Урок 3-4 Дата ________________________
Тема : Політична карта світу.
Сучасна політична карта світу. Відмінність понять «країна», «держава», «залежна країна», «колонія». Етапи формування політичної карти світу.
Мета: актуалізувати й поглибити знання понять «політична карта», «держава», «країна», «залежна країна», «колонія»; ознайомити з основними етапами формування політичної карти світу;
розвивати навички роботи з політичною картою світу, вміння розрізняти кількісні та якісні зміни на політичній карті світу;
виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.
Обладнання: політична карта світу, атласи, роздавальний матеріал «Періоди та етапи формування політичної карти світу».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
• Що вивчає соціально-економічна географія світу?
• Які історико-географічні регіони виділяють у світі?
• Які джерела географічних знань для вас є найбільш зручними у користуванні та інформативними?
• Назвіть провідних учених економ-географів.
• Яку карту називають політичною?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Мозковий штурм»
Учитель пропонує учням роздивитися політичну карту світу в атласах та сформулювати поняття «політична карта світу».
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Політична карта світу
Ваше неоднозначне тлумачення є зрозумілим, оскільки у соціально-економічній географії поняття «політична карта світу» використовують у вузькому і широкому розуміннях.
Політична карта світу — це географічна карта Землі, на якій відображені всі країни і держави світу, їх кордони і столиці, деякі інші географічні об’єкти, що мають важливе політичне значення.
У широкому розумінні політичною картою називають сукупність різноманітних даних політичного змісту про країни і регіони світу, врахування динамічних явищ і процесів, що мали місце чи відбуваються зараз в окремих країнах або між ними.
Політична карта є об’єктом вивчення політичної географії, яка є галуззю економічної і соціальної географії, що пов’язана з політологією.
На сучасній політичній карті світу близько 230 країн і територій, з них — 193 держави.
2. Основні елементи політичної карти світу
Згідно з нормами міжнародного права на Землі виділяють території трьох видів:
• території держав;
• залежні країни і території;
• води відкритого моря (акваторія) і територія Антарктиди.
Основні елементами політичної карти світу.
1.Територія — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне положення.
Державна територія — це частина земної поверхні, що перебуває під суверенітетом даної держави і обмежена з усіх сторін кордоном.
Завдання 1. Визначте правовий статус понять «країна», «держава».
(за допомогою можна звернутись до підручника с.16)
Держава — це суверенне політико-територіальне утворення, незалежна країна з публічною політичною владою, що здійснюється через систему спеціальних органів і установ.
Країна — це заселена територія з визначеними кордонами, що в політико-
географічному положенні може мати державний суверенітет або бути залежною від інших держав.
Кожна держава є країною, тоді як не кожна політико-географічна країна є державою.
Анклав – територія однієї держав, оточена з усіх сторін територією іншої держави.
(Лесото, Сан-Марино, Калінінградська область)
Метрополія- держава, що володіє колоніями.
Домініон- самоврядні колонії в складі Британської імперії.
Завдання 2. Поясніть, у чому полягає суть державного суверенітету.
Суверенітет держави полягає в її праві на власний розсуд вирішувати свої внутрішні і зовнішні справи без втручання інших держав і без порушення прав інших держав. Територія держави (державна територія) — це певна частина земної поверхні, що перебуває під суверенітетом даної держави і обмежена з усіх сторін кордоном.
До складу державної території входять:
суходіл,
внутрішні води,
територіальні води,
надра суходолу і шельфу,
повітряний простір,
умовні території,
економічна зона держави.
• суходіл (материковий і/чи острівний);
• внутрішні води — ріки, озера, водосховища, канали в межах суходолу, а також деякі морські води (акваторії портів, води бухт, заток, проток, морів, береги яких повністю належать даній державі);
• територіальні води — смуга вод в океанах, морях, затоках, протоках завширшки до 12 морських миль від берегової лінії материка і островів, а також від лінії, що є межею внутрішніх морських вод (конкретна ширина територіальних вод визначається відповідними угодами);
• надра суходолу і шельфу під внутрішніми морськими і територіальними водами разом із наявними в них мінеральними ресурсами;
• повітряний простір над суходолом, внутрішніми і територіальними водами;
• так звані умовні території — морські судна і літаки, окремі технічні споруди під прапором даної держави, що перебувають за її межами і дотримуються законодавства країни перебування, посольства даної держави в інших країнах.
Державний кордон відділяє територію держави від територій сусідніх країн і від вод відкритого моря, що знаходиться за межами територіальних вод у напрямку моря чи океану. Особливий статус у ньому має
економічна зона держави — морський район, що прилягає до її територіальних вод і поширюється на відстань до 200 морських миль від берегової лінії або ж до межі континентального шельфу у тих місцях, де він (шельф) перевищує 200-мильну ширину. В економічній зоні прибережна держава має виняткове право на розвідування, експлуатацію і збереження природних ресурсів (мінеральних і біологічних), що є на дні, в його надрах, у самій воді, а також на управління цими ресурсами.
У даний час майже всі країни світу встановили свої економічні зони, які охоплюють загалом 40 % Світового океану.
2.Залежні країни і території перебувають під політичною і військовою владою держав. Вони поділяються на:
колонії – країни населення яких позбавлене державності, економічної і політичної самостійності.(зараз у міжнародній практиці вживають поняття «володіння», «залежні території» тощо).
протекторати, що мають відносну державну внутрішню незалежність.
Гваделупа (Франція, Монако(Франція), Андора(Франція-Іспанія)
підопічні території, які тимчасово передано ООН під контроль незалежних держав унаслідок виникнення певних політичних умов.
Острови Палау в Тихому океані.
На сучасній політичній карті світу існує кілька десятків володінь і залежних територій, більшість з яких є залишками колишніх колоніальних імперій великих держав.
Власниками володінь і територій в наш час є 11 держав.
Найбільшими метрополіями за кількістю володінь
залишаються Великобританія і Франція,
найбільшими ж територіями володіють Данія і Марокко (майже не заселені простори льодовикової Ґренландії та пустельної Сахари відповідно).
Завдання 3. Наведіть конкретні приклади колоніальних володінь на політичній карті.
3.Водами відкритого моря і територія Антарктиди.
Особливий територіальний статус має Антарктида — нейтральна демілітаризована територія. Формально всі держави світу мають право проводити на ній мирні наукові дослідження. Однак фактично вся територія Антарктиди розділена деякими державами на так звані «зони впливу».
Австралія, Аргентина, Норвегія, Великобританія, Франція, Чилі, Росія, США
Водами відкритого моря мають право користуватися всі народи і держави, в тому числі й внутрішньоконтинентальні.
3. Періоди формування політичної карти світу
Головною особливістю політичної карти є динамічність.
Зміни на політичній карті поділяють на кількісні і якісні.
Кількісні зміни відбуваються внаслідок
· приєднання відкритих земель;
· територіального поділу у зв’язку з воєнними діями;
· об’єднанням чи розпадом держав;
· купівлею або обміном певних територій;
· збільшенням чи зменшенням площ суходолу морських держав.
Якісні зміни зумовлюються
· розвитком певної суспільно-економічної формації;
· прийняттям нової форми державного устрою;
· набуттям державного суверенітету;
· створенням міждержавних союзів і організацій тощо.
У розвитку політичної карти світу виділяють певні періоди та етапи.
Завдання 4. Ознайомтеся зі змістом таблиці «Періоди та етапи формування політичної карти світу». Поставте позначки на полях: «+», якщо наведені факти вам відомі, «–», якщо відомості є новими для вас.
Періоди та етапи формування політичної карти світу
Періоди формування | Зміни на політичній карті світу |
І. Стародавній Рабовласницький (ІV тис. до н. е. – V ст. н. е.) | § Виникнення перших могутніх держав: Єгипет, Вавилон, Карфаген, Кріт, Греція, Рим, Персія, Китай, Індія. § Політична карта постійно змінювалася, внаслідок перерозподілу територій під час війн. |
ІІ. Середньовічний Феодальний ( V–XV ст.) | § З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії; § постійно змінювались кордони. § Впливові країни того часу: Київська Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція, Арабський халіфат та ін. § Потреба у відкритті нових земель. |
ІІІ. Новий Капіталістичний ( ХVІ ст. – початок ХХ ст.) | § Зародження та розквіт капіталізму; § Відбулися Великі географічні відкриття, § тривало загарбання колоній; § метрополії-Англія, Франція, Іспаія, Португалія, Німеччина; § на політичній арені з’являються потужні імперії : Османська, Австро-Угорська, Російська; § Формується світовий ринок; § завершується поділ світу між капіталістичними країнами; § На політичній карті 55 держав. |
ІV. Новітній (початок ХХ ст. – наші часи) 1-й етап (1917–1939 рр.) | § Розпад імперій : Османської, Російської і Австро-Угорської; § поява нових держав — Австрії, Чехословаччини, Угорщини, Польщі, Фінляндії тощо. § Почалися визвольні рухи в колоніальних країнах; § формування соціалістичного табору. § Утворення Радянського Союзу в 1922 р. |
2-й етап (1939 – кінець 80 р. ХХ ст.) | § На початку другої світової війни налічувалося 70 суверенних держав; § у 1947 році — 81 держава; § 1948 р. — створено державу Ізраїль; § 1949-му з’явилися ФРН і НДР; § До 1959 р. склався світовий соціалістичний табір: НДР, Польща, Чехословаччина, Румунія, Угорщина, Болгарія, Югославія, Албанія, Китай, Північна Корея; § Колоніальні системи США, Великобританії та Франції були зруйновані. § У 60–70-ті рр. політичну незалежність здобули близько 100 колишніх колоній в Азії, Африці і Латинській Америці. § Крах колоніальної системи; § Окупація Туреччиною Кіпру. |
3-й етап (з кінця 1980-х рр.) | § Крах світової соціалістичної системи (соц. устрій досі певною мірою зберігають Китай, Північна Корея, В’єтнам, Куба, Лаос); § 1990р. возз’єднання НДР і ФРН; § об’єднання ЄАР і НДРЄ. § 1991р. - розпад СРСР, § 1993р. - поділ Чехословаччини; § Ефіопії — на Ефіопію і Ерітрею, § 1991р. - Югославії — на 6 держав (Боснія і Герцеґовина, Хорватія, Македонія, Словенія, Сербія, Чорногорія, Косово); § 1997р. – Китаю повернуто Гонконг(Англією) § 1999р. - Китаю повернуто Макао (Португалією) § 2002р. – звільнився Східний Тимор. |
V. Закріплення нових знань, умінь та навичок
Завдання 5. Наведіть конкретні приклади кількісних і якісних змін на політичній карті.
Завдання 6. Спрогнозуйте можливі якісні та кількісні зміни на політичній карті світу у майбутньому.
VI. Підсумок уроку
• Політична карта світу — це територіально-просторова модель сучасної політичної організації світу.
• За політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, країни, території.
• У формуванні політичної карти світу розрізняють кілька періодів: стародавній, середньовічний, новий і новітній.
• На політичній карті світу відбуваються зміни — як якісні, так і кількісні. Спостерігається тенденція збільшення кількості держав.
VII. Домашнє завдання
1. Підручник, опрацювати § _3_.
2. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації про вогнища (діючі та потенційні) військових або політичних конфліктів у світі та позначте їх на контурній карті.
Сайти: www. belpokupki. ru
www. tc-btrus. ru
geo-tur. narod. ru
www. geoevents. ru
www. hot-putevki. ru
forum. krasmama. ru
Додатки. Роздавальний матеріал для учнів.
Періоди формування | Зміни на політичній карті світу |
І. Стародавній Рабовласницький (ІV тис. до н. е. – V ст. н. | § Виникнення перших могутніх держав: Єгипет, Вавилон, Карфаген, Кріт, Греція, Рим, Персія, Китай, Індія. § Політична карта постійно змінювалася, внаслідок перерозподілу територій під час війн. |
ІІ. Середньовічний Феодальний ( V–XV ст.) | § З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії; § постійно змінювались кордони. § Впливові країни того часу: Київська Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція, Арабський халіфат та ін. § Потреба у відкритті нових земель. |
ІІІ. Новий Капіталістичний ( ХVІ ст. – початок ХХ ст.) | § Зародження та розквіт капіталізму; § Відбулися Великі географічні відкриття, § тривало загарбання колоній; § метрополії-Англія, Франція, Іспаія, Португалія, Німеччина; § на політичній арені з’являються і імперії : Османська, Австро-Угорська, Російська; § Формується світовий ринок; § завершується поділ світу між капіталістичними країнами; § На політичній карті 55 держав. |
ІV. Новітній (початок ХХ ст. – наші часи) 1-й етап (1917–1939 рр.) | § Розпад імперій : Османської, Російської і Австро-Угорської; § поява нових держав — Австрії, Чехословаччини, Угорщини, Польщі, Фінляндії тощо. § Почалися визвольні рухи в колоніальних країнах; § формування соціалістичного табору. § Утворення Радянського Союзу в 1922 р. |
2-й етап (1939 – кінець 80 р. ХХ ст.) | § На початку другої світової війни налічувалося 70 суверенних держав; § у 1947 році — 81 держава; § 1948 р. — створено державу Ізраїль; § 1949-му з’явилися ФРН і НДР; § До 1959 р. склався світовий соціалістичний табір: НДР, Польща, Чехословаччина, Румунія, Угорщина, Болгарія, Югославія, Албанія, Китай, Північна Корея; § Колоніальні системи США, Великобританії та Франції були зруйновані. § У 60–70-ті рр. політичну незалежність здобули близько 100 колишніх колоній в Азії, Африці і Латинській Америці. § Крах колоніальної системи; § Окупація Туреччиною Кіпру. |
3-й етап (з кінця 1980-х рр.) | § Крах світової соціалістичної системи (соц. устрій досі певною мірою зберігають Китай, Північна Корея, В’єтнам, Куба, Лаос); § 1990р. возз’єднання НДР і ФРН; § об’єднання ЄАР і НДРЄ. § 1991р. - розпад СРСР, § 1993р. - поділ Чехословаччини; § Ефіопії — на Ефіопію і Ерітрею, § 1991р. - Югославії — на 7 держав (Боснія і Герцеґовина, Хорватія, Македонія, Словенія, Сербія, Чорногорія, Косово); § 1997р. – Китаю повернуто Гонконг(Англією) § 1999р. - Китаю повернуто Макао (Португалією) § 2002р. – звільнився Східний Тимор. |


