На підприємствах малого бізнесу зайнято у 2009 році -106,4 тис. осіб., у 2010 році – 102,8 тис. осіб (що на 3,4% менше). Кількість найманих працівників на малих підприємствах м. Харкова складала у 2009 році - 105,1 тис. осіб, що становить 27,8% кількості найманих в усіх галузях економіки міста. Саме малі підприємства надають можливість працевлаштування соціально незахищеним верствам населення.
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників на підприємствах малого бізнесу м. Харкова у 2009 р. складала 991,85 грн, а в 2010 році – 1069,10 грн. Зростання складає 7,8 %, що пов’язано зі збільшенням мінімальної заробітної плати.
У 2009р. обсяг реалізованої продукції, робіт та послуг малим бізнесом (у діючих цінах) склав 21853,9 млн. грн., у 2010р. – 23420,59 млн. грн., що становить 20,0% загального обсягу реалізації в економіці м. Харкова. Тобто, значну роль на ринку товарів, робіт і послуг відіграють представники малого сектору економіки.
За даними Єдиної реєстраційної палати станом на 01.01.2011 рік було зареєстровано 164853 суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі 40757 юридичних осіб та 124096 фізичних осіб. В порівнянні з 2010 роком кількість суб’єктів господарювання зросла відповідно: юридичних осіб – на 6%, фізичних осіб – на 8%.
В середньому щорічно Реєстраційна палата проводить реєстрацію 2000 юридичних осіб та 9000 фізичних осіб.
В м. Харкові за кількістю переважають малі підприємства з колективною формою власності, на другому місті, але з великим відривом, знаходяться малі підприємства з приватною формою власності, далі з комунальною, державною формою власності.
У 2010 році в м. Харкові більша частка малих підприємств працювала в оптовій та роздрібній торгівлі (39%), промисловості (16%) та секторі операцій з нерухомістю, здавання у найм та надання послуг користувачам (15%). На сьогодні місцева галузева структура малого бізнесу свідчить про те, що малі підприємства у сфері створення та впровадження наукових та науково-технічних розробок практично не представлені, тобто динаміка розвитку таких підприємств незначна. У той же час у виробничій сфері, для організації бізнесу в якій потрібно значний фінансовий капітал, спеціалісти певної кваліфікації спостерігається зростання чисельності малих підприємств.
Відчутнішою є участь малого бізнесу в доходу місцевого бюджету. За 2010 рік надійшло до міського бюджету від сплати єдиного податку 101,9 млн. грн. (за 2009 рік – 97,3 млн. грн..), що складає 104,7 % до надходжень минулого року.
На покращення підприємницького середовища в місті, вироблення і впровадження шляхів, механізмів для вдосконалення і спрощення дозвільної системи для започаткування та ведення підприємницької діяльності спрямована робота Єдиного дозвільного центру (далі – ЄДЦ). Основне завдання ЄДЦ – створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу в місті. Стратегічна мета – вирішення проблем з отримання документів дозвільного характеру, зменшення часових рамок отримання цих документів, застосування принципу організаційної єдності у механізмі функціонування ЄДЦ, зменшення перешкод для розвитку підприємництва та унеможливлення корупційних зазіхань з боку дозвільних органів. В травні 2011 року було відкрито новий Єдиний дозвільний центр у м. Харкові, який відповідає в повній мірі сучасним світовим критеріям функціонування таких установ.
У 2009 році кількість звернень суб’єктів господарювання становила 27949, видано документів дозвільного характеру – 10511; 2010 р. звернень - 41526, видано – 14320; за 10 місяців 2011 р. звернень – 44210; видано – 16453. Середня кількість звернень на добу – 200 зв., максимальна кількість звернень – 394 зв.
У Єдиному дозвільному центрі постійно збільшується кількість дозвільно-погоджувальних процедур: 2009р. – 3 дозвільних органа (видача 6 документів дозвільного характеру); 2010 р. – 11 дозвільних органів (видача 20 документів дозвільного характеру); 2011 р. – 29 дозвільних органів (видача біля 80 документів дозвільного характеру).
У місті працює Координаційна рада з питань розвитку підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності та залучення інвестицій при Харківському міському голові у складі 42 членів на чолі з міським головою. Рада виконує функції зворотного зв’язку між органами місцевого самоврядування і керівниками малих підприємств і бізнес-асоціацій міста. Також, функціонує Рада з питань промислової політики при Харківському міському голові у складі 33 члена на чолі з міським головою.
Для малого бізнесу притаманні сильні і слабкі сторони внутрішнього та можливості і загрози зовнішнього середовища. Стратегічна матриця SWOT-аналізу малого підприємництва м. Харкова є інструментом аналізу цих стратегічних напрямів.
Для аналізу діяльності малого підприємництва встановимо:
- сильні сторони (Strengths), як переваги малого бізнесу серед інших господарюючих суб‘єктів;
- слабкі сторони (Weaknesses), як недоліки малого підприємництва серед інших господарюючих суб‘єктів;
- можливості (Opportunities) – фактори зовнішньої середи, використання яких сприятиме діяльності малих підприємств;
- загрози (Threats) – фактори зовнішньої середи, які можуть погіршити діяльність малих підприємств.
Побудуємо таблицю сильних та слабких сторін малого бізнесу, де також визначимо сприятливі можливості; загрози.
Стратегічна матриця SWOT-аналізу малого підприємництва м. Харкова | |
Сильні сторони | Слабкі сторони |
- мале підприємництво адаптивне та оперативно реагує на зміни кон’юнктури ринку; - орієнтується на місцевий ринок та індивідуальне споживання; - активізує інноваційну діяльність; - забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного попиту; - спрощена система управління, швидке прийняття рішення; - перерозподіл інвестицій з довгострокових проектів зі строком окупності 5-15 років у малий бізнес з більш швидкими темпами окупності; - досвід ведення бізнесу у кризовій ситуації. - створює робочі місця; - наявність кваліфікованої робочої сили; - наявна традиція проведення міжнародних заходів, фестивалів, турнірів, виставок та ярмарків при підтримки міської ради; - позитивна динаміка росту малого бізнесу та наявність ініціативних підприємців; - досить ефективне міжсекторне співробітництва (бізнес – влада – громада). | - недостатня обізнаність підприємців з чинним законодавством, основами бізнесу та оподаткування, відсутність управлінського досвіду; - некомпетентність підприємців у конкретних стратегічних зонах господарювання; - недостатність промоціонування власної діяльності суб’єктами малого підприємництва; - низький рівень використання наявних виробничих потужностей; - обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів; - низька оплата праці, що сприяє міграційним процесам кваліфікованих кадрів; - повільне впровадження на підприємствах систем управління якістю; - низький рівень соціальної відповідальності малого підприємництва; - слабка ланка держзамовлень і коопераційних зв’язків з крупними підприємствами. |
Зовнішні можливості | Зовнішні загрози |
- наявність промислового комплексу; - потужній науково-освітній та дослідний потенціал; - сприятливі умови для розвитку малого бізнесу; - проведення міських заходів із залученням суб’єктів малого підприємництва до розвитку економіки та промоції своєї діяльності; - наявність активного потенціалу громадських організацій, які займаються допомогою та захистом підприємництва; - сприятливе географічне розташування міста для розвитку транскордонного співробітництва; - наявність у промисловому комплексі вільних виробничих площ; - відкриття технопарку «Слобожанський»; - організація технополісу «П’ятихатки»; - функціонування Єдиного дозвільного центру у м. Харкові; - зниження соціальної напруги в місті; - вступ України до СОТ, ЄС та інших міжнародних організацій; - прийняття прогресивних змін до законодавства України у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування; - розробка та впровадження стратегії розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях - пожвавлення залучення інвестицій; - можливі позитивні зміни в законодавстві, скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, скорочення кількості необхідних дозволів для започаткування бізнесу, оптимізація кількості контролюючих органів; - створені та функціонують Координаційна рада з питань розвитку підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності та залучення інвестицій при Харківському міському голові, Рада з питань промислової політики при Харківському міському голові; - систематичне інформування населення з питань стану та розвитку підприємницької діяльності, дозвільної системи, регуляторної політики, тощо; - наявність розвинутої фінансово-банкової інфраструктури та небанківських фінансово-кредитних установ; - наявність значної кількості наукових, освітніх установ та можливість перекваліфікації працівників; - розгалужена інфраструктура підтримки підприємництва. | - складна система для отримання кредитів для розвитку бізнесу, нерозвиненість системи мікрокредитування небанківськими фінансовими установами; - високий ступень інфляційних ризиків кредитування; - нестабільність системи підтримки малого підприємництва та великий тиск податкового навантаження; - недостатній рівень конкурентоспроможності малих підприємств; - нестабільність і недосконалість регуляторного поля; - адміністративні перешкоди; - відсутність належного нормативно-правового забезпечення; - відсутність державної фінансово-кредитної підтримки; - конкуренція великих корпорацій; - низька купівельна спроможність населення; - нестабільність ринку енергоносіїв; - недосконалість діючого механізму організаційної та фінансової підтримки втілення привабливих інвестиційних та інноваційних проектів; - дефіцит інвестиційних ресурсів, відсутність мотивації до інвестиційної та інноваційної діяльності; - нерозвинена інфраструктура підтримки підприємництва (бізнес-інкубаторів; технопарків; лізингових компаній); - нерозвиненість конкурентного середовища та недобросовісна конкуренція; - нерозвиненість механізмів та інституцій венчурного фінансування. |
Таким чином, співвідношення сильних та слабких сторін з можливостями та загрозами для малого підприємництва дасть змогу відповісти на запитання:
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
