Економічні механізми взаємодії продуктивності праці і опрати праці

УДК 331.101.6

іна

Аспірант кафедри Економіки та організації виробництва НУК, м. Миколаїв

Економічні механізми взаємодії продуктивності праці і опрати праці

Продуктивність праці і заробітна плата – одна з найважливіших економічних пропорцій, яка безпосередньо впливає на формування заробітної пла­ти, споживання, нагромадження, зростання продуктивності праці і заробітної плати й встановлюється на мікро - і макрорівні.

На мікрорівні (на підприємстві) ця пропорція характеризує дина­міку первинного розподілу новоствореної вартості (національного доходу) на заробітну плату і прибуток. Для успішного розвитку виробництва і підвищення його ефективності важливо, щоб зростання продук­тивності праці випереджало підвищення заробітної плати, оскільки лише в такому разі можливо забезпе­чити розширене відтворення, необхідну відповідність між грошовими і товарними ресурсами, зниження со­бівартості продукції. Необхідність забезпечення економічно обґрунтованих співвідношень між ростом продуктивності праці і ростом заробітної плати обумовлена вимогами розширеного відтворення. Однак прямої пропорційної залежності між ними не існує, оскільки продуктивність праці залежить не ли­ше від суб'єктивних факторів (рівня кваліфікації ро­бітника, його організованості, дисциплінованості), а й від фондо-, енерго-, електроозброєності праці, техно­логії виробництва та інших факторів, які безпосеред­ньо від працівників не залежать. За рахунок суб'єк­тивних факторів підвищення інтенсивності праці за­безпечується 0,2 – 0,3% приросту продуктивності праці, решта (0,7 – 0,8%) – за рахунок впровадження більш досконалих засобів праці, нових технологій, ав­томатизації виробництва тощо, тобто синергічного ефекту, що виникає між особистісними і речовими факторами виробництва. При цьому дуже не простим є питання стосовно міри випередження темпів росту продуктивності праці по відношенню до темпів зростання заробітної плати. Адже на 1% росту продуктивності праці можна мати і 0,1 і 0,9% росту заробітної плати. І в тому і в другому випадку маємо випередження, але результати будуть різні.

За умови, що ефект від зростан­ня продуктивності праці, і заробітної плати використано на підвищення заробітної плати, можливості для розширення виробництва і йо­го ефективності обмежені. Оскільки існує грошова (номінальна) і реальна заробітна плата, відповідно розрізняють і два співвідношення: співвідношення між продуктивністю праці і номінальною заробітною платою та співвідношення між продуктивністю праці і реальною заробітною платою.

Досягнутий рівень продуктивності праці, а також пропорція, в якій розподіляється новостворена вар­тість, визначають рівень і динаміку заробітної плати. У свою чергу, величина заробітної плати е важливим стимулом підвищення продуктивності праці, оскіль­ки саме від ефективності праці залежить розмір на­ціонального доходу – єдиного джерела заробітної плати. Національний доход зростає за рахунок як екстенсивних, так і інтенсивних факторів. У першому випадку через залучення додаткових працівників, ре­сурсів у сферу виробництва матеріальних благ, пос­луг, а в другому – через зростання продуктивності праці на основі використання нових, досконаліших засобів праці, технологій, поліпшення організації ви­робництва, праці, підвищення якості робочої сили.

З поси­ленням впливу суб'єктивних факторів на продуктив­ність праці має відповідно підвищуватися й заробітна плата, але не вище від темпів зростання продуктив­ності праці. Забезпечення випереджаючих темпів зростання продуктивності праці порівняно з її опла­тою обумовлюється також законами розширеного відтворення, нагромадження.

За випереджаючого приросту заробітної плати порівняно з приростом продуктивності праці (за незмінних інших умов) пито­ма вага зарплати в структурі собівартості продукції збільшуватиметься, відповідно зростатимуть і ціни на товари, послуги, що призведе до зниження конкурен­тоспроможності такої продукції на ринку. Якщо це відбуватиметься в масштабах суспільства, виникне диспропорція між грошовою і товарною масою на ринку: платоспроможний попит перевищуватиме пропозицію товарів, існуватимуть дефіцит товарів, інфляція з усіма її негативними наслідками.