Міністерство освіти і науки України

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

„ОСНОВИ

АНАТОМІЇ ТА ФІЗІОЛОГІЇ

РОСЛИН”

П Р О Г Р А М А

курсу за вибором (факультативу) для 8-го класу

загальноосвітньої школи

Схвалена вченою радою СОІППО.

Протокол № 6 від 25.02.2009 р.

,

вчитель біології

Суми, 2009

Пояснювальна записка

Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, формуванню екологічної культури, зміцненню духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини.

Мета курсу:

-  забезпечити формування у школярів науково-природничої картини світу та на її основі готувати біологічно і екологічно грамотну людину, здатну приймати свідомі рішення у всіх сферах життя;

-  сприяти виявленню і розвитку в учнів стійких інтересів до вивчення біології.

Завдання курсу:

-  формувати вміння встановлювати гармонійні стосунки з світом природи на основі поваги до життя як найвищої цінності, до всього живого як головної частини біосфери;

-  оволодівати знаннями про структуру і принципи функціонування живих систем, їх онтогенез та філогенез;

-  досліджувати взаємозв’язки між живими організмами та середовищем їх існування;

-  оволодівати методологією наукового пізнання;

-  застосовувати знання про біологічні закономірності у різних сферах людської діяльності;

-  оволодівати вміннями самостійного вивчення основних понять, законів, біологічних закономірностей, уміннями спостерігати, досліджувати та пояснювати явища природи, застосовувати теоретичні знання на практиці;

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

-  розвивати розумові здібності та прагнення до самостійного навчання;

-  формувати побожне ставлення до природи, до себе, до загальнолюдських цінностей.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин.

Реалізація цієї програми вимагає від учителя організації пізнавальної діяльності школярів на уроці, націлює на розвиток розумових здібностей, формуванню побожного ставлення до природи.

“ОСНОВИ АНАТОМІЇ ТА ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН”

(35 годин)

№

з/п

Кількість

годин

Зміст теми

Вимоги до знань та вмінь

1

2

3

4

1.

2

Розділ І. ВСТУП (5 годин)

ВСТУП.

Рослинний світ як складова частина Природи. Рослини і навколишнє середовище.

Рослина як цілісний організм. Загальний план будови вищих рослин. Взаємозв’язок органів рослини між собою.

Обмін речовин та енергії як основа життєдіяльності рослини. Поділ функцій в організмі. Головний принцип функціонування організму.

Учень називає:

- природу Землі як єдине ціле;

- умови, необхідні для життя рослин;

- різноманіття світу рослин;

- принцип «ляльки-матрьошки»;

- природні угруповання;

- загальний план будови вищих рослин;

- основні екологічні фактори та їх вплив на рослини.

Наводить приклади:

- пристосованості рослин до середовища життя;

- взаємозв’язків рослин між собою, з іншими організмами та з неживою природою;

- різноманіття світу рослин;

- представників основних відділів царства Рослини;

- рослинних угруповань;

- загального плану будови вищих рослин.

2.

3

КЛІТИНА РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ ТА ЇЇ БУДОВА.

Рослинна клітина та її будова : оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі.

Життєдіяльність клітини: рух цитоплазми, надходження речовин у клітину, її ріст та поділ.

Клітина у складі тканин рослини. Основні групи тканин рослини та їх функції.

Лабораторні роботи:

№ 1. Виготовлення препарату зі шкірочки цибулі та розглядання його під мікроскопом.

№ 2. Розгляд пластид під мікроскопом (клітин листка елодеї, м’якоті плода горобини чи інших рослин).

Учень називає:

- органели клітини;

- тканини рослинного організму, їх функції;

- методи вивчення клітини, складові частини світлового мікроскопа.

Розпізнає:

- органели клітини на мікропрепаратах, таблицях;

- тканини рослини на зразках і таблицях.

Характеризує:

- будову рослинної клітини;

- процеси життєдіяльності клітини;

- основні види тканини рослини.

Спостерігає:

- за рухами цитоплазми і хлоропластів.

Робить висновки:

- про клітину як одиницю будови і життєдіяльності рослинного організму.

Порівнює:

- структуру і функції різних тканин рослини.

Робить висновки:

- про клітину як одиницю будови і життєдіяльності рослинного організму;

- про структуру рослинного організму (клітини, тканини, органи).

Дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів;

- користування мікроскопом.

3.

3

Розділ ІІ. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ РОСЛИНИ (14 год.)

КОРІНЬ.

Внутрішня будова кореня. Зони кореня. Ріст кореня. Тканини кореня.

Основні функції кореня : вбирання води та неорганічних речовин, закріплення рослин у ґрунті. Видозміни кореня : коренеплід та коренебульба.

