Новорічні вечорниці. Сценарій вечора старшокласників '); //-> (стр. 2 )

Баба Яга: Яка чудова Бабка Йожка. Я в захваті. То ми на вас образилися даремно?

Карлсон: Це правда? Ви любите казки і завжди раді зустрічі з казковими героями?

Хоттабич:І ви залишите нас на святі, і ми з вами, будемо співати і танцювати? Але ж ми ніякі не лауреати, і у гуртки не ходимо…

Ведучі: Ну то й що. І у нас у програмі є виступи ще зовсім артистів-початківців. Залишайтеся з нами. Хто в залі, а хто на сцені, і святкуйте разом з нами.

Баба Яга: А можна я буду разом звами ведучою? Я завжди мріяла бути актрисою.

Всі герої: УРА!!!

Ведучі: Шановний Старий Хоттабич, будь ласка, поверніть нам сценічне освітлення та звук.

Хоттабич намагається, вириває волосся, промовляє чарівні слова, але нічого не трапляється.

Хоттабич: У мене нічого не виходить, мабуть я занадто старий для такої роботи.

Баба Яга: (кричить на нього) Як все відключити, так не старий, а як мене запросили бути ведучою, так став старий. Ось я тобі, стареча. (Замахується на нього мітлою)

Всі герої бігають по сцені, ось-ось виникне бійка.

Білосніжка: Припиніть, будь ласка. Тільки-но домовилися з дітьми про участь в їхньому святі і ви зараз все зіпсуєте.

Всі герої: Так, Білосніжка, ми більше не будемо, але що ж робити.

Білосніжка: Не хвилюйтеся, адже у моїх гномів є чудові чарівні ліхтарики. Я гадаю, що вони зможуть запалити світло на нащій святковій сцені.

Звучить музика, гноми танцюють і “запалюють” світло на сцені та новорічну ялинку. У кожного Гнома – маленький, яскраво оздоблений, ліхтарик.

Оплески, веселі вигуки.

Всі герої: Ура! Браво!

Ведучий 1: А тепер, коли всі проблеми вирішено, ми продовжуємо наш святковий новорічний концерт.

Казкові герої виходять зі сцени. Де-хто з них буде разом з глядачами в залі, інші беруть участь у концертних номерах.

Ведучі та Баба Яга продовжують концертну програму.

(Концерти відбуваються за окремими програмами, складеними в залежності від віку глядачів)

Ведучі: А тепер настала урочиста мить нашого концерту. Вітаємо чудових новорічних гостей.

Звучить новорічна мелодія. На сцену під оплески учасників програми та глядачів виходять Дід Мороз та Снігурочка

Дід Мороз: Всім привіт, дорослі й діти,

В добрий путь і в добрий час.

Довелось мені летіти, щоб потрапити до вас.

З Новим Роком вас вітаю – і великих і малих.

Хай летить над нашим краєм щіра пісня, дружній сміх.

Снігуронька: З Новим роком, любі друзі

Ми Вас всіх вітаємо.

І найкращого у світі щиро побажаємо!

Звучить урочиста музика.

Фінальна композиція “ Новий рік” – виконують всі учасники концерту.

Ведучі представляють учасників.

Артисти-невдахи або Врятоване свято.

Сценарій новорічної програми

Звучать фанфари. Світло в залі згасає. Завіса відкривається.

КАРТИНА 1

Гниле болото або лісова хаща. Виходить Лісовик. Кує зозуля.

Лісовик: Отакої, знов я повинен чекати цих нездар. Водяник, ти де?

Водяник(вилізає з болота): На місці я, Лісовик, не галасуй. І Страшко давно тебе чекає.

Страшко: Ага…(злізає з дерева)

Лісовик: Так, що ми сьогодні зробили. Перший я. На лося дерево

Звалив? Звалив. Дітей в темний ліс заманив? Заманив. Ще гриби

у кошику Червоній Шапочці підмінив на мухомори…

Страшко: Супер…

Водяник: Я, я, зараз я!! Човен з рибалками перевернув, пловцям п’ятки

лоскотав. Вони трохи не втопилися! Сомів та щук посварив. Така

велетенська бійка була! Сила!

Лісовик: А ти, Страшко?

Страшко: А я, а я…А я як вийшов …Всі одразу впали…Мабуть злякалися.

Лісовик: Де там наша Кікімора ходить. Постійно запізнюється на збори.

Водяник: Та вона, мабуть на черговому кастингу. Все хоче у зірки потрапити.

Лісовик: Уявляю: наша Кіка у «Шансі» - ой, не можу…

Страшко: Ні! Ні! Нехай краще її візьмуть у якийсь серіал. Наприклад : Моя

прекрасна няня»

Лісовик: Та ні! «Не родися красивою»

Водяник : А родися Кікіморою…

Всі сміються.

Прибігає Кікімора. Всі замовкають і вишукуються.

Кіка: Хі-хі. Привіт, хлопчики. Що ви тут

робите? Хвастаєтеся один перед одним. Пустуни та ледацюги.

Водяник: Та я тобі за такі слова.

Кіка: Ой-ой, злякав. Одна я, бідненька працюю. І день і ніч, і день і ніч. І

навіть зараз іду з роботи по лісі та як зарегочу. Ось так –

(дурно сміється)- всі білки з дерев впали - думали землетрус.

Лісовик: Ой, Кікочка, ти у нас професіонал! Не те що ці…телепні.(замахується).

Кіка: А яка, хлопці у нас програма на Новорічне свято? Я собі зробила новий

прикід : плаття з яскравого шмаття, прикрашене сушеними

гусеницями, зачіска зі свіженької соломи…(крутиться)

Лісовик: Красунечко наша.

Страшко Супер…

Водяник: Кікімора, вона і є Кікімора…

Кіка: Що ти сказав. Та я тобі …( Починається бійка)

Лісовик: (розкидає всіх) Ну ти, Водяник, прямий, як свинячий хвіст. Хто ж це жінкам правду каже? Кікочка, ти його не слухай. Ти у нас найчарівніша Кікімора в усьому Гнилому болоті. У тебе такі гарні противні маленькі очі, такий миленький мініатюрний носик та і вся ти у нас просто диво…Правда Страшко?

Страшко: Ага, Кіка, ти навіть красивіша за мене…

Кіка: Так ось, пустуни. Ви, мабуть, знов, як завжди будете в новорічне свято

на галявині лежати та своїми капостями хизуватися. А ось я чула, що в Палаці культури (клубі, школі) діти готують Новорічний концерт та розваги, вони будуть танцювати, співати, жартувати, кажуть, а і ялинка там буде і подарунки всім роздаватимуть…

Лісовик: Мабуть буде весело.

Страшко: (мрійно) Супер…

Водяник : А ми знову будемо нудьгувати.

Кіка : Так я вам і пропоную! Треба якось їм свято зіпсувати, а собі зробити!

Ліший : Молодець, Кіка. Щоб таке вдіяти, поганеньке-поганеньке.

Страшко: А давайте їх з’їмо…

Кіка: Подавишся, дурний ненажеро.

Водяник: Може заллємо все водою, тоді їх чудові новорічні костюми

зіпсуються.

Лісовик: Я придумав краще! Ми костюми концертні у дітей поцупимо і все

інше, що вони до свята приготували і собі на

Гнилому болоті таке свято влаштуємо для всієї Нечистої Сили.

Ну як?

Страшко: Супер…

Водяник: Ти мене вже дістав. Весь час одне і теж: СУПЕР, СУПЕР. Ти ще хоч одне слово знаєш?

Страшко: Ага. Знаю. “Кльово”. Так зараз уся молодь говорить, а я у неї вчуся.

Кіка: Вчився би чомусь корисному.

Лісовик: Годі сперечатися. Якщо ви згодні з моїм планом, треба швидко

переходити до його виконання. Ти, Кіка, як найспритніша, відповідаєш за крадіжку костюмів і реквізиту. Ти - Водяник,

поцупиш фонограми з музичним оформленням. Ти, Страшко…

Щоб тобі доручити таке посильне…

Страшко: Я можу піти в буфет і з’їсти у них всі пиріжки…

Лісовик: Ні, тупачок, ти поцупиш якийсь реквізит, одним словом, все, що у них буде погано лежати.

Кіка: Кажуть, у них завжди погано лежать мікрофони.

Страшко: Супер. Ой, кльово.

Лісовик: А я вкраду найголовніше - СЦЕНАРІЙ і стану режисером нашого свята.

Страшко: Сценарій –це така булочка? Чи пампушка? (Облизується)

Кіка: «Кльовий» ти мій! Сценарій – це важливий документ свята! У кого

сценарій - той на святі - головний! Не побоюся цього слова – головний режисер!

Всі (в захваті): Кльово! Круто! Класно! Яка ти, Кікімора, розумна…

Кіка: Вперед, до справи!!!

Всі кричать і убігають.

ЗАВІСА ЗАКРИВАЄТЬСЯ.

КАРТИНА 2

Світло згасає. Концертний зал. Генеральна репетиція. На авансцену виходить Режисер (Неуважлива людина, яка завжди все губить, трошки капризна та нервова, як і більшість творчих людей). За ним (або нею) бігають завжди дві помічниці (1,2)

Реж: Увага! Увага! Починаємо репетицію Новорічного концерту. Де мій сценарій? (Подають) Так. Мікрофон? Дякую. Окуляри? Де я подів мої окуляри.

(Всі шукають навкруги, потім помічають, що окуляри на голові у режисера)

Реж: Ось вони!

Режисер: Освітлювач! Світло готове?

Голос: Ми готові. (Миготить світлом). Перша пушка? Друга пушка? (включають пушки)

Реж: Декорації готові?

Художник: (Виглядає є з куліс) Робимо останні штрихи.

Реж: Звукорежисер? Звукорежисер.

Реж: Знов запізнюється.

Біжить звукорежисер: Все в порядку. Я на місці. А у мене ще немає сценарію.

Реж: (до помічниць) Яке безладдя!!! (Побігли віддавати)

Всі на сцену, готуємося до генеральної репетиції.

КАРТИНА 3

Завіса відкривається. Юні артисти (танцюристи, співаки, циркачі) займаються під команди своїх керівників. Посередині сцени - ялинка, красива, але ще вогники не горять. Художник дописує щось, Машиніст сцени лаштує декорації, час від часу вибігає костюмер, приміряє костюми, обміряє дітей-робоча обстановка. Як тільки завіса повністю відкривається, всі вибігають зі сцени.

Реж: Увага! Починаємо генеральну репетицію!

Один за одним на фоні всієї цієї метушні проходять концертні номери (як на генеральному прогоні, може щось не до кінця, може з зупинками по команді керівника і з його поправками. Режисер у мікрофон запрошує артистів на сцені – практично веде концерт.

В цій частині концерту виконуються номери, переважно з використанням реквізиту, який у подальшому буде вкрадений поганими героями и з використанням якого вони будуть намагатися відтворити виступи дітей - артистів.

Реж: (Плескає в долоні) Всім дякую. 10 хвилин перерва, потім продовжуємо генеральну репетицію.

Всі вибігають зі сцени. Звучить музика. З’являються бандити, крадуть все, що бачать ( пошепки коментують : Бери, бери костюми. А це що таке? Це мікрофон. А де сценарій? Ось він! Тримай, Кікочка…) і вибігають зі сцени.

На сцену виходить режисер з помічницями.

Реж: Увага. Всі готові? Подовжуємо Генеральну репетицію. Де мій

сценарій? А мікрофон? (Шукають)

Голос звукооператора: У мене пропали всі фонограми!!!

Реж: Де я поклав свої окуляри? Невже і вони пропали?

Вбігає костюмер: Пропали всі костюми. Що робити?

Режисер бігає по сцені: Все пропало! Все пропало. Нас обікрали.

Всі в розпачі.

Реж: Свято відміняється, поки не знайдемо грабіжників.

Завіса закривається

КАРТИНА 4

Реж: (До дітей в зал ) Діти, ви не бачили, які злодії нас обікрали. Бачили? Хто? Лісовик? Страшко? Водяник? Кікімора? Ай-яй-яй. Якщо ми не знайдемо викрадачів, свято не відбудеться…

З залу вибігає найменший Козак (хлопчик у українському вбранні).

Козак 1: Я бачив, вони побігли до Гнилого болота, щоб там влаштувати своє свято.

