Зміст

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ............................................................................................. 3

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Закон України «Про ліцензування певних видів діяльності»
від 1 червня 2000 р. № 000-ІІІ (Витяг)........................................................................................ 6

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку
органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р. № 000 (Витяг).......................................... 18

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів,
які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської
діяльності» від 4 липня 2001 р. № 000 (Витяг)......................................................................... 19

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про підвищення кваліфікації
молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою»
від 7 вересня 1993 р. № 000...................................................................................................... .21

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про подальше удосконалення
атестації лікарів» від 19 грудня 1997 р. № 000 ........................................................................ 26

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про надання спеціального дозволу
на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини»
від 10 серпня 2000 р. № 000....................................................................................................... 42

Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики
та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження
Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються»
від 18 вересня 2002 р. № 000/346.............................................................................................. 43

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження переліків
закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я»
від 28 жовтня 2002 р. № 000....................................................................................................... 53

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форми довідки
про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності, наявність
у нього нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів
із стандартизації, необхідних для провадження господарської діяльності
з медичної практики, переробки донорської крові та її компонентів,
виготовлення з них препаратів» від 7 листопада 2007 р. № 000 .......................................... 58

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про атестацію молодших спеціалістів
з медичною освітою» від 23 листопада 2007 р. № 000........................................................... 63

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ Заява на видачу ліцензії............................................................................................................. 73

Заява на видачу копії ліцензії..................................................................................................... 74

Заява на переоформлення ліцензії............................................................................................ 75

Опис документів, що додаються до заяви на одержання ліцензії......................................... 76

АКРЕДИТАЦІЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної
акредитації закладу охорони здоров'я" від 15 липня 1997 р. № 000..................................... 78

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про акредитацію закладів
служби крові» від 14 серпня1998 р. № 000............................................................................... 83

Наказ Міністерство охорони здоров'я України «Про акредитацію центрів здоров'я»
від 17 липня 2000 р. № 000......................................................................................................... 84

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Критеріїв
державної акредитації санаторно-курортних закладів України»
від 8 травня 2002 р. № 000......................................................................................................... 86

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Порядку
визначення установ з проведення атестації та експертизи в галузі народної
і нетрадиційної медицини» від 23 серпня 2002 р. № 000......................................................... 86

Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Критеріїв (умов) державної акредитації лікувально-профілактичних закладів»
від 24 лютого 2007 р. № 92......................................................................................................... 91

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ

1.  Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 р. ІІ

2.  Кодекс законів про працю України,
затверджений Законом УРСР від 10 грудня 1971 р. (зі змінами та доповненнями)

3.  Закон України «Про страхування»

від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР (із змінами та доповненнями).

4.  Закон України «Про ліцензування певних видів діяльності» від 1 червня 2000 р. № 000-ІІІ

5.  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів»
від 22 грудня 2006 р.

6.  Закон України «Про захист прав споживачів»
від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ (нова редакція від 1 грудня 2005 р. набрала чинності 13 січня 2006 р.)

7.  Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

від 5 квітня 2007 р. (із змінами, внесеними згідно із Законом від 28.12.2007р.).

8.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я» від 15 липня 1997 р. № 000 (зі змінами та доповненнями).

9.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності»
від 4 липня 2001 р. № 000

10.  Наказ МОЗ України «Про затвердження форми відомостей суб’єкта господарської діяльності, що подаються для одержання ліцензії» від 9 липня 2003 р. № 000 (зареєстр. у Мін’юсті України 23 жовтня 2003 р. за № 968/8289)

11.  Наказ МОЗ України «Про подальше удосконалення атестації лікарів»
від 19 грудня 1997 р. № 000 (зареєстр. у Мін’юсті України 14 січня 1998 р. за № 14/2454)

12.  Наказ МОЗ України «Про затвердження Критеріїв (умов) державної акредитації лікувально-профілактичних закладів»
від 24 лютого 2007 р. № 92

13.  Наказ МОЗ України «Про затвердження Критеріїв державної акредитації санаторно-курортних закладів України»
від 8 травня 2002 р. № 000

14.  Наказ МОЗ України «Про затвердження Стандартів акредитації
центрів здоров’я України»
від 17 липня 2000 р. № 000

15.  Наказ МОЗ України «Про акредитацію закладів служби крові»
від 14 серпня 1998 р. № 000

16.  Наказ МОЗ України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28 жовтня 2002 р. № 000 (зареєстр. у Мін’юсті України 12 листопада 2002 р. за № 892/7180)

17.  Наказ МОЗ України «Про внесення змін до Порядку допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн» від 27 червня 2006 р. № 000 (зареєстр. у Мін’юсті України 27 червня 2006 р. за № 754/12628)

18.  Наказ МОЗ України «Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров'я та інструкцій щодо їхнього заповнення»

від 10 липня 2007р. № 000 (зареєстр. у Мін’юсті України 03.09.2007р. за № 000/14276)

19.  Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я України»
від 18 грудня 1997 р. № 000 (зареєстр. у Мін’юсті України 3 лютого 1998 р. за № 67/2507)

20.  Наказ МОЗ України «Про затвердження форми довідки про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності, наявність у нього нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження господарської діяльності з медичної практики, переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів»

від 07 листопада 2007 р. № 000 (зареєстр. у Мін’юсті України 22.11.2007 р. за № 000/14571)

21.  Наказ МОЗ України «Про затвердження тимчасового галузевого класифікатора медичних процедур (послуг) та хірургічних операцій» від 14 лютого 2007 р. № 67.

22.  Наказ МОЗ України «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою»

від 23 листопада 2007 р. № 000 (зареєстр. у Мін’юсті України 12.12.2007 р. за № 000/14635)

23.  Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства охорони здоров’я України «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики»
від 16 лютого 2001 р. № 38/63

24.  Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та МОЗ України «Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»
від 27 січня 2004 р. № 04/42 (зареєстр. у Мін’юсті України 4 лютого 2004 р. за № 150/8749)

25.  Положення «Про використання нововведень у практиці охорони здоров’я», затверджене наказом МОЗ України від 12 січня 1993 р. за № 5

26.  Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров’я, що ліцензуються, затверджений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров’я України від 18 вересня 2002 р. № 000/346 (зареєстр. у Мін’юсті України 9 жовтня 2002 р. за № 820/7108)

ЛІЦЕНЗУВАННЯ
ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Закон України (Витяг)

Про ліцензування певних видів господарської діяльності

від 1 червня 2000 року № 000-ІІІ

Цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

анулювання ліцензії — позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на провадження певного виду господарської діяльності;

виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва;

господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

ліцензіат — суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов;

ліцензійні умови — установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;

орган ліцензування — орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності;

плата за ліцензію — разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії;

повторне порушення — вчинення ліцензіатом протягом строку дії ліцензії повторного порушення певних ліцензійних умов після застосування санкцій за аналогічне порушення;

розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов — рішення органу ліцензування або спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про необхідність усунення ліцензіатом у встановлені строки порушень ліцензійних умов;

розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування — рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про необхідність усунення ліцензіатом або органом ліцензування в установлені строки порушень законодавства у сфері ліцензування;

суб'єкт господарювання — зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності;

торгівля — будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

<…>

Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері ліцензування

Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:

забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;

встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Стаття 4. Повноваження органів державної влади у сфері ліцензування

їни визначає основні напрями державної політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації.

Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Розробку та реалізацію державної політики ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

(статтю 4 доповнено частиною третьою згідно
 із Законом України від 12.01.2006 р. )

Стаття 5. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування:

розробляє основні напрями розвитку ліцензування;

розробляє проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування;

погоджує проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування, що розробляються та приймаються органами виконавчої влади;

узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування;

здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та дає роз'яснення щодо його застосування;

здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування;

визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформлення;

затверджує спільно з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням, крім випадків, передбачених цим Законом;

(абзац дев'ятий частини першої статті 5 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 13.01.2005 р. )

формує експертно-апеляційну раду;

організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування;

веде Єдиний ліцензійний реєстр;

організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій;

видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;

здійснює контроль за наявністю ліцензії. 

(частину першу статті 5 доповнено абзацом згідно із
 Законом України від 17.01.2002 р. )

Для забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює розроблення навчальних програм, методичних рекомендацій та посібників, установлює порядок підготовки та атестації фахівців з ліцензування.

Для здійснення своїх повноважень спеціально уповноважений орган з питань ліцензування має свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування можуть бути оскаржені до суду.

Стаття 6. Орган ліцензування

Орган ліцензування:

забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням, крім випадків, передбачених цим Законом;

(абзац третій частини першої статті 6 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 13.01.2005 р. )

видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;

здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

формує і веде ліцензійний реєстр.

Орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, що здійснює передбачені цією статтею повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.

Повноваження органу ліцензування не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування.

Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб'єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.

Фінансування органу ліцензування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Стаття 7. Експертно-апеляційна рада

Експертно-апеляційна рада є колегіальним органом, створеним при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. У своїй діяльності експертно-апеляційна рада керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Рішення експертно-апеляційної ради мають характер експертних висновків і є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

До компетенції експертно-апеляційної ради належать:

експертиза проектів нормативно-правових актів органів виконавчої влади з питань ліцензування;

розроблення рекомендацій з основних проблем державної політики у сфері ліцензування;

надання попередніх висновків щодо пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян і підприємців щодо доцільності запровадження ліцензування певних видів господарської діяльності чи його скасування;

розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування;

аналіз стану та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення ліцензування.

Склад експертно-апеляційної ради формується з державних службовців, науковців, інших фахівців та представників громадських організацій. Положення про експертно-апеляційну раду та її склад затверджується Кабінетом Міністрів України.

Експертно-апеляційну раду очолює голова спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

До складу експертно-апеляційної ради залучаються незалежні експерти та представники громадських організацій у кількості не менше ніж двадцять відсотків загальної кількості членів цієї ради.

Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності експертно-апеляційної ради здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування.

Експертно-апеляційна рада має право залучати для консультацій та експертизи державних службовців, науковців та інших фахівців на громадських засадах.

Проекти нормативно-правових актів, пропозиції та звернення (апеляції) розглядаються експертно-апеляційною радою протягом двадцяти робочих днів з дня їх реєстрації в спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування.

Рішення експертно-апеляційної ради приймається більшістю голосів від загальної кількості членів експертно-апеляційної ради.

За результатами розгляду поданих проектів нормативно-правових актів, пропозицій та звернень (апеляцій) приймається рішення експертно-апеляційної ради, яке оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем експертно-апеляційної ради.

Рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеляцій) є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.

Стаття 8. Ліцензійні умови

Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.

Ліцензійні умови провадження видів господарської діяльності, зазначених у пункті 72 статті 9 цього Закону, та порядок контролю за їх додержанням затверджуються Кабінетом Міністрів України.

(статтю 8 доповнено новою частиною шостою

 згідно із Законом України від 13.01.2005 р. ,

 у зв'язку з цим частини шосту - сьому вважати

відповідно частинами сьомою - восьмою)

У разі якщо суб'єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, зазначений в статті 9 цього Закону, не в повному обсязі, а частково або з окремих робіт, операцій, послуг, ліцензійні умови поширюються на суб'єкта господарювання в частині, що встановлює вимоги до провадження господарської діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню у порядку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності.

Стаття 9. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

<…>

26) медична практика;

27) переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;

Стаття 10. Документи, що подаються органу ліцензування для одержання ліцензії

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника:

найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;

прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

документи оформленні з порушенням вимог цієї статті.

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.

У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності суб'єкт господарювання, який здійснює цей вид господарської діяльності, зобов'язаний подати протягом 30 робочих днів з дня визначення органу ліцензування заяву та відповідні документи, передбачені цією статтею, для отримання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності.

