Положення про післядипломну освіту у сфері вищої освіти України

Проект

Затверджено

Постанова Кабінету Міністрів України

від «____» ___________ 2015 № ______

ПОЛОЖЕННЯ

про післядипломну освіту у сфері вищої освіти України

1. Загальні положення

1. Післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду.

2. Післядипломна освіта у сфері вищої освіти (далі – післядипломна освіта) функціонує у відповідності до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Положення, інших актів законодавства, що регламентують діяльність у сфері освіти України.

3. Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб фахівців у особистому та професійному зростанні, підвищення їх конкурентоспроможності відповідно до суспільних потреб, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати фахові функції, впроваджувати у виробництво нові технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

4. Зміст післядипломної освіти визначається вимогами суспільства до кадрового забезпечення галузей господарства з урахуванням перспективи їх розвитку, сучасними вимогами до засобів, форм і методів професійної діяльності на основі державних стандартів підготовки фахівців.

5. Основними завданнями післядипломної освіти є:

поглиблення, розширення, оновлення знань, умінь, навичок та компетентностей фахівців відповідно до досягнень науково-технічного прогресу та вимог ринку;

удосконалення професійної майстерності та розширення фахової компетенції;

сприяння інноваційному розвитку особистості, її здатності адаптуватись до умов стрімкозмінного суспільства;

стимулювання потреби у загальній та професійній самоосвіті;

формування потреби особистості в інтелектуальному, культурному і духовному розвитку, орієнтації особи на збереження та примноження гуманістичних суспільних цінностей;

сприяння формуванню громадянської позиції особи, здатності до життя в умовах сучасної цивілізації, демократичного розвитку суспільства.

2. Види та форми післядипломної освіти

6. Післядипломна освіта створює умови для безперервності освіти і включає:

спеціалізацію - профільну спеціалізовану підготовку з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;

підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;

стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань;

здобуття іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду.

7. Формами післядипломної освіти можуть бути:

асистентура-стажування;

інтернатура;

лікарська резидентура;

клінічна ординатура тощо.

Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських фахівців мистецького спрямування.

Асистентура-стажування є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських кадрів, яка здійснюється в університетах і академіях мистецького спрямування. Строк навчання в асистентурі-стажуванні визначається навчальними планами та програмами і встановлюється відповідно до положення про асистентуру-стажування, що затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері культури за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.

Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.

3. Заклади післядипломної освіти

8. Післядипломну освіту здійснюють заклади післядипломної освіти або відповідні структурні підрозділи вищих навчальних закладів і наукових установ.

9. Заклад післядипломної освіти, який є юридичною особою приватного або публічного права, може набути статус вищого навчального закладу за умови надання освітніх послуг з підготовки фахівців з вищою освітою за певними освітніми рівнями відповідно до наданої ліцензії, проведення наукової, науково-технічної, інноваційної та/або методичної діяльності.

10. Рішення про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію закладу післядипломної освіти приймається:

- для закладів державної форми власності - Кабінетом Міністрів України;

- для закладів комунальної форми власності - відповідними органами місцевого самоврядування;

- для закладів приватної форми власності - фізичними та (або) юридичними особами відповідно до законодавства.

11. Заклад післядипломної освіти відповідно до законодавства України може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб. Засновані закладом післядипломної освіти юридичні особи провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої діяльності закладу післядипломної освіти, та (або) сприяють виконанню інших його статутних завдань.

12. Утворення в Україні закладів післядипломної освіти за участю іноземних фізичних та юридичних осіб, вищими навчальними закладами іноземних країн своїх структурних підрозділів на території України здійснюється за умови отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Такі заклади післядипломної освіти та їхні структурні підрозділи діють на території України виключно за умови отримання ліцензії на відповідну діяльність у порядку, встановленому законом.

13. Заклади післядипломної освіти діють на підставі власного статуту (положення).

14. Структура закладу післядипломної освіти, функції його підрозділів визначаються статутом закладу післядипломної освіти та положеннями про відповідні структурні підрозділи вищих навчальних закладів або наукових установ.

15. Відомості про заклади післядипломної освіти включаються до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Структурні підрозділи університетів, академій, інститутів, наукових установ, інших суб’єктів господарської діяльності, здійснюють післядипломну освіту відповідно до ліцензій на основі положень, затверджених керівником. Такі структурні підрозділи утворюються та припиняються відповідно до законодавства України.

17. Закладами післядипломної освіти можуть бути:

академії, інститути післядипломної освіти;

структурні підрозділи вищих навчальних закладів;

структурні підрозділи наукових установ;

центри післядипломної освіти;

підрозділи післядипломної освіти в організаціях та на підприємствах;

інші юридичні особи, що провадять освітню діяльність, пов’язану із наданням послуг з післядипломної освіти.

18. Метою діяльності закладів післядипломної освіти є забезпечення умов, необхідних для особистого та професійного зростання особи, поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь, інших компетентностей на основі здобутої раніше освіти за певним освітнім рівнем та практичного досвіду, спеціалізація, підвищення кваліфікації, стажування, інші форми післядипломної освіти працівників.

19. Основними напрямами діяльності закладів післядипломної освіти є:

освітня діяльність, пов’язана з підвищенням кваліфікації, стажуванням, отриманням іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду, іншими видами післядипломної освіти;

навчально-методичне забезпечення освітнього процесу;

культурно-освітня та просвітницька діяльність;

фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність;

здійснення міжнародних зв’язків.

20. Основними завданнями закладів післядипломної освіти є:

провадження гнучкої системи безперервної професійної освіти осіб, яка має на меті забезпечення їх здатності до діяльності в умовах швидкої зміни соціально-економічних відносин;

провадження різноманітних форм навчання, його навчально-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення;

визначення та забезпечення спільно із замовником оптимальної періодичності та тривалості навчання працівників;

участь спільно з органами управління у проведенні моніторингу та статистичного аналізу, що мають на меті аналіз стану та визначення перспектив і напрямів розвитку галузі господарства, способів управління нею та потреб у навчанні працівників у системі післядипломної освіти;

співпраця з громадськими об’єднаннями та громадськістю з метою залучення їх до спільного вирішення проблем галузі;

надання платних освітніх, експертних, видавничих, інформаційних та інших послуг, передбачених законодавством України, здійснення виробничо-комерційної діяльності з метою розвитку закладу післядипломної освіти, покращення умов праці та навчання учасників освітнього процесу;

організація різноманітних форм освіти дорослих впродовж життя;

зміцнення разом із власником (власниками) закладів післядипломної освіти матеріально-технічної бази, обладнання новітнім устаткуванням, забезпечення слухачів житлово-побутовими умовами тощо;

розроблення та реалізація міжнародних програм і проектів з питань післядипломної освіти, у тому числі за угодами із зарубіжними партнерами із залученням міжнародних організацій, асоціацій, фондів та інших заінтересованих сторін.

21. Діяльність закладів післядипломної освіти провадиться на основі принципів:

автономії та самоврядування;

розмежування прав, повноважень і відповідальності засновника (засновників) або учасника (учасників), центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади післядипломної освіти, органів, які здійснюють управління післядипломною освітою, органів управління закладів післядипломної освіти та їх структурних підрозділів;

поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

незалежності від політичних партій, громадських об’єднань та релігійних організацій.

22. До складу закладу післядипломної освіти можуть входити структурні підрозділи, що діють на підставі положень, затверджених в установленому порядку. Структурні підрозділи можуть мати окремі права фінансово-господарської самостійної діяльності.

23. Заклад післядипломної освіти може розміщувати свої навчальні, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі підрозділи на підприємствах, в установах та організаціях як в місці розташування закладу післядипломної освіти, так і за його межами.

24. Під час припинення закладу післядипломної освіти його статут або положення втрачають силу, ліцензія на освітню діяльність скасовується. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, який прийняв рішення про скасування ліцензії, виключає цей заклад з Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Відновлення освітньої діяльності здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України.

25. Назва закладу післядипломної освіти встановлюється під час його утворення або реорганізації і може змінюватись засновником (засновниками) при умові збереження його організаційно-правової форми та напрямів навчання фахівців відповідно до отриманої ліцензії за погодженням зі центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4. Управління у сфері післядипломної освіти

26. Управління у сфері післядипломної освіти у межах своїх повноважень здійснюється:

1) Кабінетом Міністрів України;

2) центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

3) центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади післядипломної освіти;

4) органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади післядипломної освіти;

6) засновниками закладів післядипломної освіти;

7) органами громадського самоврядування у сфері післядипломної освіти.

27. Повноваження засновника (засновників) закладу післядипломної освіти щодо управління закладом післядипломної освіти визначаються цим Положенням, а також статутом (положенням) закладу післядипломної освіти.

28. Засновник (засновники) закладу післядипломної освіти або уповноважений ним (ними) орган:

1) затверджує статут (положення) закладу післядипломної освіти та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу післядипломної освіти вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію;

2) укладає в місячний строк контракт з керівником закладу післядипломної освіти;

3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу післядипломної освіти достроково розриває контракт із керівником закладу післядипломної освіти з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту (положення) закладу післядипломної освіти та умов контракту;

4) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу післядипломної освіти;

5) здійснює контроль за дотриманням статуту (положення) закладу післядипломної освіти;

6) здійснює інші повноваження, передбачені статутом (положенням) закладу післядипломної освіти.

29. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган може (можуть) делегувати окремі свої повноваження керівникові або іншому органу управління закладу післядипломної освіти.

30. Безпосереднє управління діяльністю закладу післядипломної освіти здійснює керівник (директор, начальник тощо). Його права, обов’язки та відповідальність визначаються законодавством України і статутом (положенням) закладу післядипломної освіти.

31. Керівник закладу післядипломної освіти призначається на посаду та звільняється з посади засновником (засновниками) у порядку, передбаченому законодавством України та статутом (положенням) закладу післядипломної освіти.

32. Для розгляду та вирішення основних питань діяльності закладів післядипломної освіти створюються робочі органи (дирекція, приймальна комісія тощо) i дорадчі органи, які діють відповідно до статуту (положення) закладу післядипломної освіти, положень про робочі та дорадчі органи згідно з законодавством України.

33. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу післядипломної освіти є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються у закладі. Порядок скликання вищого колегіального органу громадського самоврядування та його роботи визначається статутом (положенням) закладу післядипломної освіти.

34. У закладі післядипломної освіти діє громадське самоврядування осіб, які навчаються, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування закладів післядипломної освіти. Усі особи, які навчаються у закладі післядипломної освіти, мають рівні права на участь у громадському самоврядуванні осіб, які навчаються.

35. У своїй діяльності органи громадського самоврядування осіб, які навчаються, керуються законодавством України, рішеннями центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, статутом (положенням) закладу післядипломної освіти та положенням про громадське самоврядування осіб, які навчаються.

5. Суб’єкти освітнього процесу закладів післядипломної освіти

36. Суб’єктами освітнього процесу закладів післядипломної освіти є:

слухачі - особи, які отримують освітні послуги за програмами післядипломної освіти;

педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у закладах післядипломної освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність;

науково-педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах або відповідних структурних підрозділах вищих навчальних закладів і наукових установ провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність;

фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах.

37. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних працівників визначаються Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», іншими нормативно-правовими актами, посадовими інструкціями та умовами трудового договору, контракту, статутом (положенням) та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

38. Права та обов’язки осіб, які навчаються в закладі післядипломної освіти, визначаються законодавством України, статутом (положенням) та правилами внутрішнього розпорядку закладу післядипломної освіти.

39. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників, які підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від виробництва, на цей період можуть заміщуватися іншими особами без проведення конкурсу на умовах строкового трудового договору (контракту).

6. Організація освітнього процесу у закладах післядипломної освіти

40. Організація освітнього процесу в закладах післядипломної освіти здійснюється у відповідності до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», цього Положення.

41.Положення про організацію освітнього процесу розробляється і затверджується у закладах післядипломної освіти або відповідних структурних підрозділах вищих навчальних закладів і наукових установ.

42. Прийом на навчання до закладів післядипломної освіти незалежно від сфери управління та форми власності здійснюється відповідно до правил прийому, розроблених у закладі післядипломної освіти або відповідних структурних підрозділах вищих навчальних закладів і наукових установ, і затверджених в установленому порядку його керівником.

43. Прийом осіб на навчання для здобуття вищої освіти за іншою спеціальністю на основі здобутого раніше освітнього рівня здійснюється вищими навчальними закладами або відповідними структурними підрозділами вищих навчальних закладів, закладами післядипломної освіти, які мають ліцензію на здійснення освітньої діяльності за відповідною спеціальністю та затвердженими стандартами.

Рішення про прийом на навчання для здобуття іншої спеціальності, зарахування попередньо здобутих результатів навчання за іншою спеціальністю та строки навчання приймає вищий навчальний заклад, заклад післядипломної освіти.

44. Навчання у закладах післядипломної освіти здійснюється за очною (денною, вечірньою) і заочною (дистанційною) формами навчання. Форми навчання можуть поєднуватись.

45. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять встановлюються закладами післядипломної освіти в залежності від складності, мети та змісту навчальної програми відповідно до потреб замовника на підставі укладеного з ним договору.

46. Навчальні плани розробляються закладом післядипломної освіти або відповідним структурним підрозділом вищого навчального закладу (наукової установи) на основі освітньо-професійних програм і затверджуються його керівником.

47. Тривалість навчання в системі післядипломної освіти встановлюється відповідно до навчальних планів та програм закладом післядипломної освіти, підприємством, установою, організацією, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься навчання, зокрема за погодженням із замовником.

48. Тривалість стажування встановлюється замовником, з урахуванням мети стажування, складності навчання, досвіду практичної роботи фахівця, за погодженням із закладом післядипломної освіти, підприємством, установою, організацією, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, у якому здійснюватиметься стажування.

49. Тривалість та порядок підвищення кваліфікації та стажування фахівців за межами України встановлюється відповідно до законодавства України та на підставі міжнародних договорів.

50. Періодичність навчання в системі післядипломної освіти визначається замовником з урахуванням потреб, порядку та періодичності атестації фахівців відповідної галузі господарства.

 

7. Документи про післядипломну освіту

51. Завершеність післядипломної освіти фахівців на окремому етапі засвідчує підсумковий контроль знань і відповідний документ про післядипломну освіту.

52. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою спеціалізації, підвищення кваліфікації, стажування, отримує документ про здобуту післядипломну освіту (свідоцтво, сертифікат, довідка), зразок якого затверджується закладом післядипломної освіти, підприємством, установою, організацією, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, в яких здійснювалось таке навчання.

53. Особа, яка здобула у вищому навчальному закладі вищу освіту за іншою спеціальністю на основі здобутого раніше освітнього рівня, отримує документ про освіту державного зразка відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України «Про вищу освіту».

8. Фінансово-економічні відносини у сфері післядипломної освіти

54. Фінансування державних закладів післядипломної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на оплату послуг з підвищення кваліфікації фахівців та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

55. Фінансування комунальних закладів післядипломної освіти здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України та інших джерел, не заборонених законодавством.

56. Фінансування приватних закладів післядипломної освіти здійснюється їх засновником (засновниками) та з інших джерел, не заборонених законодавством.

57. Залучені кошти спрямовуються на провадження статутної діяльності закладу післядипломної освіти в порядку і на умовах, визначених законодавством та статутом (положенням) закладу післядипломної освіти.

58. Заклад післядипломної освіти відповідно до законодавства та статуту (положення) може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги у сфері післядипломної освіти за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. Кошти, отримані закладом післядипломної освіти як плата за навчання або за надання освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів.

59. За закладом післядипломної освіти з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом (положенням) власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, транспортні засоби, а також інше необхідне майно.

60. За державними та комунальними закладами післядипломної освіти закріплюються у постійне користування земельні ділянки згідно з законодавством України.

61. Майно, закріплене за державними та комунальними закладами післядипломної освіти, а також доходи від використання цього майна, належать закладу післядипломної освіти на правах оперативного управління.

62. Майно, що знаходиться у державній і комунальній власності і передане в оперативне управління державним та комунальним закладам післядипломної освіти, не підлягає відчуженню. Вилучення майна державних та комунальних закладів післядипломної освіти допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом.

63. Майно державних та комунальних закладів післядипломної освіти, що забезпечує їх статутну діяльність, не може бути предметом застави.

64. Повноваження власника (власників) щодо розпорядження державним майном у системі післядипломної освіти реалізуються відповідно до законів.

9. Післядипломна освіта фахівців медичного, фармацевтичного, мистецького спрямування, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби, кадрів державної служби, посадових осіб місцевого самоврядування

65. Правові, організаційні, інші засади функціонування системи післядипломної освіти фахівців медичного, фармацевтичного, мистецького спрямування, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби, кадрів державної служби, посадових осіб місцевого самоврядування визначаються відповідно до положень, що розробляються і затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади.