миколаївський державний університет
імені в. о. сухомлинського
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Ректор Миколаївського
державного університету
імені
_____________
“___” _____________2010р
програма
Вступного іспиту зі спеціальності
№ 8.010103
НІМЕЦЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
миколаїв – 2010
Складена зав. кафедри
німецької філології та перекладу
докт. філол. наук, професором
,
канд. філол. наук, в. о.проф.
І.
Затверджена на засіданні
кафедри німецької філології та перекладу
протокол № 9 від 24.03. 2010р.
Затверджена на засіданні вченої ради
факультету іноземної філології
Протокол № 11 від 7.04.2010
Пояснювальна записка
. Навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» забезпечує достатньо високий рівень володіння німецькою мовою і дає системні знання в області лінгвістики та літератури. .Модель професійної підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» відображена в нормативних документах Міністерства освіти та науки України і складає основу для організації навчання в університетах країни, забезпечуючи, таким чином, всеукраїнський освітній стандарт.
У 90-х рр. XX століття відбулися стрімкі зміни в суспільстві, із здобуттям незалежності в Україні виникла нова концепція освіти, з'явилися нові теоретичні знання. передусім у сфері філософії освіти, лінгвістики, іноземної мови, психології навчання, а також нові практичні тенденції в дидактиці і методиці вищої школи.
Реформа шкільної освіти висуває нові вимоги до якості професійної підготовки магістра і передбачає перегляд мети, а також суттєве оновлення змісту і методів навчання за цим ступенем в університетах.
У цьому руслі розроблена і запропонована програма вступного іспиту з ніцмецької мови за професійним спрямуванням. Ця програма визначає мету курсу німецької мови і його структуру. дидактичні принципи, зміст, кінцеві вимоги до рівня сформованості професійно важливих умінь та навичок, методи навчання, форми і методи контролю успішності навчання в університеті за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»
Характеристика змісту програми
Програма базується, з одного боку, на українському освітньому стандарті, поглиблюючи, розширюючи і конкретизуючи його з урахуванням принципів сучасної державної освітньої політики, спрямованих на реформу системи освіти. З іншого боку, в її основу покладено європейські стандарти рівня знань з німецької мови, відображені в навчальній літературі німецькомовних країн, тобто пропонований документ укладено у відповідності до рекомендацій Ради Європи в галузі вивчення і викладання сучасних іноземних мов та оцінювання рівнів володіння ними. Виходячи з цього, програма передбачає такі рівні професійного володіння іноземною мовою:
1) просунутий (В2, що відповідає рівню бакалавра);
2) професійно достатній (С1, що відповідає рівню магістра);
Методологічною основою програми є розуміння мови як суспільного феномена, який існує в свідомості мовця як система лінгвальних елементів, що породжує інтенційно-релевантні висловлювання на базі відповідних функціонально-семантичних, словотворчих, лексико-граматичних і семантико-синтаксичних моделей. З урахуванням цього програма скерована на перевірку як мовної, так і мовленнєвої компетенції студента. Мовна компетенція в нашому розумінні - це знання системи мовних моделей та вербалізованих лінгвістичних операцій, що регулюють процес породження актуальних речень відповідно до інтенції мовця. Мовленнєва компетенція - це вміння мовця в автоматизованому режимі користуватися в мовленнєвій діяльності можливостями мовної системи, здатність адекватно використовувати мову в різних соціально - детермінованих ситуаціях спілкування, що зумовлює розширення у матеріалі навчального курсу обсягу інформації екстралінгвістичного характеру, який має культурологічну чи країнознавчу цінність.
Ця програма має прикладний характер. На її основі укладені робочі програми відповідно до напрямків наукової і науково-методичної pоботи кафедpи, а також відповідно до логіки і структури базових навчальних посібників та наявності додаткових дидактичних матеріалів.
Згідно з положенням про магістратуру, затвердженим Міністерством освіти і науки України, прийом до магістратури відбувається на конкурсній основі. До складу вступних екзаменів до магістратури внесено екзамен з іноземної мови, який відбувається за поданням рекомендацій випускових кафедр та заяв студентів, які отримали ступінь бакалавра і мають намір продовжувати свою освіту у магістратурі.
Вимоги вступного екзамену до магістратури з іноземної мови базуються на вимогах рівня володіння іноземною мовою В2, який є стандартом для ступеня бакалавра і який є загальним для студентів різних спеціальностей. Ці вимоги передбачають вміння, які проявляються в різних типах мовленнєвої поведінки і відповідають рівню В2.
Абітурієнти повинні:
· вміти читати та повністю розуміти іноземні тексти з побутової, країнознавчої, суспільно-політичної, економічної та фахової тематики;
· вільно володіти усним монологічним та діалогічним мовленням у межах вищезазначеної тематики;
· сприймати іноземне мовлення, яке виголошено в нормальному темпі;
· володіти навичками перекладу як з іноземної мови на рідну, так і з рідної на іноземну в межах суспільно-політичної, загальноекономічної, країнознавчої та фахової тематики;
Мовленнєві вміння
1. Аудіювання
· розуміти основні ідеї та розпізнавати відповідну інформацію в ході обговорень, дебатів, доповідей, бесід, що за темою пов’язані з навчанням та спеціальністю;
· розуміти обговорення проблем загальнонаукового та професійно-орієнтованого характеру, що має на меті досягнення порозуміння;
· розуміти повідомлення та інструкції в академічному та професійному середовищі;
· розуміти намір мовця і комунікативні наслідки його висловлювання;
· визначити позицію і точку зору мовця.
2. Говоріння
а) Діалогічне мовлення
· реагувати на основні ідеї та розпізнавати суттєво важливу інформацію під час обговорень, дискусій, бесід, що пов’язані з навчанням та професією. Володіння лексичним мінімумом ділових контактів, нарад;
· чітко аргументувати відносно актуальних тем в академічному та професійному житті ( на конференціях, дискусіях в академічному навчальному середовищ). Володіння мовленнєвим етикетом спілкування: мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження тощо;
· поводитись адекватно у типових академічних і в професійних ситуаціях (на конференціях, дискусіях в академічному навчальному середовищі )
· дотримуватись мовленнєвого етикету світського спілкування;
· пристосовуватися до змін, які зазвичай трапляються під час бесіди і стосуються її напряму, стилю та основних наголосів;
· виконувати широку низку мовленнєвих функцій і реагувати на них, гнучко користуючись загальновживаними фразами.
б) Монологічне мовлення
· чітко виступати з підготовленими індивідуальними презентаціями, щодо широкого кола тем академічного та професійного спрямування;
· продукувати чіткий, детальний монолог з широкого кола тем, пов’язаних з навчанням та спеціальністю;
· користуватися базовими засобами зв’язку для поєднання висловлювань у чіткий, логічно поєднаний дискурс.
3. Читання
· розуміти автентичні тексти, пов'язані з навчанням та спеціальністю, з підручників, газет, популярних і спеціалізованих журналів та інтернетівських джерел;
· розуміти головну ідею та знаходити необхідну інформацію в неадаптованій технічній літературі за фахом;
· здійснювати ознайомче читання неадаптованих технічних текстів для отримання інформації;
· накопичувати інформацію з різних джерел для подальшого її використання (на презентаціях, конференціях, дискусіях в академічному навчальному середовищі, а також у подальшій науковій роботі);
· здійснювати вивчаюче читання з метою поповнення термінологічного тезаурусу;
· розуміти інформацію рекламних матеріалів;
· розрізняти різні стилістичні регістри усного та писемного мовлення з друзями, незнайомцями, колегами, працедавцями та з людьми різного віку і соціального статусу, коли здійснюються різні наміри спілкування.
4. Письмо
· писати анотації до неадаптованих технічних текстів за фахом;
· писати реферати на основі автентичної технічної літератури за фахом;
· укладати термінологічні словники за фахом на базі автентичної технічної літератури;
· складати тексти презентацій, використовуючи автентичні науково-технічні матеріали за фахом;
· писати зрозумілі, деталізовані тексти різного спрямування, пов’язані з особистою та професійною сферами;
· користуватись базовими засобами зв'язку для поєднання висловлювань у чіткий, логічно об'єднаний дискурс
· виконувати цілу низку мовленнєвих функцій та реагувати на них, гнучко користуючись загально вживаними фразами
Для вступу в магістратуру студенти повинні мати знання:
· граматичних структур, що є необхідними для гнучкого вираження відповідних функцій та понять, а також для розуміння і продукування широкого кола текстів в академічній та професійній сферах;
· правил синтаксису, щоб дати можливість розпізнавати і продукувати широке коло текстів в академічній та професійній сферах;
· широкого діапазону словникового запасу (у тому числі термінології ), що є необхідним в академічній та професійній сферах;
· мовних форм, властивих для офіційних та розмовних реєстрів.
ГРАМАТИКА
Артикль та його вживання.
Іменник. Категорії іменника.
Прийменник. Займенник.
Дієслово. Вживання часових форм дієслова. Пасивний стан дієслова
Модальні дієслова. Дієприкметник. Інфінітив. Інфінітивні конструкції та групи.
Прикметник.
Прислівник.
Числівник.
Речення. Порядок слів як елементи речення. Комунікативні типи речення. Складносурядне речення. Складнопідрядне речення.
Підрядні речення.
Граматичні явища перевіряються у межах наступного граматичного матеріалу:
Морфологія.
1. Загальний огляд частин мови. Самостійні, службові частини мови.
2. Іменник. Утворення множини іменників. Правила правопису множини іменників. Присвійний відмінок іменників.
3. Артикль. Особливості використання означеного та неозначеного артиклів. Вживання артиклів з іменниками матерії, з абстрактними іменниками, з власними іменниками, у сталих виразах. Відсутність артикля.
4. Займенник. Види займенників.( особові, присвійні, зворотні, взаємні, вказівні, питальні, відносні, сполучні займенники)
5. Числівники кількісні, числівники порядкові.
6. Якісні, відносні прикметники. Ступені порівняння прикметників. Субстантивні прикметники. Класифікація прислівників. Ступені порівняння прислівників
7. Дієслово. Особові, безособові форми дієслова. Морфологічна класифікація дієслів. Правильні та неправильні дієслова. Часи дієслова.
( теперішні, минулі, майбутні).Стан дієслова. Формування пасивного стану дієслова. Модальні дієслова.
СТРУКТУРА ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ
З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Білет вступного іспиту до магістратури складається з двох питань:
1. Монологічне мовлення за однією з тем, які вивчалися протягом курсу «Іноземна мови (за професійним спрямуванням)».
2. Читання, переклад і переказ тексту публіцистичного стилю.
Теми для монологічного мовлення:
1. Особа та її характеристика.
2. Будинок. Житло.
3. Опис місцевості.
4. Повсякденне життя.
5. Стосунки між людьми.
6. Охорона навколишнього середовища.
7. Відпочинок, розваги та захоплення.
8. Подорожі та поїздки.
9. Вивчення мови.
10. Видатні письменники України.
11. Видатні письменники Німеччини.
12. Країна, мова якої вивчається, визначні місця.
13. Київ – сучасне європейське місто.
14. Берлін – столиця Німеччини.
15.Засоби масової інформації та інформаційні технології в сучасному світі.
Критерії оцінки до вступного іспиту до магістратури:
Оцінка “відмінно” ставиться, якщо студен показав:
Ø вміння володіти нормативною літературною мовою;
Ø вміння вести бесіду з запропонованої теми.
Оцінка “добре” ставиться, якщо студент показав:
Ø грамотне володіння мовою, але мали місце мовленнєві огріхи;
Ø вміння вести бесіду з запропонованої теми.
Оцінка “задовільно” ставиться, якщо студент показав:
Ø недостатній рівень вмінь лінгвостилістичного аналізу уривка з художнього твору;
Ø недостатнє вміння вести непідготовлену бесіду з запропонованої теми, у мовленні багато помилок як граматичного, так і стилістичного та лінгвістичного характеру.
Оцінка “незадовільно” ставиться при умові, що студент має уяву щодо змісту теорії мови, але його відповідь не була наповнена реальним змістом.
ЛІТЕРАТУРА
а) основна література:
1. Dreyer, Schmidt. Совершенствуем знание немецкого языка: грамматика с упражнениями и ключами /Русская редакция – Киев: Методика, 1996.
2. Gerhard Helbig, Joachim Buscha. Übungsgrammatik Deutsch. – Langenscheidt, 2004.
3. Практична граматика німецької мови – Вінниця: Нова книга, 2004, впр. , стор.
4. Helbig, Buscha. Deutsche Grammatik. Ein Lehrbuch für den Ausländerunterricht, Verlag Enzyklopädie Leipzig, 1974.
5. Deutsch als Fremdsprache. , , В. Шмальц Практический курс немецкого языка Ч.2 Учебник: - М.: Ин. Язык 2004 -560 с.
б) додаткова література:
1. , Петросян немецкого языка. – Ростов н/Д: Феникс, 2001.
2. Чуваева грамматика немецкого языка. – Москва: Высшая школа, 1976.
3. , Смирнова работы по грамматике. – М.: Просвещение, 1967.
4. Грамматические трудности немецкого языка. – Санкт-Петербург: Лань, 1996.
5. Hans Földeak Sag’s besser! Teil 2, Max Hueber Verlag, 2005.
6. Deutsche Grammatik in Übungen. – Санкт-Петербург: Каро, 2005.
7. Deutsche Grammatik. – Санкт-Петербург: Каро, 2005.
8. Ein Stückchen Deutschland. Bilaterales Landeskundeprogramm Ukraine-Deutschland. Sitten, Bräuche und Gewohnheiten. – Bonn: Inter-Nationes, 2000.
9. Ein Stückchen Deutschland. Bilaterales Landeskundeprogramm Ukraine-Deutschland. Die Familie – Bonn: Inter-Nationes, 2000.
10. Jugendmagazin. – 1996-1999.
