Професійне есе
Зимовий Псізон-2011: казкова подорож до себе
Молодіжний табір особистісного розвитку та відпочинку
«Зимовий Псізон-2011: Народження казки»
Закарпатська обл., с. Пилипець, 31 січня – 5 лютого 2011 р.
Маленькі вчинки змінюють світ!
Псізон – це той маленький крок, що змінив моє життя та моє ставлення до життя. Всього лишень тиждень у Карпатах, проте це той час, який дозволив мені:
- збалансувати свої Тіло, Розум і Емоції,
- відпочити морально та фізично,
- відновити ресурси натхнення і креативу.
Будь собою – інші ролі вже зайняті.
Оскар Уальд
Найкраще, що може зробити людина – бути собою!
Мудрість світу
Псізон – простір, в якому є можливості та бажання бути справжнім. Багато книг написано і чимало сказано про важливість бути собою. А як це, бути справжнім? Чим це відрізняється від несправжності?
Перш за все, це вміння говорити собі правду про себе ж, це сміливість назвати ті відчуття та переживання, які є актуальними, перш за все собі.
І з іншого боку, це вміння довіряти оточуючому середовищу на вираження себе, своїх потреб, вподобань та зацікавлень. Бажання, прагнення та вміння виразити свої внутрішні переживання з урахуванням екологічності форми їх вираження щодо потреб та свободи інших людей.
Для мене «справжність» перегукується з явищем асертивності (англ. assertion затвердження) – це здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини, оптимально реагувати на критику, вміння рішуче говорити «ні» собі та іншим, якщо цього вимагають обставини, наявність гнучкої та творчої поведінки. Це знання та відчуття себе, своїх потреб і адекватна їх реалізація у житті.
Псізон – це простір сповнений: повагою, прийняттям, безоціночним ставленням, емпатійністю та підтримкою. Саме таке середовище, у якому хочеться бути справжнім та пізнавати щирі світи інших людей.
Псізон – це досвід:
- досвід особистісного розвитку та пізнання себе,
- досвід практичного професійного удосконалення,
- досвід теплого спілкування в атмосфері: підтримки, розуміння та любові,
- досвід активного відпочинку тіла, розуму та емоцій,
- досвід крос-культурної взаємодії людей з різних куточків України,
- досвід збалансованого розвитку та відпочинку по всіх сферах життя людини.
Псізон – це натхнення, яке народжується з любові:
любові від себе і до себе,
любові від організаторів і до них,
любові групи і до групи.
Анекдот: Два кума балакають на ґанку:
- Смачна каша була?
- Так, смачна.
- А ти їв?
- Ні… Але чув, як говорили, що бачили, як їли J
Зважаючи на змістовну частину цього жарту, варто розповісти що таке Псізон. Як виглядає цей масштабний проект з середини.
Псізон – це:
v активний відпочинок,
v неформальне спілкування з цікавими людьми з усієї України,
v тренінги особистісного зросту,
v терапевтичні групи,
v енкаунтер-групи.
Як пише підручник з загальної психології, спілкування – це багатоплановий процес встановлення та розвитку контактів між людьми, що виникає на основі потреб та спільної діяльності та включає в себе: обмін інформацією, сприймання та розуміння іншої людини, а також взаємодію і взаємовплив між суб’єктами спілкування. Спілкування на Псізоні характерне тим, що воно дає:
моральне та фізичне задоволення,
налагодження нових дружніх взаємодій,
налагодження майбутньої професійної взаємодії,
обмін крос-культурним досвідом,
теплу взаємодію, любов та підтримку.
Тренінги особистісного зросту (англ. training – навчання) – особлива форма розвитку особистості у групі 10-15 чоловік з метою удосконалення комунікативних вмінь, підвищення рефлективності та удосконалення знань у сфері людинознавства. Тренінг – одна з найефективніших форм навчання дорослих задля набуття нових навичок щодо: самодопомоги, самопізнання та саморозвитку. В його основі лежать: групові дискусії, рольові ігри та рефлексивні вправи.
Псізонівські тренінги створюють простір для експериментів та безпечного випробування нових форм поведінки, дозволяють пізнати себе та інших під новими кутами зору, удосконалити власну самосвідомість та розвинути креативне ставлення до світу.
Терапевтичні групи – ефективний метод та комфортна форма психотерапії, що базується на взаємодії та взаємодопомозі учасників групи у вирішенні емоційних, особистісних та поведінкових проблем чи актуальних тем кожного з учасників. Прийоми групової психотерапії відрізняється в залежності від методу, в якому спеціалізується психотерапевт, проте основні парадигми та принципи є спільними для всіх терапевтичних груп.
Ірвін Ялом, один з основоположників групових форм психотерапевтичної роботи, виділив 10 цілющих факторів, що характерні для більшості груп:
1. Спільність – характеристика єдності та цілісності міжособистісних взаємодій між учасниками групи.
2. Внутрішні надії та віра в успішність групового процесу.
3. Узагальнення – зміна ставлення до унікальності власної проблеми. До приходу в групу, людина зазвичай переконана в безперечній унікальності власної тематики, проте на групі стикається з крос-культурним досвідом та усвідомленням спільності тем у різних людей.
4. Альтруїзм – можливість бути корисним у вирішенні проблем іншої людини та відповідно отримати безкорисливу підтримку та допомогу групи.
5. Самопізнання через роздуми та розкриття свого внутрішнього світу.
6. Багаторазовий перенос – згідно психоаналітичної теорії, у кожній групі проявляються форми поведінки, що характерні взаємодіям у сім’ї. Відповідно група – найкраще місце для безпечного випробування нових форм соціальної адаптації.
7. Міжособистісне навчання – група як «полігон» для випробувань нових видів поведінки та дослідження різноманітних емоційних реакцій.
8. Розвиток вмінь міжособистісної взаємодії, спілкування та комунікації.
9. Імітація та наслідування – навчання та саморозвиток на прикладі поведінки інших людей.
10. Катарсис (грец. очищення) – звільнення та перепрацювання нелегалізованих та пригнічених потреб, реалізується через обговорення в групі, що призводить до емоційного полегшення та більшої свободи поведінки.
Цікавим підходом до проведення групової психотерапії є Гештальт-терапія. Дякуючи даному методу у теорію терапевтичних груп введено поняття «тут і тепер». Даний принцип закликає відчувати та розуміти себе у відповідності з тим, що відбувається з людиною у безпосередньо-теперішньому часі. Влучно про це явище висловився Теодор Рузвельт, стверджуючи: «Роби те, що можеш, з тим, що в тебе є, там, де ти знаходишся». Другою цікавою особливістю терапевтичних груп у руслі гештальт-підходу є індивідуальні роботи – це можливість попрацювати пів години чи годину у індивідуальному форматі з терапевтом щодо власної актуальної тематики. Така робота здійснюється у присутності групи і дає учаснику наступні переваги: можливість присвятити час вирішенню власної проблематики, можливість отримати зворотній зв'язок та підтримку від групи. Для інших учасників групи, що не беруть активної участі така робота є не менш терапевтично-значущою, оскільки це можливість:
- прослідкувати за власними відчуттями щодо даної тематики,
- налагодити рефлексивний внутрішній діалог з темами, на які ще поки не вистачає сміливості,
- отримати кро-культурний досвід,
- дистанційно подивитися на власне життя.
Особисто для мене досвід терапевтичних груп на Псізоні виявився одним з найцінніших протягом останніх років, оскільки дав простір для рефлексії, самозаглиблення та саморозкриття.
Терапевтичні групи особистісного розвитку у енкаунтер-традиції. Абсолютно нова та вже тепер любима мною форма взаємодії у терапевтичній групі. Термін енкаунтер походить від англ. «encounter» – коротка зустріч, перше знайомство, зіткнення. Використання даного слова в форматі позначення особливої форми терапевтичної взаємодії в групі приписують Якубу Морено, засновнику психодрами. Характеристику енкаунтер-групи яскраво видно з її іншої назви – «група зустрічей». Зустріч в даному контексті розглядається як:
- зустріч з своїми відчуттями про себе,
- зустріч з своїми відчуттями про інших,
- зустріч з відчуттями іншого.
Принцип «тут і тепер» в таких групах має неабияк виражений характер, оскільки на ньому заснована ідея та розвиток даної традиції. Розуміння своїх відчуттів в кожен конкретний момент часу та усвідомлення їх взаємодії з подіями навколо відкриває нові горизонти самопізнання і саморозвитку. Як на мене, то розуміння: «що зі мною зараз» дуже чітко впливає на всі мої рішення та кроки у майбутньому. Це той маленький каталізатор нашого життя, що часто змінює його плин, будучи «за кулісами» свідомості. Усвідомлення відчуттів, їх називання та прийняття – надзвичайно важливі кроки до самостійного, зрілого управління власним життям у відповідності з своїми потребами. Енкаунтер-традиція в даному контексті відіграє роль середовища, де можна безпечно та комфортно вчитися відчувати, розуміти свої відчуття та виражати їх.
Дякую за увагу!
З любов’ю та повагою,
Аня Шийчук
anna. *****@***com
