Зміст (стр. 8 )

До джерел запалювання, які ініціюють горіння, належать: відкрите полум’я, розжарені предмети, електричні заряди, теплові процеси хімічного, електричного та механічного походження, іскри від ударів та тертя, сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання. Джерела запалювання можуть бути високо-, середньо - та малопотужними.

Горючими речовинами називаються речовини, які при дії на них високої температури, відкритого полум’я чи іншого джерела запалювання можуть займатися і надалі горіти з утворенням та зазвичай випромінюванням тепла. До складу переважної більшості горючих речовин входять вуглець (карбон) та водень (гідроген), які є основними горючими складниками цих горючих речовин. Крім того, горючі речовини можуть містити й інші елементи та сполуки. Є також ціла низка речовин, які являють собою прості елементи, на­приклад, сірка, фосфор. Горючі речовини відрізняються не лише за своїм складом, а й за фізичним станом, тобто можуть перебувати в твердому, рідкому чи газоподібному стані.
До окисників належать: хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо, однак з практичного погляду найважливіше значення має горіння, яке виникає при окисленні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14 % (норма 21 %) горіння більшості речовин стає неможливим. Хоча деякі речовини містять стільки кисню, що його достатньо для горіння, тому вони можуть горіти без доступу повітря.

Процес горіння проходить тим інтенсивніше, чим більшою є площа контакту горючої речовини з окисником і чим вищою є концентрація окисника, температура та тиск. При пожежах температура в деяких випадках сягає 1000 – 1300 0 С, а в окремих випадках, наприклад, при горінні магнієвих сплавів – 3000 0 С.

Окисник разом з горючою речовиною утворює так зване горюче сере­довище, здатне горіти після видалення джерела запалювання. Тому система запобігання пожежі містить такі два основні напрямки: запобігання утворенню горючого середовища і виникненню в цьому середовищі (чи внесенню до нього) джерела запалювання.

Виникненню в горючому середовищі джерела запалювання запо­бігають використанням устаткування та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел запалювання, використанням електроустаткування, що відповідає за досягнення класу пожежо - та вибухонебезпеки приміщеннями та зонами груп і категорій вибухонебезпечної суміші, виконанням вимог щодо сумісного збе­рігання речовин та матеріалів, використанням устаткування, що задовольняє вимоги електростатичної іскробезпеки, улаштуванням блискавкозахисту, орга­нізацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запа­лювання, використанням швидкодіючих засобів захисного вимкнення, зазем­ленням устаткування, видовжених металоконструкцій, використанням при роботі з ЛЗР інструментів, що не допускають іскроутворення, ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів, усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин, підтриманням температури нагрівання поверхні устат­кування, пристроїв, речовин та матеріалів, які можуть контактувати з горючим середовищем нижче гранично допустимої (80 %) температури займання.

ВИСНОВКИ

В результаті виконання даної бакалаврської дипломної роботи було отримано наступні результати :

¾  проаналізовано загальну характеристику видобування мінеральних вод;

¾  проаналізовано фізико хімічні властивості мінеральних вод;

¾  розглянуто класифікацію мінеральних вод;

¾  проаналізовано зберігання мінеральних вод;

¾  проведено аналіз контролю якості мінеральних вод;

¾  проаналізовано дотримання вимог з охорони над при проведенні геологорозвідувальних роб з виявлення й оцінки родовищ мінеральних вод;

¾  було досліджено основні хімічні показники мінеральних вод.

Список літератури

1.  Бабаев режим и термальные воды Закарпатья, - В кн.: Проблемы гидрогеологии и инженерного грунтоведения. Т., 1970, С. 172 - 181.

2.  , Мальская минерализованных вод Предкарпатья. - К., "Наук. думка", 1975. - 189 с.

3.  Бабінець А. Є. Мінеральні джерела Радянського Закарпаття та приклади їх використання. - Вісн. АН УРСР, 1948, - С.4-8.

4.  Бабінець А. Є., Лугова I. П., Марус ізотопний склад кисню підземних вод Українських Карпат. - ДАН УРСР. Сер. Б, 1971, С.579-581.

5.  . Современное состояние и перспективы использования минеральных вод Украины // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. – 458 с.

6.  , Мойсеєв А. Ю., Мойсеєва Н. П. та ін. Проблеми мінеральних вод. - К.: Карбон ЛТД, 2002. - С. 79-83.

7.  и др. Геология. – М., 1985. – 310 с.

8.  Дривер Дж. Геохимия природнuх вод. - М.: Мир, 1985. - С. 288-338.

9.  Єсипенко Б. Є., Нацик мінеральної води "Нафтуся" на рухову функцію гладких м’язів // Фізіол. журн. - 1977. - Т. 23, № 1. - С. 59-62.

10.  , Невраев подземнuх минеральных вод. - М.: Недра, 1964. - С. 7.

11.  Івасівка С. В., Попович І. Л., Аксентійчук Б. І., Білас бальнеочинників води "Нафтусі", суть її лікувально-профілактичної дії. - Трускавець: ЗАТ "Трускавецькурорт", 1999. - 123 с.

12.  Іщенко О. П.. Мінеральні води поділля: особливості формування і ресурси // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. – 458с.

13.  Классификация минеральнuх вод Украины // Под ред. акад. . - К.: НАНУ, 2003. - 121 с.

14.  Колодій В. В., І.. Мінеральні води карпатської провінції // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.

15.  Лебедева к практическим занятиям по общей геологии. – М., 1976. – 96 с.

16.  Левитес геология. – М., 1986. – 270 с.

17.  Лікування мінеральними водами. / . "В Крым на отдых". - Сімферопіль, "Таврія" 1988.

18.  , Молдованов инженерной экологии. - М.: Высшая школа, 1999. - 447 с.

19.  Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: "Донбас", 2004.

20.  Малахов курс геологии. – М., 1962. – 238 с.

21.  . Прогнозування показників оцінки якості мінеральних вод типу "Нафтуся" // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.

22.  Саприкін Ю. П.. Мінеральні води в Україні – корисні копалини і напої // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.

23.  , Моисеева раз о лечебном начале минеральнuх вод типа "Нафтуся" // Геол. журн. - 2004. - № 3. - С. 96-97.

24.  , , и др. Применение МВ типа "Нафтуся" для оздоровления населения из зон чернобuльских вuпадений // Материалu междунар. конф. "Экология городов", Одесса, июль 1998. - Одесса, 1998. - С. 364-368.

25.  , Моісеєва Н. П., та ін. Мінеральні води типу "Нафтуся", особливості хімічного складу та їх використання // Хімія і технологія води. - 2001. - Т. 23, № 6. - С. 639-649.

26.  , , Овчиннікова Н. Б.. Проблемі класифікації мінеральніх вод України і перспективи виявлення їх різноманітності // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005. – 458 с.

27.  Лікувальна природа "Нафтусі" // Вісн. НАН України. - 2004. - № 3. - С. 52-62.