Галина Здоронок

Пишемо статут АТ

Частина 1. Вимоги до Статуту, визначені Цивільним та Господарським кодексами України,

Законом України «Про акціонерні товариства»

та іншими законодавчими актами

Кожне акціонерне товариство – індивідуальне, та потребує індивідуального підходу, що виключає можливість існування Типових статутів.

Однак чинне законодавство України висуває ряд вимог щодо змісту статутів акціонерних товариств, частина яких є обов’язковими, інші носять рекомендаційний характер.

Ця стаття розрахована допомогти власникам акціонерних товариств визначитись, які відомості повинні бути відображені у статуті в обов’язковому порядку в силу закону, які повинні бути відображені виходячи з особливостей структури та організації господарської діяльності самого акціонерного товариства, які бажано б було включити до статуту тощо, а також правильно та повно їх викласти.

Автор не випадково зазначив про допомогу саме власникам товариств. Виходячи з прикладів практики значна кількість керівників АТ доручає складання текстів статутів підлеглим працівникам, стороннім юридичним (а іноді й не юридичним?!) компаніям, не надаючи належної уваги підготовленому проекту, що потім виноситься на голосування та затверджується загальними зборами.

Результати такої недбалості можуть бути дуже негативними.

Наведу приклад.

Підготовлений спеціалістами та прийнятий загальними зборами акціонерного товариства статут передбачав обрання (переобрання) голови правління наглядовою радою.

При цьому, як зазначено у статуті, для обрання керівника необхідна кваліфікована більшість голосів членів наглядової ради у 2/3 від всього складу наглядової ради.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Відповідно до цього ж Статуту наглядова рада обиралась у складі 9 членів загальними зборами шляхом кумулятивного голосування.

Акції цього акціонерного товариства були розподілені таким чином, що 51% акцій знаходився у власності одного акціонера.

Отже, маючи у власності зазначений пакет акцій, цей акціонер міг забезпечити та забезпечив собі представництво в наглядовій раді 5 членами наглядової ради. (Яким чином підраховується кількість кандидатів від акціонера, що можуть бути обрані, залежно від кількості належних акціонеру акцій, наведено у п.79 Таблиці 1).

П’ять від дев’яти не складає 2/3. Для досягнення кваліфікованої більшості голосів у 2/3 від 9 голосів членів наглядової ради необхідно 6 її членів.

Отже, власник контрольного пакету акцій у 51%, забезпечивши собі більшість у наглядовій раді, не зміг змінити на посаді голову правління, що був обраний раніше.

При цьому левова частина повноважень статутом була віднесена саме до повноважень виконавчого органу товариства.

Змінити стан справ стане можливим лише після редагування статуту та затвердження відповідних змін до статуту (при умові домовленості власника контрольного пакету акцій з іншими акціонерами, направленій на забезпечення наявності кворуму зборів).

Однак все вищенаведене не свідчить, що ця стаття розрахована на захист прав та інтересів власників значних та контрольних пакетів акцій. В ній наведені рекомендації і з врахуванням прав та інтересів міноритарних акціонерів.

Вимоги до статуту встановлені різними за своєю класифікацією нормами законодавства. Викладені вони у вигляді Таблиці, що має розділи:

- Відомості (норми), на які посилається законодавство, як на норми статуту;

- Посилання на норму права, якою передбачена наявність у статуті цих відомостей;

- Класифікація норм, залежно від їх обов’язковості викладення у статуті;

- Пояснення до наведених норм.

У Таблиці 1 використовується наступна класифікація норм:

До першої категорії («1») належать норми, що підлягають обов’язковому врегулюванню у статуті.

До них відносяться:

· абсолютно-імперативні норми: ці норми підлягають безумовному, беззастережному врегулюванню статутом вказаних у нормі питань. У графі 4 Таблиці позначені як «1а»;

· відносно-імперативні: норми, що встановлюють параметри, в межах яких повинна здійснюватись конкретна регламентація у статуті. У графі 4 позначені, як «1о» з обов’язковим визначенням у графі 5 встановлених законом меж регламентації питань статутом;

· умовно-обов’язкові : норми, що встановлюють умови, при наявності яких повинна здійснюватися певна регламентація у статуті. У графі 4 Таблиці позначені, як «1у» з обов’язковим зазначенням у графі 5 визначених законом умов регламентації питань статутом.

Відсутність у статуті відомостей, що позначені у графі 4 Таблиці як «1а», «1о» та «1у», є підставою для відмови в державній реєстрації акціонерного товариства або змін до його статуту.

Невідповідність норм статуту, що внесені до нього на виконання вимог закону, позначених «1а», «1о» та «1у» у графі 4, нормам законодавства, що регулюють такі правовідносини, має наслідком недійсність цих норм статуту та необхідність застосування в цій частині норм законодавства.

До другої категорії ( «2») належать норми дозвільно-рекомендаційного характеру.

Це норми, які встановлюють можливість регламентації статутом певних правовідносин, як обов’язкових умов здійснення таких правовідносин.

Наприклад: частина 3 статті 720 ЦК України встановлює, що укладати договір дарування підприємницькі товариства можуть між собою лише в разі, коли це право прямо встановлено установчим документом підприємницького товариства – дарувальника.

Відсутність у статуті норм, визначених як «2» у графі 4, не є підставою для відмови в державній реєстрації акціонерного товариства, а лише позбавляє можливості товариства здійснювати певні дії; в наведеному вище прикладі – дарувати майно іншому підприємницькому товариству.

До третьої категорії («3») належать норми обмежувально-заборонного характеру.

Такі норми встановлюють можливість обмежити або заборонити статутом те, що дозволено законом.

Наприклад: абзацом 1 частини 3 статті 7 Закону про АТ визначений строк реалізацій акціонерами свого переважного права – протягом 2 місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції. Цією ж частиною статті 7 надана можливість АТ зменшити цей строк, шляхом внесення відповідної норми до статуту АТ.

До четвертої категорії ( «4») належать дозвільні норми.

Такі норми, при певних умовах, дозволяють внесення до статуту додаткових норм.

Вони сформульовані у законі, зокрема, як «…статутом можуть бути передбачені…» або «…якщо статутом передбачено…».

Наприклад: загальною є норма, що акції, як публічного так й приватного АТ можуть відчужуватись їх власниками іншим особам без дотримання переважного права інших акціонерів на придбання цих акцій, одночасно згідно до ч.2 ст. 7 Закону про АТ статутом приватного АТ може бути передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі.

Інколи включення до статуту норм, що дозволено певними нормами закону, тягне за собою необхідність одночасного врегулювання статутом й інших додаткових питань. В наведеному вище прикладі встановлення переважного права акціонерів приватного АТ на купівлю акцій не тягне за собою необхідність врегулювання статутом додаткових питань, зокрема питання порядку реалізації такого права, оскільки він врегульований статтею 7 Закону про АТ: «У разі, якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено таке переважне право, воно реалізовується відповідно до частин третьої – шостої цієї статті». Встановлення ж переважного права акціонерів на придбання акцій у інший, ніж купівля, спосіб тягне за собою необхідність одночасного врегулювання статутом питання порядку реалізації такого права.

До п’ятої категорії ( «5») належать диспозитивні норми – вони встановлюють певні правила та разом з цим припускають інший порядок врегулювання цих правовідносин статутом.

Такі норми сформульовані у законі, як «…якщо інше не передбачено статутом…».

Наприклад: частиною 1 статті 54 Закону про АТ встановлено, що голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від загального складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Отже, в обов’язковому порядку необхідно при розробці статуту враховувати норми законів, що визначені у Таблиці 1, як «1а», «1о», «1у».

Дуже уважно слід вивчити ті норми закону, які позначені, як «2», щоб, з врахуванням специфіки товариства та його завдань, можливо було здійснювати необхідні дії, які згідно із законодавством можливо вчинити, лише у випадку, коли така можливість їх здійснення зазначена у статуті товариства.

Можливо погодитись з вимогами закону, що позначені в Таблиці 1 як «3» та «5», та не встановлювати інші, ніж ті, які визначені законом, правила поведінки в товаристві.

Норми, що зазначені цифрою «4» є додатковими та необов’язковими до регламентації статутом.

В Таблиці 1 вимоги до статуту розбиті за Розділами, запропонованими автором для включення до статуту.

Автором використані не лише норми чинного законодавства, а й норми, що містяться:

- у Проекті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств», зареєстрованому 17.01.2013 за № 000, що прийнятий Верховною Радою України за основу у першому читанні 18.06.2013 та готується на друге читання. Норми цього законопроекту наведені червоним кольором;

- у Проекті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», зареєстрованому 15.05.2013 за № 000а, що прийнятий Верховною Радою України за основу у першому читанні 17.09.2013 та готується на друге читання. Норми цього законопроекту наведені зеленим кольором;

В Таблиці 1використані наступні скорочення:

Закон про АТ – Закон України «Про акціонерні товариства»;

Закон про ЦП – Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

Закон про ГТ – Закон України «Про господарські товариства»;

Законопроект № 000 - Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств», зареєстрованому 17.01.2013 за № 000;

Законопроект № 000а - Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», зареєстрованому 15.05.2013 за № 000а;

АТ – акціонерне товариство;

СК – статутний капітал;

ЗЗА – загальні збори акціонерів;

НР – наглядова рада;

ВО – виконавчий орган;

РК (Р) – ревізійна комісія (ревізор);

ПА – привілейовані акції;

АУ - акціонерна угода (акціонерний договір);

ЦД – Центральний депозитарій;

КС – корпоративний секретар.

Таблиця 1

№ з/п

Відомості (норми), на які посилається законодавство, як на норми статуту

Посилання на норму права, якою передбачена наявність у статуті цих відомостей

Класифікація норм, залежно від їх обов’язковості викладення у статуті

Пояснення до наведених норм

1

2

3

4

5

1. Загальні відомості про товариство

1

Випадки відповідальності акціонерів, що не повністю сплатили акції, за зобов’язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій

ч. 2 ст. 152 ЦК, ч. 2 ст. 3 ЗУ про АТ

4

2

Інформація про наявні зобов’язання (їх перелік), пов’язані із заснуванням товариства, що виникли до його державної реєстрації, та схвалені в подальшому товариством

ч. 2 ст. 12 ЗУ про АТ

1у

Умови для обов’язкового внесення інформації про наявні зобов’язання – наявність схвалених загальними зборами акціонерів зобов’язань засновників, пов’язаних із заснуванням товариства

3

Порядок схвалення товариством угод, укладених засновниками до створення товариств

ч.1 ст. 84 ГК

2

Статутом повинно бути визначено порядок схвалення угод, укладених засновниками товариства до дня його реєстрації з тим, щоб вони були визнані такими, що укладені з товариством.

4

Повне та скорочене найменування товариства українською мовою

ч. 1 ст. 88 ЦК; ч. 2 ст. 57 ГК, п. п. 1) ч.2 ст. 13 ЗУ про АТ

1а

Згідно до частини 4 статті 3 ЗУ про АТ повне найменування товариства повинно містити назву його типу (публічне чи приватне) та посилання на організаційно-правову форму (акціонерне товариство).

