Податковий кодекс України (стр. 60 )

Стаття 2

Друге речення частини п’ятої викласти у такій редакції:

«При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом.»

21) у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000р., №38, ст. 315; 2001 р., №7, ст. 34; 2002 р., №5, ст. 32; 2005 р., №1, ст. 23):

по тексту Закону слова "суб'єкт підприємницької діяльності" в усіх відмінках і формах числа замінити словами "суб'єкт господарювання" у відповідному відмінку і числі;

2) преамбулу викласти у такій редакції:

«Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається»;

3) статтю 1 розділу І "Загальні положення" виключити;

4) у статті 2:

в абзаці двадцятому після слів «режим роботи» доповнити словами «опломбованого належним чином»;

у абзаці двадцять п'ятому після слова «надрукований», добавити слова «або створений в електронній формі», після слів «розрахункових документів», добавити слова, « а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки»;

доповнити статтю абзацом такого змісту:

«Модем –окремий або у складі реєстратора розрахункових операцій пристрій, призначений для передачі копії сформованих реєстратором розрахункових операцій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі по дротовим або бездротовим каналам зв'язку, до складу якого входить пам'ять для тимчасового зберігання цих копій»;

5) у статті 3:

пункт 7 викласти у такій редакції:

“7) подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі неподання передбаченої цим пунктом звітності по дротовим або бездротовим каналам зв’язку.

Копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'ятi реєстратора розрахункових операцій, що створює її в електронній формі, а для реєстратора розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в друкованому вигляді, в його пам'ятi або в пам'ятi модему, який до нього приєднаний, подаються суб’єктами господарювання (крім фізичних осіб – підприємців, які мають три або менше трьох реєстраторів розрахункових операцій в одному пункті продажу товарів (послуг)) до органів державної податкової служби по дротовим або бездротовим каналам зв’язку в порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України";

у пункті 10 після слова друкувати, добавити слова «або створювати в електронній формі»;

6) у першому реченні статті 6 слова "фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності" замінити словами "фізичною особою - підприємцем";

7) пункт 5) статті 9 вилучити;

8) пункт 6) статті 9 викласти в наступній редакції:

“6) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок”;

9) пункт 7) статті 9 виключити;

10) пункт 8) викласти в наступній редакції:

“8) при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України, ”;

11) cтаттю 12 доповнити частиною другою:

"Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати неможливість спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці".

12) статтю 13 доповнити частинами такого змісту:

"Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

З метою включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій перевірка реєстраторів розрахункових операцій на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій, створення контрольної стрічки в електронній формі, перевірка модемів на відповідність для передачі даних здійснюється організацією, уповноваженою Державною податковою адміністрацією України»;

12) у статті 17:

пункт 1 викласти в наступній редакції:

“1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

вчинене вперше – 1 гривня;

вчинене вдруге – 100% вартості проданих із порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

за кожне послідуюче вчинене порушення у п’ятикратному розмірі вартості проданих із порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг)”;

пункт 2 виключити;

пункт 3 викласти в такій редакції:

“ 3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну”;

пункт 4 викласти в такій редакції:

«4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання;

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі, коли контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься”;

пункт 8 викласти в такій редакції:

“8) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності чи пошкодження пломби центру сервісного обслуговування”;

доповнити пунктом 9 такого змісту:

“9) десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян – в разі неподання до органів державної податкової служби звітності, пов’язаною із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок, та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротовим або бездротовим каналам зв’язку в разі обов’язковості її подання.

У випадку допущення суб’єктом господарювання порушення частини другої пункту 7 статті 3 цього Закону вперше протягом 2012 року - фінансові санкції не застосовуються”;

доповнити пунктом 10 такого змісту:

“10) до фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, які застосовують реєстратори розрахункових операцій при продажу товарів (послуг) за порушення норм цього Закону протягом року з дня набрання чинності глави першої розділу XIV Податкового кодексу України фінансові санкції не застосовуються”.

13) у статті 20 після слова “товарів” доповнити словами “які не обліковані за місцем реалізації та зберігання” ;

14) статтю 21 виключити;

15) статтю 22 виключити;

16) статтю 23 виключити;

17) прикінцеві положення доповнити новими пунктами такого змісту:

“8. Установити, що пункт 7 статті 3, пункт 9 статті 17 починає діяти з «01» січня 2012 року.

9. Первинна реєстрація реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, дозволяється з 1 січня 2012 року після підтвердження їх відповідності за результатами перевірки щодо створення контрольної стрічки в електронній формі, здійсненими відповідно до вимог, визначеними у статті 13 цього Закону”.

22) у Законі України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 363; 2006 р., № 22, ст. 182):

у статті 7:

в абзаці другому частини першої слова "звільнення від ввізного мита" замінити словами "сум ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України";

абзаци третій і четвертий частини першої виключити;

частини другу і третю викласти в редакції:

"Суми ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні, технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств.

При цьому на спеціальні рахунки учасників технологічних парків та спільних підприємств, які є виконавцями проектів технологічних парків, зараховуються 50 відсотків сум ввізного мита, а решта 50 відсотків сум ввізного мита зараховуються на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку."

у частині четвертій слово "податків" замінити словами "ввізного мита";

статтю 10 виключити;

у статті 12:

у частині четвертій слова "та податку на додану вартість" і "та відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" виключити, а слово "податків" замінити словами "ввізного мита";

у частині шостій слово і цифру "статті 7" замінити словами і цифрами "статей 7 і 8".

23) у Законі України „Про державну податкову службу в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 84; 2005 р., № 10, ст. 187, №, ст. 267):

«у статті 1:

в частинї першій після слів "Державна податкова адміністрація України," доповнити словами "спеціалізовані державні податкові інспекції";

частину третю після слів "(на два і більше районів)" доповнити словами "спеціалізовані (на дві і більше областей для роботи з окремими категоріями платників),"

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"У складі Державної податкової адміністрації України знаходиться структурний підрозділ з обслуговування великих платників податків."

Абзац шостий частини першої статті 2 викласти в такій редакції:

надання податкових консультацій та податкових роз’яснень

у статті 4:

частину третю після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";

доповнити частиною третьою наступного змісту:

"Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані державній податковій адміністрації України за її рішенням",

відповідно частину третю вважати частиною четвертою;

у статті 5:

частину четверту після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";

доповнити частиною п’ятою наступного змісту:

У разі підпорядкування спеціалізованої державної податкової інспекції Державній податковій адміністрації України, начальник такої спеціалізованої інспекції призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної податкової адміністрації України.

відповідно частину п’яту вважати частиною шостою;

у статті 7 після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";

У абзаці п’ятому пункту 1 статті 8 після слів "інших платежів" доповнити знаком та словами ", супроводженням Єдиного реєстру податкових накладних";

пункт 4) статті 8 слово " роз’яснення" замінити словом "консультації";

У назві статті 10 після слова "об’єднаних" доповнити знаком і словом ", спеціалізованих";

У абзаці першому статті 10 після слова "об’єднані" доповнити знаком і словом ", спеціалізовані";

у пункті 1) статті 10 слова "(обов’язкових платежів)" виключити;

пункт 11 статті 10 доповнити абзацами наступного змісту:

звертатися до суду про припинення державної реєстрації юридичної особи та підприємницької діяльності громадянина - підприємця, у тому числі про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання та/або змін до них, скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість та документів, що є наслідком такої діяльності, а також продовження строку адміністративного арешту активів платників податків та накладення арешту на кошти на банківських рахунках платника податків;

виключити слова "господарських зобов’язань" та викласти абзац в наступній редакції:

звертатися до суду про визнання недійсними правочинів, що можуть бути визнані недійсними з підстав, визначених законодавством;

звертатися до суду про стягнення до бюджету коштів та майна, отриманого сторонами за нікчемними правочинами, а також господарськими зобов’язаннями, що визнані судом недійсними;

звертатися до суду про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах ( крім операцій щодо видачі заробітної плати та сплати податків і зборів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків) за наявності хоча би однієї з таких підстав: відмови платника податків від проведення перевірки; недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у Податковому кодексу України; ненадання або надання у неповному обсязі документів на перевірку; ненадання або надання у неповному обсязі документів, предметів та інших матеріалів для проведення експертизи; невиконання законних вимог органів державної податкової служби під час проведення виїзних перевірок; непред’явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню та/або патентуванню; ненадання платником податків-фізичною особою до органів податкової служби податкової декларації про доходи за минулий рік у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

звертатися до суду, у разі коли платник податків не допускає для перевірки посадових осіб органів державної податкової служби та/або перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом, за місцезнаходженням такого органу з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов’язання такого платника податків виконати законі вимоги працівників органів державної податкової служби, в тому числі податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом,

звертатися до суду, у разі застосування адміністративного арешту майна платника податків, із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку,

звертатися до суду з заявою про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

звертатися до суду з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, коли у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менше двократного розміру суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

звертатися до суду з заявою про продовження строку арешту майна платника податків за наявності, підстав, які свідчать, що звільнення майна з-під адміністративного арешту може загрожувати його зникненням або знищенням.

у пункті 17) статті 10 слова "Законом України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" замінити словами "Податковим кодексом";

статті 11, 111, 112 та 13 вилучити;

абзаци другий – четвертий статті 20 викласти у такій редакції:

«Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України та підпорядковані йому регіональні підрозділи внутрішньої безпеки при державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

управління податкової міліції, слідчі підрозділи податкової міліції відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

підрозділи податкової міліції, слідчі підрозділи (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій».

у статті 22 слова "передбачені пунктом 1, частиною першою пункту 2, пунктами 3 та 6 статті 11 цього Закону" замінити словами "передбачені підпунктами 20.1.2, 20.1.4, 20.1.30 статті 20 розділу І Податкового кодексу".

24) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №, ст. 144; 2005 № 11, ст.205):

після статті 55 доповнити новою статтею 551 такого змісту:

„551. Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання.

1. Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення особи, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

незареєстровано у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачено законодавством;

зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам, або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників”;

у статті 59:

у частині першій слова „цим Кодексом” замінити словом „законами”;

доповнити останнє речення частини сьомої після слів „запис вноситься” словом „лише”, а після слів „цього Кодексу” - словами „та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному Законом України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”;

доповнити друге речення частини п’ятої статті 60 після слів „у встановленому законодавством порядку” словами „з обов’язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб’єкт господарювання”;

у пункті 3 статті 86 слова „декларацією про їх доходи і майно ” замінити словами „довідкою органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)”;

у пункті 6 статті 128 слова „декларації про доходи” замінити словами „декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)”.

Підпункт 24) пункту 22 доповнити новими частинами наступного змісту:

У статті 63 Господаоського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст..144) абзац другий частини сьомої викласти у такій редакції:

«Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує тридцять осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує дванадцять мільйонів гривень.»

Пункт 1 статті 75 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144; 2005 р., № 29, ст. 384) доповнити новими пунктами такого змісту:

Державне комерційне підприємство (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") зобов'язане спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до загального фонду державного бюджету України у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України:

у розмірі 30 відсотків – державні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та державні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;

у розмірі 15 відсотків - інші державні підприємства.

статтю 242 виключити;

доповнити статтю 250 частиною такого змісту:

2. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, податковими законами та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митної ”.

25) частину четверту статті 212 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №, ст. 131) викласти у такій редакції:

„4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частиною першою, другою та діяння передбачені частиною третьою цієї статті, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою, у тому числі фінансові санкції, пеню у порядку.

Це правило не застосовується, якщо після звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини четвертої цієї статті особа повторно вчинить діяння, передбачене частинами першою, другою, або третьою цієї статті”;

26) У Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, №2, ст. 15):

Частину четверту статті 83 доповнити реченням такого змісту : «Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів проводиться виключно за рішенням суду».

пункт 11 статті 101 викласти у такій редакції:

“11) податкова міліція - у справах, що належать згідно із законом до її компетенції; ”;

у статті 112:

у частині третій цифри «201» виключити;

у першому реченні частини четвертої після слова і цифр „статтями 216, 218” доповнити цифрами „219”. Відповідно у другому реченні даної частини після цифр „215, ” цифри „219” виключити;

у частині п’ятій після слова і цифр «статтями 191» доповнити словами і цифрами 201 «частиною другою статті 205».

Після частини першої статті 186 доповнити новою частиною такого змісту:

«Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів проводиться виключно за рішенням суду»

Частини третю-четверту відповідно вважати частинами четвертою-п’ятою.

27) доповнити статтю 9 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (Офіційний вісник України, 2010, N, ст. 1935) пунктом 7 такого змісту:

„7. Органи реєстрації актів цивільного стану, крім консульських установ і дипломатичних представництв України, подають органам державної податкової служби відомості про фізичних осіб для внесення або зміни таких даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Відомості передаються у вигляді відповідних облікових карток за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби України та погодженою з Міністерством юстиції України, у разі проведення реєстрації народження, смерті, видачі свідоцтв про народження (у тому числі повторних), проведення реєстрації чи видачі свідоцтв про реєстрацію інших актів цивільного стану, що пов’язані із зміною прізвища, імені, по батькові чи інших даних про фізичну особу, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Порядок взаємодії між органами державної податкової служби і органами реєстрації актів цивільного стану відповідно до Податкового кодексу України та цього Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України”;