Різноманітність голонасінних рослин.
Їх значення у природі та житті людини.
Тільки коли настає холод, помічаєш
Як зеленіють сосни та кипариси.
Китайська приказка
Цілі: ознайомити учнів з різноманітністю голонасінних, особливостями їхньої будови, поширення; встановити взаємозв’язок будови та значення голонасінних у природі та житті людини; розвивати творче мислення учнів, уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати об’єкти природи та робити висновки, користуватися біологічними термінами; розвивати мову;формувати екологічне мислення, почуття прекрасного, прагнення пізнати нове; виховувати любов до природи.
Тип уроку: комбінований.
Методи роботи: робота в групах з використанням технічних засобів навчання.
Обладнання і матеріали: таблиця « Різноманітність голонасінних», живі або гербарні зразки гілок та шишок голонасінних рослин (сосна, ялина, туя); підручники, проектор.
Базові поняття й терміни: сосна звичайна, ялина звичайна, модрина, ялиця, яловець, тис, кедр, туя, кипарис вічнозелений, фітонциди, ефірні олії, кедрові горішки, скипидар, ацетон, смоли, спирти, штучний шовк.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
1. Метод « Незакінчене рішення»
а) Голонасінні - рослини, у яких насінні зачатки незахищені, як у квіткових рослин, і лежать … (відкрито в шишках на особливих лусках)
б) Розмножуються голонасінні…( тільки насінням) і дуже рідко (вегетативно)
в) Запліднення відбувається без…(участі води)
г) Є головний корінь і…(стрижнева коренева система)
д) Хвойні - вічнозелені…(дерева й кущі)
е) Листки голчасті і називаються …(хвоєю)
ж) У шишках знаходяться…(насінні зачатки)
з) Тайга – це…(хвойні ліси помірних широт Північної кулі)
2. Робота в групах
(домашні повідомлення)
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Кожна група, маючи фотографію чи малюнок, описує певну рослину за планом (перша група-сосна, друга група-ялина, третя група-тис, четверта група-кедр):
а) систематичне положення рослини;
б) назва рослини;
в) середовище життя;
г) розміри (голочок та шишок), висота;
д) тривалість життя;
е) значення у природі та житті людини.
2. Представлення рослини групам.
3. Порівняльна характеристика ялини та сосни (є готова таблиця в електронному варіанті; учні самостійно записують таблицю в зошит; згодом висвітлюється зображення таблиці й вони порівнюють отримані результати).
4. Робота з підручником:
а) перша група – с. 169-170 (рід - сосна, ялина, модрина, ялиця);
б) друга група – с. 170 (рід – тис і яловець);
в) третя група – с.171 (значення хвойних у природі та житті людини – частина перша, до модрини);
г) четверта група – с. 171 (значення хвойних у природі та житті людини – частина друга, до кінця).
Порівняльна характеристика ялини та сосни
Риси подібності
1. 1.У них є насінний зачаток, з якого утворюється насінина.
2. Запліднення відбувається без участі води.
3. Ріст стебла в товщину відбувається завдяки деревині.
4. Є головний корінь і стрижнева коренева система.
5. Насінні зачатки незахищені й лежать відкрито в шишках на особливих лусках.
6. Розмножуються тільки насінням, дуже рідко – вегетативно.
7. Це вічнозелені дерева.
8. Листки видозмінені в голочки або лусочки і називаються хвоєю.
9. Чоловічий гамето фіт представлений пилковим зерном, розвивається в середині пилкового мішка. Жіночий гамето фіт – це ендосперм з архегоніями, які розвиваються всередині насінного зачатка.
10. Розвиток гаметофітного покоління відбувається на спорофіті завдяки його поживним речовинам.
Риси відмінності (див. табл.)
5. Виховне значення уроку:
а) на комп’ютері показують фотографію висохлого дерева;
б) пожежа в лісі;
в) акція «Збережемо життя ялинці».
6. Запитання до класу:
- Чому виникла така надзвичайна ситуація?
- Які її наслідки?
- Як уникнути виникнення таких надзвичайних ситуацій?
ІІІ. Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів
Тести, однакові для всіх, виконують одночасно всі групи (12 тестів), потім на екрані комп’ютера демонструють правильну відповідь. Учня здійснюють перевірку тестів. Капітан команди відзначає найбільш активних учасників групи й виставляє оцінки.
Тестові завдання.
Будова та різноманітність голонасінних
1. Одиниця розмноження голонасінних – насінина:
а) це одна клітина;
б) багатоклітинна і містить зародок та запас поживних речовин;
в) багатоклітинна, містить зародок;
г) багатоклітинна, містить запас поживних речовин.
2. Серед голонасінних є:
а) дерева;
б) одноклітинні організми;
в) трави;
г) ліани.
3. Стовбури потовщуються:
а) за рахунок кори;
б) унаслідок зростання деревини;
в) не потовщуються.
4. Корінь:
а) закладається в зародок насіння;
б) виростає з нижньої частини стебла;
в) відсутній.
5. У життєвому циклі:
а) переважає гамето фіт;
б) переважає спорофіт;
в) немає пануючого покоління;
г) немає чергування поколінь.
6. Чоловічий гамето фіт представлений:
а) двома архегоніями з поживною речовиною;
б) зеленою пластинкою;
в) пилковим зерном (пилок);
г) двома антеридіями.
7. Вода як умова запліднення:
а) не потрібна;
б) потрібна;
в) науці не відомо.
8. Листки хвойних:
а) великі й відмирають на зиму;
б) як правило, багаторічні і мають вигляд голок або лусок;
г)відсутні.
9. У помірних холодних зонах голонасінні представлені:
а) хвойними;
б) саговниками;
в) плаунами;
г) хвощами.
10. Голонасінна рослина, яку ботаніки називають «живим викопним»:
а) вельвічія дивна;
б) кедр ліванський;
в) сосна кедрова;
г) модрина польська;
д) гінкго дволопатевий.
11. Представник хвойних:
а) гінкго;
б) вельвічія;
в) саговник;
г) модрина.
12. Сосна має пагони:
а) тільки вкорочені;
б) тільки подовжені;
в) подовжені й укорочені.
Відповіді до тестових завдань
1-б, 2-а, 3-б, 4-а, 5-б, 6-в, 7-а, 8-б, 9-а.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГОЛОНАСІННИХ
Сосна звичайна | Ялина звичайна |
1. Росте на пісках і піщаних грунтах на болотах | 1. Росте невеликими острівцями в Поліссі, поширена в Карпатах |
2. Має добре розвинену стрижневу кореневу систему | 2. Корені розміщуються у поверхневих шарах, вимоглива до вологості і родючості грунту |
3. Хвоя зверху випукла, знизу жолобчаста, довжиною 5-7 см, зібрана по два – три в пучки на вкорочених пагонах. Живе 3-5 років | 3. Хвоя чотиригранна, довжиною 1-3 см, розміщена поодинці, живе 6-12 років |
4. Шишки вкорочені, пірамідальні | 4. Шишки довгі, циліндричні, звисають до низу |
5. Нижні гілки поступово відмирають, що зумовлює утворення світло хвойних лісів | 5. Нижні гілки не відмирають і вкривають стовбур знизу доверху, що зумовлює утворення темнохвойних лісів |
6. Представлена дев’ятьма видами: сосна звичайна, гірська, кримська… | 6. Представлена видами: ялина звичайна, ялина колюча |
