Для розміщення на сайтах та в ЗМІ

Для розміщення на сайтах та в ЗМІ.

Кабмин определил перечень потребностей, благотворительная помощь для удовлетворения которых не включается в облагаемый доход плательщиков НДФЛ.

Согласно постановлению правительства от 01.01.2001 г. № 000 к ним отнесена помощь, предоставленная на:

• восстановление утраченного имущества;

• обеспечение жильем и жилищно-коммунальными услугами, а также топливом, необходимым для приготовления пищи и обогрева помещения, транспортное обслуживание, связанное с перемещением лиц с временно оккупированной территории Украины и территории проведения антитеррористической операции;

• обеспечение вещами индивидуального пользования, средствами личной гигиены и предметами домашнего обихода;

• оказание медицинской помощи в установленном порядке;

• обеспечение продуктами питания;

• обеспечение детскими товарами и детским питанием;

• оказание юридической помощи лицам для восстановления и защиты их прав в связи с возникновением обстоятельств, обусловивших предоставление благотворительной помощи и др.

1 декабря вступила в силу новая налоговая накладная и отчетность по НДС

С 1 декабря вступили в силу минфиновские приказы от 01.01.2001 г. № 000 и № 000, которыми утверждены новые формы и порядки заполнения налоговой накладной и реестра налоговых накладных.

Кроме того, с этого дня действует обновленная отчетность по НДС.

Напомним, Минфин приказом от 01.01.2001 г. № 000 утвердил:

- форму налоговой декларации по НДС и приложения к ней;

- уточняющий расчет налоговых обязательств по НДС в связи с исправлением самостоятельно выявленных ошибок;

- расчет налоговых обязательств, начисленных получателем услуг, не зарегистрированным как плательщик налога на добавленную стоимость, которые поставляются нерезидентами, в том числе их постоянными представительствами, не зарегистрированными плательщиками налогов, на таможенной территории Украины;

- порядок заполнения и представления налоговой отчетности по НДС.

Впервые, согласно п. 46.6 Налогового кодекса, подавать декларацию по новой форме необходимо за декабрь 2014 года, а плательщикам, отчитывающимся поквартально, - за I квартал 2015 года.

Сертификат приема электронной отчетности с 1 декабря заменен

с 01.12.2014 г. отдельным сертификатом, предназначенным для наложения электронной цифровой подписи, осуществляется:

• подписание сообщений ГФС (квитанций, информационных рассылок и т. п.);

• шифрование сообщений на ГФСУ (отчетность, договоры и т. п.).

Для обеспечения беспрепятственного обмена указанными документами с ГФСУ нужно использовать именно последние сертификаты.

Заполнение налоговой накладной на поставку товаров/услуг за наличные конечному потребителю или по безналичному расчету лицу - неплательщику НДС.

В вышеуказанных случаях заполнение налоговой накладной осуществляется с учетом следующих особенностей:

• в верхней левой части оригинала такой налоговой накладной в поле "Усі примірники залишаються у продавця" делается соответствующая пометка "Х" и указывается соответствующий тип причины:

"02" - поставка неплательщику налога;

"03" - поставка товаров/услуг в счет оплаты труда физическим лицам, находящимся в трудовых отношениях с плательщиком налога;

"11" - составлена по ежедневным итогам операций.

При поставке неплательщику НДС и составлении налоговой накладной по ежедневным итогам операций в строке "Особа (платник податку) - покупець" указывается "неплатник податку";

строки "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" и "Номер телефону" остаются незаполненными;

в строке "Індивідуальний податковий номер покупця" отражается условный ИНН "".

При экспортных поставках:

• в строке "Особа (платник податку) - покупець" указывается наименование (ФИО) нерезидента;

• в строке "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" указывается страна, в которой зарегистрирован покупатель (нерезидент);

• в строке "Індивідуальний податковий номер покупця" отражается условный ИНН "".

В случае осуществления операций по поставке товаров/услуг в счет оплаты труда физических лиц, состоящих в трудовых отношениях с плательщиком налога, в строке "Індивідуальний податковий номер покупця" отражается условный ИНН "", а в других строках, отведенных для заполнения данных покупателя, плательщик указывает свои данные.

Что делать плательщику НДС, если продавец отказывается предоставить налоговую накладную?

В случае отказа предоставить налоговую накладную, нарушения порядка ее заполнения или порядка регистрации покупатель имеет право приложить к декларации по НДС за отчетный налоговый период заявление с жалобой на продавца.

Это заявление является основанием для включения сумм налога в состав налогового кредита. Такое право действует в течение 60 календарных дней, следующих за предельным сроком представления налоговой декларации за отчетный период, в котором представлено налоговую накладную или нарушен порядок ее заполнения/регистрации.

Также к заявлению нужно приложить копии товарных чеков или других расчетных документов, удостоверяющих факт уплаты налога в связи с приобретением таких товаров, или копии первичных документов, подтверждающие факт получения товаров.

Импорт лома черных и цветных металлов освобожден от НДС до 2015 года

С 18.02.2014 до 01.01.2015 к операциям по поставке, в том числе операциям по импорту отходов и лома черных и цветных металлов, включенных в соответствующие перечни, применяется режим освобождения от налогообложения НДС, который определен п. 23 подраздела 2 раздела XX Налогового кодекса. Эти операции, осуществляемые с 01.01.2014 до 17.02.2014 (включительно), подлежали обложению НДС в общеустановленном порядке с начислением налога по основной ставке (20 %).

Действие режима освобождения от обложения НДС таких операций продлено до 01.01.2015 Законом «О внесении изменений в Налоговый кодекс относительно ставок отдельных налогов», который вступил в силу 1 января 2014 года. При этом перечень таких отходов и лома черных и цветных металлов должен быть утвержден Кабмином.

Изменения согласно которым продлено действие указанных перечней до 01.01.2015 внесены Кабмином постановлением от 5 февраля 2014 года № 43, которое вступило в силу 18.02.2014.

За какой отчетный период подается отчет по ЕСВ в случае разрегистрации страхователя

Плательщики ЕСВ, на которых распространяется действие Закона № 000, снимаются с учета после поступления от госрегистратора уведомления о проведении государственной регистрации прекращения юридического лица, физического лица предпринимателя или уведомления о закрытии обособленного подразделения с указанием номера и даты внесения соответствующей записи в Единый госреестр.

Контролирующий орган вносит соответствующие записи в реестр страхователей с указанием даты и основания снятия с учета. Важно: на дату получения такого уведомления у налогоплательщика должен отсутствовать налоговый долг и должны быть закрыты карточки лицевых счетов.

Плательщики, на которых не распространяется действие Закона № 000, снимаются с учета после проведения окончательного расчета. Соответствующая запись вносится в реестр страхователей с указанием даты и основания снятия с учета.

Дата внесения записи в реестр страхователей является датой снятия с учета плательщиков ЕСВ.

В случае разрегистрации без правопреемника страхователь обязан подать отчет по ЕСВ за последний отчетный период до даты снятия с учета и отчеты за предыдущие отчетные периоды, если они не подавались.

Если при разрегистрации страхователя есть правопреемник, отчет в контролирующий орган подается правопреемником. При этом правопреемство должно быть подтверждено учредительными документами.

Как осуществляется процедура таможенного декларирования товаров

Декларирование осуществляется путем заявления точных сведений о товарах, цели их перемещения через таможенную границу Украины, а также сведений, необходимых для осуществления их таможенного контроля и таможенного оформления. При применении письменной формы декларирования могут использоваться как электронные документы, так и документы на бумажном носителе.

Электронное декларирование осуществляется с использованием электронной таможенной декларации, заверенной ЭЦП, и других электронных документов или их реквизитов.

Таможенная декларация и другие документы, оформленные на бумажном носителе и в виде электронных документов, имеют одинаковую юридическую силу.

Перечень сведений, подлежащих внесению в таможенные декларации, ограничивается только теми сведениями, которые являются необходимыми для целей взимания таможенных платежей, формирования таможенной статистики.

Запрещается требовать внесения в таможенную декларацию иных сведений, нежели указанные в ст. 257 Таможенного кодекса.

Акцизный налог, установленный в инвалюте, уплачивается в гривне

Акцизный налог с товаров (продукции), на которые установлены ставки в иностранной валюте, уплачивается в национальной валюте и рассчитывается по официальному курсу гривны к иностранной валюте, установленному Национальным банком Украины, действующему на первый день квартала, в котором осуществляется реализация товара (продукции), и остается неизменным в течение квартала.

Податок на додану вартість

Чи передбачено податковим законодавством порядок виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах та інших показниках податкової накладної?

Порядок заповнення податкової накладної визначений ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за 1235/26012.

Внесення змін або коригування показників податкової накладної здійснюється у випадку коригування податкових зобов’язань платника відповідно до ст. 192 ПКУ при будь-якій зміні суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Податкова накладна з помилками, включаючи і арифметичні, не розцінюється як документ і не може бути підставою для формування податкового кредиту.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ у разі порушення продавцем товарів/послуг порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Який порядок заповнення заголовної частини податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві, або по безготівковому розрахунку особі, яка не зареєстрована платником ПДВ?