(статтю 10 доповнено частиною одинадцятою

 згідно із Законом України від 27.04.2007 р. )

Ліцензія в цьому випадку видається в порядку, визначеному цим Законом. Відсутність ліцензійних умов на провадження певного виду господарської діяльності, щодо якого запроваджується ліцензування, не є підставою для відмови у видачі ліцензії.

(статтю 10 доповнено частиною дванадцятою

 згідно із Законом України від 27.04.2007 р. )

Стаття 11. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Стаття 13. Відомості, які містить ліцензія

На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

У ліцензії зазначаються:

найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;

місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

строк дії ліцензії;

посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

дата видачі ліцензії;

наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).

(частину третю статті 13 доповнено абзацом згідно із
 Законом України від 17.01.2002 р. )

Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.

Стаття 14. Видача ліцензії

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.

Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

У разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності, згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи відповідно до статті 10 цього Закону.

У разі ліквідації філії, іншого відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадили господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією, або у разі припинення провадження філією, іншим відокремленим підрозділом ліцензіата господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією ліцензіат зобов'язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації такої філії або іншого відокремленого підрозділу або з дати припинення діяльності такою філією або іншим відокремленим підрозділом подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі. Орган ліцензування повинен внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня з дати надходження такого повідомлення.

У разі, коли ліцензіат має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення строку її дії, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому цим Законом.

Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

До ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.

(статтю 14 доповнено частиною чотирнадцятою
 згідно із Законом України від 05.04.2001 р. ,
 частина чотирнадцята статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 19.04.2007 р. )

Стаття 16. Переоформлення ліцензії

Підставами для переоформлення ліцензії є:

зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного в статті 9 цього Закону.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії у зв'язку із змінами, пов'язаними з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, зазначеного в статті 9 цього Закону, якщо ця зміна пов'язана з намірами ліцензіата розширити свою діяльність, ліцензія переоформляється в порядку і в строки, передбачені для видачі ліцензії.

Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією орган ліцензування на підставі даних ліцензійного реєстру безкоштовно видає ліцензіату засвідчені ним копії такої ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.

За переоформлення ліцензії справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за переоформлення ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про переоформлення ліцензії.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Стаття 17. Зміна даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії

Ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

На підставі документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування, орган ліцензування може прийняти рішення про анулювання ліцензії у строки, передбачені цим Законом.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.

Стаття 18. Видача дубліката ліцензії

Підставами для видачі дубліката ліцензії є:

втрата ліцензії;

пошкодження ліцензії.

У разі втрати ліцензії ліцензіат зобов'язаний звернутися до органу ліцензування із заявою про видачу дубліката ліцензії, до якої додається документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Якщо бланк ліцензії непридатний для користування внаслідок його пошкодження, ліцензіат подає відповідному органу ліцензування:

заяву про видачу дубліката ліцензії;

непридатну для користування ліцензію;

документ, що підтверджує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої, може провадити свою діяльність на підставі довідки про подання заяви про видачу дубліката ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про видачу дубліката ліцензії.

Орган ліцензування зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати одержання заяви про видачу дубліката ліцензії видати заявникові дублікат ліцензії замість втраченої або пошкодженої.

У разі видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була втрачена або пошкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

За видачу дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої ліцензії справляється плата у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за видачу дубліката ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

Стаття 19. Ліцензійні справи та ліцензійний реєстр

Орган ліцензування після надходження заяви про видачу ліцензії формує ліцензійну справу щодо кожного суб'єкта, в якій зберігаються документи, що подаються суб'єктом господарювання для видачі, переоформлення ліцензії, видачі дублікатів ліцензії, документи, пов'язані із зміною даних в документах, що додаються до заяви про видачу ліцензії, а також копії рішень органу ліцензування про видачу, переоформлення та анулювання ліцензії, про видачу дублікатів ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

Орган ліцензування фіксує дату надходження документів у журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Журнал обліку заяв та виданих ліцензій ведеться на кожний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Журнал обліку заяв і виданих ліцензій повинен містити відомості про заявника, дату надходження заяви на видачу ліцензії, номер та дату прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі, а також відомості про видачу копій ліцензії.

При видачі ліцензії у журналі обліку заяв та виданих ліцензій зазначаються дата видачі ліцензії, прізвище заявника, якого ознайомлено з ліцензійними умовами провадження певного виду господарської діяльності, що засвідчується його підписом.

Орган ліцензування несе відповідальність за зберігання ліцензійної справи.

Орган ліцензування формує і веде ліцензійний реєстр з певного виду господарської діяльності.

До ліцензійного реєстру заносяться:

відомості про суб'єкта господарювання - ліцензіата;

відомості про орган ліцензування, який видав ліцензію;

вид господарської діяльності згідно з виданою ліцензією;

дата прийняття рішення про видачу ліцензії та номер рішення;

серія та номер ліцензії;

строк дії ліцензії;

відомості про переоформлення ліцензії, видачу дубліката ліцензії, видачу копій ліцензії;

підстави, дата і номер розпорядження про необхідність усунення порушень ліцензійних умов;

підстави, дата і номер рішення про анулювання ліцензії;

підстави, дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування веде Єдиний ліцензійний реєстр, який містить відомості ліцензійних реєстрів та ідентифікаційні коди органів ліцензування.

Інформація, яка міститься в Єдиному ліцензійному реєстрі та ліцензійних реєстрах, є відкритою. За користування їх даними справляється плата, яка зараховується до Державного бюджету України.

Порядок формування, ведення та користування ліцензійними реєстрами, порядок надання відомостей з ліцензійних реєстрів до Єдиного ліцензійного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи державної влади звільняються від плати за користування даними Єдиного ліцензійного реєстру та ліцензійних реєстрів.

Стаття 20. Нагляд і контроль у сфері ліцензування

Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки.

За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за десять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.

Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

(статтю 20 доповнено новою частиною сьомою
 згідно із Законом України від 17.01.2002 р. ,
у зв'язку з цим частини сьому – чотирнадцяту
 вважати відповідно частинами восьмою - п'ятнадцятою)

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.

Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати органу, який видав це розпорядження, інформацію про усунення порушень.

Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.

Стаття 21. Анулювання ліцензії

Підставами для анулювання ліцензії є:

заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;

акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;

акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

(частину першу статті 21 доповнено абзацом згідно із
 Законом України від 17.01.2002 р. )

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття.

Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

У разі анулювання ліцензії на підставі акта про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Стаття 22. Відповідальність за порушення норм цього Закону

Посадові особи органів ліцензування та спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування у разі недодержання законодавства у сфері ліцензування несуть відповідальність згідно із законом.

До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.

Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України.

Рішення про стягнення штрафів, приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій.

Президент України  Л. КУЧМА 

Постанова Кабінету Міністрів України (Витяг)

Про затвердження переліку органів ліцензування

від 14 листопада 2000 року № 1698

Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити перелік органів ліцензування, що додається.

2. Органам ліцензування разом з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва затвердити у місячний термін ліцензійні умови провадження господарської діяльності за видами, зазначеними у затвердженому цією постановою переліку.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України  В. ЮЩЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 14 листопада 2000 р. № 000 

ПЕРЕЛІК

органів ліцензування

Орган ліцензування	Вид господарської діяльності
6. МОЗ	проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об'єктах ветеринарного контролю) медична практика переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів
25. Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів	виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами

Постанова Кабінету Міністрів України (Витяг)

Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності

від 4 липня 2001 року № 000

Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, що додається.

Прем'єр-міністр України  А. КІНАХ 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 4 липня 2001 р. № 000 

ПЕРЕЛІК

документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності

Вид господарської діяльності 

Документи, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності 

12. Медична практика	засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи) засвідчена в установленому порядку копія висновку державної санітарно-епідеміологічної служби (за місцем провадження діяльності) про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо здійснення медичної практики довідка МОЗ або уповноваженої ним установи про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності, наявність у нього нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують відповідність кваліфікації персоналу вимогам до здійснення медичної практики (диплом державного зразка про медичну освіту або сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом III - IV рівня акредитації, закладом післядипломної освіти); посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю; свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних працівників, видане вищим медичним навчальним закладом, закладом післядипломної освіти I - III рівня акредитації документ, що підтверджує стаж роботи за спеціальністю на момент подання заяви (засвідчена в установленому порядку копія трудової книжки з наявністю даних за останні п'ять років або витяг з неї, інший документ)
13. Переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів	засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи) засвідчена в установленому порядку копія висновку державної санітарно-епідеміологічної служби (за місцем провадження діяльності) про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо здійснення переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів довідка МОЗ або уповноваженої ним установи про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності, наявність у нього нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують відповідність кваліфікації персоналу вимогам до провадження діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів (диплом державного зразка про медичну освіту або сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом III - IV рівня акредитації, закладом післядипломної освіти); посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю; свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації і перепідготовки молодших медичних та фармацевтичних працівників, видане вищим медичним навчальним закладом, закладом післядипломної освіти I - III рівня акредитації засвідчена в установленому порядку копія договору на здійснення державного контролю за якістю донорської крові, її компонентів та виготовлених з них препаратів засвідчені в установленому порядку копії розроблених та затверджених пускових або промислових регламентів
14. Виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами	для господарської діяльності з виробництва лікарських засобів - відомості за підписом керівника суб'єкта господарювання про наявність та відповідність його матеріально-технічної бази, кваліфікації працівників Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності за формою, встановленою МОЗ, або засвідчені суб'єктом господарювання сертифікати належної виробничої практики на всі виробничі дільниці, видані у порядку, встановленому МОЗ для господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами - засвідчена в установленому порядку копія паспорта аптечного закладу (структурного підрозділу), складеного за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України".

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

Про підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою 

від 7 вересня 1993 року № 000 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

31 грудня 1993 р. за № 000

З метою подальшого удосконалення медичного обслуговування населення України та забезпечення безперервного післядипломного навчання молодших спеціалістів з медичною і фармацевтичною освітою НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Положення про училище підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів (додається).

1.2. Положення про постійно діючі курси підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів (додається).

1.3. Перелік циклів спеціалізації та удосконалення молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів (додається).

1.4. Положення про Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних і Севастопольської міської державних адміністрацій, департаменту охорони здоров'я та соціального захисту Київської міської державної адміністрації ПРОПОНУЮ:

2.1. Цикли спеціалізації і удосконалення проводити на постійно діючих курсах і в училищах підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів згідно з Переліком циклів, затвердженим цим наказом.

2.2. Вжити заходів до поліпшення післядипломної підготовки спеціалістів з медичною і фармацевтичною освітою та затвердити заклади охорони здоров'я навчальними базами училищ і постійно діючих курсів.

2.3. Щорічно до 15 травня направляти на затвердження до Головного управління учбових закладів, кадрів і науки МОЗ України плани-заявки підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів.

3. Вважати такими, що не застосовуються на території України:

3.1. Наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 12 грудня 1978 р. № 000 "Про заходи по удосконаленню системи підвищення кваліфікації спеціалістів з середньою медичною та фармацевтичною освітою".

3.2. Наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 28.02.84 № 000 "Доповнення до наказу МОЗ СРСР від 12.12.78 № 000".

4. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров'я УРСР від 26.06.90 № 000 "Про підвищення кваліфікації спеціалістів з середньою медичною і фармацевтичною освітою Української РСР".

5. Контроль за виконанням даного наказу покладаю на начальника Головного управління учбових закладів, кадрів і науки МОЗ України Бєлан С. М. 

Міністр Ю. П. Спіженко

ЗАТВЕРДЖЕНО 

наказом Міністерства охорони здоров'я України

від 7 вересня 1993 р. № 000 

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

31 грудня 1993 р. за № 000  

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО УЧИЛИЩЕ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПЕРЕПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Училище підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів (далі — училище) є вищим навчальним закладом в системі безперервної освіти медичних кадрів, якому Міністерство освіти акредитувало функції професійного навчання відповідно до Закону України про освіту.

2. Училище створюється згідно з рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу або згідно з рішенням колективу у порядку, передбаченому законодавством України.

Училище є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установах банків, штамп і печатку із зображенням Державного герба України і з своїм найменуванням.

3. Головними завданнями училища є:

- задоволення потреб закладів, організацій у підвищенні кваліфікації і перепідготовці молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів;

- оновлення і поглиблення професійних знань;

- забезпечення оперативного оволодіння спеціалістами сучасними досягненнями медичної науки і практики;

- надання нової кваліфікації, нової спеціальності;

- послідовне проведення заходів, спрямованих на підвищення якості, розширення практичної направленості, удосконалення форм і методів навчання;

- здійснення за підсумками навчання спеціалістів комплексної оцінки професійних знань, умінь і навичок, ділових якостей і вироблення на цій підставі рекомендацій керівникам закладів по дальшому їх використанню;

- виконання науково-дослідних робіт за новими напрямками діяльності спеціалістів охорони здоров'я, а також з актуальних проблем підвищення кваліфікації;

- надання консультативної методичної допомоги спеціалістам, закладам, організаціям;

- проведення атестації молодших спеціалістів з медичною і фармацевтичною освітою.

4. Училище здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.

5. Училище розробляє статут, що затверджується радою навчального закладу і реєструється в органах місцевої влади згідно з чинним законодавством.

6. Навчання спеціалістів та інша діяльність училища здійснюється за державним замовленням на договірній основі з міністерствами, відомствами, підприємствами, закладами, організаціями, юридичними і фізичними особами. Згідно із замовленням і договорами на навчання училище складає план прийняття слухачів. Підготовка та підвищення кваліфікації молодших спеціалістів в училищі може здійснюватися за денною, вечірньою (змінною) формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва. Термін навчання визначається навчальними планами та програмами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України.

7. Училище має право у встановленому порядку:

- розробляти навчальні плани та програми з циклів спеціалізації та загального удосконалення і подавати їх на затвердження Міністерства охорони здоров'я;

- розробляти та затверджувати навчально-тематичні плани;

- вносити пропозиції щодо дальшого удосконалення навчальної та методичної роботи і подавати їх у необхідних випадках на розгляд вищих керівних органів;

- проводити обмін навчальною і науковою літературою та співпрацювати з іншими навчальними закладами, виробничими об'єднаннями, закладами, організаціями, науковими товариствами та ін.;

- проводити наукові та методичні конференції, семінари та наради;

- направляти представників училища на загальнодержавні, галузеві, міжгалузеві конференції, симпозіуми, з'їзди та наради;

- здійснювати зв'язки із зарубіжними партнерами.

8. Училище повинно мати кабінети, лабораторії, відділи, бібліотеку, бухгалтерію, гуртожитки та інші навчальні та адміністративно-господарські підрозділи, що є його структурними підрозділами.

9. Навчально-методичні (навчальні) кабінети училища є основними структурними підрозділами, які здійснюють навчальну та методичну роботу з кількох дисциплін.

II. СЛУХАЧІ УЧИЛИЩА

10. Слухачами училища можуть бути молодші медичні і фармацевтичні спеціалісти, які в установленому порядку мають дозвіл на медичну і фармацевтичну діяльність.

11. Зарахування слухачів на навчання в училище здійснюється наказом директора.

12. Права та обов'язки слухачів училища визначаються чинним законодавством і статутом училища.

13. Оцінка рівня теоретичних знань і практичних навичок слухачів здійснюється при проведенні комплексного екзамену спеціально створеною комісією, склад якої затверджується директором училища.

14. Слухачам училища, які виконали всі вимоги навчальних планів і програм та склали заліки і екзамени, в Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів вноситься відповідний запис про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки або видається таке Свідоцтво, якщо раніше воно не видавалося.

15. При невиконанні навчального плану, а також за порушення статуту училища слухач відраховується наказом директора з видачею довідки про перебування в навчальному закладі.

16. Матеріальне забезпечення слухачів циклів підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 15 червня 1988 р. № 000 "Про перебудову в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки керівних кадрів і спеціалістів системи Міністерства охорони здоров'я УРСР".

III. ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ УЧИЛИЩА. НАВЧАЛЬНО-ДОПОМІЖНИЙ І ГОСПОДАРСЬКО-АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПЕРСОНАЛ УЧИЛИЩА

17. Кількість викладацького, навчально-допоміжного і господарсько-адміністративного персоналу встановлює директор училища у межах наявного фонду заробітної плати.

18. Права, обов'язки та функції педагогічних та інших працівників училища визначаються чинним законодавством і кваліфікаційними характеристиками посад.

19. Приймає на роботу та звільняє з роботи працівників училища його директор відповідно до чинного законодавства.

20. На посади педагогічних працівників призначаються особи, які мають відповідну освіту та професійно-педагогічну кваліфікацію.

Училище може залучати до педагогічної роботи спеціалістів закладів охорони здоров'я, викладачів вищих навчальних закладів, учених на умовах сумісництва чи погодинної оплати, встановленої для працівників вищої школи.

21. Для визначення відповідності педагогічних працівників займаним посадам, рівня кваліфікації проводиться їх атестація.

Рішення атестаційної комісії є підставою для присвоєння педагогічному працівникові відповідної категорії або звільнення його з роботи згідно з чинним законодавством.

IV. НАВЧАЛЬНА ТА МЕТОДИЧНА РОБОТА

22. Терміни та зміст спеціалізації, удосконалення та тематичного удосконалення визначаються Міністерством охорони здоров'я України.

23. Училище на підставі вивчення потреб міністерств, відомств, організацій, закладів, підприємств у підвищенні кваліфікації та перепідготовці молодших спеціалістів визначає мету навчання кожної навчальної групи, яка відображається в навчальному плані та програмі. Зміст, методи та засоби навчання визначаються відповідно до вказаної мети.

За результатами контролю рівня знань слухачів в процесі навчання здійснюється коректування навчально-методичних планів, форм і методів проведення занять.

24. Початок і закінчення навчального року, тривалість навчального тижня, чисельність навчальних груп встановлюється училищем.

Кількість і послідовність занять визначається розкладом занять, який затверджується директором училища. Тривалість однієї академічної години - 45 хвилин.

25. Основні види навчальних занять: лекції, практичні, семінарські заняття, ділові та рольові ігри, імітаційні вправи, розбір конкретних ситуацій і заняття по обміну досвідом, конференції, контрольні роботи тощо.

26. В училищі проводиться методична робота з метою поліпшення якості навчання, організації учбового процесу з використанням методів інтенсифікації навчання, комп'ютерної техніки, сучасних технічних засобів навчання та удосконалення педагогічної майстерності викладацького складу.

27. Мова навчання в училищі визначається відповідно до Закону України про мови.

V. КЕРІВНИЦТВО, УПРАВЛІННЯ УЧИЛИЩЕМ

28. Вищим органом громадського самоврядування училища є загальні збори його колективу, які за участю не менш як двох третин від загальної кількості працівників обирають раду училища. Рада розглядає питання фінансово-господарської діяльності, перспективи розвитку училища тощо. Рішення ради носить дорадчий характер.

29. Діяльністю училища керує директор, призначений на контрактній основі органом державної виконавчої влади.

Наказом директора створюється педагогічна рада, яка розглядає питання організації та здійснення навчального процесу.

30. У межах своїх повноважень директор видає накази й розпорядження по училищу, відповідно до чинного законодавства, призначає на посади і звільняє з них своїх заступників, керівників структурних підрозділів, викладачів та інших працівників, визначає посадові обов'язки всіх працівників училища.

Директор училища без спеціального на це уповноваження діє від імені училища, представляє його у всіх установах і організаціях, відповідно до чинного законодавства розпоряджається майном закладу, укладає договори, видає довіреності, відкриває у банках рахунки, установлює доплати до посадових окладів і ставок заробітної плати, преміює працівників училища за конкретні результати праці.

31. Училище веде передбачене відповідними нормативними документами чи засновником діловодство, звітує в установленому порядку за свою діяльність, подає відповідним органам статистичні чи інші передбачені відомості.

VI. ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА УЧИЛИЩА

32. Училище фінансується на нормативній основі за рахунок коштів державного бюджету, підприємств, закладів, а також додаткових джерел фінансування відповідно до Закону України про освіту та інших законодавчих і нормативних актів.

33. Матеріально-технічна база училища включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.

34. Училище має право на зовнішньоекономічну діяльність відповідно до чинного законодавства, здійснювану на основі угод, інших юридичних актів, укладених з іноземними юридичними й фізичними особами, мати власний валютний рахунок.

Наказ Міністерство охорони здоров'я України

Про подальше удосконалення атестації лікарів

від 19 грудня 1997 року № 000

Із змінами і доповненнями, внесеними

наказами Міністерства охорони здоров'я України

від 10 травня 2000 року № 000,

від 14 вересня 2000 року № 000,

від 16 жовтня 2002 року № 000,

від 19 травня 2003 року № 000,

від 6 липня 2005 року № 000,

від 21 лютого 2006 року № 76

З метою подальшого удосконалення атестації лікарів НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Положення про порядок проведення атестації лікарів (додається).

1.2. Номенклатуру лікарських спеціальностей (додається).

2. Начальникам головних управлінь і управлінь Міністерства охорони здоров'я України, Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним державним санітарним лікарям областей, міст Києва та Севастополя, керівникам установ, закладів і організацій республіканського підпорядкування переглянути до 1 лютого 1998 року склад атестаційних комісій.

3. Головному управлінню закладів освіти, ректорам вищих медичних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації, що мають факультети післядипломної освіти, та ректорам закладів післядипломної освіти:

3.1. Організувати протягом 1998 року передатестаційні цикли за спеціальностями згідно з номенклатурою лікарських спеціальностей.

4. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21.11.91 № 000 "Про подальше удосконалення атестації лікарів" зі змінами і доповненнями до нього (накази МОЗ України від 09.06.93 № 000, від 01.06.95 № 97, від 19.02.96 № 32) вважати таким, що втратив чинність.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра  

Міністр

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства охорони здоров'я України

від 19 грудня 1997 р. № 000

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

14 січня 1998 р. № 14/2454

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок проведення атестації лікарів

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Атестація лікарів проводиться з метою підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи, раціональнішої розстановки кадрів фахівців з урахуванням їх професійної майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є важливою формою морального та матеріального стимулювання, спрямована на удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

1.2. Основним завданням атестації є визначення рівня професійної підготовки лікарів, оцінка трудової діяльності, можливості подальшого використання спеціалістів, підвищення їх кваліфікації.

1.3. Встановлюються такі види атестації:

- атестація на визначення знань і практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст";

- атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії;

- атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

1.4. Атестація на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст" проводиться в комісіях, що створюються при вищих медичних закладах освіти 3-4-го рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти.

1.5. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться комісіями, що створюються при Міністерстві охорони здоров'я України (Центральна атестаційна комісія), Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, санітарно-епідеміологічних станціях Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, Центральній санітарно-епідеміологічній станції на водному транспорті, Центральній санітарно-епідеміологічній станції на залізничному транспорті.

(пункт 1.5 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Міністерства охорони здоров'я України від 14.09.2000 р. № 000,
 від 16.10.2002 р. № 000)

1.6. Атестаційні комісії при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, санітарно-епідеміологічних станціях Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя проводять атестацію лікарів безпосередньо підпорядкованих закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об'єктах ветеринарного контролю), з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, і лікарів, які працюють за наймом у суб'єктів господарювання, що зареєстровані в установленому порядку як юридичні особи.

(абзац перший пункту 1.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 р. № 000)

Атестаційна комісія при Центральній санітарно-епідеміологічній станції на водному транспорті проводить атестацію лікарів санітарно-епідеміологічних станцій басейнів і портів. 

(пункт 1.6 доповнено абзацом другим згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 14.09.2000 р. № 000,
 у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім)

Атестаційна комісія при Центральній санітарно-епідеміологічній станції на залізничному транспорті проводить атестацію лікарів санітарно-епідеміологічних станцій залізниць, лінійних санітарно-епідеміологічних станцій та відділів Центральної санітарно-епідеміологічної станції на залізничному транспорті.

