Тема: « Любіть Україну, як сонце любіть…»
Мета: Розширити та поглибити знання учнів про Україну – рідну Батьківщину, її традиції, історії.
Формувати громадянські якості учнів: патріотизм, людяність, працьовитість. Розвивати пізнавальні інтереси школярів.
Виховувати любов до своїх батьків, рідного краю, повагу до однолітків, почуття дружби та товаришування.
Обладнання: карта України, зошити з друкованою основою, кольорові олівці, крилаті вислови на дошці, предметні малюнки, зображення Герба та прапора України, магнітофон, фонограми пісень.
Хід уроку
І Організаційний момент
ІІ Вступне слово вчителя
Дорогі діти! Минуло літо, ми з вами знову повернулися до школи. Вітаю вас з Днем Знань, який сьогодні святкує наша Україна. У всіх куточках нашої держави розпочався перший урок, який поведе учнів у дивовижну країну Знань
ІІІ Повідомлення теми, мети уроку
IV Основна частина уроку
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Усе облиш товаришу на мить,
Гуртом шкільному вклонимось порогу.
Ти чуєш як дзвіночок гомонить?
Отож в дорогу, друже, у дорогу…
(звучить пісня «Пісня про школу»)
1.Мама двері відчиня, проводжа до школи,
Не забудем цього дня ми в житті ніколи. 2р.
2.А татусь нам говорив, як ішли до школи:
«Поважайте вчителів, слухайтесь в усьому!» 2р.
У школі ми дізнаємось про все те, чого до сих пір не знали, навчимося ще краще читати та писати, рахувати, а найголовніше – треба старатися бути чесними, правдивими, ніколи не забувати і любити свій рід, свою Батьківщину, рідну сторону.
Краю мій весняний,
На стежках промінь - трава,
В цій землі корінь мій,
Тут криниця моя жива,
В небесах зоре цвіт,
І навкруг квітнуть сади.
Щедрий світ з ранніх літ –
Це дитинства мого сліди.
Я – землі цієї паросток зелений,
Я - землі цієї крапля дощова.
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
Давайте пригадаємо, що ви знаєте про свою Батьківщину.
Мені над оце більш нічого не треба.
Домівка матусі, волошки в житах,
Вишневий світанок, поливяне небо
І сиза роса на траві при шляхах.
Таке все тут миле, доступне і гідне –
Високі тополі і тихе село…
Таке сокровенне, насушне і рідне,
Воно в мою душу навіки вросло.
Коралі калини, і мамині очі,
І доля з лелечого наче крила…
Я більшого щастя на світі не хочу,
Щоб лиш Україна міцніла й жила.
24 серпня 1991року їни прийняла « Акт проголошення незалежності України», яким проголосила створення самостійної держави – Україниа. Як державу її назвали понад 100 років тому.
1.Робота з картою України
2.Робота в зошитах з друкованою основою.
3.Бесіда « Державні символи України»
Прапор – це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх - ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо – жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте - жито
Прапор цей оберігаєм, він – святиня, знають діти!
Наш герб – тризуб.
У ньому сила Отця небесного і Сина.
Уважно придивись до нього –
На Духа схожий він святого,
Що голубом злетів з небес
І у людських серцях воскрес.
Український народ має герб – тризуб. Він дійшов до нас з часів Київської Русі та був родинним знаком Володимира Великого. На ньому можна побачити зброю: лук, меч та інші військові прилади. А якщо уважно придивитися, то і прочитати слово «воля».
Ти бачив як співають Гімн? То всі встають, повір при цім.
Ти чув як велично співа свій Гімн країна дорога?
І ти ще змалечку гордись, що українцем народивсь.
Бо Гімн – найпершу пісню в нас співає кожен, славить час!
(Учні співають Гімн України)
- А що ви знаєте про національний одяг українців? Розкажіть!
(розповіді учнів)
Прекрасна наша Україна, прекрасний наш народ, який прославляє свою державу. А як же кожна людина може прославити свою державу?
Нещодавно відбулися Олімпійські Ігри. Наші спортсмени не підвели. Слава і хвала їм.
Держава складається із людей, які кожного дня займаються своєю справою. Від того, як вони будуть працювати, ставитись один до одного, такою буде і наша держава. А якою ви б хотіли бачити свою державу в майбутньому? Ну. Звичайно ж щасливою! А в чому ж заключається щастя?
