А я просто українка, україночка…

«А я просто українка, україночка… »

Чарівна україночка

Свято - конкурс

Мета :

пробуджувати пізнавальний інтерес до історії українського народу, його культури, мови; розвивати навички виразного декламування;

виховувати патріотичні почуття, любов до рідного краю, рідної мови.

Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. Вони освячені віками. Звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сьогоденні, а й в історичному минулому. Це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших національних справах. Звичаї і рідна мова – це і є характерні ознаки народу.

Сьогодні в один із перших весняних днів, ми зібралися на свято, щоб вшанувати звичаї нашого українського народу, глибше їх вивчити, а також привітати всіх мам, бабусь, дівчаток зі святом Весни.

Наше свято-конкурс називається «А я просто українка, україночка…» на конкурсі учасницям надається можливість показати знання народних звичаїв, сміливість, винахідливість, свою красу та вроду, мовну культуру.

Конкурс оцінює журі : вчителі, мами хлопчиків.

Звучить мелодія.

А тепер запросимо учасниць конкурсу.

До класу заходять учасниці конкурсу ( шестеро дівчаток ), одягнені у гарні українські національні костюми. Низенько вклоняються присутнім.

І. Привітання.

1-а учасниця.

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просим до господи,

Раді вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати.

2-а учасниця.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом з любов'ю і миром.

3-а учасниця.

Для людей відкрита наша хата біла.

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

4-а учасниця.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

5-а учасниця.

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

6-а учасниця.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.

1-а учасниця.

Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава.

Рідний край свій полюбити –

Найважніша справа.

2-а учасниця.

Батьківщино – сонечко, рідний край!

Тут топчу я стежечку з краю в край.

Тут я народилася, тут росту,

І тягнусь, мов квіточка, в висоту.

3-а учасниця.

Ми – маленькі друзі,

Українські діти,

Мов квітонькам у лузі,

Добре нам всім жити.

4-а учасниця.

Дітвора ми українська,

Гарні ми дівчата,

Хоч слабі у нас ще руки

Та душа завзята.

5-а учасниця.

Ми малі, та всі ми друзі,

Ми – одна родина,

Є одна у всіх нас мати

Рідна Україна.

6-а учасниця

Українка я маленька,

Україна моя ненька.

В неї щира я дитина.

Щира, добра та єдина.

Пісня « Я – українка»

Я – українка

Я горда тим, що українка,

Козацького роду.

Розквітаю, наче квітка,

Маю добру вроду.

Приспів:

Люблю пісню, рідну мову

І степи широкі.

Йду щоразу у діброву,

Де дуби високі.

І хоч я маленька нині,

Ще навчаюсь в школі,

Вірна любій Україні,

Злотокрилій долі.

Для того щоб розпочати конкурс нам потрібно обрати журі.

А також провести жеребкування порядку виступу учасниць

ІІ. Конкурс «Краса в імені моїм»

Наше ім'я – це не звичайне слово, а слово, яке завжди поруч, яке милує наш слух, з яким ми ніколи не розлучаємося. Новонароджена дитина отримує його найперше і живе з ним до смерті. Від того яким буде ім'я, може залежати подальша доля людини.

Ой, як не просто обрати ім'я дитині! Але цьому часто допомагають родинні традиції. Наприклад, поширено називати доньку чи сина іменем батька чи матері, дідуся чи бабусі. А от в наших першокласниць імена незвичайні. Зараз вони розкажуть про свої чудові імена.

Мої батьки – тато й мама

Ангеліною мене назвали.

Найсолодше ім'я це –

З глибини воно росте.

Означає воно «ангел»,

І «ласка» й «благодать».

Не ім'я, а справжня казка

Та життя воно додасть.

Яна – ось моє ім'я.

Яна, Яночка, Януся,

Я утіха для бабусі.

І для тата і для мами

Я як квіточка весняна.

Лагідне моє ім'я –

І пишаюся ним я.

А моє ім'я – Каріна.

Ім'я справді непросте:

Ніжне, тепле, золоте.

Перша донечка в родині

Я маленька господиня

Помагаю мамі я

Дружна в мене вся сім'я.

Ім'я Люба – ось красиве ім'я українки.

Воно і гарне, і дзвінке,

Любе, добре, чарівне.

Я найменша у родині.

Дівчинка – перлинка.

Для своїх батьків дорога дитинка.

А я Дашою зовуся

І ім’ям своїм горджуся.

Я як дар, як подарунок

Для мами, тата та бабусі.

Дуже часто чути Дар’я

В українській мові

Це для мене перше рідне слово.

Моє ім'я як у принцеси – Діана, -

Так назвала мене мама,

Бо для тата і для мами

Я – мов зірочка яскрава.

Звеселяю їх щодня –

Ось яке в мене ім'я!

ІІ. Конкурс «Весняночка – паняночка»

З року в рік ми з нетерпінням чекаємо приходу весни. Ми чекаємо, коли весна прожене холод, устелить землю зеленою травичкою, прикрасить квітами, а пташки наповнять ліси та гаї своїм веселим щебетом. Колись давно українці закликали в гості чарівницю – весну. Наш народ у своїх казках створив чудовий образ весни – молодої дівчини з вінком на голові. Вона – бажаний і довгожданий гість, її закликали дівчата гаївками, піснями-веснянками. Прихід весни – це завжди свято. Отже конкурс на краще виконання веснянки.

