 |
Як книга прийшла до людей. Структура книги.
Мета:розширити знання учнів про історію виникнення книги та її виготовлення, поглибити знання дітей молодшого віку відомостями про основні елементи довідкової частини книги, формувати бібліотечно-бібліографічні знання. Виховувати любов та шанобливе ставлення до книги, розвивати навички самостійного, виразного осмисленого читання.
Хід уроку.
1.Повідомлення теми та мети уроку.
Бачить - не бачить,
Чути-не чує,
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче-Правди навчає,
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.
Люба розмова,-
Будемо, діти,
Знею довіку
Жити-дружити.
Хто ж то такая
У світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартівлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька-
Книжка, та й годі.
Л. Глібов.
П. РОЗКРИТТЯ ТЕМИ УРОКУ.
1.Як книга прийшла до людей.
Бібліотекар.Усе життя людину супроводжує книга. Коли ви були маленькі, у чарівний світ казки вас провели ваші батьки, коли підросли й пішли до школи, першу вашу книгу «Буквар» відкрила для вас ваша перша вчителька, і ви змогли вже самостійно прочитати свої перші книжечки в бібліотеці.
Щоденно вам допомагають у навчанні ваші вірні друзі-підручники. І так буде постійно-книга буде поряд з вами ціле життя. Нерідко книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам*яті на все життя.
1.Свято книжки-зазвучало
Серед міста, як сигнал.
За годину місто стало
Як один читальний зал.
2.Всі читають урочисто -
І безвусі, й вусачі
Скільки мешканців у місті
Стільки в місті й читачів.
3.В кожнім домі, в кожній хаті-
У містах і на селі,
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
4.Дружба з книгою-це свято,
Не було б його у нас
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
5.Все ми в книзі знайдемо.
Кращої не знаємо.
Доброї і вірної
Подруги малят!
6.Книгу зрозумілую,
Чесну, добру, сміливу
І дівчатка й хлопчики
Хочуть все читать!
7.І найменшенька дитина,
Що не вміє ще читати,
Ледь колисочку покине-
Просить книжку показати.
8.Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті-
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
9.Сторінки книжок завітних
Всі нас доброго навчать-
Працювати і учитись,
І Вітчизну шанувать!
10.Книжки приємно прочитати,
А спробуй їх створити!
Тонке мистецтво - друкувати
Якого треба вчитись.
Бібліотекар:Гарна книга-це ковток води для спраглого, це друг і порадник. З її героями можна помандрувати в різні кінці світу, побувати в минулому й майбутньому. Можна навчитися розрізняти добро, зло, можна запобігти помилкам, а можна й просто насолоджуватися словом. То ж наше завдання-дізнатися про книгу якомога більше, навчитися користуватися, любити й шанувати книгу.
А тепер давайте прослідкуємо історію виникнення книги та її народження.
1-й учень:Давним-давно на землі не було книжок у сучасному вигляді, бо люди ще не вміли їх виготовляти.»Сторінками» найдавнішим книгам слугували камені, стіни печер, сокири, посуд, щити. Писали на всьому: не було ані паперу, ані пер чи олівців.
2-й учень:Згодом люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на сорінках-цеглині-багато напишеш? До того ж ці книги були важкі й незручні. Коли б, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і брав із собою 2-3 такі книги, йому потрібен був би цілий віз.
3-й учень:І от люди замислилися над удосконаленням книги. У П столітті до нашої ери вони навчилися виготовляти досить зручні й легкі книги.
4-й учень:Робили їх у місті Пергам, що знаходилось у Малій Азії. Сторінки цих книг виготовляли з тонкої телячої шкіри, а називалися такі рукописи «пергаментами» від назви міста…Ой, а це хто?
Входить хлопчик, під пахвою тримає кілька сувоїв паперу.
1-й учень:Здається, ти не наш…
Хлопчик(ображено).Що значить» не наш»?Звичайно, не ваш, а свій. Я-школяр Пергаментської школи!
2-й учень:(до глядачів).Він не здогадується, що потрапив у наші часи! Не будемо його лякати.(До хлопчика). А що це в тебе під пахвою? Мабуть, підручник якийсь?
Хлопчик.Ти не помиляєшся, це-моя абетка (показує один з сувоїв), а це-зошит для письма(показує другий).Ой, забув!
2-й учень.Що забув? Щось важливе?
Хлопчик.Такб зошита з арифметики…Треба повернутися додому!(До учнів).Можна вас про дещо попросити?
Учні (разом)Звичайно, можна! Кажи!
Хлопчик.Скоро тут з*явиться мій тато, і ми можемо розминутися, то ви вже підкажіть йому, будь ласка, що я за зошитом побіг додому, а він хай собі череду далі жене.
3-й учень:( украй здивовано).Яку череду?
Хлопчик.А це він череду телят жене до школи для виготовлення нових зошитів і підручників,(пихато) а мене скоро переведуть до наступного класу, отак!
4-й учень.Ну й ну, дива та й годі!(До хлопчика).Добре, мерщій поспішай, усе буде
Гаразд!
2-й учень.Оце уявляєте, друзі, скільки треба було в давні часи забити бідолашних теляточок, щоб виготовити підручник, зошит чи щоденник.
1-й учень.Усе ж таки чудово, що ми живемо в наш час! Не треба ніяких верблюжих караванів, аби книжки до школи доставити, цілої череди телят, щоб зошитами розжитися!...
2-й учень.Справді нелегко жилося нашим ровесникам у давні часи. Інша річ у нас! Напакував портфелик книжками і зошитами-і гайда до школи на урок!
3-й учень.Справжній папір, що на ньому пишуть і сьогодні, люди навчилися робити на початку другого століття нашої ери. Тоді й почали в багатьох країнах писати на папері, саме писати, бо книги були рукописними, і одну книгу, бувало, переписували кілька років.
4-й учень.Тільки в ХУ столітті папір проникає в Європу, і близько 1456 року німець Іоганн Гутенберг винайшов спосіб книгодрукування-верстат.
1-й учень.В Україні першодрукарем був Іван Федоров. За своє життя він видрукував лише кілька книжок, серед них є і перший слов*янський «Буквар».У Львові стоїть пам*ячник Івану Федорову
Бібліотекар.Отже, ви побачили, який довгий і тернистий шлях пройшла книга, ви зрозуміли, що книга - то є дійсно величезний винахід людства.
А якже зараз виготовляють книги? Повідомлення про це у віршованій формі зроблять учні, які вивчили вірш Самуїла Маршака «Як друкували вашу книгу»
Учні читають вірш-монтаж.
Я був на фабриці такій,
Де вам готують книжку,
Там у майстерні чарівній
Є ящики без кришки.
Складач же знає, де який
Друкарський знак у схові,
Він ставить їх у ряд стрункий-
І от рядки готові.
Рядок лягае до рядка
Легенько так і чітко,
І з металевого станка
Виблискує сторінка.
З папером стрінеться на мить
Свинцевий лист набору-
Сторінка ціла враз лежить.
Що ти побачиш скоро.
Хоч розуму в машин нема,
Машина знає діло:
Поріже аркуші сама
І їх складає вміло.
А палітурник зшиє враз,
Обріже їх ножами,
Оправить у найкоротший час-
І книга перед нами!
Книжки приємно прочитати,
А спробуй їх створити!
Таке мистецтво друкувати,
Якого треба вчити.
Папір нам комбінат зробив,
Що паперовим зветься,
Але в нас про друкарів
Розмова нині йдеться.
Складна робота –друкувати,
І друкарям з любов*ю
Ми мусимо щастя побажати,
І успіху, й здоров*я!
Бібліотекар.Ми з вами прослідкували, який довгий нелегкий шлях пройшла книга від найдавніших часів до наших днів, зрозуміли, що книга-то результат праці багатьох людей, її треба берегти.
А зараз подивіться невеличку інсценізацію, яка навчить вас бережного ставлення до Книги.
Стоїть Заєць. На його шляху раптом з*являється щось страшне, брудне і подерте.
Заєць.Ой! Що це?! Хто це?! Краще заховаюся, а то в мене зуби то-торохкотять від переляку і …. І хвостик дрижить.(Ховається за кущ).
Книга.Не бійся, Зайчику! Я-Книга тільки дуже хвора. Ох, як боляче моїм сторіночкам! Зовсім сили нема, навіть ходити не можу (плаче):Допоможи, Зайчику!
Заєць.(Вибігає з-за кущів, піднімає книгу). ідолашко….Хто ж тебе иак покалічив? Може, ти з Ведмедем зустрівся, чи в лапи до вовка потрапила?...Ти була така гарна, охайна і усім дітям дарувала радість.
Книга.Так тепер я на себе не схожа. Це Васько-замазура, мене подер. Ох, як він наді мною знущався:обливав гарячим супом, загинав сторінки…Я ледве втекла від нього, а куди тепер іти-не знаю…
Заєць.Не сумуй, Книжко! Ми щось придумаємо.(Подумавши Зайчик додав).
Давай підемо до книжкової лікарні. Там тебе підлікують і почистять, і підклеють. Дорога Книжечко, ходімо, спирайся на мене.
(Ідуть зупиняються перед будиночком з написом «Книжкова лікарня».Назустріч їм виходить лікар).
Заєць.Добрий день! Вибачте, ви хто?
Лікар.Я-лікар книжковий, книги лікую,
Я хворі сторінки їм ремонтую
Мої пацієнти - брудні і з дірками.
Кому з вас погано,-ходімо із нами!
Я дам вам сорочку з паперу і клею,
Щоб книгу зцілити в лікарні все є!
Заєць.Лікарю, я привів вам хвору. Вилікуйте її, будь ласка.
Лікар.Шановна книго, присядьте ось сюди. Що сталося? Де болить?
Книга.Скрізь болить.
Лікар.Як же ви дійшли до такого стану?
Книго.Ой, лікарю, як соромно мені:
Обкладинки нема, лиш сторінки одні…
Обкладинку подер господар мій лихий,.
Від холоду дрижать самітні сторінки…
Лікар.Яке неподобство! Так поводитися з книгою-це злочин! Пцідніміть свій аркушик. Так, так. Що це за плями?
Книга.Це Васько замазура, у якого я жила, брав мене брудними руками. Кидав на підлогу, а одного разу пролив на мене суп…
Я хочу звернутися до всіх дітей, до кожного хлопчика та дівчинки:
Я-книга, я-товариш твій,
Користуватись мною вмій.
Я чиста, гарна і приємна,
То ж, друже, будь зі мною чемний
Погані звички забувай, мене не рви, не ображай.
І пальці, прошу, ти не слинь,
Коли гортаєш сторінки,
Я, друже, твій надійний друг
Та тільки для чистеньких рук
Лікар.Швиденько кладемо Книгу на операційний стіл.
Книга.Ой, я боюсь!
Лікар.Не бійся, у нас є клей для знеболювання (Лікар починає «операцію»,підклеює книгу. Виходить Васько-замазура).
Василько-замазура.Привіт! Ви тут не бачили книгу? Утекла від мене. А чому не знаю. Я ж їй нічого поганого не робив! Тільки бив нею сусіда по парті….Та ще ось, забув її надворі, і вона ночувала на лавці одна. А наш собака Шарко погриз її, ще цієї ночі дощ пішов. То книжка певно мокра від мене і втекла(Книга на операцій ному столі трохи підвелася, побачила Василька)
Книга . Ой! Це він! Це Василько-замазура, поганий хлопчисько!
Василько.А, ось ти де! А знаєш, ти погарнішала! Ходімо додому, бо щось мені без тебе нудно…
Лікар.Я не дозволю Книзі жити і тебе! Вона знову може захворіти.
Книга.Я не повернусь до тебе, хлопчику, бо ти не беріг мене і ще й досі не знаєш правил поводження з книгою.
Василько.Але мені без тебе погано, у тебе такі гарні малюнки, хоч я їх і пожував трішки…Я обіцяю всім вам, більше не буду ображати книгу!
Зайчик.Може, ми тобі й повіримо. Але спочатку пам*ятай такі правила.
- Книгу не можна чіпати брудними руками.
- Під час читання на книгу не можна ставити лікті.
- Не можна класти книгу в розгорнутому вигляді сторінками донизу.
- Книгу не можна обмальовувати і вирізати з неї ілюстрації.
- Якщо хочеш відмітити місце, де закінчив читати, користуйся закладкою, не Згинай аркуші.
Лікар.Наша книжечка дитяча-
Вірна подруга дітей.
Сторінки її чекають
Нових читачів-гостей.
Тож коли хочеш бути добрим другом книги,-бережи її і вона розповість тобі багато цікавого.
Василько.Я все зрозумів дякую вам! Ви, хлопчики і дівчатка, разом зі мною запам*ятайте правила поводження з книгою, щоб з вами не трапилось такої історії.
Книга.Ходімо, Васильку, додому. Бачиш, яка я, стала охайна! Тобі теж треба вмитися і почистити одяг, щоб не був замурзою. До побачення, хлопчики й дівчатка!
Бібліотекар. Книга веде нас в країну знань. ІІз неї ми дізнаємося багато цікавого про нашу державу, про те, як люди вирощують хліб і будують міста, варять сталь і літають у космос. Отже, дуже потрібна у світі книга. І тому ви повинні її берегти.
А ще діти підготували пам*ятку читачу, ви уважно послухайте і запам*ятайте її.
1.Люба дитино! До тебе це слово!
Перед тобою скарбниця чудова,
Му дрих порад невичерпне джерельце
Книгу люби і душею і серцем.
2.Не гоже бруд заносити в науку-
Протягуй книзі лише чисті рука.
Ще й обкладинку вдягни.
3.Якщо ти хочеш книгу всю читати,
Не змушуй сторінки в ній випадати,
Відтак книжки не слід перегинати.
4.Друг твій-книга-буде гарним,
І новеньким, і охайним,
А для цього будь уважним,
Не забувай речей в нім зайвих.
5.Краще витрати хвилинку,
Та візьмися й до пуття
Попідклеюй всі сторінки
Книзі дай нове життя!
6.Візерунчату закладку
Книжці подаруй на згадку
Життя книзі збережи.
Підсумок уроку.
Ти можеш із другом своїм посваритись
І, навіть, образившись, тиждень мовчать.
А книжка не сердиться, книжка не злиться.
Вона лише добра тебе буде навчать.
І сонце ясніше засвітить для тебе,
І небо засяє таке голубе!
Тобі подружитися з книжкою треба,
І книжка ніколи не зрадить тебе.
Проекты по теме:
Основные порталы (построено редакторами)