Режисер: Що ж робити? Як врятувати наше свято? Ми ж діти, хіба ми зможемо перемогти ворогів, навіть якщо знайдемо?

Козак 1: Обов’язково переможемо.

Режисер: (іронічно) Хто? Ти? Теж мені Василь Вірастюк!

Козак: Не я, а ми! Українські козаки. Ми хоч і не дорослі, але дуже сильні.

Бо ми займаємося спортом, багато працюємо і незабаром обов’язково станемо такими ж могутніми, як найсильніша людина світу - українець Василь Вірастюк!

Хлопці, виходьте сюди.

Звучить музика, виходять “козаки”, роблять кілька вправ (якісь силові, або гімнастичні), стають струнко.

Козак 2: Ми готові вирушити в дорогу, знайти та покарати грабіжників.

Козак 3: Не хвилюйтеся, ми цих неуків обов’язково переможемо… (граються м’язами)

Козак 1: (знизу дивиться на великих) Або перехитруємо!

Режисер: Спасибі, хлопці, бажаємо вам удачі!!!

Звучить музика. Гладіатори виходять через зал, всі їх проводжають.

КАРТИНА 5

Завіса відкривається.

Гниле болото. Злодії зібрали всіх своїх помічників і роблять спробу зробити концерт. (Пародія на проведення репетиції, пародії на номери танцювального та циркового колективів. Все це виходить кумедно та незграбно, злодії всі пересварилися. Лісовик – режисер, хоч і у викрадених окулярах і зі сценарієм, але не може нічого путнього вдіяти зі своїми “артистами”.

У номерах – пародіях можна комічно відтворити всім знайомі образи: «Танці з зірками» - Могілевська – Яма, «Шанс» - Кузьма, Герой «Караоке на майдані» - Можна поспівати та походити з шапками по колу і т. п.)

Всі номери об’являють, наприклад: Найкращі танцюристи у світі - Кіка і Лісовик. Або: У перше на сцені, смертельний номер: Водяник-акробат…

Водяний: Клянуся своїм улюбленим болотом, ти, Кіка, чудово танцюєш.

Кіка: Але ти, Водяник, мені всі ноги відтоптав.

Страшко: Отримав, Водяник?

Лісовик: Нездари, ви нічого не вмієте. Теж мені,”артисти”. Всі геть!

Гонить всіх зі сцени. Вони ховаються від нього.

Кікімора: Слухай, лісовичок. А може повернемо ці кляті костюми справжнім артистам і попросимо, щоб вони нас хоч чомусь навчили.

Водяник: Краще давайте утопимо ці костюми в болоті.

Страшко: Бо ніякі ми не артисти.

Кікімора: Ми нездари і невдахи.

Лісовик: Що нам біднім робити…

Всі збираються посередині сцени, плачуть.

В цей час з’являються козаки, налаштовані по –бойовому.

Козаки: Ось вони. Хапай їх. Оточуй!

Козак1: Стійте, хлопці! Тут вже нема кого хапати!

Підходять до «артистів».

Козак: Шановні, у вас щось трапилося?

Лісовик: Хотіли стати артистами…

Водяник: Зробити собі свято…

Кікімора: А я хотіла стати суперзіркою…

Страшко: І нічого не вийшло!

Козак1: А тому нічого не вийшло, що, замість крадіжок та капостів, краще

чомусь доброму навчилися.

Лісовик: Хто ж нас буде вчити?

Страшко: Нас всі не люблять…

Знову плачуть.

Козак 2: А за що вас любити?

Коли повернете вкрадене, попросите пробачення.

Може ставлення до вас і зміниться…

Кікімора: Ні нас не пробачать.

Водяник: Ми заслуговуємо покарання.

Козак: Та ви вже самі себе покарали.

Лісовик: Це правда…

Кікімора: Візьміть нас у артисти. Ну будь ласка…

Козак 1: Щоб стати артистами, панове, треба багато працювати, робити

зарядку, ходити на репетиції …

Водяник: І тоді ми станемо справжніми артистами?

Страшко: І нас запросять на справжню сцену?

Козак 1: На справжню сцену і на справжній концерт.

Страшко: Супер!

Кіка: Це ти будеш “супер”, а я буду супер-пупер, тьфу, суперстар, тобто суперзірка.

