якщо:

а) декларація не відповідає нормам та змісту відповідного податку і збору;

б) у декларації відсутні обов’язкові реквізити та/або підписи відповідних посадових осіб.

7. У які строки орган ДПС зобов’язаний повідомити платника про відмову у прийнятті його податкової декларації

У разі подання податкової декларації з порушенням установлених правил її заповнення податковий орган надсилає платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин відмови:

а) протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації — якщо декларація була надіслана поштою або засобами електронного зв’язку;

б) протягом 3 робочих днів з дня отримання декларації — якщо декларація була подана особисто платником податків або його представником

8. Що робити, якщо одержано відмову у прийнятті декларації

Варіанти дій платника податків у цілому лишилися без змін. Платник має право:

а) подати нову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

б) оскаржити рішення органу ДПС у загальному порядку — або подавши протягом 10 днів скаргу до податкового органу вищого рівня, або звернувшись до адміністративного суду.

9. Строки подання податкової
декларації

Так, для фізичних осіб (не підприємців) строк подання декларації про доходи продовжено до 1 травня.

Виняток із загального правила становить також звітність з плати за землю (вона подається або один раз на рік до 1 лютого, або щомісячно з дотриманням загальновстановлених строків), зі збору за першу реєстрацію транспортних засобів (подається протягом 10 днів після першої реєстрації транспортного засобу).

10. Самостійне виправлення помилок в податковій декларації після закінчення граничного строку її подання

Платникам, як і раніше, надано право вибору — або подати уточнюючий розрахунок, або відобразити виправлення помилки в поточній декларації. Але штрафи при використанні кожного із зазначених способів самовиправлення тепер різнитимуться:

3 % від суми недоплати при поданні уточнюючого розрахунку;

5 % від суми недоплати при виправленні помилки в поточній декларації.

У Податковому кодексі прямо зазначено: платник не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється контролюючим органом.

Якщо платник подав уточнюючий розрахунок до податкової декларації, складеної за період, який уже був перевірений, контролюючий орган має право провести позапланову перевірку платника за відповідний період.

11. Строки сплати податкового зобов’язання

Строки сплати не змінилися — у загальному випадку це, як і раніше, 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. При цьому варто звернути увагу на той факт, що Податковий кодекс не передбачає перенесення дня сплати, що припадає на вихідний або святковий день.

12. Визначення сум податкових та грошових зобов’язань (ст. 54 ПК)

Грошове зобов’язання, податкове зобов’язання, пеня		Обчислює платник самостійно		– у податковій (митній) декларації – в уточнюючому розрахунку
	Визначає податковий орган		54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок... свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань... 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових... є контролюючий орган; 54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 54.3.5. дані перевірок... свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати... податків і зборів... у тому числі податку з доходів фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником у митних деклараціях

13. Податкові роз’яснення

Згідно з Податковим кодексом України консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства:

а) надаються за зверненням платника податків;

б) мають індивідуальний характер і можуть використовуватися виключно платником, якому були надані такі консультації.

Надання узагальнюючих податкових роз’яснень ПК не передбачено.

14. Види перевірок

Органи ДПС мають право проводити такі види перевірок:

а) камеральні;

б) документальні: планові або позапланові; виїзні або невиїзні;

в) фактичні.

Отже, Податковий кодекс запроваджує новий для контролюючих органів вид перевірки — фактичну (ст. 75 ПК). Ця перевірка проводиться за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності платника. Під час фактичної перевірки перевіряється дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання порядку виробництва та обороту підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Критерій	Види перевірок
За часом здійснення (документальна)	Планова
Позапланова
За місцем проведення (документальна)	Виїзна
Невиїзна
За способом проведення	Документальна
Камеральна
Фактична

15. Проведення перевірок (статті 75–82 ПК)

Вид перевірки	Місце проведення	Тривалість перевірок	Примітка
Камеральна	У приміщенні контролюючого органу		– без рішення керівника; – без направлення; – присутність та згода платника не обов’язкова
Документальна невиїзна	– на підставі рішення керівника або направлення; – присутність платника не обов’язкова
Документальна планова	За місцезнаходженням платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності	Для великих — 30 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємства — 10 робочих днів. Інших — 20 робочих днів. (Продовження строків: на 15, 5, 10 робочих днів)	– передбачена у плані роботи контролюючого органу; – періодичність проведення — залежно від ступеня ризику (не частіше, ніж раз на три, два чи один календарних роки); – наказ про проведення перевірки; – обов’язкове за 10 днів попередження про проведення перевірки
Документальна виїзна позапланова	15 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів. Інших — 10 робочих днів (продовження строків: на 10; 2; 5 робочих днів)	– не передбачається у плані роботи
Фактична виїзна	За місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника	10 робочих днів (продовження строків: на 5 робочих днів)	– без попередження платника податків (особи); – не частіше одного разу на місяць; – двома або більше посадовими особами

16. Періодичність проведення документальних планових перевірок

Періодичність проведення таких перевірок залежить від ступеня професійного ризику діяльності платника податків. Платники з незначним ступенем ризику перевіряються один раз на 3 роки, із середнім — не частіше одного разу на 2 роки, з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік.

17. Підстави для проведення позапланової перевірки (п. 78.1 ПК)

Перелік підстав для проведення позапланової перевірки доповнено декількома пунктами, зокрема:

а) якщо платником подано уточнюючий розрахунок за вже перевірений період;

б) у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам зарплати та інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення трудових договорів з найманими особами, а також здійснення господарської діяльності без держреєстрації

18. Підстави для проведення фактичної перевірки

Перелік підстав для проведення фактичної перевірки наведено в п. 80.2 ПК, і одним з можливих випадків для нотаріусів є:

отримання інформації про використання праці найманих осіб без оформлення трудових відносин і виплата зарплати без сплати податків до бюджету.

19. Допуск посадових осіб органів ДПС до проведення перевірки

Посадові особи органу ДПС мають право розпочати проведення документальної виїзної або фактичної перевірки за умови пред’явлення направлення на перевірку, в якому зазначено відомості, перераховані в п. 81.1 ПК. Платник податків має розписатися в направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати та часу ознайомлення з направленням.

Документальні планові виїзні перевірки	Право на проведення перевірки платника податків надається податківцям тільки у тому випадку, якщо йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення: а) копію наказу про проведення документальної планової перевірки; б) письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки
Документальні позапланові виїзні перевірки	Право на проведення позапланової перевірки надається тільки в разі, якщо платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки
Документальні невиїзні перевірки	1. Перевірка проводиться за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки. 2. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова
Фактична перевірка	Така перевірка проводиться без попередження платника податків. Перед початком перевірки платнику повинні надати під розписку копію наказу про проведення фактичної перевірки

20. Адміністративне оскарження

Податковий кодекс України запроваджує дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень органів ДПС. Скарги подаються (оминаючи податкові інспекції):

а) на рішення державних податкових інспекцій — до державних податкових
адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

б) на рішення державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі — до Державної податкової адміністрації України (перетворена на Державну податкову службу України).

21. Судове оскарження

Рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання може бути оскаржене платником у суді в будь-який момент (з урахуванням строків давності, тобто, мабуть, у місячний строк).

Якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

22. Види відповідальності (ст. 111 ПК)

-----	Відповідальність	----
		
Фінансова (штрафні санкції (фінансові санкції, штрафи) та/або пеня) статті 114.1, 115.1 ПК		Адміністративна (відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України)		Кримінальна (відповідно до норм Кримінального кодексу України)

23. Податкова застава

У Податковому кодексі України передбачено, що податкова застава поширюється на майно платника податків, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу (п. 89.2 ПК).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис здійснюється на підставі рішення керівника органу ДПС, що пред’являється платнику податків, який має податковий борг.

Орган ДПС зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному держреєстрі.

24. Узгодження операцій із заставленим майном

Узгодженню з податковими органами підлягають тільки операції з відчуження, оренди (лізингу) майна, що перебуває в податковій заставі. При цьому, якщо в податковій заставі перебуває тільки готова продукція, товари і товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу ДПС за цінами не нижче звичайних і за умови, що кошти від такого відчуження будуть спрямовані в повному обсязі до рахунка виплати зарплати, єдиного соцвнеску та/або погашення податкового боргу.

25. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі (ст. 95 ПК)

Стягнення коштів і продаж майна проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги (раніше — після закінчення 30 днів з моменту відправлення другої податкової вимоги).

Кошти з рахунків у банках і готівкові кошти стягуються за рішенням суду.

Щоб стягнути всю суму податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, орган ДПС повинен звернутися до суду за відповідним дозволом.

26. Строки давності

Строк давності не змінився і, як і раніше, становить 1095 днів. При цьому в п. 102.1 ПК з’явилося уточнення: якщо платник подав уточнюючий розрахунок до податкової декларації, то контролюючий орган має право визначити суму податкового зобов’язання за такою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.