Комунальний заклад Львівської обласної ради

Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра суспільствознавчої та культурологічної освіти

Опорні схеми і таблиці на уроках історії України

у 10 класі загальноосвітньої школи

Львів, 2014

Опорні схеми і таблиці на уроках історії України у 10 класі загальноосвітньої школи (методичний посібник для учителів)/ Укл. Івануса Г. – Львів: ЛОІППО, 2014. – 40 с.

Методичний посібник підготовлено відповідно до чинної програми «Історія України. 8 клас» для 11-річної школи Міністерство освіти і науки України для навчальних загальноосвітніх закладів.

Матеріал систематизовано, згруповано, узагальнено у вигляді доступних, чітких, зрозумілих опорних схем та таблиць. Він може стати в пригоді кожному викладачеві – досвідченому або молодому спеціалісту.

Посібник призначено для вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Рекомендовано до друку кафедрою суспільствознавчої та культурологічної освіти

(протокол № 5 від 27.06.2014 р. )

10 клас

Тема: Український державотворчий процес (1917-1921 рр.)

Завдання

Центральна Рада

(17.03.1917-29.04.1918)

Гетьманат

(29.04.1918-14.12.1918)

Директорія

(15.12.1918-1919)

ЗУНР

(13.11.1918-16.11.1919)

Політичний устрій:

а) державне правління

б) державний устрій

в) державний режим

г) державна влада

д) діячі

·  республіка;

·  унітарна;

·  демократичний;

·  ЦР – законодавчий Орган;

·  Генеральний секретаріат – виконавчий

М. Грушевський, В. Винниченко; С. Петлюра ін.

·  унітарна;

·  авторитарний

·  гетьманат

·  Рада міністрів

П. Скоропадський; Н. Махно

·  республіка;

·  диктаторське владування

·  Директорія

·  Трудовий конгрес – орган законодавчої влади

·  Рада народних міністрів – виконавчий орган

В. Винниченко, С. Петлюра

·  президентська республіка;

·  Українська національна рада – законодавчий орган,

·  Державний секретаріат – виконавчий орган

Є. Петрушевич, К. Левицький, Д. Вітовський

Державне будівництво

·  закон «Про вибори до Установчих зборів»;

·  процес утворення судової влади та прокурорського нагляду;

·  розширення прав місцевого самоврядування;

·  політичні права і свободи

·  закон «Про тимчасовий державний устрій»

·  виконавча і судова влада в руках – гетьмана;

·  страйки, права робітничих комітетів

·  закон про адміністрацію;

·  закон про судочинство;

·  закон про громадянство;

·  закон про організацію війська;

·  закон про земельну реформу

Внутрішня політика:

Аграрна політика

·  землі – власність народу;

·  «…земельний лад на Україні, мають підтвердити і остаточно встановити Українські установчі збори»

·  «Про засоби боротьби з розрухою сільського господарства»;

·  приватна власність на землю;

·  відчуження земель по дійсній їх вартості від великих власників для надання земельними участками малоземельних;

·  землі в руках попередніх власників, землі монастирські, церковні, казенні переходять у користування безземельних і малоземельних селян;

·  експропрійовані землі передавалися малозабезпе-ченим чи безземельним селянам

Організація виробництва

·  встановили державний контроль над виробництвом;

·  закриття підприємств;

·  вивіз сировини до Німеччини;

·  відновлено роботу залізничного транспорту

Фінансове питання

·  створення власної фінансової системи;

·  нормативно-правові акти про оподаткування

·  формування національної банківської системи – гривня – досить стабільна

Соціальне питання

·  8-годинний робочий день

·  безробіття;

·  скасовано 8-годинний робочий день;

·  обмежена свобода профспілок;

·  заборонені страйки

·  8-годинний робочий день

Військове питання

·  утримання регулярної армії ляже тяжким тягарем на плечі народу, революційний на род захистить себе сам

·  школи по підготовці офіцерських кадрів;

·  формування восьми корпусів і кількох кінних дивізій

·  основа збройних сил Директорії – озброєні групи селян

·  Українська Галицька армія

Ø  загальна мобілізація;

Ø  регулярна армія, зведена до трьох корпусів, кожна з них мала по чотири бригади: піхотний курінь, полк артилерії кінні сотні, сотні зв’язків, технічні сотні тощо.

Національне питання

·  широка автономія національним меншинам

·  національні меншини займали третину депутатсь-ких місць в парламенті

Культурно-освітня діяльність

·  в університетах відкрили кафедри історії України, української мови та літератури, права

·  Український народний університет;

·  педагогічні курси Педагогічна академія

·  відкрито 150 шкіл;

·  українізація державного апарату;

·  в установах і військових частинах – курси українознавства;

·  фонд Національної бібліотеки України;

·  університет в Києві і Кам’янці-Подільському;

·  Архітектурний університет, Вищий технічний інститут, Київський клінічний інститут;

·  Українська академія наук;

·  Український театр драми та опери

Зовнішня політика:

Відносини з Росією:

а) радянською Росією

б) боротьба з білогвардійцями

·  грудень 1917р. – наступ військ В. Антонова-Овсієнко на Харків

радянський уряд України – УНР допомога радянської Росії радянській УНР;

·  січень 1918р. – наступ радянських військ на Київ:

а) повстання робітників заводу «Арсенал»;

б) бій під Крутами;

в) вхід радянських військ в місто встановлення радянської влади в Одесі, Криму, Миколаєві, Херсоні, Єлизаветграді дія в Україні двох урядів;

·  березень 1918р. – більшовицькі війська залишили Київ і втратили владу в Україні

·  домовленість про підписання договору про припинення війни;

·  червень 1918р. – відновлення транспортного та поштово-телеграфного зв’язку між Україною і Росією;

·  суперечки з проблем кордонів

·  листопад 1918р. – відновлення війни між Росією та Україною

·  нота протесту проти наступу військ радянської Росії на територію України

·  грудень 1918р. – наступ радянської армії на Харків і Київ;

·  січень 1919р. – захоплення Харкова, Чернігова;

·  переговорний процес з Москвою, який завершився провалом;

·  лютий 1919р. – радянські війська увійшли до Києва, в квітні захопили Житомир, Кам’янець-Подільський, Гусятин, Новгород-Волинський;

·  травень стабілізація фронту на лінії Старокостянтинів – Проскурів – Кам’янець-Подільський

·  травень 1919р. – денікінці захопили Донбас;

·  наприкінці літа денікінці окупували майже всю Україну;

·  об’єднання армії УНР та УГА - спільний похід українських військ: УГА – на Київ, армія УНР – в одеському напрямку;вали майже всю Українці окуа лінії Старокостянтинів - Проскурів країни

Відносини з Польщею

·  жорстка політика у зв’язку з порушенням Польщею домовленостей щодо розподілу спірних україно-польських земель

·  украінсько-польська війна:

Ø травень 1919 р. – «Чортківська офензива»

Стосунки з країнами Четвертного союзу

·  27.01.1918р. – мирний договір між УНР і Німеччиною та її союзниками:

а) завершення війни без анексій і контрибуцій;

б) кордони між УНР і Австро-Угорщиною визнавалися за угодами довоєнного часу;

в) таємна угода між УНР та Австро-Угорщиною про розділ Галичини на українську і польську;

г) УНР постачає 60 млн. пудів хліба, 2 млн 750 тис. пудів м’яса та ін. Німеччині і Австро-Угорщині для надання Україні військової допомоги для боротьби з радянською Росією

·  угода про постачання продовольства і сировини до Німеччини та Австро-Угорщини

Відносини з Антантою

·  переговори з Антантою, яка підтримувала А. Денікіна, для боротьби з більшовиками

·  втручання Антанти у польсько-український конфлікт

Відносини з іншими країнами

·  міжнародні відносини зі США, Великою Британією, Францією, Швецією ; відносини з 13 країнами світу

·  міжнародні відносини з Австрією, Угорщиною, Німеччиною, Чехо-Словаччиною, Канадою, США, Бразилією, Італією та ін..

Тема: Західноукраїнські землі в 1921-1939 роках

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Галичина

Буковина

Закарпаття

Статус українських земель

·  Східна Галичина поділялася на три воєводства – Львівське, Тернопільське, Станіславське;

·  провадилася політика державної асиміляції для всіх українських земель

·  1919 р.- Буковина увійшла до складу Румунії;

·  1920 р. – Бессарабія увійшла до складу Румунії;

·  активна асиміляція українського населення: самоврядування українських громад замінено румунською адміністрацією:

ü закривалися українські освітні установи;

ü змінювалися назви населених пунктів;

ü державна мова – румунська;

ü румунізація церкви

·  1919 р. – Закарпаття увійшло до складу Чехо-Словаччини на умовах автономії;

·  поступово уряд Чехо-Словаччини урівняв Закарпаття з іншими провінціями держави

·  1938 р.- Мюнхенська угода: роз-членування Чехо-Словаччини, автономія Словаччини;

·  28 жовтня 1938 р. – автономія Закарпаття, прем’єр-міністр А. Волошин, оголошені вибори до парламенту;

·  15 березня 1939 р. – сейм проголосив державну самостій-ність Карпатської України, президент А. Волошин

·  Стан промисловості

Дві господарські зони:

·  Польща «А» - корінні польські землі; розвиток промисловості; концентрація 80% промисловос-ті; галузі: металообробна, електротехнічна, текстильна, хімічна, паперова, тощо

Польща «Б» - українські землі, гальмування промислового будівництва; розвиток наступних галузей: деревообробна, харчова, нафтовидобувна тощо; мережа кооперативів: «Центробанк», «Центросоюз», «Народна торгівля» - об’єднували 700 тис. членів

·  Дрібне кустарне виробництво з ручною працею

·  Буковина: текстильні, трикотаж-ні фабрики, деревообробні підприємства;

·  Бессарабія: харчова промисло-вість, виробництво тканини, сукна, олії, виготовлення мила, обробка шкур

·  Частка промисловості Закарпаття в економіці Чехо-Словаччини складала 2% із кількістю працівників 16 тис. чол.;

·  галузі промисловості які розвивалися: лісова та лісохіміч-на

Аграрні відносини

Економічним підґрунтям сільського господарства - велика приватна власність: поміщицька, державна, церковна;

Аграрна реформа:

·  частина поміщицьких земель розподілялося між селянами;

·  реформа носила шовіністичний характер – економічне підкорен-ня селянства та колонізація краю польськими осадниками;

·  селянські виступи – Волинське, Львівське, Тернопільське, Станіславське воєводства – 3 тис. виступів;

·  сільські споживчі, торгівельні спілки, молочні кооперативи «Маслосоюз» експортував масло до Австрії, Чехо-Словаччини, Швеції, Палестини

Аграрне реформування:

·  Буковина: парцеляція земель поміщиків 250 га, селяни за викуп могли придбати ділянку;

·  Бессарабія: високі викупні платежі на земельні володіння, які перейшли до них від поміщи-ків – безземелля селян

·  Татарбунарське повстання – Хотинський, Аккерманський, Ізмаїльський повіти – 13 тис. чол. Повстання було придушено.

Земельна реформа:

·  поміщицька земля скуповувалася, поділялася на дрібні парцели і через банк продавалася селянам;

·  підвищення селянських податків – у 13 разів

Громадсько-політичне життя:

А) партії та рухи

Б) культурно-освітня діяльність

·  1920 р. – Українська військова організація (УВО) – боротьба проти окупаційних режимів на українських землях;

·  1929 р. – Організація українсь-ких націоналістів (ОУН):

ü лідер – Є. Коновалець;

ü ідеолог –Д. Донцов - український «інтегральний» націоналізм: нація – абсолютна цінність, досягнення незалеж-ності України – найвища мета;

·  Українське народно-демократичне об’єднання (УНДО) – конституційна демократія та незалежність України;

·  Комуністична партія Західної України (КПЗУ) – боротьба проти соціальних та національ-них утисків;

·  Львівський (таємний) українсь-кий університет (1921-1925 рр.);

·  Наукове товариство ім. Т.Шевченко (НТШ);

·  Діяльність греко-католицької церкви

·  Українська національна партія (УНП) – ліберальне об’єднання, схилялися до компромісів з властями;

·  «Визволення» - прокомуністич-на організація – одержавлення економіки, аграрних перетво-рень, приєднання до Радянської України

·  Конспіративна радикальна націоналістична організація: мала вплив у молодіжних та спортивних товариствах

·  українофільський рух:

ü Українське національне об’єднання – пробудження національної свідомості населення;

ü Християнська народна партія (ХНП), лідер А. Волошин. ХНП ініціювало діяльність товариства «Просвіта»;

·  русинство – слов’янське населення Закарпаття є окремою нацією русинів відмінною від українців, цей рух підтримував уряд Угорщини;

·  русофіли – населення Закарпат-тя це частина російського наро-ду, яка українізувалася:

ü «Общество им. Духновича»

·  «Просвіта», «Асоціація українських учителів», «Пласт»;

·  Український вільний універси-тет;

·  Українська господарська акаде-мія при якій діяло 50 різних організацій – наукових, студент-ських, культурно-просвітниць-ких;

·  Український високий педагогіч-ний інститут ім. М.Драгоманова