6.2. Витяжні вентиляційні системи, що видаляють повітря з приміщень заряджання кислотних та лужних акумуляторних батарей, повинні бути окремими.
6.3. У приміщенні для заряджання акумуляторів та у приміщенні приготування електроліту світильники, обладнання, що використовуються, повинні бути виготовлені у вибухобезпечному виконанні.
6.4. Бутлі з кислотою, електролітом повинні переноситися на спеціальних ношах або інших пристроях, що унеможливлюють падіння бутлів, а під час перевезення повинні бути надійно закріплені на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.
Посудини з кислотою, лугом та електролітом повинні мати відповідні написи.
6.5. Зарядні пристрої та апаратура (реостати, реле зворотного струму) повинні встановлюватися у приміщенні, відділеному стіною від приміщення, в якому проводиться зарядження батарей.
Стіна повинна забезпечувати непроникність для газів, що виділяються у процесі зарядження.
6.6. Акумуляторні батареї, встановлені для зарядження, з'єднуються між собою дротами з наконечниками, що щільно прилягають до клем батарей та унеможливлюють іскріння. З'єднувати затискачі акумуляторних батарей дротом (закруткою) не допускається.
6.7. Не допускається під час зарядження заміряти напругу на клемах за допомогою навантажувальної вилки, а також перевіряти наявність напруги акумуляторних батарей коротким замиканням.
6.8. Для огляду акумуляторних батарей повинні застосовуватися переносні світильники у вибухобезпечному виконанні напругою, що не перевищує 42 В.
6.9. Забороняється:
заходити до зарядної з відкритим вогнем;
користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;
зберігати в акумуляторному приміщенні пляшки з сірчаною кислотою або посудини з лугом більше від добового використання, а також порожні бутлі та посудини;
спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї.
6.10. Робочі місця для ремонту акумуляторних батарей повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
6.11. Плавити свинець та заповнювати ним форми під час виливання деталей акумуляторів і паяти їх треба тільки у витяжних шафах. Роботи, пов'язані з дотиком до свинцю та його оксидів, повинні виконуватися у гумових рукавицях.
6.12. У разі попадання кислоти, лугу або електроліту на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла спочатку великою кількістю води, а потім нейтралізуючим розчином, а при попаданні їх у очі - негайно звернутися до лікаря.
6.13. Електроліт, пролитий на стелаж, верстак тощо, необхідно витерти ганчір'ям, змоченим в 10 %-му нейтралізуючому розчині, а пролитий на підлогу - спочатку посипати тирсою, зібрати її, потім це місце змочити нейтралізуючим розчином та витерти насухо.
6.14. Забороняється зберігати продукти харчування та вживати їжу в приміщенні акумуляторного відділення.
7. Вимоги безпеки під час мідницько-радіаторних робіт
7.1. Для видалення шкідливих викидів під час мідницьких робіт робочі місця паяння, лудження та зачищення повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
7.2. На дільниці, де здійснюється травлення кислотою, повинна бути влаштована витяжна шафа, де зберігають флюс та матеріали для його виготовлення у кількості, що не перевищує добової потреби. Припой зберігають у металевих ящиках. Для травлення кислотою повинні застосовуватись кислототривкі ємності.
7.3. Перед ремонтом, паянням або зварюванням ємність з-під вибухо-, пожежонебезпечних та отруйних рідин повинна бути промита (знезаражена) гарячою водою з каустичною содою, пропарена, просушена гарячим повітрям до повного видалення залишків цих рідин з наступним аналізом повітряного середовища в ємності за допомогою газоаналізатора.
7.4. Паяти радіатори, наливні баки та інші великі деталі необхідно на спеціальних підставках (стендах), обладнаних для стікання припою.
7.5. Тиск стисненого повітря під час випробування радіатора не повинен перевищувати величини, визначеної для цього радіатора.
7.6. Під час роботи з паяльною лампою забороняється:
розпалювати несправну паяльну лампу;
заливати лампу пальним більше ніж на 3/4 об'єму;
використовувати для заправки етилований бензин;
заправляти паяльну лампу пальним, виливати пальне та розбирати паяльну лампу поблизу відкритого вогню;
наливати пальне в неохолоджену лампу; випускати стиснене повітря через наливний отвір запаленої лампи або при неохолодженому пальнику;
працювати з паяльною лампою поблизу розташування легкозаймистих та горючих речовин;
розпалювати паяльну лампу, наливаючи пальне через ніпель пальника.
7.7. Під час виявлення несправностей (підтікання резервуара, пропускання палива через нарізку пальника, деформація резервуара) робота з цією лампою повинна бути негайно припинена.
7.8. Свинець та кольорові метали необхідно плавити тільки у витяжній шафі. Ємність з розплавленим металом забороняється ставити на вологу підлогу.