Щаслива та держава в якій щаслива кожна родина. Народна мудрість каже: « З родини йде життя людини. Без сімї немає щастя на Землі»
В душі кожної людини глибокий слід залишає мамина ласка, доброта бабусі, батькова вимогливість, дідусева мудрість. Сім’я, яка буде жити в мирі і злагоді, може зробити людину щасливою.
А як же бути щасливим у школі? Пригадайте основні правила поведінки в товаристві. А чи є загальний принцип поведінки? Так!
Поводь себе так з іншими, як би ти хотів, щоб поводились з тобою.
Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять.
Людина повинна самокритично оцінювати свої вчинки.
Люби ближнього свого, як самого себе.
З чого ж починається любов до ближнього? (З любові до матері, батька, дідуся, бабусі, рідних, знайомих)
Усім миром ми боремося проти знищення природи і думаємо про те, як зберегти воду, і повітря, як посадити сади по всій Україні. Все це потребує великої праці, доброго серця, невтомних рук. Бити на сполох про недбайливе ставлення до природи треба вже сьогодні, щоб не було пізно.
А якою бути Україні вирішувати вам, теперішнім школярам. Тільки мир і злагода, взаємодопомога принесуть щастя країні в якій ми живемо, впевненість в майбутнє.
( На сердечках діти пишуть своє бажання)
Україна – це наша родина, славимо ж її!
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і в радості мить
Любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну!
Між братніх народів,
Мов садом рясним,
Сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіми своїми ділами!
Тополину, сонце ясну,
Синьооку, урожайну,
Калинову, солов’їну
Я Люблю, тебе, Вкраїно!
Де степи морями грають,
І гаї пісні співають,
України ніжний голос
Як дзвінкий пшениці колос
Чую всюди!
О, державо, яснолиця,
Ти цілющая, як криця.
Пахнеш м’ятою, медами,
Ваговитими плодами.
Твоя посмішка привітна.
Знов трояндою розквітла!
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї!
Є багато пташок голосних,
Любі, милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідному краї!
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна –
Дорога нам усім Україна!
О, країно, Україно, доля наша солов’їна….
Не любить тебе не можна,
Про це стука серце кожне!
Під рідним небом жайворін співа
Я рад би знати тих пісень слова.
Я слухав, чув: співала та пташина
Одне святеє слово: Україна!
О, Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай.
Де кожна вірна тій землі дитина
Живе єдиним словом – Україна!
Дай нам, Боже, сили й снаги
Щоб цвіли Дніпровські береги.
Щоб жили гуртом, не поодинці
На Землі щасливі українці!
Одна Батьківщина і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває
Той долі не знайде в житті!
Чи можна забути ту пісню, що мати
Співала малому, коли засипав?
Чи можна забути ту стежку до хати
Що босим колись протоптав?!
(виконання пісні «На калині»)
Мліють трави, мліють води.
Від твоєї диво – вроди.
Мій нескорений народе,
Ти в дорозі, ти в поході.
Шлях крутий до сонця кличе
І тобі я щастя зичу!
І я зичу вам щастя у новому навчальному році, здоровя і відмінних успіхів у навчанні.
Молитва
Нехай святиться імя твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя!
Отче наш! Во імя Отця і Сина і Духа святого, й високого імені Матері, Землі рідної, України нашої славної, нехай єднаються наші серця!
Во імя правди життя і всього сущого, непідкупного, вічного й нездоланного нехай твориться наш кожен крок і урок на Землі!
V Підсумок уроку
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Усе облиш товаришу на мить,
Гуртом шкільному вклонимось порогу.
Ти чуєш як дзвіночок гомонить?
Отож в дорогу, друже, у дорогу…
Краю мій весняний,
На стежках промінь - трава,
В цій землі корінь мій,
Тут криниця моя жива,
В небесах зоре цвіт,
І навкруг квітнуть сади.
Щедрий світ з ранніх літ –
Це дитинства мого сліди.
Я – землі цієї паросток зелений,
Я - землі цієї крапля дощова.
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
Мені над оце більш нічого не треба.
Домівка матусі, волошки в житах,
Вишневий світанок, поливяне небо
І сиза роса на траві при шляхах.
Таке все тут миле, доступне і гідне –
Високі тополі і тихе село…
Таке сокровенне, насушне і рідне,
Воно в мою душу навіки вросло.
Коралі калини, і мамині очі,
І доля з лелечого наче крила…
Я більшого щастя на світі не хочу,
Щоб лиш Україна міцніла й жила.
Прапор – це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх - ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо – жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито
Прапор цей оберігаєм, він – святиня, знають діти!
Наш герб – тризуб.
У ньому сила Отця небесного і Сина.
Уважно придивись до нього –
На Духа схожий він святого,
Що голубом злетів з небес
І у людських серцях воскрес.
Ти бачив як співають Гімн? То всі встають, повір при цім.
Ти чув як велично співа свій Гімн країна дорога?
І ти ще змалечку гордись, що українцем народивсь.
Бо Гімн – найпершу пісню в нас співає кожен, славить час
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і в радості мить
Любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну!
Між братніх народів,
Мов садом рясним,
Сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіми своїми ділами!
Тополину, сонце ясну,
Синьооку, урожайну,
Калинову, солов’їну
Я Люблю, тебе, Вкраїно!
Де степи морями грають,
І гаї пісні співають,
України ніжний голос
Як дзвінкий пшениці колос
Чую всюди!
О, державо, яснолиця,
Ти цілющая, як криця.
Пахнеш м’ятою, медами,
Ваговитими плодами.
Твоя посмішка привітна.
Знов трояндою розквітла!
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї!
Є багато пташок голосних,
Любі, милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідному краї!
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна –
Дорога нам усім Україна!
О, країно, Україно, доля наша солов’їна….
Не любить тебе не можна,
Про це стука серце кожне!
Під рідним небом жайворін співа
Я рад би знати тих пісень слова.
Я слухав, чув: співала та пташина
Одне святеє слово: Україна!
О, Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай.
Де кожна вірна тій землі дитина
Живе єдиним словом – Україна!
Дай нам, Боже, сили й снаги
Щоб цвіли Дніпровські береги.
Щоб жили гуртом, не поодинці
На Землі щасливі українці!
Одна Батьківщина і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває
Той долі не знайде в житті!
Чи можна забути ту пісню, що мати
Співала малому, коли засипав?
Чи можна забути ту стежку до хати
Що босим колись протоптав?!
Мліють трави, мліють води.
Від твоєї диво – вроди.
Мій нескорений народе,
Ти в дорозі, ти в поході.
Шлях крутий до сонця кличе
І тобі я щастя зичу!
Молитва
Нехай святиться ім’я твоє,
нехай прийде царство твоє,
нехай буде воля твоя!
Отче наш! Во ім’я Отця і Сина і Духа святого,
й високого імені Матері, Землі рідної,
України нашої славної,
нехай єднаються наші серця!
Во ім’я правди життя і всього сущого,
непідкупного, вічного й нездоланного
нехай твориться наш кожен крок і урок на Землі!
Поводь себе так
з іншими,
як би ти хотів, щоб поводились з тобою.
Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять.
Людина повинна самокритично оцінювати свої вчинки
Люби ближнього свого, як самого себе.
Вересень. Стежка до школи
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
. Молитва
Нехай святиться імя твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя!
Отче наш! Во імя Отця і Сина і Духа святого, й високого імені Матері,
Землі рідної, України нашої славної, нехай єднаються наші серця!
Во імя правди життя і всього сущого, непідкупного,
вічного й нездоланного нехай твориться наш кожен крок і урок на Землі
Усе облиш товаришу на мить,
Гуртом шкільному вклонимось порогу.
Ти чуєш як дзвіночок гомонить?
Отож в дорогу, друже, у дорогу…
Прапор – це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх - ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо – жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте - жито
Прапор цей оберігаєм, він – святиня, знають діти!
Наш герб – тризуб.
У ньому сила Отця небесного і Сина.
Уважно придивись до нього –
На Духа схожий він святого,
Що голубом злетів з небес
І у людських серцях воскрес.
Ти бачив як співають Гімн?
То всі встають, повір при цім.
Ти чув як велично співа свій Гімн країна дорога?
І ти ще змалечку гордись, що українцем народивсь.
Бо Гімн – найпершу пісню в нас співає кожен, славить
.