(пункт 1.6 доповнено новим абзацом третім згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 16.10.2002 р. № 000,
 у зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим)

Лікарі, які працюють у закладах охорони здоров'я, підпорядкованих відомствам, що не мають своїх атестаційних комісій, проходять атестацію з додержанням вимог цього Положення в атестаційних комісіях системи Міністерства охорони здоров'я України.

1.7. Центральна атестаційна комісія:

1.7.1. Проводить атестацію керівників, штатних та позаштатних головних спеціалістів Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, санітарно-епідеміологічних станцій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, керівників і спеціалістів закладів охорони здоров'я, підпорядкованих МОЗ України.

У Центральній атестаційній комісії атестуються відповідно до профілю клінічної та санітарно-епідеміологічної роботи наукові та науково-педагогічні працівники вищих медичних закладів освіти 3-4-го рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних медичних установ, які у встановленому порядку допущені до лікарської діяльності згідно з цим Положенням.

1.7.2. Вирішує питання легалізації посвідчень про наявність кваліфікаційних категорій, виданих за межами України.

1.7.3. Розглядає скарги на рішення атестаційних комісій на місцях з питань присвоєння кваліфікаційних категорій.

1.7.4. Здійснює методичне керівництво роботою атестаційних комісій в Україні.

1.8. Члени атестаційної комісії входять до її складу на добровільних засадах.

У проведенні атестацій повинні брати участь не менше 2/3 кількості членів комісії. Рішення ухвалюється більшістю голосів присутніх. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним.

1.9. Засідання атестаційних комісій проводяться не рідше одного разу в квартал згідно зі щорічним графіком, який затверджується перед початком нового календарного року керівником закладу освіти або органу охорони здоров'я, при яких створені комісії.

Атестаційна комісія веде протоколи своїх засідань. Протоколи та документи атестованих підлягають зберіганню в установленому порядку.

1.10. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря. Лікарі, які протягом року після закінчення 5-річного строку з моменту попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію, крім випадків, передбачених п. 4.2 цього Положення, та лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків з підтвердженням звання "лікар-спеціаліст" після проходження стажування.

Особи, яким присвоєна кваліфікаційна категорія, проходять атестацію на її підтвердження не рідше одного разу в п'ять років.

За бажанням спеціаліста атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії може бути проведена і через менший строк, але не раніше ніж через один рік з моменту попередньої атестації.

1.11. У разі виявлення істотних недоліків у роботі лікаря керівник органу чи закладу охорони здоров'я може направити подання в атестаційну комісію про зняття кваліфікаційної категорії чи про відмову в підтвердженні звання лікаря-спеціаліста, незалежно від строку присвоєння (підтвердження) категорії чи звання. Подання розглядається в комісії у порядку, зазначеному нижче, але без попереднього проходження передатестаційного циклу і подання звіту про професійну діяльність за останні три роки роботи.

2. АТЕСТАЦІЯ НА ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ НАВИКІВ З ПРИСВОЄННЯМ (ПІДТВЕРДЖЕННЯМ) ЗВАННЯ "ЛІКАР-СПЕЦІАЛІСТ"

2.1. Атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі або аспірантурі з цієї спеціальності, якщо останні ще не мають сертифіката лікаря-спеціаліста з даного фаху, а також особи, які у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 25.12.92 № 000, допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки.

Зазначена атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охорони здоров'я, що відповідає цій спеціальності, або здійсненню медичної практики за цією спеціальністю на підприємницьких засадах.

Абзац третій пункту 2.1 виключено 

(згідно з наказом Міністерства охорони
 здоров'я України від 19.05.2003 р. № 000)

Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, та особи, які своєчасно не пройшли атестацію на кваліфікаційну категорію або яким відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, не можуть займатися лікарською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження стажування у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 17.03.93 № 48.

2.2. Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста, добирається і затверджується ректором вищого медичного закладу освіти, де проводиться підготовка або перепідготовка лікарів.

Голова комісії призначається із числа висококваліфікованих спеціалістів наказом Міністерства охорони здоров'я України.

До складу атестаційної комісії на правах членів входять: проректор з лікувальної роботи вищого медичного закладу освіти (закладу післядипломної освіти), декан відповідного факультету або його заступник, завідуючі кафедрами, професори або доценти профільних кафедр, спеціалісти органів (закладів) охорони здоров'я, професори і доценти інших закладів освіти, працівники науково-дослідних інститутів, представники профспілкових органів, асоціацій лікарів тощо.

2.3. Для атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста у комісію, не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання, подаються такі документи:

- письмова заява;

- копії дипломів про освіту та інші документи, що в установленому порядку дають право займати конкретну лікарську посаду;

- заповнений атестаційний листок встановленого зразка (додаток 1).

У комісію можуть бути представлені також інші матеріали, що характеризують підготовку та практичну діяльність особи, яка атестується.

2.4. Атестацію на визначення знань та практичних навиків проводять за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей, та з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик лікарів-спеціалістів, які затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.

Лікарем-спеціалістом однієї із спеціальностей, що передбачена Номенклатурою, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, магістратуру, клінічну ординатуру або аспірантуру з цієї спеціальності і має сертифікат лікаря-спеціаліста, а також особи, які в установленому порядку допущені до лікарської діяльності, пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки та мають необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики та лікування хворих.

2.5. За результатами атестації на визначення знань та практичних навиків комісія приймає такі рішення: присвоїти або відмовити у присвоєнні, підтвердити або відмовити у підтвердженні звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності.

При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови комісії.

Результати атестації доводяться до відома атестованого одразу після закінчення засідання комісії.

2.6. Протокол з рішенням атестаційної комісії про присвоєння (підтвердження) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності затверджується у десятиденний строк наказом по закладу освіти, при якому створена комісія.

2.7. Особі, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків присвоєно (підтверджено) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, закладом освіти видається сертифікат встановленого зразка (додаток 2), а якій відмовлено в цьому - витяг із протоколу засідання комісії, завірений закладом освіти, - не пізніше трьох днів з моменту затвердження протоколу засідання комісії.

2.8. Рішення атестаційної комісії, за яким особі відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути оскаржено поданням заяви до Міністерства охорони здоров'я України у двотижневий строк з моменту видачі витягу з протоколу засідання комісії, завіреного закладом освіти.

У таких випадках звільнення особи з посади лікаря-інтерна (стажиста) затримується до прийняття Міністерством відповідного рішення.

2.9. Особа, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути прийнята на роботу, за її згодою, на посаду середнього медичного працівника.

3. АТЕСТАЦІЯ НА ПРИСВОЄННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ

3.1. До атестації на присвоєння кваліфікаційних категорій допускаються лікарі спеціалісти за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей, які працюють за сертифікатом лікаря-спеціаліста та закінчили протягом року перед атестацією передатестаційний цикл в закладі післядипломної освіти або на факультеті післядипломної освіти.

Від передатестаційного циклу звільняються науково-педагогічні працівники кафедр закладів післядипломної освіти і факультетів післядипломної освіти, якщо вони атестуються за профілем кафедри. Ці спеціалісти складають тільки передатестаційний іспит.

Лікарі-спеціалісти, які закінчили навчання в клінічній ординатурі чи аспірантурі і мають необхідний стаж практичної роботи за даною спеціальністю, допускаються протягом року після закінчення навчання до атестації на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії без проходження передатестаційного циклу. Передатестаційний іспит вони складають перед закінченням навчання на кафедрах закладів післядипломної освіти, факультетів післядипломної освіти, на яких створені екзаменаційні комісії за відповідним фахом.

3.2. Комплектування передатестаційних циклів проводиться відповідно до щорічної потреби закладів охорони здоров'я у навчанні лікарів, які підлягають атестації.

Видача путівок на передатестаційний цикл проводиться закладом післядипломної освіти або факультетом післядипломної освіти відповідно до поданням органу охорони здоров'я або за особистою заявою лікаря-спеціаліста.

3.3. Після закінчення передатестаційного циклу екзаменаційною комісією, яка створюється на відповідній кафедрі, проводиться іспит. Лікарям, які успішно склали іспит, закладом освіти видається свідоцтво встановленого зразка (додаток 3) з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Лікарі, які отримали незадовільну оцінку на іспиті, після передатестаційного циклу допускаються до складання повторного іспиту тільки після закінчення нового передатестаційного циклу в порядку, встановленому Положенням, затвердженим наказом МОЗ України від 18.05.94 № 73.

3.4. Лікарі, які бажають пройти атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії, подають необхідні документи в територіальну атестаційну комісію не пізніш як за два місяці до початку її роботи.

В атестаційну комісію подаються: заява лікаря, звіт про професійну діяльність за останні три роки, затверджений керівником установи, в якій лікар працює, копії дипломів, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста або посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії, якщо таке було видано раніше, свідоцтво закладу освіти або факультету удосконалення лікарів про складання іспиту після закінчення передатестаційного циклу, заповнений атестаційний листок.

Лікарі, які змінювали місце роботи за останні 3 роки, подають звіти також з попередніх місць роботи, затверджені керівниками цих закладів, при цьому загальний термін перерв у роботі має не перевищувати 3 місяців.

(абзац третій пункту 3.4 в редакції наказу Міністерства
 охорони здоров'я України від 19.05.2003 р. № 000)

3.5. У звіті, який лікар готує у довільній формі обсягом не більше 20 сторінок друкованого тексту, викладаються основні функції та особливості його професійної діяльності, показники роботи, передбачені статистичними формами, їх аналіз тощо.

Атестаційною комісією звіт лікаря направляється на рецензію висококваліфікованим спеціалістам.

3.6. Атестаційна комісія виносить своє рішення про присвоєння лікарю-спеціалісту кваліфікаційної категорії на підставі рецензії на звіт, документів, поданих відповідно до п. 3.4 та співбесіди зі спеціалістом.

Встановлювати категорії, що вище ніж рекомендовані закладом освіти або факультетом післядипломної освіти, комісії не дозволяється.

3.7. Кваліфікація лікарів-спеціалістів визначається атестаційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями:

ДРУГА КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ

присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше п'яти років, які мають необхідну за програмою теоретичну та практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, друга кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше трьох років.

ПЕРША КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ

присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше семи років, які мають необхідну за програмою теоретичну та практичну підготовку за своєю та за суміжними спеціальностями, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, перша кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше п'яти років.

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ

присвоюється лікарям-спеціалістам, які мають стаж роботи з даної спеціальності не менше 10 років і високу теоретичну та практичну професійну підготовку згідно з програмою, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих за своєю та суміжними спеціальностями.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, вища кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше семи років.

3.8. При присвоєнні кваліфікаційних категорій рекомендується дотримуватися послідовності: друга, перша, вища.

3.9. До стажу роботи за спеціальністю для атестації на кваліфікаційну категорію зараховуються період роботи, навчання в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі і аспірантурі за цією спеціальністю.

Робота в органах охорони здоров'я, служба у Збройних Силах та інших військових формуваннях зараховується до стажу роботи за будь-якою спеціальністю. Підприємницька діяльність за однією із лікарських спеціальностей, що підтверджується відповідними документами, зараховується до стажу роботи з цієї спеціальності.

(абзац другий пункту 3.9 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 р. № 000)

3.10. Лікарям організаторам охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я" зараховується період навчання в клінічній ординатурі і аспірантурі за будь-якою спеціальністю.

Лікарям, призначеним на посади керівників закладів охорони здоров'я та їх заступників, кваліфікаційна категорія за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я" може бути присвоєна після трьох років роботи на цих посадах з урахуванням стажу роботи та кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності, з якої спеціаліст мав відповідну підготовку.

(пункт 3.10 доповнено абзацом другим згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 р. № 000)

3.11. Лікарям за спеціальністю "Медицина невідкладних станів" до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи лікарем швидкої медичної допомоги, лікарем-терапевтом, лікарем-педіатром, лікарем-хірургом, лікарем - акушером-гінекологом та лікарем-анестезіологом.

Лікарям, які працюють на посадах дитячих спеціалістів, зараховується стаж роботи за цими спеціальностями у лікувально-профілактичних закладах для дорослих і навпаки.

Лікарям, які працюють за спеціальністю "Психіатрія", до стажу роботи для проходження атестації зараховується період роботи за спеціальностями "Наркологія", "Психотерапія", "Судово-психіатрична експертиза" і навпаки.

Лікарям за спеціальністю "Трансфузіологія" до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи лікарем-хірургом станції (відділення) переливання крові, лікарем-анестезіологом.

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "Гастроентерологія", "Дієтологія", "Кардіологія", "Ревматологія", "Нефрологія", "Пульмонологія", "Підліткова терапія", "Геріатрія" зараховується період роботи за спеціальністю "Терапія".

До стажу роботи за спеціальностями "Неонатологія", "Дитяча гастроентерологія", "Дитяча кардіоревматологія", "Дитяча пульмонологія" і "Дитяча нефрологія" зараховується період роботи за спеціальністю "Педіатрія".

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "Судово-медична гістологія", "Судово-медична імунологія", "Судово-медична криміналістика", "Судово-медична цитологія", "Судово-медична токсикологія" зараховується період роботи за спеціальністю "Судово-медична експертиза".

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "Рентгенологія", "Ультразвукова діагностика", "Радіонуклідна діагностика", "Променева терапія" зараховується період роботи за спеціальністю "Радіологія".

До стажу роботи для атестації за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" зараховується період роботи за спеціальностями "Педіатрія", "Терапія", "Підліткова терапія", "Медицина невідкладних станів".

(пункт 3.11 доповнено абзацом дев'ятим згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 10.05.2000 р. № 000)

Період роботи на посадах лікарів-стоматологів до 1996 року зараховується до стажу роботи для атестації за спеціальностями "Терапевтична стоматологія", "Хірургічна стоматологія", "Дитяча стоматологія".

(пункт 3.11 доповнено абзацом десятим згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 р. № 000)

Лікарям, призначеним на посади лікарів загальної практики - сімейних лікарів, кваліфікаційна категорія за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" може бути присвоєна після трьох років роботи на цій посаді з урахуванням стажу роботи та кваліфікаційної категорії за лікарськими спеціальностями: "Терапія", "Підліткова терапія", "Педіатрія", "Медицина невідкладних станів" та "Суднова медицина".

(пункт 3.11 доповнено абзацом одинадцятим згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 р. № 000)

3.12. До стажу роботи для проходження атестації за спеціальностями "Дезінфекційна справа", "Паразитологія", "Бактеріологія", "Вірусологія", "Лабораторна імунологія" зараховується період роботи за спеціальністю "Епідеміологія".

3.13. До стажу роботи для проходження атестації за спеціальністю "Гігієна праці", "Гігієна харчування", "Гігієна дітей і підлітків", "Комунальна гігієна", "Радіаційна гігієна" зараховується період роботи за спеціальністю "Загальна гігієна".

3.14. Атестація лікарів може проводитись за спеціальностями як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

3.15. Лікарі, які працюють в органах охорони здоров'я, комітетах профспілки працівників охорони здоров'я, Товариства Червоного Хреста, лікарі комітетів профспілок інших галузей можуть атестуватися за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я", а також за іншими спеціальностями, якщо вони працюють за сумісництвом у закладах охорони здоров'я.

(пункт 3.15 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 р. № 000)

3.16. Особливий склад атестаційних комісій затверджується наказом органу охорони здоров'я, при якому вони створюються.

До складу атестаційної комісії входять: керівні працівники, головні спеціалісти Міністерства, управлінь охорони здоров'я, представники відповідних профспілкових органів, асоціацій лікарів, керівники закладів охорони здоров'я, науково-педагогічні працівники закладів освіти, науково-дослідних інститутів тощо.

3.17. За результатами атестації на присвоєння кваліфікаційної категорії комісія приймає такі рішення: присвоїти кваліфікаційну категорію або відмовити у присвоєнні кваліфікаційної категорії з конкретної лікарської спеціальності.

У разі відмови у присвоєнні кваліфікаційної категорії, на яку претендує лікар, комісія може підтвердити раніше присвоєну категорію чи понизити її.

Якщо атестація відбулася позачергово, час наступної атестації встановлюється у новий п'ятирічний термін.

3.18. Протокол з рішенням комісії про присвоєння кваліфікаційної категорії затверджується наказом по органу охорони здоров'я, при якому створена комісія, в десятиденний строк з дня атестації.

3.19. Лікарям, яким присвоєно (змінено) кваліфікаційну категорію, органом охорони здоров'я, при якому створена атестаційна комісія, видається посвідчення затвердженого зразка (додаток 4), а тим, кому підтверджено попередню присвоєну категорію, - ставиться відповідна відмітка у раніше виданому посвідченні або видається нове посвідчення, якщо відсутнє місце для відміток у попередньому посвідченні, у двотижневий строк з дня атестації.

Особам, яким відмовлено у присвоєнні другої кваліфікаційної категорії, видається витяг із протоколу засідання комісії, завірений органом охорони здоров'я у двотижневий строк з дня атестації.

3.20. При незгоді лікаря з результатом атестації він може оскаржити рішення атестаційної комісії, подавши відповідну заяву до Центральної атестаційної комісії в місячний строк з дня видачі (продовження) посвідчення або витягу із протоколу засідання комісії.

Рішення Центральної комісії є остаточним.

4. АТЕСТАЦІЯ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ

4.1. Атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії підлягають (за бажанням) особи, яким присвоєні кваліфікаційні категорії, в строк до 5 років з дня попередньої атестації.

4.2. Від атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії звільняються вагітні жінки та особи, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною, згідно з чинним законодавством. Термін їх чергової атестації відповідно переноситься.

У випадку виробничої необхідності або з інших об'єктивних причин термін атестації лікарів на підтвердження кваліфікаційної категорії може бути перенесено наказом по органу охорони здоров'я, де має атестуватися лікар на строк не більше одного року.

4.3. Перед атестацією на підтвердження кваліфікаційної категорії лікарі проходять передатестаційний цикл в закладах післядипломної освіти або на факультетах післядипломної освіти і складають іспит згідно з Положенням, затвердженим наказом МОЗ України від 18.05.94 № 73.

У випадках, коли кваліфікація лікаря не викликає сумнівів у членів комісії, атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії може проводитися за рішенням атестаційної комісії без проходження передатестаційного циклу.

4.4. Місце проходження атестації лікарів-спеціалістів на підтвердження кваліфікаційної категорії та перелік документів, які подаються для її проходження, зазначено в пп. 1.6, 1.7, 3.4, 3.5 даного Положення.

4.5. За результатами атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії комісія приймає такі рішення: підтвердити кваліфікаційну категорію з конкретної лікарської спеціальності або відмовити у підтвердженні категорії.

У разі відмови у підтвердженні кваліфікаційної категорії комісія виносить рішення про її зниження чи зняття.

4.6. При підтвердженні лікарем кваліфікаційної категорії в посвідченні ставиться відповідна відмітка або видається нове посвідчення, коли у попередньому не залишилось місця для відміток.

Лікарям, яким за наслідками атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії змінено кваліфікаційну категорію, видаються нові посвідчення, а тим, кому відмовлено у підтвердженні другої категорії, - витяг із протоколу засідання комісії, завірений органом охорони здоров'я у двотижневий строк з дня атестації.

4.7. Рішення атестаційної комісії про відмову у підтвердженні кваліфікаційної категорії (або про її зниження чи зняття) у десятиденний строк доводиться до відома адміністрації за місцем роботи атестованого.

4.8. Оскарження рішення атестаційної комісії про зниження чи зняття кваліфікаційної категорії проводиться у порядку, передбаченому п. 3.20 даного Положення.

Додаток 1
до пункту 2.3 Положення про порядок проведення атестації лікарів

АТЕСТАЦІЙНИЙ ЛИСТОК

1. Прізвище, ім'я, по батькові _____________________________________

2. Рік народження _______________________________________________

3. Освіта________________________________________________________

(назва закладу освіти, факультет,

________________________________________________________________

рік закінчення)

4. Місце роботи__________________________________________________

5. Займана посада на час атестації_________________________________

________________________________________________________________

6. Удосконалення за спеціальністю (де, коли, тривалість)

а)

б)

в)

г)

д)

7. Стаж роботи за спеціальністю ____________________________________

8. Наукові праці, винаходи, рацпропозиції____________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Рішення атестаційної комісії:

Атестаційна комісія при ____________________________________________

(назва органу охорони здоров'я

__________________________________________________________________

або закладу освіти)

вирішила присвоїти гр._____________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

(звання лікаря-спеціаліста, назва категорії)

за спеціальністю __________________________________________________

(назва спеціальності

__________________________________________________________________

згідно з номенклатурою)

Голова комісії (підпис)

Члени комісії (підпис)

"___"__________ ____________ р.

Додаток 2
до пункту 2.7 Положення про порядок проведення атестації лікарів

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Місце для СЕРТИФІКАТ № ________

Фотографії лікаря-спеціаліста

М. П.

Видано _______________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

про те, що він (вона) ________________ атестувався (лась) на

(дата)

визначення знань та практичних навиків в атестаційній комісії

при ______________________________________________________________

(назва закладу освіти)

і наказом по ______________________________________________________

(назва закладу освіти)

від "___"_________________ р. № _________

йому (їй) присвоєно (підтверджено) звання лікаря-спеціаліста за

спеціальністю

__________________________________________________________________

(назва спеціальності згідно з номенклатурою)

Дійсний до "____"_____________ ______ р.

Голова атестаційної комісії

(підпис)

Керівник закладу освіти

(підпис)

М. П.

Додаток 3
до пункту 3.3 Положення про порядок проведення атестації лікарів

СВІДОЦТВО № _______
про складання іспиту зі спеціальності після проведення передатестаційного циклу

_____________________________________________________________

(назва спеціальності згідно з номенклатурою)

Назва закладу освіти, факультету, кафедри, де складався

іспит:_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Екзаменувався _________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

___________________________________________________________________________________

Рекомендується присвоїти _______________________________________________________

(прізвище, ім'я,

___________________________________________________________________________________

по батькові)

рівень кваліфікаційної категорії ___________________________________________________

____________________________________________________________________________________

(спеціальність згідно з номенклатурою)

Керівник закладу освіти

(підпис)

Завідуючий кафедрою

(підпис)

М. П.

Додаток 4
до пункту 3.19 Положення про порядок проведення атестації лікарів

ПОСВІДЧЕННЯ № ______

Місце для Видано ___________________________________

Фотографії (прізвище,

__________________________________________

ім'я, по батькові)

М. П.

про те, що _____________________ 19__ р. він (вона) проходив(ла)

атестацію в атестаційній комісії при _________________________________

__________________________________________________________________

(назва органу охорони здоров'я)

і наказом по _______________________________________________________

(назва органу охорони здоров'я)

від ____ ________ 19___ р. № _________ йому (їй) присвоєна

(змінена) кваліфікаційна категорія зі спеціальності ____________________

__________________________________________________________________

(назва спеціальності згідно з номенклатурою)

__________________________________________________________________

(категорія)

Голова атестаційної комісії (підпис)

Керівник органу охорони здоров'я (підпис)

М. П.

Дійсне до "___"__________ ______ р.

Продовжено до "___"___________ ______ р.

Наказом по ___________________________________

(назва органу охорони здоров'я)

від "___"___________________ р. № _____

Голова атестаційної комісії (підпис)

Керівник органу охорони здоров'я (підпис)

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства
охорони здоров'я України
від 19 грудня 1997 р. № 000

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 січня 1998 р. № 15/2455

НОМЕНКЛАТУРА ЛІКАРСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

1.  Авіаційна та космічна медицина

2.  Акушерство і гінекологія

3. Алергологія

4. Анестезіологія

5. Бактеріологія

6. Вірусологія

7. Гастроентерологія

8.  Гематологія

9.  Генетика лабораторна

10.  Генетика медична

11.  Геріатрія

12.  Гігіена дітей та підлітків

13. Гігієна праці

14. Гігієна харчування

15. Дезінфекційна справа

16.  Дерматовенерологія

17.  Дитяча алергологія

18.  Дитяча анестезіологія

19.  Дитяча гастоентерологія

20.  Дитяча гематологія

21.  Дитяча гінекологія

22.  Дитяча дерматовенерологія

23. Дитяча ендокринологія

24. Дитяча імунологія

25. Дитяча кардіоревматологія

26. Дитяча неврологія

27. Дитяча нефрологія

28. Дитяча онкологія

29. Дитяча ортопедія і травматологія

30.  Дитяча отоларингологія

31.  Дитяча офтальмологія

32.  Дитяча патологічна анатомія

33.  Дитяча психіатрія

34.  Дитяча пульмонологія

35.  Дитяча стоматологія

36. Дитяча урологія

37. Дитяча фтизіатрія

38. Дитяча хірургія

39. Дитячі інфекційні хвороби

40. Дієтологія

41. Ендокринологія

42. Ендоскопія

43. Епідеміологія

44. Загальна гігієна

45.  Загальна практика - сімейна медицина

46. Імунологія

47. Інфекційні хвороби

48. Кардіологія

49. Клінічна біохімія

50.  Клінічна імунологія

51.  Клінічна лабораторна діагностика

52.  Комбустіологія

53.  Комунальна гігієна

54.  Лабораторна імунологія

55.  Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища

56.  Лабораторні дослідження фізичних факторів навколишнього середовища

57.  Лабораторні дослідження хімічних факторів навколишнього середовища

58.  Лікувальна фізкультура

59.  Лікувальна фізкультура і спортивна медицина

60.  Медицина невідкладних станів

61.  Медична психологія

62.  Мікробіологія і вірусологія

63.  Наркологія

64.  Народна та нетрадиційна медицина

65. Неврологія

66. Нейрохірургія

67. Неонатологія

68. Нефрологія

69. Онкогінекологія

70.  Онкологія

71.  Онкоотоларингологія

72.  Онкохірургія

73.  Організація і управління охороною здоров'я

74.  Ортодонтія

75.  Ортопедична стоматологія

76.  Ортопедія і травматологія

77.  Отоларингологія

78.  Офтальмологія

79.  Паразитологія

80.  Патологічна анатомія

81.  Педіатрія

82.  Підліткова терапія

83.  Проктологія

84.  Променева терапія

85.  Професійна патологія

86.  Психіатрія

87.  Психотерапія

88.  Психофізіологія

89.  Пульмонологія

90.  Радіаційна гігієна

91.  Радіологія

92. Радіонуклідна діагностика

93. Ревматологія

94. Рентгенологія

95. Рефлексотерапія

96.  Санологія

97.  Сексопатологія

98.  Спортивна медицина

99.  Стоматологія

100. Судинна хірургія

101. Суднова медицина

102. Судово-медична гістологія

103. Судово-медична експертиза

104. Судово-медична імунологія

105. Судово-медична криміналістика

106. Судово-медична токсикологія

107. Судово-медична цитологія

108. Судово-психіатрична експертиза

109. Сурдологія

110. Терапевтична стоматологія

111. Терапія

112. Токсикологія

113. Торакальна хірургія

114. Трансплантологія

115. Трансфузіологія

116. Ультразвукова діагностика

117. Урологія

118. Фізіотерапія

119. Фтизіатрія

120. Функціональна діагностика

121. Хірургічна стоматологія

122. Хірургія

123. Хірургія серця і магістральних судин.

(Номенклатура в редакції наказу Міністерства

 охорони здоров'я України від 06.07.2005 р. № 000)

(дію попередньої редакції Номенклатури відновлено у зв'язку з втратою чинності наказом Міністерства охорони здоров'я України від 06.07.2005 р. № 000 згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2006 р. № 76)

Наказ Міністерство охорони здоров'я України

Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини

від 10 серпня 2000 року № 000

Зареєстровано Міністерством юстиції
за № 000/5341 від 20.02.2001

Відповідно до статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров'я та Указу Президента України від 31.07.98 № 000/98 "Про заходи щодо врегулювання діяльності в сфері народної та нетрадиційної медицини"

НАКАЗУЮ:

1. Покласти обов'язки з видачі спеціального дозволу на здійснення медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини на Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини при Міністерстві охорони здоров'я України.

2. Затвердити:

2.1. Інструкцію про порядок надання Комітетом з питань народної і нетрадиційної медицини при Міністерстві охорони здоров'я України спеціального дозволу для провадження медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини (додається).

2.2. Порядок проведення атестації та експертизи цілительських здібностей осіб, які виявили бажання займатись медичною діяльністю в галузі народної і нетрадиційної медицини (додається).

2.3. Комітету з питань народної і нетрадиційної медицини при Міністерстві охорони здоров'я України, Міністерству охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити контроль за роботою осіб, які практикують у галузі народної і нетрадиційної медицини, відповідно до вимог, визначених законодавством.

3. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25.06.93 № 000, зареєстрований в Міністерстві юстиції 10.01.94 №2/211, "Про надання спеціального дозволу Міністерства охорони здоров'я України на медичну діяльність у галузі народної та нетрадиційної медицини" вважати таким, що втратив чинність.

4. Голові Комітету з питань народної і нетрадиційної медицини при Міністерстві охорони здоров'я України забезпечити в установленому порядку державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра

Міністр

Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України

Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються

від 18 вересня 2002 року № 000/346

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

9 жовтня 2002 р. за № 000/7108

Відповідно до статті 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Указу Президента України від 25 травня 2000 року № 000/2000 "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва" і постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 000 "Про затвердження переліку органів ліцензування" НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються (додається).

2. Головному управлінню контролю та реформування процедур легалізації суб'єктів господарювання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва України () та Головному управлінню організації медичної допомоги населенню Міністерства охорони здоров'я України () у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Головному управлінню організації медичної допомоги населенню Міністерства охорони здоров'я України () забезпечити опублікування цього наказу в засобах масової інформації.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва України І. і заступника Державного секретаря Міністерства охорони здоров'я України

Т. в. о. Голови Державного

комітету України з питань

регуляторної політики

та підприємництва   

 Міністр

охорони здоров'я України    

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України

від 18 вересня 2002 р. № 000/346

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

9 жовтня 2002 р. за № 000/7108 

Порядок

контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Основ законодавства України про охорону здоров'я, "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про лікарські засоби", "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про психіатричну допомогу", "Про донорство крові та (або) її компонентів", Указу Президента України від 25 травня 2000 року № 000 "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва", постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 000 "Про затвердження переліку органів ліцензування", спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, господарської діяльності з медичної практики та проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об'єктах ветеринарного контролю)" від 16 лютого 2001 року № 38/63, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.03.2001 за № 000/5379 (із змінами і доповненнями) (далі - Ліцензійні умови), та інших нормативно-правових актів, що регламентують господарську діяльність у галузі охорони здоров'я.

1.2. Контроль за додержанням суб'єктами господарювання (далі - ліцензіати) Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються, здійснюють Міністерство охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) як орган ліцензування, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (далі - Держпідприємництво) і його територіальні органи як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (далі - органи контролю) у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

1.3. Цей документ регламентує:

організацію проведення перевірок;

оформлення результатів перевірок;

повноваження осіб, які здійснюють перевірку;

контроль за виконанням розпоряджень органів контролю про усунення порушень ліцензіатом Ліцензійних умов (у разі їх наявності);

подання до Ліцензійної комісії МОЗ України пропозицій щодо розгляду питання про анулювання ліцензії відповідно до встановлених підстав.

2. Організація перевірок

2.1. Планові перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік згідно з річним (квартальним) планом перевірок, який затверджується керівником органу контролю або його заступником. Річні (квартальні) плани перевірок органу ліцензування узгоджуються з Держпідприємництвом, ураховуючи, що планова перевірка ліцензіата проводиться не частіше одного разу на рік.

2.2. Позапланові перевірки здійснюються органами контролю лише на підставі надходження у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов.

2.3. Для проведення перевірки ліцензіата орган контролю видає розпорядчий документ про створення комісії, призначення голови та членів комісії та надає голові комісії посвідчення про проведення перевірки ліцензіата (додаток 1), яке підписується керівником органу контролю (його заступником) і засвідчується печаткою.

2.4. Посвідчення реєструється в журналі обліку посвідчень, сторінки якого мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою з посиланням на розпорядчий документ (додаток 2).

2.5. До участі в перевірці можуть залучатися працівники органів та закладів охорони здоров'я, фахівці центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування тощо (за їх згодою).

2.6. Орган контролю повідомляє ліцензіата про проведення планової перевірки письмово (листом, факсом) або телефонограмою (зареєстрованою у встановленому законодавством порядку) не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня проведення зазначеної перевірки.

2.7. Термін проведення перевірки становить до п'яти робочих днів, який у разі великого обсягу робіт може бути продовжений керівником органу контролю (його заступником) на п'ять робочих днів.

3. Права комісії з перевірки дотримання Ліцензійних умов

Голова та члени комісії мають право:

доступу на територію ліцензіата, у виробничі та інші приміщення для обстеження і з'ясування питань, безпосередньо пов'язаних з перевіркою;

ознайомлюватись з нормативно-технічною, обліково-звітною, розпорядчою, статистичною та іншою документацією, необхідною для проведення перевірки;

отримувати копії (ксерокопії) необхідних документів;

одержувати від ліцензіата письмові пояснення з питань, що виникають під час перевірки.

4. Обов'язки комісії

Голова та члени комісії зобов'язані:

керуватись у своїй роботі виключно нормами законодавства України;

об'єктивно відображати стан справ щодо додержання ліцензіатами Ліцензійних умов;

забезпечувати додержання державної та іншої, передбаченої чинним законодавством, таємниці.

5. Порядок проведення перевірки

5.1. На початку перевірки голова комісії повинен пред'явити керівнику (уповноваженому представнику) ліцензіата (юридичної особи), ліцензіату (фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності) посвідчення на перевірку та документи, які засвідчують особи голови та членів комісії.

5.2. Комісія обов'язково зазначає у журналі відвідання ліцензіата строки та мету відвідання, посаду і прізвище голови комісії. Указані дані засвідчуються підписом голови комісії.

5.3. Ліцензіат під час перевірки додержання ним Ліцензійних умов зобов'язаний:

надавати всі необхідні для проведення перевірки документи;

надавати копії (ксерокопії) необхідних документів;

надавати комісії письмові пояснення з питань, які виникають під час перевірки;

забезпечувати умови для проведення перевірки.

5.4. При перевірці ліцензіата, що здійснює господарську діяльність в галузі охорони здоров'я, комісія перевіряє:

5.4.1. Наявність оригіналу ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності в галузі охорони здоров'я.

5.4.2. Наявність копії ліцензії, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності в галузі охорони здоров'я на підставі отриманої ліцензії.

5.4.3. Наявність довідки про прийняття заяви на переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо на дату проведення перевірки йде переоформлення ліцензії.

5.4.4. Відповідність відомостей, наведених у ліцензії, відомостям, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, та в установчих документах ліцензіата.

5.4.5. Наявність рішень про створення філій, відокремлених структурних підрозділів ліцензіата, та положень про них (у разі наявності в цих ліцензіатів філій, відокремлених структурних підрозділів), належним чином оформлених.

5.4.6. Своєчасність переоформлення ліцензії

5.4.7. Своєчасність подання повідомлення до органу ліцензування про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії.

5.4.8. Достовірність даних у документах, поданих суб'єктом господарювання для отримання ліцензії.