Дихання кореня. Значення обробки ґрунту та внесення добрив для життєдіяльності кореня. Негативний вплив забруднення ґрунту шкідливими речовинами на життєдіяльність кореня. Захист ґрунтів.

Демонстрація:

- дослідів, які свідчать про надходження води та неорганічних речовин до кореня;

- дослідів, які свідчать про дихання коренів.

Лабораторна робота:

№ 3. Розгляд кореневих волосків і чохлика неозброєним оком та під мікроскопом.

Учень називає:

- зони кореня, тканини кореня;

- основні функції кореня.

Характеризує:

- будову кореня;

- основні функції кореня;

- значення обробки ґрунту і внесення добрив для життєдіяльності кореня;

- негативний вплив забруднення ґрунту шкідливими речовинами.

Розпізнає:

- види коренів, типи кореневих систем;

- зони кореня, тканини кореня;

- видозміни кореня.

Обґрунтовує:

- значення кореня в життєдіяльності рослини;

- значення внесення добрив для життєдіяльності рослини;

- необхідність захисту ґрунтів від забруднення.

Спостерігає:

- результати дослідів, які свідчать про надходження води та неорганічних речовин до кореня;

- результати дослідів, які свідчать про дихання коренів.

Застосовує знання:

- про корінь для обґрунтування прийомів вирощування рослин.

Робить висновок:

- про зв’язок органів в рослинному організмі;

- про негативний вплив діяльності людини на стан ґрунтів.

4.

5

СТЕБЛО.

Пагін. Брунька як зародковий пагін, її будова. Розвиток пагона з бруньки. Ріст стебла у довжину.

Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями.

Пересування неорганічних та органічних речовин по стеблу. Відкладання у стеблі запасних поживних речовин.

Ріст стебла у товщину. Утворення річних кілець.

Видозміни пагонів: кореневище, бульба, цибулина.

Лабораторні роботи:

№ 4. Будова бруньки.

№ 5. Розгляд внутрішньої будови пагона.

№ 6. Вивчення пересування води та неорганічних речовин по деревині.

№ 7. Визначення віку гілки (стовбура) дерева за розпилом.

№ 8. Вивчення будови цибулини та бульби.

Учень називає:

- тканини стебла;

- основні функції стебла.

Характеризує:

- будову стебла (пагона);

- основні функції стебла;

- значення транспорту речовин;

- видозміни пагона;

- значення вегетативних органів у господарській діяльності людини.

Розпізнає:

- види стебел;

- тканини стебла;

- видозміни стебла.

Обґрунтовує:

- значення стебла в життєдіяльності рослини;

- взаємозв’язок будови і функцій стебла;

- значення пагонів (стебла) у господарській діяльності людини.

Спостерігає:

- за рухом неорганічних та органічних речовин по стеблу.

Застосовує знання:

- про пагін (стебло) для обґрунтування прийомів вирощування рослин.

Робить висновок:

- про взаємозв’язок органів у рослинному організмі;

- про негативний вплив діяльності людини на розвиток і ріст рослин.

5.

4

ЛИСТОК.

Внутрішня будова листка : покривна тканина, шкірочка, продихи, основна та провідна тканини листка.

Фотосинтез.

Дихання листків. Випаровування води листками. Негативний вплив забрудненого повітря на життєдіяльність рослини та його наслідки.

Листопад та його пристосувальне значення. Роль рослин у природі та житті людини. Необхідність захисту повітря, води та ґрунту від забруднень. Озеленення населених пунктів та приміщень.

Демонстрація: досліду, що демонструє утворення органічних речовин у листках пеларгонії та виділення кисню елодеєю на світлі.

Лабораторна робота:

№ 9. Розгляд шкірочки та основної тканини листка під мікроскопом.

Учень називає:

- тканини листка;

- основні функції листка;

- речовини, які поглинає рослина в процесі дихання і фотосинтезу.

Характеризує:

- будову листка як органу фотосинтезу;

- процес фотосинтезу і його значення в житті рослин і біосфери;

- процеси дихання та випаровування води листками;

- видозміни листків.

Розпізнає:

- листки прості і складні;

- тканини листка;

- видозміни листків.

Обґрунтовує:

- взаємозв’язок функцій листка з його будовою;

- зв’язки між клітинами, тканинами та органами рослини;

- значення листків в життєдіяльності рослин та біосфери, в господарській діяльності людини.

Спостерігає:

- результати дослідів з вивчення процесів фотосинтезу, дихання та транспірації у рослин.

Застосовує знання:

- для обґрунтування прийомів виро-щування рослин;

- для мотивації необхідності охорони повітря від забруднень.

