РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»
для студентів заочного відділення
Опис навчальної дисципліни
Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
Кількість кредитів – 2 | Галузь знань ___________ | Нормативна | |
Напрям підготовки _____________ | |||
Модулів – 1 | Спеціальність (професійне спрямування): бакалавр | Рік підготовки: | |
Змістових модулів – 1 | |||
Загальна кількість годин – 72 | ІІ-й | ||
Лекції | |||
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 4 год. | ||
Практичні, семінарські | |||
2 год. | |||
Лабораторні | |||
Самостійна робота | |||
66 год. | |||
Вид контролю: залік |
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою курсу є формування стійкої системи, яка включає: основні поняття теорії культури та мистецьких явищ, базові знання про культурні віхи в історії української культури, їх ознаки та характеристики, а також дозволяє зрозуміти процес формування та розвитку української культури як європейської культури світового значення.
1.2. Основними завданнями, яку ставить навчальна дисципліна є:
- ознайомити студентів з теоретичними аспектами історії української культури;
- визначити особливості історичного розвитку української культури протягом століть;
- висвітлити основні причинно-наслідкові зв’язки формування тих чи інших культурних епох та явищ;
- проаналізувати та висвітлити розвиток сучасної української культури через ретроспективну історичну призму.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
- зміст основних понять «культура», «культурологія», «цивілізація», «міф», «світогляд», «мистецтво», «живопис», «стиль», «бароко», «антропоцентризм», «гуманізм» тощо;
- специфіку і особливості розвитку української культури;
- історію виникнення і розвитку української культури;
- хронологічні та смислові межі культурних епох української культури.
вміти:
- виділяти основні характерні ознаки, особливості, закономірності виникнення й розвитку української культури від початку виникнення людини і до сьогодення;
- володіти та оперувати основними культурологічними категоріями;
- систематизувати, здійснювати порівняльний аналіз особливостей культурних епох, з’ясовувати специфіку формування світогляду, релігійних уявлень, типу виробництва, розвитку духовної і матеріальної культури;
- раціонально, логічно мислити, формулювати правильно думку, відповідь, підводити підсумки;
- творчо підходити до написання письмових завдань.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 годин / 2 кредити ECTS.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Основні етапи розвитку української культури: від зародження до сьогодення.
Тема 1. Витоки української культури (2 год.)
Передумови формування української культури; культура пізнього палеоліту: загальна характеристика ранньопервісної общини пізнього палеоліту, поселення, предметне середовище, мистецтво; неолітична революція в Україні: побут неолітичного населення України, духовна культура, культура енеолітичного періоду; матеріальна культура землеробів та скотарів: духовна культура та мистецтво, зооморфізм та антропоморфізм первісного мистецтва.
Тема 2. Особливості культури Київської Русі (2 год.)
Загальна характеристика періоду; розвиток освіти, писемності та літописання на Русі; книжковий обмін та книгозбірні; архітектура та будівництво Київської Русі; декоративне та образотворче мистецтво Київської Русі; монументальне та прикладне мистецтво; іконопис, книжкова мініатюра; побут Київської Русі; наука та філософські уявлення.
Тема 3. Культура Галицько-Волинського князівства в період 13 – першої половини 15 ст. (2 год.)
Центри становлення культури в Галицько-Волинському князівстві: міста, княжі двори, метрополії; особливості літописання та освітньої діяльності в Галицько-Волинському князівстві; основний репертуар рукописної книги; особливості будівництва в князівстві: храмове, замкове та містобудівництво ГВК; література пізнього середньовіччя: Галицько-Волинський літопис; пісенний та музичний фольклор; церковний спів, побутова пісня та музичні інструменти; образотворче та декоративне мистецтво ГВК; розвиток науки.
Тема 4. Особливості культурного життя наприкінці 15 – середини 17 ст. (2 год.)
Загальна характеристика періоду; роль шляхти та магнатів у розвитку культури; Розвиток освіти на українських землях: православні та католицькі школи; початки книгодрукування: друкарня Ш. Фіоля. Ф. Скорина; друкований трактат Ю. Дрогобича; рукописна книга: літописання; будівництво та архітектура: забудова міст, православні храми та особливості архітектури пізньої готики; філософська та науково-природнича думка в 15 столітті: київський гурток книжників; філософські аспекти перекладної літератури; особливості книжкової мініатюри, скульптури та іконопису; становлення театру: ігри та обряди, скоморохи, літургійне дійство.
Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії (2 год.)
Структура Києво-Могилянської академії; виховні принципи та навчальний процес в академії; міжнародні зв’язки академії з Московською державою, Валахією, Молдовією, Сербією та іншими державами; роль І. Мазепи та П. Могили у становленні культури.
Тема 6. Розвиток української культури в козацьку добу 17 – 18 ст. (2 год.)
Козацтво як історичне явище; особливості козацького літописання; особливості архітектури козацької доби: українське бароко; театральне та образотворче мистецтво в Україні; освіта та література; архітектура та образотворче мистецтво; музичне життя в Україні.
Тема 7. Особливості становлення української культури в 19 ст. (2 год.)
Становище української культури та науки в 19 ст.: організація науково-мистецьких товариств; культурно-освітні заклади та їх роль у розвитку культури: реформа освіти: недільні школи, клубні заклади та бібліотеки в Україні, «Просвіти» та їх роль у культурному процесі; розвиток музичного та образотворчого мистецтва; література; архітектура тощо.
Тема 8. Національно-культурне відродження та його занепад (1917 – 1939 рр.) (2 год.)
Особливості культурно-мистецького процесу в Україні; радянська українізація та культурна революція; освіта та наука; художня культура Розстріляного Відродження: особливості літературного життя; мистецтво: живопис, скульптура, архітектура, музика, театр та кіно.
Тема 9. Українська культура в умовах радянської системи (2 год.)
Стан української культури в період «хрущовської відлиги»; особливості розвитку освіти: вища школа; література, театр та кіно, музика; розвиток архітектури та мистецтва.
Тема 10. Культура в часи перебудови та становлення незалежності (80-ті рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.) (2 год.)
Становище української культури у незалежній державі; архітектура та образотворче мистецтво; розвиток музичного та театрального мистецтва; становище українського кінематографу, телебачення, радіо тощо.
4. Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||||||||||
Денна форма | Заочна форма | |||||||||||
усього | У тому числі | усього | у тому числі | |||||||||
л | п | лаб | інд | с. р. | л | п | лаб | інд | с. р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Змістовий модуль 1. Основні етапи розвитку української культури: від зародження до сьогодення | ||||||||||||
Тема 1. Витоки української культури | 9 | 2 | - | 7 | ||||||||
Тема 2. Особливості культури Київської Русі | 9 | - | 2 | 7 | ||||||||
Тема 3. Культура Галицько-Волинського князівства в період 13 – першої половини 15 ст. | 7 | - | - | 7 | ||||||||
Тема 4. Особливості культурного життя наприкінці 15 – 17 ст. | 9 | 2 | - | 7 | ||||||||
Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії | 6 | - | - | 6 | ||||||||
Тема 6. Розвиток української культури в козацьку добу 17 – 18 ст. | | 6 | - | - | 6 | |||||||
Тема 7. Особливості становлення української культури в 19 ст. | 6 | - | - | 6 | ||||||||
Тема 8. Національно-культурне відродження та його занепад (1917 – 1939 рр.) | 6 | - | - | 6 | ||||||||
Тема 9. Українська культура в умовах радянської системи | 6 | - | - | 6 | ||||||||
Тема 10. Культура в часи перебудови та становлення незалежності (80-ті рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.) | 6 | - | - | 6 | ||||||||
Залік | 2 | - | - | 2 | ||||||||
Усього годин | 72 | 4 | 2 | 66 | ||||||||
5.Тема практичного заняття
№ з/п | Назва теми | Кількість Годин |
1. | Особливості культури Київської Русі | 2 |
6. Методи навчання:
читання лекцій із застосуванням технічних засобів навчання, перегляд тематичних фільмів, робота з іншими видами відеоматеріалів та електронними ресурсами.