5.4.9. Виконання розпоряджень (за результатами попередньої перевірки) про усунення виявлених порушень Ліцензійних умов.

5.4.10. Наявність документів суб'єкта господарювання - фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або медичного персоналу юридичної особи про відповідність спеціальним освітнім та кваліфікаційним вимогам:

1) диплом державного зразка про медичну освіту;

2) сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищими медичними навчальними закладами, закладами післядипломної освіти III - IV рівнів акредитації відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.12.97 № 000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.98 за № 14/2454;

3) посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю, видане відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.12.97 № 000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.98 за № 14/2454;

4) свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних та фармацевтичних працівників, видане вищими медичними навчальними закладами (закладами післядипломної освіти) I - III рівнів акредитації відповідно до Положення про Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів, затвердженого наказом МОЗ України від 07.09.93 № 000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31.12.93 за № 000;

5) документ, що підтверджує стаж роботи за спеціальністю на момент подачі заяви (копія трудової книжки з наявністю даних за останні п'ять років або виписка з неї);

6) для осіб без спеціальної освіти, які мають ліцензію на медичну практику в галузі народної та нетрадиційної медицини, - документи, які засвідчують кваліфікаційні вимоги, що встановлені наказом МОЗ України від 10.08.2000 № 000 "Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.2001 за № 000/5341.

5.4.11. Наявність висновку державної санепідслужби (за місцем провадження діяльності) про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо здійснення господарської діяльності в галузі охорони здоров'я.

5.4.12. Наявність довідки про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності, наявність у нього нормативно-правових документів, у т. ч. нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження господарської діяльності з медичної практики та з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів.

5.4.13. Наявність документів, що засвідчують проходження персоналом обов'язкових профілактичних медичних оглядів та обов'язкових попередніх і періодичних психіатричних оглядів.

5.4.14. Наявність сертифіката державної акредитації (при умові функціонування закладу більше двох років).

5.4.15. Наявність журналу вхідного та періодичного інструктажу персоналу з техніки безпеки.

5.4.16. Наявність структури та штатного розпису суб'єкта господарювання.

5.4.17. При здійсненні господарської діяльності з медичної практики також перевіряються:

журнал обліку видачі листків тимчасової непрацездатності (для закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності);

медична документація (облік та звітність) за формами державної та галузевої статистичної звітності;

звіти до територіальних органів медичної статистики;

затверджений керівником закладу охорони здоров'я та погоджений з територіальними органами Держстандарту України перелік засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;

висновки метрологічної повірки засобів вимірювальної техніки;

за наявності в структурі закладу лабораторії - атестат акредитації клініко-діагностичної лабораторії.

5.4.18. При здійсненні господарської діяльності з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об'єктах ветеринарного контролю) також перевіряються:

наявність висновку державної санепідслужби про відповідність наявних приміщень, матеріально-технічної бази вимогам санітарних норм і правил у частині організації та проведення дезінфекційних, дезінсекційних і дератизаційних робіт та кваліфікації персоналу;

допуски на право роботи з пестицидами і агрохімікатами (для осіб, діяльність яких пов'язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів);

посадові інструкції персоналу;

реєстраційні та інструктивно-методичні документи, які засвідчують правомірність застосування суб'єктом господарської діяльності дезінфекційних засобів.

5.4.19. При здійсненні господарської діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів також перевіряються:

аналітична нормативна документація;

список препаратів, що випускаються;

пускові, промислові регламенти на препарати, що випускаються;

фармакопейні статті та відповідні технологічні регламенти на кожний окремий препарат;

регламенти, стандарти виробництва та контролю якості препаратів, що виробляються; результати контролю якості вхідної сировини, матеріалів, напівпродуктів, проміжних та нерозфасованих продуктів, готових препаратів;

журнали контролю температури та вологості складських зон;

технічні паспорти приладів, обладнання та апаратів, що є в наявності.

5.4.20. При позаплановій перевірці комісія перевіряє факти порушення ліцензіатом Ліцензійних умов, наведені в заяві (повідомленні), або виконання розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов.

5.5. Держпідприємництво здійснює нагляд за додержанням законодавства з питань ліцензування та видає розпорядження про усунення порушень вимог законодавства з питань ліцензування (у разі їх наявності).

6. Порядок оформлення результатів перевірки

6.1. За результатами перевірки складається акт перевірки додержання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов (згідно із формою, наведеною у додатку 3).

6.1.1. Акт перевірки складається у двох примірниках. Обидва примірники підписуються особами, які проводили перевірку. Один примірник акта перевірки надається керівнику (вповноваженому представнику) ліцензіата (юридичної особи), ліцензіату (фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності), який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.

6.1.2. Керівник ліцензіата (юридичної особи) або його уповноважений представник особисто засвідчує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один примірник, ставить свій підпис, дату та печатку.

Ліцензіат (фізична особа) засвідчує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один примірник, ставить свій підпис, дату та печатку.

Для філій та інших структурних підрозділів уповноважений представник ліцензіата ставить свій підпис, дату та печатку.

6.1.3. У разі відмови ліцензіата підписати акт перевірки голова комісії робить відповідний запис в акті про те, що ця особа з актом ознайомлена і від підпису відмовилась (також засвідчується підписами голови та членів комісії). Керівник ліцензіата (юридичної особи) або його вповноважений представник, ліцензіат (фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності) має право дати письмові пояснення та викласти зауваження щодо змісту акта й проведення перевірки.

Ці документи є невід'ємною частиною акта.

6.1.4. Порушення, викладені в акті перевірки, повинні мати посилання на конкретні пункти, розділи, статті нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається.

6.1.5. Забороняється вносити до акта перевірки відомості про порушення, які не підтверджені документально.

6.1.6. У разі виявлення порушень Ліцензійних умов, а саме:

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

установлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

установлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;

невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов;

неможливості ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, установлених для господарської діяльності з медичної практики, або встановлення повторного порушення ліцензіатом Ліцензійних умов, -

органи контролю складають відповідні акти, кожний з яких є підставою для анулювання ліцензії.

6.1.7. У разі створення перешкод з боку ліцензіата щодо проведення перевірки складається відповідний акт.

6.2. У разі виявлення порушень органи контролю не пізніше десяти робочих днів від дати складання акта перевірки порушень ліцензіатом Ліцензійних умов видають розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов (додаток 4) та надсилають його ліцензіату з повідомленням про вручення, або орган ліцензування (МОЗ України) може прийняти рішення про анулювання ліцензії (додаток 5).

6.3. У разі усунення виявлених перевіркою порушень Ліцензійних умов протягом десяти робочих днів, якщо це підтверджено документально і не потребує додаткової перевірки, зазначене в пункті 6.2 розпорядження не видається.

6.4. Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, зобов'язаний забезпечити усунення порушень Ліцензійних умов та в установлений у розпорядженні строк у письмовій формі подати органу, який видав це розпорядження, документальне підтвердження про усунення порушень.

6.5. У разі невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов та/або ненадання ним інформації, передбаченої пунктами 6.3, 6.4 цього Порядку, орган контролю складає акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, який є підставою для анулювання ліцензії. Акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов також складається за результатами позапланової перевірки.

6.6. У разі проведення перевірки Держпідприємництвом і виявлення факту невиконання розпорядження про усунення порушень складається акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов і його засвідчена копія направляється до органу ліцензування - МОЗ України.

6.7. У разі наявності підстав для анулювання ліцензії, а саме:

акта про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов протягом терміну дії ліцензії;

акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

акта про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;

акта про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов;

акта про неможливість забезпечення ліцензіатом виконання Ліцензійних умов, установлених для певного виду господарської діяльності, -

МОЗ України приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії. Ліцензіата повідомляють про це рішення із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Витяг з рішення про анулювання ліцензії надсилається ліцензіату рекомендованим листом з повідомленням про вручення особисто.

6.8. Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі актів, зазначених у пункті 6.7 цього Порядку, здійснюється МОЗ України з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників.

6.9. Орган ліцензування повинен мати письмове підтвердження (повідомлення про вручення листа-попередження) щодо інформування ліцензіата про час та місце розгляду питання про анулювання його ліцензії.

6.10. У разі неявки ліцензіата або його представників розгляд питання про анулювання ліцензії здійснюється без їх участі з обов'язковою відміткою в протоколі номера документа, що підтверджує отримання повідомлення.

6.11. Розгляд питань про анулювання ліцензії в разі повторного порушення ліцензіатом Ліцензійних умов протягом терміну дії ліцензії здійснюється за наявності таких документів:

акта попередньої перевірки, у якому зафіксоване порушення ліцензіатом Ліцензійних умов;

розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов;

акта про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов;

наказів (розпоряджень), на підставі яких здійснювались перевірки.

6.12. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття.

6.13. Запис про підставу, дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься МОЗ України до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

У разі анулювання ліцензії на підставі порушень, зазначених у пункті 6.1.6 цього Порядку, суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення МОЗ України про анулювання попередньої ліцензії.

7. Права й обов'язки ліцензіата

7.1. Ліцензіат має право згідно із законодавством України оскаржити в суді дії голови та членів комісії, які проводили перевірку, а також рішення про анулювання ліцензії.

7.2. Якщо ліцензіат протягом десяти днів з дня прийняття рішення про анулювання ліцензії подає скаргу до експертно-апеляційної ради при Держпідприємництві, то дія даного рішення призупиняється до прийняття відповідного рішення Держпідприємництва. Експертно-апеляційна рада інформує орган ліцензування МОЗ України щодо отримання такої скарги.

7.3. Рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеляцій) є підставою для видання Держпідприємництвом розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.

7.4. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.

8. Відповідальність суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без наявності ліцензії

8.1. Якщо на момент перевірки суб'єкт господарювання здійснював без ліцензії діяльність, яка підлягає ліцензуванню, то орган контролю складає відповідний акт. Про факт провадження діяльності без ліцензії повідомляються територіальні органи Державної податкової адміністрації для прийняття відповідних рішень.

8.2. За провадження без ліцензії господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що підлягає ліцензуванню, суб'єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законодавством.

Начальник Головного управління
контролю та реформування процедур
легалізації суб'єктів господарювання
Держпідприємництва України  

Начальник Головного управління
організації медичної допомоги
населенню МОЗ України  

Додаток 1

до пункту 2.3 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються 

_______________________________________________________

(Бланк органу контролю)

ПОСВІДЧЕННЯ

Видане голові комісії __________________________________________________________

(прізвище, ініціали) 

та членам комісії _____________________________________________________________

____________________________________________________________________________

                                                           (прізвище, ініціали) 

для проведення перевірки суб'єкта господарювання ________________________________

____________________________________________________________________________

                                                           (найменування ліцензіата) 

щодо додержання Ліцензійних умов провадження __________________________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

                                               (вид господарської діяльності, що ліцензується) 

на період з «___» ____________ 200_ р. до «___» ____________ 200_ р.

у термін з «___» ____________ 200_ р. до «___» ____________ 200_ р.

_________________ _______________ _____________________

(посада)  (підпис)  (прізвище та ініціали) 

М. П.

Термін продовжено до (число) (місяць) 200_ р.

_________________ _______________ _____________________

(посада)  (підпис) (прізвище та ініціали) 

М. П.

Додаток 2

до пункту 2.4 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються 

ЖУРНАЛ

обліку посвідчень на проведення перевірки ліцензіатів

№ з/п	Номер посвідчення	Адреса ліцензіата, якого планують перевірити	Склад комісії	Термін проведення перевірки	Реєстраційний номер наказу (розпорядження)
1	2	3	4	5	6

Додаток 3

до пункту 6.1 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються 

Акт перевірки

"___" ____________ 200_ р. № _____

Підстава ___________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

(назва населеного пункту, де проводиться перевірка) 

___________________________________________________________________________

(номер, дата посвідчення) 

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

(прізвище, ініціали, посада голови та членів комісії) 

з «___» ____________ 200_ р. до «___» ____________ 200_ р.

у __________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

  (найменування суб'єкта господарювання, місцезнаходження, телефон, адреса здійснення діяльності)

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

(номер, дата видачі ліцензії, назва органу, що її видав, вид господарської діяльності, який ліцензується) 

У присутності

___________________________________________________________________________

(прізвище, ініціали, посада представника суб'єкта господарської діяльності

(юридичної особи) або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності)

проведено перевірку додержання Ліцензійних умов.

Перевіркою встановлено: _____________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

Акт складено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Голова комісії   ________________________________________

(підпис)                  (прізвище, ініціали) 

Члени комісії:  ________________________________________

________________________________________

З актом ознайомлений, один примірник отримав:

Керівник (уповноважений представник ліцензіата) ___________________________

юридичної особи або фізична особа - (підпис)             (прізвище, ініціали) 

суб'єкт підприємницької діяльності,
у присутності якого проведено перевірку  

М. П.

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я

від 28 жовтня 2002 року № 000

Зареєстровано Міністерством юстиції
за № 000/7180 від 12.11.2002

Із змінами і доповненнями,

внесеними наказами Міністерства охорони здоров'я України

від 17 березня 2003 року № 000,

від 7 травня 2004 року № 000

На підставі Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 № 000, та з метою забезпечення державної політики щодо створення та функціонування закладів охорони здоров'я і заняття медичною і фармацевтичною діяльністю НАКАЗУЮ :

1. Затвердити:

1.1. Перелік закладів охорони здоров'я (додається).

1.2. Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров'я (додається).

1.3. Перелік провізорських посад у закладах охорони здоров'я (додається).

1.4. Перелік посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою (фармацевтів) у закладах охорони здоров'я (додається).

2. Керівникам органів і закладів охорони здоров'я:

привести у відповідність до цього наказу мережу та назви закладів охорони здоров'я;

привести у відповідність до переліків назви лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, унести відповідні зміни до штатних розписів.

3. Уважати такими, що втратили чинність, накази Міністерства охорони здоров'я України:

від 22.06.95 № 000 "Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я, Переліку лікарських посад і Переліку посад фармацевтичних працівників", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.95 за № 000/935; № 000/936; № 000/937;

від 04.12.96 № 000 "Про внесення змін до наказу МОЗ України від 22.06.95 № 000 "Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я, Переліку лікарських посад і Переліку посад фармацевтичних працівників", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.96 за № 000/1770;

від 16.12.96 № 000 "Про внесення змін до Переліку закладів охорони здоров'я", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.96 за № 000/1804;

від 19.12.97 № 000 "Про внесення доповнення до Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.98 за № 12/2452;

від 03.04.98 № 84 "Про внесення змін до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 22.07.95 № 000", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.04.98 за № 000/2687;

від 23.11.98 № 000 "Про внесення змін до Переліку закладів охорони здоров'я", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.11.98 за № 000/3199;

від 29.12.2000 № 000 "Про внесення доповнень до переліку закладів охорони здоров'я", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 за № 21/5212.

Міністр

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони
здоров'я України
від 28 жовтня 2002 р. № 000
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
12 листопада 2002 р. за №№ 000/7180

Перелік закладів охорони здоров'я

1. Лікувально-профілактичні заклади

1.1. Лікарняні заклади

1.1.1. Багатопрофільні:

Госпіталь для інвалідів війни

Дитяча басейнова лікарня на водному транспорті

Дитяча лікарня (республіканська, обласна, міська, районна)

Дитяче територіальне медичне об'єднання

Дільнична лікарня (у т. ч. сільських, селищних та міських рад)

Лікарня (республіканська, обласна, центральна міська, міська, центральна районна, районна)

Лікарня на водному транспорті (центральна басейнова, басейнова, портова)

Лікарня на залізничному транспорті (центральна, дорожня, відділкова, вузлова, лінійна, дитяча)

Лікарня нафтопереробної промисловості України

Лікарня професійних захворювань

Лікувально-діагностичний центр

Медико-санітарна частина (у т. ч. спеціалізована)

Медичний центр (різного профілю)

Міська лікарня швидкої медичної допомоги

Перинатальний центр зі стаціонаром

Пологовий будинок (обласний, міський, районний)

(абзац пункту 1.1.1 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.05.2004 р. № 000)

Студентська лікарня (обласна, міська)

Територіальне медичне об'єднання

Українська дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит"

Українська психіатрична лікарня з інтенсивним (суворим) наглядом

Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів

Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни

1.1.2. Однопрофільні:

Дерматовенерологічна лікарня

Інфекційна лікарня

Косметологічна лікарня

Лікарня відновного лікування

Наркологічна лікарня

Наркологічний диспансер

Онкологічний диспансер

Отоларингологічна лікарня

Офтальмологічна лікарня

Протитуберкульозний диспансер

Психіатрична лікарня

Психіатричний диспансер

Психоневрологічна лікарня

Травматологічна лікарня

Туберкульозна лікарня

Фізіотерапевтична лікарня

Шкірно-венерологічний диспансер

1.1.3. Спеціалізовані:

Гастроентерологічний диспансер

Дерматовенерологічна лікарня (у т. ч. дитяча)

Дитячий кардіоревматологічний диспансер

Ендокринологічний диспансер

Інфекційна лікарня (у т. ч. дитяча)

Кардіологічний диспансер

Косметологічна лікарня

Лікарня відновного лікування (у т. ч. дитяча)

Лікарсько-фізкультурний диспансер

Наркологічний диспансер

Онкологічний диспансер

Отоларингологічна лікарня

Офтальмологічна лікарня

Протитуберкульозний диспансер

Психіатрична лікарня (у т. ч. дитяча)

Психіатричний диспансер

Психоневрологічний диспансер

Травматологічна лікарня

Трахоматозний диспансер

Туберкульозна лікарня (у т. ч. дитяча)

Фізіотерапевтична лікарня

Центр з профілактики та боротьби зі СНІДом

Центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи

Шкірно-венерологічний диспансер

1.1.4. Особливого типу:

Лікарня "Хоспіс" (республіканська, обласна, міська, районна)

Обласне дитяче патолого-анатомічне бюро

Патолого-анатомічне бюро (республіканське, обласне, міське)

Патолого-анатомічний центр України

Спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення (Український, республіканський, обласний, міський)

Спеціалізована поліклініка Українського науково-дослідного протичумного інституту ім. І. І.Мечнікова

Українська алергологічна лікарня

Український лепрозорій

Центр реабілітації репродуктивної функції людини (республіканський, обласний)

(абзац підпункту 1.1.4 пункту 1 в редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2003 р. № 000)

1.2. Амбулаторно-поліклінічні заклади:

Амбулаторія

Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини

Басейнова стоматологічна поліклініка

Дитяча міська поліклініка

Дитяча стоматологічна поліклініка (обласна, міська, районна)

Діагностичний центр (різного профілю)

Жіноча консультація

Іллічівська стоматологічна поліклініка Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті

Київська центральна басейнова стоматологічна поліклініка МОЗ України

Консультація "Шлюб і сім'я"

Лінійна амбулаторія на залізничному транспорті

Наркологічна амбулаторія

Поліклініка (центральна міська, міська, центральна районна)

Поліклініка на водному транспорті (центральна, басейнова, портова)

Поліклініка на залізничному транспорті (центральна, дорожня, відділкова, вузлова, лінійна)

Пункт охорони здоров'я (здоровпункт)

Сільська лікарська амбулаторія (у т. ч. сільських та селищних рад)

Стоматологічна поліклініка (обласна, міська, районна)

Стоматологічна поліклініка МОЗ України при Національному медуніверситеті

Стоматологічна поліклініка при Львівському медуніверситеті

Студентська поліклініка (обласна, міська)

Фельдшерський пункт (у т. ч. сільських та селищних рад)

Фельдшерсько-акушерський пункт (у т. ч. сільських та селищних рад)

Фізіотерапевтична поліклініка

Центр планування сім'ї та репродукції людини

(підпункт 1.2 пункту 1 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2003 р. № 000)

1.3. Заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги:

Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Республіканський територіальний центр екстреної медичної допомоги

Станція переливання крові (республіканська, обласна, міська)

Станція швидкої медичної допомоги

Українська станція виїзної екстреної консультативної медичної допомоги

Центр заготівлі та переробки плазми (республіканський, обласний, міський, районний)

Центр служби крові (республіканський, обласний, міський)

1.4. Санаторно-курортні заклади:

Бальнеологічна лікарня (у т. ч. дитяча)

Грязелікарня (у т. ч. дитяча)

Дитячий оздоровчий центр

Курортна поліклініка

Міжнародний дитячий медичний центр

Санаторій (у т. ч. дитячий, однопрофільний, багатопрофільний, спеціалізований)

Санаторій для дітей з батьками

Санаторій-профілакторій

2. Санітарно-профілактичні заклади

2.1. Санітарно-епідеміологічні заклади:

Дезінфекційна станція з профілактичної дезінфекції

Дезінфекційна станція (обласна, міська)

Об'єднання (підприємство) "Профдезінфекція" (обласне, міське)

Об'єднання "Меддезінфекція" (обласне, міське)

Протичумна станція

Санітарно-епідеміологічна станція (центральна, республіканська, обласна, міська, міжрайонна, районна)

Санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті (центральна, басейнова, портова)

Санітарно-епідеміологічна станція на залізничному транспорті (центральна, на залізницях, лінійна)

Санітарно-епідеміологічна станція об'єкта з особливим режимом роботи

Центральна санітарно-епідеміологічна станція на повітряному транспорті

2.2. Заклади санітарної просвіти:

Центр здоров'я (Український, республіканський, обласний, міський, районний)

3. Фармацевтичні (аптечні) заклади:

Аптека

Аптечна база (склад)

База (склад) медичної техніки

База спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна)

Контрольно-аналітична лабораторія

Лабораторія з аналізу якості лікарських засобів

Магазин (медичної техніки, медичної оптики)

4. Інші заклади:

Бюро судово-медичної експертизи (республіканське, обласне, міське)

Головне бюро судово-медичної експертизи України

Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики

Молочна кухня

Центр медичної статистики МОЗ України

5. Заклади медико-соціального захисту:

Будинок дитини (обласний, міський, районний)

Обласний центр (бюро) медико-соціальної експертизи.

Начальник Головного управління
медичних кадрів та державної служби

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

Про затвердження форми довідки про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності, наявність у нього нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження господарської діяльності з медичної практики, переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів

від 7 листопада 2007 року № 000

Зареєстровано Міністерством юстиції
за № 000/14571 від 22.11.2007

Відповідно до пунктів 12, 13 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензій для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року № 000,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Форму довідки про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності, наявність у нього нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження господарської діяльності з медичної практики, переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів (далі-Довідка), що додається.

2. Уповноважити Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій видавати на підставі заяв суб'єктів господарської діяльності Довідку відповідно до форми, визначеної цим наказом.

3. Директору Департаменту інспектування та контролю якості медичних послуг Шпаку І. В.забезпечити в установленому порядку державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконання наказу покласти на заступника Міністра Мусієнка А. В.

Міністр єв

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства
охорони здоров’я України

07.11.2007 № 000

Довідка

про стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарської діяльності,
наявності у нього нормативно-правових документів, у тому числі
нормативних документів із стандартизації, необхідних для провадження
господарської діяльності з медичної практики, переробки донорської крові
та її компонентів, виготовлення з них препаратів

_____ ____________ 200__ р. №_____________

1.  Загальні відомості про суб'єкта господарської діяльності:

Назва /повна/ юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові – для фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності
Ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, інших обов'язкових платежів (за наявності)
Місце знаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності
Керівник суб'єкта (посада, прізвище, ім'я та по батькові)
Телефон/факс/електронна адреса юридичної або фізичної особи

1.1.  Вид господарської діяльності:

1.1.1. Медична практика

1.1.2. Переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них
препаратів (необхідне підкреслити).

1.2. Зазначити спеціальність (спеціальності) персона