Козак 2: Скоріш збирайте речі і пішли!

«Артисти»: Ура! Вперед!

Збирають речі.

Всі виходять. ЗАВІСА ЗАКРИВАЄТЬСЯ,

КАРТИНА 6

На авансцені зажурений режисер з Помічницями.

Реж: Яка ганьба. Підвести стільки глядачів.

А через півгодини з’явиться Дід

Мороз та Снігуронька. Що ми їм покажемо?

І козаки не з’являються, невже злодії їх перемогли.

Звучить музика. Через зал козаки ведуть горе-артистів, які несуть вкрадені речі.

Режисер: Ось вони.

Ми врятовані.

Свято відбудеться.

Які ж ви сміливі, шановні козаки. Перемогли таких страшних крадіїв.

(Помічниці забирають реквізит, уносять)

Козак : Не такі вони вже й страшні. Скоріш кумедні.

Козак2: А на крадіжку зважилися,

бо дуже мріють стати артистами.

Реж: (підходить до Лішого) Будь ласка, віддайте мені мій сценарій та

мікрофон. (забирає). Пробачте, а це не мої

окуляри? (забирає, надягає, розглядає крадіїв)

А ви справжній Лісовик?

Лісовик: Так. А ти сумніваєшся? (насувається на нього)

Реж: (не помічаючи ворожості) А хто ця мила дама?

Кіка : (у захваті) Я - мила. Чули? Я - справжнісінька болотяна Кікімора.

А це - мої друзі - Водяник та Страшко.

Реж: Яка удача. Я так давно мріяв написати сценарій про життя

Нечистої Сили. Прошу вас, будьте моїми консультантами.

Лісовик: Але ми хочемо бути і артистами.

Реж: Про таке я і мріяти не міг. Я запрошую вас на головні ролі майбутньої

вистави.

Всі? Ура.

Страшко: Супер.

Реж: А зараз до роботи. Всі готові?

Всі служби: Готові.

Реж: Чудово! Встигли! Бо саме зараз до нас з’явиться найголовніша дійова особа Новорічного свята. Хто це, діти? Правильно! Дід Мороз.

Звучить новорічна мелодія. Виходить Дід Мороз. Вітає дітей.

Дід Мороз: Доброго дня, любі хлопці й дівчата.

Всіх вас я радо вітаю зі святом!

Бачу, які ви гарненькі, чудові.

Будьте щасливі завжди і здорові.

Снігуронька:

Це свято радісне й веселе, і душу людям зігріва,

Стає тепліше у оселі, хоча надворі і зима.

Його не можна не чекати, воно приходить на поріг –

Це світле і щасливе свято, що має назву НОВИЙ РІК (всі разом)

Дід Мороз: Які ж ви всі гарні, святкові, видно, що дуже ретельно

готувалися до свята.

Снігуронька: Дивись, Дідусю! Яка тут чудова ялинка! Тільки на ній ще не

палають новорічні вогні.

Дід Мороз: А ми, онученько, це зараз швидко виправимо!

Хай пісня святкова над нами лунає,

А чудо-ялинка вогнями засяє!

Звучить музика. Запалюється ялинка.

Звучить пісня про Новий рік.

Режисер: Шановний, Дідусю Морозе! Дякуємо Вам за вітання і дуже

просимо бути гостем на нашому Новорічному концерті. Адже діти – артисти так готувалися до свята.

Дід Мороз: Я із задоволенням залишуся та подивлюся ваш концерт.

Д. М. виходить у зал.

Режисер: Починаємо Новорічний концерт.

Концертна програма. Її ведуть режисер та наші «нові» артисти. Кожен їхній вихід – кумедний та веселий, вони можуть забувати слова, виштовхувати один одного на сцену, не справлятися з мікрофонами, можуть, навіть, звалитися зі сцені…

Останній номер – пісня Снігуроньки.

У фіналі пісні всі учасники програми виходять на сцену.

Режисер представляє учасників концерту.

Фінал.

Новогодняя ночь Шахерезады

Сценарий Новогоднего праздника для школьников

Автор: Россия, 9 Гимназия "Корифей"

Полумрак. На заднем плане пестрые ткани закрывают сцену. Восточный танец. На авансцену выходит Шахрезада.

