Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто

  • 30% recurring commission
  • Выплаты в USDT
  • Вывод каждую неделю
  • Комиссия до 5 лет за каждого referral

Зароблені для придбання об'єктів підприємницької діяльності бали (кошти) фіксуватимуться на умовному банківському рахунку.

пор

Прізвища та імена учасників гри

Банківський рахунок

Підприєм­ство

Сиро­вина

Знаряддя праці

Аврамчук Ро­ман

Бондарук Рус­лана

Васьківська Інна

Тематичні словнички, що е на кожній парті, допоможуть учням осмислено використовувати не­обхідну термінологію.

Словничок економічних термінів

Аукціон—продаж товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найбільшу ціну,

Бізнес — будь-який вид підприємницької діяльно­сті, що дає прибуток.

Бізнесмен—людина, яка робить бізнес.

Виробництво — процес, під час якого люди, вико­ристовуючи речовини і сили природи, створюють продукти, необхідні для існування й розвитку суспіль­ства.

Знаряддя праці — технічне пристосування, за допо­могою якого виконується робота або якась дія.

Конкуренція — боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва й збуту товарів з метою одержання найбільших прибутків; суперництво між окремими особами, заінтересованими в досягненні певної мети.

Підприємство — виробнича установа або об'єднан­ня кількох невеликих підприємств та установ, діяльність у якій-небудь галузі, що дає прибутки.

Прибуток — грошовий вираз частини чистого дохо­ду суспільства, що створюється на підприємствах і використовується державою та підприємствами для розвитку виробництва й підвищення життєвого рівня населення.

Реалізація — продаж товарів і одержання за них грошової оплати.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Реклама—інформація про товари, різні види послуг з. метою реалізації їх, створення попиту на них за допомогою преси, радіо, телебачення, плакатів, світлових стендів, оголошень тощо; поширення відо­мостей про когось або щось з метою популяризації.

Сировина—предмет праці, один з елементів засобів виробництва; вихідний матеріал обробної промисловості, на видобування або виробництво якого було затрачено працю і який призначено для по­дальшої обробки й одержання напівфабрикатів або готової продукції.

Товар — продукт праці, який задовольняє певні Потреби людини і виробляється, не для власного споживання, а для продажу або для обміну.

Фірма — тип виробничого об'єднання; господарсь­ке, торговельне чи промислове підприємство.

Учитель оголошує, «Аукціон знань». Двома балами оцінюється правильна і найвичерпніша відповідь. Слово надається тому, хто підносить догори сигнальну картку.

1. Що таке частка?

2. Які граматичні ознаки часток?

3. Чим відрізняється частка від інших службових частин мови?

На які групи поділяються частки за значенням і роллю в реченні?

3 якою метою використовуються модальні частки в мовленні?

6. В які групи об'єднано модальні частки?

7. Як пишуться частки -бо, - по, - то, - от, таки з попереднім словом?

8. Які особливості написання часток - бо, - по. - то. - от, - таки. якщо вони розділені із словами іншими частками чи прийменниками або стоять безпосередньо після слова, до якого відносяться?

Учитель., Увага! Нам трапилася нагода вико­ристати щойно відновлені в пам'яті теоретичні знання на практиці: від фірми «Орфограма» отримано термінове замовлення на опрацювання «орфографіч­них матеріалів». Завдання: а) переписати речення, розкривши дужки; б) олівцем відобразити результати роботи на перфокартках. Робота виконується поваріантно.

І серія матеріалів.

1. Земле чужая, яка (ж) (бо) ти рідна для мене (Леся Українка).

2. Лише перед світанком противник» вдалось (таки) зломити і полку знову рушити в путь (Гончар).

3. Хіба (ж) (то) не для нас—усе, то ми створили, дао оросив наш піт і освятила кров (Рильський).

4. Нічого так я не люблю, як запах снопів тільки (но) скошеного і зв'язаного хліба (Цюпа).

5. Добрі жнива колись (то) будуть (Шевченко).

II серія матеріалі в.

Не так (то) робиться все хутко, як швидко оком ізмнгнеш (Котляревський).

Як сіячі радіють—тільки (но) на землі з'явиться день весняним з пахощами ріллі (Цкіпа).

3. Тішся, дитино, поки те маленька, ти (ж) (бо) живеш навесні (Леся Українка).

4. Добре (таки), що ми поїхали сюди зорювати (Гончар).

5. Пташки (бо) вміють так ховати свої гнізда, що не зразу їх і помітиш (Копиленко).

III серія матеріалів.

Мені б сто рук — звільнити світ від мук!.. А серце хай одне, гаряче, як і нині, воно не сирота, воно (ж) (бо) при людині (Малишко).

І все (таки) до ранку міст ще не був закінчений (Гончар).

Звідки тільки (но) проїхали мотоциклісти, рухалася величезна колона машин (Гончар).

Іван Антонович і сам охоче підтримував загальну певність у тому, що він побачить (таки) кінець війни (Гончар).

5. Де (ж) (таки) без хиб ви друга на землі найти могли б? (Рильський).

IV серія матеріалів.

То (ж) (то) й воно, душа в тебе модода та гаряча і довірлива До всього (Гончар).

Ми (ж) (бо) не знали, що тута гості, ми б не зринали із високості "(Леся Українка).

А все (таки) катюзі, як кажуть, буде по заслузі (Глібов).

Якось (то) одважилось (Щеня) вхопить шматок м'ясця, щоб не кортіло (Глібов).

5. І так таки ти сам себе вини, що, братику, посіяв, те й пожни (Глібов).

Накладаючи на перфокарти трафаретки з цупко­го паперу з «віконцями» (отворами) на місці правиль­них відповідей, вчитель із допомогою учнів-лаборантів швидко перевіряє якість виконаних завдаяь. Кожна правильно передана орфограма оцінюється балом.

Зразок виконання (І серія):

Як написане слово

Номер речення

1

2

3

4

Через дефіс

+

+

Разом

+

+

Учитель. На банківському рахунку видно, що деякі бізнесмени стали власниками підприємств 1' можуть почати випуск товару. Отож, отримайте замовлення на виробництво «лінгвістичної продукції»:

складіть. якомога більше речень з модальними частка­ми - бо, - по, - то, - от, - таки, які писалися б із попередніми словами через дефіс і окремо.

Увагу інших школярів вчитель привертає до «Пам'ятка бізнесмена - початківця»: «У висловлених настановах віднайдіть модальні частки і поясність правопис їх».

Обґрунтувавши написання часток, семикласники виконують вправу 430 з підручника для Ї класу «Рідна мова» (К., 1994).

Правильно пояснена орфограма, як і записана лід час виконання вправи, забезпечує відповідаючому прибуток в один бал.

Учитель. Як відомо, між підприємцями існує постійна конкуренція. (З допомогою «Словничка» учні з'ясовують лексичне значення слова «конкуренція».) Наступне завдання називається так: «Конкурентна боротьба». Власники підприємств почергово зачитува­тимуть складені ними речення з контрольною орфогра­мою, решта учнів записуватиме їх, після чого вмотивовуватиме правильність написань. Кожне пра­вильне пояснення означає прибуток в один бал, неграмотне — рівноцінну втрату у вигляд» від'ємного штрафу.

За таких же умов семикласники самостійно викону­ють вправу 65 з посібника для вчителя «Дидактичний матеріал з української мови. Морфоло­гія» К., 1992).

Учитель. Зверніть увагу на показники банківсь­кого рахунку. Тепер ви всі володієте підприємствами і можете випускати потрібний державі товар. Та кожному поважному бізнесменові необхідно вміти рекламувати свою продукцію, яка може бути найрізно­манітнішою: дитячі іграшки, канцелярське приладдя, продукти харчування, посуд, взуття тощо.

Учні розглядають ілюстрації, на яких зображено різні види товару, з тлумачного «Словничка» зачи­тують значення слова реклама.

— Складаючи свою рекламні оголошення»— звер­тається вчитель до школярів,—доречно і правильно використовуйте модальні частки, від цього зростатиме ваш прибуток —кількість балів. І пам'ятайте, що реклама повинна бути стислою, чіткою і влучною. Успіху вам!

Залежно від рівня підготовленості учасників ділової гри, найперспективиішим бізнесменам можна запропонувати дати імпровізоване інтерв'ю одноклас­нику-журналісту:

— Чи готові ви продовжити традиції меценацтва?

— Покровителем яких наук чи мистецтв бажаєте бути?

Невід'ємною умовою діалогу лишається вправнеє1 використання його учасниками модальних часток. Попередньо вчитель допомагає школярам з'ясувати значення слів інтерв'ю і меценат.

Семикласники читають складені реклами озвуч я чують інтерв'ю, пояснюють правопис вжитих часток. ? Учитель підбиває підсумки уроку, поурочним балом оцінює роботу найактивніших школярів, проводить інструктаж домашнього завдання, повідомляє про завершення ділової гри:

— Шановні панни і панове! Засідання нашого бізнес-клубу завершено. Ми добре попрацювали:

впродовж заняття закріпили вміння писати модальні частки, використовувати їх у мовленні. Сподіваюсь; то сьогоднішні орфографічні вправляння згодяться вам у майбутньому, а здобувши успіхів у виробничій справі,

ви з гідністю представлятимете українських підприєм­ців. Щасти вам!

Рольові заняття проводимо і на курсах підвищення кваліфікації вчителів-україністів при педінституті, переважно після лекцій, присвячених сучасному уроку рідної мови. Така навчальна форма фахової перепідго­товки зацікавлює курсантів не менше, ніж відвідування уроків у школі, бо в цьому разі словесники не тільки споглядають, а й творять задуману модель шкільного заняття. На одному з таких занять і виникла Ідея уроку-мандрівки.

Тема уроку. Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні (8 клас).

Мета уроку: поглибити знання учнів про звертання, виробити вміння вживати розділові знаки при звертаннях, використовувати їх у зв'язному мовленні; з допомогою відповідно дібраного дидактичного матеріалу виховувати в учнів почуття патріотизму.

Учитель рвучко заходить до класу, кидає на стіл портфель:

— Ну, чого порозсідалися? Ото вже після вихідних днів і привітатися чемно лінуєтесь? Що це ти там крутишся (до учня), як дзиґа? Що? Вам щось не подобається?!

Учитель різко повертається і швидко виходить з класної кімнати. Учні, звичайно, здивовано переглядаються... Відчиняються двері — і вчитель заходить удруге:

— Доброго дня, мої дорогенькі! Мені дуже приємно зустрітися з вами після вихідних днів. Бачу, що ви добре відпочили, і, сподівайся, старанно підготувалися до уроку.

Після короткої паузи словесник продовжує:

— Скажіть, яке привітання вам сподобалося і чому?

Звертання відіграє значну роль у нашому по­всякденному мовленні, без нього було б важко спілкуватися. А чи помітили ви, що останнім часом у нашій мові з'явилися нові форми звертань і виключно і у кличному відмінку? Якщо раніше вживали товариш) товаришко, громадяни, те зараз, чуємо пане, пані, панянко або добродію, добродійко. Як ви гадаєте, чиє

Може людина, яку назвали добродієм, у чомусь відмовити вам?

Ви вже, напевне, здогадалися, що сьогодні на уроці йтиметься про звертання. Цей матеріал знайомий вам із попередніх класів: у початковій школі вивчалися непоширені звертання, що стоять на початку речення і виражені власними іменами.

Пригадайте,— продовжує вчитель,— з програми 5-го класу, які розділові знаки вживаються при звертаннях, що стоять у різних частинах речення? А які особливості інтонування речень із звертаннями?

На сьогоднішньому уроці попрацюємо над удоско­наленням навичок правильно вживати розділові знаки при непоширених (поширених звертаннях, обґрунтовувати пунктограму за допомогою правил, використову­вати звертання у зв'язному мовленні.

Пропоную провести урок у-, формі мандрівки до столиці нашої країни — Києва, довідки про історію та архітектурні пам'ятки якого ви готували вдома.

Поїзд наш уявно-символічний, але без квитків їхати не зможемо. Виникає питання; де ж узяти гроші? Домовимося так: зараз ви самостійно опрацюєте здебільшого відомий матеріал, що міститься в § 4 і § 5 підручника «Рідна мова» (К., Г994). Ваші відповіді і будуть умовними грішми, за які ви зможете придбати квитки. Щоб зекономити час на приготування до подорожі, клас поділимо на групи. Представники кожної з груп відповідатимуть на питання. Якщо і них не вистачить «грошей», тобто відповідь буде неповною чи неточною, хтось інший з їхніх груп зможе внести свою «пайку»: доповнить відповідь товариша.

Для самопідготовки пропонується кілька питань.

1. Що називається звертанням?

2. Чим виражається звертання?

3. Які є види звертань за будовою?

4. Як інтонаційно виділяється звертання в реченні?

5. Як виділяються звертання на письмі?

6. Яку роль відіграють звертання в мовленні?

7. В яких. стилях мовлення вживаються звертання?

Учитель. Отже, ви здобули право на проїзд, однак без пісні дорога може видатися довгою і сумною. Якщо їдемо до столиці, можливо, хтось пригадає пісню про Київ?

Грає море зелене,

Тихий день догора.

Дорогими для мене.

Стали схили Дніпра.

Вечорів оксамити

І щастя прибій,

Як тебе не любити,

Києве мій.

Учні виписують речення із звертанням, обґрун­товують пунктограму. Згадують інші пісні, де є звертання («Зоре моя вечірняя», «Мамо, вечір догора», «Тихий Дунай бережки зносить» та ін.), роблять відповідні записи в зошитах, теоретично вмотивовують вживання розділових знаків.

Учитель. Ми в Києві. Приміщення залізнич­ного вокзалу. Особливо просторий центральний зад;

Тут е розклад руху поїздів. У сусідньому залі розташовані каси, там же і довідкове бюро. Щоб отримати необхідну інформацію, треба заплатити, а саме: виконати завдання.

Три учні одержують індивідуальні картки, з яких слід переписати речення, поставивши розділові, знаки та обгрунтувавши їх, і працюють біля дошки, решта поваріантно виконує вправу 43 з підручника. .

І варіант. Виписати речення з непоширеними звертаннями.

II варіант. Виписати речення з поширеними звертаннями.

Картка № 1. 1. Здрастуй рідний Києве мій! Невмиру­ща думо і пісне моя (Цюпа) .2. Ти мене з дитинства підіймала хліб дала з піснями солов'я відвела доріг'мені немало земле зореносице моя (Малишко). 3. Україно моя Україно я для тебе на світі живу (Павличко).

Картка №2. 1. Києве, любий ти стоїш на. горах в квітах і зорях в сяеві мрій (Ющенко). 2. Благословенний будь мій рідний краю (Павличко). 3. Дзвени-моя пісне про радісні дні що квітнуть садами в моїй стороні (Сосюра).

Картка № 3. 1. Моя Вітчизно дорога яка в тобі горять, снагам.

2. Чуєш ти мене друже і брате всім я руку в путі подаю щоб уміли ми завжди стояти за народ за Вітчизну свою. 3. Україно моя мені в світі нічого не треба тільки б голос твій" чути 1 ніжність твою берегти (Малишко).

Учитель. Ми отримали інформацію, як пройти до метро. Наш маршрут пролягає через станцію «Університет» (демонструються фотоілюстрації, як і впродовж усієї уявної екскурсії). Бульвар Тараса, Шевченка. Неподалік розташований Ботанічний сад, Володимирський собор, а трохи далі—Київський національний університет ім. Т. Шевченка.

А чи знаєте ви, звідки транслюються найпопулярніші концертні програми? (Учні відповідають). Уявіть, що в майбутньому ви станете артистами, і виступатимете на сцені Палацу культури «Україна». Випробувати ж свої здібності можна читанням за особами байки Л. ріібова «Ґава і Лисиця»:

Літаючи по дворах, Ґава

Шматок ковбаски добула;

Хоч кажуть, що вона дурна роззява,

А до крадіжки здатная була...

Не вспіла Ґава носом ткнути,

Аж і Лисичка тут стоїть

І жалібно квилить:

— Голубко-кумонько! Тебе я ждала-ждала,

Аж плакала, як виглядала,

Щоб голосочок твій почуть,

Хоч на хвилиночку про горенько забуть...

Ти, може, серденько, того й не знаєш,

Як гарно, любо як співаєш—

І соловейко так не втне...

Розваж хоч трошечки мене!

— Прийшлось роззявитись дурному горлу:

Кра! кра!— а ковбаса додолу,

Лисичка хап—і у кущі мерщій,

Оддячила кумі своїй!

Прокрякала роззява, огляділась —

Чортма куми і снідання нема...

— А щоб ти,— каже,— подавилась,

Лукавая кума!

Прилащиться підлиза хоч до кого: :

Солодкії слова

Приманюють великого й малого,—

То вже така дурниця світова...

Учитель. Чи були в прослуханій байці речення із звертаннями? Проаналізуйте, наскільки інтонаційно правильно прозвучали ці-речення у прочитанні ваших Друзів.

Наступна зупинка — майдан Богдана Хмельниць­кого.

Один з учнів дав історичну довідку:

—Середньовічне місто Київ розташоване на західному березі річки Дніпра. Знане як Верхні місто, або Старе місто, життя якого зосередилося довкола середньовічних церков. У XVII та XVIII ст. церкви були відбудовані в модному на той час стилі барокової архітектури. Відомою будівлею була катедра св. Софії з її монастирем. Дві барокові дзвіниці над брамами а огорожі монастиря помітно прикрашали краєвид Верхнього міста.

Принагідно вчитель звертає увагу школярів на значення слова бароко (художній стиль кінця XVI — середини XVIII ст., для якого характерні підкреслена урочистіть, декоративна пишність, динамічність компо­зиції, мальовничість)і його написання за 4-м (1993 р.) виданням «Українського правопису»—з однією літе­рою к.

Після згадки про культові споруди словесник пропонує восьмикласникам послухати уривок з «Мо­литви до Мови» К. Мотрич, виписати з нього поширені звертання, а потім скласти з ними «Сповідь перед Мовою».

Мової Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси. з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, ШО сси тм і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія! Мово, що стоя­ла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму й не .впускала туди злого дууа виродження, злого духа скверноти, гоньби. Тож висвячувала луші козацького народу спасенними молитвами 1 небесним вогнищем очищення, святими водами

божого річища, щоб Не змалів і не перевівся нарід той. І множила край веселий, святоруський, люд, хрещений таланта­ми, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності й Божо­го знамення.

Мово наша! 3вонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твбї джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу і здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою слово. Бо «споконвіку була Слово і Слово було у Бога і Слово було Бог»...

Учитель. Ми вийшли на центральну вулицю— велелюдний Хрещатик. Уявіть, що ви кудись задивили­ся і раптом помітили, що заблукали. Як вийти з такого становища?

Завдання: складіть діалоги, використавши в них поширені і «епощирені звертання. Приготуйтеся по­парно озвучити їх.

Школярі рецензують відповіді однокласників, на­самперед за такими критеріями: наскільки грамотно і доречно використано в діалогах звертання і наскільки вправно учасники діалогів володіють мовою. Вчитель повідомляв про завершення уявної мандрівки, підбиває підсумки уроку, вмотивовує виставлені оцінки, дає домашнє завдання,

Рольові заняття у вузі наочно демонструють методику проведення уроку мови, сприяють швидшому впровадженню її в шкільну практику. Нестандартні форми організації навчання, в свою чергу, викликають в учнів інтерес до нової інформації, спонукають осмислено оволодівати правописним матеріалом і свідомо використовувати його в писемному мовленні.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3