Водночас постановою КМУ від 17.06.2015 N423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі - Положення N 423), відповідно до п. 1 якого Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.

Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення N 423).

Також Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (пп. 103 п. 4 Положення N 423).

Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України визначено головним виконавцем з розробки Постанови N 413 Мінсоцполітики.

Враховуючи викладене, до компетенції ДФС належить надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати.

Відповідно до Постанови N 413 ДФС лише приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 КЗпП, яке належить до компетенції Мінсоцполітики.

Отже, для надання роз'яснень щодо законодавства про працю доцільно звертатись до Мінсоцполітики.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Витяг з реєстру платників єдиного податку органи ДФС надають протягом одного дня

19.10.2015

За бажанням фізична особа-підприємець платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу).

Порядок реєстрації та анулювання  реєстрації платників єдиного податку визначені статтею 299 Податкового кодексу України. Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Орган  фіскальної служби  зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку за умови  відсутності визначених Податковим кодексом підстав  для  відмови  у  реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку (299.3 ст. 299 Податкового кодексу).

Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції оборонного призначення

19.10.2015

З метою застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення необхідне одночасне дотримання таких умов:

  продукція оборонного призначення повинна бути класифікована за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі-УКТ ЗЕД) та відповідати групам, товарним позиціям та підкатегоріям УКТ ЗЕД, визначеним у п. 32 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України;

  продукція оборонного призначення повинна постачатися для цілей АТО (в договорі на поставку продукції оборонного призначення необхідно зазначити, що вказана продукція постачається для використання в оборонних цілях при проведенні АТО та/або при запровадженні воєнного стану);

  поставка продукції оборонного призначення (у т. ч. ввезення її на митну територію України) здійснюється починаючи з 25.09.2014;

  продукція оборонного призначення не повинна мати походження з країни, визнаної державою - окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою - агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави - окупанта (агресора), та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

  Операції з постачання продукції оборонного призначення за кодами УКТ ЗЕД, які не визначені п. 32 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 %, у тому числі і у випадку постачання такої продукції для цілей АТО.

Надання нерухомого майна в оренду: право на спрощену систему оподаткування

19.10.2015

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої–третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Без права на реєстрацію податкових накладних - після анулювання платника ПДВ

19.10.2015

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації здійснюється на дату:

- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

- зазначену в судовому рішенні;

- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Тобто, оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається.

Таким чином, особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, незалежно від того, що з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів.

Товарообмінні операції: врахування витрат при визначенні чистого доходу

19.10.2015

Відповідно до п. п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Згідно з ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Операції міни (бартеру) визначаються на підставі сум зазначених у договорі купівлі - продажу, але не нижче оціночної вартості об’єкта (товару).

Відповідно до п. п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (підпункт 177.2 статті 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п. 177.10 ст.177 ПКУ фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо його походження.

Документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, є платіжні доручення, квитанція, фіксований чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Отже, негрошова форма операції передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж гроші, такі операції оформлюються документально та відображаються у Книзі обліку доходів і витрат. При цьому, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування, при проведенні товарообмінних (батерних) операцій або взаємозаліку, при визначенні чистого доходу включає до складу витрат вартість відвантаженого товару, наданих (робіт, послуг), які підтверджує та відображає у Книзі обліку доходів і витрат.

 Про порядок нарахування пені

19.10.2015

Звертаємо увагу платників податків, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. При цьому момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід враховувати від фактичної дати останнього дня подання податкової декларації за відповідний період.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою. Після закінчення встановлених п. 57.1 ст. 57  Податкового Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При цьому Законом України від 17 липня 2015 року N 655-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків»  внесено зміни до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, які набрали чинності з 01.09.2015 р. Законом N 655-VII передбачено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Враховуючи відсутність прямої вказівки у Податковому Кодексі на зворотну дію у часі Закону N 655-VII, застосування положень пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 у редакції, чинній з 01.09.2015 р., застосовується до правовідносин, які виникли з 01.09.2015 р., тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов’язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 р.

Таким чином якщо останній день граничного строку для подання податкової декларації за І квартал 2015 року припадає на вихідний день, то останнім днем граничного строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним - 11.05.2015 р. Останнім днем граничного строку сплати відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу є 21.05.2015 р. У випадку надання уточнюючої декларації за І квартал цього року 09.09.2015 р. пеню необхідно нараховувати за 111 календарних днів.

Роз’яснення щодо питання нарахування пені викладені в листі ДФСУ  від 09.10.2015 р. N 21492/6/99-99-15-04-02-15

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4