Однак зазначеного замало. Відповідно до п.1.1 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Міністерства юстиції України 05.03.2012 № 000/5, найменування юридичної особи повинно містити інформацію про організаційно правову форму та назву.

Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремої організаційно-правових форм юридичних осіб, установлених ЦК, ГК та законами України ( пункт 1.2 Вимог).

З питання визначення скороченого найменування АТ слід також керуватись вимогами Інформаційного листа «Про найменування юридичних осіб у зв’язку з прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, схваленого рішенням ДКЦПФР від 28.04.2009 № 000.

Законопроект № 000 містить, що словосполучення «акціонерне товариство» та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували у встановленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону, та юридичні особи – корпоративні інвестиційні фонди, які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.

5

Тип товариства

п. п. 2) ч. 2 ст. 13 ЗУ про АТ

1а

Зайва норма права, оскільки тип товариства є складовою найменування товариства, що вже обов’язково повинно бути зазначено у статуті (див. №4)

6

Порядок затвердження Положень про структурні підрозділи товариства

ч. 2 ст.64 ГК

1у

Структурним підрозділом підприємства є така його ланка, яка має відособлені, чітко визначені функції у виробничому процесі, відмінні від функцій інших ланок, і в силу цього входить у ціле, як організаційно відособлена від інших підрозділів частина підприємства. (див. Коментарі до статті 64 ГК України. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України за загальною редакцією . К. ЮРінком-інтер.2004.).

У ст. 64 ГК України наведене наступне розмежування понять структурні підрозділи:

1) не відокремлені структурні підрозділи:

- виробничі (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо);

- функціональні (управління, відділи, бюро, служби тощо);

2) відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва, відділення тощо).

Філія – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

(ст.95 ЦК України).

2. Мета та основні види діяльності

7

Строк діяльності товариства

ч. 3 ст. 3 ЗУ про АТ

5

Товариство вважається створеним на невизначений строк, якщо інше не встановлено його статутом

8

Мета та предмет діяльності товариства

ч.2 ст. 57 ГК

1а

Мета комерційної господарської діяльності – досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку (ч.2 ст. 3 ГК України)

3. Майно товариства та угоди з ним

9

Додаткові, ніж визначені ч.1 ст. 70 Закону про АТ, критерії для віднесення правочинів до категорії значних

ч.1 ст. 70 Закону про АТ

4

10

Вимоги до порядку вчинення товариством правочинів

ч.4 ст. 70 Закону про АТ

4

Такі вимоги встановлюються, зокрема, до:

- правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість (ст.71 Закону про АТ);

- значних правочинів (ст.70 Закону про АТ);

- правочинів щодо викупу товариством власних акцій ( ст. ст.66-69 Закону про АТ);

- правочинів, що укладаються власником контрольного пакету акцій ( ст. 65 Закону про АТ);

- правочинів, що укладаються при додатковому розміщенні акцій (ст. ст.15,23 Закону про АТ)

11

Можливість дарування іншому підприємницькому товариству майна та укладання цього договору

ч.3 ст. 720 ЦК

2

Згідно з ч.1 ст.720 ЦК сторонами в договорі дарування можуть бути юридичні особи

12

Порядок формування майна

ч. 2 ст. 57 ГК

1а

13

Випадки необхідності визначення ринкової вартості майна, крім випадків, визначених Законом про АТ, іншими актами законодавства

ч. 1 ст.8 Закону про АТ

4

Випадки необхідності визначення ринкової вартості майна встановлено наступними статтями цього ж Закону про АТ:

- п.2) ч.2 ст. 10 та ч.2 ст.11 – установчими зборами затверджується оцінка майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій при створенні товариства;

- ст.22 – здійснення розміщення товариством акцій, а також продаж акцій, що викупило АТ;

- ч.3 ст. 23 – у разі, якщо майно вноситься як плата за цінні папери;

- ч.3 ст.23 – грошова оцінка вимог до товариства, які виникли до розміщення цінних паперів і якими оплачуються цінні папери товариства;

- ч.4 ст. 65 – ринкова вартість акцій товариства при придбанні акцій власником контрольного пакету акцій;

- ч.1 ст.66 – ринкова вартість випущених товариством акцій при прийнятті акціонерним товариством рішення про їх викуп у акціонерів*;

- ч.3 ст. 66 – ринкова вартість акцій, викуплених товариством, щодо яких прийнято товариством рішення про продаж;

- ч.1 ст. 69 – ринкова вартість акцій, випущених товариством, у випадках виникнення у акціонерів права вимоги обов’язкового викупу товариством належних їм акцій, що визначені у статті 68 закону;

- ст.70 – ринкова вартість майна, що є предметом значного правочину.

* Інформація про ринкову вартість акцій при прийнятті товариством рішення про викуп власних акцій повинна міститись у відповідній особливій інформації згідно до п. 3 Глави 2 Розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР 19.12.2006р. № 000.

4. Статутний капітал та інші фонди товариства

14

Розмір СК

ч.2 ст. 154 ЦК, п.3) ч.2 ст.13 Закону про АТ

1о

Статтею 14 Закону про АТ визначено мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства, який становить 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Отже, закон встановлює нижню межу визначення статутом розміру статутного капіталу товариства.

15

Номінальна вартість; загальна кількість акцій; кількість кожного типу розміщених акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій; наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій.

Законопроект № 000 виключає вимогу про обов’язковість таких відомостей у статуті, як наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій.

ч.2 ст. 154 ЦК, п.5) ч.2 ст.13 Закону про АТ

1а та 1у

1у – стосовно інформації про привілейовані акції. Умовою обов’язковості внесення такої інформації до статуту закон визначив факт розміщення привілейованих акцій.

Статут акціонерного товариства може містити інформацію про те, що товариство не випускає привілейованих акцій.

Така норма може бути виключена за рішенням загальних зборів шляхом внесення змін до статуту, які будуть передбачати розміщення привілейованих акцій. В цьому разі статут в обов’язковому порядку повинен містити інформацію про кількість привілейованих акцій за кожним класом.

16

Відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій

ч.3 ст. 82 ГК

1а

Стосовно обов’язковості визначення у статуті наслідків невиконання зобов’язань з викупу акцій слід зазначити, що навіть після набрання чинності законопроектом № 000, що виключає подібну норму з Закону про АТ, зазначені відомості залишаться обов’язковими для статутів в силу вимог ч.3 ст. 82 ГК, про яку, нажаль, законопроект № 000 не згадує.

17

Можливість зменшення СК шляхом анулювання раніше викуплених акцій та зменшення їх загальної кількості

ч.2 ст. 157 ЦК, ч.1 ст. 16 Закону про АТ

2

Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного товариства затверджений рішенням НКЦПФР 14.05.2013 № 000.

18

Розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів

ч.4 ст. 57 ГК

1а

Закон про АТ встановлює можливість створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду визначається у Порядку формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями, затвердженому рішенням ДКЦПФР від 29.09.2011 № 000.

19

Порядок оцінки вкладів засновників (акціонерів) до статутного капіталу

ч.2 ст. 86 ГК

1а

20

Розмір резервного капіталу

п.4) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1у

Умовою обов’язковості визначення розміру резервного капіталу є прийняття рішення про його формування. Ця умова прямо зазначена у п.4) ч.2 ст. 13 Закону про АТ.

При цьому слід зазначити, що в разі прийняття рішення про формування резервного капіталу, він повинен формуватись за правилами, визначеними у статті 19 Закону про АТ, а саме АТ, яке здійснює розміщення простих та привілейованих акцій формує резервний капітал у розмірі не менше 15% статутного капіталу шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку; всі інші АТ можуть формувати резервний капітал в іншому порядку.

Деякі АТ задають питання: чи повинна вказуватись у статуті конкретна цифра щодо розміру резервного капіталу?

Закон про АТ (ст.19) використовує такі словосполучення:

«… у розмірі не менше, ніж 15% статутного капіталу…», «… розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 відсотків суми чистого прибутку…».

Вищенаведене дає можливість стверджувати, що 15% статутного капіталу – це розмір, так само й 5% суми чистого прибутку.

Проценти – кількість, що вимірюється у сотих частках будь-чого, прийнятого за одиницю (. Словарь русского языка. М. «Русский язык».1988)

Отже, % - це величина, розмір.

Крім того, розмір резервного капіталу залежить від розміру СК та розміру чистого прибутку, які не є постійними, що потягне за собою необхідність вносити зміни до статуту в частині розміру резервного капіталу.

1

2

3

4

5

5. Емісійні цінні папери товариства

21

Можливість випуску привілейованих акцій різних класів (з різним обсягом прав)

ч.9 ст. 6 Закону про ЦП

2

Згідно до ч.9 ст.6 Закону про ЦП частка ПА у статутному капіталу не може перевищувати 25%

22

Умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій

п.7) ч.2 ст.13 Закону про АТ

1у

Умовою обов’язковості внесення до статуту цих відомостей закон визначив факт розміщення АТ конвертованих привілейованих акцій

23

Кількість класів привілейованих акцій, що можуть розміщуватись АТ: один чи кілька

ч.3 ст.20 Закону про АТ

2

24

Визначення органу, що має право приймати рішення про розміщення інших, ніж акції, цінних паперів, на суму, що не перевищує 25% вартості активів товариства

ч.1 ст.21 Закону про АТ

5

Якщо орган статутом не визначено, то рішення відповідно до Закону про АТ приймає наглядова рада.

В АТ, де створення наглядової ради не передбачається, таке рішення в силу ч.2 ст. 51 Закону про АТ приймають загальні збори акціонерів. Ч.1 ст. 21 Закону про АТ надає можливість статутом визначити інший орган, наприклад, виконавчий орган, що має право приймати таке рішення.

25

Інші, ніж встановлені законом, обмеження щодо форм оплати цінних паперів

ч.1 ст.23 Закону про АТ

4

Законом про АТ заборонено встановлювати обмеження на оплату цінних паперів грошовими коштами.

Ч.1 ст. 23 Закону про АТ забороняє оплату цінних паперів при їх розміщенні борговими емісійними цінними паперами емітентом яких є набувач, та векселів, за винятком державних облігацій, які обмінюються на акції НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргідроенерго» у випадках, передбачених законом.

Встановлено також заборону здійснювати оплату цінних паперів шляхом взяття на себе зобов’язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг.

26

Порядок та засоби оплати акцій, що розміщуються АТ

п. 2) ч.1 ст. 117 ЦК,

ч.1 ст.29 Закону про АТ

1а

6. Права та обов’язки власників цінних паперів

27

Права власників акцій

ч.2 ст. 154 ЦК

1а

Права власників акцій визначаються, як права власників простих акцій (дивись №№ 30 та 32 Таблиці) та права власників привілейованих акцій (№№ 28, 29, 31,32).

Законопроект № 000а, доповнює статтю 116 ЦК України та ст. 25 Закону про АТ та надає акціонерам – власникам простих акцій ще одне право:

« Будь-який акціонер, який є власником 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, має право звернутися до суду з позовом в інтересах такого товариства про відшкодування товариству збитків, завданих посадовою особою цього товариства своїми діями (бездіяльністю), якщо :

збитки були завдані діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями, що встановлено вироком суду;

збитки були завдані діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої товариством;

збитки були завдані діями такої посадової особи, вчиненими з отриманням порядку їх попереднього погодження товариством, або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та (або) дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства надала недостовірну інформацію;

збитки були завдані бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків».

