Енергетична галузь Королівства Нідерланди

Енергетична галузь Королівства Нідерланди

Ключовим сегментом енергетичного ринку Королівства залишається газовидобувна галузь. Резерви родовищ «традиційного» газу (conventional gas) в країні наразі оцінюються у розмірі 1230 млрд. м3, майже 900 млрд. м3 з яких припадає на родовище Гронінген, а 330 млрд. м3 - на так звані малі родовища (small fields). Нині в Нідерландах експлуатуються 250 газових свердловин/родовищ, 107 з яких – на континентальному шельфі Північного моря. За результатами 2012 року, загальний обсяг видобутку газу в Нідерландах склав 76,4 млрд. м3 (з яких майже 48 млрд. м3 із родовища Гронінген).

Основними видобувачами блакитного палива на території Нідерландів є компанії “NAM”, “Vermillion”, “Gas de France”, зберіганням газу у сховищах займаються компанії “NAM” та “Taqa”, оператором, відповідальним за газотранспортну систему, є державна компанія “N. V. Nederlandse Gasunie”, а інша державна компанія “GasTerra” опікується цільовим використанням та реалізацією газу.

Нідерланди мають також власні поклади нафти. За наявними даними, на кінець 2012 року загальний обсяг розроблюваних та розвіданих запасів нафти країни оцінювався у розмірі 40,4 млн. м3. За оцінками експертів, щорічний видобуток нафти в Королівстві складає від 1,8 до 2,1 млн. м3 і залишатиметься на такому рівні до 2020 року. Наразі, нафта видобувається на 15 свердловинах (11 з яких на континентальному шельфі). У період з 2012 по 2015 планується увести в експлуатацію іще 3 свердловини (2 з яких на континентальному шельфі). Найперспективнішим родовищем нафти країни акредитації є Схоонебеек (Schoonebeek), повторне введення у експлуатацію якого 5 років тому дозволило подолати стійку тенденцію до зниження обсягів видобутку нафти в Нідерландах.

В країні перебування майже відсутні поклади вугілля, відповідно, ця сировина імпортується з сусідніх країн, зокрема, Німеччини. Ціни на внутрішньому ринку встановлюються операторами (налічується понад 30) та коливаються в залежності від регіону, місцевих податків тощо. Зважаючи на те, що імпорт вугілля порушує «енергетичний баланс» країни, в Нідерландах щороку намагаються скоротити частку його використання у виробничих процесах. Ще однією причиною курсу на скорочення обсягів використання вугілля є його негативний вплив на навколишнє середовище.

Споживчі ціни на енергоносії у Нідерландах є одними з найвищих у Європі. Насамперед, це обумовлено високою базовою ціною на енергоносіїв, левову частку якої становить збір на інноваційну діяльність у галузі технологій «дружніх до довкілля».

Вартість пального у Королівстві Нідерланди складається з трьох наступних компонентів: 1) собівартість продукту 2) податки та акцизи 3) прибуток операторів ринку.

1) собівартість продукту: виробничі / закупівельні ціни на основні види пального з урахуванням попиту та пропозиції на нафтопродукти, сезонних коливань, курсової різниці, ціни на хімічні добавки на міжнародному ринку.

2) податки та акцизи: щорічно Урядом встановлюється фіксований акциз на кожен літр реалізованого пального. Окрім цього з кінцевою вартості продукту стягується 21% ПДВ. Слід зазначити, що у 2012-2013 роках відбулось збільшення частки податків яке, насамперед, було пов‘язане із збільшення у жовтні минулого року ставки ПДВ (з 19 % до 21 %).

3) прибуток операторів ринку: відповідно до наявної інформації, прибуток мережі автозаправних станцій нафтогазового гіганту "Шелл" складає в середньому 0,10 € центів з кожного реалізованого літру бензину «Eurosuper» (октанове число 95).

За даними голландської Асоціації споживачів, в країні щорічно реалізується понад 4,7 млрд літрів бензину, що приносить місцевій скарбниці майже 4,8 млрд євро.

Вартість природного газу для населення протягом останніх років залишалася загалом без змін та, в середньому 0,0727 євро за 1 кВт/г виробленої газом енергії – приблизно 0,35 євро за 1 м3 (для промисловості - 0,0543 євро за 1 кВт/г - вартість залежить від обсягів споживання). При цьому, кінцева ціна на газ для споживачів складається з трьох компонентів: вартість газу (50 %), транспортування (12 %) та податки (38 %).

Так, скажімо у одного з основних постачальників газу населенню – компанії «ENECO B. V.» вартість газу (при укладанні річного контракту) становить 0,36445 євро за 1 м3, а ціна (до якої входить транспортування та податки) складає 0,66907 євро за 1 м3. Тариф на транспортування газу обраховується за методологією, яка визначена Голландською службою регулювання енергетики. Податки встановлюються відповідними законами Королівства (ПДВ становить 21%).

Цінова політика компанії «TSO TenneT», що є одним з найбільших підприємств з транспортування електроенергії, не змінилася та склалася наступним чином:

1. Ціна для населення з урахуванням базових податків та податку на інноваційну діяльність (без урахування місцевих податків):

- від 0,177 євро до 0,220 євро за 1 кВт/г при споживанні 3,500 кВт/г на рік;

- від 0,207 євро до 0,239 євро за 1 кВт/г при споживанні 7,500 кВт/г на рік.

2. Ціна для промислового сектору економіки:

-  від 0,103 євро до 0,112 євро за 1 кВт/г з розрахунку споживання 1 ГВт на рік;

-  від 0,1007 євро за 1 кВт/г з розрахунку споживання 20 ГВт на рік.

Значна частина енергоносіїв продається енергетичними компаніями населенню т. зв. пакетами, які включають газ та електроенергію. Так компанії «Energiedirect. nl», «Essent», «E. ON», «Greenchoice», «Delta Comfort», «Nuon» та ін. пропонують споживачам річні пакети (до 3300 кВт/г електроенергії та до 1500 м3 природного газу) вартістю від 1575 до 1699 євро. При цьому фіксована ціна варіювалися у діапазоні від 0,19892 до 0,22473 євро за 1 кВт/г електроенергії та від 0,61710 до 0,64483 євро за м3 газу.

Ринок альтернативної енергетики Королівства Нідерланди є одним з найрозвинутіших у Європейському Союзі. Відповідно до принципу «вільної ринкової системи» послуги з постачання будь-яких енергоносіїв надаються переважно приватними компаніями, тобто, в країні перебування не діють єдині тарифи на енергоносії.

Слід зазначити, що ціни для споживачів на енергоносії у Нідерландах
є одними з найвищих серед країн ЄС, незважаючи на власні великі внутрішні резерви енергоресурсів. Насамперед, це обумовлено високою базовою ціною енергоносіїв, левову частку якої становить збір на інноваційну діяльність саме
у галузі новітніх технологій виробництва альтернативної енергії «дружньої до навколишнього середовища».

В Нідерландах усвідомлюють, що в умовах зростання глобальної конкуренції запровадження альтернативних джерел енергії та зниження витрат енергетичних ресурсів є найефективнішим інструментом отримання конкурентних переваг на глобальних ринках та має найбільш важливе значення для забезпечення енергетичної безпеки. Енергоефективність є також одним з основних показників рівня розвитку економіки держави, в частині енергоємності валового внутрішнього продукту.

Слід зазначити, що для Нідерландів особливо актуальними є питання запровадження альтернативних джерел енергії зважаючи на те, що ціни на енергоносії в країні є одними з найвищих у ЄС. Насамперед, це обумовлено високою базовою ціною на енергоносії, левову частку якої становить зазначений вище збір на інноваційну діяльність.

Завдання щодо впровадження альтернативної енергетики у Нідерландах вирішуються через Службу регулювання енергетики (Dienst uitvoering en toezicht еnergie) і частково через Міністерство економічних справ, сільського господарства та інновацій Нідерландів, Міністерство житлового господарства, територіального планування та навколишнього середовища Нідерландів (Ministry of Housing, Spatial Planning and the Environment) та Антимонопольну службу (Netherlands Competition Authority).

Водночас, формування енергетичної політики частково здійснюється місцевою владою провінцій Нідерландів та окремими муніципалітетами, які мають право встановлювати та стягувати власні податки.

Таким чином, державні органи здійснюють виключно загальне регулювання галузі: встановлюють базові та максимальні тарифи, здійснюють контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, технічних вимог, забезпечують дотримання законодавства у визначеній сфері, встановлюють обов’язкові податки та збори.

Влада також активно залучає до участі у нових проектах приватний капітал, використовуючи для цього такі засоби, як організація і проведення конкурсів з реалізації «енергозберігаючих кредитів», надання пільг в оподаткуванні тим підприємствам, що постійно зменшують енергоємність виробництва та впроваджують технології «дружні до навколишнього середовища».

З метою досягнення поставленої мети, шляхом введення стандартів та рекомендацій, державою було створено умови, які унеможливлюють використання енергетично неефективних, застарілих технологій та обладнання що характеризуються низьким рівнем ефективності використання енергоресурсів у виробничому процесі. Одночасно урядом надається підтримка підприємствам у проведенні структурної перебудови, спрямованої на зниження матеріало - та енергоємності виробництв.