Робить висновок:

- про значення зелених рослин як основних продуцентів органічних речовин і кисню на Землі;

- про негативний вплив діяльності людини на процеси фотосинтезу.

6.

1

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН.

Розмноження рослин з допомогою вегетативних органів у природі та рослинництві (видозміненими пагонами, живцями, відводками, поділом куща, щепленням).

Біологічне та господарське значення вегетативного розмноження рослин.

Демонстрація: різних способів вегетативного розмноження рослин.

Учень називає:

- процеси життєдіяльності рослин: розмноження, ріст, розвиток, рухи;

- способи вегетативного розмноження рослин у природі і господарстві людини.

Наводить приклади:

- рухів рослин, добових і сезонних ритмів рослин;

- впливу факторів неживої природи на процеси життєдіяльності рослин;

- пристосування рослин до умов середовища.

Характеризує:

- вегетативне розмноження рослин;

- особливості життєвого циклу квіткових рослин;

- ріст і розвиток рослин.

Пояснює:

- біологічне та господарське значення вегетативного розмноження;

- взаємозв’язок рослин з довкіллям.

Застосовує знання:

- про способи вегетативного розмноження рослин, процеси росту і розвитку рослин для обґрунтування прийомів вирощування культурних рослин.

7.

6

Розділ ІІІ. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ РОСЛИН (11 годин)

КВІТКА.

Статеве розмноження квіткових рослин. Квітка як видозмінений пагін, орган насінного розмноження рослин. Будова квітки: оцвітина, тичинки, маточка. Оцвітина проста, подвійна. Будова тичинки та маточки. Квітки одностатеві та двостатеві. Поняття про формулу квітки.

Суцвіття та їх біологічна роль.

Запилення та запліднення. Перехресне запилення комахами, вітром. Самозапилення. Штучне запилення.

Утворення насіння та плодів.

Узагальнення : значення квіткових рослин в житті природи та людини. Шкода, якої зазнає природа внаслідок масового збирання дикоростучих квіткових рослин. Охорона квіткових рослин.

Лабораторні роботи:

№ 10. Вивчення будови квітки.

№ 11. Ознайомлення з різними типами суцвіть.

Учень називає:

- частини квітки, типи суцвіть, види запилення.

Наводить приклади:

- одностатевих і двостатевих квіток, одно – і дводомних рослин, рослин з різними типами суцвіть;

- використання квітів людиною.

Розпізнає:

- частини квітки;

- квітки одностатеві і двостатеві;

- різні типи суцвіть;

- за будовою квітки – спосіб її запилення.

Характеризує:

- будову квітки як органа статевого розмноження рослин;

- функції частин квітки, процес запилення;

- пристосування рослин до самозапи-лення і перехресного запилення; до запилення вітром, комахами та іншими тваринами;

- процес запліднення у квіткових рослин, утворення плодів і насіння.

Пояснює:

- зв’язок будови квітки і функцій, які вона виконує;

- зв’язок рослинного організму з середовищем життя;

- біологічне значення подвійного запліднення квіткових рослин;

- значення квіток в природі та житті людини.

Порівнює:

- квітки різних рослин, суцвіття прості і складні;

- будову квіток і пристосувань до їх запилення.

Спостерігає:

- за пристосуванням рослин до запилення вітром, різними видами комах.

Застосовує знання:

- про будову репродуктивних органів рослин для обґрунтування приймів вирощування культурних рослин.

Дотримується правил:

- спостерігання за рослинами;

- поведінки у природі.

8.

5

НАСІННЯ.

Будова насіння одно - та дводольних рослин.

Склад насіння.

Умови проростання. Дихання насіння.

Живлення та ріст проростка. Агротехніка висівання насіння, вирощування рослин.

Узагальнення : значення квітів, насіння та плодів в житті природи та людини.

Демонстрація: дослідів, які доводять наявність у насіння води, неорганічних та органічних речовин, значення води, повітря і тепла для проростання насіння.

Лабораторні роботи:

№ 12. Вивчення будови насіння одно – та дводомних рослин.

№ 13. Виявлення крохмалю, білка і жиру в насінні.

Учень називає:

- типи плодів; способи поширення плодів і насіння.

Наводить приклади:

- рослин з різними типами плодів,

- способами поширення плодів і насіння;

- використання плодів і насіння людиною.

Розпізнає:

- різні типи плодів і способи їх поширення.

Характеризує:

- будову насіння одно - та дводольних рослин;

- процес запліднення у квіткових рослин, утворення плодів і насіння;

- пристосування плодів і насіння до поширення.

Пояснює:

- зв’язок будови і функцій насіння та плодів;

- значення плодів і насіння в житті людини.

Порівнює:

- будову плодів та способи їх поширення.

Спостерігає:

- за утворенням плодів і насіння, за способами їх поширення у природі.

Застосовує знання:

- про будову плодів і насіння для обґрунтування прийомів вирощування культурних рослин.

Дотримується правил:

- спостереження за рослинами;

- профілактики отруєння плодами і насінням.

9.

3

Розділ ІУ. РОСЛИНА ЯК ЦІЛІСНИЙ ОРГАНІЗМ (3 години)

РОСЛИНА ЯК ЦІЛІСНИЙ ОРГАНІЗМ

Рослина як цілісний організм. Взаємозв’язок будови та функцій вегетативних та генеративних органів рослин.

Рослини і навколишнє середовище. Негативний вплив забруднення навколишнього середовища на життєдіяльність рослин.

Агротехніка вирощування екологічно чистої рослинної продукції.

Учень називає:

- основні процеси життєдіяльності рослин: живлення, дихання, виділення, транспорт речовин;

- умови, необхідні для життя рослин.

Наводить приклади:

- взаємозв’язків будови і функцій органів рослини;

- пристосування рослин до середовища життя;

- негативного впливу забруднення навколишнього середовища на життєдіяльність рослин.

Характеризує:

- рослину як цілісний організм;

- взаємозв’язок між будовою і функціями органів рослини;

- взаємозв’язок рослини з середовищем життя.

Обґрунтовує:

- взаємозв’язок функцій органів рослини та їх будови;

- пристосування рослин до середовища життя;

- негативний вплив забруднення навколишнього середовища на життєдіяльність рослин;

- необхідність захисту навколишнього середовища від забруднень.

Робить висновки:

- про рослину як цілісний організм;

- про взаємозв’язок між рослинами і навколишнім середовищем;

- про необхідність захисту навколишнього середовища від забруднень;

- про необхідність збереження різноманітності світу рослин (охорони рослин).

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО УЧНІВ

Учні повинні з н а т и :

- основні екологічні фактори навколишнього середовища;

- внутрішню будову та функції органів рослин, їх взаємозв’язок між собою;

- основні життєві функції рослинного організму : фотосинтез, дихання, випаровування води, пересування речовин;

- розмноження рослин з допомогою насіння та вегетативних органів;

- особливості будови клітин рослинного та тваринного організмів;

- шкідливий вплив забруднювачів на рослини;

- засоби отримання екологічно чистої продукції, значення озеленення міст та сіл, його важливість.

Учні повинні в м і т и :

- проводити найпростіші досліди з метою виявлення у рослин процесів живлення, дихання та росту;

- застосовувати засоби вирощування екологічно чистої продукції;

- користуватись збільшувальними приладами, виготовляти мікропрепарати і розглядати їх під мікроскопом;

- заготовляти пагони та розмножувати ними рослини;

- розпізнавати системи органів рослин на таблицях, малюнках;

- порівнювати будову систем органів різних груп рослин;

- складати план матеріалу, який вивчається;

- використовувати малюнки і текст підручника для повторення матеріалу, знаходити в тексті відомості для складання таблиць та схем.

Література

1. Біологія. Навч. посібник /, , ін та ін.; за ред.. та пер. Мотузного. – Київ: Вища школа, 1995. – 607 с.

2. Біологія – 6. Підручник для 6-го класу загальноосв. навч. закл. /ієнко, , івський. – Київ: Ґенеза, 2002. – 208 с.

3. В. Р.Ільченко та інші. Біологія – 7. Підручник для 7 класу загальноосв. навч. закл. - Київ: Освіта, 2007. – 345 с.

4. іна. Біологія. Підручник для 6-7 кл. середн. школи. – Київ: Рад. школа, 1989. – 256 с.

5. К. Лархер. – Экология растений. /Пер. с англ. – М.: Мир, 1983. – 321 с.

6. . – Біологія. Підручник для 6 класу. Харків: Торсінг, 2000. – 225 с.

7. ієнко, , . Біологія – 7. Підручник для 7 класу загальноосв. навч. закл. – Київ: Ґенеза, 2007. – 287 с.

8. . – Книга для разумения: Вселенная, Экология, Культура, Ноосфера. - Киев: Логос, 2004. – 283 с.

9. . – Мертвые, которые держат живых. – Киев: Логос, 2006. – 215 с.

10. . – Человек экологический – мера всего мыслящего человечества. – Киев: Логос, 2007. – 256 с.

11. В. І. Соболь. – Біологія – 7. Підручник для 7 класу загальноосв. навч. закл. – Київ: Освіта, 2007. – 297 с.