Як же закликали весну покажуть нам наші конкурсантки.

1-а учасниця.

Благослови, мати, весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати.

Зиму проводжати, весну закликати.

Зимонька у візочку, літечко у човнику.

2-а учасниця.

Вийди вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

На весняні квітоньки,

На маленькі дітоньки,

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

3-а учасниця.

Зеленая весняночка пишно йде,

Пташечок із вирію нам веде,

Розсіває в полі ярий цвіт

Під тим небом синім, як блакить.

4-а учасниця.

Зеленая весняночка, красний цвіт,

Збираймося, дітоньки, у похід.

Збираймося гуляти в поле, в гай.

Нехай приголубить нас рідний край.

5-а учасниця.

Ішла весна – красна

У синій хустинці.

Несла весна – красна

У скринці гостинці.

Ягнятам - травицю,

Гусятам – водицю,

Каченятам – ряску,

А малятам – ласку.

6-а учасниця.

Ой ти, весна, ти, весна,

Ти чого до нас прийшла?

Я прийшла до вас з теплом,

Із зеленим житечком.

Весна наша красна!

Що ж ти нам принесла?

Дівкам по квіточці,

Хлопцям по дудочці.

Хоровод «Подоляночка».

ІІІ. Конкурс «Зав’ю віночок…»

Весна приносить нам багато чудових запашних квітів. З них дівчата - українки плетуть вінки. А чи знаєте ви, що український віночок – не просто краса, а оберіг «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що біль знімає, волосся береже.

1.  Я хочу вплести до віночка ромашку. Вона дає дівчині не тільки здоров'я, а й доброту та ніжність.

2.  Поряд з ромашкою вплету гроно калини – символ краси і дівочої вроди, символ України.

3.  Я вплету чорнобривці. Вони рятують від головного болю.

4.  Я вплету безсмертник. Це символ довголіття.

5.  А я вплету до віночка барвінок. Ця дивна квітка – символ життя.

6.  Я хочу вплести до віночка деревій, як символ нескореності.

Подивіться, який чудовий віночок вийшов у наших дівчаток!

Пісня «Віночок»

Конкурс «Панночка – краса»

Номінації :

Панночка – краса – довга коса,

Панночка – краса – пишна коса,

Панночка – краса – шовкова коса,

Панночка – краса – гарна коса,

Панночка – краса – дивовижна коса,

Панночка – краса – золота коса.

ІV. Конкурс «Забавлянки»

Кожна дівчинка – це майбутня мама. Але спочатку дівчатка 7 – 8 років були першими помічницями своїм мамам, особливо по догляду за молодшими братиками та сестричками. Граючись з малюками, дівчатка придумували різні потішки і забавлянки. Любі дівчатка, покажіть нам, як ви вмієте розвеселити маля.

1-а учасниця.

Печу, печу хлібчик

Діткам на обідчик.

Більшому – більший

Меншому – менший.

Шусть у піч! Шусть у піч!

Сажай – виймай,

Сажай – виймай.

Ріжу, ріжу,

Я куштую, -

Гам!

2-а учасниця.

Гойда, гойда, гойдаша!

Де кобила, там лоша,

Де кобила, там лоша,

Там печене порося.

Кобила у лісі,

А лоша у стрісі.

Гойда, гойда, гойдаша!

Гойда, гойда, гойдаша!

3-а учасниця.

Сорока - білобока

На припічку сиділа,

Діткам кашку варила.

Цьому дала (4 рази)

А – цьому нема,

Бо ти дров не рубав,

Печі не топив,

Води не носив,

Кашку не мішав,

Тобі нема!

4-а учасниця.

Кую. Кую чобіток,

Подай, баба, молоток.

Не подаси молоток –

Не підкую чобіток.

Кую, кую ніжку,

Поїду в доріжку,

Куплю черевички,

Ніжки невеличкі.

5-а учасниця.

Потягусі, потягусі

На доню ростусі,

Щоб донечка росла,

Росла, виростала,

Щоб донечка своїй мамі

Скоріш в поміч стала.

У помочі стала, діток колихала

Й хату доглядала.

6-а учасниця.

Їде, їде, пан, пан,

На конику сам, сам,

А за паном, хлоп, хлоп

На конику гоп, гоп.

Ковалики – ковалі

То великі, то малі.

А старого коваля

Посадили на коня,

А старую ковалицю

Посадили на телицю,

А малих коваленят –

На строкатих котенят, -

Поїхали!

( Учасниці сповивають «дитину» : хто швидше і краще)

VІ. Конкурс «Колисаночка»

Коли підростуть наші малі господарочки, віриться що вони стануть добрими мамами, мати – берегиня роду. Мати народжує дитину, співає їй ніжні колискові пісні, вчить добра і любові, охайності і працьовитості.

Пісня колискова –

То найперша мамина розмова.

1-а учасниця

Котику сіренький,

котику біленький,

Котку волохатий,

Не ходи по хаті,

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти.

Дитя буде спати,

Котик воркотати.

Ой на кота воркота,

На дитину дрімота.

А – а – а – а!

2-а учасниця

Ой ну, люлі, люлі,

Налетіли гулі,

Сіли на колисці

В червонім намисті.

Стали думать і гадать,

Як дитину нам приспать.

Сіли на вортях

В червоних чоботях.

А ворітця скрип-скрип,

Наша доня спить-спить. А-а-а!

3-а учасниця

Ой баю мій баю, котка заспіваю.

У моєї доні оченята сонні,

Рученьки, мов з вати –

Доня хоче спати.

Ніч прийшла тихесенька.

Спи моя малесенька.

А-а-а!

4-а учасниця

Ой ходить сон коло вікон,

А дрімота коло плота.

Та й пита сон у дрімоти

Де ми будем ночувати ?

Чи у лузі при березі,

Чи у полі при тополі,

Чи у прибраному дворі,

Де хатинка чепурненька,

де дитинка маленька,

Тут ми будем ночувати

і дитину колисати.

А-а-а! Баю – баю – бай!

5-а учасниця

Ой ну, люлі, коточку,

Не сиди в куточку.

Міймай собі мишку

Та ходи в колиску!

Мишка буде грати,

Котик танцювати,

А дитина спати.

А – а – а!

6-а учасниця

За віконцем сон-дрімота

Зачиня свої ворота.

Тихо – тихо йде до хати,

Бо пора вже діткам спати.

Вже заснула сон-травичка,

У гайочку спить лисичка.

Під кущем дрімає зайчик.

Спи, мій любий чеберяйчик!

А – а – а!

VІІ. Конкурс «Просимо до столу»

Складається із двох частин.

1) Вправна господинька.

Допоможи мамі зварити борщ.

2) В Україні найбільше люблять оту страву, що місили – місили, ліпили – ліпили, а потім – в окріп. А на останку – в масло та сметанку. Здогадалися? (Вареники!)

Вареники – одна з найулюбленіших і смачних українських страв. Дівчата – наші господині, приготували разом зі своїми мамами і бабусями ці чудові вареники. Вони нас запрошують їх покуштувати, а ми спробуємо визначити хто з них краще припросить до столу.

(Дівчатка подають журі у горщику вареники, промовляючи:)

1-а учасниця.

Пригощайтесь, люди добрі, чим Бог послав! Їжте на здоров'я!

2-а учасниця.

Їжте, люди, ще й вмочайте!

За все інше – вибачайте!

3-а учасниця.

Прошу світлиці моєї не минати,

Моїх вареничків скуштувати!

4-а учасниця.

Прошу строго не судити,

Варенички оцінити!

5-а учасниця.

А я – кухарочка – клас! Прошу до вареничків вас!

Варенички з сиром, прошу до господи з миром!

6-а учасниця.

Щастя й миру вам бажаю, вареничками пригощаю!

Правда, важко відмовитися від такого частування?

VІІІ. Конкурс скоромовок

Бабська зброя – віник та язик. Так кажуть на Україні. Бо українки славляться не тільки гострим розумом, а й гострим язиком. Наші дівчата теж за словом у кишеню не лізуть! Ось вони вам це доведуть!

1-а учасниця.

Мурлика муркоче

Морозива хоче.

Мук лико руденький!

Замерзнеш, дурненький.

2-а учасниця.

Наварили смакоти,

Будем їсти я і ти.

А со-рро-ки і во-рро-ни

Будуть їсти мака-рро-ни.

3-а учасниця.

Ніс Гриць пиріг через поріг.

Став на горіх, упав на поріг.

4-а учасниця.

Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок.

Та й сховався у куточок.

5-а учасниця.

Рано – вранці в середу

Пригнав Прокіп череду.

А корови в череді –

Рябі, чорні та руді.

6-а учасниця.

У лузі журавлик

Щипав собі щавлик.

Купіть йому горщик –

Він зварить вам борщик.

ІХ. Конкурс «Відгадай»

Дівчатка продемонструють свій розум

Суничка з загадкою.

1.  Колючий клубочок прибіг у садочок. (Їжачок)

2.  Я веселий звірок: плиг з ялинки на дубок. (Білочка)

3.  Хто скликає всіх діток сісти в школі на урок? (Дзвінок)

4.  Мене печуть, ріжуть і на стіл кладуть. (Хліб)

5.  Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз)

6.  Сіра скатертина сонце закрила. (Хмара)

Х. Конкурс «Школярочка»

Паперова ромашка

Пелюстки витягніть, вас прошу,

Україночки хороші!

Речення гарно спишіть,

Нашим суддям покажіть.

Треба переписати надруковані речення.

( Я люблю маму. Я люблю Україну.)

Номінації

Маленька україночка - за кращий костюм.

Колисаночка – за найкраще виконання колискової пісеньки.

Дівчинка - перлинка - за симпатію глядачів.

Весняночка – за найкраще виконання веснянки.

Вправна господинька - за найкраще припрошування до столу.

Співаночка – за кращий спів.