ївна
Практичний психолог
Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
ВИСТАВА ФОРУМ-ТЕАТРУ «МИ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»
Для батьків
Анотація
Методична розробка присвячена проблемі профілактики насильства і жорстокого поводження у сім’ї та в учнівському колективі. Вона може бути використаною працівникам психологічної служби та педагогам для проведення просвітницької та профілактичної роботи серед батьків.
Мета: профілактика різних проявів насильства та жорстокого поводження з дітьми у сім’ї та в учнівському колективі, сприяння формуванню здорового мікроклімату в сім’ї, товариських стосунків між дітьми та батьками.
Наочне оформлення: напис «Ми проти насильства», квіти для оформлення сцени.
Музичне оформлення: інструментальна музика: «Тодес», «Божественна мелодія; пісня Даяни «Мама, мне на тебя не наглядеться», пісня «В каждом маленьком ребенке», музика Kishe Алібі «Вогонь сердець», ритмічна музика, фільм Ролана Бикова «Я больше никогда сюда не вернусь»
Обладнання: акустична система, мікрофон, проектор, екран.
Реквізити та аксесуари: лялька-пупс, корзина, 4 ляльки, колисочка, гребінець для волосся, дитяча книжка, жилетки для волонтерів, костюми та віночки для ангелочків, шкоринка хліба, свічки для всіх учасників.
Вступ
Ми живемо у світі, однією з характерних ознак якого є насильство. Нині
Україна потерпає від жорстокої економічної, соціальної і моральної кризи. Цей період характеризується зростанням злочинності та падінням загальнолюдських цінностей. Надзвичайно актуальним стає питання поінформованості найширшого загалу населення про недопущення будь-яких проявів насильства стосовно дітей і шляхи його подолання. Наше завдання привернути увагу батьків до проблеми насильства у сім’ї, допомогти усвідомити наслідки насильницьких методів виховання для психічного розвитку та здоров’я дітей, сприяти формуванню психологічної компетентності батьків щодо виховання дітей.
Однією з активних форм роботи практичного психолога з даного питання є соціально-психологічний театр. Він – і за формою підготовки вистави, і за формою презентації для глядачів є активною взаємодією, адже, готуючи виставу, діти-актори активно взаємодіють між собою, обговорюючи власні соціальні і психологічні проблеми, допомагають одне одному їх вирішувати. Вони беруть участь у доборі музичного супроводу, у підготовці і виготовленні костюмів, постановці мізансцен. У процесі інтерактивної взаємодії діти проживають реальне життя в групі акторів, роблять корисну справу та отримують життєвий досвід спілкування, вирішення проблем, виявляють самостійність і відповідальність.
Основна частина
Хід вистави
Психолог: Сьогодні ми вам покажемо театр життя. Як це про що це, ви дізнаєтесь пізніше. А зараз у мене до вас є низка правил та прохань. Я вас прошу поважати себе, тих, хто у цій залі та тих, хто буде виступати. Не шуміть та не розмовляйте, будь ласка вимкніть свої мобільні телефони, адже кілька хвилин повної тиші не віднімуть у вас усього життя. У нашому театрі є ще одне правило на початку, посередині вистави, навіть якщо дуже хочеться не аплодуйте. Чому? Уявіть, що до вас прийшли люди, які хочуть розповісти про свої проблеми та переживання. Ну хіба за це аплодують?. У самому кінці, коли все закінчиться у вас буде можливість подякувати оплесками. Отже вистава починається.
Звучить тривожна музика «Тодес». На сцену виходять 3 дітей
1 дитина: З планетою нашою
Певно щось сталось
Проблема насильства
Гостро постала.
2 дитина: Жорстокість і злість
Навкруги процвітають
І виходу з цього
Здається, немає
1 дитина: Образи, жебрацтво
Погрози і здирство
Породжують в людях
Гнів і насильство
2 дитина: Страждають від цього
Дорослі і діти
Чи можемо ми
Щось у світі змінити?
1 дитина: Змінити весь світ
Це нам ще не під силу,
Та стати добрішими всім
Це можливо.
2 дитина: Чому ж низько впало
Так наше суспільство,
Чому проявляється
Всюди насильство.
1 дитина: Нам треба разом
Вихід з цього шукати
Щоб прояв насильства
У світі здолати.
2 дитина: Давайте конкретні проблеми розв’яжемо
Уваги питання ці варті
Для всіх соціальну виставу покажемо
В учнівському форум-театрі.
1 дитина: Щоб встановить контакт один із одним
І ближче познайомитися з вами,
Цікаві вправи на взаємодію
Ми пропонуємо до вашої уваги.
Фаза 1. Розігрів
Вправа «Привітання»
Учасникам пропонують стати в коло і, рухаючись хаотично, привітатися одне з одним різними способами:
• як люди дуже скуті, сором'язливі;
• як люди, що кудись поспішають;
• як друзі, котрі не бачилися кілька років. (Необхідно продемонструвати глядачам усі дії.)
Вправа«Вузол»
Учасникам пропонують зав'язати вузол із тіл, рухаючись повільно в центр кола і тримаючись за руки. При цьому руки не можна роз'єднувати. Коли вже неможливо виконувати дії, учасники зупиняються і починають розплутувати вузол. Вправу можна ускладнити, запропонувавши учасникам заплющити очі.
Вправа «Людина до людини»
Учасники стають у пари. Джокер пропонує парам виконати вправу: спільно прийняти якусь позу. Через деякий час дають команду знайти другого партнера: «Людина до людини!». Той, хто залишився без пари, дає завдання, і гра продовжується.
Вправа «Гіпноз»
Учасники стоять у парах. Один — гіпнотизер, інший — навіюваний. Гіпнотизер повільно рухає рукою, тримаючи долоні перед обличчям другого учасника. Навіюваний повільно і синхронно намагається рухатися за долонею, спрямовуючи погляд у центр долоні. Потім учасники міняються ролями. Також вправу цікаво виконувати утрьох чи під музику.
Закінчивши «розігрів», глядачі сідають на свої місця
Вступне слова керівника, що веде виставу
Психолог: Насильство… Яке страшне, холодне і неприємне слово. Скільки горя і болю несе воно в собі? Скільки скалічених душ залишається після нього. Насильство фізичне чи психологічне, пережите чи уявне, приховане в нас самих, в наших думках і вчинках, воно живе в нас та посеред нас. Насильство – це не те, що трапляється тільки з іншими, це те, що стосується кожного з нас. Що з ним робити? Як розпізнати? Як визначити межу між позитивною енергією та руйнівною силою? Як уберегти себе та інших від цієї сили?
Фаза 2. Виступ
Звучить легка і мелодійна музика. На сцену виходять дівчатка у костюмі
ангелочків. Сідають у коло. Дівчинка в центрі держить ляльку-пупса.
Звучить «Розмова дитини з Богом»
Диктор: За день до народження дитина спитала у Бога.
Дитина: Кажуть завтра мене відправляють на Землю… Як же я буду жити в цьому світі, адже я така ще маленька та беззахисна.
Голос Бога: Я подарую тобі янгола, який буде чекати тебе… Та піклуватись про тебе…
Дитина: Тут на небесах я тільки співаю та сміюсь. Цього мені достатньо для щастя?
Голос Бога: Твій янгол буде співати та посміхатися для тебе. Ти відчуєш його любов та будеш щасливою.
Дитина: Але як же я буду розуміти людей, я ж не знаю їхньої мови?..
Голос Бога: Твій янгол буде говорити тобі самі прекрасні та солодкі слова, які
ти коли-небудь почуєш. Спокійно та терпляче він навчить тебе говорити…
Дитина: Я чула на Землі є зло… Хто мене захистить?
Голос Бога: Твій Янгол захистить тебе, навіть ризикуючи своїм життям…
Дитина: Боже, перш ніж покинути тебе, скажи мені, як звати мого янгола?
Голос Бога: Його ім’я не має значення… Ти будеш називати його просто МАМА…
Дівчатка виконують танець ангелів
під пісню Даяни «Мама мне на тебя не наглядется»
Звучить музика « Божественна мелодія».
На фоні музики звучить дикторський текст
Диктор: Всі люди: і молоді і літні – в минулому діти. Дитинство людини – це її доля, її талант, її вдача. З’являючись на білий світ, маля розраховує на піклування і охорону, та іноді трапляється так, що той ангел перетворюється на злого і страшного демона.
На сцену виходять волонтери
1 Волонтер: Суспільство – це бурхливе море різних людських доль.
2 Волонтер: Але так часто у коловороті людських відносин та вчинків губляться човники дитячих доль, дитячих мрій, дитячих сліз...
1 Волонтер: Насилля – це ракова пухлина соціального неблагополуччя.
2 Волонтер: В наш час, нажаль, і досі зустрічаються випадки побиття дітей власними батьками.
1 Волонтер: Ці діти страждають через відсутність батьківського піклування, ласки, людського тепла і розуміння.
2 Волонтер: Тож наше завдання привернути суспільну увагу до даної проблеми. А вона дійсно існує, і про це ви зрозумієте, переглянувши фільм, який зняв Ролан Биков на замовлення ЮНЕСКО ще у 1990 році.
Перегляд фільму «Я більше ніколи сюди не повернусь»
1 Волонтер: Всі люди: і молоді і літні – в минулому діти. Дитинство людини – це її доля, її талант, її вдача.
2 Волонтер: Тому така велика відповідальність дорослих – адже від них залежить доля майбутнього покоління.
1 Волонтер: Саме на дорослих лежить велика відповідальність за охорону та піклування про дітей, їх захист від будь-яких форм насилля.
2 Волонтер: Коли в родині панують мир і злагода, любов і довіра, то й діти радісні, їхні личка світяться від щастя, їхні душі повняться теплом і світлом, яке вони передають, граючись зі своїми ляльками.
Звучить дитяча мелодія «В каждом маленьком ребенке»
Діти забігають в зал, бігають, стрибають,
а потім граються з іграшками та розмовляють з ними
Дівчинка 1: Пора вже спати, моя квіточко. Лягай, а мама тобі заспіває.
Співає колискову
Дівчинка 2: Розчісує ляльку і каже «Я люблю тебе, моє сонечко. Ти моя розумниця, моя помічничка. Ти така в мене хороша.
Дівчинка 3: Моя ти красуне! Давай приміряємо нове платтячко, яке я тобі купила.
Дівчинка 4: А я тобі нову книжечку придбала, моя зірочко, із цікавими казками. Давай почитаємо.
Діти з іграшками вибігають із залу
Звучить музика «Божестенна мелодія». Виходить жінка
Жінка: Люди! – Поставте мене велетенською дзвіницею над Землею. Хай буде на ній стільки дзвонів, скільки б’ється на землі дитячих сердець. Хай відлунюють вони їх веселий щебет та сміх. А я день і ніч дзвонитиму на сполох і голоситиму про тих дітей, які щоденно страждають од підлості, жорстокості, розтлінності та байдужості дорослих. Бо немає на світі нічого страшнішого за насильство та приниження людської гідності. Бо немає на світі нічого нещаднішого, ніж діти без майбутнього. Бо немає на світі нічого трагічнішого, ніж людство без майбутнього.
Луна повторює останнє слово
1 Волонтер: Народна мудрість каже: “Посієш вчинок – пожнеш звичку; посієш
звичку – пожнеш характер; посієш характер – пожнеш долю”. Ось так формується життєва лінія людини.
2 Волонтер: Звичайно, для гармонійного розвитку дитини потрібне особисте щастя її батьків, потрібна гармонійна родина.
1 Волонтер: Одним із найбільш несприятливих факторів, руйнуючих не тільки
родину, але й душевну рівновагу дитини, являється пияцтво батьків.
2 Волонтер: Дуже часто діти таких батьків піддаються жорстокому ставленню.
1 Волонтер: Вони позбавлені елементарних умов життя для повноцінного існування.
2 Волонтер: Такі діти дуже часто потерпають від холоду та голоду.
Волонтери йдуть зі сцени. З’являється дівчинка зі шкоринкою хліба
Дівчинка: Засни… Поспи… Я коли сплю, завжди росту. Рости, рости, хлібчику, бо так тебе мало, в широту рости й у висоту. Як не виростеш, а ні трішки – нехай стану я маленька, як мишка, щоб мені тебе вистачило на цілісінький вік. Щоб я нірку прогризла в шкуринці, в тебе влізла, жила й поживала, м’яко спала на теплій перинці. І жувала, жувала, жувала…Спробуй вдар мене, чи подражни. Там не буду я мерзнуть і плакать, там в хлібинці не знайдуть вони, там не страшно…
Луна повторює останнє слово
На авансцену виходять волонтери
1 Волонтер: Є старовинна мудрість: «Перш ніж сказати – порахуй до десяти. Перш ніж образити – порахуй до ста. Перш ніж вдарити – порахуй до тисячі».
2 Волонтер: Краще в останньому випадку порахувати до мільйона – тоді батько або мати остаточно охолонуть і їм буде соромно за те, що вони хотіли вдарити власну дитину.
1 Волонтер: Добро породжує лише добро, напівправда – це вже неправда, треба захищати права беззахисних дітей. Адже вони виростають і потім починають мститися за своє скалічене дитинство, нівечити життя інших людей, естафета ненависті та жорстокості продовжується.