28

Наявність переважного права акціонерів-власників привілейованих акцій

ч.2 ст. 27 Закону про АТ

2

Визначається лише в тих АТ, де передбачене розміщення привілейованих акцій та діє лише в процесі приватного розміщення привілейованих акцій.

Переважне право акціонера – власника ПА, полягає у придбанні розміщуваних АТ ПА цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру ПА певного класу у загальній кількості ПА цього класу.

Законопроект № 000 передбачає можливість прийняття ЗЗА рішення про невикористання встановленого статутом переважного права акціонерів власників ПА на придбання акцій при приватному розміщенні. При цьому НР повинна представити на таких ЗЗА письмовий звіт, що містить пояснення причин невикористання зазначеного права.

Одночасно вносяться зміни й до ч.2 ст. 68 Закону про АТ в частині надання акціонерам – власникам ПА права вимоги обов’язкового викупу акцій, в разі голосування проти прийняття рішення про невикористання переважного права на придбання акцій в процесі розміщення.

29

Права акціонерів – власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій

ч.2 ст. 154 ЦК, п.8) ч.2 ст.13 Закону про АТ

1у

Умови обов’язковості регламентації статутом прав власників привілейованих акцій – якщо статут АТ передбачає можливість випуску ПА.

Про необхідність визначення окремих прав власників ПА йдеться у наступних статтях:

1) статті 26 Закону про АТ, яка визначає обов’язковість регламентації Статутом:

- розміру та черговості виплати дивідендів;

- ліквідаційної вартості і черговості виплат у разі ліквідації товариства;

- випадків та умов конвертації ПА цього класу у ПА іншого класу, прості акції або інші цінні папери;

- порядок отримання інформації ;

2) ч.9 ст. 6 Закону про ЦП, яка визначає обов’язковість регламентації статутом:

- черговості отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого товариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених АТ;

3) ч.2 ст. 30 Закону про АТ, згідно до якої виплата дивідендів за ПА здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту;

4) ч.3 ст. 30 Закону про АТ, відповідно до якої розмір дивідендів за ПА всіх класів визначається у Статуті;

5) абз.2 ч.2 ст. 89 Закону про АТ: «У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість майна між акціонерами – власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства».

Крім зазначених вище спеціальних прав власники ПА мають право на отримання інформації.

Інше право власників ПА – право голосу на ЗЗА (див. детальніше №31 Таблиці).

Власникам ПА надано законом також переважне право при додатковій емісії (див. №.28 Таблиці). Таке право може надаватись лише в процесі приватного розміщення.

Статтею 68 Закону про АТ кожному акціонеру –власнику ПА надано право вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому ПА, якщо він зареєструвався для участі у ЗЗА та голосував проти прийняття рішень про:

- внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення ПА нового класу, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації АТ;

- розширення обсягу прав акціонерів –власників розміщених ПА, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації АТ.

- відмову від використання ПП акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі приватного розміщення (Законопроект № 000).

30

Інші, ніж визначені законодавством, права власників простих акцій

ч.2 ст. 116 , ст.154 ЦК, ст. ст. 25 Закону про АТ

4

Інші, ніж визначені законодавством, права власники простих акцій мають, якщо ці права визначені у статуті

31

Інші випадки, ніж визначені у ч. 5 ст. 26 Закону про АТ, коли власники привілейованих акцій мають право голосу

ч.4 ст.26 Закону про АТ,

ч.8 ст.6 Закону про ЦП

4

Згідно до абз. 5 ч.5 ст. 26 Закону про АТ такі випадки можливо передбачати лише приватному АТ.

Наприклад, § 140 Закону про акціонерні товариства Німеччини від 06.09.1965р. (з наступними змінами станом на 30.04.2008р.) визначено, що в разі, якщо дивіденди за привілейованими акціями в будь-який рік не виплачуються або виплачуються не в повному обсязі та заборгованість не погашається в наступному році наряду з виплатою дивідендів в повному обсязі за цей рік, власники привілейованих акцій отримують право голосу до повного погашення заборгованості. В цьому разі привілейовані акції враховуються також при нарахуванні більшої долі капіталу, яка вимагається за законом або статутом для визначення більшості.

32

Можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов’язки, у тому числі обов’язок участі у загальних зборах акціонерів, і передбачається відповідальність за його недотримання

ч.1 ст.29 Закону про АТ

2

Законодавство України передбачає можливість укладання таких угод лише між акціонерами, тому такі угоди можуть передбачати лише права та обов’язки тих акціонерів, що їх уклали, та не розповсюджуються на інших акціонерів та саме акціонерне товариство.

Порушення вимог акціонерної угоди одним з акціонерів не може бути підставою, зокрема, для визнання рішень загальних зборів акціонерного товариства недійсними, а лише тягне відповідальність, що передбачена умовами самої акціонерної угоди, яку несе винна сторона угоди.

33

Інші обов’язки акціонерів

ч.2 ст. 117 ЦК

4

Загальними є обов’язки акціонерів, що визначені:

- ч.1 ст.117 ЦК України;

- ч.4 ст.7 Закону про АТ;

- ч.3 ст. 11 Закону про АТ;

- ст.29 Закону про АТ;

- ч.1 ст. 37 Закону про АТ;

- ч.2 ст. 38 Закону про АТ;

- ч.3 ст. 40 Закону про АТ;

- ст.64 Закону про АТ;

- ст. 65 Закону про АТ;

- ст.71 Закону про АТ

1

2

3

4

5

7. Обіг емісійних цінних паперів

34

Порядок викупу товариством власних акцій

ч. 1 ст. 66 Закону про АТ

4/норма дозвільна для статуту та/або рішення ЗЗА

Порядок викупу в акціонерів акцій в обов’язковому порядку визначається статутом та/або в рішенні загальних зборів акціонерів.

Отже, при відсутності регламентації статутом цих правовідносин рішення про порядок викупу акціонерним товариством акцій встановлюється в конкретному рішенні загальних зборів акціонерів. Обов’язкові вимоги до змісту такого рішення також визначені частиною 1 статті 66 Закону про АТ.

При визначенні норм статуту, що регулюють ці правовідносини, слід враховувати вимоги Роз’яснення «Про порядок застосування розділу ХІІ Закону України «Про акціонерні товариства» щодо здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій», затвердженого рішенням ДКЦПФР від 10 серпня 2010 № 000.

35

Можливість товариства за рішенням наглядової ради викупити розміщені ним цінні папери, крім акцій, за згодою їх власників

ч. 4 ст. 66 Закону про АТ

2

Викупити такі цінні папери можливо лише, якщо така можливість прямо передбачена статутом товариства та проспектом емісії цих цінних паперів.

Закон надає повноваження щодо прийняття такого рішення наглядовій раді товариства. Однак, враховуючи норму ч.1 ст.33 Закону про АТ про можливість загальних зборів акціонерів вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, вбачається можливим викупити випущені акціонерним товариством цінні папери за рішенням загальних зборів акціонерів (наприклад, у випадках, коли в АТ наглядова рада не створюється) при умові прямого зазначення про таку можливість в проспекті емісії цих цінних паперів та статуті товариства.

36

Порядок вступу до товариства та виходу з нього

ч.1 ст. 88 ЦК

1а

Такий порядок в будь-якому акціонерному товаристві здійснюється шляхом придбання та відчуження акцій товариства.

37

Переважне право акціонерів на купівлю акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі

ч.2 ст.7 та п.9) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а та 1у

Статут приватного АТ в обов’язковому порядку повинен визначати: чи встановлено в товаристві переважне право його акціонерів на придбання акцій, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, чи не встановлено.

Умовою ж необхідності зазначення у статуті порядку реалізації переважного права є факт визначення у статуті цього переважного права.

При цьому такий порядок повинен бути встановлений з врахуванням вимог ч. ч.3-6 ст.7 Закону про АТ.

38

Переважне право акціонерів на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі: наявність або відсутність такого права

ч.2 ст. 7 Закону про АТ

2

Відчуження – один із способів припинення права власності. Відчуження майна здійснюється за волевиявленням власника, якщо інше не передбачено законом, оскільки відчуження майна є одним із способів здійснення правомочностей власника щодо розпорядження майном. (Енциклопедія цивільного права України. Відповідальний ред. . Київ. Ін Юре.2009).

В цій статті мова йде про всі способи відчуження, крім продажу, наприклад: дарування; міна; примусовий продаж акцій, переданих у заставу.

Переважне право не розповсюджується на випадки спадкування та правонаступництва.

39

Порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі

ч.2 ст. 7 Закону про АТ

1у

Умовою обов’язковості визначення у статуті порядку реалізації переважного права є визначення цим статутом наявності самого переважного права

40

Інший, більш короткий, строк реалізації переважного права акціонерами на придбання акцій у іншого акціонера, ніж визначений Законом про АТ

ч.3 ст.7 Закону про АТ

3

Абз.1 ч.3 ст. 7 Закону про АТ визначений строк реалізації акціонерами свого переважного права – протягом 2 місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції.

Цей строк може бути зменшено, однак цей строк не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення (абз.4 ч.3 ст. 7 Закону про АТ)

41

Визначення того, що повідомлення акціонерів про можливість реалізації акціонерами переважного права на придбання акцій, що пропонуються до продажу третій особі, здійснюється за рахунок або акціонерного товариства, або акціонерів, яким належить переважне право

ч.4 ст.7 Закону про АТ

5

Якщо статут не визначає такого, то обов’язок відшкодувати витрати акціонерного товариства на повідомлення всіх акціонерів про можливість реалізувати переважне право на придбання акцій, що пропонуються до продажу третім особам, покладається на акціонера, що має намір продати акції

42

Порядок здійснення відчуження цінних паперів

п. 4) ч.1 ст. 116 ЦК

1а

До такого порядку слід віднести:

- наявність або відсутність переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій – ст. 7 Закону про АТ;

- укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства на фондовій біржі – ч.1 ст. 24 Закону про АТ;

- вчинення правочинів з акціями лише в письмовій формі – ч.4 ст. 24 Закону про АТ;

- неможливість укладення договорів купівлі-продажу акцій приватного АТ на фондовій біржі, крім випадків проведення аукціону на біржі – ч.2 ст. 24 Закону про АТ;

- інші умови укладення правочинів з акціями, що не суперечать Конституції України, ЦК, ГК, Закону про ЦП, Закону про АТ, іншим законодавчим актам

1

2

3

4

5

8. Розподіл прибутку та покриття збитків

43

Порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів (дату, розмір, порядок та строк їх виплати)

п.10) ч.2 ст.13, ч.2 та ч.4 ст. 30 Закону про АТ

1а

44

Про створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями

ч.5 ст. 14 Закону про АТ

4

Порядок формування та використання коштів такого фонду встановлено рішенням ДКЦПФР від 29.09.2011 № 000

45

Розмір дивідендів за привілейованими акціями

п.6) ч.2 ст. 13, ч.3 ст.30 Закону про АТ

1у

Умовами обов’язковості встановлення статутом розміру дивідендів є передбачення в товаристві розміщення привілейованих акцій

46

Порядок розподілу прибутків і збитків

ч.4 ст. 57 ГК

1а

47

Порядок участі акціонерів у розподілі прибутку

п.2 ч.1 ст. 116 ЦК

1а

1

2

3

4

5

9. Структура органів управління та контролю товариства

48

Визначення органів управління товариством

ч.1 ст. 88 ЦК

1а

Закон про АТ, на відміну від Закону про ГТ, визначає наглядову раду товариства як орган управління, а не лише контролю, як було раніше

49

Визначення інших органів, ніж ЗЗА, НР, ВО, РК (Р), що утворюються в товаристві

п.15) ч.1 ст. 2 Закону про АТ

2

50

Відомості про органи управління та контролю

ч.4 ст. 57 ГК

1а

Див. № 48 та + орган контролю ( ревізійна комісія чи ревізор)

51

Порядок участі акціонерів в управлінні АТ

п. 1) ч.1 ст. 116 ЦК

1а

52

Межі і порядок відповідальності посадових осіб за шкоду, спричинену товариству

Законопроектом № 000 передбачено вилучення з ч.4 ст. 89 ГК норму про обов’язковість визначення установчими документами меж та порядку відповідальності посадових осіб за шкоду, спричинену товариству.