Шахрезада:

Приветствую вас, севера цветы!

Зимы холодной, долгой темноты,

Метели буйной вы родные дети.

Пусть сбудутся прекрасные мечты –

Покинем мир житейской суеты

Перенесемся в царство красоты –

В Багдад, столицу всех чудес на свете.

Реплика:

Скажи нам, пери, как зовешься ты?

Шахрезада:

Я – Шахрезада. Тысячу ночей

Уж не смыкаю трепетных очей:

Рассказываю сказки я султану

И тку ковры узорчатых речей.

Ночь наступает тысяча одна:

Сияет в небе полная луна.

Сегодня будет сказка новогодней –

Надеюсь, вас порадует она!

Ткани распахиваются. Загорается свет.

СЦЕНА 1

Багдад. Пышный диван дворца султана Аль-Бабета. На ковре по-турецки сидит Аль-бабет, окруженный девятью женами. За его спиной слуга-мавр качает веером.

ПЕСНЯ ЖЕН:

Наш любимый султан, добрый наш господин,

Ты отважен, как яростный лев,

Девять нас у тебя – а у нас ты один:

Мы глядим на тебя, обомлев...

Арабская ночь... О, дивный Восток!

Здесь роскошь и лесть, коварство и месть,

Красавиц не счесть...

Наш любимый султан, повелитель и бог,

Ты прекрасен, как редкий алмаз.

Мы целуем следы твоих царственных ног –

Посмотри, посмотри же на нас!

Арабская ночь... О, дивный Восток!

Здесь роскошь и лесть, коварство и месть,

Красавиц не счесть...

СУЛТАН: (игриво): А вот сочту! (хлопает в ладоши) Ви-зи-ирь!

Низко кланяясь, появляется сутулый ВИЗИРЬ.

СУЛТАН:: Визирь, перекличку! (делает знак рукой – жены выстраиваются по росту)

ВИЗИРЬ: Смир-рно! Покор-рно! (разворачивает свиток, нараспев читает): Зарина! Джамиля! Гюзель! Саида! Хафиза! Зухра! Лейла! Зульфия! Гюльчатай!.. Гюльчатай!!

СУЛТАН: Где Гюльчатай? (все поворачиваются на громкий храп)

ГЮЛЬЧАТАЙ: (проснувшись, забыв опустить чадру, подбегает к остальным): Здесь Гюльчатай!

СУЛТАН: (испуганно): Ой!.. закрой, закрой личико!

ВИЗИРЬ: Вольно! Фривольно! Р-разойдись!

Жены рассаживаются живописными группами.

СУЛТАН: Визирь, что у нас дальше в новогодней программе? Опять рахат-лукум детям из малообеспеченных семей раздавать?

ВИЗИРЬ: Нет, великий султан! Сказочница Шахрезада прибыла для рассказывания тысяча первой сказки!

СУЛТАН: А-а, хорошо, хорошо. Пусть подойдет и займет свое обычное место.

ШАХРЕЗАДА: Приветствую тебя, великий султан Аль-Бабет! Да будет благословен твой путь, да будет усыпан он нежными тюльпанами и лилиями!

СУЛТАН (величественно кивает): Какую же сказку ты приготовила для нас сегодня?

ШАХРЕЗАДА: Новогоднюю, о повелитель. С особым сюрпризом!

СУЛТАН (женам): Спать, спать, подите спать!

Жены умоляюще завывают.

ШАХРЕЗАДА: Повелитель, разрешите им остаться. Думаю, они пригодятся нам этой ночью.

СУЛТАН (с сомнением): Ты думаешь, они на что-то годны? (Великодушно) Ну ладно. Останьтесь, аллах с вами. А визирь?

ШАХРЕЗАДА: И он нам нужен, великий султан.

СУЛТАН: Раз ты так считаешь... Можешь остаться, визирь. Ну, мы все внимание.

ШАХРЕЗАДА (делает знак женам, они вместе поют песню и танцуют):

Жил да был,

Жил да был,

Жил да был один старик –

Всех морозил, холодил и гнал пургу…

Так и звался:

Дед Мороз

И имел он красный нос –

И все подарочки хранил

В густом снегу!

В те времена жила