ЧЕРВОНОСЛОБІДСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ № 1
ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Урок – інсценізація
Тема:
7 клас
Автор поставив собі за мету узагальнити отримані учнями знання про будову атома, доповнити та закріпити ці знання в цікавій формі, сприяти розвитку пізнавальної та творчої активності учнів.
Цей урок проводиться у формі театрального дійства. Роль роздаються учням заздалегідь, з урахуванням характерів дітей (флегматикам дістаються ролі інертних газів, гіперактивним – ролі лужних металів і т. д.). Для покращення видовищного ефекту належна увага приділяється деталям костюмів (м’ячики – електрони, краватки, манжети – у «благородних» і т. д.). Репетиції обов’язкові, щоб запрошені гості (учні паралельного класу) також отримали задоволення від процесу.
Підготувала:
Шупліна О. О.,
вчитель хімії І категорії
Конспект оформлюється як стандартний з усіма етапами роботи. Продумайте мотивацію уроку, домашнє завдання, можливо заохочення до співпраці для учнів, запрошених…
Необхідно правильно оформити літературу (в алфавітному порядку за зразком)
Тема уроку. Будова атома
Мета:
навчальна
виховна
розвивальна
Тип уроку:
Методи:
Обладнання та матеріали:
Очікувані результати:
учні повинні знати
учні повинні вміти
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Дія відбувається в наші дні у світі атомів. Це означає, що все вимірюється їх мірами. Метр і сантиметр в їх світі такі ж абсурдні і смішні, як світлові роки при вимірюванні відстані від Черкас до Києва. Грам і кілограм, які задовольняють нас в аптеці та в магазині, у світі атомів чужі та незграбно великі. Основна одиниця довжини тут - ангстрем. Це одна сто міліонна частина сантиметра.! Все ясно! Але ж як важко це собі уявити. Таку маленьку рисочку неможливо відмітити ніяким олівцем, неможливо побачить під звичайним мікроскопом. Але ж ми в казці, тому можемо поспостерігати за поведінкою таких маленьких частинок, як атоми.
Ми в класній кімнаті. Тут все як у звичайній школі. Але учні! Різна психологія їх виявляється уже при розподіленні місць. В першому ряду сидять всього два учні та й то на значній відстані один від одного. Від другого до десятого ряду розмістилось по вісім, десять учнів в кожному ряду, а в останніх двох рядах, сидять в тісноті по чотирнадцять учнів. Це, мабуть, самі слабкі учні, які по кілька років ходять в один і той же клас. До того ж вони такі переростки! Слабкі учні нічим не відрізняються від наших справжніх - ховаються за спинами своїх товаришів, щоб не попасти на очі вчителю під час опитування. А ось погляньте на цих шістьох, що сидять один за одним біля вікон. Одягнуті «з голочки»,тримаються зверхньо, ні з ким не товаришують, не беруть участі в іграх та пустощах своїх однокласників. Вони навіть бояться доторкнутись до них, щоб не забруднити своїх білих манжет. Очевидно, «благородної крові».
Самими пустунами виглядають учні біля стіни. Вони безперервно підскакують на своїх місцях, заглядають за двері - чи йде вже вчитель, кидаються паперовими кульками, смикають за коси, але й вони не чіпають «благородних».
Магній:
Клас, встати! Струнко!
Цу один із учнів попереджає клас, що іде учитель.
Енергійними кроками з журналом під рукою заходить учитель, «сканує» клас крізь скельця окулярів. Запанувала тиша.
Учитель:
Черговий, хто сьогодні відсутній?
Кальцій:
З ранку відсутній Калій. Також тільки що пішли до медсестри Менделєєвій і Лоуренсій, сказали, що їм знову дуже погано. Їх проводжає Олово.
Учитель записує все в журнал. Потім знімає окуляри та придивляється до принишклих учнів. Всі напружено чекають опитування. Та перше питання не саме страшне.
- Так,- зітхнув Учитель. - Яку тему ми розглядали на останньому уроці?
Барій:
Частинки, з яких побудовані атоми.
Учитель:
Прекрасно! А що ж це за будівельні частинки такі? (Барій не встигає сісти на стілець)
Що ти про них знаєш?
Барій:
Таких частинок багато. Ми навіть не знаємо їх усіх. Наприклад, електрони. Це дуже маленькі частинки. Електрон в 1837 разів легше атома Гідрогену, самого легкого з нас.-указує пальцем на однокласника. Він негативно заряджений. Тому притягується до позитивно зарядженого тіла та відштовхується від негативно зарядженого. Рухається дуже швидко не тільки тоді, коли знаходиться в наших тілах, а й коли відривається від нас і стає вільним. Отримати вільний електрон не важко. Деякі з нас, атомів, легко і охоче віддають електрони. От, наприклад, Радій, може запросто віддати вам свої електрони.
(Барій повертається до Радія з явним наміром запропонувати цей експеримент. Тим більше, що це відволіче Учителя від опитування)
Радій:
Я готовий!
Учитель:
Залишимо цей експеримент на потім ( не піддався на провокацію Учитель). А зараз з’ясуємо, які ще елементарні частинки ви знаєте. Відповість … Гідроген.
Гідроген піднявся. Його однокласники заусміхались. Це був не лише самий маленький і самий легенький, але і самий простий учень. Коли його запитували, він завжди відповідав коротко, ясно і просто, навіть дещо примітивно. Його мова не мала тієї гладкості, якою володіли «благородні». Ось і зараз він був лаконічним.
Гідроген:
Крім електронів є ще одна елементарна частинка-протон. Він дуже важкий-важить майже стільки ж як я сам і має позитивний заряд. Я, наприклад, складаюсь з одного електрона і одного протона. Отже, цих двох частинок достатньо, щоб існували ми, атоми.
Учитель:
Для тебе, може, і достатньо. Але це тільки тому, що ти дуже просто побудований, простіше за інші атоми. А інші атоми мають і інші елементарні частинки. Чи знаєш ти хоч які з них?
Гідроген:
Ні, інших я не знаю!
Учитель:
Скажи, Неон, що ти знаєш по цьому питанню?
В ряду «благородних» піднявся Неон. Він завжди все знав. Завжди добре підготовлений. Ось і зараз почав спокійно відповідати.
Неон:
До складу атомів входять також інші елементарні частинки. Одна з них-нейтрон. Нейтрони не мають заряду, вони електронейтральні. В той же час маса їх досить значна, майже як у атома Гідрогену. Ще відомі такі частинки як позитрон, він ніби брат близнюк електрона, тільки з позитивним зарядом. А ще є мезони і нейтрино, але про них, думаю, вам ще рано знати.
Неон сів, дуже собою задоволений.
Учитель:
Те, що сказав Неон, вірно. Але як ці частинки розміщуються в атомі? Маєш якісь думки, Фтор?
Фтор встав. Він завжди поспішав. Завжди говорив швидко, енергійно, іноді навіть незв’язно, ніби боявся, що хтось переб’є його і він не встигне сказати все, що думає. Тому стрімко почав:
Фтор:
Вони розміщені…вони розміщені, як Сонячна система. Тобто ні…певна кількість елементарних частинок складає ядро атома. Ядро має велику масу і являється «серцем» атома. В ньому скупчена майже вся маса атома, а навколо ядра крутиться певна кількість електронів. Саме стільки електронів скільки і протонів у ядрі. Виходить картина дуже схожа на Сонце і планети навколо нього. Але суть не одна і та ж. Схожість з Сонячною системою тільки ілюзорна.
І планети, і Сонце електронейтральні, а електрони і ядро - частинки заряджені. Таке уявлення про будову атома вперше запропонував англійський учений … Резерфорд.
Учитель:
Підсумуємо.
Отже, кожний атом складається з позитивно зарядженого ядра, навколо якого рухаються негативно заряджені електрони. Вони вічно будуть триматися свого шляху, який називають орбітою.
Підскакує нетерплячий Натрій:
Натрій:
А що ж таке орбіта? Це якесь шосе, залізнична лінія чи велотрек? Коло, еліпс чи щось складніше?
Криптон:
Можна я, можна я! (трусить піднятою рукою)
Ні, не як шосе. Звичайно, немає і рейс. Земля ж не по рейсах мандрує навколо Сонця.! Дивовижно-електрон без дорожніх знаків точно знає свій шлях!
Учитель:
Дійсно, немає ніяких дорожніх знаків, які б направляли електрон по потрібному шляху, але він дуже добре знає цей шлях. Однак ці частинки такі примхливі і не рухаються по одній простій геометричній фігурі-колу чи еліпсу, а «розмазуються» в просторі навколо ядра, утворюючи «електронну хмару».
Гелій:
(здивовано)
Як розмазується - як масло на хлібові? Електрон такий малесенький! Хіба можна розділити його на ще менші частинки?
Учитель:
Звичайно ж, цей вираз умовний.
Електрон, дійсно, дуже маленька частинка, набагато менша за протон. Якби ми могли взяти його пінцетом, заставить зупинитися, то він виглядав би маленькою крапкою в цьому своєму полі біля ядра. Але ми, на жаль, не можемо цього зробити. Електрон знаходиться у вічному русі, він не знає спокою. Якщо в якийсь момент він знаходиться тут (показує указкою умовну точку), то в наступну мить він уже на протилежній стороні сфери. Потім він там, тут, зверху, знизу…(часто-часто робить рухи указкою, малюючи електронну хмару). Не потрібно думати, що електронна хмара утворена великою кількістю електронів, як звичайна хмара краплями води. Хмара належить одному єдиному електрону, цілому і неподільному. Хмара є результатом «примх» електрона, його непостійності, його нездатності рухатись по конкретно визначених «рельсах». Тому електрон в певному сенсі невловимий для нас. Уявіть собі, що вас питають: «Де в даний момент знаходиться електрон Гідрогена? Де зосереджена його маса, його негативний заряд? Ось вам указка, встаньте і покажіть!» Відповідаючи, покрутіть указкою в просторі: «Мабуть, десь тут. Десь в межах цієї електронної хмари!» і треба сказати, що саме така невизначена відповідь буде найближча до істини. Тому що електрон настільки непослідовний, що може перебувати навіть за межами електронної хмари. Про нього ніколи нічого не можна сказати напевне. Завжди приходиться додавати: «Це мало імовірно, це дуже можливо, це найбільш імовірно!» Тобто хмара обмежує простір, де імовірність перебування електрона складає 90%. А в 10% він знаходиться десь поблизу. Крім того треба знати, що хмара має різну густину. Імовірність перебування електрона в одній з його частин більша, ніж в інших. Це досить складне питання.
Ну, які є запитання?
Уран:
А можна…? Для Гідрогену все виглядає досить ясно. А як з нами? У нас так багато електронів. Як вони всі знаходяться в електронній хмарі? Як вони не заважають один одному, чи штовхаються? Хоч би поставити одного міліціонера для регулювання їх руху!
Учитель:
(зрадів запитанню)
А хто сказав, що одна електронна хмара належить всім електронам? Це неможливо! Вони дійсно заважали б один одному. В одній електронній хмарі може рухатись максимально два електрони, та й то при умові, що вони мають різний спін. Незнайоме слово? У вас попереду ще стільки відкриттів! Це буде темою наступного уроку.
Лунає дзвінок…
ВИСНОВОК
Рефлексія (з усією аудиторією)
- Чи цікавим було дійство?
- Які «характери» атомів хімічних елементів ви помітили?
- Який з атомів викликав симпатію? Чому?
- Чи зрозуміли ви, з яких частинок складаються атоми елементів? З яких?
- Роль якого з атомів вам хотілось би виконати?
ПОДЯКУЄМО НАШИМ АКТОРАМ.
(ролі виконували…)
аплодисменти
Використана література
К. Манолов,
Д. Лазаров,
И. Лилов
«У химии свои законы». Издательство «Химия» Ленинградское отделение 1995.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Леенсон химия. (Школьнику для развития интеллекта) - М. : РОСМЗН, 2000. - 104 с. -
2. Химия - это просто. Занимательный учебник по химии. - Х. : Веста, 2002. -136 с.
3. Хімія: Дитяча енциклопедія/ іна. - К. : Школа, 2002. -368 с.
4. Энциклопедия для детей. Том 17. Химия/ . - М. : Аванта +, 2000. - 640 с.
5. Путешествие в мир химии. М. : Просвещение, 1967. – 430 с.
6. Цікава хімія для вчителів та учнів / Л. О. Слєта, іна, ін. - X. : ВГ „Основа", 2003. – 96 с. - (Серія „Бібліотека журналу „Хімія"")
7. Яковишин опыты по химии: в школе и дома. – Севастополь : Библекс, 2005. -116 с.
