Зміст (стр. 5 )

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є проведення на навчальних заняттях дидактичних ігор, які збуджують думку та стимулюють творчу ініціативу. Ігрова модель навчання сприяє формуванню різних компетентностей, тому що:надає можливості у самовизначенні, розвиває творчу уяву, формує навички співпраці, створює умови для вільного висловлювання учнями власної думки, визначення певної аргументованої позиції. Важливим елементом у процесі формування компетентної особистості вважаємо реалізацію проблемного навчання. Навчити вчитися - це значить навчити вирішувати проблеми, вбудовані у структуру навчально-пізнавальної діяльності школяра.

Проблемно-пошукова діяльність, в яку учні включаються у процесі вирішення проблеми - важливий фактор набуття ключових та предметних компетентностей. Життєвою необхідністю обумовлюється введення у практику активних форм навчання, зокрема проблемних лекцій і семінарів.

Разом із тим компетентнісний підхід вступає у протиріччя з багатьма усталеними в системі освіти стереотипами, існуючими критеріями оцінювання навчальної діяльності учнів, педагогічною діяльністю педагогів, роботою шкільної адміністрації. Одним із найбільш суттєвих протиріч є протиріччя між ускладненими цілями хімічної освіти, новими державними стандартами природничої освіти, скороченим часом на опрацювання навчального матеріалу та вимогами якісного оволодіння цим предметом з одночасним виконанням спільних цілей природничо-наукової освіти.

Зняти це протиріччя частково допомагають, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення, систематизація і формалізація знань (схематизація, згортання у символіко-графічні форми, моделювання, виділення інваріантів, найважливіших систем понять, організація на мінімумі знань максимуму різноманітних дій та інше).

Мінімум цілісних знань із хімії, отриманий на основному ступені освіти як найбільш масової, необхідній кожній людині для розумного використання речовин, забезпечення безпеки життєдіяльності в сучасному світі. Саме тому ми розглядаємо хімічну освіту, отриману у школі, не лише як обов'язковий компонент загальної освіти, але й як невід'ємну частину загальної культури людини.

учитель хімії Миколаївського муніципального колегіуму

Аналіз завдань ЗНО з хімії та методичні рекомендації до підготовки ЗНО

Зовнішнє незалежне оцінювання є важливим чинником поліпшення якості освіти, забезпечення рівного доступу до вищої освіти.

Досвід упровадження зовнішнього незалежного оцінювання з 2007 р. дозволив зробити певні узагальнення.

По-перше, невміння учнів працювати з тестовими завданнями.

По-друге, тестові завдання найчастіше містять матеріал на закріплення знань, яким недостатньо володіють наші учні.

По-третє, аналіз відповідей учасників тестування засвідчив, що переважна більшість учнів правильно розв’язує лише репродуктивні завдання на відтворення фактичних знань.

Також є завдання, які відсутні в програмі ЗОШ:

1.Аміни. Анілін.

2.Розрахунки молярної маси суміші, якщо відомі об’єми газів, що входять до складу суміші.

Окремо хотілось би зазначити слабку матеріальну базу шкільних кабінетів. Відсутність або недостатність експериментальних робіт не дозволяє учням пам’ятати про ознаки перебігу тих чи інших реакцій. А це також погіршує результати ЗНО учнів.

Враховуючи всі ці недоліки, необхідно звернути увагу вчителів на знання учнями основних питань шкільного курсу хімії, а саме:

1)  Знання найважливіших законів і теорій хімії;

2)  Володіння хімічною мовою, вміння користуватись назвами і символами хімічних елементів, назвами простих і складних речовин;

3)  Вміння складати хімічні формули і рівняння хімічних реакцій, розв’язувати розрахункові і експериментальні задачі;

4)  Розуміння зв’язку між складом, будовою, фізичними та хімічними властивостями речовин, способами їх добування, галузями застосування;

5)  Знання про найважливіші природні та штучні речовини: їх будову, способи добування та галузі застосування;

6)  Розуміння наукових основ певних хімічних виробництв;

7)  Обізнаність з деякими екологічними проблемами, пов’язаними з хімією: озонові “дірки”, кислотні дощі, забруднення повітря промисловими і транспортними викидами, водойм – промисловими та побутовими стоками;

8)  Розуміння ролі хімії у розв’язанні глобальних проблем людства: раціональному природокористуванні, забезпеченні продуктами харчування, захисті довкілля від забруднення промисловими і побутовими відходами.

Для належної підготовки учнів до зовнішнього тестування протягом навчального року слід використовувати тестові завдання під час тематичного контролю знань і поточного оцінювання. Окрім цього, тестові завдання використовуються і на етапі актуалізації вивчення тієї чи іншої теми, на етапі закріплення знань тощо. Така форма роботи не лише сприятиме адаптуванню учнів до системи зовнішнього оцінювання, а й стане у нагоді в повсякденній роботі вчителя, адже тести прості у застосуванні, значно економлять час при проведенні опитування, дозволяють використати його на інші форми роботи на уроці.

Окрім того, тестові завдання виконують не лише функцію контролю якості знань, а й навчальні функції. Переваги використання тестових завдань полягають у високій інформативності; чіткій стандартизації, процедури оцінювання, що створює однакові умови для всіх учасників і зменшує вплив на результат сторонніх факторів; простоті і доступності у використанні; однозначності системи обробки та інтерпретації одержаних кількісних показників; репрезентативності завдань. При доборі чи розробленні тестових завдань, які входять до складу тесту, враховуються певні правила.

По-перше, структура тесту залежить від мети тестової перевірки знань.

Правильно розроблені тестові завдання дають можливість перевірити не лише початкові, репродуктивні знання предмету, а й когнітивні уміння на рівнях: знання, застосування та обґрунтування.

По-друге, завдання і відведений час на їх розв’язання відповідають віковим особливостям учнів.

По-третє, вимоги до форми тестових завдань. Усі тестові завдання поділяються на закриті та відкриті. Відкриті завдання - це завдання, які не мають варіантів відповіді. До закритих тестових завдань належать, так звані, альтернативні завдання. У них, крім питання, містяться два взаємовиключаючі варіанти відповіді.

Окрім цього, існують тестові завдання на встановлення відповідності. У таких завданнях у двох частинах пропонуються переліки - з 3-4 тверджень з лівої частини та 4-5 з правової частини, між якими треба встановити зв'язок.

Також існують завдання на відтворення послідовності. Сутність цих завдань полягає в необхідності перекомбінувати наведені дані або елементи.

"Зовнішнє незалежне оцінювання з хімії є письмовим за формою і складається з 60 завдань. На виконання тесту з хімії відводиться 150 хвилин. Щодо форм тестових завдань, то у зошити розміщені:

завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих;

завдання на встановлення відповідності (логічні пари), які складаються зі спільного вступного запитання та чотирьох завдань, позначених буквами, до кожної з яких потрібно добрати один варіант відповіді з п'яти запропонованих і позначених цифрою, і записати його в таблицю; завдання на встановлення правильної послідовності, у яких потрібно розташувати певні дії (поняття, формули, характеристики) у правильній послідовності, де перша дія (поняття, формула, характеристика відповідає цифрі 1 - друга - 2 тощо, і записати цю послідовність у таблицю).

Окрім цих трьох типів завдань у тестовому зошиті з хімії включені завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Запропоновані завдання передбачають запис певного числа, які і є відповіддю на поставлене запитання. серед завдань такого типу можуть зустрічатися задачі на обчислення, написання реакцій з подальшим підрахунком суми коефіцієнтів, складання електронного балансу рівняння наведеної реакції з вказуванням у відповіді числа прийнятих електронів тощо.

учитель хімії Миколаївського муніципального колегіуму

Тема: Узагальнення знань про воду. Розв’язування розрахункових задач.

Мета. Узагальнити знання учнів про властивості води;

продовжити формувати вміння учнів складати формули складних речовин та рівнянь реакцій, що характеризують хімічні властивості води, вміння розв’язувати розрахункові задачі;

формувати вміння самооцінки та взаємооцінки.

Обладнання. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва;

таблиця розчинності кислот, основ, солей;

електрохімічний ряд напруги металів.

Базові поняття та терміни. Кислота, основа, оксид, сіль; Кислотний оксид, основний оксид, амфотерний оксид, несолетвірний оксид

Структура уроку

I.  Організація класу.

II.  Перевірка домашнього завдання.

III.  Мотивація та актуалізація опорних знань.

IV.  Узагальнююче повторення ( виконання тренувальних вправ )

V.  Підведення підсумків уроку.

VI.  Домашнє завдання.

Хід уроку

I.  Організація класу.

II.  Перевірка домашнього завдання.

III.  Мотивація та актуалізація опорних знань і “мозковий штурм”

-  оксиди та їх класифікація;

-  вода та її хімічні властивості.

IV.  Узагальнююче повторення.

( 2 учні біля дошки)

1. Класифікуйте оксиди:

P2O5, K2O, MgO, NO, SO3, CO, CaO, AL2O3, N2O, ZnO, N2O5, SiO2

(3 бали)

2. Які із оксидів реагують з водою? Складіть рівняння реакцій.

(кожне правильне 0,6 бали, що не реагує (-0,1 бал))

3. Луги, добуті в завданні (2), одержіть взаємодією Ме з водою ( 3 бали)

(кожне - 1 бал)

4. Обчисліть масу ортофосфатної кислоти, що утворилась при взаємодії 71 г фосфор (V) оксиду з водою. (98г)

5* Здійсніть перетворення:

а) P ® P2O5 ® H3PO4

б) Na ® Na2O ® NaOH

V.  Підведення підсумків уроку.

VI.  Домашнє завдання.

1) Класифікуйте оксиди:

BeO, Na2O, SO2, Cr2O3, H2O, NO, BaO, CO2, CuO

2) Які оксиди взаємодіють з водою? Складіть рівняння реакцій.

3) Яка маса натрій гідроксиду утворилась при взаємодії натрій оксиду масою 15, 5г з водою?

Арзуманова І. Ю.