Програма навчальної дисципліни Історія України кінця XVIII — початку ХХ століття (стр. 7 )

Білокінь О. І. Українське питання в Державній Думі Російської імперії (1906—1917 рр.): Автореф. дис. […] канд. іст. наук: 07.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В. Каразіна.— Харків, 2001.

Галаган М. З моїх споминів (1880-ті — 1920 р.): Документально-художнє видання / Передмова: Т. Осташко, В. Соловйова.— Київ, 2005.— С. 45—151 (І частина. 80-ті роки до Світової війни).

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ—ХХ ст. 2-е вид.— Київ, 2000.— С. 83—91 (Національний рух на Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття), 91—97 (Між федеративністю і самостійністю: українська політична думка у 1890—1914 роках), 97—101 (Між містом і селом: мобілізаційні здатності українського руху напередодні революції).

Грушевський М. Твори: У 50 т. / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань.— Львів, 2002.— Т. 1: Серія «Суспільно-політичні твори (1894—1907)»; 2005.— Т. 2: Серія «Суспільно-політичні твори (1907—1914)».

Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ — початку ХХ ст.— Чернівці, 1999.— С. 185—292 [Розділ 4. Український національний рух на зламі ХІХ—ХХ ст.], 293—437 [Розділ 5. Українці Буковини в боротьбі за національні права у передвоєнному десятилітті (1905—1914 рр.)].

Дорошенко Д. Мої спомини про давнє минуле (1901—1914 роки): Науково-популярне видання.— Київ, 2007.

Жерноклеєв О. С. Українська соціал-демократична партія (1899—1918).— Івано-Франківськ, 1997.— (2-е вид., доп.: Українська соціал-демократія в Галичині: Нарис історії.— Київ, 2000).

Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ—ХХ століть: Соціально-політичний портрет.— Київ, 1993.

Качараба С., Рожик М. Українська еміграція. Еміграційний рух зі Східної Галичини та Північної Буковини у 1890—1914 рр.— Львів, 1995.

Коник О. О. Діяльність селянських депутатів з України в І і ІІ Державних думах: Автореф. дис. […] канд. іст. наук: 07.00.02 / Київський ун-т ім. Т. Шевченка.— Київ, 1994.

Лисяк-Рудницький І. Український національний рух напередодні Першої світової війни // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: У 2-х томах / Відп. ред. Ф. Сисин; Упорядн. Я. Грицак.— Київ, 1994.— Т. 1.— С. 471—481.

Старовойтенко І. Євген Чикаленко: людина на тлі епохи.— Київ, 2009.

Чикаленко Є. Спогади (1861—1907): Документально-художнє видання / Передмова: В. Шевчук.— Київ, 2003.

Чорний Д. По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ — початок ХХ ст.).— Харків, 2007.

Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста / Перекл. з англ. Г. Касьянов.— Київ, 1998.

До теми 12. Культурно-інтелектуальна історія України ХІХ століття.

Капелер А. Самоучка, жінка, кацапка: Олександра Єфименко та Київська історична школа // Україна модерна (Київ).— 2010.— Число 6 (17).— С. 45—76.

Колесник І. І. Українська культура та історіографія: історія ментальностей // Український історичний журнал (Київ).— 2002.— № 1.— С. 26—37.

Колесник І. І. Гоголь у культурно-інтелектуальній історії України: міфи та стереотипи (до 200-річчя Миколи Гоголя) // Український історичний журнал (Київ).— 2009.— № 2.— С. 135—160.

Лейн В. Ґ. Дати на службі націй: польсько-українська дискусія кінця ХІХ — початку ХХ ст. навколо дати заснування університету у Львові // Україна модерна (Львів).— 1999.— Число 2—3 (за 1997—1998 рр.).— С. 122—131.

Лисяк-Рудницький І. Інтелектуальні початки нової України // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: У 2-х томах / Відп. ред. Ф. Сисин; Упорядн. Я. Грицак.— Київ, 1994.— Т. 1.— С. 173—191.

Наумов С. О., Посохов С. І. Харківський університет у суспільно-політичному русі другої половини ХІХ — початку ХХ ст. // Український історичний журнал (Київ).— 2005.— № 1.— С. 56—70.

Попович М. В. Нарис історії культури України.— Київ, 1999.— С. 290—379 (Культура України першої половини ХІХ ст.), 380—535 (Культура України другої половини ХІХ — початку ХХ ст.).

Тельвак В. Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ — початок ХХ століття).— Дрогобич, 2002.

