Казка «Вогонь – друг чи ворог?»

Ведучий: Не за горами високими, не за морями глибокими, а біля лісу на лузі зустрілися друзі – зайченя - хвалько та їжачок - трудівничок.

Зайченя: Їжаче, та встигнеш ти ще ці уроки зробити! Давай-но краще побіжимо до Старого дуба, пограймось. А то-така нудота!

Їжачок: А правила з основ здоров’я на завтра хто буде вчити?

Зайченя: Та, що там вчити! Вулиця, пішохід, перехід, транспортні засоби, «101», «102», «103», «104». Ніяких тобі пригод, одні тільки правила… Ой, як сумно і не цікаво.

Їжачок: Я бачу, що ти добре засвоїв правила Дорожнього руху. Але ж на завтра треба ще прочитати й оповідання під назвою: «Вогонь – наш друг чи ворог?»

Зайченя: Ой, Їжачку, слухався б ти краще мене, тоді все б було гаразд. Навіщо нам читати якісь оповідання? По дорозі до Старого дуба зустрінемо дорослих звірів, які закінчили лісову школу, і вони нам розкажуть про те, чи «друг нам вогонь, чи ворог».

Їжачок: Гей, ти неуку! Дорослих, звичайно, треба слухати, але ж і домашні завдання треба виконувати! Але давай побіжимо та переконаємося! (Звірята зустрічають Їжачиху).

Їжачок: Мамо! А вогонь нам друг чи ворог?

Їжачиха: Синочку, ось зараз я прийду додому, насмажу грибів з цибулькою у сметані, а ти прийдеш і з’їси їх тепленькими і смачненькими.

Зайченя: Побігли, Їжачку! Бачиш, як просто. (Звірі зустрічають козлика).

Їжачок: Козлику, як ти гадаєш, чи має рацію моя матуся, коли стверджує, що вогонь – наш друг?

Козлик: Звичайно, друзі. Узимку я затоплю піч та буду собі дивитися телевізора у теплі, та ще капусту їсти.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Приходьте до мене в гості.

Ми щоденно в печі й на плиті

Ставимо їжу для себе варити.

Добрий вогник нам хліб випікає

І від холоду нас захищає.

Їжачок: Давай спитаємо ще й у Білочки, бо їй з дерева все видно. (Вибігають за куліси).

Ведучий: Поки наші друзі шукають Білочку, подумаємо разом, яка користь може бути від вогню? Для чого потрібен вогонь? Для чого використовують сірники? Молодці, діти! Вогонь – надійний помічник та друг людини. (Звучить музика, до зали входить Пан Вогник).

Пан Вогник:

Добрий день шановні друзі!

Я здоров’я всім бажаю.

Але будьте обережні –

Вогник завжди тління має.

Якщо виникне десь дим,

Або виникне десь спалах,

Телефон лише один –

«101», «101», «101».

(Під музику забігає Відьма – Пожежа).

Відьма – Пожежа:

Сірники, ви, мої сірники!

Від вогню, від яскравого полум’я,

Я щаслива завжди, залюбки.

І яке маю я задоволення!

Пан Вогник: Тітко, що ти робиш?

Відьма-Пожежа: Ой, налякав! Чому ти кричиш, як на пожежі? Я – твоя тітка, і ти повинен мені допомагати, навчати дітей, як правильно пожежу розпалити. (Підходить до глядачів, смикає за волосся, дає щиглів)

Слухайте уважно, діти!

Як правильно пожежу розпалити:

Спочатку ви по хаті побродіть,

Понишпоріть та сірники знайдіть.

І часу не гайте – розведіть вогонь,

І не гасіть його, Боже боронь!

Хай дим пожежі всі довкіл побачать,

Бо ви – герой, а це велика вдача.

І як герой, сховайтесь тишком-нишком

Подалі від вогню, хоча б під ліжком.

(Вбігає Зайченя, дуже схвильоване).

Зайченя: Горить будинок Білочки. Їжачок допомагає, Білченя – там, а мені наказ, викликати пожежних за номером телефону. А я ще не прочитав оповідання і не знаю, який номер потрібно набирати.

Діти: «101».

Зайченя: Спасибі! (Набирає номер, кричить у слухавку). Алло! Це пожежні? Негайно приїздіть сюди! Пожежа! Палаємо! Як куди? Сюди! Ви що, не бачите? Адже палає! (Кладе слухавку, біжить за куліси).

Ведучий: Діти, а чи все вірно зробив Зайченя?

Діти: Ні, він не назвав адреси!

Ведучий: Молодці! (Говорить по телефону). Алло. Говорить ведучий. Пожежа у лісі. Дібровий гай № 8, палає будинок Білочки, біля Старого дуба. (Під маршову музику входять двоє Бобрів).

Бобри:

Ми пожежні – Бобри,

Не жаліємо води,

Гасимо пожежі.

Все повинні пам’ятати,

Що з вогнем не можна грати,

Будьте обережні!

(На сцену вибігає Пан Вогник, Їжачок, Зайченя, Козлик, Їжачиха, Білочка).

Пан Вогник:

Стій-но, злодюго – Відьмо, стій!

Разом з дітьми про безпеку

Вивчаємо правила нелегкі,

І щоб навік здолати,

Ми їх повинні твердо знати.

(Під час демонстрації знань з Правил пожежної безпеки Відьма – Пожежа зображає свою загибель).

Їжачок: Сірниками гратися не можна!

Білочка: Виходячи з квартири, вимикайте електроприлади!

Їжачиха: Не розводьте багаття в лісі!

Козлик: Не тримайте вибухові речовини поблизу від вогню!

Пан Вогник: Вогнегасник повинен бути завжди поряд!

Бобер 1: Потрібно користуватися налагодженими електроприладами!

Бобер 2: Ніколи не користуйтесь газом без нагляду дорослих!

Бобер 1: Молодці, друзі! Ви врятували життя білченятам, врятували ліс та майно! Білочки-мами не було вдома, а неслухняні білченята знайшли сірники, почали з ними гратися та й не помітили, як запалав будинок від маленької жаринки. Білченята забилися в куток і могли загинути від вогню. Та Їжачок – молодець, він їх врятував.

Пан Вогник: Бобри пожежні також молодці! Вони дуже швидко та вміло загасили полум’я водою. Раз – другий і тільки дим залишився.

Бобер 2:

Дітям добре треба знати

Правила протипожежні.

І з вогнем не пустувати,

Бути дуже обережним.

Бобер 1: Ну, а нам вже час йти. До побачення!

Зайченя: Тепер вже неодмінно прочитаю оповідання про пожежу та вивчу Правила протипожежної безпеки. (Білочка підходить до Старого дуба).

Білочка: Ой! Про нього мені розповідала матуся. Колись цей Старий дуб постраждав від вогнища, яке хтось із неохайних відпочиваючих забув загасити. Загинула вся родина Дуба. Так і не вдалося врятувати молодих синів-дубочків. З того часу Старий дуб не розмовляє, не чутно навіть шепоту листя.

Їжачок: Зайченя, давай подивимося, що у дуплі? Ой, книга! А сторінки обгоріли! Що ж у ній написано? (Читає). Той, хто виразно прочитає те, що написано у книжці, поверне голос Старому дубу.

Зайченя: Читай швидше!

Їжачок: А тут деякі слова обгоріли!

Ведучий: Нічого страшного, друзі, діти вам допоможуть. Читай, Їжачку, а те, що не розбереш, тобі діти підкажуть.

Їжачиха:

І малятам і звірятам

Дуже добре треба знати:

Сірники – не для забави,

З ними страшно мати…

Діти: Справу!

Козлик:

Розігрілась праска дуже.

Що робити будеш, друже?

За гаряче не хапай,

Із розетки…

Діти: Вимикай!

Їжачок:

Знать повинен учень кожний:

Щоб похід був до ладу,

Жартувати з вогнем не можна –

Ліс потрапить у …

Діти: Біду!

Зайченя:

Вивчить Правила пожежні,

Будьте дуже обережні!

Знає хай дитина кожна!

Жартувати з вогнем не…

Діти: Можна!

Старий дуб: Спасибі вам, Зайчику, Їжачок, Бобри-пожежні! Спасибі й вам дорогі друзі за те, що повернули мені можливість говорити. Ось послухайте Старого дуба. Добру роботу ви разом зробили – дружно і швидко вогонь загасили.

Пан Вогник:

Не розводьте у дворах

Вогонь, попелища.

Особливо кили вітер

Між будівель свище.

Понесе вітер жаринку

На дах у кватирку,

А для спалаху майна

Досить і хвилинки.

Як не будеш за цим стежить,

Може виникнуть пожежа.

Старий дуб:

Зрозуміло, всім відомо,

Що приємно бути здоровим.

Тільки всім потрібно знати,

Як здоровим можна стати.

Ведучий: Дорогі діти та гості! Наша казка закінчилась. Пам’ятайте, що треба бути обережним і хай вам допомагає добрий вогник!