Тема: Мова як джерело знань про минуле.
Фольклор.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
- розповідати про те, як історики довідуються про минулі часи на основі прізвищ;
- наводити приклади прізвищ, слів, прислів’їв, приказок, казок, билин, дум про минуле, з яких можна довідатись про давні часи;
- висловлювати судження щодо значення мови при вивченні минулого нашої країни.
Навчально-методичне забезпечення уроку: картки зі списками прізвищ, плакати з висловлюваннями про мову, (додаток №1), кросворди, роздатковий матеріал з історичними піснями, думами, легендами; репродукція картини В. Васнєцова «Богатирі».
Вид уроку: інтегрований (історія +українська мова)
Тип уроку: повідомлення і засвоєння нових знань.
Епіграф: «Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?»
(О. Підсуха)
Хід уроку.
І. Організація уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учитель історії: Бесіда:
1. Що таке історичне джерело?
2. Які види історичних джерел ви знаєте?
3. Що ми відносимо до усної народної творчості?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель української мови:
Існує така легенда. Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними; птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати на свою долю.
Всевишній вислухав скарги людини на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не дано звірям і птицям- мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, скоріша за найпрудкішу тварину. Пообіцяв Бог, що мова все замінить людині, ніде не дасть загинути. Однак і людина повинна розуміти, який неоціненний скарб отримала – берегти мову, як зіницю ока. А якщо втратить вона її, то згубить і душу, і силу.
І дійсно, мова –найцінніший скарб. Мова - це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Ми спілкуємося один з одним, пізнаємо навколишній світ, виховуємо патріотизм, любов до рідних, почуття прекрасного. Але мова ще може бути і джерелом знань про минуле. Ось у цьому ми і повинні переконатися сьогодні на уроці.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Учитель історії: Діти, «Чи задумувалися ви над тим, як до нас прийшли прізвища? Про що історики можуть дізнатися за прізвищами?
(Сценка «Як приймали у козаки»)
Кошовий. Гей побратими, а хто це до нас на Січ забрів?
Козак – писар. Та це, батьку, чолов’яга у козаки проситься.
Кошовий. У бога віриш? Ану перехрестися.
Парубок. Вірю. (Хреститься)
Кошовий. Горілку п’єш? (жартома)
Парубок. П’ю.
Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?
Парубок. Та вільний, хоч мав пута в подобі жінки.
Кошовий. То ти покинув жінку? Ехе-хе, недобре це діло, чоловіче.
Парубок. Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.
Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю.
Писар. Як кличуть тебе, хлопче?
Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!
Учитель. Прізвища були своєрідним соціальним знаком. Вони вказували на:
- соціальний стан;
- економічний стан;
- професію;
- заняття;
- походження з певної місцевості;
- національну приналежність;
- назви тварин, птахів, риб, дерев тощо.
Група учнів дослідила прізвища, які мають мешканці нашого села. Вам необхідно розподілити прізвища за ознаками їх походження. (учням роздаються картки – Додаток №2 )
Перевіряється виконання завдання.
Учитель української мови.
Усна народна творчість або фольклор-важлива складова культури народу. Билини, думи, пісні, прислів’я, приказки, балади створилися протягом багатьох століть. Фольклор так само давній, як і наскальні малюнки первісних людей та виявлені в тисячолітніх глибинах археологічних культур предмети побуту тощо.
Народна творчість тісно пов’язана з життям простих українців. Всі буденні і визначні моменти в житті відбивалися в народній творчості. У фольклорних творах відображені важливі історичні події, турботи, настрої та сподівання нашого народу.
Учитель історії. Важливим історичним джерелом є билини. Билини або інакше старини – це героїко-патріотичні пісні, де йдеться про подвиги богатирів та про події Давньої Русі (переважно ХІ-ХVIст.). Всім вам, напевно, відома билина про трьох богатирів. Головні герої цієї билини Ілля Муромець, Добриня Микитич та Альоша Попович. Ім’я героїв вибрані зовсім не випадково. Адже Ілля означає - «Міць Господня», Олексій-«Захисник», Добриня- малюк з доброю лагідною вдачею.(експонується репродукція картини В. Васнецова «Богатирі»). Вони здійснюють міфічні подвиги.
Бесіда: 1). Які подвиги здійснюють герої?
2). Які почуття викликають у вас їхні подвиги?
Але не дивлячись на казковість, міфічність подій, у билинах є й історична правдива інформація. В них вказані міста, які тоді існували, місця конкретних битв, описано одяг героїв, заняття (кожум’яка, купець) тощо.
І ці дані підтверджуються писемними та історичними джерелами. Билини через своїх героїв дають можливість побачити характерні риси українського народу, його ментальність (патріотизм, сміливість, готовність на самопожертву тощо).
Учитель української мови.
До неоціненних перлин творчості народу, належать прислів’я та приказки – короткі влучні вислови, які передають нащадкам найцінніші здобутки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальнюючою пам’яттю народу. Чіткої межі між прислів’ями і приказками не існує, основна відмінність між ними полягає у тому, що прислів’я є більш розгорнутими висловлюваннями ніж приказки. Окрім того приказки переважно виявляють певний факт і не містять напутливого висновку.
(Клас ділиться на 2 групи. Кожній із них пропонується по 5 написаних на аркушах паперу « розрізаних» приказок та прислів’їв. Учні повинні скласти правильно прислів’я і з допомогою вчителя витлумачити їх. Додаток№3)
Учитель історії.
Окремим цікавим жанром українського фольклору є легенда. Легенда - це художня, поетична оповідь про те, що відбулося в давноминулі часи, різноманітні історичні події й чудесні пригоди.
Ось одна з легенд. (Учні читають легенду)
Легенда про дівчину Україну.
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, росіяни - владність, поляки хист до торгівлі, італійці одержали хист до музики…Обдарувавши всіх, підвівся Господь бог зі святого трону й раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута і вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш?
- Я Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
Узяла дівчина Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
Запитання до легенди:
1.Які знання ми можемо отримати з легенди про таланти дітей усього світу?
2. Як характеризується українська дівчина?
3. Яким талантом наділив її Господь Бог?
Люди в усі часи складали пісні. Історичні пісні – це ліро-епічні твори про конкретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв.
В одній історичній пісні співається:
«Катерино, вража бабо, що ти наробила,-
Степ широкий, край веселий та й занапастила»
Бесіда.
1). Про яку Катерину співається в пісні? (Катерину ІІ)
2. Що вона наробила?(скасувала гетьманство в Україні, зруйнувала Запорізьку Січ, ліквідувала козацьку вольницю).
3). Як автори пісні ставляться до таких дій КатериниІІ?
В іншій пісні співається про те як, татари, зруйнували Київ та інші міста, розійшлися по всій Україні, шукаючи поживи.
«За річкою вогні горять:
Там татари полон ділять.
Наше село запалили
І багатства розграбили,
Стару неньку зарубали,
У долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть;
Коло шиї аркан в’ється,
А по ногах ланцюг б’ється.
Запитання до пісні:
1. Про які події співається в пісні?
2. Як ведуть себе татари на завойованих землях?
Близькими до історичних пісень є думи - теж ліро- епічні твори, але про життя козаків, XVI-XVIII ст.. Великою популярністю в ті часи користувалася «Дума про козака Голоту». Думи, зазвичай, виконувалися під супровід кобзи.
Знайдіть у тексті думи слова, які:
- підтверджують, що Голота не помишляє про напад на східні сусідні землі, про грабунок ( «ні города, ні села не займає»);
- говорять про патріотизм Голоти, його боротьбу з ворогами, («Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився»)
Учитель української мови.
Один мудрець сказав: «Людина байдужа до рідної мови, схожа на дикуна. Тому що її байдужість до мови пояснюється повною байдужістю до минулого, сучасного, майбутнього свого народу.»
Історичним джерелом можуть бути і прикмети або окремі слова. Наприклад, існує прикмета: якщо людина знайшла підкову - то це на щастя. Для сучасників це не зовсім зрозуміло, хоча багато хто чіпляє підкову на своїх будинках, авто тощо. А пояснення просте. Колись багатії, як і сучасні, любили похизуватися своїм багатством. Вони підковували коней золотими підковами, які зношувалися і губилися. Ті, хто їх знаходив, покращували своє матеріальне становище, можливо, ставали щасливими.
А зараз група учнів зробить повідомлення про походження деяких слів, які часто трапляються на сторінках підручників історії (козак, кріпак, чумак, сагайдак, панщина, десятина), крилатих висловів («пропав, як швед під Полтавою», «неопалима купина»).
V. Узагальнення та систематизація здобутих знань та вмінь.
Учитель історії.
- Наведіть приклади того, що фольклор дійсно є усним історичним джерелом?
Учитель української мови пропонує 2-ом групам учнів розв’язати кросворд (додаток №4)
VI. Підсумки уроку. Оголошення оцінок.
Учитель історії. Усна народна творчість супроводила людство від часів виникнення мови, увійшла в життя і побут, втілила прагнення до прекрасного. Фольклор завжди відігравав роль невичерпного історичного джерела. Людина має завжди пам’ятати: звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову.
VII. Домашнє завдання:
З історії: опрацювати §-7 (с.48-51) §-9 – піручника (. Історія України. 5 клас. Київ «Генеза». 2013.)
Література.
1. . Історія України (вступ до історії).
Підр. Для 5 кл. –К., «Генеза»,2013.
2. . Козацька педагогіка. Харків
Видавнича група «Основа» ЛЛ «Тріада», 2008
3. , М. І. Мещерякова, із.
Українська література у таблицях і схемах, 5-11 кл. Харків, 2003
4. . Велика книга маленького українця.
Харків. Клуб сімейного дозвілля. 2013.
5. . Під чаром рідної землі.
К., «Шанс», 2008
Додаток№1
Висловлювання
відомих людей про мову та фольклор.
1. Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине
От де, люде, наша слава,
Слава України!
(Т. Шевченко)
2. Се джерело, з якого на здоров’я довго ще будуть пити наші нащадки. Влучність вислову – надзвичайна, а стислість просто не передатна.
П. Грабовський. «Про пісенну творчість»
3. «Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава».
(О. Довженко)
4.Як довго ждали ми… Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг,
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
О. Олесь
Додаток№2
Список прізвищ мешканців нашого села:
Байрачний, Береговий, Підгайний, Задорожній,, Дяк, Грек, Циганок, Голий, Коваль, Бондаренко, Чумак, Верба, Кобець, Квітка, Сорокін, Куліш, Курганський, Писаренко.
Додаток№3
1. Від Богдана до Івана – жодного гетьмана.
Це прислів’я стає зрозумілим, якщо врахувати, що Богдан Хмельницький та Іван Мазепа були видатними державними діячами, а в період між їх гетьманством керували люди, що не змогли високо підняти прапор національно-визвольних змагань)
2. Січ- мати, а Великий Луг - батько, отам треба й умирати.
(Любима козаками місцевість, яка тягнулась лівим берегом Дніпра від о. Хортиця до сучасного Нікополя, називалася Великим Лугом).
3. Береженого бог береже, а козака шабля стереже.
(Без шаблі не уявити козака –запорожця. Її називали сестрицею).
4. Без верби і калини нема України.
(Верба і калина – це символи України).
5. До булави треба й голови.
(не лише посада, а й особисті здібності визнають людину).
6. Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.
7. Вік живи, вік учись.
8. Хліб – усьому голова.
9. Що посієш, те й пожнеш.
10. Усі дороги ведуть до Рима.
(Значення: кінцева мета одна й та сама, хоча шляхи її досягнення різні. У стародавній Італії всі дороги дійсно вели до столиці – Рима).
Правильно розгадавши кросворд, у виділених клітинках ви прочитаєте іншу назву усної народної творчості
11 1 |
| |||||||
2 |
| |||||||
3 |
| |||||||
4 |
| |||||||
5 |
| |||||||
6 |
| |||||||
7 |
| |||||||
8 | ||||||||
1.Сказання про богів і героїв (Міф)
2.Билинний герой Альоша… (Попович)
3. Її ще називають стариною (Билина)
4. Найсильніший з «Богатирів» (Муромець)
5. Короткі влучні вислови (Приказка)
6. «… про заснування Києва» (Легенда)
7. «Дума про козака…» (Голоту)
8. Дуже схоже на приказку, але більш розгор - (Прислів’я)
нуте висловлювання з напутливим висновком.