Турій О. Греко-Католицька Церква та українська національна ідентичність у Галичині // Ковчег: Науковий збірник із церковної історії (Львів).— 2003.— Число 4: Еклезіяльна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Европи / Відп. ред. О. Турій.— С. 67—85.

Фенич В. Конфесійна та національна ідентичність духовенства Мукачівської греко-католицької єпархії 1771—1949 рр. // Ковчег: Науковий збірник із церковної історії (Львів).— 2003.— Число 4: Еклезіяльна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Европи / Відп. ред. О. Турій.— С. 146—161.

Химка І. Релігія й національність в Україні другої половини XVIII — ХХ століть // Ковчег: Науковий збірник із церковної історії (Львів).— 2003.— Число 4: Еклезіяльна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Европи / Відп. ред. О. Турій.— С. 55—66.

Чуткий А. Микола Павлович Дашкевич (1852—1908).— Київ, 2008.

Ясь О. В. Дослідницький інструментарій та інтелектуальні засади «Истории МалоРоссии» Миколи Маркевича // Український історичний журнал (Київ).— 2006.— № 1.— С. 27—42.

Ясь О. В. «Свій» серед «чужих», «чужий» серед «своїх». «История Малой России» Д. Бантиша-Каменського у світлі українсько-російського культурного перехрестя (до 220-річчя Дмитра Бантиша-Каменського) // Український історичний журнал (Київ).— 2009.— № 2.— С. 160—194.

До теми 13. Від Малоросії та Галицької Русі до України. (Підсумково-узагальнююче заняття).

Андерсон Б. Уявлені спільноти: Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Друге, перероблене видання; Перекл. з англ. В. Морозова.— Київ, 2001.

Брюбейкер Р. Переобрамлений націоналізм: Статус нації та національне питання у новій Європі / З англ. пер. О. Рябов.— Львів, 2006.

Ґелнер Е. Нації та націоналізм; Націоналізм / Пер. з англ.— Київ, 2003.

Грицак Я. Страсті за націоналізмом: Історичні есеї.— Київ, 2004.

Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму.— Київ, 1999.

Мотиль О. Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження / Авторизов. пер. з англ. П. Грицака; наук. ред. О. Бетлій.— Київ, 2009.

Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; Пер. с англ. и нем. Л. Е. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского.— Москва, 2002.

Сміт Е. Д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія / Пер. з англ. Р. Фещенко.— Київ, 2004.

Сміт Е. Д. Національна ідентичність / З англ. пер. П. Терещук.— Київ, 1994.

Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста / Перекл. з англ. Г. Касьянов.— Київ, 1998.

4. КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

Оцінювання знань і вмінь студентів відбувається упродовж семестру (максимально 100 балів) і складається з таких компонентів:

—  Результатів роботи під час семінарських занять (50 балів). Підсумкова кількість балів за роботу студента на семінарських заняттях визначається як середній арифметичний показник балів, що їх отримав студент за шкалою від нуля до п’яти балів на семінарських заняттях, помножений на коефіцієнт 10. Передбачається, що викладач оцінюватиме знання студента не менше як на третині від запланованих у семестрі занять. Пропущені з поважних причин (через хворобу) заняття студенти можуть відпрацювати у години, передбачені для консультацій (не пізніше двох тижнів після пропущеного заняття або останнього з кількох пропущених занять). Не відпрацьовані у цей термін заняття автоматично переводяться у нуль балів і враховуються при підрахунку середнього арифметичного показника балів.

—  Проміжного тестування (20 балів) за результатами вивчення кількох тем. Про час тестування і тематичне наповнення контрольного тесту студентів повідомляє лектор (або викладач семінарських занять) не пізніше як за два тижні до його проведення.

—  Підсумкового колоквіуму (30 балів), який проводиться наприкінці семестру й передбачає індивідуальну співбесіду викладача й студента навколо наперед (не пізніше як за місяць) визначених контрольних питань.

Таблиця нарахування балів за 100-бальною шкалою

Компонент оцінювання	Максимальна кількість балів
Семінарські заняття	50
Тестування	20
Колоквіум	30
Всього	100

Таблиця співвіднесення рейтингових балів

з національною заліковою шкалою оцінювання і шкалою ECTS

Оцінка за 100-бальною рейтинговою шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за заліковою шкалою
90 — 100	A	Зараховано
81 — 89	B	Зараховано
71 — 80	C	Зараховано
61 — 70	D	Зараховано
51 — 60	E	Зараховано
0 — 50	FX	Не зараховано

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів