«Гаряча лінія» з начальником ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області Георгієм Рассоловим на тему:

«Особливості електронного адміністрування ПДВ»

Який порядок збільшення розміру суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, на суму непогашених залишків від’ємного значення сум ПДВ, що виникли до 01.02.2015, та відображення такого збільшення у складі податкового кредиту податкової декларації з ПДВ при прийнятті платником податку рішення згідно пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?

 Пунктом 33 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, залишки від’ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:

або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену п. 200 прим.1. 3 статті 200 прим.1 розд. V ПКУ (далі – реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ);

або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ у редакції, що діяла у 2014 році (пп. «б» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).

Згідно з п. 9 прим.1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 000 (далі – Порядок № 000) сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до п. 9 Порядку№ 000, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 р., задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від’ємного значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, та залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте.

Державна фіскальна служба після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Подання декларації за звітні (податкові) періоди починаючи з лютого 2015 року здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 000 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 000/26547.

До рядка 20.2 розділу ІІІ декларації переносяться з рядка 27 розділу ІV декларації та графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації залишки від’ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року та на які згідно із задекларованим платником бажанням відповідно до пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ в поточному звітному (податковому) періоді було збільшено розмір реєстраційної суми з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Наприклад, платник задекларував бажання збільшити реєстраційну суму на 10 тис. грн. у декларації за лютий 2015 року, яку подав до контролюючого органу 10.03.2015. Реєстраційну суму збільшено 23.03.2015. У такому випадку сума 10 тис. грн. має бути зазначена платником у рядку 27 розділу ІV декларації за березень 2015 року, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року та перенесена до рядка 20.2 розділу ІІІ такої декларації.

Що необхідно для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платнику ПДВ?

Починаючи з першого звітного періоду 2015 р. (січень/І квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно мати посилені сертифікати відкритих ключів, які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно – довідкового департаменту ДФС або в будь – якому з його відокремлених пунктів реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www. acskidd. ), або в інших АЦСК.

Платники ПДВ, які на сьогодні подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання (з урахуванням їх строку чинності).

Які вимоги для обов’язкової реєстрації платником ПДВ у 2015 року?

Обов’язковій реєстрації платниками ПДВ з 01 січня 2015 року підлягатимуть лише особи, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищуватиме 1 млн. грн. без врахування ПДВ.

Які реквізити слід зазначати у полях платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість?

Відповідно до п. 200 прим.1. 2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року І зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

- у полі ”Отримувач” необхідно заповнювати назву платника;

- у полі ”Код” необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі ”Банк отримувача” необхідно заповнювати ”Казначейство України (ел. адм. подат.)”;

- у полі ”Код банку” необхідно заповнювати ”899998”;

- у полі ”N рахунка” необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Крім того, поле ”Призначення платежу” такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

«Гаряча лінія» з заступником начальника ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області Аллою Скиданенко на тему:

«Щодо оподаткування акцизним податком»

Хто сплачує акцизний податок у розмірі 5% з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів?

 Відповідно до п. п. 212.1.11 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скріплений газ, тощо (зазначені у п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку (п. п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України). Звертаємо увагу платників акцизного податку, які мають діючі (у т. ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно законодавства, про необхідність подавати податкові декларації за кожний період незалежно від того, чи проводили такі платники  діяльність у звітному періоді.

В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України).

Які алкогольні напої вироблені в Україні та імпортовані підлягають маркуванню марками акцизного податку?

Відповідно до пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України  у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. 

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. 

Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.

Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 000 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» не підлягають також маркуванню: 

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки; 

 алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі; 

 еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустації, вивчення фізико-хімічних показників тютюнових виробів, дизайну упаковки).

Необхідність маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 000/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.

Як здійснюється реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку?

Відповідно до підпункту  212.3.1 статті  212 Податкового кодексу України  реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій. 

Згідно з підпунктом 212.3.1 прим.1 статті 212 Податкового кодексу України особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.

При цьому відповідно до пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензії.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються: суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів; всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку Податкового кодексу України не передбачено.

Як обчислювати базу оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами для заповнення графи 3 додатку 6 до декларації акцизного податку?

Відповідно до п. п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

При цьому об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п. п. 213.1.9 ст. 213 ПКУ).

Відповідно до ч. 2 п. 6 розд. V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 000/2655, у графі 3 додатку 6 до декларації акцизного податку (далі – Додаток 6) вказується загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків.

Таким чином, базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Отже, у графі 3 Додатку 6 до декларації зазначається вартість підакцизного товару з податком на додану вартість і без 5-відсоткового акцизного податку.

Сектор комунікацій

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

ГУ ДФС у Запорізькій області