Душі людської доброта

ДУШІ ЛЮДСЬКОЇ ДОБРОТА

ВИХОВНИЙ ЗАХІД ЗРАЗКОВОГО ВОКАЛЬНОГО КОЛЕКТИВУ

(гр. II р. н. – початковий рівень)

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

Класний керівник.

У людському жит­ті є речі, що ніби й не мають ваги, непомітні і виміряти їх неможливо. Але без них бідні­шим стає наше життя, сірими, безбарвними будні. Серед усіх людських чеснот доброті від­ведено особливе місце.

Перед тим, як говорити про добро послу­хайте давню легенду.

Читець.

Ця історія трапилась дуже дав­но у старовинному місті, де мешкав один му­дрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та поряд жив один чоло­вік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в до­лонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в ру­ках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так усе і сталося. Вловивши метелика, ли­хий чоловік попрямував до мудреця і запитав: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у тво­їх руках, чоловіче».

Класний керівник.

Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові?

Учні відповідають: «Що від самої людини за­лежить, житиме метелик чи помре».

Ведуча.

Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — добра чи зла.

Доброта — найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, її по краплиночці ви­ховують змалечку.

Класний керівник.

Діти, а як ви ро­зумієте це слово? Що означає бути добрим по - справжньому?

Учні висловлюють свої думки.

Правильно, бути добрим — це значить до­помагати одне одному в біді, дарувати радість знайомим і незнайомим людям, захищати мо­лодших і піклуватися про старших.

Ведучий.

Розкажіть, будь ласка, які до­брі вчинки здійснили ви?

Учні розповідають про свої добрі вчинки.

Ведуча.

Вдумайтесь: чого бажаємо ві­таючись? Доброго дня, а значить добра. Так, навіть від одного доброго слова стає краще й тепліше на душі.

Чим просимо Бога обдарувати — добрим здоров’ям! Як звертаємось, прохаючи допомо­ги, — люди добрі!

А чи завжди ми буваємо добрими одне до одного?

Ведучий.

Один мудрець сказав, що лю­дина — це її вчинки. Усе своє життя люди піз­нають, що таке добро і зло, гарно і погано... Але шлях до доброти непростий і не завжди легкий, тому треба вчитися доброти, учитися бути уважним до людей, берегти і дбати одне про одного.

Ведуча.

Завжди поважали людей, гото­вих прийти на допомогу, добрих, привітних, ввічливих, тактовних, вдячних, чесних, тер­пимих, щедрих. Дуже важливо вміти втрима­тися від шкідливих звичок, учинків та лихих намірів. Очевидно, ви знаєте, що за свої вчин­ки треба відповідати перед Богом, людьми, своєю совістю. Зло завжди буде покарано... Але як учинити щодо людей, які нас образи­ли? Відповісти образою на образу? Помсти - тися?

Ведучий.

Зло породжує тільки зло... Кращим за помсту є прощення. Тому треба вчитися перемагати свій гнів, бути поблажли­вим, терпимим до ворогів, і не брати прикладу з тих, хто вас зневажає чи кривдить. Здатність людини прощати ближньому зло, не мстити йому, утримуватися від сварки — свідчить про силу та красу людської душі.

Класний керівник.

Діти, а чи підго­тували ви, на моє прохання, прислів’я та при­казки про добро і доброту?

Діти прикріплюють на дошку підготовлені прислів’я та пояснюють їх.

*Хто людям добра бажає, той і сам має.

*Без доброго діла, немає доброто імені.

*Доброму всюди добре.

*Добре слово людині, що дощ в посуху.

*Робиш добро не кайся, робиш зло — зла сподівайся.

Ведуча.

Давайте спробуємо розіграти кілька ситуацій і подивимось на свою пове­дінку в них.

Ведучий.

Що робити у таких ситуаціях, які дії доброї людини?

*Ти ненароком штовхнув однокласника.

*Тебе штовхнули, і ти розсипав пенал з руч­ками.

*Ти хочеш запитати у мами дозволу піти на вулицю. А вона розмовляє по телефону.

Ведуча.

Тож хай світлими і чистими бу­дуть ваші помисли, а всі справи — добрими. Не шкодуйте своє добро роздавати родичам, друзям, незнайомим; не лінуйтесь щодня ро­бити найлегшу справу — дарувати хоч кра­плину добра всьому живому на землі. І нега­разди щезнуть.

Ведучий.

А зараз зробимо невеличку па­узу і послухаємо, які прекрасні вірші написані про доброту.

Діти читають вірші, звучить мелодія.

1-й учень

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

2-й учень

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.

3-й учень

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині

Ніж чисте сяйво доброти.

Ведуча.

Віддані людям тепло і душевна доброта обов’язково повернуться до вас. Бо ми послані на землю, щоб примножувати добро і красу, творити земний рай, а не бути лише споживачами.

Ведучий.

Маємо таке коротке життя, тож хай не буде в ньому місця злим помислам.

Виходить учитель із запаленою свічкою.

Учитель

Що найціннішого є у житті,

І найдорожчого за все на світі,

То — доброта, запам’ятайте діти,

І хай вона крокує по землі.

Цінніша перлів, золота і слави,

Вона єдина зігріває нас,

Така одвічна, мудра, нелукава,

Пригорне кожне серце повсякчас.

А ми сьогодні, поєднавши руки,

Запалюємо свічку доброти,

Її вогонь освітлює стежину

Й допомагає впевнено іти.

Любіть життя, несіть в долонях світло,

І відкривайте душі для добра,

І буде янгол щиро Ваш радіти,

І доторкнеться вашого плеча.

Виконують пісню «Людина починається з до­бра».

Учитель.

Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наша виховна година. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина.

Я хочу кожному з вас дати пам’ятку, і, я сподіваюся, що ви будете дотримуватися її, і виростите добрими людьми.

Я вірю, що запалений вогник доброти зна­йде місце у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети. Ну і, звичайно, я щиро дякую шановним гостям, які були сьогодні з нами.

Ведуча.

Нехай любов земна і доброта сер­дечна.

Ведучий.

Завжди крокують поруч з Вами у житті.