УДК 37.035.6
Формування системи патріотичного виховання через
освітньо-виховне середовище школи
Людмила Засінець, директор комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів №21 – суспільно-гуманітарний ліцей –дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»»
Анотація
В даній статті представлено основні напрямки системи патріотичного виховання та шляхи її втілення в закладі на сучасному етапі.
Annotation
The article presents the basic directions of the system of the patriotic freeding and the ways its embodiment at our school up - to-date.
Однією із найактивніших проблем педагогічної науки і практики є визначення змісту шкільної освіти, який повинен служити засобом патріотичного виховання. ЇЇ актуальність зумовлена потребами Української держави, якій потрібні люди, громадяни з глибоко осмисленою життєвою позицією. Поняття патріотизму виражає найвищу і найсильнішу духовну силу, що зумовлює активну життєву позицію людини. В Державній програмі «Освіта» (Україна XXІ століття) закладено зміст провідних ідей державотворення, які націлюють на виховання в учнів патріотичних почуттів, усвідомлення свого українства, пробудження національної самосвідомості, вільнолюбного козацького духу [1].
Ряд відомих вчених, таких як та інші в своїх дослідженнях підкреслюють, що патріотичне почуття живе у кожному народові, що воно властиве кожній нормально вихованій людині, проростає із самого буття української нації, її історії, вічним прагненням здобути справжню волю. А брак цього почуття у людини не на користь державотворчому процесові [2].
Виходячи з того, що патріотизм – одна із моральних якостей особистості, стратегічна ідея діяльності закладу з питання виховання патріотизму учнів полягає в думці, що патріотичне виховання учнів на героїчних традиціях українського народу є основою духовного розвитку особистості, частиною національного світогляду і поведінки [5]. З 1991 року наш заклад працює за авторською програмою Заслуженого вчителя України В. Каюкова «Виховуємо патріотів України», в основу якої покладені педагогічні ідеї В. Сухомлинського про виховання Громадянина –патріота.
Темою нашого багаторічного дослідження стало патріотичне виховання на героїчних традиціях українського народу. Об’єктом дослідження – сам процес роботи спрямованої на виховання патріотичних почуттів починаючи з дошкільного навчального закладу до випускного класу. Предметом дослідження – педагогічні умови, оновлення змісту патріотичного виховання в закладі. Методологічною основою роботи над педагогічною проблемою стали
ідеї про взаємозв’язок національного і загальнолюдського, формування всебічно розвиненої особистості, її духовності в процесі патріотичного виховання на героїчних традиціях українського народу.
Ми маємо оптимальну систему патріотичного виховання в школі з обґрунтуванням нового осмислення навчально-виховного процесу, що забезпечує ефективний процес пробудження патріотичних почуттів сучасного покоління через зв’язки освіти з життям українського народу в минулому і сучасному.
Багаторічний досвід нашої роботи показує, що вирішувати проблему можна тільки в системі, тому, що в усіх видах основної діяльності школяра, учня, вихованця (навчанні, праці, громадській роботі, спорті, туризму, грі, гуртковій роботі, позакласній роботі, тощо) є місце для здійснення патріотичних вчинків та справ.
З метою досягнення головної мети ми розробили модель оптимального варіанту педагогічної діяльності, спрямованої на виховання в учнів патріотичних почуттів.
Ми створили освітньо - виховну систему патріотичного виховання засобами педагогічного менеджменту, яка охоплює всі напрямки діяльності в освітньо-виховному середовищі школи (див. рис.1).
Рис. 1. Система роботи щодо реалізації патріотичного виховання учнів через освітньо – виховне середовище школи
Перша складова системи – управлінський супровід, який ми направили на стратегічне та річне планування діяльності з проблеми формування знань, свідомості, принципів, на узгодженість річного плану з планами структурних підрозділів (соціальної служби, бібліотеки, методичних об’єднань, педагогічної ради, класних керівників); на обґрунтований розподіл функціональних обов’язків, на методичну, теоретичну підготовку та інформаційне забезпечення кадрів, засвоєння методик, оперативну корекцію громадянсько-патріотичних навчально-виховних технологій.
Управлінській супровід здійснюється через створення інформаційного банку нормативно – законодавчої бази з громадянсько-патріотичного виховання, визначення суб’єктів спільної діяльності, впровадження практично – орієнтованих та творчих проектів («Особистість», «Я громадянин – патріот – гуманіст», «Родина»), виконання «Комплексного плану патріотичного виховання, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад учасників навчально – виховного процесу», певну структуру освіти в НВО школі – ліцею №21 та Концепцію діяльності та розвитку ДНЗ та школи – ліцею.
Заступники директора ( з науково – методичної, з навчально – виховної, з виховної роботи) організовують методичну підготовку вчителів через охоплення різними формами методичної роботи, організовують роботу гуртків, секцій, курсів за вибором, проводять моніторингові, діагностичні дослідження.
Контролюють процес корекції, аналізують патріотично-освітню направленість предметів, виконання предметних програм.
Методичний супровід здійснюється через роботу методичних об’єднань класних керівників, школи україністики, дитячого наукового товариство «Еврика», модель випускника ДНЗ, модель випускника школи козацько – лицарського виховання, модель випускника старшої профільної школи, експериментальну роботу, тиждень формування молодого громадянина України, авторські програми.
В ході діяльності ми керуємося:
- Указами Президента України, документами Уряду, Верховної Ради;
- Законом України «Про освіту» ;
- Державною національною програмою «Освіта» (Україна XXІ століття);
- Концепцією навчального виховання;
- працями В. Сухомлинського, О. Губка, Ю. Руденко, Н. Стельмаховича, В. Каюкова та інших науковців;
- джерелами українського етнопедагогіки;
- Статутом козацької організації;
- Конституцією учнівського самоврядування та іншими документами.
підкреслював, що у патріотичному вихованні найяскравіше виявляється проектування людини. Виховуючи юного патріота, ми уявляємо собі, яким би виявився наш вихованець під час тяжких випробувань для Батьківщини – якби патріотичне виховання не передбачало цього, воно було б бездіяльним [6].
Виховати людину з активною патріотичною позицією завдання не із легких, але необхідно, на наш погляд, спиратися на ціну думку В. Сухомлинського про те, що джерелами, якими живляться патріотичні почуття, є природа рідного краю, рідна домівка, мати з батьком, рідне слово, місто, де народилася людина, славне минуле країни, героїчна її історія [4].
І саме суть цих джерел розкривається у навчальній діяльності при викладанні всіх предметів навчального плану через:
- усну народу творчість (казки, легенди, прислів’я, приказки, балади, думи, фольклорні твори, козацькі літописи, історичні та народні пісні);
- надбання великих світочів української духовності (поезія, твори літературного походження, джерела української історії, художні твори);
- твори мистецтв;
- тексти присяг.
Вивчення всіх цих шедеврів формує патріотичні почуття, бо вони є своєрідним кодексом людської гідності, посібником пробудження совісті, розвивають в учнів почуття національної гордості, любов до народу, до Вітчизни, спонукають до фізичного вдосконалення, володіння знаннями про бойові сторінки українського народу, його збройних сил. Ми переконуємо учнів, що справній патріот України повинен повсякчас тримати руку на пульсі нашого народу у минулому, та на пульсі життя сучасного. В нинішній тривожний час учні повинні повести боротьбу з тим, що заважає державотворенню, допомагати словом і ділом доводити і використовувати всі знання аби спростувати брехню, інтриги, ворожі провокації спрямовані проти української суверенної країни [5].
Вивчаючи нашу славну історію, надбання великих світочів української духовності, високу народну культуру нації, оригінальну літературу, дивовижну українську мову, рідний край у учнів з’являється спрага до наукових знань, зацікавленість у дослідженні історичних джерел, фактів.
Наведу приклади спільних досліджень вчителів та учнів в шкільному науковому товаристві «Еврика»:
ü “ Державно-конституційні традиції за козацьку добу ”;
ü “ Тоталітаризм – феномен ХХ століття ”;
ü “ А. Гітлер: витоки нацизму ”;
ü “ Мотиви доблесті запорізьких козаків та їх гетьманів у творах українського фольклору ”;
ü “ Дослідження славного минулого українського народу в казці Івана Нечуя-Левицького “ Запорожці ””;
ü “ Дослідження благородства, відповідальності, мужності, вірності, життєлюбства запорізьких козаків у повісті “ За
сестрою “”;
ü “ Дослідження мотивів козацької слави та доблесті в творчості українських письменників: П. Куліша, М. Старицького, Л. Костенко “;
ü “ Взаємозв’язки зарубіжних письменників з Україною ”;
ü “ Вивчення біогеоценозу берегів річки Інгул “.
