!П01=1234567
!РАЗДЕЛЯТЬ
[П01 ] !* Виводиться: 1,234,567.00
[П01 = ] !* Виводиться: 1,234,567=00
!НЕРАЗДЕЛЯТЬ
[П01 ] !* Виводиться: 1234567.00
[П01 = ] !* Виводиться: 1234567=00
[П01 , ] !* Виводиться: 100
Вивід суми прописом. Якщо після макроімен, які мають числові значення, вказати (без пропуску) символ “П” то значення виводиться в виді суми прописом. Якщо одержаний рядок може бути довгий, його слід розбити на декілька полів (одне під іншим). Для цього потрібно задати декілька полів однакової довжини одне під іншим, не вказуючи в другому і наступних полях ніякого імені в середині квадратних дужок.
Приклад.
Наступний фрагмент форми дозволить вивести суму операції прописом в три рядки:
[ХОП ]
[ ]
[ ]
Зауваження.
В декілька рядків можна виводити будь-які поля, а не тільки значення сум прописом.
Вивід дат прописом. Якщо після макроімен, які мають символьні значення типу дати “ЧЧ. ММ. РР”, вказати (без пропуску) символ “П”, то значення виводиться в виді дати прописом.
Вказання формату для виводу прописом. Для виводу валютних сум прописом потрібно використовувати інші найменування грошових одиниць, наприклад, не рублі та копійки, а доллари і центи. Інколи потрібно виводити суму і дату на іноземній мові. В таких випадках слід поступати слідуючим чином.
Створіть копію з іншим іменем файлу 1SBCONST. TXT (цей файл знаходиться в тому ж каталозі, що і файли програм “1С:Бухгалтерії - Проф.”). Копію слід розмістити в тому ж каталозі. Наприклад, для створення копії з іменем 1SBUSD. TXT слід перейти в каталог з файлами програм “1С:Бухгалтерії - Проф.” і видати команду:
copy 1sbconst. txt 1sbusd. txt
Виправте в цьому файлі найменування грошових одиниць, чисел, назв місяців і т. д., які необхідно.
В документах, в яких Ви бажаєте виводити суму з заданими Вами найменуваннями грошових одиниць, чисел і т. д., використовуйте команду:
!ПРОПИСЬ ім’я_файлу
або
!ПРОПИСЬ символьний_вираз
Наприклад, !ПРОПИСЬ 1SBCONS1.TXT або! ПРОПИСЬ “1SB” + П200 + “.TXT” (символьний вираз повинен починатися з лапок).
Ви можете створити файл з найменуванням грошових одиниць для кожної валюти, яка використовується, тоді для друку суми прописом в платіжному документі в потрібному форматі досить за допомогою команди! ПРОПИСЬ звернутись до відповідного файлу з найменуваннями грошових одиниць, числами і т. д.
Вивід кількості в штуках. Якщо після макроімен, які мають числові значення, вказати (без пропуску) символ “Ш”, то значення виводиться в виді суми прописом без вказання грошових одиниць. Якщо отриманий рядок може бути довгий, його слід розбити на декілька полів (одне під іншим). Для цього потрібно задати декілька полів однакової довжини одне під іншим, не вказуючи в другому і наступних полях ніякого імені всередині квадратних дужок.
Приклад.
Наступний фрагмент форми дозволить вивести значення показника П105 прописом в три рядки без вказання грошових одиниць:
[П105Ш ]
[ ]
[ ]
Д1.7. Макроімена для підсумків і оборотів по рахунках
Макроімена для підсумків по рахунках. За допомогою макроімен в формулах для обрахунку сум проводок можна посилатися на підсумки і обороти по рахунках бухгалтерського обліку. Такі макроімена частіше використовуються в документах, розрахунках і звітах, але при бажанні їх можна застосовувати в формулах для обрахунку сум проводок і в формах документів, які друкуються при виводі типових операцій.
Для одержання сальдо і оборотів по синтетичному обліку використовуються наступні макроімена:
СНДn - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку n;
СНКn - кредитове сальдо на початок періоду по рахунку n;
СКДn - дебетове сальдо на кінець періоду по рахунку n;
СККn - кредитове сальдо на кінець періоду по рахунку n;
ДОn - оборот за період по дебету рахунку n;
КОn - оборот за період по кредиту рахунку n;
ОБn, m - оборот за період в дебет рахунку n з кредита рахунку m.
Тут n і m - номер рахунку або номер рахунку з субрахунком (розділені крапкою), а період - робочий період, встановлений в пункті “Розрахунок підсумків” групи “Звітність” головного меню (див. п. 7.1), якщо раніше не був заданий інший період за допомогою команд встановлення періоду (див. нижче).
Приклади:
СНД51 - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку 51;
СКК46.03 - кредитове сальдо на кінець періоду по рахунку 46.03;
ДО51 - оборот за період по дебету рахунку 51;
КО68.02 - оборот за період по кредиту рахунку 68.02;
ОБ47,26 - оборот за період в дебет рахунку 47 з кредита рахунку 26.
Макроімена для підсумків по субконто. Для одержання залишків і оборотів по конкретних об’єктах аналітичного обліку (субконто) слід вказувати макроімена:
СНДn:m - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку n по субконто m;
СНКn:m - кредитове сальдо на початок періоду по рахунку n по субконто m;
СКДn:m - дебетове сальдо на кінець періоду по рахунку n по субконто m;
СККn:m - кредитове сальдо на кінець періоду по рахунку n по субконто m;
ДОn:m - оборот за період по дебету рахунку n по субконто m;
КОn:m - оборот за період по кредиту рахунку n по субконто m;
ОБn:m, l - оборот за період в дебет рахунку n по субконто m з кредита рахунку l;
ОБn, l:m - оборот за період в дебет рахунку n з кредита рахунку l по субконто m.
Тут:
n, l - номер рахунку або номер рахунку з субрахунком (розділені крапкою), наприклад: “10”,”68.02” і т. д.;
m - повний номер субконто (він складається з номерів кожного рівня даного субконто, перерахованих через двокрапку, наприклад “3” або “3:5”) або номер проводки з наступною буквою “Д” або “К”, яка вказує, по дебету чи по кредиту проводки задано дане субконто (наприклад: 2К,3Д і т. д.);
період - робочий період, встановлений в пункті “Розрахунок підсумків” групи “Звітність” головного меню, якщо раніше не був заданий інший період за допомогою команд встановлення періоду (див. нижче).
Приклади:
СНД01:2К - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку 01 по субконто, яке використовується в кредиті проводки з номером 2 типової операції;
СКК10:2:5 - кредитове сальдо на кінець періоду по рахунку 10 по субконто з повним номером 2:5;
ДО01:2Д - оборот за період по дебету рахунку 01 по субконто, яке використовується в дебеті проводки з номером 2 типової операції;
КО76.2:3:5 - оборот за період по кредиту рахунку 76.2 по субконто з повним номером 3:5;
ОБ20,70:1К - оборот за період в дебет рахунку 20 з кредита рахунку 70 по субконто, вибраному в кредиті першої проводки типової операції.
Зауваження.
1. При обрахунку оборотів між рахунками по субконто посилання на субконто потрібно ставити після того рахунку, до якого “прив’язаний” даний вид субконто. Напрклад, якщо по рахунку 70 ведеться аналітичний облік по субконто “Персонал”, то для одержання оборотів в дебет рахунку 20 з кредита рахунку 70 по співробітнику, який вибраний в кредиті першої проводки типової операції, потрібно використовувати макроім’я ОБ20,70:1К, а не ОБ20:1К,70.
2. Для того, щоб в формулах, документах і розрахунках можна було посилатися на оброти рахунків по субконто, слід при настройці планів рахунків поставити символ “+” в графі “Аналіз оборотів” напроти тих рахунків по яких Ви хочете використовувати обороти по субконто з іншими рахунками. Дане обмеження зв’язане з тим, що підрахунок і збереження оборотів по субконто потребує певних затрат часу і місця на диску, тому це краще робити тільки при необхідності.
Макроімена для підсумків в натуральному виразі. Для тих рахунків, по яких ведеться кількісний облік, програма вираховує залишок і обороти по конкретних субконто не тільки у вартісному, але і в натуральному виразі. Для посилань на залишки і обороти по субконто в натуральному виразі слід використовувати такі ж макроімена, як для залишків та оборотів по субконто в вартістному виразі (див. вище), але після коду субконто потрібно вказати символ “Н” (на російській мові).
Приклади:
СНД01:2КН - дебетове сальдо в натуральному виразі на початок періоду по рахунку 01 по субконто, яке використовується в кредиті проводки з номером 2 типової операції;
СКК10:2:5Н - кредитове сальдо в натуральному виразі на початок періоду по рахунку 01 по субконто з повним номером 2:5;
ДО01:2ДН - оборот за період в натуральному виразі по дебету рахунку 01 по субконто, яке використовується в дебеті проводки з номером 2 типової операції;
КО76.2:3:5Н - оборот за період в натуральному виразі по кредиту рахунку 76.2 по субконто з повним номером 3:5.
Макроімена для підсумків в валюті. Для тих рахунків і субрахунків, по яких ведеться облік в валюті, Ви можете в документах і в звітах використовувати залишки і обороти в валюті і в гривневому еквіваленті. Для посилання на гривневий еквівалент по конкретній валюті слід після відповідного макроімені поставити символ “~” і потім номер валюти, яка використовується. Для отримання суми в валюті слід, крім того, поставити в кінці макроімені символ “В”.
Приклади:
СНД52 - загальний залишок на початок періоду по 52 рахунку в гривнях;
СНД52~1 - залишок на початок періоду по 52 рахунку в гривнях по першій валюті;
СНД52~2 - залишок на початок періоду по 52 рахунку в гривнях по другій валюті;
СНД52~1В - залишок на початок періоду по 52 рахунку по першій валюті в валюті.
Зауваження.
В типових операціях в макроіменах замість номера валюти можна ставити Пn, де n - номер проводки. В цьому випадку буде використовуватися валюта вибрана в проводці з номером n.
Наприклад:
СНД52~П2В - залишок у валюті на початок періоду по рахунку 52 по валюті, яка використовується в другій проводці типової операції.
Д1.8. Макроімена для розгорнутого сальдо
Для активно-пасивних рахунків, тобто рахунків для яких залишки по конкретних об’єктах обліку можуть бути як дебетовими, так і кредитовими (наприклад, рахунок 71 “Розрахунки з підзвітними особами”, 76 “Розрахунки з різними дебеторами і кредиторами” і т. д.), звичайне сальдо може не відображати фактичних зобов’язань або засобів підприємств. Наприклад, якщо за одним контрагентом по 76 рахунку рахується заборгованість в 1 млн. грн., а другому підприємство винне 1 млн. грн., то дебетове і кредитове сальдо по рахунку 76 будуть рівні, що не відображає заборгованості підприємства і заборгованості перед підприємством. В бухгалтерському обліку такі рахунки називаються рахунками з розгорнутим сальдо.
Розгорнуте сальдо по субконто. Для можливості правильного обрахунку розгорнутого сальдо в “1С:Бухгалтерії - Проф.” для таких рахунків рекомендується вести аналітичний облік. Якщо це зроблено, то для обрахунку розгорнутого сальдо в документах, розрахунках і звітах можна використовувати слідуючі макроімена:
СНДn:: - сума дебетових залишків на початок періоду по всіх “кінцевих” (тобто тих, які не мають підлеглих) субконто для рахунку n;
СНКn:: - сума кредитових залишків на початок періоду по всіх “кінцевих” субконто для рахунку n;
СКДn:: - сума дебетових залишків на кінець періоду по всіх “кінцевих” субконто для рахунку n;
СККn:: - сума кредитових залишків на кінець періоду по всіх “кінцевих” субконто для рахунку n.
В окремих випадках необхідно сумувати залишки не по всіх “кінцевих” (тих, які не мають підлеглих) субконто, а тільки по субконто першого рівня вкладеності (тобто без врахування підлеглих субконто). Наприклад, при веденні на першому рівні субконто списку організацій, а на другому - відомостей про договори з цими організаціями, сальдо можна розраховувати по організаціях, а не по окремих договорах. Для обчислення таких сальдо використовуються наступні макроімена:
СНДn: - сума дебетових залишків на початок періоду по всіх субконто першого рівня для рахунку n;
СНКn: - сума кредитових залишків на початок періоду по всіх субконто першого рівня для рахунку n;
СКДn: - сума дебетових залишків на кінець періоду по всіх субконто першого рівня для рахунку n;
СККn: - сума кредитових залишків на кінець періоду по всіх субконто першого рівня для рахунку n;
Розгорнуте сальдо по субрахунках. Інколи окремі дебітори та кредитори обліковуються по різних субрахунках одного рахунку (наприклад - рахунки 68, 69, 67). Для обчислення розгорнутого сальдо по таких рахунках слід використовувати розвернуте сальдо по субрахунках. Воно може бути отримане за допомогою макроімен:
СНДn. - сума дебетових залишків на початок періоду по всіх субрахунках рахунку n;
СНКn. - сума кредитових залишків на початок періоду по всіх субрахунках рахунку n;
СКДn. - сума дебетових залишків на кінець періоду по всіх субрахунках рахунку n;
СККn. - сума кредитових залишків на кінець періоду по всіх субрахунках рахунку n.
Приклади:
СКД76.2:: - сума дебетових залишків на кінець періоду по всіх “кінцевих” субконто для рахунку 76.2;
СНК01: - сума кредитових залишків на початок періоду по всіх субконто першого рівня для рахунку 01;
СКД68. - сума дебетових залишків на кінець періоду по всіх субрахунках рахунку 68.
Д1.9. Макроімена для валют
Макроім’я для курсу валюти. Для посилання на курс валюти використовується макроім’я ВКУРС:
ВКУРСn - курс валюти n на текучу дату;
ВКУРСnd - курс валюти n на дату d.
Тут дата d може бути або рядком символів в лапках (наприклад, “22.09.96”), або іменем показника, або посиланням на реквізит документу або розрахунку (див. розд. 6), а номер валюти n - або числом, або посиланням на реквізит документу або розрахунку.
Приклади:
ВКУРС2 - курс валюти з номером 2 на текучу дату;
ВКУРС1”22.09.96” - курс валюти з номером 1 на 22 вересня 1996 року.
Найменування валют. Для посилань на найменування валют використовуються макроімена:
ВНn - найменування валюти номер n;
ВКn - код валюти номер n.
Д1.10. Команди задання періоду
В формах документів і звітів можна задавати період, за який вираховуються залишки і обороти по рахунках при використанні макроімен. Якщо період не вказаний, то мається на увазі робочий період, встановлений в пункті “Розрахунок підсумків” групи “Звітність” головного меню (див. п. 7.1).
Якщо періодом розрахунку повинен бути квартал, використовуйте команди:
!К - розрахунок за текучий квартал;
!КН - за текучий квартал наростаючим підсумком з початку року;
!Кk - за квартал з номером k (k - число від 1 до 4);
!КНk - за квартал з номером k наростаючим підсумком з початку року (k - число від 1 до 4).
Щоб періодом розрахунку був місяць, використовуйте команди:
!Мm - за місяць з номером m (m - число від 1 до 12);
!МНКm - за місяць з номером m наростаючим підсумком з початку кварталу (m - число від 1 до 12);
!МНГm - за місяць з номером m наростаючим підсумком з початку року (m - число від 1 до 12).
Номер місяця можна вказувати і в межах текучого кварталу:
!МmК - розрахунок за місяць з номером m в текучому кварталі (m - число від 1 до 3);
!МНКmК - за місяць з номером m в текучому кварталі наростаючим підсумком з початку кварталу (m - число від 1 до 3);
!МНГmК - за місяць з номером m в текучому кварталі наростаючим підсумком з початку кварталу (m - число від 1 до 3).
Щоб встановити рік, за який розраховуються показники, використовуйте команду! Гnn (nn - дві останні цифри номера року).
Зауваження.
1. При використанні команд задання періоду в формулі обчислення суми типової операції встановлений період дійсний для всіх макроімен до слідуючого перевстановлення або до кінця формули. При використанні в формі первинного документу або в звіті встановлений період дійсний для всіх макроімен до слідуючого первстановлення або до кінця форми або звіту.
2. При встановленні періоду розрахунку на другий рік слід після переключення року встановити період в середині даного року.
Приклади:
!Г93;!КН4 - розрахунок за четвертий квартал 1993 року;
!К - розрахунок за текучий квартал;
!КН3 - розрахунок за текучий квартал наростаючим підсумком з початку року;
!М - розрахунок за текучий місяць;
!МНК9 - розрахунок за вересень наростаючим підсумком з початку кварталу;
!М2К - розрахунок за другий місяць текучого кварталу.
Макроім’я для робочого періоду. Для вставки в документ робочого періоду (періоду, за який розраховані підсумки), можна скористатися макроіменем РПЕР:
РПЕР - текучий робочий період.
Макроім’я для робочої дати. Для вставки в документи робочої дати можна скористатись РДАТА:
РДАТА - робоча дата.
Задання періоду за допомогою виразів. Для команд встановлення текучого періоду! М, !МНГ, !МНК, !Г, !К і! КН замість номера кварталу, місяця року можна вказувати вираз. Якщо значення цього виразу являється числом, то це число використовується замість відповідного номера.
Приклад:
!П01=2 !П02=94
!ГП02 !МП01
[РПЕР ] !* Виводиться: Лютий 1994 р.
Якщо значення виразу являється рядком символів (в цьому випадку вираз повинен починатися з лапок), то воно повинно представляти собою дату в форматі “ДД. ММ. РР”, і тоді команда встановлює період, який відповідає даті.
Приклад:
!П01=”21.04.94”
!М””+П01
[РПЕР ] !* Виводиться: Квітень 1994 р.
!М””+Д0
[РПЕР ] !* Виводиться: Квітень 1994 р.
!* (якщо дата типової операції
!* відповідає квітню 1994 р.)
Зауважимо, що команда МД0 (а не М””+Д0) недопустима - програма при формуванні документу повідомить про помилку.
Д1.11. Команди запиту значень показників
Значення показника можна задати в процесі формування документу або звіту. Для цього в формі документу (звіту) слід використовувати команди:
!ВВЕСТИ ім’я_показника підказка
!ВВЕСТИ ТЕКСТ ім’я_показника підказка
Тут ім’я_показника - задає показник, якому буде присвоєно введене значення, підказка виводиться в запиті на ввід параметра.
З допомогою команди !ВВЕСТИ здійснюється ввід числового значення, з допомогою команди! ВВЕСТИ ТЕКСТ - ввід рядка символів. Ці команди повинні починатися тільки з першої позиції форми документу (звіту).
Приклад.
Ввід ставки податку і найменування платежу:
!ВВЕСТИ П021 Ставка податку
!ВВЕСТИ ТЕКСТ П130 Основа платежу
Д1.12. Циклічна обробка рахунків
Для обробки декількох (по вибору) або всіх звітів або субрахунків “1С:Бухгалтерія - Проф.” дозволяє використовувати слідуючі команди:
!ВЫБРАТЬ СЧЕТ - вибір рахунку з плану рахунків, який виводиться на екран;
!ВЫБРАТЬ СЧЕТ ВСЕ - автоматичний вибір першого рахунку з плану рахунків (ця форма команди зручна для виконання повного перебору плану рахунків);
!ПОВТОРИТЬ СЧЕТ - виконується повторний вибір рахунка з плану рахунків, який виводиться на екран і повторюються всі дії від команди! ВЫБРАТЬ СЧЕТ (або! ВЫБРАТЬ СЧЕТ ВСЕ) до даної команди;
!СЛЕДУЮЩИЙ СЧЕТ - автоматично вибирає слідуючий по порядку рахунок з плану рахунків і повторюються всі дії від команди! ВЫБРАТЬ до даної команди. Дії продовжуються до кінця списку рахунків;
!СЛЕДУЮЩИЙ СУБСЧЕТ - автоматично вибирається слідуючий по порядку субрахунок з плану рахунків і повторюються всі дії від команди! ВЫБРАТЬ до даної команди. Дії продовжуються до кінця списку субрахунків даного рахунку.
Якщо при виборі рахунку з списку рахунків (при виконанні команди! ВЫБРАТЬ СЧЕТ без параметру ВСЕ, або команди! ПОВТОРИТЬ СЧЕТ) натиснути клавішу Esc, то формування документу або звіту буде перерване.
Зауваження.
Якщо в параметрах програми встановлений режим “Вивід підсумків без субрахунків”, то виконання даних команд має слідуючі особливості:
якщо при виконанні команд !ВЫБРАТЬ СЧЕТ і! ПОВТОРИТЬ СЧЕТ Ви вкажете не на основний рахунок, а субрахунок, то програма вибере слідуючий по порядку основний рахунок;
команда! СЛЕДУЮЩИЙ СЧЕТ буде вибирати тільки основні рахунки, пропускаючи субрахунки;
команда! СЛЕДУЮЩИЙ СУБСЧЕТ не виконує ніяких дій.
Циклічна обробка субрахунків. Для обробки субрахунків одного рахунку можуть використовуватися команди:
!ВЫБРАТЬ СУБСЧЕТ СЧЕТА n - вибір субрахунку вказаного рахунку з плану рахунків, який виводиться на єкран;
!ВЫБРАТЬ СУБСЧЕТ СЧЕТА n ВСЕ - автоматичний вибір першого субрахунку вказаного рахунку (ця форма команди зручна для виконання повного перебору субрахунків рахунків);
!ПОВТОРИТЬ СУБСЧЕТ - виконується повторний вибір субрахунку з плану рахунків, який виводиться на екран і повторюються всі дії від команди! ВЫБРАТЬ СУБСЧЕТ (або! ВЫБРАТЬ СУБСЧЕТ ВСЕ) до даної команди;
!СЛЕДУЮЩИЙ СУБСЧЕТ - автоматично вибирається слідуючий по порядку субрахунок з плану рахунків і повторюються всі діі від команди! ВЫБРАТЬ до даної команди. Дії продовжуються до останнього субрахунку вказаного рахунку.
Підсумки по вибраному рахунку. Для одержання підсумків по вибраному рахунку Ви можете використовувати всі макроімена, описані в пп. Д1.7.-Д1.8., вказуючи в них замість коду рахунку і субрахунку символ “&”.
Приклади:
СНД& - дебетове сальдо на початок періоду по вибраному рахунку або субрахунку;
КО& - оборот за період по кредиту вибраного рахунку або субрахунку;
ОБ&,20 - оборот за період в дебет вибраного рахунку з кредиту рахунку 20;
СКД&:: - сума дебетових залишків на кінець періоду по всіх “кінцевих” субконто для вибраного рахунку або субрахунку.
Коди та найменування рахунків і субрахунків. Для використання в документах і звітах кодів і найменувань вибраних рахунків і субрахунків слід використовувати слідуючі макроімена:
СССЧ& - код рахунку і субрахунку вибраного рахунку або субрахунку (при наявності коду субрахунку він відділяється від коду рахунку крапкою, наприклад, “01.04”);
СЧ& - код рахунку у вибраного рахунку або субрахунку (без коду субрахунку);
ССЧ& - код субрахунку у вибраного рахунку або субрахунку (без коду рахунку);
НСЧ& - найменування основного рахунку для вибраного рахунку або субрахунку (якщо вибраний субрахунок, то значення макроімені - назва основного рахунку, наприклад, для рахунку 01.04 значення макроімені - “Основні засоби”);
НССЧ& - найменування субрахунку для вибраного рахунку або субрахунку (якщо вибраний основний рахунок, то значення макроімені - пусто).
Приклад.
Для виводу кодів і найменувань всіх рахунків і субрахунків можна використовувати слідуючий звіт:
!ВЫБРАТЬ СЧЕТ ВСЕ
[СССЧ& ] [НСЧ& ] [НССЧ& ]
!СЛЕДУЮЩИЙ СЧЕТ
Для кожного рахунку або субрахунку виводиться його номер, найменування рахунку або субрахунку та найменування субрахунку.
Приклад.
Виведемо для кожного рахунку та субрахунку його код і оборот по дебету за кожний місяць текучого кварталу.
Рахунок Обор. 1 міс. Обор. 2 міс. Обор. 3 міс.
!ВЫБРАТЬ СЧЕТ ВСЕ
!М1К! П01=ДО& !М2К !П02=ДО& !М3К! П03=ДО&
[СССЧ& ] [П01 ] [П02 ] [П03 ]
!СЛЕДУЮЩИЙ СЧЕТ
Д1.13. Циклічна обробка субконто
Для обробки декількох (по вибору) або всіх субконто деякого виду “1С:Бухгалтерія - Проф.” дозволяє використовувати слідуючі команди:
!ВЫБРАТЬ СУБКОНТО - з запитів, що виводяться на екран, виконується вибір виду субконто і конкретного субконто;
!ВЫБРАТЬ СУБКОНТО ВИД n - з запиту, що виводиться на екран, виконується вибір виду субконто вказаного виду (n - номер виду субконто);
!ВЫБРАТЬ СУБКОНТО ВИД n ВСЕ - автоматичний вибір першого субконто вказаного виду (n - номер виду субконто);
!ПОВТОРИТЬ СУБКОНТО - виконується повторний вибір субконто того ж виду і повторюються всі дії від команди! ВЫБРАТЬ СУБКОНТО до даної команди;
!СЛЕДУЮЩИЙ СУБКОНТО - автоматично вибирається слідуюче субконто того ж виду і повторюються всі дії від команди! ВЫБРАТЬ СУБКОНТО до даної команди. Дії продовжуються до кінця списку субконто.
Якщо при виборі субконто з списку натиснути клавішу Esc, то формування документу (звіту) буде перервано. На екран буде виведена та частина документу (звіту), яка була зформована до натиснення Esc.
Зауваження.
1. Якщо у параметрах програми встановлено режим “Включати підлеглі субконто”, то команда! СЛЕДУЮЩИЙ СУБКОНТО буде вибирати також і підлеглі субконто.
2. Номер рівня вибраного субконто можна дізнатися за допомогою макроімені СУ (див. нижче). Це дозволяє задати різну обробку для субконто різного рівня.
Підсумки по вибраному субконто. Для одержання підсумків по вибраному субконто Ви можете використовувати всі макроімена опсані в п. Д1.7., вказуючи в них замість коду субконто символ “&”.
Наприклад:
СНД01:& - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку 01 по вибраному субконто;
ДО20:& - оборот за період по дебету рахунку 20 по вибраному субконто;
СНК01:&Н - кредитове сальдо в натуральному виразі на початок періоду по рахунку 01 по вибраному субконто;
СНД60:&~1В - залишок на початок періоду по 60 рахунку по текучому субконто по першій валюті в валюті.
Характеристики субконто. Для використання в звітах кодів, найменувань і цін вибраних субконто і їх параметрів можна використовувати слідуючі макроімена:
СК& - код вибраного субконто (для вкладених субконто перераховуються через двокрапку “:” номери кожного рівня субконто, наприклад “3:5”);
СВК& - код виду і номера вибраного субконто (тобто код виду субконто, вслід за яким перераховуються через двокрапку “:” номери кожного рівня субконто);
СН& - найменування вибраного субконто;
СЦ& - ціна вибраного субконто;
СУ& - номер рівня вибраного субконто;
СН&.m - значення параметра з номером m вибраного субконто.
Приклад.
Для виводу списку субконто деякого виду з їх характеристиками використовувати слідуючий звіт:
Код Найменування субконто Ціна субконто 1-й параметр
!ВЫБРАТЬ СУБКОНТО
[СК& ] [СН& ] [СЦ& ] [СН&.1 ]
!СЛЕДУЮЩИЙ СУБКОНТО
Тут для кожного субконто виводиться його код, найменування, ціна і параметр з номером 1.
Характеристики субконто вищестоячого рівня. Для використання в звітах кодів, найменувань, цін та параметрів вищестоячих субконто після макроімені слід поставити слідуючі символи:
^ - для посилання на характеристики субконто попереднього рівня;
^^ - для посилання на характеристики субконто рівня “через один вверх”;
^n - для посилання на характеристики субконто рівня n.
Приклади:
СН&.2^1 - посилання на другий параметр субконто першого рівня;
СЦ&^ - посилання на ціну субконто вищестоячого рівня.
Д1.14. Циклічна обробка валют
Для обробки декількох (по вибору) або всіх валют “1С:Бухгалтерія - Проф.” дозволяє використовувати слідуючі команди:
!ВЫБРАТЬ ВАЛЮТУ - з запиту, що виводиться на екран, виконується вибір валюти;
!ВЫБРАТЬ ВАЛЮТУ ВСЕ - автоматичний вибір першої валюти;
!ПОВТОРИТЬ ВАЛЮТУ - виконується повторний вибір валюти з запиту, що виводиться на екран, і повторюються всі дії від команди! ВЫБРАТЬ ВАЛЮТУ до даної команди;
!СЛЕДУЮЩАЯ ВАЛЮТА - автоматично вибирається слідуюча валюта і повтоюються всі дії від команди !ВЫБРАТЬ ВАЛЮТУ до даної команди. Дії виконуються до кінця списку валют.
Якщо при виборі валюти з списку натиснути клавішу Esc, то формування звіту буде перервано. На екран буде виведена та частина звіту, яка була зформована до натиснення Esc.
Для посилання на вибрану валюту в рядках між командами! ВЫБРАТЬ ВАЛЮТУ (або! ВЫБРАТЬ ВАЛЮТУ ВСЕ) і !СЛЕДУЮЩАЯ ВАЛЮТА (або! ПОВТОРИТЬ ВАЛЮТУ) потрібно у відповідних макроіменах замість номера валюти використовувати символ “&”.
Приклади:
СКД52~& - дебетове сальдо по рахунку 52 на кінець періоду по вибраній валюті в гривневому еквіваленті;
СКД52~&В - дебетове сальдо по рахунку 52 на кінець періоду по вибраній валюті в валюті;
ВН& - найменування вибраної валюти.
Д1.15. Команди умовної обробки
Для вибіркового включення в документ або в звіт рядків форми слід використовувати слідуючу послідовність команд:
!ЕСЛИ умова
послідовність_рядків
!КОНЕЦЕСЛИ
Тут послідовність - рядків виконується при формуванні документу або звіту тільки при виконанні умови. Правила формування умови - такі ж, як для умов в умовному операторі “?” (див. Д1.4 - Д1.5).
Можна використати й іншу форму команд умовної обробки:
!ЕСЛИ умова
послідовність_рядків_1
!ИНАЧЕ
послідовність_рядків_2
!КОНЕЦЕСЛИ
Тут при справджуванні умови виконується послідовність_рядків_1, в протилежному випадку послідовність_рядків_2.
Умови можуть бути “вкладеними”.
Приклад.
Створимо звіт, який виводить відомість наявності основних засобів (нехай субконто “Основні засоби” має номер 1).
Найменування приладів | Кількість | Ціна | Вартість | Зал. варт. |
!ВЫБРАТЬ СУБКОНТО ВИД 1 ВСЕ
!ЕСЛИ СКД01:&Н>0
!П01=СКД01:&-СКК02:&
[СН& ] [СКД01:&Н ] [СЦ& ] [СКД01:& ] [П01 ]
!КОНЕЦЕСЛИ
!СЛЕДУЮЩИЙ СУБКОНТО
Приклад.
Створимо звіт, який виводить для кожного рахунку, по дебету якого були обороти за текучий квартал, обороти по дебету за кожний місяць цього кварталу.
Рахунок Обор. 1 міс. Обор. 2 міс. Обор. 3 міс.
!ВЫБРАТЬ СЧЕТ ВСЕ
!М1К! П01=ДО& !М2К !П02=ДО& !М3К! П03=ДО&
!ЕСЛИ П01<>0 ИЛИ П02<>0 ИЛИ П03<>0
[СССЧ& ] [П01 ] [П02 ] [П03 ]
!КОНЕЦЕСЛИ
!СЛЕДУЮЩИЙ СЧЕТ
Д1.16. Команди організації циклу
Крім команд організації циклів по субконто, рахунках, валютах і т. д., є також команди для організації циклу по довільній умові:
!ЦИКЛ умова
послідовність_рядків
!ВОЗВРАТ
В команді! ЦИКЛ вказується умова продовження циклу. Правила її створення - такі ж, як для умови умовного оператора (див. пп. Д1.4-Д1.5). Всі рядки форми від команди! ЦИКЛ до команди! ВОЗВРАТ виконуються поки умова істинна. Наприклад, слідуючий звіт видасть залишки на кінець кожного місяця по 51 рахунку.
!П01=1
!ЦИКЛ П01<13
!МП01
На кінець [РПЕР ] [СКД51 ]
!П01=П01+1
!ВОЗВРАТ
Д1.17. Команда зупинки формування документу
Для зупинки формування вихідного документу (звіту) Ви можете використовувати команду! СТОП. Формат команди:
!СТОП
При виконанні цієї команди формування вихідного документу (звіту) завершується.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 |
