КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра історії Росії
УКЛАДАЧ:
доц.
Масонство в Російській імперії
в XVIII – на початку ХХ ст.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ
для студентів спеціальності 6.030300 – Історія
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № _____
від «____» _____________ 2009 р.
Завідувач кафедри історії Росії
______________ проф. Мордвінцев В. М.
Декан історичного факультету
______________ проф.
КИЇВ – 2009
Робоча навчальна програма з дисципліни «Масонство в Російській імперії в XVIII – на початку ХХ ст.»
Укладач: кандидат історичних наук, доцент Мельничук Олександр Петрович
Лектор: кандидат історичних наук, доцент
Погоджено
з науково-методичною комісією
«__» _________________ 2009 р.
_______________________
Вступ
Дана дисципліна «Масонство в Російській імперії в XVIII – на початку ХХ ст.» є спеціальним курсом. Викладається на ІV курсі історичного факультету в 7 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 36 год., самостійна робота 36 год. та форма підсумкового контролю – залік.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Пропонований спеціальний курс має на меті, спираючись на аналіз неоднозначного джерельного матеріалу та наявну історіографічну базу, дати наукове висвітлення такого суспільного явища у світовій та російській історії як масонство. При цьому ставляться завдання простежити його історію від зародження та поширення в Європі до появи перших масонських лож в Росії, їхню діяльність, еволюцію, місце і роль в суспільно-політичному житті в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ століття. Спеціальну увагу звернено на процес відродження масонства в Росії на початку ХХ століття, посилення масонського фактора в політичному житті країни, його впливу на революційні події 1917 року і політику Тимчасового уряду.
Предмет навчальної дисципліни
Предметом навчальної дисципліни є історія масонства в Російській імперії від часу виникнення перших лож до жовтневого перевороту в 1917 році.
Вимоги до знань та вмінь
Студенти повинні опрацювати основні джерела та літературу, оволодіти основним фактичним матеріалом і на їх базі робити обґрунтовані та логічні висновки
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
Дана дисципліна пов’язана з нормативним курсом історії Росії ХVІІІ – початку ХХ ст.
Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).
Загальна сума балів – 100 (з них: поточний модульний контроль – 40, підсумковий – 60 балів).
Змістовий модуль 1. Масонство як суспільне явище, його виникнення, рання історія та еволюція. | Змістовий модуль 2. Особливості масонського руху в Російській імперії в ХІХ – на початку ХХ ст. | Підсумковий модульний контроль | |
20 залікових балів | 20 залікових балів | 60 балів | |
Самостійна робота | Модульний контроль | Самостійна робота | Модульний контроль |
10 балів (максимум) | 10 балів (максимум) | 10 балів (максимум) | 10 балів (максимум) |
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.
Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.
Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль 1), письмова контрольна робота (змістовий модуль 2).
Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне висвітлення проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення опрацьованого матеріалу. При його підготовці обов'язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об'єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого дослідження.
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Критерії оцінювання реферату:
глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції - 9-10 балів;
обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;
тема розкрита неповно - 5-6 балів;
реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;
розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали;
реферат не зарахований - 0 балів
Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів)
Теоретичне питання
а) глибока, розгорнута відповідь - 9-10 балів;
б) правильна стисла відповідь - 7-8 балів;
в) поверхова відповідь - 5-6 балів;
г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок - 3-4 бали;
д) розкриття окремого аспекту питання - 1-2 бали;
є) неправильна відповідь або її відсутність - 0 балів.
МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 10 балів. Участь всіх студентів в контрольному заході є обов'язковою. Модульний контроль проводиться на останній лекції з даного змістового модуля у вигляді письмових контрольних робіт (10 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:
• ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 9-10 балів
• вільне висвітлення питань з незначними помилками - 7-8 балів
• наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу - 4-6 балів
• у відповіді є суттєві помилки, незнання основних фактів і дійових осіб бали
• відсутня відповідь - 0 балів
Підсумковий контроль знань студентів у формі підсумкового модульного контролю.
Залік відбувається в усній формі. Заліковий білет з курсу «Масонство в Російській імперії в XVIII – на початку ХХ ст.» містить три питання, які оцінюються від 0 до 20 балів. Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:
• ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів, здійснення порівняння - 20 балів
• повна відповідь з незначними помилками - 14-19 балів
• у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу - 9-13 балів
• оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або використання неправильних понять - 5-8 бали
• неповна поверхова відповідь -1-4 бали
• відмова від відповіді - 0 балів
Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету додає у свій актив певну суму балів, яка плюсується до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.
Шкала відповідності
За 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою |
90 -100 | Зараховано |
85-89 | |
75-84 | |
65-74 | |
60-64 | |
35-59 | не зараховано |
1-34 |
Тематичний план навчальної дисципліни:
№ теми | Назва лекції | Кількість годин | |
лекції | самост. робота | ||
Змістовий модуль 1 Масонство як суспільне явище, його виникнення, рання історія та еволюція. | |||
1. | Вступ. Предмет та завдання курсу. Джерельна база та історіографія проблеми, їх специфіка. | 4 | 5 |
2. | Початковий період світового масонства | 4 | 3 |
3. | Поширення масонства в Європі та Америці у ХVІІІ ст. | 3 | 4 |
4. | Початковий період масонства в Росії. | 4 | 4 |
5. | Поширення та еволюція масонства в Росії в останній чверті ХVІІІ ст. | 3 | 4 |
Модульна контрольна робота | 1 | ||
Змістовий модуль 2 Особливості масонського руху в Російській імперії в ХІХ – на початку ХХ ст. | |||
6. | Масонські ложі в Російській імперії на початку XІX ст. | 4 | 4 |
7. | Радикалізація масонських течій та їхня поразка. | 4 | 4 |
8. | Масонські ложі в Росії на початку XX ст. | 4 | 4 |
9. | Масони в революції 1917 р. | 4 | 4 |
Модульна контрольна робота | 1 | ||
ВСЬОГО | 36 | 36 |
Змістовий модуль 1.
Масонство як суспільне явище, його виникнення, рання історія та еволюція.
Лекція 1.
Предмет та завдання курсу. Джерельна база та історіографія проблеми, їх специфіка. Полярність оцінок і підходів у визначені місця та ролі масонів у світовій історії.
Завдання для самостійної роботи (2 години):
1. Основна література про світове масонство.
2. Історія масонства на сторінках інтернет-видань.
Основна література до теми 1:
Масоны и революция. – М., 1990. – 350 с.
Драмы и секреты истории. / Пер. с фр. – М., 1992. – 304 с.
«Теория заговора» в отечественной историографии второй половины ХІХ – ХХ вв. – М., 1999. – 515 с.
Знаменитые русские масоны. Вольные каменщики. – М., 1991. – 140 с.
История русского масонства. Вып. 1-15. – М., 1992-1995.
Тайные силы в истории России. – М., 2000. – 624 с.
Люди и ложи. Русские масоны XX столетия. – М., 1997. – 400 с.
Білокінь С. Масони й Україна. Міркування з приводу проблеми й дотичної літератури // Пам’ятки України. – 2002. – № 2. – С. 180-207.
С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.
Масоны в России. 1730-1825 гг. – Кемерово, 1998. – 212 с.
Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент, 1994. – 384 с.
Тайные общества. – М., 1998. – 301 с.
Масонство на Україні // Єфремов С. Вибрані статті. Наукові розвідки. Монографії. – К., 2002. – С. 689-705.
За фасадом масонского храма. – М., 1990. – 288 с.
История масонства в странах Центральной и Восточной Европы // Вопросы истории. – 1988. – № 12. – С. 127-133.
Русская интеллигенция и масонство: от Петра Первого до наших дней. – М., 1997. – 540 с.
Российское масонство ХVІІІ – ХХ вв. – М., 2000. – 371 с.
Таємні організації: масонський рух в України. – К., 2009. – 200 с.
Тайное общество масонов. – М., 2007. – 325 с.
Масонство в его прошлом и настоящем / Под ред. и . В 2-х т. – М., 1991.
Масоны и Французская революция 1917 года. – М., 2007. – 350 с.
Масонство в прошлом и настоящем / Пер. с итал. – М., 1989. – 304 с.
Терновый венец России. Тайная история масонства 1731 – 1996. – М., 1996. – 704 с.
Робинсон Дж. Фримасоны. – М., 2007. – 420 с.
Ф. Русские масоны. – М., 2006. – 540 с.
Русское политическое масонство начала ХХ века. – СПб., 1996. – 389 с.
Шустер Г. История тайных союзов. - К., 1996. Т. 1-2.
Лекція 2. Початковий період світового масонства.
Версії виникнення масонства. Етимологія термінів “масон”, “франкмасон”. Основні масонські системи. Символіка та обрядовість в масонстві. “Оперативне” мистецтво в Англії і Шотландії. Цехові організації, братства і майстерні – “ложі вільних мулярів” в XIV – XV ст. “Королівське мистецтво” на зламі XVI – XVII ст. Перетворення “оперативного” мистецтва на “спекулятивне” (споглядальне, теоретико-символічне). Криза християнства та ї вплив на розвиток масонства на порозі нової доби історії.
Теми рефератів:
Інтерпретації легендарної історії масонства. Чаша Грааля та її тлумачення в літературі. Таємниці ордену тамплієрів. Вплив іудаїзму на масонство.Завдання для самостійної роботи ( години):
1. Основні масонські системи.
2. Символіка та обрядовість в масонстві.
3. Еволюція масонства: від “оперативного” до “спекулятивне”.
4. Орден розенкрейцерів.
Основна література до теми 2:
Драмы и секреты истории. / Пер. с фр. – М., 1992. – 304 с.
Ли Р., Храм и ложа. От тамплиеров до масонов. – М., 2003. – 362 с.
Ли Р., Святая кровь и святой грааль. – М., 2005. – 360 с.
Всемирная революция. Заговор против цивилизации. – К., 2001. – 290 с.
Евреи в масонстве. Опыт исторического исследования. – СПб, 1903. – 60 с.
За фасадом масонского храма. – М., 1990. – 288 с.
История франкмасонства. В 2-х т. – СПб., 1872.
Тайны масонских Орденов: Ритуалы “вольных каменщиков”. – М., 2007. – 349 с.
Масонство: мифы и реальность. // Новая и новейшая история: Межвузовый сборник научных трудов. – Саратов, 1993. – С. 23-44.
Тайное общество масонов. – М., 2007. – 325 с.
Знаки масонских лож Российской империи. – М., 1994. – 120 с.
Масонство в его прошлом и настоящем / Под ред. и . В 2-х т. – М., 1991.
Масонство в прошлом и настоящем / Пер. с итал. – М., 1989. – 304 с.
Ломас Р. Масонский завет. Наследие Хирама. – М., 2006. – 544 с.
Тайные общества: тамплиеры, розенкрейцеры, масоны, иллюминаты. – М., 2007. – 410 с.
Терновый венец России. Тайна беззакония: иудаизм и масонство против христианской цивилизации. – М., 1998. – 877 с.
Робинсон Дж. Масонство. Забытые тайны. – М., 2000. – 396 с.
Масонское посвящение. – М., 2001. – 304 с.
Тайные общества. Обряды инициации и посвящения. – М., СПб., 1999. – 356 с.
Лекція 3. Поширення масонства в Європі та Америці у ХVІІІ ст.
Англійське масонство XVIIІ ст. Створення Великої ложі або Великого Сходу Англії та її вплив на організаційне оформлення масонства в інших країнах світу. Джеймс Андерсон та “Нова книга конституцій” (1721 р.).
Французьке масонство. Німецьке масонство. Політизація масонства. Виникнення основних ідейних напрямів в масонстві: “продержавницького” філантропічного та “опозиційного” радикально-буржуазного. Орден ілюмінаторів. Адам Вейзгаутп. Французька революція XVIII ст. та масони. Італійські масонські ложі. Масони в Америці.
Теми рефератів:
1. Виникнення Великої ложі Англії, її статутні документи.
2. Орден ілюмінаторів.
3. Ідейне розмежування європейських масонських лож.
4. Масонський проект Сполучених Штатів Америки.
Завдання для самостійної роботи ( години):
1. Особливості розвитку масонства в Англії.
2. Німецьке масонство у ХVІІІ ст.
3. Масонський фактор в буржуазній революції у Франції.
4. Масонські ложі в Італії.
Основна література до теми 3:
Асасины, карбонарии, розенкрейцеры, масоны. – М., 2001. – 216 с.
Французское масонство в ХVІІІ веке // Этюды о масонстве. – Харьков, 1994. – С. 35-55.
Всемирная революция. Заговор против цивилизации. – К., 2001. – 290 с.
Тайные общества. – М., 1998. – 301 с.
Розенкрейцерское просвящение. – М., 1999. – 496 с.
Масонство в его прошлом и настоящем / Под ред. и . В 2-х т. – М., 1991.
Масонство и Французская революция // Русская старина. – 1906. – № 4-6. – С. 193-231.
Французская революция / Пер. с фр. – Ростов-на-Дону, 1995. – 576 с.
Масонство в прошлом и настоящем / Пер. с итал. – М., 1989. – 304 с.
Немецкое масонство в ХVІІІ веке // Этюды о масонстве. – Харьков, 1994. – С. 56-100.
Радли Дж. Фримасоны. – М., 2007. – 380 с.
Херасков И. Происхождение масонства и его развитие в Англии ХVІІІ и ХІХ века // Этюды о масонстве. – Харьков, 1994. – С. 4-33.
Масоны и Французская революция ХVІІІ в.: дискуссия длиною в два столетия // Новая и новейшая история. – 1999. – № 1. – С. 45-69.
Лекція 4. Початковий період масонства в Росії.
Поява масонів в Росії: міфи та реальність. Джон Філіпс та перші документальні згадки про іноземних масонів на теренах Росії. Перші росіяни-масони.
Становлення та зміцнення масонських лож в Росії (1731-1770-ті рр.). Масони і доля імператора Петра III. Масони та Катерина II у початковий період свого правління. Англійські масонські ложі в Росії. Системи “суворого нагляду” та “клерікату” І. Штарка. Поява системи вищих ступенів в Росії Т. Меліссіно.
Теми рефератів:
1. І. Штарк та його діяльність.
2. Масонський чинник в політиці російського самодержавства в 60-70-ті рр. ХVІІІ ст.
Завдання для самостійної роботи ( години):
1. Перші масонські ложі в Росії; їх організація, склад, діяльність.
2. Системи «суворого нагляду», «клерікату» та вищих ступенів в Росії в 60-70-ті рр. ХVІІІ ст.
Основна література до теми 4:
Знаменитые русские масоны. Вольные каменщики. – М., 1991. – 140 с.
История русского масонства. Вып. 1-15. – М., 1992-1995.
С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.
Масоны в России. 1730-1825 гг. – Кемерово, 1998. – 212 с.
Русское масонство в царствование Екатерины ІІ. – СПб., 1999. – 567 с.
Карпачев С. П. Российское масонство ХVІІІ-ХХ вв. – М., 2007. – 349 с.
Масонство в его прошлом и настоящем / Под ред. и . В 2-х т. – М., 1991.
Ф. Русские масоны. – М., 2006. – 540 с.
Лекція 5. Поширення та еволюція масонства в Росії в останній чверті ХVІІІ ст.
І. П.Єлагін та відкриття Великої Провінційної ложі Росії. і його ложі Циннендорфської (Шведсько-Берлінської) системи. Об’єднання єлагінських та рейхелівських лож і утворення масонського Сходу.
Морально-повчальне масонство. М. І.Новіков, І. Г.Шварц та утворення Ордену розенкрейцерів в Москві. Просвітницька та благодійна діяльність московських розенкрейцерів. Масони і політика: «справа» М. І.Новікова. Розшарування московського масонства. І. В.Лопухін. Урядові гоніння масонів. Павло I та масони.
Теми рефератів:
1. І. П.Єлагін та його Союз.
2. Утворення Ордену розенкрейцерів в Москві.
3. «Справа» М. І.Новікова.
Завдання для самостійної роботи ( години):
1. Ложі Циннендорфської (Шведсько-Берлінської) системи в Росії.
2. Морально-повчальне масонство.
3. Просвітницька діяльність московських розенкрейцерів.
4. Урядові гоніння масонів: причини, методи, наслідки.
Основна література до теми 5:
Философские взгляды русского масонства. По материалам журнала «Магазин свободокаменщический». – Екатеринбург, 1995. – 286 с.
Переписка московских масонов ХVІІІ века. 1780-1782. – Пг., 1915. – 340 с.
С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.
Русское масонство в царствование Екатерины ІІ. – СПб., 1999. – 567 с.
Державный Орден Святого Иоанна Иерусалимского, именуемый Мальчишеским в России. Орден Мартинистов. – М., 2001. – 115 с.
Русская интеллигенция и масонство: от Петра Первого до наших дней. – М., 1997. – 540 с.
Из истории русского розенкрейцерства. – СПб., 2005. – 380 с.
Масоны в век Просвещения. Становление интеллектуального феномена. – Саратов, 2006. – 483 с.
Масонство в системе русской культуры второй половины ХVІІІ – первой четверти ХІХ в. // Вестник Московского университета. Серия 8. История. – 1995. – № 6. – С. 37-47.
Масонство и русская литература ХVІІІ – начала ХІХ вв. / Под. ред. . – М., 2000. – 272 с.
Масонство, культура и русская история (Историко-критические очерки). – М., 1998. – 696 с.
Русское масонство в портретах. – М., 2004. – 512 с.
Павел І и «вольные каменщики» // Вопросы истории. – 2005. – № 11. – С. 19-37.
Змістовий модуль 2
Особливості масонського руху в Російській імперії в ХІХ – на початку ХХ ст.
Лекція 6. Масонські ложі в Російській імперії на початку XІX ст.
Масони і двірцевий переворот 11 березня 1801 р. Відродження масонства в перші роки правління Олександра I (1801-1810). Основні масонські центри: Велика ложа “Астрея”, капітули “Фенікс” та “Духовного лицаря”. Політичний ухил в масонстві. Національно-консервативна “партія” в масонстві 1810-х рр. та її ліберальні суперники. Велика ложа “Астрея” в 1815 р. “Охоронці” і “ліберали” в російському масонстві після 1815 року.
Теми рефератів:
Олександ І і масони: лібералізм та консерватизм в політиці російського самодержавства. Політичний ухил в російському масонстві.Завдання для самостійної роботи ( години):
Боротьба керівників масонських союзів за зверхність та утворення основних масонських центрів в Росії. Національно-консервативний та ліберальний ухили в масонстві, їх протистояння, компромісна угода та її наслідки.Основна література до теми 6:
С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.
Масоны в России. 1730-1825 гг. – Кемерово, 1998. – 212 с.
История русского масонства первой половины ХІХ века. – СПб., 2000. – 393 с.
Ф. Русские масоны. – М., 2006. – 540 с.
Александр І // Вопросы истории. – 1990. № 1. – С. 50-72.
Лекція 7. Радикалізація масонських течій та їхня поразка.
Масони і декабристський рух. Заборона масонських лож в Росії.
Польське масонство. Масонство в Україні. Тотальний наступ на масонів (3 червня 1837 р.). Масони в нелегальних умовах. «Нове» російське масонство за кордоном.
Теми рефератів:
Масони-декабристи. Польські ложі на теренах Російської імперії. Російське масонство за кордоном.Завдання для самостійної роботи ( години):
1. Масонський характер декабристського руху.
2. Масонство в Україні.
3. Масони в Росії після урядових заборон.
Основна література до теми 7:
и Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах. Вып. 1. – К., 1885.
С. Русское масонство ХVІІІ-ХХ вв. – СПб., 2000. – 321 с.
Николай І. – М., 2003. – 693 с.
Из истории южнорусского общества начала ХІХ века // Киевская старина. – 1893. – № 1. – С. 41-36
Декабристи на Україні. Збірник праць комісії для дослідів громадських течій на Україні. У 2-х т. – К., 1926-1930.
Декабристы и тайные общества в России. – М., 1906. – 268 с.
Масонство на Україні // Єфремов С. Вибране. Статті. Наукові розвідки. Монографії. – К., 2002. – С. 689-705.
Таємні організації в громадсько-політичному житті України (масонський рух у ХVІІІ – на початку ХХ ст.). – К., 1998. – 133 с.
Масонская ложа в Полтаве // Труды Полтавской учёной архивной комиссии. – Вып. 6. – Ч. 1. – Полтава, 1909. – С. 1-15.
Масонские ложи в Житомире // Киевлянин. – 1879. – Ч. 27.
Україна масонська. – К., 2008. – 336 с.
Декабристы-масоны // Минувшие годы. – 1908. – Т. 1. – Кн. 2. – С. 1-50; Кн. 3. – С. 127-170; Кн. 5-6. – С. 379-443.
История русского масонства. 1845-1945. – СПб., 1997. – 480 с.
Уничтожение масонских лож в 1822 г. // Русская старина. – 1877. – Т. 18. – С. 645-661.
Масонство і Україна (за матеріалами діяльності вільних мулярів ХVІІІ ст.): Історико-архівні нариси. – К., 2004. – 139 с.
Лекція 8. Масонські ложі в Росії на початку XX ст.
Відродження масонського руху. і перші “французькі” ложі в Росії (1906-1909рр.). “Лютневий переворот” 1910 року в російському масонстві і утворення Великого Сходу народів Росії (1912 р.). “Думське” масонство або “масонство Керенського”. Великий Схід народів Росії в 1912-1916 рр. Масони та Департамент поліції. Діяльність масонських організацій в Україні.
Теми рефератів:
1. Політичний портрет .
2. Масони і Державна дума.
3. Масонські ложі в Україні.
Завдання для самостійної роботи ( години):
1. Особливості відродження масонських лож в Росії.
2. Утворення Великого Сходу народів Росії та його діяльність.
Основна література до теми 8:
Русская переодическая печать начала ХХ века о масонстве // Вестник Московского университета. Серия 8. История. – 1992. – № 1. – С. 27-38.
Эволюция политической доктрины русского масонства. 1906-1916 // Там само. – 1993. – № 4. – С. 3-12.
С. Русское масонство ХХ века. – СПб., 2000. – 255 с.
Либеральная оппозиция на пути к власти (1914 – февраль 1917 г.). – М., 2003. – 432 с.
Павел Николаевич Милюков // Россия на рубеже веков: Исторические портреты. – М., 1991. – С. 195-232.
Масонская интеллигенция России конца ХІХ – начала ХХ века. – М., 1998. – 231 с.
Россия на историческом повороте: Мемуары. – М., 1996. – 512 с.
Ніковський А. Масонство в Росії перед революцією і на початку війни // Генеза. – 1996. – № 1 (4). – С. 149-160.
Полонська-ВасиленкоН. Д. Микола Прокопович Василенко – життя та наукова діяльність // Український історик. – 1966. – № – С. 41-51.
Георгий Евгениевич Львов // Россия на рубеже веков: Исторические портреты. – М., 1991. – С. 153-194.
Масонство и попытки объединения политической оппозиции в России начала ХХ века // Вопросы истории. – 2000. – № 2. – С. 52-67.
Ещё раз о масонстве в России начала ХХ века // Историки отвечают на вопросы. Вып. 2. – М., 1990. – С. 134-156.
Николай Виссарионович Некрасов // Вопросы истории. – 1998. – № 11-12. – С. 80-95.
Лекція 9. Масони в революції 1917 р.
Проблема “масонської змови” напередодні революції 1917 р. Масони і зречення Миколи ІІ. Масони при владі: Верховна рада Великого Сходу народів Росії і Тимчасовий уряд (березень-жовтень 1917 р.).
Теми рефератів:
Масони і Тимчасовий уряд. : політичний портрет.Завдання для самостійної роботи ( години):
Масонський чинник в Лютневій революції в Росії. Масони і політика Тимчасового уряду.Основна література до теми 9:
Масоны и революция. – М., 1990. – 350 с.
«Теория заговора» в отечественной историографии второй половины ХІХ – ХХ вв. – М., 1999. – 515 с.
Масонство и русская революция. – М., 1995. – 136 с.
С. Масоны и власть в России. – М., 2003. – 640 с.
Всемирная революция. Заговор против цивилизации. – К., 2001. – 290 с.
у перший період діяльності Центральної Ради // Український історичний журнал. – 1996. – № 5. – С. 37-50.
Февральская революция. – Париж, 1984. – 431 с.
Таємні організації: масонський рух в Україні. – К., 2009. – 200 с.
Масоны и Февральская революция 1917 года. – М., 2007. – 350 с.
О политической роли масонов во второй русской революции // Сборник научных трудов Свердловского юридического института. – 1977. – Вып. 56. – С. 135-141.
Питання для підсумкового контролю студентів.
1. Основні джерела та історіографія історії масонства.
2. Початковий період масонства: версії його виникнення.
3. Етимологія термінів “масон”, “франкмасон”.
4. Основні масонські системи.
5. Символіка та обрядовість в масонстві.
6. Цехові організації, братства та майстерні — “ложі” вільних мулярів в XIV-XV ст.
7. “Королівське мистецтво” на зламі XVI-XVII ст.: “оперативне” та “спекулятивне” масонство.
8. Англійське масонство XVIII ст.
9. Виникнення Великої ложі Англії, її статутні документи.
10. Французьке масонство XVIII ст.
11. Німецьке масонство XVIII ст.
12. Розенкрейцерство.
13. Перші масонські ложі в Росії: їх організація, склад, діяльність.
14. І. П.Єлагін та його Союз. Шведська “система”.
15. Поява системи вищих масонських ступенів в Росії.
16. М. І.Новіков, І. Г.Шварц та утворення Ордену розенкрейцерів у Москві.
17. Просвітницька та благодійна діяльність московських розенкрейцерів.
18. Масони і політика: “справа” М. І.Новікова.
19. Ложі Уиннендорфської (Шведсько-Берлінської) системи в Росії.
20. Урядові гоніння масонів: причини, методи, наслідки.
21. Масони і верхівковий переворот у березні 1801 р.
22. Відродження масонства в перші роки правління Олександра І.
23. Боротьба масонських союзів за зверхність та утворення основних масонських центрів в Росії (Велика ложа «Астрея», капітули «Фенікс» та «Духовного лицаря»).
24. Національно-консервативна течія в масонстві 1810-х рр. та її ліберальні суперники.
25. “Охоронці” і “ліберали” в російському масонстві після 1815 р.
26. Заборона масонських лож в Росії в першій чверті ХІХ ст.
27. Масони і декабристський рух.
28. Масонство в Україні в кінці XVIII – на початку ХІХ ст.
29. Масонські ложі в Україні на початку ХХ ст.
30. Російське масонство в другій половині ХІХ ст.
31. Особливості відродження масонських лож в Росії на початку ХХ ст.
32. і перші “французькі” ложі в Росії.
33. «Думське» масонство.
34. “Лютневий переворот” 1910 р. в російському масонстві.
35. Створення Великого Сходу народів Росії.
36. Польські ложі на теренах Російської імперії.
37. Проблема “масонської змови” напередодні революції 1917 р.
38. Великий Схід народів Росії в 1912-1916 рр.
39. Масонський чинник в Лютневій революції в Росії.
40. Верховна рада Великого Сходу народів Росії і Тимчасовий уряд.
