30.01.2015 «Порядок денний»
В студії працює Юрій Табаченко. Однією із головних новин і, напевно, однією із головних несподіванок минулого року у світі, було падіння цін на нафту. Цю ситуацію, оскільки вона пов»язана, значною мірою, із політикою, і з впливом на Росію, називають також головною і, непевно, чи не єдиною дієвою санкцією щодо Росії. Втім, щодо того, чи є це санкція в класичному розумінні цього поняття – це також питання суперечливе, оскільки, швидше за все, цей процес падіння цін на нафту має в собі складові, як політичні, так і економічні. І, загалом, ринок доволі складний, важко зрозуміти, що на ньому відбувається, але це цікаво, як мінімум, цікаво знати, спробуємо це сьогодні зрозуміти. З цією метою запросили до студії Геннадія Рябцева – заступника директора науково-технічного центру «Психея». Взагалі, ціна на нафту, наскільки це чітке і математично визначене поняття, скільки в ньому математики, а скільки емоції?
РЯБЦЕВ: Скільки суб»єктивного, скільки об»єктивного…
ВЕД: Модна і так сказати…
РЯБЦЕВ: Точно визначити скільки суб»єктивізму в цінах на нафту достатньо важко, але сказати, що цей суб»єктивізм присутній – це цілком справедливо. Чому так відбулося? А відбулося тому, що зараз, власне кажучи, на ринку нафти продається не лише нафта, як реальний товар, а й велика кількість різноманітних фінансових інструментів, які вик5ористовуються як виробниками, так і споживачами, так і взагалі просто фінансовими структурами, банківськими структурами, в тому числі, і міжнаціональними для того, щоб якимось чином застрахувати себе від таких подій, які відбувалися протягом минулого року – від падіння цін, від зростання цін. І через те, що таких фінансових інструментів стає дедалі більше, і дедалі стає більше суб»єктивного в цінах на нафту. Проте, всеодно, об»активні чинники залишаються. Об»єктивним головним чинником, відповідно до відомих всім економічних законів, є співвідношення попиту і пропонування.
ВЕД: Але ж не так різко змінилась крива попиту і пропозиції саме минулого року?
РЯБЦЕВ: Не скажу, що це саме з минулого року відбувалося, але оця крива, про яку ви кажете, вона достатньо серйозно вплинула на вибір моменту для нинішнього падіння цін на нафту. Якщо подивитися на попит, який зараз сформувався на світовому ринку, то ми побачимо, що він є мінімальний з 1998 року. Це означає, що та економічна криза, яка відбулася у всьому світі, розпочалася у другій половині 2008 року, фактично не закінчилася. Ті високі ціни на нафту, які втримувалися, передусім, завдяки масовим фінансовим спекуляціям, які відбувалися і до 2008 року, після цього періоду, не дозволяли реальній економіці країн, які переважно завозять до себе нафту, відновлюватися такими темпами, які б дозволяли казати про позитивне зростання, про швидке зростання, якесь зростання реального сектору економіки.
ВЕД: Тільки нафта, один із найважливіших фінансових інструментів – то це не просто товар, як картопля, що його в магазині купив, віддав конкретні гроші і все… Як і золото, як цінні папери, нафта може бути перепродана 150 разів фіктивно, не потрапляючи до кінцевого власника.
РЯБЦЕВ: Але ж продається не нафта. Щоб було зараз зрозуміло, ті біржові ціни, які існують – це ціна, вірніше, котирування, воно не має жодного стосунку до тієї нафти, яка видобувається. Це індикатор, який визначає приплив, чи відплив з біржового ринку нафти і спекулятивного капіталу. І така ситуація спостерігалася на цьому ринку, розпочинаючи з початку 2000-х років. І до останнього часу, тим гравцям, не професійним, не фаховим, тобто, не виробникам нафти, і не споживачам нафти, було комфортно, коли були зависокі ціни на нафту, коли в котируваннях на нафту існувала спекулятивна складова, що сягала 60 відсотків, деякі періоди 70 відсотків від реальної вартості того товару, який має продаватися. Але все це відбувалося до певного часу. І от, скажімо, цей зависокий період цін на нафту, якраз, і закінчився всередині минулого року.
ВЕД: Ми починали з того, що знизився попит. Чому знизився попит на нафту?
РЯБЦЕВ: Знизився попит на нафту через падіння реального сектору економіки провідних країн світу, відповідно, зростання економіки в тих країнах, які і зараз намагаються а рівнем ВВП випередити і ЄС, і США – це, насамперед, Китай та Індія. І попит в цих країнах скоротився через певні проблеми в економіці, через те, що дешевих грошей вже не вистачало, а пропонування, навпаки, зросло. Якщо казати про рівень видобутку, то ми зараз маємо найвищий за всю історію використання нафти, як енергоносія, рівень пропонування. І цей рівень постійно збільшується відповідно до економічних законів, колись мав відбутися такий перелом, коли оці економічні закони превалювали б над політикою, над геополітикою. І це, якраз, відбулося минулого року. Чому саме минулого року, тому що в минулому році якраз наступила активна фаза реалізації, в тому числі, і США, національного плану відродження власної промисловості. Цей національний план є однією з найперших пріоритетів американської політики. Зараз стає зрозумілим, насамперед, американським експертам і економістам, що оця структура, велика піраміда, яка була побудована на нафтодоларах, вона може в будь-який момент часу зруйнуватися, і США перетворяться на якусь країну третього світу, адже їхня економіка зараз працює лише через те, що є попит на долари в усьому світі, в тому числі, і в Україні. І якісь зміни, відмова, наприклад, країн-експортерів від використання долара в розрахунках за нафту, а така тенденція спостерігалася останніми роками, призведе до дуже великих проблем. І через це, США зараз намагаються зробити все, щоб здешевити енергоносії всередині країни. Дешеві енергоносії, тобто, нафта, і залежна від нього ціна на газ, створять передумови для того, щоб всі виробництва реального сектора, поверталися до США. І, власне кажучи, оце і було використано як головний важіль, який дозволив знизити ціни на нафту до нинішнього рівня. Тобто, важіль економічний - різке зростання пропонування за зниження попиту, було використано політиками для реалізації власної цілі. Головна мета, на наш погляд, це те, що США хочуть забезпечити низькі ціни на енергоносії всередині країни. Для цього, і «сланцева революція», до речі, відбулася. Для цього, власне кажучи, і ці проблеми, які потім виникли на ринку, також використовуються.
ВЕД: Про «сланцеву революцію» можна дещо детальніше… Зараз, кажуть, суттєво подешевшала технологія видобутку нафти із надщільних шарів?
РЯБЦЕВ: Так воно і є. Я не скажу, що цей процес відбувся в минулому році, це процес вдосконалення технологій відбувається протягом достатньо великого проміжку часу, і коли кажуть, що оці всі зниження вартості нафти, воно було організовано Саудівською Аравією для того, щоб оця «сланцева революція» не розповсюдилася по всьому світу, я достатньо скептично відношусь до цих тез, оскільки, собівартість видобутку нафти з нетрадиційних джерел, то не є якась нерухома точка, чи якась межа. Оця точка постійно зміщується. Зрозуміло, що ті свердловини, які використовувати невигідно, вони закриваються, але це не означає, що закриваються всі проекти нетрадиційних вуглеводнів і на території США, і на території Канади. Зрозуміло, що вартість видобутку таких вуглеводнів вища, аніж собівартість видобутку нафти в Саудівській Аравії, яка не перевищує двох доларів за барель, якщо йдеться про нафту. Але, всеодно, це не 60 і не 70 доларів за барель, про які чомусь дуже активно останнім часом кажуть, насамперед, чомусь російські експерти, яким зараз стало чомусь дуже цікаво про цей рівень собівартості, і в США ніхто не каже про якусь межу, нижче якої не буде вигідним видобуток нафти з нетрадиційних джерел. Це, в основному, російські джерела. Але, зрозуміло, що США не одні з гравців на цьому ринку. Іншим потужним гравцем, є країни організації експортерів нафти, насамперед, Саудівська Аравія. І оце бажання США знизити вартість енергоносіїв в своїй країні для відновлення реального сектору економіки, співпало з бажанням Саудівської Аравії, Кувейту та ОАЕ відновити вплив ОПЕК на нафтовий ринок. Яким чином це можна зробити? Витіснивши з цього ринку всі країни, всіх експортерів собівартість видобутку нафти в яких, є нижчою, аніж в країнах ОПЕК.
ВЕД: Пишемо ОПЕК, а читаємо Саудівська Аравія…
РЯБЦЕВ: Читаємо Саудівська Аравія. Ми бачимо, що в минулому році співпало три основні тренди. Перший – бажання США знизити ціну на енергоносії всередині країни, другий - бажання Саудівської Аравії відновити свій вплив на нафтовий ринок, витіснивши своїх конкурентів з нього, і третє – бажання європейських політиків, і взагалі політиків розвинених країн світу, насамперед, імпортерів, знизити вартість енергоносіїв для відновлення власних економік.
ВЕД: Ми говорили про те, що політика, нафтовий ринок, вони тісно пов»язані, і ринок завжди реагував на якусь політичну нестабільність. Коли були відомі події в Північній Африці, на Близькому Сході, завжди коли накладались санкції, чи ембарго на якусь країну, це також завжди впливало на ринок. Але, здається, що в усіх країнах нафтовидобування вже всі регулюються і відбулись, тобто, певний спокій. Це ж теж впливає?
РЯБЦЕВ: Так. Будь-які інформаційний привід використовувався для того, щоб якимось чином погратися на біржах. Але, коли на біржах великим обсягом був присутній спекулятивний капітал не професіональний, тобто, ті, хто не розбиралися чому можуть піднятися ціни, а чому вони можуть знизитися, оцей інформаційний чинник впливав особливо показово. Коли, наприклад, якесь повідомлення про блокування нафтопроводу в якомусь не найбільшому з експортерів, могло підняти ціну на нафту на 7 відсотків за добу. Але зараз цього не відбувається, тому що, передусім, всі розуміють, що протидіяти оцьому тріумвірату – США, Саудівська Аравія, плюс політики країн ЄС, нікому немає потреби. І, взагалі, якщо ціни на нафту знизяться до 20, 10 доларів за барель, то ті спекулянти, які мають великий капітал, великі обсяги цього спекулятивного капіталу, вони навіть можуть більше отримати. І, знову ж таки, з біржової торгівлі можуть витіснити всіх гравців, на зразок, «форексів», чи інших спекулянтів, які зараз пропонують українським громадянам заробляти великі кошти, спекулюючи, в тому числі, і на гривні. Чомусь вважається, що вони отримують від цього якийсь зиск. Та ніхто з учасників цієї маленької піраміди, на коливаннях валют, чи на коливаннях нафтових котирувань не отримує, оскільки, найбільший зиск отримують великі спекулянти, які мають великі кошти. Але, тут ще одна річ… Кажуть, що все це змова, змова для того, щоб змусити Росію щось там виконувати, і це все поміч США, ЄС Україні. На жаль, змушений розчарувати, Україна, і навіть Росія, не містяться серед пріоритетів а ні США, а ні Саудівської Аравії, чи ЄС. Просто, низькі ціни на нафту можуть використовуватися, в тому числі, як і тиск на РФ.
ВЕД: Виникає питання, чому інші гравці не знижують видобуток, такі, як Росія, наприклад, не зацікавлені в цьому, не знижують видобуток для того, аби впливати на ціноутворення?
РЯБЦЕВ: А виходу немає, тому, що це аж ніяким чином не вплине на загальний рівень цін. Якщо навіть зараз Росія припинить видобуток нафти взагалі, що неможливо навіть з технологічних причин, чи заблокує поставки нафти європейським країнам, є достатньо інших джерел, то пропонувань багато, і просто, та ж сама РФ, зараз і так велику кількість нафтодоларів втратила через зниження цін, а так вона втратить взагалі все. І, зрозуміло, що 51 відсоток надходжень до державного бюджету від експорту - це надходження від продажу нафти і газу, і зменшувати цю частку навіть за нинішніх умов, навряд, чи хто на це піде. Тоді не вистачить а ні коштів резервного фонду, а ні стабілізаційних коштів.
ВЕД: Що буде з цінами в середній перспективі?
РЯБЦЕВ: Коли кажуть, ось неможливо було передбачити нинішнє зниження цін, я не погоджуюсь з цим. Річ в тім, що є достатньо велика кількість фінансових аналітиків, які намагаються просто сказавши про якісь там зміни, вплинути на торги на біржах. Тобто, це прогнози, які здійснюються самі по собі. Однак, є достатньо серйозні консалтингові компанії, які не граються самі на біржах, і вони, якщо подивитися по їх прогнозах, то вони казали про ймовірність зниження, причому, суттєве зниження вартості нафти, ще до початку такого зниження. Якщо продивитися українську пресу, то ви побачите, що наш центр прогнозував відповідне зниження до 30 доларів за барель, ще влітку, і, власне кажучи, до цього вже зріли всі підстави. За нашими прогнозами, це цілком можливо. До речі, 30 доларів – це не така фантастика, як може бути на перший погляд. Бажання трьох геополітичних гравців, до речі, до цих геополітичних гравців є бажання й Китаю, який хоче відновити ті ж темпи зростання економіки, які в нього були кілька років тому, і саме через низькі ціни на імпортовані енергоносії, в тому числі. Тобто, всі зараз працюють на зниження ці на нафту, окрім Росії. Так от, ми прогнозуємо, що цілком можливе встановлення вартості на нафту, в цьому році, на рівні нижче 50 доларів в середньому за рік. Зрозуміло, що можуть бути коливання. За нашими прогнозами, зараз ціна на нафту можу підскочити, тому що це з технічного аналізу випливає. Підскочити до рівня 60, а потім може знизитися і до 30. Низькі ціни на енергоносії, є основним важелем підйому будь-яких реальних національних економік. Тобто, якщо високі ціни на енергоносії сприяють розвитку виключно фінансового сектору, виключно спекулятивного сегменту, то низькі ціни на енергоносії піднімають всі галузі промисловості, всю реальну економіку всіх країн-імпортерів, а таких - більшість у світі.
ВЕД: І що, всі програми енергозбереження тепер призупиняються?
РЯБЦЕВ: Ні, все бути йти тими ж самими темпами, як є. Тому, що не лише рівень цін на нафту визначає стимули для розвитку і енергозбереження, і підвищення енергоефективності, особливо, в країнах Європи. Якщо подивитися на пріоритети, встановлені європейськими політиками, то ви побачите, що ці пріоритети незмінні. І країни, і національні уряди будуть сприяти реалізації тих ініціатив, наприклад, які записані в програмі 202020, тобто, зростання сектору зростання відновлювальних джерел енергії, і підтримки всіх процесів з підвищення енергоефективності. Чому це буде відбуватися? Тому, що нафта, зокрема, і газ, зокрема, будуть йти не в енергетичні сектори, не в транспортні сектори, а вони будуть йти в нафтохімію, в газохімію, у виробництво продуктів з вищою доданою вартістю, аніж в бензину, чи дизельного палива. І все це, буде продовжуватися. Думаю, що у нас просто буде відбуватися в економіках перерозподіл оцих первинних енергоносіїв, які зараз йдуть, передусім, в транспортну галузь. І, ось цей перерозподіл, буде підтримуватись протягом найближчих 10-15 років всіма розвиненими країнами. Тому, не слід ставити хрест на енергозбереженні, чи на підвищенні енергоефективності, тим більше, Україні, яка через падіння національної валюти, не може зараз оцінити весь ефект від зниження вартості енергоносіїв.
ВЕД: Я дякую вам за розмову. Геннадій Рябцев був в студії Українського радіо Провів програму Юрій Табаченко.
