Новели антикорупційного законодавства: Аналіз окремих положень Закону України «Про запобігання корупції»

Головне територіальне управляння юстиції

у Полтавській області

Кременчуцьке районне управління юстиції

Новели антикорупційного законодавства: Аналіз окремих положень Закону України «Про запобігання корупції»

Кременчук

2015

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………4

1. Аналіз новел антикорупційного законодавства щодо понятійного апарату (зміни термінів та понять у сфері запобігання корупції).……………………………….5

2. Визначення поняття корупційного правопорушення……………………………………..10

3. Аналіз поняття та структури суб’єктів на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» …..................................................................12

Післямова (Висновки)……………………………….20

Додатки……………………………………………….21

Словник основних понять……………………………23

Список використаних джерел….……………………26

Перелік умовних скорочень

закон, новий закон	Закон України «Про запобігання корупції»
старий закон	Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»
КУ	Конституція України від 28.06.1996
суб’єкт	Суб’єкти, на яких поширюються дія Закону «Про запобігання корупції», визначені у статті 3 цього закону
суб’єкт відповідальності	Суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, визначений статтею 4 Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»

ВСТУП

З метою комплексного реформування системи запобігання корупції у відповідності до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав верховною радою був прийнятий Закону «Про запобігання корупції».

Цей закон був прийнятий 14.10.2014, набув чинності 26.10.2014, та введений дію через шість місяців з дня набрання ним чинності (тобто 26.04.2015). Крім того, до нього неодноразово вносились зміни ще до моменту введення його в дію.

Слід зазначити, що з прийняттям цього закону втратив чинність Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім положень щодо фінансового контролю.

1. Аналіз новел антикорупційного законодавства щодо понятійного апарату (зміни термінів та понять у сфері запобігання корупції)

Хто є близькими особами в розумінні нового закону?

У новому законі змінено підхід до визначення близьких осіб.

Згідно з новим законом основним критерієм належності осіб до категорії близьких є наявність спільного побуту, спільне проживання, наявність спільних прав та обов’язків із суб’єктом відповідальності.

Водночас, з метою більш досконалого правового регулювання правових відносин новий закон встановлює виключення із наведено вище критерію. Виключення становлять випадки – коли взаємні права та обов’язки між потенційною близькою особою та суб’єктом відповідальності не мають характеру сімейних.

До членів сім’ї новий закон відносить осіб, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

Незалежно від характеру взаємних прав і обов’язків в будь-якому випадку близькими особами суб’єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням. Як бачимо вказаний список осіб у порівняні зі старим законом доповнено такими родичами як зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха.

Змінено поняття неправомірної вигоди, воно розширено за рахунок включення до нього будь-яких «інших вигод нематеріального чи негрошового характеру».

Поняття «Конфлікту інтересів», передбачене старим законом розмежовано на 2 категорій: «потенційний конфлікт інтересів » та «реальний конфлікт інтересів».

Таблиця 1.1. Порівняльний аналіз визначень категорій «конфлікт інтересів»

потенційний конфлікт інтересів	реальний конфлікт інтересів
наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;	суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

Як бачимо головною вирізняльною ознакою є характер невідповідності приватного інтересу особи її повноваженням (імперативний або альтернативний)

У разі «потенційного конфлікту інтересів» приватний інтерес особи лише потенційно може вплинути (а може і не вплинути за певних умов) на її об’єктивність чи упередженість. Якщо ж приватний інтерес особи суперечить її службовим чи представницьким повноваженням (іншого альтернативного варіанту не має) – мова йтиме про «реальний конфлікт інтересів».

Закон під приватним інтересом розуміє будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Поняття уповноважені підрозділи замінено поняттям «спеціально уповноважені суб’єкти сфері протидії корупції» до яких належать органи прокуратури, органи внутрішніх справ України, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

2. Визначення поняття корупційного правопорушення

У новому законі розмежовано 2 категорії: «Корупційне правопорушення» та «Правопорушення, пов’язане з корупцією».

Таблиця 2.1. Порівняльний аналіз визначень категорій «корупційне правопорушення» за старим та новим законами

Визначення поняття «Корупційне правопорушення» наведене у старому законі	Визначення поняття «Корупційне правопорушення» наведене у новому законі
корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність	корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність

Із визначення поняття корупційного правопорушення виключено такі ознаки як умисність, як передбачення за його вчинення адміністративної відповідальності. Крім того, якщо буквально тлумачити визначення наведено у новому законі, можна виокремити ще одну нову ознаку: альтернативність застосування до особи цивільно – правової відповідальності: як додаткової до основних видів (кримінальної та дисциплінарної відповідальності), так і в якості єдиного основного виду відповідальності.