7. Методи контролю:
поточне оцінювання, реферат, залік.
Змістовий модуль 1 | Залік | Сума | |
Т1 | Реферат | ||
30 | 30 | 40 | 100 |
Методичні рекомендації до написання реферату:
Зразок оформлення:
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»
«Кам’яна архітектура Галицько-Волинської Русі»
Виконав:
студент (ка) групи___
___________________
Перевірила:
ст. викладач кафедри культурології та філософії, к. і.н.
Острог______ р.
В рефераті має бути логічно та ґрунтовно викладений основний матеріал, висвітлено окремі проблеми, зроблено узагальнюючі, логічні висновки.
Реферат складається зі вступу (1-2 абзаци), основного тексту викладу, самостійних висновків, списку використаних джерел та літератури.
Технічні вимоги. Текст має бути рукописним, кожна сторінка з полями нумерується. Обсяг реферату не повинен перевищувати 20 сторінок.
Зверніть увагу. Якщо робота виконана без дотримання рекомендацій та вимог, вона повертається студенту на доопрацювання без перевірки.
Орієнтована тематика рефератів:
1. Трипільська культура.
2. Культура античних міст-держав та колоній – Пантікапей, Херсонес, Фанагорія, Ольвія.
3. Скіфська культура та її особливості.
4. Ранні форми культури на східнослов'янських землях.
5. Язичницька культура та її значення для формування і розвитку культури України.
6. Міфологія східних слов’ян, обряди і свята.
7. Складники української культури.
8. Велесова книга.
9. Київська Русь – якісно новий етап у розвитку слов’янської культури.
10. Культура і релігія дохристиянської Русі.
11. Перша релігійна реформа Володимира, її значення.
12. Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури.
13. Культура Київської Русі та античність.
14. Культура Київської Русі і Візантія.
15. Матеріальна культура Київської Русі.
16. Визначні архітектурні пам’ятники Київської Русі.
17. Основні центри давньоруської культури.
18. Літописання і література Київської Русі.
19. Музична і співоча культура.
20. Усна народна творчість.
21. Монастирі – осередки культурного і духовного життя.
22. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
23. Виникнення слов’янської писемності.
24. Культура Київської Русі періоду феодальної роздробленості.
25. Культура Галицько-Волинського князівства.
26. Культурні зв’язки Київської Русі з сусідніми країнами.
27. Культурна спадщина Київської Русі і сучасність.
28. Падіння княжої Русі і гальмування поступального розвитку культури.
29. Культурне піднесення в Україні в другій половині XVI ст. як результат пробудження національної самосвідомості.
30. Братства та їх роль у розвитку української культури.
31. Розвиток освіти на українських землях в литовсько-польську добу.
32. Початок книгодрукування в Україні.
33. Українські освітні діячі: Юрій Дрогобич, Костянтин Острозький, Мелетій Смотрицький, Єлисей Плетенецький, Петро Могила.
34. Берестейська церковна унія (1596) і її наслідки для розвитку культури.
35. Література і літописання.
36. Архітектура і образотворче мистецтво XIV – першої половини XVІІ ст.
37. Усна народна творчість. Історичні пісні, їх тематика і особливості.
38. Козацтво як феномен світової культури.
39. Культура Запорізької Січі.
40. Культурні зв’язки України з культурними осередками Центральної та Західної Європи.
41. Українська державність та її роль у розвитку самобутніх рис національної культури.
42. Особливості розвитку культури на українських землях за часів Гетьманщини.
43. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
44. Розвиток українських освітніх традицій за часів Гетьманщини.
45. Наукові знання і книгодрукування в період Гетьманщини.
46. Києво-Могилянська академія – центр освіти і науки.
47. Іван Мазепа як культурний діяч.
48. Діяльність відомих вчених, громадських діячів і педагогів Л. Барановича, І. Галятовського, І. Гізеля, С. Яворського.
49. Історичні твори. Літопис Самовидця, київський «Синопсис», літописи Григорія Грабянки і Самійла Величка.
50. Діяльність філософа та письменника .
51. Реакційна політика царизму щодо української культури у XVIII ст.
52. Перенесення центру культурного життя до Росії.
53. Бароко – стиль визначних будівель і архітектурних ансамблів.
54. Провідні школи живопису в Україні в XVIII ст.
55. Музичне мистецтво у XVIII ст. Максим Березовський, Артем Ведель, Дмитро Бортнянський.
56. Історичні обставини і визначальні фактори розвитку культури на українських землях у XIX ст.
57. Досягнення суспільних і природничих наук у першій половині XIX ст. М. І. Костомаров, , І. І.Срезневський, , .
58. Університети – осередки української культури.
59. Інтелектуальний та культурний рух 50-70-х років. Журнал «Основа».
60. Репресивні заходи царського уряду проти української культури, освіти, мови.
61. Культурні здобутки Галичини.
62. Демократично-просвітницький гурток «Руська трійця» та його роль в розвитку української культури на західноукраїнських землях.
63. Товариства «Просвіта» та імені Т. Шевченка.
64. Становлення фольклористики. Фольклористична діяльність М. Цертелєва, М. Максимовича, І. Срезневського.
65. Українська культура на зламі століть. Нове національно-культурне відродження на початку XX ст.
66. Українське питання в IV Державній Думі та основні вимоги щодо культурно-національного відродження України.
67. Шевченківський ювілей 1914 р. та його суспільно-політичне значення.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
ТА САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
В чому полягав зв’язок культури Київської Русі та культури античності? Який був культурний зв’язок Київської Русі з Візантією та іншими сусідніми країнами? Чому вважається, що києворуська культура є якісно новим етапом в розвитку слов’янської культури? Які заслуги перед українською культурою Володимира Великого та Ярослава Мудрого? Дати характеристику основних центрів давньоруської культури. Чому на Русі монастирі стали осередком культурного та духовного життя. Яка роль Києво-Печерської лаври у розвитку культури Київської Русі. Чому християнізація стала рушієм нового культурного процесу. Що таке «Руська правда»? Яка ідея «Слова о полку Ігоревім»? Що таке графіті? Який зв'язок культурної спадщини Київської Русі і сучасності? Звідки йшли впливи на українську культуру в литовсько-польську добу? Як розуміти вислів М. Грушевського про «нашествіє галичан» на Київ? Хто з учених – вихідців з України дістав титул довічного громадянина Болоньї? Вкажіть особливості книжкової пам’ятки «Пересопницьке Євангеліє»? Яка була роль братств у розвитку української культури? Які наслідки для розвитку культури мала Берестейська унія (1596)? Що зробили для розвитку української культури князь Костянтин Острозький і Петро Могила? Хто такий Єлисей Плетенецький? Який внесок в українську культуру Мелетія Смотрицького? Яке значення козацтва в розвитку культурного життя України? Якими були культурні надбання Запорізької Січі? Чим пояснюється високий освітній рівень Запорізької Січі?24. Як здійснювався культурний зв’язок Запорізької Січі з Києвом?
25. Яка роль гетьмана реєстрового козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного в розвитку української культури?
26. Яким чином українська державність впливала на розвиток української культури?
27. Чому Києво-Могилянська академія стала центром освіти і науки?
28. Які заслуги І. Мазепи перед українською культурою?
29. В чому полягає вплив української культури на російську?
30. Хто такий Феофан Прокопович?
31. Де і коли були засновані в Україні колегіуми? Яке було їх завдання?
32. Як довести, що М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель українські, а не російські композитори?
33. В чому викривальна сила вірша Г. Сковороди «Всякому городу нрав и права»?
34. Які досягнення суспільних і природничих наук у першій половині XIX ст.?
35. Якими були культурні здобутки Галичини?
36. Чому Східна Галичина стала у XIX ст. оплотом українства?
37. Яка роль у духовному житті народу Греко-католицької церкви?
38. Що зробили для української культури народовці?
39. Що таке «Руська трійця»?
40. В чому полягало значення Кирило-Мефодіївського братства у культурному і національному розвитку України?
41. Вкажіть особливості діяльності недільних шкіл?
42. Коли і де було засновано першу просвіту?
43. Хто такий М. Драгоманов?
44. Якими були особливості культурних процесів на українських землях в 1900 – 1917 роках?
ПЕРЕЛIК ОСНОВНИХ ПИТАНЬ
ДО ЗАЛІКУ:
1. Поняття «культура», основні концептуальні підходи до його тлумачення.
2. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація»: спільне та відмінне.
3. Функції культури.
4. Типологія та періодизація культури.
5. Культура первісного суспільства: загальна характеристика.
6. Сутність, причини та наслідки «неолітичної революції».
7. Особливості первісного мистецтва.
8. Культура пізнього палеоліту.
9. Загальна характеристика первісної общини пізнього палеоліту.
10. Поселення, предметне середовище, мистецтво.
11. Неолітична революція в Україні.
12. Побут неолітичного населення України.
13. Духовна культура.
14. Культура енеолітичного періоду.
15. Матеріальна культура землеробів та скотарів.
16. Духовна культура та мистецтво. Зооморфізм та антропоморфізм первісного мистецтва.
17. Вивчення античних пам’яток півдня України
18. Антична колонізація Північного Причорномор’я
19. Античні держави Північного Причорномор’я.
20. Мова, писемність та освіта Північного Причорномор’я.
21. Архітектура, побут, грошова та військова справа.
22. Ніконій, Тіра, Борисфеніда, Ольвія, Херсонес Таврійський
23. Декоративно-ужиткове мистецтво населення античних міст-держав: фольклор, музика, театр.
24. Релігія та культи Північного Причорномор’я.
25. Витоки давньослов’янської культури.
26. Побут, поселення та городища давніх слов’ян.
27. Мова та початки писемності.
28. Прикладне мистецтво та духовна культура давніх слов’ян.
29. Загальна характеристика періоду.
30. Розвиток освіти, писемності та літописання на Русі.
31. Книжковий обмін та книгозбірні.
32. Архітектура та будівництво Київської Русі.
33. Декоративне та образотворче мистецтво Київської Русі.
34. Монументальне та прикладне мистецтво Київської Русі.
35. Іконопис, книжкова мініатюра Київської Русі.
36. Побут Київської Русі.
37. Наука та філософські уявлення Київської Русі.
38. Центри становлення культури в Галицько-Волинському князівстві: міста, княжі двори, метрополії.
39. Особливості літописання та освітньої діяльності в Галицько-Волинському князівстві.
40. Основний репертуар рукописної книги в Галицько-Волинському князівстві.
41. Особливості будівництва в Галицько-Волинському князівстві.
42. Храмове, замкове та містобудівництво Галицько-Волинського князівства.
43. Література пізнього середньовіччя. Галицько-Волинський літопис.
44. Пісенний та музичний фольклор.
45. Церковний спів, побутова пісня та музичні інструменти.
46. Образотворче та декоративне мистецтво Галицько-Волинського князівства.
47. Наука в Галицько-Волинському князівстві.
48. Освіта. Православні та католицькі школи.
49. Початки книгодрукування.
50. Фіоля. Ф. Скорина
51. Друкований трактат Ю. Дрогобича
52. Рукописна книга: літописання.
53. Будівництво та архітектура: забудова міст, православні храми та особливості архітектури пізньої готики.
54. Філософська та науково-природнича думка в 15 столітті.
55. Київський гурток книжників.
56. Філософські аспекти перекладної літератури.
57. Особливості книжкової мініатюри, скульптури та іконопису.
58. Становлення театру: ігри та обряди, скоморохи, літургійне дійство.
