Ціни на алкогольні напої
Кабінетом Міністрів України внесено зміни до власної постанови від 30.10.2008 р. № 000 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»., якими, зокрема, передбачено підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої відбуватиметься у два етапи – з дня набрання чинності постановою та з 01.09.2015 р.
Постанова набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування. (Постанова від 17.06.2015 р. № 000).
Автоматичне збільшення суми ПДВ
Збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України, за рахунок сум помилково та/або надміру сплачених станом на 01.07.2015 р. грошових зобов’язань з ПДВ з урахуванням технологічного процесу буде здійснено до 10.07.2015р.
Зазначено, що з метою повноти сплати податку до бюджету та коректного заповнення податкової звітності з ПДВ за липень 2015 р./ІІІ квартал 2015р. платники податку можуть після завантаження уточненої інформації до центральної бази даних ДФС (починаючи з 10.07.2015 р.) за запитом отримати повідомлення (витяг) про суми переплат, що обліковуються в інтегрованій картці платника податку (ІКПП) станом на 01.07.2015р.
Роз’яснено порядок відображення у звітності сум переплат станом на 01.07.2015р. залежно від результатів звітного періоду червень 2015 р./ІІ квартал 2015р.
Чи необхідно нотаріусам відображати у податковому розрахунку (форма №1ДФ) військовий збір щодо посвідчених договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами, а також виданих свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчених договорів дарування?
Відповідно до пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.. 168 цього Кодексу.
Водночас п. 174.4 ст. 174 цього Кодексу встановлено, що нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому розділом ІV цього Кодексу, для податкового розрахунку.
Згідно з п. 1.3. розділу 1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015р. №4, його дія поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), само зайнятих осіб, представництва нерезидентів – юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV Податкового кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу.
Таким чином, нотаріусам слід відображати у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) військовий збір щодо посвідчених ними договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами, а також виданих свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчених договорів дарування.
При цьому в рядку «Військовий збір» розділу 2 розрахунку проставляються загальні суми виплаченого доходу та фактично утриманого (перерахованого) військового збору.
Чи оподатковується військовим збором сума вихідної допомоги при звільненні найманого працівника?
Відносини трудового найму регулюються трудовим законодавством, зокрема, Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП). При цьому законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форма власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ст. 3 цього Кодексу).
Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено статями 36-45 КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога. Вихідна допомога – це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи, яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП.
Підпунктом 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс) передбачено, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, а саме фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2ст. 164 цього Кодексу включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5% (пп. 168.1.1 п. 168.1 вищезазначеної статті).
Водночас від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом ІV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.
Отже, дохід у вигляді суми вихідної допомоги при звільненні найманого працівника слід розглядати як інші доходи на підставі пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Щодо прийняття і обробки ДФС України повідомлень банків про відкриття/закриття рахунків
Згідно із статтею 69 Податкового кодексу України банки зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. При цьому встановлено, що датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків є дата отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.
Обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному вигляді між ДФС України та фінансовими установами здійснюється шляхом обміну електронними документами. Електронні повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків банками надсилаються на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.
На кожне отримане повідомлення банку ДФС України формує і направляє банку першу квитанцію, яка є підтвердженням передачі відповідного файлу повідомлень до ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку.
Друга квитанція засвідчує факт та час проходження файлом повідомлень форматно-логічного контролю, а також містить відомості щодо приймання інформації файлу повідомлень до оброблення або її відхилення.
Датою та часом надання фінансовою установою повідомлення в електронному вигляді до ДФС України є дата та час, зафіксовані у другій квитанції про прийняття до оброблення файлу повідомлень, за умови відсутності помилки при прийнятті цього повідомлення.
На повідомлення про відкриття рахунку формується файл-відповідь, який містить відомості щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунку платника податків.
Інформаційний портал Державної фіскальної служби України працює цілодобово. Перша квитанція формуються автоматично у момент надходження повідомлень від фінансових установ. Час формування других квитанцій та файлів - відповідей із інформацією щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунків платників податків становить від кількох хвилин і, як правило, не більше 30 хвилин.
Терміни подання повідомлення за ф. про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 000, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 000 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (http: //sfs. /dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).
Особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі
З 00.00 годин 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі.
З цієї дати реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється виключно на суму податку, обраховану по формулі, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі – реєстраційна сума).
Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.
У такому випадку (в тому числі якщо реєстрацій сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:
отриманих податкових накладних та розрахунків коригуванні (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;
поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).
Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.
Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично:
01.07.2015 збільшено на так звану суму „овердрафту”: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців.
до 10 липня 2015 року буде збільшено на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.
Одночасно інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу. При цьому, слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п’ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування.
Щодо ліцензування діяльності з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом
Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почала діяти з 1 липня 2015 року (згідно з абзацами четвертим - шостим підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71).
Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та в абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 000/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 000), згідно з яким алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону № 000 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Таким чином, з 1 липня 2015 року ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.
Сектор комунікацій
ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
ГУ ДФС у Запорізькій області