Новим законом запроваджено нове поняття «правопорушення, пов’язане з корупцією» зокрема, це діяння, яке хоча і не містить ознак корупції, але порушує встановлені новим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 нового закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

На відміну від поняття «корупційного правопорушення» за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією особа може бути притягнена і до адміністративної відповідальності.

3. Аналіз поняття та структури суб’єктів на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»

Поняття «суб’єкта відповідальності», яке існувало у старому законі, замінено у новому законі на поняття «суб’єкт, на якого поширюється дія цього Закону».

Щодо якісного складу цього поняття, слід зазначити, що концепція класифікації суб’єктів, на яких поширюється дія нового закону є подібною до поділу, що передбачався у старому законі, але лише частково. Зокрема, категорія «суб’єкт, на якого поширюється дія нового Закону» включає 3 основні групи на відміну від категорії «суб’єкти відповідальності» (передбачена старим Законом), яка містила у собі на 5 основних груп, що поділяються відповідно на підгрупи.

Таблиця 3.1. Класифікація суб’єкта на якого поширюється дія нового закону (у порівнянні з класифікацією суб’єктів відповідальності за старим законом)

№№ п. п.	Старий Закон	Новий закон
1	1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування	1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
2	2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування	2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
3	3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону	3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.;
4	посадові особи та працівники юридичних осіб - у разі одержання ними неправомірної вигоди, або одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди;	-
5	фізичні особи – у разі одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1-4 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди	-

Назви перших двох груп суб’єктів залишились незмінними. Водночас, третя група (на відміну від старого закону) зазнала коригування. Новий закон з метою удосконалення правового регулювання доповнив третю групу субєктів «іншими особами, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених новим Законом». Такими суб’єктами є особи, які укладають трудовий договір або контракт чи одноразовий цивільно-правовий договір (наприклад, на надання послуг підприємству, установі або організації).

Четверта та п’ята групи суб’єктів відповідальності (передбачені старим законом), не увійшли до складу суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Хоча назва перших двох груп суб’єктів, на яких поширюється дія Закону «Про запобігання корупції» залишилася ідентичною з назвами наведеними у старому законі, їх структура змінилася.

У новому законі із складу 2 групи суб’єктів (осіб, прирівняних до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) виключено певні категорії. Зокрема: «посадових особи іноземних держав (осіб, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжних засідателей, інших осіб, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземних третейських суддів, осіб, уповноважених вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному до судового. Також дія Закону України «Про запобігання корупції» не поширюється на посадових осіб міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також членів міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та суддів і посадових особи міжнародних судів.

Крім того, першу групу суб’єктів порівняно зі старим законом доповнено сільськими, селищними, міськими головами; посадовими та службовими особами державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, членами Національного агентства з питань запобігання корупції. Водночас, в новому законі зі складу осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування виключено військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації, на особливий період стосовно їхньої підприємницької діяльності, голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

ВИСНОВКИ

Новим законом розмежовано 2 категорії правопорушень: ««Корупційне правопорушення» та «Правопорушення, пов’язане з корупцією»,змінено назву та структуру суб’єктів, які притягуються до відповідальності за їх вчинення. Крім того, змінено підхід до визначення близьких осіб суб’єктів на яких поширюється Закону України «Про запобігання корупції», розширено поняття «неправомірної вигоди».

.

ДОДАТКИ

Додаток

Статистистична інформація щодо злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг за період січень-травень 2015 року

	рядок	Обліковано кримінальних правопорушень у звітному періоді	Кримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру	Кримінальні правопорушення у провадженнях, досудове розслідування у яких зупинено відповідно до ст. 280 КПК України
у зв'язку з захворюванням підозрюваного	коли місце-знаходження підозрюваного невідомо	у зв'язку з виконанням процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва
А	Б	1	2	3	4	5
Усього правопорушень	1	6083	2262	23	73	0
у тому числі	особливо тяжких	2	5	2	0	0	0
тяжких	3	1030	235	0	3	0
середньої тяжкості	4	1277	430	2	36	0
невеликої тяжкості	5	3771	1595	21	34	0
за видами	Зловживання владою або службовим становищем, ст.364	6	1223	91	0	0	0
з них	за ч.2 ст.364 КК України	7	519	58	0	0	0

Словник основних понять

1.	корупція	використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей
2.	неправомірна вигода	грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;
3.	приватний інтерес	будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях
4.	члени сім’ї	-особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 № 000к/96-ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу // www. zakon. rada. ;

2. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» [Електронний ресурс] – Режим доступу // www. zakon. rada. ;

3. Закон України «Про запобігання корупції» [Електронний ресурс] – Режим доступу // www. zakon. rada. ;

4. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення по державі за січень-травень 2015 року [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://www. gp. /ua/stst2011.html? dir_id=112167&libid=100820&c=edit&_c=fo#