3.3. Джерелами фінансування оздоровчого табору є:
• грошові та матеріальні внески засновників, інших зацікавлених організацій;
• кошти профспілкового бюджету та бюджету соціального страхування;
• добровільні внески місцевих органів державної влади, громадських фондів, асоціацій, окремих громадян і благодійні пожертвування; '
• кредити банків та інших кредиторів;
• внески батьків за путівки (у розмірах, встановлених колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом підприємства );
• прибутки, одержані від господарської діяльності табору.
3.4. Витрати щодо утримання табору здійснюються відповідно до кошторису, який затверджується засновниками та учасниками фінансування діяльності оздоровчого закладу. Табір веде поточний і бухгалтерський облік своєї роботи, статистичну звітність.
3.5. Інвентаризація майна та ревізія фінансово-господарської діяльності оздоровчого табору проводиться, як правило, після закінчення оздоровчого сезону з ініціативи засновників, власників майна або уповноваженого ними органу, зокрема профспілкового комітету. Акт ревізії, інвентаризаційна відомість, фінансовий звіт надсилаються всім організаціям, які брали участь у фінансуванні та господарському утриманні табору.
3.6. Вимоги до території, споруд і будівель оздоровчого табору, його обладнання визначаються діючими будівельними, санітарно-гігієнічними правилами і нормами, нормативними актами Державного комітету по нагляду за охороною праці. Перед початком оздоровчого сезону табір приймається в експлуатацію комісією за участю представників санітарно-епідеміологічної служби та пожежного нагляду, інспекції з охорони праці, довірених лікарів профспілок.
3.7. Відповідно до діючого законодавства України дитячі оздоровчі заклади звільнені від сплати податку на землі, на якій вони розташовані. Вилучення або перепрофілювання таборів, які збудовані за рахунок коштів підприємств, без згоди трудових колективів не допускається. Приватизація дитячих оздоровчих закладів, які належать підприємствам і відомствам, можлива лише за умови збереження їх призначення. Приватизація об'єктів освіти, що фінансуються з бюджету, заборонена.
3.8. Місцеві Ради народних депутатів, обласні та районні (міські) державні адміністрації можуть встановлювати для оздоровчих таборів за рахунок коштів місцевих бюджетів пільги в оплаті комунально-побутових і медичних послуг, зменшувати рівні торговельних націнок на продукти харчування, здійснювати часткову або повну компенсацію витрат на придбання путівок для дітей працівникам бюджетних організацій, багатодітним і малозабезпеченим сім'ям, а також на оздоровлення дітей-сиріт.
3.9. Засновник забезпечує адміністрацію оздоровчого табору відповідною документацією (акт про прийомку табору, штатний розпис, кошторис витрат, санітарний паспорт, інструкції з техніки безпеки, профілактики травматизму та попередження нещасних випадків із дітьми й учнівською молоддю тощо).
IV. КАДРИ, УМОВИ
4.1. Підбір кадрів працівників табору здійснюється засновником спільно з керівником оздоровчого закладу, органами освіти, охорони здоров'я, профспілок, іншими державними та громадськими організаціями. З працівниками оздоровчого табору укладається строковий трудовий договір (контракт), згідно з чинним законодавством, в якому обумовлюються права, обов'язки працівників, зобов'язання засновників і адміністрації щодо їх матеріального та соціального забезпечення.
4.2. Форми, система та розміри оплати праці працівників оздоровчого табору встановлюються засновниками. Засновник табору в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів може встановлювати педагогічним працівникам, спеціалістам, робітникам і службовцям табору ставки заробітної плати на рівні посадових окладів аналогічних категорій працівників відповідно до галузі народного господарства або підприємства, а також надавати їм додаткові трудові та соціально-побутові пільги. Підприємство, організація мають право заохочувати матеріально працівників оздоровчих таборів, які обслуговують певний трудовий колектив, але не входять до його складу.
4.3. Штатний розпис оздоровчого-табору затверджується засновником у погодженні з профспілковим комітетом та відповідно до Типових штатів персоналу дитячих оздоровчих закладів. З урахуванням специфіки, обсягів і умов роботи конкретного табору та за наявності відповідних коштів до штатного розпису можуть вводитись додаткові посади працівників.
4.4. На штатні посади в оздоровчий табір приймаються особи, які досягли 18 років. До роботи кухарями та допоміжними працівниками
V. ОХОРОНА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’я
5.1. Всі працівники оздоровчого закладу, в межах покладених на них обов'язків, несуть персональну відповідальність за безпеку життя і здоров'я дітей та учнівської молоді, які перебувають у таборі.
5.2. При прийнятті на роботу працівники оздоровчого табору проходять обов'язковий інструктаж із техніки безпеки, профілактики травматизму, попередження нещасних випадків із дітьми і підлітками, дотримання на час виробничої практики і під керівництвом майстра виробничого навчання можуть залучатися учні навчальних закладів відповідного профілю, які не досягли 18-річного віку. Школярі, учні професійно-технічних і середніх спеціальних закладів, які досягли 14-річного віку, за їхнім бажанням та за згодою одного з батьків або особи, яка їх заміняє, можуть прийматися на роботу в оздоровчий табір для виконання легкої допоміжної (підсобної) господарської роботи.
4.5. При прийнятті на роботу кожен працівник повинен представити медичний висновок про стан здоров'я, бути ознайомлений з умовами праці, правилами внутрішнього розпорядку, посадовими обов'язками. У таборі призначаються відповідальні за стан охорони праці, протипожежну безпеку.
4.6. Для працівників оздоровчих таборів, як правило, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Вони забезпечуються безплатним проживанням і пільговим харчуванням. Розмір плати за харчування, яку повинні вносити працівники табору, визначається засновниками оздоровчого табору або колективним договором між адміністрацією підприємства і трудовим колективом. Засновник табору може встановлювати, додаткові пільги для працівників табору (скорочений робочий день, додаткова відпустка, доплата за роботу у нічний час, понад встановлену норму годин тощо). Пільги в оплаті праці педагогічним і медичним працівникам, залученим до роботи в таборі, надаються відповідно до нормативних документів Міністерства праці, Міністерства освіти та Міністерства охорони здоров'я України.
Охорона життя дітей та учнівської молоді
5.1. Всі працівники оздоровчого закладу, в межах покладених на них обов’язків, несуть персональну відповідальність за безпеку життя і здоров’я дітей та учнівської молоді, які перебувають у таборі.
5.2. При прийнятті на роботу працівники оздоровчого табору проходять обов’язків інструктаж із техніки безпеки, профілактики травматизму, попередження нещасних випадків із дітьми і підлітками, дотримання санітарно-гігієнічних правил, педагогічні працівники – навчання на семінарах і курсах.
5.3. Споруди, будови і приміщення табору обладнуються протипожежною сигналізацією та вогнезахисними засобами. У таборі повинні бути розроблені плани евакуації дітей на випадок пожежі та стихійного лиха.
5.4. Працівники табору, діти й учнівська молодь повинні суворо дотримуватися дисципліни, режиму дня, планів оздоровчо-виховної роботи, виконувати правила внутрішнього і трудового розпорядку.
«Організація ігрової діяльності в умовах оздоровчого закладу»
Державну політику та соціальні засади щодо організації відпочинку і оздоровлення дітей та учнівської молоді в літній період визначає низка документів:
- Закон України «Про позашкільну освіту» (від 22.06.00 р.№ 000 - III);
- Національна доктрина розвитку освіти;
- Державна програма оздоровлення дітей на період до 2008 року;
- постанови Кабінету Міністрів України: від 14.04.97 р. № 000 «Про організаційне ті фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні; від 16.01.03 р. № 33 «Про затвердження Державної програми оздоровлення дітей на період до 2008 року; від 06.08.03 р. № 000 «Про затвердження Державної програми розвитку Всеукраїнської дитячої оздоровниці-курорту Євпаторія на 2004-2010 р. р.; «Про затвердження міжгалузевої комплексної програми «Здорова нація» на 2002-2011 р. р.;
- Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 21.07.04 р. № 000) Типове положення про дитячий оздоровчий заклад (наказ Державного комітету України у справах сім'ї і молоді від 05.02.04 р. № 31) та інші.
Щорічно виходять постанови Верховної Ради України. У цьому році це постанова ВР України «Про підсумки організації та оздоровлення дітей влітку 2006 року та заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2007 року» від 08.02.2007 р. . Відповідно до неї МОН України видало наказ «Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей у 2007 році, з метою забезпечення ефективного оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей, створення належних умов для освітньої, культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з дітьми під час літніх канікул 2007 року та Орієнтовний план всеукраїнських масових заходів з еколого-натуралістичного, науково-технічного, художньо-естетичного, туристсько-краєзнавчого та дослідницько-пошукового напрямів позашкільної освіти на період червень-вересень 2007 року.
Ознайомитись із нормативними документами, досвідом роботи, статтями науковців щодо педагогічної діяльності у дитячих оздоровчих закладах, можна також в інформаційно-методичному журналі «Канікули плюс «до» і «після», започаткованому Всеукраїнською благодійною організацією «Лелека». Нижче ми ознайомимо з матеріалами авторів, які друкуються у вищезазначеному журналі.
Державна програма оздоровлення дітей на період до 2008 року визначає такі поняття:
* відпочинок - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, соціальної активності;
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 |