Іншим засобом розвитку економіки держави, в частині енергоефективності, стало зменшення питомої ваги енергоємних галузей, промисловості та транспорту за рахунок розвитку наукомістких галузей і виробництв з низькою енергоємністю та матеріаломісткістю.

Впровадження енергоефективних технологій (насамперед використання біопалива) відбулось також і у сільському господарстві, а саме в процесі обробки землі і підготовки її до посівів. За підрахунками місцевих експертів, зазначені заходи дали змогу заощадити 15-25% пально-мастильних матеріалів від річного обсягу їх споживання в цій галузі.

Нідерланди є однією з країн Європейського Союзу, де найбільш активно використовуються сучасні технології енергозбереження і альтернативні джерела енергії (вітрова енергетика та біопаливо). Водночас, нещодавно в країні підрахували, що ефективність вітроенергетики «наземного базування» не повністю відповідає очікуваним результатам. Це, насамперед, пов’язано із співвідношенням коефіцієнту корисної дії вітрових турбін до площі, що вони займають, особливо виходячи з обмеженості території Нідерландів (площа країни становить 41526 км 2, з них приблизно 8500 км 2 зайняті водою, 4% території країни знаходяться нижче рівня моря). У цьому зв’язку, місцева влада окремих провінцій Нідерландів законодавчо встановила обмеження на розміщення вітрових турбін на відкритому ландшафті. На загальнонаціональному рівні вирішено сконцентруватися на так званій «офшорній вітроенергетиці» (морського базування), перенісши значну частину вітротурбін у прибережні води та на берегову лінію.

Уряд Нідерландів також шукає шляхи зменшення вартості енергоносіїв, доля яких у виробництві є найбільшою. Скраплений природний газ стає ефективним засобом реалізації планів Нідерландів щодо диверсифікації постачань блакитного палива та суттєвого зменшення вартості газу, який постачається промисловому сектору економіки. Зважаючи на те, що на даний час за основу ціноутворення при постачанні скрапленого газу в ЄС, в основному, береться «спотова ціна», після запуску терміналу на повну потужність ціна блакитного палива на «хабах» Нідерландів буде братися за базову, що дозволить країні відігравати свого роду роль регулятора ринку.

Важливим є питання фінансування та запровадження системи стримувань і переваг. Аналіз досвіду Нідерландів з зазначених питань дозволяє зробити наступні висновки:

-  для заохочення та боротьби з неефективним чи надмірним споживанням енергії використовуються різні схеми оподаткування, які підвищують відносну вартість спожитих енергоресурсів або зменшують відносну вартість енергії, виробленої із застосування нових технологій;

-  державою постійно здійснюється підвищення економічної привабливості та збільшення інвестування енергозберігаючої галузі, а також субсидіювання. Джерелами пільгових кредитів або субсидій є кошти, які надходять від запроваджених податків і зборів;

-  запроваджено дієві економічні санкцій за неефективне використання енергоресурсів (місцеві збори, підвищені податки та штрафи).

Вжиті урядом Нідерландів заходи дали змогу суттєво зменшити енергоємність готової продукції, зменшити витрати сировини й енергії на одиницю національного доходу, суттєво скоротити частку сировини і палива у виробничому процесі, модернізувати виробничі потужності. Як результат, поступово поліпшився фінансовий стан підприємств, збільшилася конкурентоздатність та знизалась енергозалежність держави в цілому.

Ще одним позитивним результатом стало збільшення можливостей Нідерландів у частині експорту енергоносіїв. За інформацією компанії
«TSO TenneT», що є одним з найбільших підприємств з транспортування електроенергії, споживання альтернативної енергії дало змогу збільшити експорт традиційних енергоресурсів на 1,6 %, в тому числі і за рахунок експорту надлишків.

За підрахунками Центрального бюро статистики Нідерландів, за рахунок експорту надлишку альтернативних енергоносіїв покриваються видатки по імпорту тих видів палива, частку яких у виробничому процесі на даний час скоротити не видається можливим, насамперед вугілля.

В Королівстві Нідерланди активно розвивається ринок біопалива. Як відомо, Європейський Парламент та Рада з питань стимулювання застосування біопалива на транспорті (the Council on Promotion of the use of Biofuel for Transport) наприкінці 90-х років минулого століття звернулися до країн-членів з пропозицією розробити законодавчі акти та здійснити відповідні кроки для того, щоб починаючи з 2005 року, частка біопалива для потреб транспорту складала не менше 2% від загальної кількості пального, що продається на території відповідної країни. Так, Нідерланди до 2012 року вже збільшили цей показник до 5,75%.

Таким чином, за останні два роки істотно збільшилася частка електроенергії, яку отримують з біомаси, в основному завдячуючи застосуванню новітніх технології спалювання біомаси на електростанціях та відносно низьким інвестиційним витратам на модернізацію виробництв. На сьогодні подібна технологія забезпечує чверть виробництва всієї відновлюваної електроенергії в Королівстві.

Цілком природно, що індустріалізація, економічне зростання і збільшення обсягів споживання породжують такі негативні явища, як забруднення, викиди в атмосферу, погіршення вигляду міст та загальної екологічної ситуації. Останнім часом стратегічним завданням для голландців стало переконатись у тому, що нічого не викинули просто так, без його повторного використання. Простіше кажучи, що залишилось сьогодні невикористаним в оселі або в процесі виробництва, завтра може стати сировиною, енергією, теплом або новими продуктами.

В Нідерландах відходи не є прикрим наслідком щоденної діяльності, а розглядаються як сировина та джерело енергії і тепла. Інновації, вивчення процесів переробки відходів та розробка нової продукції - основоположні принципи у вирішенні проблеми вивезення і переробки сміття. До того ж, в Нідерландах законодавчо заборонено захоронення твердих побутових відходів, що є додатковим стимулом до їх роздільного збирання та подальшої переробки.

Власне, у Королівстві Нідерланди створено цілу мережу переробних підприємств, поряд з ними діють і організації, які консультують місцеві компанії з питань запобігання появі небажаних відходів вже на етапі виробництва. Окрім цього, в країні функціонують підприємства, які спільно з місцевою владою збирають відходи та сортують їх для подальшої переробки.

Серед профільних нідерландських компаній, які займаються впровадженням технологій переробки відходів, найпотужнішою є муніципальне підприємство «Afval Energie Bedrijf» Підприємство розташовано у м. Амстердам та є світовим лідером в галузі переробки відходів в електроенергію, тепло та багаторазового використання сировини.

Фактично, компанія являє собою муніципальну сервісну службу, що діє як самостійне підприємство. Процес створення та становлення підприємства розпочався в далекому 1885 році зі створенням неподалік Амстердаму полігонів для збору відходів. В результаті протестів місцевих мешканців у 1917 муніципалітетом Амстердаму в експлуатацію було введено перші установки для спалювання відходів, які мали пропускну здатність 150 000 тонн сміття на рік. Кількома роками пізніше пара, вивільнена і процесі спалювання, почала постачатись на сусідні електростанції для виробництва електроенергії. У 1969 в експлуатацію було введено друге покоління обладнання для спалювання відходів, орієнтовною потужністю 500 000 тонн сміття на рік. В 1993 з введенням в дію більш жорстких екологічних стандартів щодо викидів в атмосферу в західній частині Амстердама було запущено третє покоління обладнання, потужністю 850 000 тонн відходів на рік.

На даний час «Afval Energie Bedrijf» використовує обладнання четвертого покоління та майже повністю забезпечує енергією місто Амстердам, включаючи живлення громадського транспорту, а надлишкова електроенергія постачається домогосподарствам по всій країні. Тепло, яке вивільняється в процесі спалювання відходів, використовується для забезпечення опалення та гарячого водопостачання і є додатковим способом скорочення викидів СО2 у місті.

В екологічному сенсі, Амстердам фактично на 75 % використовує так звану "зелену електроенергію" та "зелено тепло", більш того, щороку 4000 нових будинків підключаються до системи опалення, що використовує "енергію сміття".

Цікавим фактом є те, що у 2011 році, в контексті розвитку компанії, було прийнято рішення щодо запровадження системи імпорту відходів з інших країн для подальшої їх переробки у Нідерландах. Спеціалісти компанії підрахували, що навіть з урахуванням транспортування відходів, викиди СО2 в атмосферу значно нижче, ніж їх локальне зберігання на звалищах.

На даний час компанією запроваджено цілодобовий процес переробки. На потужності підприємства щоденно майже 600 вантажівок і 5 вантажних потягів доставляють чималу кількість відходів. За статистичними даними, щороку підприємство переробляє понад 1,4 млн. тонн сміття.

Серед найближчих планів компанії - розширення власних виробничих потужностей, яке потребуватиме значних капіталовкладень загальним обсягом в € 370 000 000 (€ 290 млн. - вартість обладнання, € 80 млн - проектування та менеджмент).

Слід зазначити, що в процесі сортування відходів для подальшої переробки основну роль відіграє і допомога самих мешканців, відповідно і їх свідоме "екологічне" ставлення. По всій країни облаштовано роздільні контейнери для збору скла (окремо по кольорам), паперових виробів та електротехніки. В свою чергу, муніципальна влада заохочує громадян, розповсюджуючи купони екологічної лояльності, власники яких мають право на пільги при оплаті житла та комунальних послуг.