Ми вбачаємо в цьому, що маючи достатній науковий світогляд, наші учні зможуть захищати, пропагувати свої погляди, власні концепції світобачення, моделі поведінки громадянина – патріота, а також це допомагає сформувати у них здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі.
Наступна цільова група громадянсько-патріотичної роботи є класні керівники. Саме вони забезпечують відповідне інформаційне середовище в кожній віковій групі, проводить заходи щодо поширення знань про державу, проводять роботу з патріотичного виховання, використовуючи різноманітні форми роботи.
Приклади тематики виховних годин:
1. «Та земля мила, де мати народила»
2. «Великий дім – держава»
3. «Ми - українці»
4. Екскурсія «Вулицями рідного міста»
5. Бесіда «Найголовніший Закон»
6. Тема: Усний журнал «Ми – українці – єдина сім’я»
7. Виховні години з шанобливого ставлення до інших національностей, та щодо релігійної терпимості, до Міжнародного дня толерантності.
8. Класна година до дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.
9. Виховна година до дня Соборності України
10. «Об’єднана Європа й Україна – колективна безпека»
11. «Що таке національна свідомість?»
12. «Держава на захисті життя і гідності людини»
13. «Конституційні обов’язки громадян України» та інші.
Класні керівники залучають до роботи батьків, визначають пріоритет в педагогічній роботі з батьками, проводять їх навчання. Батьківські збори присвячують таким важливим питанням, як «Родинні свята, культурні традиції сім’ї», «Виховання моральної свідомості та культури поведінки дітей в сім’ї», «Моральний клімат в сім’ї» та інші.
Саме діяльність класних керівників забезпечує співпрацю з іншими суб’єктами спільної діяльності з патріотичного виховання учнів, забезпечують консолідацію зусиль щодо здійснення державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства через співпрацю та взаємодію закладу з:
ü сім’єю;
ü іншими освітніми установами (школами, ВУЗами);
ü громадськими організаціями (Червоний Хрест, спілка ветеранів, українське козацтво, товариство “Просвіта”, громадянська організація «Спільний дім»);
ü місцевою громадою;
ü релігійними конфесіями;
ü військовими частинами;
ü бізнесовими структурами;
ü культурними центрами міста.
Вони виступають, як наставники, як приклад патріотизму.
Важливою складовою в патріотичному вихованні є сама атмосфера закладу, де дитина проводить майже цілий робочий день. Ми творимо духовний простір школи, комфортні умови для життєдіяльності.
У нас є:
• фотогалерея історії шкільного життя;
• картинна галерея;
• портретна галерея “ Світочі української духовності ”;
• портретна галерея “ Історичні діячі України-Русі ”;
• куток бойової слави;
• зимовий сад;
• куток “ Символіка України “;
• куток “ Символіка школи ”;
• інформаційний зал безпеки життєдіяльності;
• куточки відпочинку та інше.
Атмосфера закладу – це атмосфера школи духовності, школи-берегині та потужне джерело виховання патріотичних почуттів.
Важливу роль у патріотичному вихованні відіграє діяльність учнівської організації, структура якої специфічна. Чому саме козацька організація? Тому, що саме козаків характеризували кращі риси національного характеру, а принципи, традиції, заповіді козаків – це своєрідний Кодекс Честі, які відзначаються своєю демократичністю, гуманністю, високоморальними нормами поведінки, дотримуючись яких можна стати високоосвіченою, сміливою, гордою, милосердною людиною з розумінням свого громадського обов’язку, з потребою до самовдосконалення.
В основу діяльності Козацької організації “ Старобалашівська паланка імені Івана Сірка “ покладено:
ü Статут шкільної козацької організації;
ü Кодекс честі козака;
ü спільний план роботи з представниками Кіровоградського крайового козацького товариства Буго-гардівської паланки;
ü посвята в Перевеслята учнів 1-4 класів;
ü посвята в шкільну козацьку організацію учнів 5-9 класів;
ü посвята в українське козацтво учнів 10-11 класів;
ü педагогічне керівництво роботи братств та комісій;
ü написання Книги Пам’яті;
ü діяльність волонтерського загону.
Наша робота переконує, що досвід козацького військово-патріотичного виховання активно використовується в навчально-виховному процесі і витікає це із самого змісту національної школи. Традиції закладу служать благородній справі формування патріотичної позиції школярів.
Приклади традиційних заходів:
ü Козацькі забави;
ü День Покрови (козацьке свято);
ü Конкурс строю, пісні та примовки до Дня українського війська;
ü День соборності України;
ü Ритуал вшанування прапора;
ü День захисника Вітчизни;
ü Тематичні козацькі кола;
ü День самоврядування;
ü Військово-спортивне свято;
ü Лінійка Слави;
ü День ЦЗ;
ü Спортивно-масові заходи;
ü Екологічні акції та інші.
Учнівське самоврядування є справжньою школою формування справжнього патріота-громадянина, громадського виховання школярів, формування ініціативної особистості. Участь школярів в учнівському самоврядуванні – це важливий шлях і умова формування відповідальності, ініціативи, творчості.
Учнівське самоврядування діє згідно шкільної Конституції учнівського самоврядування, має символіку: гімн, герб, прапор школи, прапор козацької організації.
В режим роботи закладу введено Тиждень пошуку шляхів формування молодого Громадянина України, протягом якого здійснюється втілення авторських програм:
o “ Відкривай духовні острови ”, для учнів 1-4 класів;
o “ Виховуємо патріотів України ”, для учнів 5-11 класів;
o Уроки козацько-лицарського виховання (1-11 класи);
o Морально-етичні бесіди (1-11 класи);
o Гра «Козацький гарт» (1-11 класи);
Тематика козацько-лицарських виховних годин:
1 клас - “З чого почалась Україна для мене”;
2 клас – “Гляньте, яка Україна чарівна…”;
3 клас – “Стежинками Кіровоградщини”;
4 клас – “Стежинками рідного краю”;
5 клас – «Запорізька Січ»;
6 клас – «Діячі мистецтва»;
7 клас – «Визначні місця України»;
8 клас – “ Гетьмани України”;
9 клас – “Видатні жінки України”;
10 клас – «Україна в Європі»;
11 клас – “Інтелектуальна еліта України”.
Втілення авторських програм дає нам можливість створювати сприятливі виховні ситуації, формувати у учнів суспільно значущі життєві стратегії спрямовані на поліпшення та збереження громадянського, духовно – морального, патріотичного рівня розвитку особистості.
Одним із важливих складових системи роботи щодо патріотичного виховання учнів є така цільова група, як соціально – психологічна служба.
Мета психологічного супроводу:
вивчення процесу формування та розвитку громадської самосвідомості та патріотичного розвитку учнів під впливом навчально-виховного процесу;
вивчення особистості вчителя як носія високих патріотичних цінностей;
рівень вихованості учнів;
рівень розвитку лицарських чеснот;
рівень патріотичного розвитку;
динаміка формування громадянської самосвідомості.
Результати наших досліджень є свідченням того, що діяльність закладу з питань патріотичного виховання просувається поступово крок за кроком, впевнено до досягнення мети.
А кінцеву мету педагогічний колектив вбачає в особистості, яка гідна звання громадянина України.
Особистість, яка гідна звання Громадянина України із національною самосвідомістю, громадянськістю, патріотизмом, національною гордістю, високою моральністю, гуманізмом, працелюбністю, активною життєвою позицією.
Лише гармонійне поєднання національного й загальнолюдського вихованця забезпечить нації розвиток і процвітання.
Список літератури:
1. Державна програма «Освіта»/ «Україна XXІ століття»/, Радуга, К,: 1994
2. Українська козацька педагогіка і духовність // Умань, 1995.
3. Мартинюк І. Національна система виховання, шляхи реалізації// Рідна школа, №3/4, 1994
4. І., і сучасна національна школа. Світогляд : Науково-методичний збірник – 1998,- Вип. 4 – с 5-8
5. І. Виховуємо патріотів України.//Всеукраїнський благодійний фонд лицарського виховання імені Петра Сагайдачного., м. Кіровоград, 2000р.
6. . Вибранні твори в п’яти томах (том 3). Народження громадянина. – Видавництво «Радянська школа», Київ, 1991 р.