Згідно із п. 10 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 000/26012, усі примірники податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в п. 11 та 19 Порядку, складаються в паперовому вигляді та залишаються в особи, що їх склала, і зберігаються відповідно до п. 6 Порядку.

У разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій заповнення податкової накладної здійснюється з урахуванням таких особливостей:

у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної у полі «Усі примірники залишаються у продавця» робиться відповідна помітка «Х та зазначається відповідний тип причини: «02» постачання неплатнику податку; «03» - постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «11» - складена за щоденними підсумками операцій.

У разі постачання неплатнику ПДВ та складенні податкової накладної за щоденними підумками операцій у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «неплатник податку»;

рядки «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» та «Номер телефону» залишаються незаповненими;

у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «».
  У разі здійснення постачання на експорт у рядку ”Особа (платник податку) - покупець” зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента, у рядку ”Місцезнаходження (податкова адреса) покупця” зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку ”Індивідуальний податковий номер покупця” відображається умовний ІПН ””.

У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку ”Індивідуальний податковий номер покупця” відображається умовний ІПН ””, а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

Як заповнюються графи 5 і 6 податкової накладної у разі постачання послуг, у т. ч. у разі часткового постачання послуг або часткової передоплати вартості послуг?

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПКУ визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 000/26012, до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: до графи 3 - номенклатура товарів/послуг продавця;

до графи 5 - одиниця виміру товарів/послуг - шт., кг, м, см, куб. м, куб. см, л, послуга тощо;

до графи 6 - кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг.

У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Враховуючи зазначене, у разі складення податкової накладної на повне постачання послуги, або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) в повному обсязі, у графі 5 податкової накладної зазначається одиниця виміру «послуга», а в графі 6 зазначається «1».

У разі складення податкової накладної на часткове постачання послуги, або на суму попередньої оплати частини вартості послуги, у графі 5 податкової накладної зазначається слово «послуга», а в графі 6 - відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати половини договірної вартості послуги, у графі 6 вказується число «0,5».

Як у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних зазначається порядковий номер податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, у разі складення такої накладної чи такого розрахунку філією платника податку, що перебуває на загальному режимі оподаткування ПДВ?

Згідно із наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 000 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за № 000/26005, порядковий номер податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної постачальником зазначається у графі 3 розділу І реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі – реєстр), а покупцем – у графі 4 розділу ІІ реєстру.

Відповідно до п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 000, порядковий номер податкової накладної містить лише числові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з трьох частин:

у першій частині (до знаків дробу) проставляється порядковий номер;

у другій частині (між знаками дробу) проставляється код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування;

у третій частині (після знаків дробу) проставляється числовий номер філії чи структурного підрозділу.

Якщо платник податку перебуває на загальному режимі оподаткування, то у другій частині порядкового номера податкової накладної (між знаками дробу) код діяльності не заповнюється.

Якщо порядковий номер, що зазначається в першій частині, чи числовий номер філії (структурного підрозділу), що зазначається в третій частині порядкового номера податкової накладної, мають меншу кількість знаків, ніж кількість відведених для цього клітинок, такі номери вирівнюються по правій межі поля, а решта клітинок не заповнюється.

У клітинках порядкового номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Отже, у разі, якщо податкову накладну чи розрахунок коригування до податкової накладної складено філією платника податку, який перебуває на загальному режимі оподаткування ПДВ, у графі 3 розділу І та графі 4 розділу ІІ реєстру зазначається порядковий номер, вказаний у такій податковій накладній або такому розрахунку коригування, без зазначення пробілів, які відповідають незаповненим клітинкам частин такого номеру.

Як виправити помилку у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за № 000/26005 (далі – Порядок), виправлення помилки в Реєстрі (далі - Реєстр) здійснюється методом ”сторно” за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Пунктом 2 розд. V Порядку визначено, що при виправленні помилки методом ”сторно” до Реєстру одночасно вносяться два записи: помилковий запис зі знаком ”-” та правильний запис зі знаком ”+”.

Метод ”сторно” здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: у графі 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; графах 2 - 6 розділу I та/або графах 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних графах розділу I та/або графах розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком ”+” чи ”-”. При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера ”У” (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку робиться окремим рядком у рядку ”З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період” Реєстру.

Який порядок врахування від’ємного значення суми, розрахованої згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (у т. ч. задекларованої до 01.01.2015)?

Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 000-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно із п. 200.1 ст. 200 ПКУ:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент подання платником податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, або

в) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент подання платником податкової декларації.

Водночас п. 1 р. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 31 липня 2014 р. № 000-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі – Закон № 000) визначено, що суми бюджетного відшкодування, заявлені до 01.01.2015, підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому відповідно до ст. 200 ПКУ, що діяла до 01.01.2015.

При цьому згідно із п. 2 р. ІІ Закону № 000 від’ємне значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, та залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані до 01.01.2015, обліковуються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як заповнюються колонки 14, 15 таблиці 2 розділу ІІ «Коригування податкового кредиту» додатку 1 до податкової декларації з ПДВ?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому у податковій декларації з ПДВ згідно зі ст. 192 ПКУ у р. 16.1 відображається коригування обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1.1.

Згідно із п. 13 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 000, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 000/26044, у складі декларації подаються додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, зокрема розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1).

Відповідно до розд. ІІ таблиці 2 (коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядки 10 та/або 11 декларації) додатку 1 до податкової декларації з ПДВ у колонці 14 відображається сума податку на додану вартість з колонки 11, яка була включена до податкового кредиту (до рядка 10.1.1 декларації), у колонці 15 відображається сума податку на додану вартість з колонки 12, яка була включена до податкового кредиту (до рядка 10.1.2 декларації) на підставі податкової накладної, до якої складено розрахунок коригування.

Якими нормативними документами визначено порядок подання платниками податку податкової звітності в електронному вигляді?

Згідно п. п. «в» п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.10 (далі – ПК України) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів, зокрема: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Механізм та процедура такого подання податкової звітності визначені в специальній Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 № 000 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.08 № 000/15011, далі - Інструкція).

За розділом третього Інструкції № 000 при поданні податкових документів в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку платники податків повинні додержуватися такого порядку. Так, відповідно п.2 розд. 3 Інструкції платник податків при відправленні електронних документів самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну (п. 3 розд. 3 Інструкції).

Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів.

У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня (п. 4 розд. 3 Інструкції).

Відповідно до Інструкції перша квитанція, яку отримує платник, є офіційним підтвердженням передачі його податкової звітності в електронній формі до контролюючого органу Міндоходів. Ця квитанція надсилається контролюючим органом на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі Міндоходів. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Наступним підтвердженням внесення податкових документів до податкової бази даних є друга квитанція, яка надається в електронному вигляді у текстовому форматі, в ній вказуються реквізити прийнятого в електронній формі податкового документа, а саме: відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання документа, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі Міндоходів.

Якщо у підприємства, яке працює за касовим методом, є отримана податкова накладна від 31.01.2014р. за фактом відпуску товару за першою подією, а оплата буде проводиться частково в січні-квітні 2015р. чи зберігається право на податковий кредит даної податкової накладної та який термін давності діє з дати її виписки?

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі - Кодекс) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу платники податку, що застосували касовий метод до набрання чинності ПКУ або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Враховуючи зазначене, платник податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у пункті 187.10 статті 187 Кодексу, при погашенні кредиторської заборгованості за придбані товари/послуги шляхом проведення розрахунків з постачальниками має право протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка такого платника ПДВ віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, що були отримані ним при придбанні товарів/послуг у минулих роках, за умови, що з дати виписки таких накладних не минуло більше 1095 днів (стаття 102 Кодексу).

Чи має право підприємство - виробник лікарських засобів при реалізації власно виробленої продукції у 2014році включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при придбанні/спорудженні основних фондів, на яких виробляються такі лікарські засоби, за умови що з дати їх придбання/спорудження минуло більше ніж 365 днів?

Суми податку на додану вартість, сплачені платниками, що здійснюють постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення, при придбанні товарів та послуг як із застосуванням ставки податку 7 відсотків, так і ставки податку 20 відсотків, включаються до складу податкового кредиту в загальному порядку.

Абзацом 3 п. п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 (далі - ПК України) встановлено, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, згідно абз. 3 п. п. 198.6 ст.198 ПК України право на включення отриманої податкової накладної до складу податкового кредиту у платника податку після сплину 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної, відсутнє.

Чи виникають податкові зобов’язання по ПДВ у платника при здійсненні операції з повернення статутного фонду коштами, але сформованого основними фондами?

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.10 (із змінами та доповненнями, далі – ПК України) визначено, об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України.

Згідно із пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Тобто, операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.

Якщо учасник залишає товариство та його частку в чистих активах товариство виплачує грошима, нараховувати ПДВ не потрібно, адже відсутній об’єкт оподаткування – постачання товарів/послуг відповідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 «а» ст. 185 ПК України.

Який порядок оподаткування операцій з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок?

Відповідно до абзацу першого пп. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого пп. 197.1.13 п.197.1 ст.197 ПК України).

Зазначеним абзацом першим пп. 197.1.13 п. 197.1 ст. 197 ПК України визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов’язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області