8. Вимоги безпеки під час шиномонтажних та вулканізаційних робіт
8.1. Монтаж та демонтаж шин в АТЦ (ГТЦ) необхідно виконувати на спеціально відведеній ділянці, обладнаній колесозйомником, шиномонтажним стендом, необхідним обладнанням, інструментом та пристосуванням.
8.2. Вулканізаційні роботи повинні проводитись у приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
Все електрообладнання, у тому числі й вулканізатори, повинно бути заземлене.
8.3. Верстати для шорсткування повинні бути обладнані пристроями для місцевого відсмоктування пилу та мати огородження привода.
8.4. Під час знімання коліс під вивішений великовантажний автомобіль або інший технологічний транспортний засіб необхідно ставити підставки, виготовлені для даної марки транспортного засобу, а під колеса, що не піднімаються, підкласти упори (противідкатні башмаки).
Перед відкручуванням гайок кріплення коліс необхідно випустити повітря з шин, що знімаються. Під час знімання задніх здвоєних коліс необхідно випустити повітря з обох шин.
Перед встановленням колеса на великовантажний автомобіль або інший технологічний транспортний засіб необхідно попередньо підкачати шину повітрям до тиску 0,08 - 0,1 МПа (0,8 - 1,0 кгс/см 2) та переконатися у правильності встановлення замкового кільця.
Під час підкачування шини забороняється перебувати навпроти замкового кільця.
Накачування та підкачування знятих з автомобіля шин необхідно виконувати із застосуванням запобіжних пристроїв, що унеможливлюють вилітання кілець.
Накачувати шини повітрям до потрібного тиску можна тільки після установлення і повного закріплення колеса на ступиці.
8.5. Допускається знімання та встановлення коліс за допомогою вилкових автонавантажувачів на автомобілях вантажопідйомністю від 25 до 75 т. Забороняється знімати та встановлювати колеса на великовантажних автомобілях вантажопідйомністю 75 т і більше без застосування колесознімача.
8.6. Під час накачування шин на спеціально відведеній дільниці повинні бути встановлені манометри, що пройшли випробування, або дозатор тиску повітря.
8.7. Під час роботи з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру обов'язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.
VI. Вимоги безпеки до технічного стану та обладнання великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів
1. Загальні вимоги
1.1. Великовантажний автомобіль та інший технологічний транспортний засіб повинен бути зареєстрований відповідно до вимог Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 січня 2010 року N 8.
Експлуатація незареєстрованих транспортних засобів забороняється.
1.2. Перед виїздом з АТЦ (ГТЦ) технічний стан великовантажного автомобіля або іншого технологічного транспортного засобу повинен перевірятися посадовою особою, відповідальною за їх безпечну експлуатацію.
2. Вимоги безпеки до зберігання великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів
2.1. Великовантажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби дозволяється зберігати в опалюваних та неопалюваних приміщеннях, під навісами та на спеціально відведених відкритих майданчиках.
2.2. Автомобілі-цистерни для перевезення горючих та легкозаймистих речовин повинні зберігатися на відкритих майданчиках, під навісом або в ізольованих одноповерхових приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні.
2.3. Великовантажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби, що потребують ремонту, повинні зберігатися окремо від справних великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів.
2.4. Після розміщення великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів у приміщенні для стоянки двигун повинен бути вимкнений.
2.5. На великовантажних автомобілях та інших технологічних транспортних засобах, що поставлені на місце стоянки, повинна бути вимкнена подача палива та електроживлення, замкнені двері кабіни. Вони повинні бути загальмовані стоянковими гальмами.
2.6. У приміщеннях, призначених для стоянки, а також на стоянках під навісом або на майданчиках забороняється: палити, користуватись відкритим вогнем; проводити будь-який ремонт технологічних транспортних засобів; залишати відкритим горловини паливних баків, підзаряджати акумуляторні батареї (у приміщеннях); мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки та одяг; зберігати паливо, за винятком палива в баках технологічних транспортних засобів; заправляти технологічні транспортні засоби паливом, а також зливати паливо з баків.
3. Вимоги безпеки до великовантажних автомобілів
3.1. Кабіна великовантажного автомобіля повинна відповідати таким вимогам:
вітрове та бокове скло не повинно мати тріщин та затемнень, що ускладнюють видимість;
бокове скло повинно плавно пересуватись рукою або за допомогою підйомного механізму;
на сидінні та спинці сидіння не допускаються провали, рвані місця, пружини, що виступають, та гострі кути;
сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручне розташування водія;
замки всіх дверей повинні бути справними;
опалювальний пристрій кабіни в холодний період року повинен бути справним.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |


