СХІДНОУКРАїНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Володимира Даля
ЖУРНАЛ
КУРАТОРА СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ
Факультет _________________________________________________________
Група ______________Спеціальність _______________________________
____________________________________________________________________
Навчальні роки 2009-2010 рр.
2010-2011 рр.
2011-2012 рр.
2012-2013 рр.
2013-2014 рр.
Куратор групи_______________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Староста групи______________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Чубинського
Вербицького
Ще не вмерла України ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
_______________________________
Державним Гімном України є
національний гімн на музику
М. Вербицького із словами першого
куплету та приспіву твору
П. Чубинського
ЗАКОН УКРАЇНИ Про Державний
Гімн України № 000-ІV від 6 березня 2003 року, Стаття 1.
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТУДЕНТІВ ГРУПИ
№ | Прізвище, ім'я, | Число, | Домашня адреса | П. І.Б. батьків | |
1. | |||||
2. | |||||
3. | |||||
4. | |||||
5. | |||||
6. | |||||
7. | |||||
8. | |||||
9. | |||||
10. | |||||
11. | |||||
12. | |||||
13. | |||||
14. | |||||
15. | |||||
16. | |||||
17. | |||||
18. | |||||
19. | |||||
20. | |||||
21. | |||||
22. | |||||
23. | |||||
24. | |||||
25. | |||||
26. | |||||
27. | |||||
28. | |||||
29. | |||||
30. |
Відзначити особливий стан студента, як-то:
1. Призначення іменної стипендії.
2. Призначення матеріальної допомоги.
3. Призначення будь-яких форм морального заохочення та різного рівня нагород.
4. Підстави для соціальних пільг (інвалідність, сирітство, залишилися без піклування батьків,, діти загиблих шахтарів, багатодітна сім’я, студентська сім’я, наявність дитини, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо).
5. Наявність порушень громадського порядку.
ВІДОМІСТЬ
обліку успішності студентів
№ п/п | Прізвище, | |||||||||||||||||
ВІДОМІСТЬ
обліку успішності студентів
№ п/п | Прізвище, | |||||||||||||||||
ВІДОМІСТЬ
обліку успішності студентів
№ п/п | Прізвище, | |||||||||||||||||
ВІДОМІСТЬ
обліку успішності студентів
№ п/п | Прізвище, | |||||||||||||||||
ВІДОМІСТЬ
обліку успішності студентів
№ п/п | Прізвище, | |||||||||||||||||
План ВИХОВНОЇ РОБОТИ
на 2009/2010 навчальний рік
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
План виховної роботи
на 2010/2011 навчальний рік
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
План виховної роботи
на 2011/2012 навчальний рік
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
План виховної роботи
на 2012/2013 навчальний рік
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
План виховної роботи
на 2013/2014 навчальний рік
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
№ п/п | Назва заходу | Дата | Примітки |
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
В КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ
ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дане Положення розроблено для проведення педагогічного експерименту щодо запровадження в університеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Положення розроблено на підставі “Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 48 від 23.01.2004 р. “Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу” та “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 000 від 02.06.1993 р.
1.2. Нові терміни, що введені Міністерством освіти і науки України:
- кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
- заліковий кредит (залікова освітня одиниця, кредит ECTS) – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або їх блоку;
- модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
- змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові;
- блок змістових модулів – це сукупність змістових модулів, поєднаних за ознакою відповідності певному розділу навчальної дисципліни.
1.3. Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.
1.4. Основним завданнями КМСОНП є:
· адаптація ідей Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) до системи вищої освіти України;
· забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;
· стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.
1.5. Для впровадження КМСОНП треба мати такі основні елементи ECTS:
· інформаційний пакет з такою інформацією та матеріалами:
- загальна інформація про університет;
- перелік напрямів підготовки, спеціальностей та спеціалізацій спеціальностей;
- змістові модулі із зазначенням обов’язкових та вибіркових дисциплін;
- методики й технології викладання;
- форми та умови проведення контрольних заходів;
- система оцінювання якості освіти;
· договір про навчання між студентом і університетом (напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);
· академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.
2. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОДУЛІВ
ТА ПРИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ
2.1. Навчальні плани за напрямами (спеціальностями) підготовки складаються на підставі стандартів вищої освіти, а за їх відсутністю – вимог діючих освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик і структурно-логічних схем підготовки фахівців.
2.2. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, об’єднаних у блоки змістових модулів – розділи навчальної дисципліни. У кожному семестрі організується вивчення двох блоків змістових модулів.
2.3. Кредит ЕСТS відбиває трудомісткість кожного виду навчальної роботи, до якої відносяться лекції, практичні та лабораторні заняття, семінари, колоквіуми, консультації, виробнича практика, підготовка і захист курсових і дипломних проектів (робіт), проміжний і підсумковий контроль, самостійна робота (у бібліотеці, в комп’ютерному класі, на кафедрі, вдома, в гуртожитку), інші види та елементи навчальної роботи ЕСТS.
2.4. Обсяг залікових кредитів на навчальну дисципліну визначається як частка від ділення на 36 загального обсягу годин на дисципліну. Приклад співставлення навчальних годин і залікових кредитів ECTS для певних навчальних дисциплін наведений у табл. 1.
Таблиця 1
Загальний обсяг дисципліни, годин | 54 | 81 | 108 | 135 | 162 | 189 | 216 | 243 | 270 | 297 |
Кількість залікових кредитів ECTS | 1,5 | 2,25 | 3,0 | 3,75 | 4,5 | 5,25 | 6,0 | 6,75 | 7,5 | 8,25 |
2.5. На дисципліну, з якої передбачено семестровий екзамен, додається 1 кредит ECTS; на дисципліну, з якої передбачено державний екзамен, – 1,5 кредиту; один тиждень виробничої практики становить 1,5 кредиту; один тиждень підготовки та захисту дипломного проекту (дипломної роботи, кваліфікаційної роботи) – 1,5 кредиту; підготовка та захист курсового проекту (роботи) – 0,5 кредиту.
2.6. Складання заліку по дисципліні, консультації та виконання індивідуальних робіт входять до загальної трудомісткості дисципліни у кредитах ECTS.
2.7. Додатково залікові кредити додаються за такі види роботи:
- підготовка матеріалу та доповідь на університетській студентській науковій конференції – 0,25 кредиту;
- участь в університетській студентській олімпіаді зі здобуттям призового місця - 0,25 кредиту;
- підготовка матеріалу та участь у науковій конференції (олімпіаді, конкурсі) державного або міжнародного рівня – 0,5 кредиту;
- участь в олімпіаді (конкурсі) державного або міжнародного рівня зі здобуттям призового місця – 1 кредит;
- підготовка матеріалу та видання статті в науковому збірнику – 0,5 кредиту;
- підготовка заявки на винахід – 0,5 кредиту;
- виконання дипломного проекту (дипломної роботи), прийнятого до впровадження або впровадженого у виробництво, – 0,5 кредиту.
3. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ План СТУДЕНТА
3.1. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який складається на кожний навчальний рік.
3.2. Розробка індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку блоків змістових модулів, сформованих на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців.
3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, що не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами навчання не фінансується з державного бюджету.
3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямках, визначених характером майбутньої діяльності фахівця. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.
3.5. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом (спеціальністю) формується особисто студентом під керівництвом куратора спеціальності відповідної випускної кафедри до початку навчального року.
При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.
Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом (спеціальністю) передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) вибіркової частини навчального плану з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.
3.6 Система дає змогу здійснювати перехід студента на навчання за іншим напрямом (іншою спеціальністю) в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).
Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, що відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.
4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
4.1. Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик, консультації, виконання самостійних завдань та інші види навчальної і науково-дослідницької діяльності студентів.
4.2. Навчання студентів здійснюється згідно з графіком навчального процесу за кредитно-модульною системою.
Семестр налічує два модулі, протягом яких вивчаються певні блоки змістових модулів. В осінньому семестрі після першого модуля проводиться перший модульний контроль протягом двох тижнів. Потім проводиться другий модуль, після якого також протягом двох тижнів проводиться другий модульний контроль. Графіком передбачені тижні самостійної роботи студента.
Підсумковий (семестровий) контроль здійснюється на підставі результатів першого та другого модульного контролю.
Аналогічні принципи покладені у графік навчального процесу весняного семестру.
5. ОРГАНІЗАЦІЙНО–МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
5.1. Організація навчального процесу в університеті за кредитно-модульною системою характеризується такими основними особливостями, що відрізняє її від традиційної:
· використання модульних технологій навчання;
· упровадження залікових освітніх одиниць Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS);
· забезпечення навчання студентів за індивідуальними планами та можливості особистої участі у їх формуванні.
5.2. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти України, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.
Для кожного напряму (спеціальності) підготовки на факультетах (у навчально-наукових інститутах) та кафедрах повинні бути:
- робочі навчальні програми з кожної навчальної дисципліни з розбивкою на змістові модулі й представленням їх обсягу у кредитах ECTS;
- комплекти матеріалів для проведення поточних, модульних та семестрових контрольних заходів (тести, контрольні завдання, навчальні матеріали у електронній формі, методичні посібники тощо).
5.3. Організаційне супроводження педагогічного експерименту та систематичний моніторинг його результатів забезпечує департамент навчальної роботи.
6. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА
6.1. До контрольних заходів належать поточний, модульний (проміжний) та підсумковий (семестровий) контроль, які проводяться з метою оцінки результатів на певному етапі навчання.
Поточний контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо.
Модульний (проміжний) контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу блоків змістових модулів, винесених на цей контрольний захід.
Підсумковий (семестровий) контроль – це екзамен, диференційований залік або залік в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою навчальною програмою дисципліни на даний семестр.
6.2. Кожний блок змістових модулів має бути обов’язково оцінений. Студент повинен позитивно скласти модульний (проміжний) контроль. Підсумковий (семестровий) контроль здійснюється за підсумками оцінювання двох блоків змістових модулів у вигляді середньозваженої оцінки наприкінці семестру без організації екзаменаційної сесії. Незадовільні оцінки складання будь-якого модульного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути скомпенсована за рахунок позитивного складання інших блоків змістових модулів.
6.3. Модульний контроль з конкретної навчальної дисципліни для студентів проводиться під час тижнів модульного контролю за окремим розкладом.
6.4. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті, а саме: оцінки виставляються за трьома шкалами згідно з таблицею їх співставлення (табл. 2).
6.5. Оцінку підсумкового (семестрового) контролю в формі екзамену (диференційованого заліку) студент, який за результатами як першого, так і другого модульного контролю здобув з конкретної навчальної дисципліни по 4...12 балів за університетською шкалою, одержує у вигляді середньозваженої оцінки за університетською, національною та ECTS шкалами.
Студент, який захистив курсовий проект (курсову роботу) на 4…12 балів, атестується з цього виду навчальної роботи за університетською, національною та ECTS шкалами.
6.6. Результати складання підсумкового (семестрового) контролю у формі заліку оцінюються таким чином: “зараховано” – 4...12 балів, “незараховано” – 0...3 бали за університетською шкалою з подальшим переводом у національну та ECTS шкали.
6.7. Структура завдань для модульного контролю та критерії оцінювання результатів їх виконання розробляються кафедрою, яка здійснює навчальний процес із даної дисципліни, і затверджуються її завідуючим.
Система модульного контролю повинна охоплювати ефективною перевіркою засвоєння всіх сторін навчального матеріалу, який треба опанувати при вивченні конкретних розділів дисципліни, і бути такою, що виключає суб’єктивний підхід викладача до оцінювання знань студентів. Одним із варіантів тут може бути тестування, у тому числі з використанням комп’ютерної техніки.
6.8. При визначенні оцінки під час модульного контролю враховуються результати поточного контролю з практичних, лабораторних, семінарських занять, результати захисту індивідуальних завдань, передбачених з конкретної навчальної дисципліни.
6.9. На тижнях самостійної роботи та модульного контролю студент може виконати окремі пропущені лабораторні роботи, захистити індивідуальні завдання, розрахунково-графічні роботи, реферати, курсові проекти (роботи), отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.
6.10. До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю.
6.11. У разі відсутності студента на модульному (проміжному) контролі викладач проставляє йому в журналі обліку роботи академічної групи 0 (нуль) балів. Декан факультету (директор навчально-наукового інституту) надає студентові дозвіл на проходження відповідного модульного контролю в індивідуальному порядку. Оцінки модульного контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за результатами поточного контролю навчальної роботи студента.
Таблиця 2
Національна шкала | Універси-тетська шкала | Шкала ECTS | |
Екзамен | Залік | Екзамен | |
5 відмінно | зараховано | 12 | A відмінно |
11 | |||
10 | B дуже добре | ||
4 добре | 9 | ||
8 | C добре | ||
7 | |||
3 задовільно | 6 | D задовільно | |
5 | |||
4 | E достатньо | ||
2 незадовільно | незараховано | 3 | FX незадовільно 1 –з можливістюповторного складання блоку змістових модулів |
2 | |||
1 | |||
0 | F незадовільно 0 –з обов’язковим повторним вивченням блоку змістових модулів |
6.12. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів у день його проведення.
6.13. Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, має право звернутися до викладача і отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного контролю.
6.14. Ліквідувати академічні заборгованості студенти повинні до початку наступного семестру.
6.15. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.
6.16. Кредити ECTS зараховуються студентам, які успішно пройшли семестровий контроль із певного навчального елементу (блоку змістових модулів, дисципліни, практики, курсового проекту тощо). Підсумкове оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу визначається як сума залікових кредитів, одержаних за семестр.
7. ПРАВИЛА ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ
7.1. Оцінки результатів першого та другого модульного контролю виставляються за університетською (12-бальною) шкалою. Оцінка підсумкового (семестрового) контролю за екзамен і диференційований залік виставляється у відомість обліку успішності і навчальну картку студента як середньозважена з оцінок результатів першого та другого модульного контролю за 12-бальною шкалою і відповідними їй національною і ECTS шкалами. У залікову книжку викладач виставляє за екзамен і диференційований залік позитивну оцінку (4…12 балів).
Результати складання заліку вносяться у відомість обліку успішності і навчальну картку студента за двобальною шкалою (“зараховано”, “незараховано”). У залікову книжку викладач виставляє “зараховано”.
7.2. Результати кожного з контрольних заходів фіксуються в журналі обліку роботи академічної групи, а результати модульних контролів та підсумкового контролю – ще й у двох примірниках відомостей обліку успішності.
7.3. Письмові роботи з усіх видів контрольних заходів зберігаються на відповідній кафедрі протягом одного семестру.
7.4. Деканат (директорат) кожного семестру зараховує студенту кредити ECTS і вносить їх у навчальну картку студента.
8. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ПЕРЕРИВАННЯ ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ
8.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Міністерством освіти від 15.07.96 р. № 000 і у “Порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля, а також прийому на навчання осіб, які працюють в університеті”, затвердженому 29.08.2003 р.
8.2. При переведенні студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, одержаних при їх вивченні, та форм підсумкового контролю.
8.3. При позитивному розгляді ректором заяви, деканат (директорат) проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.
8.4. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання ним індивідуального навчального плану або одержанні під час семестрового контролю більше 2-х незадовільних оцінок.
8.5. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 06.06.96 р. № 000.
9. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
9.1. Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану (за результатами підсумкового семестрового контролю), виходячи з основних положень “Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.08.2001 р. № 000.
9.2. При перевищенні нормативного терміну навчання стипендія студентам не призначається у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.
10. КОНТРОЛЬ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМ
НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ СТУДЕНТА
10.1. Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом усього періоду навчання покладається на куратора спеціальності.
10.2. Куратором спеціальності може бути науково-педагогічний працівник випускаючої кафедри (як правило, професор або доцент), ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.
10.3. Куратор спеціальності призначається розпорядженням декана факультету (директора навчально-наукового інституту) за поданням завідуючого відповідною випускною кафедрою. У рамках виконання своїх функцій куратор спеціальності підпорядкований заступнику декана факультету з навчальної роботи (заступнику директора навчально-наукового інституту).
10.4. На куратора спеціальності покладається виконання таких основних завдань:
- ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами, що регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
- надання рекомендацій студенту щодо формування його індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів або навчальних дисциплін, у тому числі за час перебування в інших вищих навчальних закладах;
- облік додаткових залікових кредитів, отриманих студентом.
10.5. Куратор спеціальності має право:
- подавати пропозиції декану факультету (директору інституту) щодо переведення на наступний курс, відрахування та заохочення студента;
- брати участь у засіданнях кафедр і вчених рад факультетів (навчально-наукових інститутів) з питань організації навчального процесу за кредитно-модульною системою та контролю виконання індивідуальних навчальних планів студентів;
- подавати пропозиції щодо поліпшення організації та проведення навчального процесу.
11. ОСОБЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ
ВИКЛАДАЧІВ
11.1. В умовах проведення педагогічного експерименту з КМСОНП установлюються норми часу:
- для проведення підсумкової атестації із залікового кредиту (екзамен) – 0,25 години на одного студента в розділі “Навчальна робота” індивідуального плану роботи викладача;
- куратору спеціальності – 0,25 години на одного студента на навчальний рік у розділі “Організаційна робота” індивідуального плану викладача.
11.2. Інші норми часу регламентовані наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 р. № 000 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” і наказами по університету від 23.09.2002 р. № 000-04, від 11.06.2004 р. № 000-04.
ВЕЛИКАЯ ХАРТИЯ УНИВЕРСИТЕТОВ
(Magna Charta Universitatum)
Болонья
ПРЕАМБУЛА
Нижеподписавшиеся ректоры европейских университетов, собравшиеся в Болонье по случаю Девятого Столетия старейшего из них, за четыре года до окончательного упразднения границ между странами сообщества, имея в виду перспективу расширения сотрудничества между всеми европейскими народами, убежденные в том, что народы и государства должны сегодня, как никогда ранее осознать роль, которую будут призваны сыграть университеты в обществе, изменяющемся и открывающемся в международном плане, выражают убежденность в том, что:
1) будущее человечества на пороге третьего тысячелетия в широкой степени зависит от культурного и научно-технического развития, которое происходит в тех центрах культуры, знания, исследований, коими являются настоящие университеты;
2) задача по распространению знаний среди новых поколей, которую должны взять на себя университеты, означает сегодня, что они обязаны обращаться ко всему обществу, чье культурное, социальное и экономическое будущее требует теперь особого, значительного и постоянного вклада в дело воспитания;
3) университеты должны обеспечить будущим поколениям образование и воспитание, что способствовало бы бережному отношению к великой гармонии окружающей среды и самой жизни.
Поэтому мы провозглашаем перед государствами и народами основные принципы, которыми отныне и в дальнейшем должны руководствоваться университеты.
ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ
1. Университет действует внутри обществ с различной организацией, являющейся следствием различных географических и исторических условий, и представляет собой автономный институт, который критически осмысливает и распространяет культуру путем исследования и преподавания.
Чтобы отвечать требованиям современного мира, в своей исследовательской и преподавательской деятельности он должен иметь моральную и научную независимость от политической и экономической власти.
2. Учебный процесс в университетах должен быть неотделим от исследовательской деятельности с тем, чтобы преподавание в то же время было на уровне, отвечающей эволюции как потребностей общества, так и требованиям, предъявляемым к научным знаниям.
3. Поскольку свобода преподавания, исследований и обучения является основным принципом жизни университетов, то, как общественная власть, так и университеты должны в рамках своей компетенции гарантировать это и способствовать соблюдению столь приоритетного требования.
Отвергая нетерпимость и будучи постоянно открытым для диалога, университет становится, следовательно, наиболее предпочтительным местом встречи между преподавателями, обладающими способностью передавать знания и владеющими средствами их углубления через исследования и поиски нового, и студентами, имеющими право, желание и способность обогащать себя этими знаниями.
4. Являясь хранителем традиций европейского гуманизма, но в постоянном стремлении к достижению универсальных знаний, университет, выполняя свою функцию, преодолевает политические и географические границы и утверждает настоятельную необходимость взаимного познания и взаимодействия различных культур.
СПОСОБЫ
Реализация этих целей в свете вышеизложенных принципов требует наличие эффективных средств, соответственно отвечающих нынешней ситуации.
1. Для обеспечения свободы исследований и преподавания всем членам университетского сообщества должны быть представлены необходимые средства для достижения этой цели.
2. Подбор профессорского состава и определение их статуса должно происходить в соответствии с принципом неотделимости исследовательской деятельности от преподавательской.
3. Каждый университет, с учетом специфики обстоятельств, должен гарантировать своим студентам сохранение свобод и необходимых условий для достижения ими их культурных и образовательных целей.
4. Университеты – в особенности европейские – рассматривают взаимный обмен информацией и документацией, а также увеличение совместных научных проектов как основные средства постоянного прогресса знаний. В этих целях, как это происходило при их зарождении, они стимулируют мобильность преподавателей и студентов и считают, что общая политика в вопросе равнозначности статуса, званий и экзаменов, хотя и при уважительном отношении к национальным дипломам, и в представлении стипендий составляет основное средство, гарантирующее выполнение их сегодняшней миссии.
Нижеподписавшиеся ректоры, от имени своих университетов, берут на себя обязательство предпринять все от них зависящее для того, чтобы каждое государство и заинтересованные наднациональные организации могли бы еще более опираться на положения этой Хартии, являющейся единодушным выражением автономной воли каждого университета.
концепція
культурно-виховної діяльності
східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля
Системою культурно-виховної діяльності є система поглядів, переконань, ідеалів, традицій та професійної діяльності, що має за мету формування світоглядної позиції та ціннісних орієнтацій молоді, передачу їй соціального досвіду, надбань попередніх поколінь. Виховання відображає духовний поступ народу, процес збереження й збагачення його культури.
Гуманістичний характер виховання передбачає побудову всього його змісту й форм на основі глибокого розуміння вихователем природи вихованця, його індивідуальних рис і можливостей, повазі до особистості, турботи про її гармонійний розвиток.
Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими, фізичними і духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативою.
Система виховання студентської молоді заснована на таких принципах:
Ø народність – єдність національного й загальнолюдського. Національна спрямованість виховання, оволодіння і вживання рідної мови, формування національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу, оволодіння рідною мовою, використання всіх її багатств і засобів у мовній практиці, прищеплення шанобливого ставлення до культурної спадщини, народних традицій і звичаїв народів, що населяють Україну;
Ø природовідповідність виховання - врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових й індивідуальних особливостей студентської молоді, її психологічних, національних і релігійних особливостей;
Ø активність, самодіяльність і творча ініціатива студентської молоді, утвердження життєвого оптимізму, розвиток навичок позитивного мислення, ініціативи та самодіяльності студентів;
Ø гуманізація і демократизація виховання;
Ø розвиток різноманітних форм співробітництва між вихователями й студентами, повага до суверенітету особистості молоді, розуміння її запитів та інтересів, виховання особистості щирої, людяної, доброзичливої, милосердної;
Ø безперервність і наступність виховання - досягнення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини, нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання, формуванню особистості;
Ø диференціація та індивідуалізація виховного процесу - врахування у виховній роботі рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку вихованців, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного;
Ø культуровідповідність виховання – органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними та прогресивними родинно-побутовими традиціями, народним мистецтвом, ремеслами і промислами, забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь.
Найважливішою громадською рисою особистості є сформованість національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім‘я України.
Формування національної самосвідомості передбачає освоєння молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей, відчуття своєї причетності до розбудови національної держави, патріотизм, що сприяє утвердженню власної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю.
Особливу роль відіграє правове виховання – прищеплення поваги до Конституції, державних символів, прав і свобод людини і громадянина, знання й дотримання у поведінці законів України, активна протидія особам та установам, що порушують закони, завдають збитків державі, зазіхають на територіальну цілісність і незалежність України.
Основні напрямки виховання студентської молоді
Патріотичне виховання – виховання патріотичних почуттів, ідеалів служіння власному народу, державі. Воно націлене на формування громадянина-патріота, сприяє усвідомленню громадянських обов'язків, почуття відповідальності за долю Вітчизни через навчальні курси, діяльність студентських наукових гуртків, конференцій, екскурсій по історичних місцях.
Правове виховання – направлене на формування правової культури, що передбачає прищеплення поваги до прав й свобод людини й громадянина; розповсюдження знань та вмінь використовувати на практиці закони держави як через навчальні дисципліни, так і в позааудиторній роботі через роботу гуртків, семінарів, діяльність студентських наукових гуртків, конкурси, туризм, олімпіади, конференції.
Моральне виховання – розвиток моральних якостей в процесі навчання основним курсам й дисциплінам етичного циклу, а також через діяльність служб людини, роботу наставників, викладачів й всю систему позааудиторної роботи.
Художньо-естетичне виховання - розвиток естетичних почуттів, смаків, творчого започаткування в навчальному процесі на лекціях естетичного циклу, а також через діяльність клубів, гуртків, студій. Відвідування театрів, виставок, музеїв, зустрічі в театрально-музичній, літературній вітальнях.
Фізичне виховання – ствердження здорового образу життя як невід'ємного елементу загальної культури особистості через заняття фізичною культурою, в спортивних секціях, клубах, участь в спортивних іграх, змаганнях, туристичних походах.
Екологічне виховання – формування екологічної культури особистості через навчальні курси дисциплін, а також через роботу студентських наукових гуртків, екскурсії в музеї, на природу, туристичні подорожі.
Трудове виховання – зв'язане з навчальною діяльністю, з участю в роботі трудових студентських загонів у канікулярний час.
Завданнями виховання студентської молоді є:
Ø формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
Ø виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, формування правової культури;
Ø забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;
Ø формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
Ø виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею своєї світоглядної позиції;
Ø утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, толерантності, працелюбності та інших доброчинностей;
Ø формування почуття господаря й господарської відповідальності, підприємливості й ініціативи, підготовка молоді до життя в умовах ринкових відносин;
Ø забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорони й зміцнення її фізичного, психічного та духовного здоров¢я;
Ø формування соціальної активності особистості через включення вихованців у процес державотворення, реформування суспільних стосунків;
Ø забезпечення високої художньо-естетичної освіченості й вихованості особистості, розвиток почуттів;
Ø вироблення екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
Ø розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації, формування наукового світогляду;
Ø прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв‘язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадською відповідальністю.
Концепція культурно-виховної діяльності є основою для розробки довгострокових та річних планів виховної роботи та розвитку культури на всіх рівнях від загальноуніверситетського до рівня студентської групи.
ПАМ’ЯТНІ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ УНІВЕРСИТЕТУ
27.03.1920 р. | Утворення прабатька Східноукраїнського національного |
1927 р. | Перший випуск інженерів |
19.05.1960 р. | Створено Луганський машинобудівний інститут |
08.05.1993 р. | Постановою Кабінету Міністрів України на базі Луганського машинобудівного інституту та декількох вищих навчальних закладів м. Луганська і Луганської області створено Східноукраїнський державний університет |
1996 р. | Університету надано статус вищого навчального закладу IV рівня акредитації |
11.09.2000 р. | Указом Президента України вузу надано статус національного |
13.11.2001 р. | Розпорядженням Кабінету Міністрів України |
13.11.2001 р. | Трудовий колектив Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля нагороджено Почесною грамотою |
10(22).11.1801, | Роки життя Володимира Івановича Даля |
18.09.2004 р. | У м. Болонья (Італія) підписана Велика Хартія університетів, |
27.03.2005 р. | Виповнилася 85-а річниця з дня створення університету |
23.12.2005 р. | Університет повторно акредитований за IV рівнем |
Лютий 2007 р. | На X Міжнародній виставці „Сучасна освіта в Україні - 2007” університет нагороджено золотою медаллю в номінації „Модернізація вищої освіти в контексті вимог Болонської конвенції”. |
2009 р. | На виставці „Сучасна освіта в Україні - 2009” університет нагороджено золотою медаллю в номінації „Інтеграція науки і освіти - необхідна умова підвищення якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах”. |
2009 р. | Університет отримав Почесне звання „Лідер у створенні сучасних засобів навчання”. |
ВИТЯГ ІЗ СТАТУТУ УНІВЕРСИТЕТУ
5. ОРГАНИ ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
5.5. В Університеті створюються і діють органи студентського самоврядування у формі координаційної ради, студентських рад, старостатів тощо. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, курсу, спеціальності, технікуму, коледжу, факультету, інституту, Університету в цілому, а також гуртожитку та студентського містечка. Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер. 5.6. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів Університету, які:4. ухвалюють положення про студентське самоврядування;
5. обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;
6. визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.
a. Порядок скликання загальних зборів (конференції) студентів визначається органом студентського самоврядування Університету.
5.7. Основними завданнями органів студентського самоврядування є: забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу; забезпечення виконання студентами своїх обов'язків; сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів; сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів; створення різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами; організація співробітництва зі студентами інших вищих закладів освіти і молодіжними організаціями; сприяння працевлаштуванню випускників; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ
3.4.2. Студенти (слухачі), екстерни, здобувачі, аспіранти, докторанти Університету мають право на:
· навчання для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;
· вибір форми навчання;
· безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
· трудову діяльність у позаурочний час;
· додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
· продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди з Університетом;
· одержання направлення на навчання або стажування до інших навчальних закладів, у тому числі за кордон;
· користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою Університету;
· доступ до інформації в усіх галузях знань;
· участь у науковій, науково-дослідній, дослідно-конструкторській діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;
· участь у конкурсах на одержання стипендій Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також інших іменних стипендій;
· на одержання в установленому порядку вищої освіти з іншої спеціальності;
· участь в обговоренні, вирішенні питань щодо удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
· участь в об¢єднаннях громадян;
· надання пропозицій щодо умов і розмірів оплати за навчання;
· отримання стипендій, забезпечення гуртожитками відповідно до законодавства;
· моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі;
· перерву в навчанні згідно із законодавством;
· користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань і зміцнення здоров'я;
· захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують права або принижують їхню честь і гідність;
· обрання до вищого колегіального органу самоврядування Університету;
· обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом, формування індивідуального навчального плану;
· відвідування за дозволом директора, декана занять на інших факультетах, відділеннях за умови виконання графіка навчального процесу, складеного відповідно до індивідуального навчального плану;
· отримання матеріальної допомоги згідно із законодавством;
· створення фондів для студентських потреб;
· участь у роботі громадських організацій, політичних партій;
· академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого вищого навчального закладу у порядку, встановленому положенням, яке затверджує Міністерство освіти і науки України;
· вільне відвідування лекційних занять з дозволу директора, декана, починаючи з третього курсу;
· за рішенням першого проректора (проректора) на індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів з метою поліпшення рівня підготовки й розвитку своїх творчих здібностей;
· вибір теми дипломного проекту (роботи) за погодженням з випускаючою кафедрою;
· одержання додаткових видів соціально-матеріального забезпечення за рахунок місцевих органів влади, підприємств, приватних осіб і благодійних фондів;
· працевлаштування після закінчення вищого навчального закладу згідно з чинним законодавством.
3.4.3. Студенти (слухачі) Університету зобов'язані:
· додержуватися законів, Статуту та правил внутрішнього розпорядку Університету;
· систематично й глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень, додержуватись моральних, етичних норм;
· виконувати вимоги навчального плану та графік навчального процесу;
· систематично відвідувати навчальні заняття;
· вчасно інформувати керівництво основних структурних підрозділів у разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та екзамени, виконувати контрольні та інші роботи, передбачені робочими навчальними планами, тощо;
· ліквідувати академічні заборгованості до початку наступного семестру;
· своєчасно прибувати на місця практик; при проходженні практик виконувати правила внутрішнього розпорядку, охорони праці та техніки безпеки й виробничої санітарії, які діють на базі практики;
· прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стосується випускників, які здобули освіту за кошти державного бюджету);
· виявляти бережливе ставлення до державного майна, підтримувати в належному стані навчальні, житлові приміщення та їхнє обладнання, прилеглі території, а в разі навмисного псування компенсувати їх вартість згідно із законодавством.
3.4.4. З Університету студенти (слухачі) можуть бути відраховані:
· за власним бажанням;
· у зв’язку з переведенням до іншого вищого навчального закладу;
· за невиконання навчального плану і графіка навчального процесу;
· за незадовільне складання семестрового контролю;
· за незадовільне складання державної атестації;
· за появу на заняттях у навчальному корпусі, науковій бібліотеці, гуртожитку в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсикологічного сп'яніння;
· за вироком суду, що вступає в законну силу, чи постановою органу, до компетенції якого належить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
· за одноразове грубе порушення навчальної дисципліни або правил внутрішнього розпорядку Університету (за погодженням із профспілковою організацією студентів);
· за порушення умов договору;
· в інших випадках, передбачених законодавством.
ПОЛОЖЕННЯ
про координаційну раду студентського
самоврядування в університеті
1. Координаційна рада студентського самоврядування в університеті (далі – Рада) є консультативно-дорадчим органом, утвореним з метою більш повного врахування позицій студентської молоді в справі гармонійного розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника; налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами управління вищим навчальним закладом.
2. Рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Ради є:
- забезпечення постійного зв’язку та взаємодії між органами студентського самоврядування структурних підрозділів університету, суб’єктами управління вищим навчальним закладам під час реалізації державної політики у сфері освіти, праці, соціального становлення та розвитку молоді;
- аналіз практики застосування законодавства і прогнозування суспільних процесів під час навчання, соціального становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, розроблення та внесення за результатами такого аналізу відповідних пропозицій згідно із Статутом університету;
- участь у підготовці та проведенні заходів, спрямованих на розв’язання соціально-економічних, правових, культурних та інших проблем студентської молоді;
- сприяння розширенню міжнародного співробітництва у сфері освіти.
4. Рада для виконання покладених на неї завдань має право:
- одержувати в установленому порядку від суб’єктів керівництва вищим навчальним закладом необхідні матеріали та інформацію;
- утворювати в разі потреби тимчасові комісії, експертні та робочі групи, залучати в установленому порядку до роботи в них працівників та студентів університету тощо;
- проводити наукові конференції, семінари, наради з питань, що належать до її компетенції.
5. Рада утворюється у складі рівноправних членів ради, які по черзі головують на засіданнях.
6. Організаційною формою роботи Ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал.
Засідання Ради є правомочним, якщо на ньому присутня більшість її членів.
7. Рішення Ради приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Ради. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.
Рішення Ради оформляються протоколом, який підписує її голова.
Окрема думка члена Ради, який голосував проти прийнятого рішення, викладається в письмовій формі і додається до рішення Ради.
8. Рішення Ради мають рекомендаційний характер.
9. Рада використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.
ВИТЯГ ІЗ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТУДЕНТСЬКИЙ ГУРТОЖИТОК
Надання житлового місця в гуртожитках
1. Розміщення Студентів у гуртожитках та виселення з них, умови проживання, права і обов’язки визначаються цим Положенням, розробленим на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 000 від 13.11.2007 р., за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.
2. Розподіл місць проживання у гуртожитках між факультетами (інститутами), відділеннями тощо здійснюється за Наказом ректора із додержанням санітарних норм за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів і на підставі пропорційності загальної кількості студентів, що потребують гуртожиток..
3. Списки Студентів на проживання в гуртожитках готуються деканатами факультетів (інститутів), відділень по першому курсу до 20 серпня п. р., по решті курсів до 30 червня п. р. і затверджуються деканом факультету (інституту), керівником відділення за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.
4. На підставі рішення про надання місць у гуртожитку директор студентського містечка за дорученням проректора укладає договір зі Студентом на проживання в гуртожитку і видає йому ордер (направлення), який є підставою для поселення і проживання у вказаному житловому місці. В ордері (направленні) зазначається адреса гуртожитку і номер кімнати.
5. Облік ордерів (направлень) та Студентів, які проживають у гуртожитках, оформлення необхідних документів, реєстрація та зняття з реєстрації виконується завідуючим гуртожитком (комендантом). Бланки ордерів (направлень) зберігаються в установленому порядку.
6. Студент, який поселяється у гуртожиток, зобов'язаний особисто пред'явити паспорт і здати завідувачу гуртожитку (коменданту) ордер (направлення) на право зайняти місце в гуртожитку.
7. Студенту, який поселяється у гуртожиток, указується його житлове місце, надається необхідний інвентар, перепустка на право входу до гуртожитку.
Студент повинен бути ознайомлений під підпис з Правилами внутрішнього розпорядку гуртожитку та правилами техніки безпеки.
8. Документи на реєстрацію Студентів, які поселяються до гуртожитку, подаються завідувачем гуртожитком (комендантом) або директором студентського містечка у встановленому порядку.
9. У разі непередбачених обставин та з поважних причин Студенти, які проживають у гуртожитку, можуть бути переселені до іншої кімнати або гуртожитку за рішенням завідувача гуртожитком (комендантом) або директора студентського містечка без погіршення умов проживання.
10. Місця в студентських гуртожитках для розміщення студентських сімей визначаються директором студентського містечка із додержанням санітарних норм за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.
11. Прийняття на облік студентських сімей, які потребують місць у гуртожитках, здійснюється директором студентського містечка за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів. Якщо студентська родина складається із студентів різних вищих навчальних закладів міста, то постановка на облік та надання житла може здійснюватись за домовленістю між цими навчальними закладами.
12. У гуртожитках, де проживають студентські сім’ї з дітьми, мають бути відведені місця для зберігання дитячих візків, іграшок тощо, приміщення для тимчасового перебування дітей та їхніх ігор.
Користування гуртожитками. Умови проживання
30. Вхід до гуртожитку дозволяється на підставі перепусток для Студентів цього гуртожитку до 2400 години вільно, а з 2400 до 0600 – із записом у спеціальному журналі із зазначенням причин запізнення.
31. Відвідувачі мають право перебувати в гуртожитку з 800 до 2300. При вході до гуртожитку відвідувач пред'являє черговому документ, який засвідчує особу, і реєструється в книзі відвідувачів. Студент, який проживає в гуртожитку, зобов'язаний особисто зустріти відвідувача, залишити перепустку черговому гуртожитку і провести відвідувача при його вході та виході з гуртожитку.
Відповідальність за своєчасний вихід з гуртожитку відвідувачів і дотримання ними Правил внутрішнього розпорядку покладається на Студентів, які їх запросили.
32. Культурні заходи в гуртожитках здійснюються відповідно до плану, який розробляється органами студентського самоврядування і погоджується з деканатами та в разі необхідності з ректоратом. Усі заходи повинні закінчуватись до 2300.
33. У кожній секції (кімнаті) з числа Студентів, які проживають у ній, обирається староста.
34. Усі Студенти, які проживають у гуртожитку, залучаються до господарських робіт із самообслуговування: підтримання порядку і чистоти в місцях проживання та загального користування, прибирання прилеглої до гуртожитку території згідно з графіком тощо.
35. Студент, який проживає в гуртожитку, має право:
– користуватися приміщеннями навчального, культурно-побутового, медичного та спортивного призначення, камерами зберігання, іншим обладнанням і майном гуртожитку;
– вимагати усунення недоліків у забезпеченні побутових умов;
– обирати органи студентського самоврядування гуртожитку і бути обраним до їхнього складу;
– через органи студентського самоврядування гуртожитку брати участь у вирішенні питань, пов'язаних з поліпшенням житлово-побутових умов, організації культурно-виховної роботи і дозвілля, роботи працівників гуртожитку тощо;
– звертатись із скаргами на роботу працівників гуртожитку і житлово-побутові умови, які не відповідають вимогам Положення про студентський гуртожиток і нормам обладнання та утримання гуртожитків, до керівництва Університету, інших установ відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
36. Студент, який проживає у гуртожитку, зобов'язаний:
– знати і виконувати Правила внутрішнього розпорядку;
– своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку, яким він користується. Окремо, згідно затвердженого ректором кошторису, сплачувати послуги, які регламентує Перелік платних освітянських послуг, затверджений відповідною Постановою Кабінету Міністрів України;
– підтримувати чистоту і порядок у своїх кімнатах та місцях загального користування, брати участь у всіх видах робіт, пов’язаних із самообслуговуванням;
– дотримуватись правил особистої гігієни під час епідемій тощо;
– дбайливо ставитись до майна гуртожитку, економно витрачати тепло, електроенергію, газ і воду;
– забезпечити наявність дублікатів ключів від кімнати в завідувача гуртожитку, а в разі заміни замка у дверях – здати йому відповідний дублікат ключів;
– своєчасно подавати заявки на ремонт електричного, сантехнічного обладнання і меблів;
– про всі надзвичайні події в гуртожитку терміново повідомляти завідувача гуртожитку (коменданта) та органи студентського самоврядування гуртожитку;
– відшкодовувати заподіяні матеріальні збитки відповідно до чинного законодавства;
– дотримуватися правил техніки безпеки та пожежної безпеки;
– реєструвати додаткові електроприлади в завідувача гуртожитку;
– попереджувати завідувача гуртожитку (коменданта) при залишенні гуртожитку на тривалий час (більше п’яти діб);
– після закінчення навчання або при достроковому позбавленні права на проживання в гуртожитку здати майно гуртожитку, що перебувало в його користуванні, і кімнату в належному стані та виселитися з гуртожитку в тижневий термін.
37. Студенту, який проживає у гуртожитку, забороняється:
– переселятися з однієї кімнати в іншу без погодження із завідувачем гуртожитку (комендантом) та за погодженням із студентською радою;
– переробляти чи переносити інвентар і меблі з одного приміщення до іншого або виносити їх із гуртожитку без дозволу завідувача гуртожитку;
– проводити електромонтажні роботи в кімнатах та в гуртожитку, переробляти і ремонтувати електроустаткування;
– користуватися електрообігрівачами та електроплитами в житлових кімнатах;
– проводити масові заходи в гуртожитку без письмового дозволу завідувача гуртожитку (коменданта);
– палити, вживати та зберігати спиртні напої, наркотичні або токсичні речовини, перебувати в гуртожитку в стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп'яніння;
– порушувати тишу з 2200 до 0700;
– створювати шум, а також вмикати телевізійну, комп'ютерну та аудіоапаратуру на гучність, що перевищує звукоізоляційність кімнати;
– тримати в гуртожитку тварин.
38. За порушення Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку на Студентів, які проживають у гуртожитку, накладаються такі стягнення:
– зауваження;
– догана;
– відмова в поселенні до гуртожитку на наступний навчальний рік;
– розірвання договору на проживання.
39. Заохочення та стягнення Студентам, які проживають у гуртожитку, в установленому порядку виносяться деканами і керівниками Університету за погодженням із органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.
40. Порядок проживання Студентів у гуртожитках у канікулярний (відпускний) період затверджується з урахуванням їх побажань ректором Університету.
Виселення із студентських гуртожитків
41. Абітурієнти, які отримали незадовільну оцінку на вступних випробуваннях, залишають у встановленому порядку місце в гуртожитку протягом трьох діб з дня оголошення результатів випробувань; абітурієнти, які подали апеляцію, – у триденний термін після підтвердження апеляційною комісією правильності оцінки; абітурієнти, які не зараховані до навчального закладу за конкурсом, – протягом трьох діб після виходу наказу про зарахування.
42. При відрахуванні з навчального закладу (у тому числі при його закінченні), розірванні угоди на проживання Студенти, які проживал