59. Вплив реформаційних рухів на культурне життя в Україні.
60. Кальвінізм в Україні.
61. Могили.
62. Основні осередки культури: літературно-перекладацький гурток в Миляновичах та Острозька слов’яно-греко-латинська академія.
63. Заснування та освітньокультурна діяльність братств: Львівське, Київське та Луцьке братства.
64. Протестантські школи та єзуїтські колегіуми.
65. Особливості архітектури та містобудування 16-17 ст.
66. Житлове будівництво. Муровані та дерев’яні церкви.
67. Образотворче та декоративне мистецтво.
68. Монументальне мистецтво. Іконопис.
69. Книжна мініатюра та гравюра.
70. Література: Іван Вишенський та полемічна література.
71. Театр: шкільний. Шкільні декламації, містерія, вертеп.
72. Розвиток філософської та історичної думки.
73. Львівська друкарня І. Федоровича.
74. Видавнича діяльність князя В.-К. Острозького.
75. Друкарня Києво-Печерської лаври.
76. Особливості латинсько-польського видання.
77. Друкарство другої чверті XVII століття.
78. Структура Києво-Могилянської академії.
79. Виховні принципи та навчальний процес в академії.
80. Міжнародні зв’язки академії з Московською державою, Валахією, Молдовією, Сербією та іншими державами.
81. Роль І. Мазепи та П. Могили у становленні культури.
82. Козацтво як історичне явище.
83. Особливості козацького літописання.
84. Особливості архітектури козацької доби: Українське бароко.
85. Театральне та образотворче мистецтво в Україні другої половини 17 ст.
86. Особливості культурно-мистецького процесу в Україні у 18 ст.
87. Освіта та література у 18 столітті.
88. Архітектура та образотворче мистецтво другої половини 18 століття.
89. Музичне життя в Україні.
90. Шевченка у розбудові української культури.
91. Малярська творчість Т. Шевченка.
92. Становище української культури та науки в 19 століття.
93. Організація науково-мистецьких товариств.
94. Культурно-освітні заклади та їх роль у розвитку культури.
95. Реформа освіти: недільні школи, клубні заклади та бібліотеки в Україні.
96. «Просвіти» та їх роль у культурному процесі.
97. Розвиток музичного та образотворчого мистецтва.
98. М. Драгоманов та І. Франко як видатні діячі української культури в другої половини 19 століття.
99. Розвиток та особливості театрального та музичного мистецтва.
100. Архітектура та будівництво.
101. Особливості містобудування.
102. Образотворче мистецтво: С. Васильківський, І. Труш, О. Новаківський, М. Башкірцева, І. Репін, Л. Жемчужніков та ін.
103. Скульптура.
104. Розвиток музейної справи.
105. Радянська українізація та культурна революція.
106. Освіта та наука в радянські Україні.
107. Художня культура Розстріляного Відродження.
108. Особливості літературного життя.
109. Мистецтво: живопис, скульптура, архітектура, музика, театр та кіно.
110. Становище української науки в евакуації.
111. Архітектура та образотворче мистецтво
112. Розвиток музичного та театрального мистецтва.
113. Становлення засобів масової інформації.
114. Радіо. Телебачення та преса.
115. Архітектура та образотворче мистецтво
116. Стан української культури в період «хрущовської відлиги».
8. Шкала оцінювання
Підсумковий рейтинговий бал | Підсумкова оцінка за шкалою ECTS | Підсумкова оцінка за 4-бальною шкалою |
91-100 | A | 5 (відмінно) |
83-90,9 | B | 4 (добре) |
76-82,9 | C | (4 добре) |
68-75,9 | D | 3 (задовільно) |
61-67,9 | E | 3 (задовільно) |
20-60,9 | FX | 2 (незадовільно з можливістю повторного складання) |
0-19,9 | F | 2 (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу) |
Оцінка «відмінно» ставиться студенту за таких умов:
– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;
– високого рівня теоретичної та практичної підготовки, прояву впевненості, творчості, ініціативності, організованості;
– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт.
Оцінка «добре» ставиться студенту за таких умов:
– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;
– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;
– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності.
Оцінка «задовільно» ставиться студенту за таких умов:
– нечітких відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;
– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності
– виконання програми курсу та індивідуальних завдань;
Оцінка «незадовільно» ставиться студенту за таких умов:
– невиконання обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;
– невчасного виконання завдань передбачених курсом без поважних причин.
9. Методичне забезпечення:
опорні конспекти лекцій, ілюстративні матеріали, інтернет-ресурси тощо.
10.Рекомендована література:
Древние цивилизации. – М., 1989. История первобытного общества. – М., 1990. Античність як тип культури. – М., 1988. Введение в культурологию. – М., 1993. Назначение человека. – М., 1994. Смысл истории. – М., 1990. От наукоучения – к логике культуры. – М., 1991. Білецький П. Українське мистецтво друг. пол. XVII – XVIII ст. – К., 1988. культурология. – М., 2002. Большой иллюстрированый атлас первобытного человека. – Прага, 1972. Греческая цивилизация. – М., 1992. Світогляд даніх Киян. – К., 1992. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992. Византийская эстетика: теоретические проблемы. – М., 1977. Вайнтруби Священные лики цивилизаций. – К., 2001. История религий Востока. – М., 1988. Відродження нації. – К.,1990. Нариси з філософської думки Київської Русі. – К., 1994. Історія української літератури. – К.,1993. Культурно-національний рух на Україні в XVI – XVII ст. – К., 1916. Итальянское Возрождение. – Л., 1990. Історія розвитку української державності. – К., 1991. Древние цивилизации. – М., 1990. Енциклопедія українознавства у 10 т. – Париж, Торонто, Нью-Йорк, 1954 та ін. Первобытное общество. – М., 1953. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. Монументальний живопис на Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. – К., 1988. Жолтовський їнський живопис ХVІІ – ХVІІІ ст. – К., 1973. Жолтовський є життя на Україні в ХVІ-ХVІІ ст. – К., 1983. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1993. Історія українського мистецтва: У 6 т. – К., 1966-1970. Історія українського образотворчого мистецтва. – К., 1975. Історія української літератури: У 2 т. – К., 1987-1988. Искусство Византии IX – XV вв. – М., 1986. Історія світового мистецтва. – М., 1976. Історія світової культури / під. ред. Т. Левчук. – К., 1994, 1997, 1999. Історія української культури / за ред. І. Крип’якевича. – Нью-Йорк, 1990. Історія української культури в 5-ти томах. – К., 2010. Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн. /За ред. . – К., 1993-1994. Философия культуры. – СПб., 1996. Слов’янська міфологія. – К., 1994. Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу. – К., 1996. Культурологічний словник. – К., 1994. Історія світової культури. – К., 1994, 1995. Українське народознавство. – К., 1994. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991. Лосєв І. Історія і теорія світової культури. – К., 1995. Феномен культуры. – М., 1998. Мистецтво України в 5 томах. – К.: «Українська енциклопедія ім. М. Бажана», 1991 та ін. Очерки истории искусства. – М., 1987. Піча В. Культурологія. – Львів, 2003. Іванова К. Культурологія. – К., 2005. Полікарпов В. Лекції з історії світової культури. – Харків., 1990. «Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1987. Тисяча років української культури. – К., 1993. Історія первісного суспільства. – К., 1999. Природа, технологія, культура. – К., 1985. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. Курс лекцій / під ред. С. Головка. – К., 1992. Київська Русь. – К., 1996. Українська культура / за ред. Д. Антоновича. – К., 1993. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник / за ред. Зазюн І., – К., 2000. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник / за ред. М. Заковича. – К., 2006. Українське бароко та європейський контекст. Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. – К., 1991. Філософія Відродження на Україні. – К., 1990. Фрезер Дж. Золотая ветвь. – М., 1996. Києво-Могилянська академія. – К., 1988. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002. Энциклопедический словарь по культурологии. – М., 1997.