2 Волонтер: Жорстокість батьків породжує жорстокість дітей – ганебне коло залишається, естафета зла продовжується.
1 Волонтер: У таких дітей змінюється система моральних цінностей та спотворюється світогляд.
2 Волонтер: У вирішенні будь-яких проблем вони намагаються застосувати хитрість, підлість та фізичну силу.
Волонтери йдуть зі сцени. Під ритмічну музику виходить група підлітків імітують бійку. Потім завмирають на місці. Музика зупиняється.
Звучить голос диктора
Диктор: Підлітковій жорстокості немає меж, та в наших силах розірвати це ганебне коло. Агресію дітей, душі яких понівечені дорослими, як страшну пожежу, може загасити людина, ім’я якій – психолог.
Щоб розібратися у психіці дитини –
Потрібен тут спеціаліст від Бога,
Який їй у щоденній тяганині
Завжди надасть посильну допомогу.
Психологи – це справжні диригенти,
Виводять підлітків із їхніх мушель,
Приходять у складні для них моменти
Лікують не тіла дітей, а душі.
Музика продовжується, підлітки тиснуть руки один одному,
братаються і виходять зі сцени. З’являються волонтери
1 Волонтер: Багато років тому Організація Об’єднаних Націй та велика кількість країн світу визначили, що діти потребують спеціальної охорони та піклування, в зв’язку з їх фізичною та розумовою незрілістю, включаючи належний правовий захист.
2 Волонтер: І тоді було прийнято міжнародну угоду, яка б сприяла забезпеченню необхідних для цього умов – Конвенцію про права дитини.
1 Волонтер: Конвенція про права дитини є основним законом, що стосується дітей та дитинства, забезпечує рівні та сприятливі можливості розвитку та виховання, а також захищає права та свободи кожної дитини.
2 Волонтер: Наше завдання – щоб всі норми та положення міжнародної Конвенції виконувалися, щоб дітям, які живуть у виключно складних умовах, приділялась особлива увага.
1 Волонтер: І можливо тоді у бурхливому морі людських доль ми більше не будемо губити вогники дитячих сердець.
Під час цих слів волонтери засвічують свічки,
до них приєднуються всі учасники
1 - й учень: Мій улюблений світ – без насильства,
Без жорстокості, болю і зла,
Де народом заспівана пісня
Містить тільки хороші слова.
2 - й учень: Мій улюблений світ – без насильства,
Де немає страждання й війни,
Де розквітла калина барвиста,
Й голосінь не почуєш сумних.
3 - й учень: Мій улюблений світ – це не казка,
А реальне щасливе життя,
Бо звільнивши наш світ від насильства,
Можна сміло іти в майбуття.
4 - й учень: І коли на теренах країни
Без страждань заживе кожне місто,
Скажуть люди всієї країни:
Усі разом: Україна – це світ без насильства.
Звучить музика Kishe Алібі «Вогонь сердець», з’являється дівчина одягнена у білий одяг, виконує пластичний танок. Вона символізує вогник надії на краще майбутнє та мрії дітей.
Фаза 3 Форум
Наша вистава дійшла до свого кінця. Можливо, комусь ця ситуація знайома. Але в житті так важко зрозуміти хто є хто. Як ми можемо знати чого і від кого чекати. Насправді це складно. По суті можна сказати, що вистава закінчилася: згасне світло, ваші оплески, як це буває у справжньому театрі. Але життя – це не театр. Пройде чимало часу і воно запропонує кожному нову роль, новий театр і доведеться грати у новій зовсім незнайомій п’єсі, і грати доведеться чесно, не фальшивити і не перегравати. А це також дуже складно.
Сьогодні ми показали вам виставу соціально-психологічного театру. Можливо, хтось у залі має свої думки стосовно теми, яку ми сьогодні підняли. Хотілося б почути їх.
Заключна частина
Дана форма роботи з батьками є ефективнішою від звичайної лекції чи бесіди. Вона допомагає дорослим зрозуміти і усвідомити до чого призводить насильство та жорстоке поводження з дітьми, а також змушує задуматись над своїми вчинками та діями.
Використана література
Розробка заняття батьківського всеобуча Хрестівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Фільм Ролана Бикова « Я больше сюда никогда не вернусь» «Соціально-психологічний театр»/ авт..-упоряд.:Любов Жеребньова, Тетяна Артеменко. – К.: Шк. Світ, 2011. – 120ст. – (бібліотека «Шкільного світу»).4. http://www. audi
5. http://onlinemusic.
6. http://