ч.4 ст. 89 ГК

1а

В більшості випадків статути ПАТ та ПрАТ не містять саме цих відомостей.

Слід зазначити, що такі норми статуту, як «посадові особи товариства несуть відповідальність за шкоду, спричинену товариству згідно до законодавства України» не можуть бути свідченням виконання ч.4 ст. 89 ГК України.

Слід відмітити, що:

- посадові особи АТ зобов’язані діяти в інтересах АТ добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч.3 ст. 912 ЦК України);

- якщо посадові особи порушують свої обов’язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними АТ – ч.4 ст. 92 ЦК України;

- посадові особи органів АТ повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів АТ несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі, якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною (ст. 63 Закону про АТ).

Вищеперелічені норми законодавства можливо перенести до статуту АТ.

Для прикладу:

«Проанализировав большое число локальных правовых актов обществ, мы выделили следующие наиболее распространенные критерии недобросовестности применительно к действиям директоров:

- непосещение заседаний совета директоров без уважительных причин;

- неисполнение решений совета директоров и собрания акционеров;

- несоблюдение действующих в обществе правил, принципов деятельности и этических норм;

- участие в сделке с конфликтом интересов без предварительного одобрения такой сделки в соответствии с требованиями Федерального закона «Об акционерных обществах».

В небогатой прецедентами российской судебной практике нам удалось найти следующие критерии недобросовестного и неразумного поведения членом органов управления:

- заключение сделки без учета интересов общества;

- формальное отношение к исполнению обязанностей;

- передача имущества по заниженной цене ввиду личной заинтересованности;

- действия, вследствие которых общество понесло необоснованные расходы, уменьшение прибыли, которая могла быть распределена между акционерами;

- незаконное распоряжение денежными средствами общества, присвоение денежных средств общества;

- ненадлежащее исполнение обязанностей перед обществом.»

(Бернард Блэк «Правовое регулирование ответственности членов органом управления. Анализ мировой практики» Альпина Пиблишерз. М. 2010)

Відповідальність повинна встановлюватись залежно від змісту порушень, яка може полягати у відшкодуванні шкоди, відсторонення від посади та звільнення (дострокового розірвання цивільно-правового договору).

1

2

3

4

5

10. Загальні збори акціонерів

53

Компетенція загальних зборів акціонерів

ч.1 ст. 88 та ч.2 ст. 154 ЦК, ч.2 ст. 57 ГК, п. 12) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а

54

Спосіб повідомлення акціонерів про проведення ЗЗА, зміни у порядку денному загальних зборів акціонерів та проект порядку денного

п. 13) ч.2 ст. 13, ч.1 ст. 35, ч.7 ст. 38 Закону про АТ

1а

Згідно до Роз’яснення ДКЦПФР № 5 від 16.03.2010 «Про порядок застосування пункту 14 статті 2, статті 35 та частини сьомої статті 38 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства», затвердженого рішенням ДКЦПФР № 000 від 16.03.2010, передбачений статутом спосіб персонального повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний, а також повідомлення про зміни у порядку денному повинен бути однаковим для всіх акціонерів та передбачати щонайменше надсилання акціонерам засобами поштового зв’язку повідомлення на адресу їх місцезнаходження (місця проживання). Статут акціонерного товариства також може передбачати додаткові способи повідомлення акціонерів.

П.14) ст. 2 Закону про АТ визначає «повідомлення акціонерам» як повідомлення, що містить передбачену законом та статутом АТ інформацію і направляється адресату в письмовій формі у спосіб, визначений статутом товариства.

Способами письмового повідомлення можуть бути:

1)кур’єрська доставка;

2)простий лист;

3)поштова картка;

4)рекомендоване відправлення;

5)відправлення електронної пошти оператором поштового зв’язку.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 000, відправлення електронної пошти – повідомлення, що надається для пересилання на паперовому або електронному носії інформації, передається з використанням інформаційно-комунікаційних технологій і доставляється (вручається одержувачу відтвореним на паперовому носії інформації, доставляється / вручається одержувачу упакованим як письмова кореспонденція. Отже, відправлене повідомлення електронною поштою через оператора поштового зв’язку є письмовим;

6)відправлення «ЕMS» (згідно до наведених вище Правил, це міжнародне реєстроване поштове відправлення з вкладенням документів та/або товарів, що приймається, перевозиться і доставляється найшвидшим способом);

7)листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Законопроект № 000 суттєво змінює норму п.14) ст. 2 Закону про АТ, що буде виглядати наступним чином:

«14) повідомлення акціонерам – повідомлення, що містить передбачену законом та статутом АТ інформацію і направляється адресату в письмовій формі листом або через депозитарну систему України. Конкретний спосіб подання повідомлення визначається статутом товариства».

Ще не застосовуючи цю норму виникають питання:

- якщо Закон визначив, як спосіб повідомлення – лист, то чи можливо повідомляти акціонерів листом будь-яким способом (простий лист, рекомендований тощо) без визначення такого у статуті товариства?

- що саме мається на увазі під словами «спосіб подання повідомлення», враховуючи, що акціонерам повідомлення не подаються, а направляються.

З 11 жовтня 2013 року набрав чинності Закон України «Про депозитарну систему України». Згідно до статті 9 цього Закону Центральний депозитарій може надавати послуги емітенту з організації та проведення ЗЗА.

Законопроект № 000 вносить зміни до ч.1 ст. 35 Закону про АТ, з урахуванням яких АТ повинно надіслати акціонерам письмове повідомлення про проведення ЗЗА та проект порядку денного.

Такі нововведення є цілком доцільними, оскільки додаткові до визначених ініціатором скликання ЗЗА питання порядку денного можуть вноситись не пізніше 10 днів до дати проведення ЗЗА.

Отже, визначений ініціаторами проведення ЗЗА перелік питань не є остаточним порядком денним, а є лише проектом порядку денного.

55

Порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів

ч.4 ст. 98 ЦК, п. 11) ч.2 ст.13, ч.1 ст. 40 Закону про АТ

1а

П. 11 ч.2 ст. 13 Закону про АТ визначає як обов’язкове визначення у статуті порядку скликання та проведення загальних зборів, тобто, зазначена норма закону є абсолютно-імперативною.

Порядок проведення загальних зборів акціонерів визначається законом, статутом та рішенням самих зборів. Зазначена норма свідчить не тільки про обов’язковість зазначення порядку скликання та проведення зборів у статуті, а й про обов’язковість визначення такого порядку самими загальними зборами акціонерів.

Оскільки ч.1 ст. 40 визначає, що порядок проведення загальних зборів акціонерів зазначається у рішенні загальних зборів, беручи до уваги застереження ч.6 ст. 42 Закону про неможливість прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного зборів, можливо зробити висновок, що до порядку денного кожних ЗЗА необхідно вносити питання: «Визначення порядку проведення загальних зборів акціонерів».

56

Обставини (випадки), за наявності яких скликаються позачергові загальні збори акціонерів, крім визначених законом

ч.5 ст. 159 ЦК; п.5) ч.1 ст. 47 Закону про АТ

2

Навіть якщо не визначити у статуті такі обставини, закон дозволяє скликати позачергові збори акціонерів в будь-якому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому, та ще й з повідомленням акціонерів про проведення таких зборів за 15 днів (ч.5 ст. 47 Закону про АТ).

Однак, якщо інтереси акціонерного товариства в цілому не вимагають скликання позачергових загальних зборів, зокрема не ставиться питання про платоспроможність товариства, а статут не визначає обставин, за наявності яких можуть скликатись позачергові збори, такі збори не можуть бути скликані.

Вищевикладена можливість скликання НР ЗЗА в будь-якому випадку, якщо цього вимагають інтереси АТ, буде діяти до прийняття законопроекту № 000, згідно до якого ч.5 ст. 47 Закону про АТ буде виглядати наступним чином:

«5. У встановлених статутом акціонерного товариства випадках наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з повідомленням про скликання позачергових загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому статтею 35 цього Закону, не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення. У такому разі наглядова рада затверджує порядок денний.

Наглядова рада не може прийняти рішення, зазначене в абзаці 1 цієї частини, якщо порядок денний позачергових загальних зборів включає питання про обрання членів наглядової ради.»

57

Спеціальний порядок підрахунку голосів на загальних зборах акціонерів – разом чи окремо від голосів за простими акціями та/або іншими класами привілейованих акцій

ч.4 та ч.6 ст.26 Закону про АТ

5

Лише у статутах тих товариств, які передбачають розміщення привілейованих акцій.

Якщо статут не передбачає спеціального підрахунку голосів, то застосовується загальний порядок.

58

Інші питання, ніж зазначені у ч.2 ст. 33 Закону про АТ, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів акціонерів

ч.2 ст. 159 ЦК, п.27) ч.2 ст.33 Закону про АТ

4

Зазначена норма права надає можливість доповнити перелік виключної компетенції загальних зборів акціонерів тільки статутом.

59

Визначення іншої кількості голосів, ніж вказано у ч. 6 ст. 26 Закону про АТ, необхідної для прийняття рішення загальними зборами, що приймається за участю акціонерів – власників привілейованих акцій, які мають право голосу

ч.6 ст.26 Закону про АТ

5

Лише для товариств з кількістю 25 осіб і менше.

Встановлюється більша кількість голосів власників привілейованих акцій, ніж ¾ від кількості голосів власників привілейованих акцій, що брали участь у голосуванні з цього питання.

Необхідно звернути увагу на те, що мова йде про акціонерів, які брали участь у голосуванні, а не брали участь у ЗЗА. Отже, виникає питання: якщо такий власник привілейованих акцій зареєструвався, однак, в подальшому покинув збори, кількість голосів підраховується без врахування його голосів чи з врахуванням?

60

Визначення інших Положень, ніж положення про загальні збори акціонерів, наглядову раду, виконавчий орган, ревізійну комісію (ревізора), що затверджуються та діють в товаристві

п.10) ч.2 ст.33 Закону про АТ

5

Законодавство України посилається на такі Положення:

- п.9) ч.2 ст. 33 Закону про АТ: до виключної компетенції ЗЗА належить затвердження положень про ЗЗ, НР, ВО та РК (Р) товариства, а також внесення змін до них;

- п.10) ч.2 ст. 33 Закону про АТ: до виключної компетенції ЗЗА належить затвердження інших внутрішніх документів АТ, якщо це передбачено статутом АТ;

- ч.3 ст. 51 Закону про АТ: порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначаються цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства;

- п.1) ч.2 ст. 52 Закону про АТ: до виключної компетенції НР належить затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю товариства;

- ч.2 ст. 54 Закону про АТ: голова НР організовує роботу, скликає засідання НР та головує на них, відкриває ЗЗА, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про наглядову раду;

- ч.3 ст. 54 Закону про АТ: у разі неможливості виконання головою НР своїх повноважень його повноваження здійснює один із членів НР за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про НР АТ;

- абз. 3 ч.1 ст. 55 Закону про АТ: на вимогу НР в її засіданні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу та інші визначені нею особи в порядку, встановленому положенням про НР;

- абз.4 ч.1 ст. 56 Закону про АТ: порядок утворення і діяльності комітетів (постійних чи тимчасових з числа членів НР для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції НР) встановлюється статутом або положенням про НР товариства;

- ч.5 ст. 58 Закону про АТ: права та обов’язки членів ВО АТ визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про ВО;

- ч.6 ст. 58 Закону про АТ: ВО на вимогу органів та посадових осіб товариства зобов’язаний надати можливість ознайомитись з інформацією про діяльність товариства в межах, встановлених законом, статутом та внутрішніми положеннями товариства;

- ч.1 ст. 59 Закону про АТ: порядок скликання та проведення засідань колегіального ВО встановлюються статутом або положенням про ВО;

- ч.6 ст. 59 Закону про АТ: у разі неможливості виконання головою ВО своїх повноважень за рішенням цього органу його повноваження здійснює один з членів колегіального ВО, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ВО АТ;

- ч.6 ст. 60 Закону про АТ: у разі неможливості виконання особою, яка здійснює повноваження одноосібного ВО, своїх повноважень, ці повноваження здійснюються призначеною нею особою, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ВО;

- п.6) ч.1 ст. 61 Закону про АТ з врахуванням законопроекту № 000: до компетенції КС належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом АТ та положенням про КС товариства;

- п. 7) ч.1 ст. 612 Закону про АТ з врахуванням законопроекту № 000: до компетенції КС належать інші функції, передбачені цим Законом, статутом АТ та Положенням про КС товариства;

- ч.2 ст. 612 Закону про АТ з врахуванням законопроекту № 000: посадові особи органів АТ на вимогу КС зобов’язані надати йому можливість ознайомитись з інформацією про діяльність товариства в межах, установлених Законом, статутом та внутрішніми положеннями АТ;

- абз. 6 ч.6 ст. 613 Закону про АТ з врахуванням законопроекту № 000: статутом або положенням про КС може бути передбачено інші випадки дострокового припинення повноважень корпоративного секретаря;

- абз. 5 ч.1 ст. 73 Закону про АТ: строк повноважень РК (Р) встановлюється на період до дати проведення чергових ЗЗА, якщо статутом товариства, або положенням про РК, або рішенням ЗЗА не передбачений інший строк повноважень, але не більше ніж на 5-ть років;

- абз. 3 ч.3 ст. 73 Закону про АТ: члени РК (Р) мають право брати участь у засіданнях НР та ВО у випадках, передбачених цим Законом, статутом або внутрішніми положеннями товариства;

- ч.1 ст. 74 Закону про АТ: ВО забезпечує членам РК (Р) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або положенням про РК;

- п.2) ч.1 ст. 77 Закону про АТ: АТ зобов’язане зберігати положення про ЗЗА, НР, ВО та РК, інші внутрішні положення, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

- п.3) ч.1 ст. 77: АТ зобов’язане зберігати положення про кожну філію та кожне представництво;

- ч.2 ст. 64 ГК: функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Одночасно слід відмітити, що прямо законодавство визначає обов’язковість для АТ:

- Положень про філії та представництва, в разі коли такі структурні підрозділи створюються АТ;

- Положення про НР;

- Положення про корпоративного секретаря.

61

Інший, ніж визначений у ч. 1 ст. 36 Закону про АТ, порядок надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів акціонерів та інший спосіб, зокрема в електронній формі, надання документів для ознайомлення акціонерам

ч.2 ст. 36 Закону про АТ

5

Вноситься до статуту лише того АТ, в якому кількість акціонерів більше 100 осіб.

При цьому Закон про АТ визначає можливість регламентації статутом як іншого порядку ознайомлення акціонерів з матеріалами, так й іншого способу.

Порядок – це правила, за якими здійснюється що-небудь.1

Спосіб – дія або система дій, що застосовуються при виконанні будь-якої роботи, при здійсненні чого-небудь.2

Загальні спосіб та порядок ознайомлення з документами, пов’язаними з порядком денним зборів, визначені у ч.1 ст. 36 Закону про АТ, а саме:

- порядок: у місці знаходження АТ; у робочі дні (протягом робочого часу АТ); в доступному місці; посадовою особою товариства, відповідальною за порядок ознайомлення; в день проведення зборів – у місці проведення зборів;

- спосіб: шляхом безпосереднього з’явлення акціонера за вказаною вище адресою.

Отже, статут АТ, що налічує понад 100 акціонерів, може встановлювати інші способи та порядок такого ознайомлення, зокрема, як і вказано у ч.2 ст.36 Закону про АТ - в електронній формі.

Наприклад: АТ РФ, з метою ознайомлення акціонерів з такими документами, розміщують їх на власному сайті.

1,2 . Словарь русского языка. Под редакцией члена-корреспондента АН СССР . М. «Русский язык». 1988

62

Визначення особи, яка:

- відкриває загальні збори акціонерів;

- організовує обрання секретаря зборів

ч.2 ст. 54 Закону про АТ

5

Якщо не визначено статутом, то такою особою є голова наглядової ради.

В АТ, де не передбачається створення НР, в силу приписів ч.2 ст. 51 Закону про АТ, головуючий та секретар визначаються самими загальними зборами.

63

Більша, ніж проста більшість, кількість голосів акціонерів, за наявності якої рішення зборів акціонерів вважається прийнятим

ч.3 ст. 42 Закону про АТ

5

Вноситься до статуту лише приватного АТ

При цьому ч.3 ст. 42 Закону про АТ забороняє встановлювати в статуті іншу більшість голосів, ніж проста більшість, необхідних для прийняття рішень з наступних питань:

- про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства;

- про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству;

- про звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону про АТ при вчиненні значного правочину.

64

Інші питання порядку денного, ніж визначені п. п. 2-7 та 21 ч. 2 ст. 33 Закону про АТ, рішення за якими можуть прийматись ¾ голосів акціонерів.

Законопроект № 000 доповнює перелік питань, для прийняття яких необхідна кваліфікована більшість ¾ голосів, питанням про прийняття рішення про невикористання ПП акціонерів на придбання акцій додаткової емісії в процесі приватного розміщення.

ч.5 ст.42 Закону про АТ

4

Вноситься лише до статутів приватних АТ та за виключенням питань:

· про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства;

· про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству;

· про звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону про АТ при вчиненні значного правочину.

65

Спосіб доведення до відома акціонерів про підсумки голосування на зборах акціонерів

ч.3 ст.45 Закону про АТ

1а

66

Випадки прийняття рішення зборами акціонерів методом опитування

В редакції законопроекту № 000 ч.1 ст. 48 Закону вимагатиме визначення Статутом можливості проведення ЗЗА шляхом заочного голосування (опитування) без присутності акціонерів

ч.1 ст. 48 Закону про АТ

ч.1 ст. 48 Закону про АТ ( в редакції законопроекту № 000)

2

2

Вноситься до статутів лише тих АТ, в яких кількість акціонерів не більше 25 осіб. Якщо статутом не передбачити такі випадки, то АТ не має права приймати рішення на ЗЗА методом опитування.

Такі збори не можуть скликатись у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 47 Закону про АТ: якщо до порядку денного внесено питання про обрання членів НР.

При цьому законопроектом скасовуються вимоги щодо неможливості проведення ЗЗА шляхом заочного голосування для АТ, що налічує більше 25 акціонерів.

67

Інші випадки обрання членів органу товариства шляхом кумулятивного голосування, крім визначених законом

ч.4 ст. 42 Закону про АТ

2

Закон визначає наступні випадки обов’язковості кумулятивного голосування:

- обрання членів наглядової ради публічного товариства (ч.4 ст. 53);

- члени РК в АТ обираються виключно шляхом кумулятивного голосування (ч.1 ст. 73).

При цьому ВО можу бути обраний як за рішенням НР, так й за рішенням ЗЗА.

Закон не визначає, що в разі обрання членів ВО ЗЗА в обов’язковому порядку застосовується кумулятивне голосування.

Не визначає закон й обов’язковість застосування кумулятивного голосування при обранні членів НР приватного акціонерного товариства.

У вищенаведених випадках норма ч.4 ст. 42 Закону про АТ надає можливість встановити обов’язковість застосування принципу кумулятивного голосування.

Змінюючи ч.4 ст. 53 законопроект № 000 залишає в минулому можливість обрання членів НР за принципом представництва у складі НР представників акціонерів тлумачення якого так й не було надано, що зробило цю норму не дійовою.

Отже законопроект передбачає два способи голосування з питання обрання членів НР приватного АТ:

- просте (мажоритарне);

- кумулятивне.

68

Порядок прийняття НР рішення про скликання чергових або позачергових загальних зборів акціонерів

п.3) ч.2 ст. 52 Закону про АТ

1а

Зазначена у графі 3 цього пункту Таблиці норма Закону ще раз підкреслює, що НР має право скликати чергові та позачергові ЗЗА лише у випадках, встановлених законом.

69

Визначення іншого органу (посадової особи) на яку покладається обов’язок скликання та проведення загальних зборів акціонерів

абз.2 ч.2 ст. 51 Закону про АТ

5

Лише для АТ, де НР не створюється.

Якщо статутом не визначений такий орган, то в товаристві, де НР не створена, ці повноваження покладаються на ВО.

1

2

3

4

5

11. Наглядова рада

70

Порядок утворення, обрання і відкликання членів наглядової ради

ч.1 ст. 52, п. 14) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а

Законопроект № 000 суттєво змінює порядок обрання і відкликання членів НР, змінюючи ст.53 Закону про АТ. Так, члени НР, що раніше обирались з числа фізичних осіб та юридичних осіб, тепер можуть обиратись лише з числа фізичних осіб –акціонерів та фізичних осіб – представників акціонерів.

Отже до складу НР можуть обиратись:

- фізична особа-акціонер;

- фізична особа – представник акціонера фізичної особи;

- фізична особа - представник акціонера юридичної особи;

- фізична особа – представник державного органу, уповноваженого на представництво інтересів акціонера держави Україна

71

Компетенція наглядової ради

ч.1 ст. 51, ч.1 ст. 88 та ч.2 ст. 154 ЦК, ч.2 ст. 57 ГК, п. 14) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а

72

Порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції

п. 14) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а

Зміна кількісного складу будь-якого органу здійснюється за рішенням того органу, до компетенції якого віднесено визначення первісного кількісного складу цього органу.

Зміна компетенції органів здійснюється лише за рішенням органу, який визначає таку компетенцію – це загальні збори акціонерів відносно всіх органів товариства.

При цьому, в разі зміни кількісного складу органів та їх компетенції, необхідно вносити відповідні зміни й до статуту, оскільки зазначені відомості є обов’язковими для статуту

73

Виключна компетенція наглядової ради

ч.2 ст. 160 ЦК

1а

74

Інші питання виключної компетенції наглядової ради, ніж зазначені у ч.2 ст. 52 Закону про АТ

п.23) ч.2 ст. 52 Закону про АТ

2

75

Інші, ніж передбачені ст.54 Закону про АТ, повноваження, які виконує голова наглядової ради

ч.2 ст. 54 Закону про АТ

4

Голова НР організовує її роботу, скликає засідання НР та головує на них, відкриває ЗЗА, організовує обрання секретаря ЗЗА, якщо інше не передбачено статутом.

При цьому слід враховувати, що голова НР не є самостійним органом, тому йому неможливо передати повноваження, що віднесені законом та статутом до повноважень НР.

76

Порядок прийняття рішень наглядовою радою

ч.1 ст. 88 та ч.2 ст. 154 ЦК, ч.2 ст. 57 ГК, п. 14) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а

Порядок прийняття рішень (шляхом проведення заочного голосування, шляхом проведення звичайного голосування членів НР на засіданні тощо) не є тотожним поняттю спосіб проведення засідання НР (шляхом безпосередньої фізичної присутності членів НР у певному місці у певний час; за допомогою засобів комунікацій, що дозволяє членам НР знаходитись у різних місцях (дистанційно) та спілкуватись у певний час).

З цього питання див. на цьому сайті у розділі «Огляд судової практики. За участі компанії» статтю «Оскарження рішення НР про скликання позачергових ЗЗА».

77

Порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради

Законопроектом № 000 скасовуються вимоги щодо визначення відповідальності членів НР та вводяться вимоги щодо визначення прав та обов’язків членів НР.

При цьому одним з основних обов’язків членів НР залишається виконання своїх обов’язків особисто, що закріплений у ч.4 ст. 51 Закону про АТ та ст. 30 КЗпП України.

ч.3 ст. 51 Закону про АТ

1а

Зазначені відомості є обов’язковими не лише для статуту, а й для договорів (трудових або цивільно-правових), що укладаються персонально з кожним членом наглядової ради, та для положення про наглядову раду.

Зазначене вище (а саме вимоги ч.3 ст. 51 Закону про АТ) надає можливість стверджувати, що в АТ в обов’язковому порядку повинно бути Положення про наглядову раду. Про обов’язковість укладення договорів з членами наглядової ради свідчать й інші норми права.

Зазначена норма Закону визначає також, що умови договору визначаються виключно за рішенням загальних зборів акціонерів.

78

Межі доступу членів наглядової ради до інформації товариства

ч. 4 ст. 52 Закону про АТ

1а

79

Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради

ч. 3 ст. 53 Закону про АТ

1о

Визначається лише у статутах приватних АТ.

Межі регламентації цих правовідносин статутом приватних АТ – кумулятивне або за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів.

При цьому принцип представництва встановлюється залежно членства та/або пропорційності представництва представників акціонерів у складі НР залежно від кількості належних акціонерам простих акцій або відсутність обмеження кількості представників акціонера у складі НР товариства.

У світовій практиці існують дві системи голосування, які застосовуються при обранні колегіальних органів товариства:

· мажоритарна – дає можливість власнику більшості акцій повністю контролювати результати голосування;

· кумулятивна – не надає власнику більшості акцій повного контролю за результатом голосування.

При обох системах голосування виграють ті кандидати в органи товариства, які набрали більшість голосів. Так, якщо шість осіб претендували на три посади, то обираються ті три особи, які набрали максимальну кількість голосів.

1. Мажоритарна система голосування (голосування шляхом простої більшості).

При обох системах голосування акціонер отримує право на загальну кількість голосів, рівну кількості членів органу товариства, помножену на кількість акцій, якими володіє акціонер. Однак, при мажоритарній системі голосування акціонер за кожного кандидата може віддати не більше голосів, ніж кількість його акцій. Це означає, що при наявності трьох виборних посад акціонер з 400 акціями володіє 1200 голосами, однак за кожного кандидата він може віддати не більше 400 голосів. Якщо всього розміщено емітентом 1000 акцій, а один акціонер володіє або має повноваження (за дорученнями) за 501 акцією, то він може віддати 501 голос за кожного з бажаних кандидатів. При цьому обрані ним кандидати будуть обрані незалежно від того, як проголосують власники інших 499 акцій. Кожен кандидат акціонера, що володіє більшістю, буде мати 501 голос, в той час коли максимум, що може отримати будь-який з інших кандидатів – це 499 голосів.

Таким чином, при мажоритарній системі акціонер, що контролює більш 50% акцій, забезпечує обрання бажаних кандидатів.

2. Кумулятивна система голосування (голосування шляхом складання голосів по акціях).

Кумулятивна системи голосування відрізняється від мажоритарної тим, що акціонер може розподілити свої голоси між кандидатами так, як він вважає потрібним. В результаті навіть той акціонер, який залишився у меншості, при наявності достатньої кількості акцій, може забезпечити собі представництво в органі товариства.

В попередньому прикладі акціонер, що володіє 400 акціями, може віддати всі свої 1200 голосів за одного кандидата. Припустимо, що цей акціонер бажає обрати члена НР «А», а власник більшості у 501 акцію бажає обрати «В», «С» та «Д». У цій ситуації перший акціонер може віддати всі 1200 голосів за кандидата «А», що забезпечує його обрання, незалежно від того, як проголосував власник більшості акцій. Чому? Якщо власник більшості контролював би всі інші 600 акцій, то він володів би 1800 голосів. Тому, в будь-якому випадку кандидат «А», за якого голосує перший акціонер, не може зайняти нижче, ніж друге місце. Таке станеться тому, що «А» отримує 1200 голосів. Власник більшості голосів, маючи 1800 голосів, тільки за одного з своїх кандидатів може віддати більше, ніж 1200 голосів. Тому перший акціонер впевнений в тому, що кандидат «А» буде обраний, а власник більшості може гарантувати обрання лише двох зі своїх кандидатів.

Якою мінімальною кількістю акцій повинен володіти акціонер, для того, щоб забезпечити обрання відповідного числа кандидатів при кумулятивній системі голосування?

Таку кількість можливо підрахувати за наступною формулою:

Кк х В

Х = ---- + 1, де:

Ок + 1

Х - мінімальна необхідна кількість акцій;

Кк – кількість кандидатів, обрання яких акціонер бажає;

В – загальна кількість випущених акцій;

Ок – загальна кількість кандидатів, що обираються.

Так, мінімальна кількість акцій, яка необхідна акціонеру для обрання хоча б одного свого кандидата, при обранні трьох членів НР та загальній кількості розміщених АТ акцій в 1000, дорівнює 251 {[(1 х 1000)/(3 + 1)] + 1}. Оскільки у цьому прикладі перший акціонер має 400 акцій, з формули вбачається, що він міг забезпечити обрання одного свого кандидата. Мінімальна кількість акцій, що необхідна для обрання двох кандидатів, дорівнює 501 {[(2 х 1000)/(3 + 1)] + 1}, а мінімальна кількість акцій, що необхідна для обрання трьох кандидатів – 751 {[(3 х 1000)/(3 + 1)] + 1}.

Таким чином, кумулятивна система голосування дає можливість тим, хто залишився в меншості, при наявності достатньої кількості акцій забезпечити свої представництво у органах товариства. На відміну від цього мажоритарна система не дає такої можливості, навіть коли акціонер, що залишився в меншості є власником 49,9% акцій.

З цього питання також дивись Роз’яснення ДКЦПФР «Про порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування», затверджене рішенням ДКЦПФР від 23.02.2010 № 000.

Стосовно застосування принципу пропорційності представництва слід навести практику РФ:

«Если в качестве акционеров выступают юридические лица, то для определения возможностей каждого юридического лица при выборе состава совета директоров (наблюдательного совета) из их представителей в уставе общества устанавливают квоты на количество их мест в совете директоров (наблюдательном совете), «привязывая» их к пакетам акций.

Чтобы выяснить, насколько обязательна такая договоренность между акционерами, рассмотрим ситуацию, которая возникла в одном из акционерных обществ в Иркутстке.

Четыре юридических лица – акционеры закрытого акционерного общества сформировали уставный капитал следующим образом: один имел 52% капитала, второй – 25%, третий – 15% и четвертый – 8%. Соответствующим образом были распределены акции. В уставе зафиксирована договоренность, что первый имеет квоту в составе совета директоров 5 членов (из 11), второй – 3, третий – 2 и четвертый – 1. Избрание членов совета директоров осуществлялось простым голосованием. Первые два года договоренность неукоснительно соблюдалась. В третий раз при избрании совета директоров первый акционер, используя простое большинство, избрал весь состав совета директоров из своих представителей, нарушив тем самым установленное уставом квотирование. Правомерно ли это?

Согласно ст.9 ГК РФ отказ граждан и юридических лиц от осуществления принадлежащих им прав не влечет прекращения этих прав, за исключением случаев, предусмотренных законом.

ФЗ «Об акционерных обществах», как мы смогли убедиться, рассматривая положения, регулирующие права акционеров, часто связывает объем этих прав с количеством акций, находящихся во владении акционера. В частности, при избрании совета директоров простым голосованием достаточно простого большинства, чтобы избрать всех его членов.

Отказ от этого права через соглашение на квотирование мест не повлек за собой прекращения этих прав. И когда первый акционер ими воспользовался, нужно признать эти действия правомерными.

Таким образом, акционеры, устанавливающие квотирование, либо должны предвидеть наступление подобной ситуации, либо менять порядок избрания членов совета директоров, используя вариант кумулятивного голосования».

(С. Д.Могилевский. Правовые основы деятельности акционерных обществ. Комментарий, практика, нормативные акты. М. Издательство «Дело».2004)

Враховуючи однаковість норм законодавства РФ та України відносно відмови від прав, можливо стверджувати, що вищенаведена ситуація можлива й в Україні.

На сьогоднішній день ФЗ «Об акционерных обществах» визначає, що члени НР обираються загальними зборами акціонерів виключно шляхом кумулятивного голосування.

Змінюючи ч.4 ст. 53 Закону про АТ законопроект № 000 залишає в минулому можливість обрання членів НР за принципом представництва у складі НР представників акціонерів, поняття (тлумачення) якого так й не було надано, що робило цю норму не дійовою на практиці.

Отже, законопроект передбачає два способи голосування з питання обрання членів НР приватних акціонерних товариств: просте (мажоритарне) та кумулятивне.

80

Визначення іншої кваліфікованої більшості голосів від складу НР, необхідної для обрання голови НР

ч. 1 ст. 54 Закону про АТ

5

Зазначена норма Закону встановлює, що голова наглядової ради обирається її членами з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Тобто статут може містити норми, що голова НР обирається ¾ голосів від кількісного складу НР, або, що для обрання голови НР необхідно, щоб за прийняття цього рішення проголосували всі члени НР.

З питання переобрання голови НР додатково дивись Роз’яснення ДКЦПФР «Про порядок застосування ч.1 статті 54 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо переобрання голови наглядової ради акціонерного товариства», затверджене рішенням ДКЦПФР 23.02.2010 № 000.

81

Визначення члена наглядової ради, який уповноважений здійснювати повноваження голови ради в разі неможливості останнього здійснювати такі повноваження

ч.3 ст. 54 Закону про АТ

5

Зазначене може міститись або у Статуті, або у Положенні про НР. Якщо а ні статут, а ні Положення про НР не регламентує зазначені правовідносини, то повноваження голови наглядової ради здійснює один з її членів за рішенням наглядової ради.

82

Визначення інших осіб, крім ревізійної комісії, виконавчого органу, членів виконавчого органу, що мають право вимагати скликання засідань наглядової ради

ч.1 ст. 55 Закону про АТ

4

83

Періодичність проведення засідань наглядової ради

ч.1 ст. 55 Закону про АТ

1о

Межі регламентації зазначеного питання - не рідше одного разу на квартал

84

Порядок проведення заочного голосування наглядовою радою

ч.1 ст. 55 Закону про АТ

4

85

Встановлення кваліфікованої більшості членів наглядової ради, за наявності якої засідання наглядової ради є правомочним

ч. 2 ст. 55 Закону про АТ

5

Закон визначає, що для правомочності засідань наглядової ради необхідна присутність більше половини її членів. Ця ж норма дозволяє встановити у статуті, що засідання НР є правомочним, якщо на ньому присутні, наприклад ¾ від загального її складу.

86

Кваліфікована більшість голосів членів наглядової ради, необхідна для прийняття нею рішень

ч. 4 ст. 55 Закону про АТ

5

Відповідно до ч.4 рішення НР приймаються простою більшістю голосів. При цьому зазначена норма дозволяє встановити будь-яку кваліфіковану більшість голосів для прийняття рішення НР, наприклад у ¾ голосів.

87

Встановлення права вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів її членів під час прийняття рішень

ч.5 ст. 55 Закону про АТ

4

Принцип «права вирішального голосу» полягає в тому, що коли голоси членів НР розділились порівну, рішення вважається прийнятим, або не прийнятим, залежно від результату голосування голови НР: якщо він голосував «за» - рішення вважається прийнятим.

88

Порядок утворення та діяльності комітетів наглядової ради

ч.1 ст. 56 Закону про АТ

2/ норма дозвільно-рекомендаційного характеру для статуту або Положення про НР

Комітети наглядової ради можуть створюватись, але Закон не встановлює обов’язковості їх створення в жодному акціонерному товаристві.

Створити такі комітети можливо лише в разі, коли порядок утворення і діяльності комітетів регламентовано статутом або Положенням про наглядову раду.

Відповідаючи на питання необхідності створення комітетів, слід навести висновок керуючого директора Асоціації незалежних директорів, члена Биржевого Совета биржа ММВБ», кандидата економічних наук Олександра Філатова:

«Комитет совета директором не является органом принятия решения. Он служит инструментом предварительной углубленной проработки вопросов перед их вынесением на заседание совета директоров. Это … дает возможность членам комитета более детально вникнуть в существо рассматриваемой проблемы и предложить членам совета директоров проработанные альтернативы, тем самым позволяя им в понятной для всех системе координат включиться в обсуждение. В любом случае после рассмотрения вопроса решение принимается всеми членами совета директоров путем голосования» (А. Филатов. Совет директоров. Инструкция по применению. Альпина Бизнес Букс. М.2009)

89

Кваліфікована більшість голосів членів наглядової ради, необхідна для прийняття нею рішень про утворення комітетів та про перелік питань, що передаються для вирішення комітетам

ч.2 ст. 56 Закону про АТ

5

Загальне правило, визначене ч.2 ст. 56 Закону про АТ: рішення про утворення комітетів та про перелік питань, що передаються для вивчення та підготовки комітетам, приймається простою більшістю голосів.

Зазначена ж норма Закону про АТ надає можливість відійти від цього загального правила, визначивши у Статуті, що для прийняття рішень з цих питань необхідна кваліфікована більшість голосів членів НР, наприклад 2/3 або ¾ тощо.

90

Додаткові, до визначених у пп.1-4 ч.1 ст. 57 Закону про АТ, випадки дострокового припинення повноважень члена наглядової ради

ч.1 ст. 57 Закону про АТ

4

Закон передбачає два випадки дострокового припинення повноважень членів НР:

- у зв’язку з обранням всього нового складу НР – припинення повноважень всіх членів НР;

- островок припинення повноважень одного чи кількох членів НР без одночасного припинення повноважень всього складу НР та обрання її у новому складі.

Випадки, за наявності яких здійснюється припинення повноважень за п.2), визначені ч.1 ст. 57 Закону та можуть бути доповнені статутом.

Слід пам’ятати: якщо статут доповнює випадки дострокового припинення повноважень члена НР, то ці випадки повинні одночасно міститись й у договорі, що укладається з членом НР.

Якщо член НР є посадовою особою згідно штатного розкладу АТ, тобто член НР знаходиться з товариством у трудових стосунках та з ним укладено трудовий договір, то при визначенні випадків та підстав для дострокового припинення його повноважень слід враховувати й норми трудового законодавства.

Нові вимоги щодо вирішення зазначеного вище питання вносяться законопроектом № 000.

Так, зазначений законопроект передбачає виплату вихідної допомоги у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку посадової особи, рішення про дострокове розірвання трудового договору (контракту) з якою прийнято відповідним органом АТ.

По-друге, якщо раніше дострокове припинення повноважень посадових осіб, що знаходяться у трудових відносинах з АТ було утрудненим (дострокове розірвання трудового договору (контракту) за ініціативи АТ можливе лише у випадках, визначених КЗпП України), то законопроектом № 000 вводиться нова норма:

«Стаття 621. Особливості розірвання трудового договору (контракту) з посадовою особою органів акціонерного товариства.

1.Трудовий договір (контракт) з посадовою особою органів акціонерного товариства, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір (контракт) до закінчення строку його чинності, крім підстав, визначених Кодексом законів про працю України, також може бути розірваний у разі прийняття рішення про припинення повноважень такої посадової особи органом акціонерного товариства, до компетенції якого відповідно до цього Закону належить прийняття такого рішення.»

91

Визначення складу наглядової ради

ч.2 ст. 154 ЦК, п. 14) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а

Мається на увазі кількісний склад та визначення посад: голова ради, заступник голови ради, члени ради, секретар ради тощо.

1

2

3

4

5

12. Виконавчий орган

92

Визначення виконавчого органу товариства

ст. 161 ЦК

1а

93

Кількісний склад колегіального виконавчого органу

ч.2 ст. 57 ГК, ч.1 ст. 59 Закону про АТ

1а

94

Порядок утворення, обрання (призначення) і відкликання членів виконавчого органу

п. 14) ч.2 ст. 13 та ч.1 ст. 59 Закону про АТ

1а

95

Межі повноважень та представництва товариства виконавчим органом

ч.1 ст. 161 ЦК, ч.2 ст. 58 Закону про АТ

2

Виконавчий орган товариства здійснює представництво завжди лише в межах повноважень, що визначаються статутом та законом.

96

Компетенція виконавчого органу

ч.1 ст. 88 та ч.2 ст. 154 ЦК, ч.2 ст. 57 ГК, п. 14) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а

97

Права та обов’язки членів виконавчого органу

ч.5 ст. 58 Закону про АТ

1а/ норма абсолютно-імперативна для статуту або Положення про ВО

Закон зобов’язує АТ визначити права та обов’язки членів виконавчого органу або у статуті, або в Положенні про виконавчий орган товариства.

Зазначені відомості є обов’язковими не лише для статуту, а й для договорів (трудових чи цивільно-правових), що укладаються персонально з кожним членом виконавчого органу.

98

Межі доступу посадових осіб товариства до інформації, яку на їх вимогу повинен надавати виконавчий орган

ч. 6 ст. 58 Закону про АТ

1а

Поняття «посадові особи товариства» більш широке, ніж посадові особи органів товариства. Посадові особи товариства – це особи, які постійно чи тимчасово займають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальними повноваженнями.

Отже, виконуючи свої функціональні обов’язки, посадові особи повинні мати доступ до інформації товариства, наприклад, головному бухгалтеру та начальнику відділу кадрів товариства необхідно мати доступ до рішень органів про обрання осіб на посади для видання необхідних наказів, заповнення особистих карток по обліку кадрів та нарахування заробітної плати; начальник юридичного відділу – для підготовки текстів договорів, умови яких затверджені відповідними органами товариства; корпоративному секретарю (іншій особі) рішення органів, договори кредиту, інші документи – для своєчасності подання особливої інформації до НКЦПФР та т. ін.

99

Порядок скликання та проведення засідань виконавчим органом

ч.1 ст. 88 та ч.2 ст. 154 ЦК, ч.2 ст. 57 ГК, п. 14) ч.2 ст. 13 та ч.1 ст. 59 Закону про АТ

1а

100

Визначення осіб інших, ніж визначені у ч. 3 ст. 59 Закону про АТ, що мають право бути присутніми на засіданнях виконавчого органу

ч.3 ст. 59 Закону про АТ

4

Закон надає таке право:

- членам наглядової ради;

- представнику профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.

101

Визначення інших осіб, ніж визначені у ч. 4 ст. 59 Закону про АТ, що мають право отримувати протокол засідання правління для ознайомлення

ч.4 ст. 59 Закону про АТ

4

Закон надає таке право:

- членам колегіального виконавчого органу;

- членам наглядової ради;

- представнику профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.

102

Орган, що обирає голову виконавчого органу

ч.5 ст. 59 Закону про АТ

5

Голова колегіального виконавчого органу обирається наглядовою радою, якщо статут не містить іншого. (Під «іншим, що може містити статут» з цього питання слід розуміти лише рішення ЗЗА).

В силу ч.2 ст. 51 Закону про АТ, в акціонерних товариствах, де не створюється наглядова рада, голова виконавчого органу обирається загальними зборами акціонерів.

103

Порядок обрання голови виконавчого органу

ч.5 ст. 59 Закону про АТ

1а

104

Встановлення права членів виконавчого органу діяти від імені товариства без доручення, в тому числі з повноваженнями, визначеними у ч. 5 ст. 59 Закону про АТ

ч. 5 ст. 59 Закону про АТ

2

Якщо статут не визначає таких членів, то такі повноваження належать лише голові виконавчого органу.

Закон визначає деякі повноваження голови виконавчого органу, які можуть здійснюватись і членами виконавчого органу без довіреності:

- представлення інтересів товариства;

- вчинення правочинів від імені товариства;

- видання наказів та розпоряджень.

105

Визначення члена виконавчого органу, який буде здійснювати повноваження голови виконавчого органу в разі неможливості останнім здійснювати свої повноваження

ч.6 ст. 59 Закону про АТ

5

Якщо у статуті або Положенні про виконавчий орган зазначене питання не врегульоване, то виконання обов’язків голови покладається на одного з його членів за відповідним рішенням виконавчого органу.

106

Порядок прийняття рішень одноосібним виконавчим органом

ч.1 ст. 88 ЦК, ч.2 ст. 57 ГК, п. 14) ч.2 ст. 13 та ч.1 ст. 60 Закону про АТ

1у

Якщо створюється одноосібний орган.

107

Визначення особи, що має повноваження одноосібного виконавчого органу, в разі неможливості останнім їх здійснювати

ч.3 ст. 60 Закону про АТ

5

Якщо статут або Положення про виконавчий орган не визначають таку особу, то вона призначається одноосібним виконавчим органом, однак слід враховувати випадки, коли така можливість буде відсутня (наприклад, смерть, лікарняний та т. ін.).

Крім того, в деяких акціонерних товариствах одноосібний виконавчий орган – директор, одночасно є власником більше 40% акцій, що після його смерті та до спливу 6 місяців (строк для прийняття спадщини) не надає можливості провести загальні збори акціонерів з питання обрання виконавчого органу.

108

Визначення органу, який приймає рішення про дострокове припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або голови виконавчого органу

ч.1 ст. 61 Закону про АТ

5

Такі повноваження статутом можливо віднести до компетенції загальних зборів акціонерів або наглядової ради.

Якщо ж статутом це питання не врегульовано, то згідно із законом таке рішення приймає наглядова рада, а в АТ, де наглядова рада не створена – загальні збори акціонерів.

109

Віднесення до повноважень загальних зборів акціонерів прийняття рішення про дострокове припинення повноважень члена виконавчого органу

ч. 1 ст. 61 Закону про АТ

5

Такі повноваження статутом можливо віднести до компетенції загальних зборів акціонерів або наглядової ради.

Якщо ж статутом це питання не врегульовано, то згідно із законом таке рішення приймає наглядова рада, а в АТ, де наглядова рада не створена – загальні збори акціонерів.

110

Підстави припинення повноважень голови та членів виконавчого органу

ч.1 ст. 61 Закону про АТ

1а

Такі підстави повинні бути також визначені відповідними трудовими або цивільно-правовими договорами, що укладені із членами виконавчого органу.

Якщо голова та член виконавчого органу знаходяться з товариством у трудових стосунках, то при визначенні цих підстав необхідно враховувати також вимоги трудового законодавства.

Додатково див. Коментар до п. 90 цієї Таблиці.

111

Підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов’язків

ч.3 ст. 99 ЦК

3

Якщо не визначено статутом, то члени виконавчого органу можуть бути усунені в будь-який час від виконання своїх обов’язків.

Офіційне тлумачення ч.3 ст. 99 ЦК України надано Конституційним Судом України в рішенні від 12 січня 2010 року /2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України.

Зокрема Судом встановлено:

«1.В аспекті конституційного звернення положення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 000-ІV «члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов’язків» слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов’язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

Усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов’язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України».

Можливість відсторонення голови ВО від виконання своїх повноважень, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого АТ, до вирішення ЗЗА питання про припинення його повноважень передбачена ч.2 ст. 61 Закону про АТ.

1

2

3

4

5

13. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства

112

Інший порядок обрання голови РК, ніж встановлений нормами закону

ч.1 ст. 73 Закону про АТ

5

Ч. 1 ст. 73 Закону про АТ визначено, що голова ревізійної комісії обирається самою ревізійною комісією з числа обраних загальними зборами членів цієї комісії простою більшістю голосів від кількісного складу РК

113

Компетенція ревізійної комісії (Р)

ч.1 ст. 88 та ч.2 ст. 154 ЦК, ч.2 ст. 57 ГК, ч.1 ст. 73 Закону про АТ

1а

114

Інший строк повноважень членів ревізійної комісії, ніж визначений ч. 1 ст. 73 Закону про АТ

ч.1 ст. 73 Закону про АТ

5

Закон визначає строк повноважень ревізійної комісії (ревізора): для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства (тобто лише на період проведення певної перевірки) або на період до дати проведення чергових річних загальних зборів.

Закон допускає встановлення статутом або Положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів акціонерів іншого строку діяльності ревізійної комісії, при цьому встановлює, що такий строк не може бути більше 5 років.

В будь-якому випадку цей строк повинен також бути відображений у договорах, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).

115

Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора)

ч.3 ст. 73 Закону про АТ

1а

Обов’язково регламентувати це питання не тільки статутом, а й договором з кожним членом ревізійної комісії.

116

Випадки, коли члени ревізійної комісії мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу

ч.3 ст. 73 Закону про АТ

2/ норма дозвільно-рекомендаційного характеру для статуту або Положень про РК, НР, ВО

Закон визначає, що такі випадки можуть бути передбачені статутом або внутрішніми положеннями. До таких положень можна віднести Положення про:

- ревізійну комісію;

- наглядову раду;

- виконавчий орган.

Якщо а ні статутом АТ, а ні жодним внутрішнім Положенням АТ не визначаються випадки, коли члени ревізійної комісії мають право брати участь у засіданнях наглядової ради чи виконавчого органу, то таке право члени ревізійної комісії будуть мати лише у випадках, які визначені Законом про АТ.

117

Інший період, ніж фінансовий рік, за результатами якого проводяться перевірки фінансово-господарської діяльності товариства

ч.1 ст. 74 Закону про АТ

5

Статутом може бути передбачено, що перевірки проводяться за кожен звітний період, яким є квартал

118

Межі доступу ревізійної комісії до інформації товариства, що надається виконавчим органом

ч.1 ст. 74 Закону про АТ

1о

Межі доступу членів ревізійної комісії до інформації повинні бути визначені або у статуті, або в Положенні про ревізійну комісію.

Однак в силу ч.6 ст. 58 Закону про АТ є обов’язковою нормою статуту.

119

Порядок прийняття рішень ревізійною комісією

ч.1 ст. 88 та ч.2 ст. 154 ЦК, ч.2 ст. 57 ГК

1а

120

Порядок проведення аудиторських перевірок

ч.2 ст. 162 ЦК

1а

121

Додаткові вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу, порядку діяльності

ч.2 ст. 154 ЦК, ч.1 ст. 73 Закону про АТ

2

Закон не зобов’язує АТ в обов’язковому порядку створювати ревізійну комісію (ревізора), це право АТ.

Однак, якщо загальні збори товариства прийняли таке рішення, обрання членів ревізійної комісії (ревізора) повинно здійснюватись з дотриманням вимог закону.

Так, якщо кількість акціонерів в АТ (власників простих акцій) до 100 осіб є альтернатива обрати або ревізійну комісію або ревізора, а якщо більше 100 осіб обрання ревізора неможливе, повинна бути створена ревізійна комісія.

Додаткові вимоги до вимог, викладених вище можуть міститись у статуті АТ.

Так само, статут АТ може передбачати додаткові до визначених законом, вимоги до порядку діяльності ревізійної комісії.

122

Визначення органу, який приймає рішення про обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг

П.13) ч.2 ст. 52 Закону про АТ

5

Лише для АТ, де наглядова рада не створена.

Якщо статут не визначає такий орган, то в АТ, де наглядова рада не створена, ці повноваження в силу закону покладаються на виконавчий орган.

1

2

3

4

5

14. Інформація товариства

123

Інші документи, ніж визначені у ст. 77 Закону про АТ, які повинні зберігатись в товаристві та надаватись на вимогу акціонерів для ознайомлення

п. 17) ч.1 ст.77 Закону про АТ

4

124

Випадки надання на вимогу акціонерів для ознайомлення додаткової інформації, не визначеної у ст. 77 Закону про АТ, та порядок надання такої інформації

ч.2 ст. 78 Закону про АТ

2

Додаткові випадки надання інформації акціонерам можуть бути встановлені у статуті або в рішенні загальних зборів акціонерів

125

Порядок одержання інформації учасником товариства

п. 5 ч.1 ст. 116 ЦК

1а

126

Порядок надання відомостей, не передбачених законом, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям

ч.2 ст. 71 ГК

2

Порядок доступу державних органів до інформації юридичних осіб визначається спеціальними законами, що регулюють діяльність конкретних державних органів. До таких законів відносяться: ЦПК, ГПК, КПК, закони «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про державну податкову службу в Україні», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», інші.

1

2

3

4

5

15. Трудовий колектив

127

Визначення органу, який представляє права та інтереси трудового колективу

ч.1 ст.34 Закону про АТ

1а

Таким органом може бути профспілковий комітет, а в разі відсутності профспілкової організації – особа, обрана загальними зборами трудового колективу (уповноважена особа).

128

Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні товариством

ч.8 ст. 65 ГК

1о

Такі повноваження визначаються з урахуванням ГК України, Закону про АТ, законодавства про трудові колективи

129

Порядок вирішення питань трудовим колективом за участю власника або уповноваженого ним органу щодо поліпшення умов праці, життя і здоров’я, гарантії обов’язкового медичного страхування працівників підприємства та їх сімей, а також інших питань соціального розвитку

ч.1 ст. 69 ГК

2

Питання вирішуються або профспілковим комітетом, або загальними зборами трудового колективу у випадку відсутності профспілки при укладанні колективного трудового договору.

130

Визначення інших соціальних послуг і пільг, крім визначених у ч. 3 ст. 69 ГК, якими користуються пенсіонери та інваліди, які працювали до виходу на пенсію на підприємстві

ч.3 ст. 69 ГК

2

Згідно до зазначеної норми закону пенсіонери і інваліди, які працювали до виходу на пенсію на підприємстві, користуються нарівні з його працівниками наявними можливостями медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками в оздоровчі та профілактичні заклади, про що зазначається в колективному трудовому договорі та статуті АТ.

1

2

3

4

5

16. Припинення товариства

131

Порядок припинення товариства

п. 16) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а

Додатково див. норми ЦКУ, ГКУ, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»

132

Розмір грошових виплат акціонерам товариства при конвертації акцій під час злиття, приєднання, поділу або виділу

ч.4 ст. 80 Закону про АТ

2

133

Умови реорганізації та ліквідації товариства

ч.2 ст. 57 ГК

5

134

Орган, до компетенції якого буде віднесено вирішення питання про злиття, приєднання, поділ і перетворення АТ

ч.1 ст.106 ЦК

1а

135

Порядок та умови розподілу коштів товариства при його ліквідації між акціонерами

ч.4 ст. 91 ГК

1а

136

Черговість розподілу майна між акціонерами - власниками кожного класу ПА

абз.2 ч.2 ст. 89 Закону про АТ

1у

Умова – розміщення ПА різних класів

1

2

3

4

5

17. Порядок внесення змін до статуту

137

Порядок внесення змін до статуту

п.15) ч.2 ст. 13 Закону про АТ

1а